1.2. ћ≥жнародна економ≥чна безпека та

економ≥чна безпека держави

 

Ћ≥тература:

51. Mcdougal M., Feliciano F. Law and world minimum public order. - Vale, 1961. - P. 14.

52. ƒоклад ќќЌ ј/ 36/ 356. - 1981. - 5 окт.

53. Ѕеневоленский ¬.,  ортунов ј. Ёкономическа¤ взаимо- зависимость и внешн¤¤ политика —Ўј //ћирова¤ экономика и международные отношени¤. - ћ. : 1991. N 10.- —. 151-154.

54. Solow R. Teoria i praktyka miedzynarodowego bezpie- czenstwa gospodarczego. //Sprawy miedzynar. - W - wa, 1987. - R. 40, N 10. - S. 57 - 68.

55. ћеждународна¤ экономическа¤ безопасность: подход коммунистов //ѕроблемы мира и социализма. - ѕрага, 1988. - N 2. - —. 54 - 60.

56. ћедведков —. ё. ”грожают американцы нашей экономике? \—Ўј: Ёкономика. ѕолитика. »деологи¤.- ћ., 1991. N 7. - —. 48 - 58.

 

ѕ≥сл¤ енергетичних криз 1973 та 1979 рок≥в розвинен≥ крањни визначили дл¤ себе, що св≥товий пор¤док, ¤кий пост≥йно зм≥нюЇтьс¤, треба переор≥Їнтувати. ѕол≥тика в≥йськового та пол≥тичного диктату себе не виправдовувала. “ому, що де¤к≥ арабськ≥ крањни були ладн≥ зд≥йснити вибухи та п≥дпали вс≥х свердловин, вс≥х родовищ. «а цих умов застосуванн¤ згаданих вид≥в примусу принесло б т≥льки величезн≥ збитки та нестач≥ в першу чергу саме розвиненим крањнам, економ≥ка ¤ких в≥дчутно залежала в≥д на¤вност≥ арабськоњ нафти.

¬чен≥ ћ. ћакдугал та ‘. ‘ел≥ц≥ано визначили, що метою застосуванн¤ в≥йськових, пол≥тичних та економ≥чних засоб≥в тиску Ї "вимоги, щоб супротивник прийн¤в визначен≥ умови по в≥дношенню до т≥Їњ чи ≥ншоњ пол≥тики та належним чином зм≥нив свою попередню повед≥нку"/51/.

ќск≥льки два перших чинника не надавали належних гарант≥й, застосовувавс¤ трет≥й чинник - економ≥чне "привТ¤зуванн¤" через наданн¤ кредит≥в, ≥нвестуванн¤ в господарства цих крањн значних кап≥тал≥в, створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств та участь в сп≥льних проектах, таке ≥н.

 

“обто, розвинен≥ крањни застосували економ≥чн≥ чинники та розробл¤ли ≥ реал≥зовували сп≥льну економ≥чну стратег≥ю з крањнами - експортерами нафти. Ќатом≥сть, крањни - експортери сировини також були зац≥кавленими в цьому. ¬≥д того за¤вилас¤ нова концепц≥¤, ключовими пон¤тт¤ми ¤коњ стали взаЇмозалежн≥сть та взаЇмоповТ¤зан≥сть крањн св≥ту. ѕри цьому висловлювались думки про необх≥дн≥сть найширшого розум≥нн¤ цих пон¤ть, що повТ¤зувалос¤ з безпекою св≥ту: УЅезпека - це б≥льш широка концепц≥¤, н≥ж концепц≥¤ т≥льки в≥йськовоњ безпеки. ¬еличезне значенн¤ мають також економ≥чн≥ та соц≥альн≥ аспекти ц≥Їњ проблеми. ƒ≥апазон фактор≥в, що спроможн≥ зб≥льшити загрозу безпец≥, а також њх в≥дносна серйозн≥сть, не статичн≥, а зазнають визначноњ еволюц≥њ". “ака думка висловлена в допов≥д≥ √енерального секретар¤ ќќЌ, що наведена в /52/.

јбо в ≥ншому джерел≥: " онцепц≥¤ взаЇмност≥...ћаЇтьс¤ на уваз≥ в≥дпов≥дний стандарт повед≥нки, ¤кий може спричинити сп≥вроб≥тництво суверенних держав, що в однаков≥й м≥р≥ стосовно ¤к до економ≥чних, так ≥ до пол≥тичних стосунк≥в" /53/.

