1.3. —утн≥сть та напр¤мки забезпеченн¤ економ≥чноњ

безпеки держави

 

Ћ≥тература:

7. ѕастернак-“аранушенко √., ѕастернак-“аранушенко ƒ. ≈коном≥чна безпека ”крањни. ¬заЇмод≥¤ з  итаЇм ¤к фактор стаб≥л≥зац≥њ. ”крањна -  итай: шл¤хи сп≥вроб≥тництва. ћатер≥али конференц≥њ. -  ињв, серпень-вересень, 1993 р. - 1994. - —. 53-57.

8. ѕастернак-“аранушенко √. Ёнергосбережение: что имеем - не храним, потер¤вши...спорим. - " иевские ведомости" 26 но¤бр¤ 1993.

73. ачура ќ. ¬., ѕастернак-“аранушенко √. ј, “лумачний англо-украњнський словник зовн≥шньоеконом≥чних терм≥н≥в. -  . : ≤ƒ”— при  ћ ”крањни, 1993.

9. ѕастернак-“аранушенко √. ƒемограф≥чна складова економ≥чноњ безпеки. - У¬≥сник ЌјЌ ”крањниФ,1995, N11-12, —. 26-31.

10. ≈ ќЌќћ≤ ј ” –јѓЌ»: ст≥йка тенденц≥¤ зростанн¤. - У”р¤довий курТЇрФє 190, 17 жовтн¤ 2000, —. 1, 6,7.

11. ѕастернак -“аранушенко √. ÷≥ни панують над ринковим св≥том.- "¬≥сник јЌ ”крањни", 1993, N12, —. 26-31.

 

Ѕезпека держави - багатогранна проблема. ћаЇ багато в≥дгалужень (нац≥ональне, економ≥чне, ф≥нансове, пол≥тичне, в≥йськове тощо). ” на¤вному курс≥ лекц≥й розгл¤даЇтьс¤ лише одне в≥дгалуженн¤ - економ≥чна безпека держави (екосестейт). “ому вс≥ ≥нш≥ розгл¤нут≥ в ньому з точки зору њх "причетност≥" до екосестейту, тобто њх впливу або впливу на них з боку чинник≥в економ≥чноњ безпеки.

—утн≥сть екосестейту пол¤гаЇ в тому, що в≥н Ї базою дл¤ будь-¤ких ≥нших напр¤мк≥в, про¤в≥в та в≥дгалужень безпеки держави; в тому, що завд¤ки знанн¤м цього в≥дгалуженн¤ можна передбачити насл≥дки зовн≥шн≥х або внутр≥шн≥х д≥¤нь з метою зменшенн¤ њх можливого негативного або зб≥льшенн¤ позитивного впливу на розвиток держави.

≈коном≥чна безпека - це стан держави, за ¤ким вона забезпечена можлив≥стю створенн¤ ≥ розвитку умов дл¤ пл≥дного житт¤ њњ населенн¤, перспективного розвитку њњ економ≥ки в майбутньому та в зростанн≥ добробуту њњ мешканц≥в.

≈коном≥чна безпека держави ¤вл¤Ї собою комплексну систему, що створюЇтьс¤ завд¤ки виконанню визначеноњ к≥лькост≥ д≥й. —амо по соб≥ теж маЇ багато в≥дгалужень (напр¤мк≥в): демограф≥чний, еколог≥чний, ресурсний, пр≥сноводний, продовольчий, енергетичний, ≥нформац≥йний та ≥нш≥.

«абезпечен≥сть екосестейту визначаЇтьс¤ станом найб≥льш вразливого њњ напр¤мку. “аким вважають напр¤мок, показники ¤кого найближч≥ в≥д показник≥в ≥нших напр¤мк≥в до значенн¤ њх критичних обмежень.

¬се в ≥снуванн≥ св≥ту, держави та в житт≥ людини маЇ економ≥чне п≥дірунт¤. “ому напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки дуже багато. «важуючи на наш≥ обмежен≥ можливост≥ розгл¤немо лише де¤к≥ з них: демограф≥чний, еколог≥чний, в≥йськовий, пол≥тичний, соц≥альний, крим≥нальний, ф≥нансово-грошовий, ц≥новий, ресурсний, енергетичний, продовольчий, пр≥сноводний, ≥нформац≥йний.

