1.4. —кладов≥ частини економ≥чноњ безпеки держави

 

Ћ≥тература:

12. ѕастернак-“аранушенко √. ¬ища школа конкурентноњ боротьби. ≈коном≥чна безпека п≥дприЇмства в умовах ринку. - "¬≥сник ЌјЌ ”крањни", 1994, N7 / 8, —. 78-79.

9. ѕастернак-“аранушенко √. ƒемограф≥чна складова екном≥чноњ безпеки. - ¬≥сник ЌјЌ ”крањни,1995,N11-12, —. 26-31.

13. ѕастернак-“аранушенко √. ≈коном≥чна ≥ нац≥ональна безпека ”крањни. - У≈коном≥ка ”крањниФ, 1994, N2.

14. ѕастернак-“аранушенко √. ≈коном≥чна безпека держави (введенн¤ до екосестйту). - "¬≥сник ЌјЌ ”крањни", 1994, N5, —. 23-28.

218. ∆ал≥ло я. ј. ѕроблеми узгодженн¤ економ≥чноњ безпеки м≥кро- та макрор≥вн≥в /¬ кн. УЌац≥ональна програма забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки в контекст≥ стратег≥њ соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни. -  /: Ќ≤”–¬, 2001. - —.57-62

 

Ѕудь-¤ка наука провадить досл≥дженн¤ ≥дучи або в≥д простого до складного, або, навпаки, в≥д складного до простого.

¬ивчаючи екосестейт маЇмо визначити, що њњ досл≥дженн¤ провад¤тьс¤ в≥д простого до складного. ≈косестейт встановлюЇ природн≥ звТ¤зки м≥ж економ≥чною безпекою особи, родини, угрупованн¤, рег≥ону та держави. ѕ¢ ¤ть, що назван≥ з початку, Ї складовими частинами екосестейту (де¤к≥ вчен≥ визнають екосестейт, ¤ек баланс ≥нтерес≥в лише трьох складових: держави, субС Їкта господарюванн¤ (п≥дприЇмства) та людини /218/). јле дл¤ кожноњ з них забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки певною м≥рою в≥др≥зн¤Їтьс¤. “ак, економ≥чна безпека особи забезпечуЇтьс¤ в раз≥ наданн¤ людин≥ зароб≥тноњ плати або пенс≥њ, р≥вень ¤коњ повинен надати продовольчу, медичну, крим≥нальну, побутову, пр≥сноводну, ц≥нову та де¤к≥ ≥нш≥ р≥зновиди безпеки кожному мешканцю крањни.

”с≥ р≥вн≥ мають бути забезпеченими в≥дпов≥дними заходами, ¤к≥ повинна використовувати державна влада та власними зусилл¤ми згаданих складових частин екосестейту. ¬иход¤чи з засад науки про над≥йн≥сть екосестейт оц≥нюЇтьс¤ станом економ≥чноњ безпеки найменше захищеного ланцюжка (наприклад, на р≥вн≥ особи - станом пенс≥онер≥в з м≥н≥мальним р≥внем пенс≥њ, на р≥вн≥ угрупованн¤ - станом угрупованн¤ з м≥н≥мальним розм≥ром доходу, т. п.).

“ака метода дозвол¤Ї оц≥нити екосестейт в повн≥й м≥р≥ (так само оц≥нюЇтьс¤ ефективн≥сть заход≥в та засоб≥в, що використовуютьс¤ дл¤ визначенн¤ над≥йност≥).

≈коном≥чна безпека угруповань складаЇтьс¤ з економ≥чноњ безпеки окремих член≥в угрупованн¤ (тобто з економ≥чноњ безпеки особи) та з забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки самого угрупованн¤ (таких њњ напр¤мк≥в ¤к психолог≥чна та псих≥чна безпека, що повТ¤зано з необх≥дн≥стю пл≥дного сп≥в≥снуванн¤ в угрупованн≥, колективноњ безпеки, тощо).

 ожний вищий р≥вень економ≥чноњ безпеки маЇ забезпечувати нижчому р≥вню в≥дпов≥дну економ≥чну безпеку, що Ї гарантом забезпеченн¤ њњ дл¤ вищого р≥вн¤.

—каж≥мо, угрупованн¤ маЇ забезпечувати економ≥чну безпеку кожному з його член≥в. Ќатом≥сть, держава маЇ забезпечувати економ≥чну безпеку ¤к угрупованн¤, так ≥ особи.

 

ѕриродно, що вс≥ засоби та заходи оц≥нюютьс¤ за результатами, ¤к≥, в свою чергу, визначаютьс¤ њх в≥дпов≥дн≥стю значенн¤м критичних обмежень. “обто економ≥чна безпека особи, угруповань, рег≥он≥в та держави мають Їдину за методолог≥Їю систему оц≥нки њх дос¤гненн¤ та Їдин≥ параметри пор≥г чутливост≥, пор≥г вразливост≥, пор≥г розпаду та стан спокою. ¬≥др≥зн¤ютьс¤ лише за масштабами вим≥р≥в та де¤кою специф≥кою, властивою тому чи ≥ншому р≥вню.

