ƒќƒј“ќ  «

“≈«ј”–”—

економ≥чноњ безпеки

 

„астина ≤. —татика екосестейту

 

1. јвтарк≥¤ (в≥д грецького autos Ч сам та arkeo - знаходжусь достатност≥) - пол≥тика господарськоњ в≥докремленост≥ одн≥Їњ крањни (або групи крањн) в≥д економ≥ки ≥нших крањн, бажанн¤ створити замкнене господарство.

2. јнал≥з чутливост≥ реагуванн¤ (sensitivity analasys) - прийом, що показуЇ, ¤к зм≥нюЇтьс¤ один чинник в залежност≥ в≥д ≥ншого чинника.

3. јн≥г≥л¤ц≥¤ - взаЇмод≥¤ частинок та античастинок, внасл≥док ¤коњ вони перетворюютьс¤ в ≥нш≥ частинки. ÷ей терм≥н використовуЇтьс¤ дл¤ позначенн¤ безсмерт¤ св≥ту, що базуЇтьс¤ на енергетичних засадах всього ≥снуючого в св≥т≥.

4. Ѕезпека економ≥чна - стан держави, при ¤кому дл¤ њњ економ≥ки та мешканц≥в забезпечен≥ умови нормального ≥снуванн¤, ¤кий характеризуЇтьс¤ слабкими конфл≥ктами, що не здатн≥ викликати серйозн≥ занепокоЇнн¤ або труднощ≥ економ≥чного або соц≥ального характеру.

5. Ѕезпека нац≥ональна - широке пон¤тт¤, що об'ЇднуЇ всю гаму визначень, стосовних до терм≥ну УбезпекаФ. ¬изначаЇ дос¤гненн¤ р≥вн¤ безпеки, при ¤кому дл¤ держави немаЇ серйозних погроз в≥йськового, пол≥тичного, економ≥чного, соц≥ального або будь-¤кого ≥ншого характеру щодо зм≥ни державного устрою або ладу.

6. Ѕезпечна ставка (risk - free rate) Ч дисконтна ставка, що дор≥внюЇ ставц≥ доходу в≥д безпечних актив≥в. ƒержавн≥ обл≥гац≥њ ур¤ду —Ўј вважаютьс¤ безпечними. ƒоход в≥д них визначаЇ безпечну ставку.

7. Ѕ≥знес-шоу (business-show) - ≥нструмент ц≥новоњ пол≥тики, р≥зновид ц≥нового аукц≥ону. —кладаЇтьс¤ з показу товару модельЇрами-фах≥вц¤ми, аукц≥ону, безкоштовноњ лотерењ та в≥дпов≥дноњ обробки одержаних даних (ц≥н споживача) з метою встановленн¤ ц≥н на нов≥ види або типи товар≥в. ¬важаЇтьс¤, що ви¤влен≥ ц≥ни в≥дпов≥дають побажанн¤м виробник≥в та споживач≥в. «авд¤ки цьому забезпечуЇтьс¤ збут за гарантованою на певний час ц≥ною.

8. ¬айолепсолог≥¤ - наука про насильство.

9. ¬аловий внутр≥шн≥й продукт (¬¬ѕ) - валова продукц≥¤ економ≥ки крањни без врахуванн¤ ≥мпорту.

10. ¬аловий коеф≥ц≥Їнт в≥дновленн¤ населенн¤ - р≥зниц¤ м≥ж к≥льк≥стю народжених за р≥к та к≥льк≥стю померлих за той же р≥к (≥нод≥ зветьс¤ У бруттоФ зростанн¤ населенн¤).

11. ¬аловий нац≥ональний продукт (¬Ќѕ) - загальна сума товар≥в та послуг у грошовому в≥дображен≥ за ринковими ц≥нами, що знаходитьс¤ в розпор¤дженн≥ даноњ крањни за певний (визначений) пер≥од(час).