ќск≥льки ж усе в св≥т≥ взаЇмоповТ¤зане, вплив ≥нших систем, чинник≥в, позосталоњ частини св≥ту, обовТ¤зково повинн≥ враховувати ¤кщо займаЇмос¤ визначенн¤м напр¤мк≥в екосестейту та розрахунками њх к≥льк≥сних опис≥в. ЌаголошуЇмо на тому, що розгл¤даЇмо лише економ≥чну сутн≥сть будь-¤кого напр¤мку безпеки.

ƒемограф≥чна безпека - один з найважлив≥ших напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки. ƒемограф≥чна ситуац≥¤ дозвол¤Ї визначити ¤к в сьогоденн≥, так ≥ на перспективу, на¤вн≥сть трудових ресурс≥в, њх склад та можливост≥, ¤к≥ кошти та заходи застосувати, щоб створити потр≥бну держав≥ демограф≥чну ситуац≥ю, ¤к забезпечити економ≥чну безпеку мешканц¤м крањни та запоб≥гти демограф≥чн≥й експанс≥њ ≥нших народ≥в. ”с≥ ц≥ (¤к ≥ де¤к≥ ≥нш≥) проблеми визначаютьс¤ ¤к≥сно та к≥льк≥сно п≥д час розгл¤данн¤ питань демограф≥чноњ безпеки. «а даними ћ≥н≥стерства статистики ”крањни \9, 10\, вже дес¤тий р≥к посп≥ль смертн≥сть населенн¤ в ”крањн≥ перевищуЇ народжуван≥сть, при цьому розрив безперервно зростаЇ: в 1991 роц≥ - понад 30 тис¤ч, в 1992 роц≥ - понад 100 тис¤ч, за перш≥ 9 м≥с¤ц≥в 1993 року - понад 110 тис¤ч ос≥б, а за 9 м≥с¤ц≥в 2000 року - 317 тис¤ч, з них 282 тис¤ч≥ через перевищенн¤ смертн≥стю народжуваност≥, а 35 тис¤ч ос≥б вињхали за кордон на пост≥йне проживанн¤ /10/. “а ур¤дов≥ установи байдуже ставл¤тьс¤ до проблеми через те, що вона, начебто, не впливаЇ на на¤вн≥сть трудових ресурс≥в. јдже механ≥чний прир≥ст населенн¤ та зростанн¤ безроб≥тт¤ (на 1 жовтн¤ 2000 року оф≥ц≥йно зареЇстровано безроб≥тних 4,2 в≥дсотка працездатного населенн¤ у працездатному в≥ц≥ /10/) забезпечують достатн≥сть трудових ресурс≥в (в 1992 роц≥ до ”крањни перењхало, наприклад, понад 288 тис¤ч ос≥б). “ож вимиранн¤ украњнц≥в не бентежить ур¤довц≥в, бо не позначаЇтьс¤ на економ≥чн≥й безпец≥ держави. Ќатом≥сть, не забезпечуЇтьс¤ нац≥ональна безпека держави /9/, не забезпечуЇтьс¤ безпека Уеконом≥чноњ людиниФ, тобто не дос¤гаЇтьс¤ головна мета державного управл≥нн¤ - баланс ≥нтерес≥в трьох учасник≥в процесу забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки: держави, субС Їкта господарюванн¤ (п≥дприЇмства), людини /218/.

≈колог≥чна безпека - напр¤мок забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави задл¤ створенн¤ населенню крањни найб≥льш спри¤тливих умов щодо ≥снуванн¤ та пл≥дного житт¤. Ќейтрал≥зац≥¤ погроз з≥псуванн¤ або, нав≥ть, знищенн¤ навколишнього середовища, вимагаЇ витраченн¤ великих кошт≥в. “ак≥ погрози створюютьс¤ ¤к зовн≥шн≥ми, так ≥ внутр≥шн≥ми джерелами (перш за все, в забрудненн≥ навколишнього середовища). ¬≥дходи виробництва у вигл¤д≥ викид≥в в пов≥тр¤, до р≥чок та мор≥в або закопуванн¤ в землю, забруднюють навколишнЇ середовище та загрожують ≥снуванню всього живого в св≥т≥, в тому числ≥, населенн¤ крањни. «б≥льшуютьс¤ захворюванн¤, зменшуЇтьс¤ потенц≥ал трудових ресурс≥в, пл≥дн≥сть њх використанн¤ (тобто продуктивн≥сть прац≥). ѕог≥ршуЇтьс¤ ¤к≥сть сировини. «нешкодженн¤ згаданого негативного впливу потребуЇ використанн¤ великих кошт≥в на буд≥вництво споруджень та виробленн¤ обладнанн¤ дл¤ знищенн¤ або нейтрал≥зац≥њ в≥дход≥в ≥ зменшенн¤ забрудненн¤ навколишнього середовища, дл¤ зб≥льшенн¤ пенс≥йних виплат та вкладень в охорону здоров? ¤ населенн¤. ”с≥ ц≥ (та де¤к≥ ≥нш≥) проблеми треба враховувати п≥дчас обчисленн¤ економ≥чноњ безпеки держави. ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма в ѕосланн≥ ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни в 2000 р. обС Їднав проблеми забезпеченн¤ еколог≥чноњ та економ≥чноњ безпеки в Y≤-му розд≥л≥ цього документу /219/.

