«ахист суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни,

забезпеченн¤ њњ економ≥чноњ...безпеки Ї найважлив≥шими

функц≥¤ми держави, справою всього ”крањнського народуФ

 онституц≥¤ ”крањни, ст. 17.

¬ — “ ” ѕ

Ќаша крањна впевнено крокуЇ у Ївропейське сп≥втовариство, створюючи ≥ зм≥цнюючи засади демократичноњ крањни, зокрема, у царин≥ законодавства. ¬есна та л≥то 2003 р. в≥дзначен≥ розробкою та прийн¤тт¤м значноњ к≥лькост≥ закон≥в та нормативних акт≥в щодо забезпеченн¤ безпеки.

19 червн¤ 2003 р. ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма п≥дписав «акон ”крањни Уѕро основи нац≥ональноњ безпеки ”крањниФ (є964-IY) /76/, 17 липн¤ 2003 р. вийшло –озпор¤дженн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є419-р Уѕро перел≥к крањн (територ≥й), ¤к≥ не беруть участ≥ у м≥жнародному сп≥вроб≥тництв≥ у сфер≥ запоб≥ганн¤ та протид≥њ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хом, та ф≥нансуванню тероризмуФ/93/, а 22 липн¤ 2003 р. ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма п≥дписав ”каз є740/2003 Уѕро заходи щодо розвитку системи протид≥њ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хом, ≥ ф≥нансуванню тероризмуФ, ¤ким зобовТ¤зав  ћ ”крањни: У... забезпечити за участю Ќац≥онального банку ”крањни впровадженн¤ —орока рекомендац≥й √рупи з розробки ф≥нансових заход≥в боротьби з в≥дмиванн¤м грошей (FATF), затверджених у нов≥й редакц≥њ на Ѕерл≥нському зас≥данн≥ √рупи в червн≥ 2003 року...Ф /94/.

ѕравова база забезпеченн¤ безпеки ”крањни зб≥льшилас¤ ≥, певною м≥рою, оновилас¤, однак...«азначений «акон зам≥нив У онцепц≥ю (ќснови пол≥тики) нац≥ональноњ безпеки ”крањниФ, \прийн¤тою у 1997 р. ∆итт¤ вимагало оновленн¤ (–ос≥¤ такий документ оновлювала вже трич≥, в останн≥й раз - 10 с≥чн¤ 2001 р.), проте воно не в≥дбулос¤.

«аконодавство ”крањни складаЇтьс¤ з понад 2000 закон≥в, де¤к≥ з котрих набули зм≥ни та додатках у вигл¤д≥ багатьох дес¤тк≥в ≥нших закон≥в (наприклад, «акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмництвоФ зм≥нюють 49 ≥нших закон≥в). ≤ особливо багато таких зм≥н у царин≥ перерозпод≥лу найб≥льш прибуткових галузей господарства (наприклад, пор¤дку л≥цензуванн¤ та продажу спирту етилового, ¤кий зм≥нюЇтьс¤ кожним ур¤дом по 10-15 раз≥в за недовгий терм≥н ≥снуванн¤ цього складу  ћ”).

“ому дивно вигл¤даЇ повна безд≥¤льн≥сть законодавц≥в та виконавчоњ г≥лки влади щодо забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни, ¤ке до ц≥Їњ пори не регламентуЇтьс¤ жодним документом (а у новому закон≥ нав≥ть ≥ не згадуЇтьс¤, ¤к ≥ в≥дмиванн¤ УбруднихФ грошей).

Ѕ≥льше того, намаганн¤ фах≥вц≥в середньоњ ланки державного управл≥нн¤ зм≥нити ситуац≥ю наштовхуютьс¤ на активну протид≥ю (фах≥вц≥в усувають в≥д справи, перевод¤ть з јпарату –ЌЅќ” до ≥нших установ), а запропонован≥ документи роками ≥дуть до њхнього розгл¤ду у верхн≥х ешелонах влади (так. зокрема, сталос¤ з проектом —тратег≥њ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни до 2005 року, поданого 31 березн¤ 1999 р. на розгл¤д  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, а розгл¤нутому лише 29 листопада 2001 р. з р≥шенн¤м Упокласти його в основу розробки нового проекту стратег≥њ).

¬иходить, що в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ г≥лками влади лише тод≥, коли цього вимагаЇ св≥тове або Ївропейське сп≥втовариство, начебто нац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни не мають дл¤ владних жодного сенсу. ’оча ус≥ ≥ усе залежить в≥д стану економ≥ки крањни, ¤ка потребуЇ прискорити њњ реформуванн¤ ≥ допомогти у цьому маЇ наука. ќск≥льки ж пов≥льн≥сть розвитку в екстремальних умовах, що створилис¤, Ї загрозою ≥снуванню державност≥, особливого значенн¤ набуваЇ наука про безпеку держави.