12. ¬алова продукц≥¤ - статистичний показник, що характеризуЇ обс¤г виробленн¤ в галуз¤х матер≥ального виробництва.

13. ¬альвац≥¤ Ч визначенн¤ коштовност≥ (вартост≥) ≥ноземноњ валюти в нац≥ональних грошових одиниц¤х.

14. ¬заЇмозалежн≥сть - досить загальний терм≥н, що визначаЇ зб≥льшенн¤ складност≥ асиметричних економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж крањнами, що призводить до неминучих зм≥н у формуванн≥ принцип≥в пол≥тики. ™ основою системи м≥жнародноњ торг≥вл≥, заснованою п≥д ег≥дою —получених Ўтат≥в јмерики.

15. ¬заЇмопроникненн¤.  оеф≥ц≥Їнт - на¤вн≥сть м≥ж державами взаЇмного обм≥ну ресурсами. ¬изначаЇтьс¤ значенн¤м коеф≥ц≥Їнту взаЇмопроникненн¤ ( вп). ¬важаЇтьс¤ оптимальним положенн¤, ¤кщо  вп дор≥внюЇ одиниц≥.

16. ¬нутр≥шн≥ чинники економ≥чноњ небезпеки (¬„≈Ќ) - чинники економ≥чноњ небезпеки, джерела ¤ких знаход¤тьс¤ в межах держави.

17. ¬разлив≥сть - властив≥сть, що визначаЇ ступ≥нь залежност≥ економ≥чноњ безпеки держави в≥д повноти забезпеченн¤ економ≥ки будь-¤ким р≥зновидом (типом) ресурс≥в.

18. √армон≥зац≥¤ ≥нтерес≥в - дос¤гненн¤ р≥вноњ зац≥кавленост≥ в здобутт≥ певних (визначених) економ≥чних результат≥в. ћоже мати внутр≥шнЇ або зовн≥шнЇ спр¤муванн¤ та економ≥чний, пол≥тичний, соц≥альний, загальносв≥товий, державний, рег≥ональний або локальн≥м (м≥сцевий) характер.

19. √≥пер≥нфл¤ц≥¤ - виключно значне зростанн¤ товарних ц≥н та грошовоњ маси в об≥гу, що призводить до р≥зкого знец≥ненн¤ грошовоњ одиниц≥, до розладнанн¤ плат≥жного балансу та до порушенн¤

нормальних господарських зв'¤зк≥в.

20. ƒев≥зна пол≥тика Ч пол≥тика центральних банк≥в, що спр¤мована на регулюванн¤ курсу нац≥ональноњ валюти завд¤ки куп≥вл≥ або продажу ≥ноземноњ валюти ( у траттах, чеках та ≥нших плат≥жних вимогах-дев≥зах).

21. ƒемограф≥¤ - наука про народонаселенн¤, що на п≥дстав≥ соц≥олог≥чних, статистичних, економ≥чних, географ≥чних та пол≥тичних чинник≥в та умов досл≥джуЇ розм≥щенн¤, перем≥щенн¤ та динам≥ку зм≥н народонаселенн¤. ѕов'¤зана з ≥стор≥Їю, етнограф≥Їю, пол≥тичною економ≥кою, з юридичною наукою, соц≥альною г≥г≥Їною та статистикою. ¬ивчаЇ динам≥ку зм≥н коеф≥ц≥Їнт≥в природного зб≥льшенн¤ (приросту) та динам≥ку темп≥в зростанн¤ народонаселенн¤.