ѕродовольча безпека - одна з головних умов ≥снуванн¤ людей, тварин, рослин. Ќаселенн¤ св≥ту стр≥мко зростаЇ. “ож зростаЇ ≥ виробленн¤ продовольства. јле не так стр≥мко. Ќа¤вн≥сть (або в≥дсутн≥сть) продукт≥в харчуванн¤ впливаЇ на ф≥зичний та псих≥чний стан людей, в≥д чого зм≥нюЇтьс¤ р≥вень соц≥ального, пол≥тичного та економ≥чного спокою в держав≥. «абезпечен≥сть продуктами харчуванн¤ залежить в≥д багатьох фактор≥в. Ќа де¤к≥ з них людина зовс≥м або частково не може вплинути (погода, повен≥, землетруси, сел≥ тощо). “а маЇмо памТ¤тати, що одним з головних завдань управл≥нн¤ Ї передбаченн¤, ¤ке вт≥люЇтьс¤ в запоб≥ганн¤ нестач (в тому числ≥ ≥ продовольства). ¬итрати на продукти харчуванн¤, на њх на¤вний та стратег≥чний запаси, на створенн¤ умов дл¤ њх збер≥ганн¤ - все це маЇ враховувати (та розраховувати) ур¤довець.

¬≥йськова безпека - один з найб≥льш коштовних (дл¤ народного господарства крањни) напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки. Ќадм≥рн≥ витрати на цей напр¤мок ведуть до зубож≥нн¤ населенн¤, до скороченн¤ витрат на соц≥альн≥ потреби, що створюЇ загрозу внутр≥шньому спокою в держав≥ (”крањна зараз маЇ в цьому негативний досв≥д: в 2000 р. економ≥ка зростала, але ур¤д ¬. ёщенко через ƒержавний бюджет крањни зд≥йснив перерозпод≥л кошт≥в на користь витрат на правоохоронн≥ орган≥, управл≥нн¤, в≥йськов≥ витрати, зменшивши витрати на соц≥альний захист/220/). ¬одночас, занадто велике зменшенн¤ витрат на цей напр¤мок призводить до зменшенн¤ р≥вн¤ забезпеченн¤ загальноњ безпеки держави, до негативних зм≥н в њњ становищ≥ в св≥т≥, зб≥льшуЇ нестаб≥льн≥сть держави. “ому ур¤довець повинен творчо п≥дходити до вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми, обірунтовуючи своњ р≥шенн¤ в≥дпов≥дними розрахунками та м≥ркуванн¤ми.

–есурсна безпека - найб≥льш вразливий напр¤мок економ≥чноњ безпеки. ¬ св≥т≥ замало держав, ¤к≥ здатн≥ повн≥стю забезпечити своЇ ≥снуванн¤ за рахунок власних ресурс≥в. “ому ресурси та волод≥нн¤ ними Ї найголовн≥шою причиною виникненн¤ конфл≥кт≥в ≥ протисто¤нь. ¬≥дсутн≥сть або неповна забезпечен≥сть ресурсами спричин¤Ї велик≥ збитки економ≥ц≥ держави. —аме тому ур¤довц≥ мають знати ¤к треба уникати загроз, що створюЇ в≥дсутн≥сть ресурс≥в, ¤к запоб≥гти такому стану держави, в ¤кому вона через нестачу ресурс≥в маЇ приймати р≥шенн¤, що не в≥дпов≥дають њњ ≥нтересам, загрожують њњ суверен≥тету та державност≥.