 

” документ≥ "ћ≥жнародна економ≥чна безпека держав важлива умова оздоровленн¤ м≥жнародних економ≥чних стосунк≥в" вказуЇтьс¤: "... саме пон¤тт¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки в ц≥лому передбачаЇ перш за все в≥дмову в≥д використанн¤ або загрози використанн¤ силових заход≥в, обгороджуванн¤ законних прав та ≥нтерес≥в держав, створенн¤ над≥йних гарант≥й того, що вони не будуть порушуватис¤."/41/.

«ац≥кавлен≥сть в збережен≥ спокою в св≥т≥ стаЇ дедал≥ б≥льшою: "Ќайважлив≥шим, визнаним в св≥т≥ Ї новий щабель ≥нтернац≥онал≥зац≥њ м≥жнародних господарських стосунк≥в, що зветьс¤ глобальною економ≥чною взаЇмозалежн≥стю, тому, що створюЇтьс¤ така ≥нтенсивн≥сть та глибина взаЇмних господарських зв? ¤зк≥в м≥ж господарствами вс≥х держав, за ¤кою њх розвиток та господарська ситуац≥¤ не можуть бути виключно предметом народного п≥клуванн¤ та контролю, а можуть бути лише чинником взаЇмод≥њ з потужними чинниками св≥тового економ≥чного господарства, ¤к≥ не п≥дл¤гають окремому контролю жодноњ з держав св≥ту."/54/.

 

Ќауково - техн≥чна революц≥¤ (Ќ“–) ще б≥льше спри¤ла ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарств та економ≥чному розвитку держав св≥ту.

«а цих умов Ќћ≈ѕ набуваЇ нового значенн¤: "Ќеобх≥дн≥сть комплексного п≥дходу до р≥шенн¤ багатьох взаЇмоповТ¤заних проблем ≥снуючоњ системи м≥жнародних стосунк≥в виникаЇ з ситуац≥њ взаЇмозалежност≥ сучасного св≥ту. ћова йде про обТЇктивно ≥снуючу залежн≥сть, тому, що жодна держава неспроможна вести справи ≥зольовано, п≥клуватис¤ лише про власн≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси, ≥гноруючи ≥нтереси ≥нших учасник≥в св≥тового сп≥втовариства.  онцепц≥¤ всеос¤жноњ безпеки зТ¤вл¤Їтьс¤ ¤к сукупн≥сть ц≥лоњ низки компонент≥в, серед ¤ких виключно велику роль в≥д≥граЇ економ≥чна безпека. Ќадане пон¤тт¤ включаЇ всеб≥чну актив≥зац≥ю м≥жнародних господарських зв? ¤зк≥в, њх перебудову на грунт≥ р≥вноправност≥, взаЇмноњ поваги та взаЇмноњ вигоди, передбачаЇ викорененн¤ будь - ¤коњ дискрим≥нац≥њ. ѕросуваючись до стаб≥льних м≥жнародних господарських зв? ¤зк≥в, людство робить крок до становленн¤ загальноњ системи безпеки. ¬заЇмозалежн≥сть маЇ про¤в ≥ в тому, що св≥т сьогодн≥ з≥ткнувс¤ з глобальними проблемами, р≥шенн¤ ¤ких не п≥д силу окремим державам або, нав≥ть, њх групам. …де мова про долю —в≥тового океану, космос, збереженн¤ навколишнього середовища, розповсюдженн¤ нових небезпечних еп≥дем≥й, потр≥бн≥ скоординован≥ зусилл¤, щоб зберегти житт¤ наступних покол≥нь."/55/.