22. ƒемп≥нг - продаж товар≥в ф≥рмами, що не пов'¤зан≥ з њх виробництвом, або ур¤довими органами на зовн≥шн≥х ринках за ц≥нами, ¤к≥ нижче в≥д витрат на виробництво. ¬икористовуЇтьс¤ дл¤ п≥дриву конкурент≥в та щоб зб≥льшити до максимуму своЇ виробництво. ѕри цьому обмежуЇтьс¤ виробництво товар≥в дл¤ збуту на внутр≥шн≥х ринках крањни, за рахунок чого ц≥ни на них п≥двищуютьс¤, та зб≥льшуЇтьс¤ виробництво товар≥в дл¤ продажу на зовн≥шн≥х ринках за ц≥нами, що принос¤ть збитки, ¤к≥ перекриваютьс¤ завд¤ки зб≥льшенню ц≥н на внутр≥шньому ринку. ’арактерн≥ риси: р≥зка в≥дм≥нн≥сть м≥ж високими внутр≥шн≥ми та низькими експортними ц≥нами; експанс≥он≥стськ≥ методи придушенн¤ конкурент≥в; систематичн≥сть вивозу за наднизькими ц≥нами та непоодинок≥сть операц≥й. якщо демп≥нг зд≥йснюють державн≥ органи, р≥зницю в ц≥нах перекриваЇ державний бюджет. «битки експортера Ї найважлив≥шою рисою демп≥нгу незалежно в≥д того, ¤ким чином зд≥йснюЇтьс¤ покритт¤ збитк≥в. ѕри цьому крањна, ¤ка ≥мпортуЇ, не маЇ права збирати з товару антидемп≥нгове мито.

23. ƒеном≥нац≥¤ - укрупненн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ шл¤хом обм≥ну за встановленим сп≥вв≥дношенн¤м колишн≥х грошових знак≥в на нов≥ з метою упор¤дкуванн¤ грошового об≥гу, полегшенн¤ обл≥ку та розрахунк≥в в крањн≥. «а таким же сп≥вв≥дношенн¤м перераховуютьс¤ ц≥ни на товари та послуги, тарифи, зароб≥тна плата, ѕенс≥њ, баланси п≥дприЇмств т. ≥н. ¬ результат≥ зд≥йснюЇтьс¤ також зм≥на валютного курсу грошовоњ одиниц≥ крањни.

24. ƒепопул¤ц≥¤ - вимиранн¤ населенн¤ крањни або нац≥њ, що визначаЇтьс¤ сталою тенденц≥Їю перевищенн¤ смертн≥стю народжуваност≥.

25. ƒержава Ч владний апарат крањни, що маЇ захищати ≥нтерес≥ њњ мешканц≥в та забезпечувати безпеку крањни та њњ населенн¤.

26. ƒержавний спок≥й.  оеф≥ц≥Їнт - показник стану держави, в ¤кому мають бути скасованими економ≥чн≥, пол≥тичн≥ або соц≥альн≥ конфл≥кти, що можуть зм≥нити пол≥тичний, економ≥чний, соц≥альний стан держави та њњ громад¤н. ¬изначаЇтьс¤ значенн¤м коеф≥ц≥Їнта державного спокою ( ƒ—).

27. ƒержавн≥сть - властив≥сть держави, що пол¤гаЇ в здатност≥ њњ владного апарату забезпечити р≥шенн¤ будь-¤ких проблем, виход¤чи виключно з ≥нтерес≥в своЇњ крањни та њњ населенн¤.

28. ƒиверсиф≥кац≥¤ - одна з форм концентрац≥њ кап≥талу в умовах науково-техн≥чноњ революц≥њ, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що ф≥рми, прагнучи висто¤ти в умовах нер≥вном≥рного розвитку економ≥ки, проникають у нов≥ дл¤ себе галуз≥ й сфери, розширюють асортимент товар≥в ≥ поступово перетворюютьс¤ на багатогалузев≥ комплекси.

29. ƒ≥йсний коеф≥ц≥Їнт природного приросту населенн¤ - показник, що встановлюЇтьс¤ через вивченн¤ тривалост≥ ж≥ночого покол≥нн¤, тобто р≥зниц≥ м≥ж середн≥м в≥ком матер≥в та середн≥м в≥ком њх д≥тей, а також через валовий та чистий коеф≥ц≥Їнти в≥дновленн¤ населенн¤.