ѕр≥сноводна безпека - р≥зновид продовольчоњ безпеки, водночас, р≥зновид ресурсноњ безпеки. ѕитна вода Ї одн≥Їю з головних потреб людини. ¬≥дсутн≥сть питноњ води призводить до загибел≥ людини за три дн≥ (в≥дсутн≥сть продовольства - за м≥с¤ць). “ому питна вода - один з головних вид≥в ресурс≥в та компонент≥в харчуванн¤. ™ сировиною дл¤ вс≥х вид≥в напоњв (гор≥лки, пива, безалкогольних напоњв, чаю, кофе, кави тощо). ¬ св≥т≥ к≥льк≥сть питноњ води обмежена. “ому за нењ точитьс¤ боротьба. « розвитком людства питна вода набуваЇ все б≥льшоњ значимост≥, потреби в цьому вид≥ ресурс≥в зростають, а на¤вн≥сть - зменшуЇтьс¤. ”р¤довець маЇ бути готовим до обгрунтуванн¤ державноњ точки зору щодо питноњ води та пост≥йного забезпеченн¤ нею населенн¤ крањни. Ќа п≥дстав≥ в≥дпов≥дних розрахунк≥в ур¤довець повинен робити прогнози щодо витрат на питну воду та про њх вплив на економ≥ку крањни, а через те - на економ≥чну безпеку держави. “акож повинен памТ¤тати про своЇ призначенн¤ захисника ≥нтерес≥в народу.

≈нергетична безпека - один з головних напр¤мк≥в збереженн¤ економ≥чноњ безпеки держави, р≥зновид ресурсноњ безпеки /8/. Ќауково-техн≥чна революц≥¤ (Ќ“–) призвела до зб≥льшенн¤ використанн¤ енергонос≥њв, ¤ких потребують виробництв≥ та побут. ќбмежен≥сть видобуванн¤ призвела до п≥двищенн¤ ц≥н та значимост≥ енергонос≥њв, що Ї особливо бол≥сним дл¤ молодих та економ≥чно слабих держав. ÷ей вид безпеки (а в≥дсутн≥сть достатньоњ к≥лькост≥ енергонос≥њв створюЇ дуже небезпечне становище) зараз дл¤ нашоњ молодоњ держави маЇ дуже велике значенн¤ через те, що виробл¤Їмо њх недостатньо дл¤ забезпеченн¤ своњх потреб (нафти - 2-4 млн. тонн, при потреб≥ 16-22 млн. тонн на р≥к, газу 16-18 млрд. куб. м. при потреб≥ в 72-75 млрд. куб. м. тощо). “ому залежимо в≥д ≥нших крањн (насамперед, в≥д –ос≥њ та “уркмен≥њ). “реба в≥дзначити, що крањни постачальники ≥нод≥ шл¤хом непостачанн¤ енергонос≥њв примушують ”крањну приймати пол≥тичн≥ або економ≥чн≥ р≥шенн¤, ¤к≥ не в≥дпов≥дають њњ державност≥ та власним ≥нтересам. ≈нергетичних криз "покуштували" крањни «ах≥дноњ ™вропи, япон≥њ та —Ўј. ÷≥ кризи ви¤вили вразлив≥сть крањн та чутлив≥сть њх економ≥ки щодо недозабезпеченн¤ енергонос≥¤ми. «араз енергонос≥њ використовуютьс¤ ≥нод≥ ¤к чинник пол≥тичного шантажу та економ≥чноњ дестаб≥л≥зац≥њ в крањнах колишнього —–—–. «а цих умов крањна повинна мати ѕрограму протид≥њ економ≥чному шантажу.

÷≥нова безпека - р≥зновид безпеки, що маЇ найб≥льший вплив на економ≥ку /11/. ¬≥рне визначенн¤ ц≥ни дозвол¤Ї правильно оц≥нити працю та встановити в≥рний розпод≥л благ пом≥ж мешканц¤ми крањни, проводити в≥рний обм≥н послугами та товарами, ¤к в середин≥ крањни, так ≥ на м≥жнародному р≥вн≥ (нагадаЇмо, що паритет валют встановлюЇтьс¤ через њх куп≥вельну спроможн≥сть за допомогою формул Ћаспейреса, ѕааше, “орнкв≥ста та ‘≥шера /73/. Ѕазою дл¤ визначенн¤ паритету валют Ї ц≥ни на товари певного набору в крањнах, валюти ¤ких пор≥внюютьс¤). «овн≥шн≥ та внутр≥шн≥ чинники, що впливають на р≥вень ц≥н Ї джерелами балансу або в≥дсутност≥ збалансованост≥ економ≥ки держави. ÷≥нова безпека т≥сно пов? ¤зана з ф≥нансово-грошовою безпекою.