 

—в≥тове сп≥втовариство все б≥льше уваги прид≥л¤Ї м≥жнародн≥й безпец≥, особливо ж - м≥жнародн≥й економ≥чн≥й безпец≥. ѕроблему економ≥чноњ безпеки, тобто, загроза економ≥ц≥, що виникла в≥д неконтрольованих пол≥тичних процес≥в, повТ¤зують з посиленн¤м небезпечних тенденц≥й фрагментац≥њ, з безладд¤м та необх≥дн≥стю захисту постачанн¤. ”св≥домленн¤ реальноњ взаЇмод≥њ пол≥тики та економ≥ки в торг≥вл≥ сировиною надало поштовх прогнозуванню виникненн¤ нових конфл≥кт≥в, причиною ¤ких Ї доступ до сировини: "÷≥ конфл≥кти були визначальними чинниками д≥ючоњ структури, посиленн¤ вразливост≥ позиц≥й експортер≥в сировини, дезорган≥зац≥њ функц≥онуванн¤ ринк≥в п≥д впливом пол≥тичних процес≥в."/31/.

 

ѕозначимо чого прагне дос¤гти св≥тове сп≥втовариство та ¤кими принципами визначаЇтьс¤ м≥жнародна економ≥чна безпека (ћ≈Ѕ):

- стаб≥льн≥сть (створенн¤ зовн≥шн≥х умов дл¤ оптимального економ≥чного розвитку кожноњ крањни, неухильного зростанн¤ добробуту њњ населенн¤);

- над≥йн≥сть (сумл≥нне виконанн¤ взаЇмних зобовТ¤зань, додержанн¤ норм м≥жнародного права, —татуту ќќЌ та загальновизнаних правил економ≥чного сп≥лкуванн¤);

- передбачуван≥сть (можлив≥сть своЇчасно врахувати в нац≥ональн≥й економ≥чн≥й пол≥тиц≥ кожноњ держави тенденц≥њ та перспективи розвитку св≥товоњ економ≥ки, використовуючи њх в ≥нтересах власного розвитку, але без збитк≥в дл¤ м≥жнародного сп≥втовариства в ц≥лому);

- р≥вноправн≥сть (повага до законних ≥нтерес≥в партнер≥в та забезпеченн¤ взаЇмовиг≥дного характеру зв? ¤зк≥в);

- готовн≥сть до д≥йсного партнерства та об? Їднанн¤ зусиль дл¤ р≥шенн¤ глобальних та м≥ждержавних економ≥чних проблем /55/.

«азначен≥ принципи ћ≈Ѕ мають гарантувати кожн≥й держав≥ захист њњ законних прав. јле: "≈коном≥чна безпека будь-¤коњ крањни набуваЇ в умовах м≥жнародноњ економ≥чноњ взаЇмозалежност≥ нов≥ вим≥ри. ѓх непросто прийн¤ти, ще складн≥ше додержуватис¤ в конкретн≥й пол≥тиц≥ "в≥дчин¤ючи" народне господарство незнайомому св≥ту конкурентних ринкових стосунк≥в." /56/.

÷¤ теза дуже слушна щодо крањн "молодоњ ринковост≥", тобто, до крањн колишнього соц≥ал≥стичного сп≥втовариства та колишнього —–—–.

 р≥м того, декларуванн¤ принцип≥в ћ≈Ѕ в постановах та р≥шенн¤х ќќЌ не Ї достатньою гарант≥Їю њх додержанн¤. ќсобливо, з боку розвинених крањн: "Ќасл≥дки неоколон≥ального курсу траг≥чн≥.  рањни јз≥њ, јфрики та ѕ≥вденноњ јмерики, що розвиваютьс¤, в ¤ких мешкаЇ понад 2 м≥ль¤рда ос≥б, стали рег≥онами суц≥льноњ б≥дност≥. «г≥дно з розрахунками закордонних експерт≥в, заборгован≥сть цих крањн дос¤гла ще на початку 1986 року приблизно одного трильйону долар≥в - суми, ¤ка в два рази перевищуЇ виручку цих крањн в≥д експорту њх вироб≥в...Ќа початку 80-х рок≥в р≥вень доход≥в на душу населенн¤ в цих крањнах в ц≥лому був в 11 раз≥в меншим н≥ж в розвинених крањнах."/30/.