30. ƒовготерм≥новий чинник економ≥чноњ небезпеки - чинник, що Ї загрозою економ≥чн≥й безпец≥ держави, терм≥н д≥њ ¤кого б≥льше за м≥с¤ць.

31. ≈конометр≥¤ - наука, що вивчаЇ конкретн≥ законом≥рност≥ та взаЇмозв'¤зки економ≥чних ¤вищ та процес≥в за допомогою математичних та статистичних метод≥в та моделей. “рактуЇтьс¤ ¤к моделюванн¤ економ≥чних процес≥в або ¤к економ≥ко-математичн≥ методи.

32. ≈коном≥чна дискрим≥нац≥¤ - д≥њ в економ≥чн≥й сфер≥, що вважаЇтьс¤ ≥гноруванн¤м економ≥чних потреб суб'Їкта (крањни, угрупованн¤, Уеконом≥чноњ людиниФ тощо).

33. ≈коном≥чна експанс≥¤ Ч розповсюдженн¤ економ≥чноњ влади або д≥њ на нов≥ ринки та територ≥њ, поширенн¤ економ≥чного контролю, проникненн¤ в економ≥ку ≥нших крањн з метою п≥дпор¤дкуванн¤ њх розвитку своњм економ≥чним та соц≥ально-пол≥тичним ≥нтересам.

34. ≈коном≥чна ≥нтервенц≥¤ - насильне втручанн¤ будь-¤коњ крањни до господарського житт¤ ≥ншоњ крањни; виступ держави на товарному або грошовому ринку власноњ крањни з метою впливу на ц≥ни товар≥в або курс валюти (≥нтервенц≥¤ товарна або валютна).

35. ≈коном≥чна небезпека Ч стан економ≥ки держави, ¤кий створюЇ загрозу њњ державност≥, суверен≥тету, соц≥альному спокою або добробуту њњ мешканц≥в.

36. ≈коном≥чна незалежн≥сть - економ≥чна ситуац≥¤, ¤ка забезпечуЇ держав≥ можлив≥сть над≥йного контролю за њњ станом незалежно в≥д будь-¤ких зм≥н, покликаних зовн≥шн≥ми або внутр≥шн≥ми чинниками.

37. ≈коном≥чна р≥вновага - стан держави, в ¤кому Ї збалансованими економ≥чн≥ чинники (постачанн¤ та споживанн¤, ф≥нансуванн¤ та на¤вн≥сть ф≥нансових можливостей т. ≥н.).

38. ≈коном≥чне засилл¤ - на¤вн≥сть внутр≥шньоњ економ≥чноњ ситуац≥њ, що не контролюЇтьс¤ державою, а контролюЇтьс¤ ф≥нансовими, торговельними, виробничими об'Їднанн¤ми, групами або ≥ншими крањнами.

39. ≈коном≥чний диктат - зд≥йсненн¤ окремою державою, групою ƒержав, м≥жнародним ф≥нансовим, торговельним або виробничим об'Їднанн¤м пол≥тики, ¤ка пос¤гаЇ на суверен≥тет або державн≥сть будь-¤коњ крањни через економ≥чний тиск.

40. ≈коном≥чний потенц≥ал - сукупна спроможн≥сть галузей господарства крањни виробл¤ти продукц≥ю, зд≥йснювати кап≥тальне буд≥вництво, перевезенн¤ вантаж≥в, надавати послуги населенню, ¬изначаЇтьс¤ дос¤гненн¤ми науки та техн≥ки, обс¤гом виробничих потужностей, на¤вн≥стю транспортних засоб≥в, трудових ресурс≥в ¤к≥стю њх профес≥йноњ п≥дготовки, ступенем розвитку галузей непродукуючоњ сфери та ≥н. ‘ормуЇ необх≥дн≥ умови дл¤ створенн¤ експортного потенц≥алу.

41. ≈коном≥чний суверен≥тет - спроможн≥сть держави дос¤гти суверен≥тету в економ≥ц≥.