‘≥нансово-грошова безпека - р≥зновид безпеки, що маЇ вплив на вс≥ галуз≥ економ≥ки держави. ќск≥льки грош≥ Ї екв≥валентом вартост≥ будь-¤ких товар≥в, вони (через ц≥ну) Ї чинником, спроможним дестаб≥л≥зувати економ≥чне становище в крањн≥. √рош≥ - не т≥льки паперов≥ або монетн≥ знаки обм≥ну, куп≥вл≥ або продажу, а ще й безгот≥вков≥ перекази та ц≥нн≥ папери (акц≥њ, вексел≥, сертиф≥кати, обл≥гац≥њ тощо), що визначають ф≥нансовий стан держави. ¬еличезне значенн¤ маЇ банк≥вська система крањни, ¤ка виконуЇ вс≥ операц≥њ, що стосуютьс¤ об≥гу грошей та ц≥нних папер≥в. —аме банки здатн≥ стаб≥л≥зувати або дестаб≥л≥зувати ф≥нансове становище держави (ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма багато уваги прид≥лив цьому питанню у виступ≥ на науков≥й конференц≥њ 16 листопада 2000 року У”крањна: п≥дсумки соц≥ально-економ≥чного розвитку та погл¤д у майбутнЇФ - У”р¤довий кур? ЇрФ, 18. 11.2000, —.3-6).

ѕол≥тична безпека - один з найголовн≥ших р≥зновид≥в безпеки, що використовуЇ пол≥тичн≥ засоби дл¤ економ≥чного та соц≥ального балансу (або його в≥дсутност≥) державного устрою. ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д де¤ких ≥нших р≥зновид≥в тим, що в нього немаЇ сталого нос≥¤. ¬икористовуючи можливост≥ надан≥ ринковою економ≥кою, певн≥ пол≥тичн≥ сили купують голоси виборц≥в або наймають п≥кетуючих задл¤ зовн≥шнього тиску на р≥шенн¤ ¬ерховноњ –ади,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в або ѕрезидента ”крањни. ѕри цьому часто-густо ≥гнорують нац≥ональн≥ ≥нтереси украњнськоњ держави, надаючи перевагу власним уподобанн¤м та мет≥. «азначимо, що використовують економ≥чн≥ можливост≥ (штучне утворенн¤ нестач, ≥нформац≥йний терор, дезор≥Їнтац≥¤ та дез≥нформац≥¤ населенн¤ крањни через п≥дкуп окремих впливових ос≥б або орган≥в «ћ≤).

—оц≥альна безпека - р≥зновид безпеки, що базуЇтьс¤ на псих≥чному та психолог≥чному стан≥ населенн¤ крањни. «алежить в≥д багатьох ≥нших вид≥в безпеки (зокрема в≥д економ≥чноњ, пол≥тичноњ, ц≥новоњ, ≥нформац≥йноњ тощо) та чинник≥в (на¤вн≥сть к≥лькост≥ безроб≥тних, багатод≥тних родин, крим≥нальних угруповань, правоохоронних орган≥в тощо). ¬≥дчутно зм≥нюЇтьс¤ п≥д час воЇн, еп≥дем≥й, п≥двищенн¤ ц≥н, проведенн¤ вибор≥в.

 рим≥нальна безпека - р≥зновид безпеки, ¤кий не маЇ конкретного нос≥¤, але потужно впливаЇ на економ≥чний стан держави (через економ≥чн≥ злочини) та њњ мешканц≥в (через вбивства, івалтуванн¤, крад≥жки, пограбуванн¤). «а даними правоохоронних орган≥в ”крањни грошовий об≥г т≥ньовоњ економ≥ки зараз наближаЇтьс¤ за обс¤гом до грошового об≥гу вс≥Їњ легальноњ економ≥ки. ћаЇ пр¤мий (д≥њ економ≥чного характеру) або непр¤мий (через зростанн¤ соц≥альноњ напруги внасл≥док пог≥ршенн¤ псих≥чного стану населенн¤, невпевнен≥сть владних структур, тощо) вплив на економ≥чну безпеку держави.  р≥м того, впливаЇ на обс¤г залученн¤ та вкладанн¤ кап≥талу в економ≥ку крањни, ¤к зсередини (в≥тчизн¤н≥ вкладники), так ≥ ззовн≥ (≥ноземн≥ вкладники) ≥нвестори. ¬≥двол≥каЇ значн≥ кошти на утриманн¤ правоохоронних орган≥в.