„ерез те досл≥дженн¤м проблеми забезпеченн¤ безпеки украњнськоњ держави прид≥л¤Їтьс¤ велика увага. Ѕезпека держави вм≥щуЇ значну к≥льк≥сть складових, основними з ¤ких вважають воЇнну, пол≥тичну та економ≥чну. «наченн¤ останньоњ пост≥йно зростаЇ через те, що ”крањна долаЇ перех≥д в≥д соц≥ал≥стичноњ плановоњ до л≥беральноњ кап≥тал≥стичноњ економ≥ки п≥д пост≥йним економ≥чним тиском. “акий пер≥од ≥снуванн¤ вимагаЇ застосуванн¤ економ≥чного управл≥нн¤, п≥д час ¤кого найб≥льшоњ ваги набуваЇ економ≥чна складова нац≥ональноњ безпеки. “ому пошуки вир≥шенн¤ проблеми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави у сьогоденн≥ Ї актуальними.

” справ≥ забезпеченн¤ безпеки держави (певноњ њњ частини або в ц≥лому) немаЇ ≥ не повинно бути др≥бниць ≥ помилок. ј п≥дх≥д до вир≥шенн¤ проблеми забезпеченн¤ безпеки маЇ базуватис¤ на науковому п≥дгрунт≥.

Ќаука про економ≥чну безпеку держави (екосестейт - скороченн¤ англ≥йськоњ назви Уeconomic security of stateФ) чи не наймолодша з ≥снуючих наук. ѕерш≥ досл≥дженн¤ були проведеними у 1991-1992 рр. ќск≥льки св≥това сп≥льнота тривалий час вважала, що ц¤ наука потр≥бна лише державам, утвореним внасл≥док розпаду Усоц≥ал≥стичного таборуФ та —–—–, тому нею мають перейматис¤ вчен≥ лише цих крањн, започаткованою була в ”крањн≥. ‘≥нансов≥ кризи, ¤к≥ розпочалис¤ у 1997 роц≥ та тривали до 2000 року, ≥ виникаюч≥ час в≥д часу у р≥зних крањнах св≥ту економ≥чн≥ кризи довели хибн≥сть такого у¤вленн¤. ÷¤ наука Ї потребою часу ≥ маЇ повсюдну ≥ повс¤кденну актуальн≥сть.

Ќа¤вне наукове досл≥дженн¤ присв¤чене розбудов≥ засад методолог≥њ згаданоњ науки, нагальна потреба у ¤ких обумовлена тим, що св≥т перейшов до веденн¤ бойових д≥й переважно економ≥чними заходами ≥ засобами (тобто до застосуванн¤ економ≥чноњ зброњ).

≈косестейт мала попередницю - м≥жнародну економ≥чну безпеку, в≥д ¤коњ успадкувала значну частину спец≥альноњ терм≥нолог≥њ (зокрема, пон¤тт¤ про пороги чутливост≥ та вразливост≥, р¤д теоретичних засад тощо).

ѕроте, першооснови новоњ науки суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д першооснов м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки. Ќайголовн≥шою в≥дм≥ною Ї те, що екосестейт вважаЇ найважлив≥шим забезпеченн¤ пр≥оритет≥в нац≥ональних ≥нтерес≥в, а м≥жнародна економ≥чна безпека закликаЇ крањни поступитис¤ часткою власного задл¤ дос¤гненн¤ загального ≥ тому вважаЇ недоречним Унац≥ональний егоњзмФ.

ќднак, молод≥ держави не здатн≥ зберегти суверен≥тет та незалежн≥сть (а њх народи крањн вважають найважлив≥шим здобутком) без використанн¤ екосестейту, ≥ це слугуЇ доказом актуальност≥ обраного напр¤му пошук≥в ≥ теми досл≥джень.