42. ≈коном≥чн≥ ≥нтереси - зац≥кавлен≥сть одн≥Їњ або групи держав м≥жнародних ф≥нансових, торговельних або виробничих об'Їднань та груп в одержанн≥ економ≥чних переваг.

43. ≈коном≥чн≥ нормативи - величини показник≥в, що встановлен≥ ¤к визнана норма загальносв≥товоњ, загальнодержавноњ, галузевоњ, м≥сцевоњ або ≥ншоњ значност≥.

44. ≈косекент (ecosecent, economic security of enterprise) -економ≥чна безпека п≥дприЇмства.

45. ≈косестейт (ecosestate, economic security of state) - наука про економ≥чну безпеку держави. —укупн≥сть наукових заход≥в дл¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави.

46. ≈кспортний контроль - державний контроль щодо експортних операц≥й, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ на засадах розроблених експортних програм, встановленн¤ квот та наданн¤ л≥ценз≥й на вивезенн¤ визначених товар≥в, нагл¤д за торг≥влею з окремими крањнами або групами крањн.

47. «акрите сусп≥льство - сусп≥льство, в ¤кому соц≥альн≥ структури жорстко встановлен≥ й опираютьс¤ будь-¤ким зм≥нам; так само жорстко заф≥ксован≥ й погл¤ди член≥в цього соц≥уму. —итуац≥¤, загалом стаб≥льна, хоча сприйн¤тт¤ д≥йсност≥ ≥ сама д≥йсн≥сть м≥ж собою дуже в≥др≥зн¤ютьс¤. “акими були перв≥сно-родов≥ сусп≥льства та сусп≥льства, опанован≥ ≥деолог≥чними догмами - комун≥стичними нац≥онал≥стичними чи рел≥г≥йно-фундаментал≥стськими.

48. «овн≥шн≥ чинники економ≥чноњ небезпеки - чинники, що створюють передумови дл¤ економ≥чноњ небезпеки, джерела ¤ких знаход¤тьс¤ за межами держави.

49. «овн≥шньоеконом≥чн≥ санкц≥њ - прийн¤тт¤ заход≥в щодо обмеженн¤ економ≥чних операц≥й ≥ншоњ крањни, м≥жнародних або закордонних торговельних, ф≥нансових або виробничих об'Їднань, груп п≥дприЇмств або окремого п≥дприЇмства.

50. ≤ндекс вартост≥ житт¤ - ≥ндекс ц≥н та тариф≥в ф≥ксованого набору товар≥в та послуг, що використовуЇтьс¤ визначеними категор≥¤ми населенн¤. «астосовуЇтьс¤ дл¤ в≥дображенн¤ зм≥н ринковоњ вартост≥ основних елемент≥в витрат споживач≥в, ¤к≥ пов'¤зан≥ з≥ зростанн¤м роздр≥бних ц≥н на товари та тариф≥в на послуги.

51. ≤ндекс загального стану народного господарства - Їдине число, що надаЇ синтезоване к≥льк≥сне в≥дображенн¤, де¤кою м≥рою, оц≥нку стану всього народного господарства на певний пер≥од в пор≥вн¤нн≥ з його станом в базисному пер≥од≥; тотальний всеохоплюючий ≥ндекс народного господарства.

52. ≤ндекс прибутковост≥ (profitability index) Ч в≥дношенн¤ тепер≥шньоњ вартост≥ майбутн≥х грошових поток≥в проекту до початкових ≥нвестиц≥й у проект.