ћедична безпека - один з найважлив≥ших р≥зновид≥в безпеки, ¤кий маЇ вплив на будь-¤ку сферу д≥¤льност≥ людини. Ќехтуванн¤ цим р≥зновидом безпеки призводить до дестаб≥л≥зац≥њ економ≥ки внасл≥док скороченн¤ часових та трудових ресурс≥в, зб≥льшенн¤ виплат за л≥карн¤ними листками та пенс≥¤ми, пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ тощо. ћаЇ тактичне та стратег≥чне значенн¤ (через демограф≥чн≥ зм≥ни).

≤нформац≥йна безпека Ц зараз набуваЇ найб≥льшоњ значимост≥ через дещо завищену вагу засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ («ћ≤). ѕевноњ м≥рою Ц це рудимент, залишок минулого державного укладу, коли «ћ≤ набули функц≥ю найголовн≥шого нагл¤дача, за поданн¤м котрого парт≥йн≥ органи змушували органи виконавчоњ влади виконувати неприродн≥ дл¤ них завданн¤ або, ≥нод≥, ставали на захист певного знедоленого громад¤нина. “од≥ «ћ≤ використовувалис¤ дл¤ випусканн¤ пари з перегр≥того котла. јле тепер ситуац≥¤ зм≥нилас¤, «ћ≤ слугують тому, хто б≥льше сплатить ≥ тому перетворилис¤ на зас≥б ман≥пулюванн¤ громадською думкою. Ќасправд≥ ж ≥нформац≥¤ в св≥т≥ набуваЇ величезного значенн¤ ¤к форма енерг≥њ, що здатна бути харчем (щоправда, поки що лише умовно: а з часом може перетворитис¤ на основний вид харч≥в). ѕовинн≥ ч≥тко усв≥домлювати, що зараз ≥нформац≥¤ лише вих≥дн≥ ≥нформац≥¤ дл¤ прийн¤тт¤ або неприйн¤тт¤ р≥шень. —ама по соб≥ Ї пасивною. ѕроте будь-¤ка держава не може дозволити ≥нш≥й ман≥пулювати та впливати на псих≥ку власних громад¤н ≥нш≥й держав≥. Ќа жаль, ”крањна не може похвалитис¤ таким дос¤гненн¤м. –ос≥йськ≥ «ћ≤ в наш≥й крањн≥ мають набагато б≥льшу частину ≥нформац≥йного простору, н≥ж в≥тчизн¤н≥.  р≥м того, сл≥д зрозум≥ти, що держава не здатна виграти у конкурентн≥й боротьб≥ без допомоги «ћ≤.

¬изначеними та перел≥ченими 13 напр¤мками забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави не дос¤гаЇтьс¤ та не обмежуЇтьс¤ (Ї ще псих≥чна, психолог≥чна та багато ≥нших вид≥в ≥ р≥зновид≥в безпеки). “а на наш погл¤д знанн¤ њх надаЇ той запас, що потр≥бен ур¤довц¤м. Ѕ≥льш докладно про забезпеченн¤ цих та ≥нших напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки держави йдетьс¤ в подальших розд≥лах цього курсу лекц≥й.

“реба т≥льки враховувати, що наука про економ≥чну безпеку держави маЇ не фундаментальний, а прикладний характер. ¬≥д того ус≥ њњ досл≥дженн¤ та результати мають бути реал≥зованими на практиц≥. ÷им по¤снюЇтьс¤ необх≥дн≥сть детальн≥шого розгл¤ду њњ складових частин.

 

—амоконтроль:

1. який характер маЇ наука про економ≥чну безпеку?

2. Ќазв≥ть напр¤мки забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки та згадайте, принаймн≥, ще один, що не був названий на лекц≥њ.

3. «апропонуйте новий шл¤х вир≥шенн¤ проблем демогра- ф≥чного напр¤мку екосестейту.

–озгл¤ньте ситуац≥ю є3 та надайте пропозиц≥њ щодо реагуванн¤, виход¤чи з необх≥дност≥ забезпеченн¤ екосестейту.

<<√лавна¤..<<  оглавлению книги..<Ќазад..ƒалее>