 

Ќатом≥сть, концепц≥¤ ћ≈Ѕ грунтуЇтьс¤ на чотирьох положенн¤х, ¤к≥ не можна не сприйн¤ти:

- економ≥чна безпека держав Ї важливою нев≥дТЇмною частиною загальноњ безпеки;

- основи системи безпеки в економ≥чн≥й сфер≥ м≥ст¤ть в соб≥ виключенн¤ з м≥жнародноњ практики вс≥х форм дискрим≥нац≥њ; в≥дмову в≥д пол≥тики економ≥чних блокад та санкц≥й, ¤кщо це пр¤мо не передбачаЇтьс¤ рекомендац≥¤ми св≥тового сп≥втовариства; сп≥льний пошук шл¤х≥в справедливого врегулюванн¤ проблеми заборгованост≥; встановленн¤ нового св≥тового економ≥чного пор¤дку, ¤кий гарантуЇ р≥вну економ≥чну безпеку дл¤ вс≥х держав; розробка принцип≥в використанн¤ на благо св≥тового сп≥втовариства, перш за все, крањн, що розвиваютьс¤, частини кошт≥в, ¤к≥ будуть вив≥льн¤тис¤ в результат≥ скороченн¤ в≥йськових бюджет≥в; обТЇднанн¤ зусиль в досл≥дженн¤х та мирному використан≥ космосу, р≥шенн≥ глобальних проблем, в≥д ¤ких залежить дол¤ цив≥л≥зац≥њ;

- забезпеченн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки залежить в≥д р≥шенн¤ питань щодо в≥йськовоњ, пол≥тичноњ, гуман≥тарноњ сфер;

- додержанн¤ принципу економ≥чноњ недискрим≥нац≥њ в справ≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держав св≥ту"./30/.

¬ той же час молод≥ держави мають п≥клуватис¤ про адекватн≥сть та збалансован≥сть зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ пол≥тик, враховуючи настр≥й та спр¤мован≥сть до р≥зкого зростанн¤ добробуту вс≥х верств населенн¤ цих крањн, ¤к≥ бажають в найкоротш≥ строки дос¤гти р≥вн¤ добробуту, що його маЇ населенн¤ розвинених крањн: "∆итт¤ показало, що нав≥ть перспективи. за ¤кими Ї конкретн≥ вигоди з точки зору загальних ≥нтерес≥в, т¤жко сприймаютьс¤ ≥ндив≥дуальною св≥дом≥стю. ” своњй б≥льшост≥ люди надають перевагу тому, щоб побачити Ув готовому вигл¤д≥Ф власний особистий ≥нтерес. Ћюдина хоче знати, що саме сл≥д робити, щоб загальне благо конкретно повТ¤зувалос¤ з њњ ≥ндив≥дуальними ≥нтересами."/44/.

 р≥м того, треба враховувати, що естафета нац≥ональних ≥нтерес≥в передавалас¤ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, але збер≥гала в плин≥ часу пр≥оритет свого власного над чужим та сторонн≥м.

 

¬ ≥сторично ймов≥рн≥й епос≥ (доб≥) розвитку св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ дом≥нуючою формою орган≥зац≥њ "людського матер≥алу" став нац≥онально-державний устр≥й сусп≥льства. ¬ сьогоденн≥ головними чинниками прийн¤тт¤ найважлив≥ших р≥шень все ще залишаютьс¤ нац≥ональн≥ держави, ¤кими б особливост¤ми та в≥дм≥нами щодо внутр≥шнього устрою вони не в≥др≥зн¤лис¤. ƒ≥ючи на св≥тов≥й арен≥ вони повинн≥ дбати перш за все про власн≥ ≥нтереси, а пот≥м вже - про ≥нтереси ≥нших. “акий п≥дх≥д вигл¤даЇ даним в≥д природи, тому, що цього оч≥кують в≥д держави њњ громад¤ни, ¤кщо вони користуютьс¤ демократичними свободами. “ож, з њх думкою УначальствоФ повинно рахуватис¤ /44/.

“ому структурна схема маЇ такий вигл¤д: людина (особа) - нац≥ональна держава - св≥тове сп≥втовариство. Ѕезпека людини Ї складовою частиною безпеки держави, ¤ка, в свою чергу, Ї складовою частиною м≥жнародноњ безпеки. “ож, держава маЇ дбати про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки своњм громад¤нам, соб≥ та св≥товому сп≥втовариству. “ому перед нею стоњть надзвичайно т¤жке завданн¤ - повТ¤зати та погодити ≥нтереси кожного громад¤нина з ≥нтересами держави, а також з ≥нтересами св≥тового сп≥втовариства.