53. ≤ндекси р≥вн¤ житт¤ - ≥ндекси, ¤к≥ к≥льк≥сно в≥дображають в≥дносн≥ зм≥ни ступен¤ матер≥ального добробуту, соц≥альних та культурних умов житт¤ визначених груп населенн¤. ƒо них в≥днос¤ть:

а) бюджетний ≥ндекс; б) ≥ндекс вартост≥ житт¤ (cost of living) -прожитковий м≥н≥мум; в) ≥ндекси, що обчислюютьс¤ на п≥дстав≥ Устандартних бюджет≥вФ родини; г) ≥ндекси реальних доход≥в. ƒе¤к≥ з ÷их ≥ндекс≥в мають нормативний, ≥нш≥ - фактичний характер. ќбчислюванн¤ будь-¤кого з них спираЇтьс¤ на дан≥ бюджетних обсл≥дувань на планом≥рно позначений наб≥р товар≥в ≥ споживчих ѕослуг та на регул¤рно реЇструЇмих роздр≥бних ц≥нах на кожну одиницю такого набору.

54. ≤ндекси ц≥н - ≥ндекси, ¤к≥ к≥льк≥сно в≥дображають в≥дносну зм≥ну сукупного (середнього) р≥вн¤ ц≥н.

55. ≤ндексний метод - сукупн≥сть способ≥в та засоб≥в статистичного вивченн¤, ¤ка складаЇтьс¤ з розд≥льного або сум≥сного застосуванн¤ р≥зних ≥ндекс≥в.

56. ≤ндемн≥тет - в≥дшкодуванн¤ витрат. «астосовуЇтьс¤ в м≥жнародн≥й практиц≥ дл¤ поновленн¤ економ≥чного потенц≥алу крањн що постраждали в≥д стих≥йного лиха, воЇн тощо.

57. ≤нтернац≥онал≥зац≥¤ господарського житт¤ - використанн¤ будь-¤ких вид≥в ресурс≥в ≥ноземних держав з метою зм≥ни економ≥чного стану держави-споживача.

58. ≤нфл¤ц≥¤ - надм≥рне зб≥льшенн¤ маси паперових грошей, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в об≥гу, у пор≥вн¤нн≥ з реальною пропозиц≥Їю товар≥в;

загальне довгострокове п≥двищенн¤ ц≥н, що веде до знец≥ненн¤ грошей, ¤ке може бути викликаним р≥зними причинами.

59. …мов≥рн≥сть (probabilities) Ч можлив≥сть того, що певн≥ под≥њ станутьс¤. «наченн¤ величин ймов≥рностей використовуЇтьс¤ дл¤ того, щоб оц≥нити спод≥ван≥ результати, щоб звести ц≥ результати до одн≥Їњ величини.

60.  ап≥тал (capital) Ч активи компан≥њ м≥нус њњ боргов≥ зобов'¤занн¤.

61.  вал≥джметр≥¤ - наука про к≥льк≥сне визначенн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤.

62.  вота Ч частина участ≥ в виробництв≥, збут≥, експорт≥ або ≥мпорт≥ продукц≥њ, ¤ка встановлюЇтьс¤ дл¤ п≥дприЇмств або компан≥й.

63. У ислотний тестФ або миттЇвий показник (acid test) Ч частка в≥д д≥ленн¤ поточних актив≥в (за м≥нусом товаро-матер≥альних запас≥в) на поточн≥ боргов≥ зобов'¤занн¤.

64.  оеф≥ц≥Їнт економ≥чноњ безпеки держави - показник, що визначаЇ р≥вень економ≥чноњ безпеки держави.

65.  оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ галуз≥ господарства - р≥вень забезпеченост≥ галуз≥ господарства вс≥ма видами ресурс≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ ѓѓ функц≥онуванн¤ з максимальним використанн¤м на¤вних виробничих потужностей.

66.  оеф≥ц≥Їнт м≥н≥мальноњ забезпеченост≥ - найменший р≥вень достатньоњ забезпеченост≥ галуз≥ господарства вс≥ма видами ресурс≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ њњ нормального функц≥онуванн¤ при м≥н≥мальному виробленн≥ товар≥в, ¤к≥ вона виробл¤Ї.

67.  оеф≥ц≥Їнт самозабезпеченн¤ - показник спроможност≥ держави забезпечити працю галузей господарства крањни вс≥ма видами необх≥дних дл¤ цього ресурс≥в, видобутих з в≥тчизн¤них джерел.