Ќаприклад, екосестейт вим≥рюЇтьс¤ в ц≥нов≥й безпец≥ критичними обмеженн¤ми вс≥х ц≥н, економ≥чна безпека угруповань - т≥льки обмеженоњ к≥лькост≥ ц≥н, а економ≥чна безпека особи - ще меншою групою обмежень ц≥н. ƒл¤ екосестейту маЇ велике значенн¤ в≥дсутн≥сть чи на¤вн≥сть еп≥дем≥й будь-¤ких хвороб. ƒл¤ економ≥чноњ безпеки особи - т≥льки окремих вид≥в хвороб (тих, що небезпечн≥ лише дл¤ людини). “обто медична безпека маЇ р≥зн≥ масштаби дл¤ екосестейту та дл¤ економ≥чноњ безпеки особи.

 рим≥нальна безпека, до складу ¤коњ вход¤ть про¤ви корупц≥њ та орган≥зованоњ злочинност≥ мають р≥зний за масштабом про¤в ≥ значенн¤ дл¤ екосестейту та економ≥чноњ безпеки угруповань ≥ особи. —каж≥мо, такий р≥зновид крим≥налу ¤к шантаж дл¤ людини зветьс¤ рекетом, дл¤ держави - тероризмом.

≈колог≥чна безпека особи маЇ меншу к≥льк≥сть обмежень н≥ж екосестейт тому, що навколишнЇ середовище впливаЇ не лише на людину, а ≥ на матер≥али, сировину та таке ≥нше, що пог≥ршуЇ стан забезпеченост≥ ресурсами, знижуючи захищен≥сть держави. јле на економ≥чну безпеку особи це може не впливати.

–≥зниц¤ в масштабах в≥дбиваЇтьс¤ в тому, що кожний р≥вень економ≥чноњ безпеки маЇ в≥дпов≥дний р≥вень у —истем≥ критичних обмежень (— ќ).

 

ќск≥льки в на¤вному курс≥ лекц≥й розгл¤даЇтьс¤ т≥льки екосестейт, не будемо зупин¤тис¤ на нижчому (особа) та середньому (угрупованн¤, рег≥он) р≥вн¤х забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки докладн≥ше (лише в≥дзначимо дуже ц≥кав≥ результати досл≥джень украњнського фах≥вц¤ з екосестейту я. ∆ал≥ла: У«ростанн¤ ≥нтегрованост≥ сусп≥льства, що знаходить в≥дображенн¤ у зб≥льшенн≥ взаЇмозалежност≥ умов ≥снуванн¤ держави, суб'Їкт≥в господарюванн¤ та особи, вимагаЇ брати до розгл¤ду три основних р≥вн≥ нац≥ональноњ економ≥чноњ безпеки: економ≥чна безпека держави, суб'Їкта господарюванн¤ (п≥дприЇмства), особи...ќсновна ж суперечн≥сть м≥ж ≥нтересами економ≥чноњ безпеки р≥зних р≥вн≥в пол¤гаЇ в зм≥ст≥ в≥дтворювальних процес≥в. Ќа р≥вн≥ п≥дприЇмства це забезпеченн¤ процесу виробництва, в той час ¤к основний зм≥ст в≥дтворюванн¤ на р≥вн≥ особи пол¤гаЇ у споживанн≥, а на р≥вн≥ держави - у перерозпод≥л≥ ресурс≥в. —л≥д визначити, що поЇднанн¤ р≥зних за зм≥стом ≥ндив≥дуальних в≥дтворювальних процес≥в в≥дбуваЇтьс¤ на стад≥њ обм≥ну: продукту виробництва на в≥дпов≥дну оплату, прац≥ - на зароб≥тну плату, державних послуг - на податки ≥ платеж≥ до бюджету. ”згоджен≥сть ≥нтерес≥в економ≥чноњ безпеки ус≥х р≥вн≥в залежить в≥д екв≥валентност≥ цього обм≥ну. якщо екв≥валентного обм≥ну в рамках названих пар не в≥дбуваЇтьс¤, одна ≥з стор≥н потерпаЇ в≥д нев≥дновлюваноњ втрати в≥дтворювального ресурсу ≥ вимушена вживати односторонн≥х заход≥в ≥з захисту власноњ економ≥чноњ безпеки...¬одночас ≥з зростанн¤м ¬¬ѕ на 5,0% за 9 м≥с¤ц≥в 2000 р. у пор≥вн¤нн≥ з аналог≥чним пер≥одом 1999 р. в≥дбуваЇтьс¤ зниженн¤ реальноњ зарплати (за 8 м≥с¤ц≥в поточного року на 2,1%). ѕор≥вн¤но з початком року кредиторська заборгован≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤ зросла на 15,7% /218/).

ћаЇмо т≥льки зауважити, що р≥вень критичних обмежень екосестейту маЇ забезпечувати в≥дпов≥дний р≥вень економ≥чноњ безпеки вс≥м чотирьом њњ складовим частинам.

 

—амоконтроль:

1.яким чином масштаб в≥дбиваЇтьс¤ на пон¤тт¤х? Ќавед≥ть приклади впливу масштабу в демограф≥чному, соц≥альному та продовольчому напр¤мках забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки.

2. яким шл¤хом досл≥джуютьс¤ проблеми екосестейту?

3. ѕерел≥ч≥ть складов≥ економ≥чноњ безпеки та надайте њм характеристики.

–озгл¤ньте ситуац≥ю є4 та надайте пропозиц≥њ щодо реагуванн¤, виход¤чи з необх≥дност≥ забезпеченн¤ екосестейту.

<<√лавна¤..<<  оглавлению книги..<Ќазад.ƒалее>