“реба врахувати, що кожна з цих систем (людина - б≥оенергетична, держава - сусп≥льна орган≥зац≥йна середнього р≥вн¤ складност≥ управл≥нн¤; св≥тове сп≥втовариство - сусп≥льна орган≥зац≥йна вищого р≥вн¤ складност≥ управл≥нн¤) маЇ своњ параметри, своњ особливост≥ (переваги та недол≥ки), маЇ дещо сп≥льне та дещо в≥дм≥нне в≥д ≥нших систем.

 

ƒосл≥джуючи економ≥чну безпеку маЇмо розгл¤дати лише т≥ параметри, ¤к≥ стосуютьс¤ саме ц≥Їњ проблеми. ’оча повинн≥ враховувати де¤к≥ загальн≥ принципи ≥снуванн¤ та розпаду цих систем.

Ѕудь-¤ка система маЇ досл≥джуватис¤ перш за все з передбаченн¤м ситуац≥њ њњ розпаду, тобто за критичних умов.

 ожна з систем характеризуЇтьс¤ так званими "порогом чутливост≥", "порогом вразливост≥", "порогом розпаду" та "станом спокою". ÷ими параметрами визначаЇтьс¤ ступ≥нь безпеки системи. "ѕор≥г чутливост≥" Ї р≥вень безпеки, при ¤кому система починаЇ в≥дчувати на¤вн≥сть зм≥н. "ѕор≥г вразливост≥" - р≥вень безпеки, при ¤кому система починаЇ втрачати баланс, тобто, зазнаЇ зм≥н, що ведуть до њњ знищенн¤. "ѕор≥г розпаду" - р≥вень безпеки, п≥сл¤ переходу ¤кого система зазнаЇ нищ≥вних зм≥н. "—тан спокою" - р≥вень безпеки, при ¤кому Ї забезпеченим розвиток системи.

«гадаЇмо, що в св≥т≥ не буваЇ стану повноњ р≥вноваги. «авжди субТЇкт (в даному випадку - система) може або п≥двищувати св≥й потенц≥ал (розвиватис¤), або зменшувати його (трощитис¤).

 

ћаЇмо ще в≥дзначити взаЇмозалежн≥сть та взаЇмопов? ¤зан≥сть згаданих систем. Ћюдина Ї руш≥йною силою будь - ¤коњ орган≥зац≥йноњ або орган≥зац≥йно - сусп≥льноњ системи. “ож без нењ втрачаЇтьс¤ сенс ≥снуванн¤ двох ≥нших систем (не без одноњ, двох, трьох ос≥б, а без такоњ њх к≥лькост≥, ¤ка в≥дчутно знижуЇ потребу в ц≥й форм≥ ≥снуванн¤ енерг≥њ нижче "критичноњ маси".  ≥льк≥сть ос≥б, що становить "критичну масу" Ї одним з критичних обмежень ≥снуванн¤ двох ≥нших згаданих систем).

”с≥ три системи мають критичн≥ обмеженн¤, ¤кими характеризуЇтьс¤ стан системи п≥д час найменшоњ можливост≥ њх ≥снуванн¤. «м≥ни, за ¤кими значенн¤ чинника переходить за критичне обмеженн¤, призвод¤ть системи до розпаду (тобто, до загибел≥).

—истема критичних обмежень (— ќ) визначаЇ можливост≥ ≥снуванн¤ систем. ¬она поЇднуЇ в соб≥ критичн≥ обмеженн¤ окремих напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки та критичн≥ обмеженн¤ економ≥чноњ безпеки держави. “ож маЇмо визначити сутн≥сть цих пон¤ть.

 

—амоконтроль:

1. ўо вм≥щуЇ в соб≥ — ќ?

2. Ќазв≥ть чотири положенн¤, на ¤ких грунтуЇтьс¤ ћ≈Ѕ та навед≥ть приклади њх дотриманн¤.

3. Ќазв≥ть руш≥йну силу прогресу людства та надайте дек≥лька њњ характеристик.

–озгл¤ньте ситуац≥ю є2 та надайте пропозиц≥њ щодо реагуванн¤, виход¤чи з необх≥дност≥ забезпеченн¤ екосестейту.

<<√лавна¤..<<  оглавлению книги..<Ќазад..ƒалее>