68.  оеф≥ц≥Їнт ц≥нового втручанн¤ - показник зовн≥шнього впливу на зм≥ни внутр≥шн≥х ц≥н.

69.  омп≥тетент (compitetant) - коеф≥ц≥Їнт, що визначаЇ конкурентоспроможн≥сть виробу або п≥дприЇмства в ц≥лому. ўодо виробу обчислюЇтьс¤ з≥ставленн¤м ц≥н на вироби, вироблен≥ п≥дприЇмством, ¤ке розгл¤даЇтьс¤, та п≥дприЇмством - еталоном. «а допомогою цього коеф≥ц≥Їнта визначаЇтьс¤ також, ¤кий додатковий прибуток (втрачений зиск) маЇ одержати п≥дприЇмство в тому раз≥ ¤к його вир≥б дос¤гне ¤кост≥ виробу еталону.

70.  ороткостроковий чинник економ≥чноњ небезпеки - чинник, терм≥н д≥њ ¤кого не призводить до докор≥нних зм≥н стану держави.

71.  рањна рецип≥Їнт Ч крањна, ¤ка одержуЇ зовн≥шню економ≥чну допомогу.

72.  рементац≥¤ (crementation, creative methods of mentality) -методи актив≥зац≥њ творчого мисленн¤. Ќизка метод≥в, ¤к≥ застосовують дл¤ актив≥зац≥њ творчого мисленн¤: Умозкова атакаФ, синектика, морфолог≥чний анал≥з, метод контрольних запитань, методи  олера та ћеттчета, “еор≥¤ р≥шенн¤ винах≥дницьких завдань (“–¬«), јлгоритм р≥шенн¤ винах≥дницьких завдань (ј–¬«), метод функц≥онально-варт≥сного анал≥зу (‘¬ј) та ≥нш≥ (загалом близько 40 метод≥в).

73.  ритичн≥ обмеженн¤ напр¤мку забезпеченн¤ екосестейту ( ќЌ) - граничн≥ значенн¤ показник≥в напр¤мк≥в забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави, що визначають межу забезпеченн¤ стану спокою в держав≥.

74. Ћ≥ценз≥¤ Ч спец≥альний дозв≥л, ¤кий одержують в≥д державних орган≥в на вивезенн¤, ввезенн¤ або транзит визначеноњ к≥лькост≥ товар≥в, в≥льне вивезенн¤, ввезенн¤ або транзит ¤ких не дозвол¤Їтьс¤

75. ћ≥крофактори економ≥ки (micro factors) - фактори, що пов'¤зан≥ з попитом та пропозиц≥Їю товар≥в.

76. ћ≥нлив≥сть (volatility) - коливанн¤ значенн¤ певного показника навколо визначеноњ величини, такоњ, ¤к середнЇ або середньоарифметичне значенн¤ цього показника. „им вище м≥нлив≥сть доход≥в, тим вищий ризик.

77. Ќапр¤мки забезпеченн¤ екосестейту - напр¤мки д≥¤льност≥ держави, за ¤кими маЇ забезпечуватис¤ њњ економ≥чна безпека, в тому числ≥: в≥йськовий, демограф≥чний, еколог≥чний, енергетичний, м≥неральний, питноводний, пол≥тичний, психолог≥чний, ресурсний. соц≥альний, харчовий та ≥н.

78. ќзнаки державност≥ - прикмети, ¤к≥ в≥дображають державн≥сть, тобто спроможн≥сть крањни приймати р≥шенн¤, виход¤чи виключно з своњх власних ≥нтерес≥в.

79. ќзнаки суверенност≥ - прикмети незалежност≥ крањни, що становл¤ть предмет нац≥ональноњ гордост≥, можливост≥ приймати р≥шенн¤ щодо м≥жнародних стосунк≥в та под≥й незалежно в≥д позиц≥й та р≥шень ≥нших крањн.

80. ѕаритет Ч сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж грошовими одиниц¤ми р≥зних крањн або за представленою ними к≥льк≥стю чистого металу (золота, ср≥бла), тобто валютний або монетний паритет, або за њх куп≥вельною спроможн≥стю.

81. ѕреференц≥¤ - перевага, прив≥лей, п≥льга. ≤нструмент економ≥чноњ дискрим≥нац≥њ в м≥жнародних стосунках. Ўироко використовуЇтьс¤ розвинутими крањнами з метою пануванн¤ в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ та сфер≥ ф≥нансових в≥дносин.

82. ѕр¤м≥ кап≥таловкладенн¤ - визначенн¤ вкладень у виробництво, ¤к≥ забезпечують волод≥нн¤ контрольним пакетом акц≥й (на протилежн≥сть в≥д У портфельних ≥нвестиц≥йФ).

83. –ефлективн≥сть - пр¤мий ≥ зворотний зв'¤зок м≥ж сприйн¤тт¤м ≥ д≥йсн≥стю. √оловний елемент “еор≥њ рефлективност≥.

84. —инерг≥зм (synergism) - економ≥¤ та ≥нший виграш за рахунок поЇднанн¤ компан≥й при злитт≥.

85. —истема критичних обмежень (— ќ) - система значень показник≥в економ≥чноњ безпеки держави, перевищенн¤ ¤ких створюЇ загрозу спокою в держав≥.

86. —уверен≥тет - ознака спроможност≥ крањни приймати будь-¤к≥ р≥шенн¤ незалежно в≥д р≥шень ≥нших крањн (тобто державна незалежн≥сть).

87. “еор≥¤ потенц≥йних конфл≥кт≥в (“ѕ ) - теоретичне п≥дірунт¤ науки про економ≥чну безпеку. ¬изначаЇ на¤вн≥сть конфл≥кт≥в ¤к обов'¤зкову умову ≥снуванн¤. ¬важаЇ, що св≥т побудований на енергетичн≥й основ≥.

88. “еор≥¤ рефлективност≥ - теор≥¤ сприйн¤тт¤ под≥й њх учасниками, ¤ка базуЇтьс¤ на твердженн≥ про на¤вн≥сть розб≥жност≥ м≥ж сприйн¤тт¤м под≥й њхн≥ми учасниками та реальним характером самих под≥й, њњ автор ƒжордж —орос стверджуЇ, що така розб≥жн≥сть ≥снуЇ завжди.

89. ‘≥нанси (finance) - застосуванн¤ р≥зноман≥тних прийом≥в та метод≥в максим≥л≥зац≥њ достатку або загальноњ вартост≥ ф≥рми.

90. ‘≥нансовий л≥вередж (financial leverage) - ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й за рахунок позик.

91. ÷≥новий аукц≥он (price auction) - ≥нструмент ц≥новоњ пол≥тики. ¬икористовуЇтьс¤ з метою визначенн¤ р≥вн¤ ц≥н на нов≥ види та типи товар≥в. —кладаЇтьс¤ з аукц≥ону, безкоштовноњ лотерењ та спец≥альноњ обробки одержаних ц≥н споживача. ¬важаЇтьс¤, що результатом Ї встановленн¤ ц≥н, за ¤кими може бути на певний час забезпеченим гарантований збут, оск≥льки ц≥ни влаштовують ¤к виробник≥в, так ≥ споживач≥в.

92. „инники безпосередньоњ д≥њ - чинники, ¤к≥ безпосередньо впливають на стан економ≥чноњ безпеки держави.

93. „инники непр¤моњ д≥њ - чинники, д≥¤ ¤ких впливаЇ на економ≥чну безпеку держави через зм≥ну ≥нших чинник≥в.

94. „утлив≥сть - властив≥сть, що визначаЇ ступ≥нь залежност≥ економ≥ки крањни-споживача в≥д своЇчасност≥ та повноти постачанн¤ сировини.

<<√лавна¤ ..<<  оглавлению книги..<Ќазад