ћетою проведених досл≥джень Ї розробка методолог≥њ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави.ƒл¤ њњ дос¤гненн¤ досл≥дник повинен був розвТ¤зати над серйозних 19 задач (зокрема: започаткуванн¤ та розширенн¤ терм≥нолог≥њ новоњ науки - “езаурусу економ≥чноњ безпеки держави; досл≥дженн¤ природи безпеки ≥ стаб≥льност≥ та њх забезпеченн¤; розробка ф≥лософських засад науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки; анал≥з результат≥в досл≥джень у галуз¤х управл≥нн¤ державою, теор≥њ потенц≥йних конфл≥кт≥в, конфл≥ктолог≥њ, метод≥в актив≥зац≥њ творчого мисленн¤, синергетики, теор≥њ нестаб≥льност≥, ≥нших сум≥жних теор≥й та наук ≥ к≥льк≥сноговизначенн¤ ¤кост≥ (квал≥метр≥¤); розробка, перев≥рка та використанн¤ засад науки про к≥льк≥сне визначенн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤ (квал≥джметр≥њ); розробка та перев≥рка на практиц≥ через Умережу управл≥нн¤Ф у зонах б≥фуркац≥њ теоретичних засад забезпеченн¤ безпеки; встановленн¤ основ побудови метод≥в ≥ методолог≥њ; досл≥дженн¤ результат≥в впровадженн¤ критичних обмежень дл¤ захисту економ≥ки крањни; визначенн¤ пр≥оритетних напр¤мк≥в наукових досл≥джень ≥ впровадженн¤ њх результат≥в; досл≥дженн¤ ≥снуючою орган≥зац≥йноњ структури державного управл≥нн¤ з метою визнанн¤ можливост≥ (необх≥дност≥) використанн¤ динам≥чного методу оптим≥зац≥њ управл≥нн¤ ”крањною; поЇднанн¤ засад певних наук (ф≥зики, х≥м≥њ, менеджменту, маркетингу, конфл≥ктолог≥њ, лог≥ки, психолог≥њ, медицини, ф≥лософ≥њ та ≥н.) дл¤ розробки синтезованих об'Їмних у¤влень ≥ математичного апарату розрахунк≥в економ≥чноњ безпеки держави; проведенн¤ комплексного ≥ системного анал≥зу оприлюднених матер≥ал≥в з забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки людини, угрупованн¤, держави в ”крањн≥ та –ос≥њ; визначенн¤ пр≥оритетних напр¤мк≥в розробки засад п≥дготовки кадр≥в державного управл≥нн¤; досл≥дженн¤ основ пол≥тики ”крањни у сферах ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥; проведенн¤ анал≥зу зм≥ни демограф≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ ≥ у де¤ких ≥нших крањнах дл¤ визначенн¤ оптимального шл¤ху подоланн¤ демограф≥чноњ кризи; розробка математичного апарату виконанн¤ розрахунк≥в дл¤ екосестейту; поЇднанн¤ результат≥в вир≥шенн¤ ус≥х зазначених задач дл¤ побудови та впровадженн¤ —истемизабезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни та ≥н.)

ќб'Їктомдосл≥джень Ї безпека держави, а предметом досл≥джень - економ≥чна безпека держави, њњ стан та можливост≥ забезпеченн¤.

ћетодолог≥чну та методичну основу досл≥джень складають теор≥¤ економ≥чних систем, економ≥чних в≥дносин, методи економ≥чного, статистичного та функц≥онально-варт≥сного анал≥зу, багатом≥рний математичний метод, метод синтезу: економ≥чно-математичн≥ методи (зокрема, метод експертних оц≥нок, методи актив≥зац≥њ творчого мисленн¤, теоретично-≥гров≥ методи, методи корисност≥, методи розп≥знанн¤ образ≥в, методи теор≥њ непарних систем), прийоми методу поб≥чноњ оц≥нки та метод активних переваг, ≥нш≥ методи, разом з засадами таких фундаментальних наук ¤к ≥стор≥¤,ф≥лософ≥¤, психолог≥¤, лог≥ка, анатом≥¤, математика, ф≥зика, над≥йн≥сть та ≥нш≥, а також економ≥чноњ теор≥њ, теор≥й управл≥нн¤, нестаб≥льност≥, синергетики, потенц≥йних конфл≥кт≥втощо. Ќайб≥льшезначенн¤ надано використанню набутк≥в нових наук квал≥джметр≥њ та крементац≥њ.

—кладн≥сть роботи пол¤гала у неможливост≥ визнати або довести знайдене через проведенн¤ досл≥д≥в та експеримент≥в. Ќатом≥сть звол≥канн¤ ≥ несвоЇчасн≥сть одержанн¤ ≥ використанн¤ результат≥в здатн≥ призвести до загибел≥ украњнськоњ незалежноњ держави, державност≥ або, нав≥ть, населенн¤ крањни (сл≥д врахувати, що ц≥ негативн≥ про¤ви призвод¤ть до незворотних зм≥н). ÷≥на похибки занадто висока (сотн≥ тис¤ч житт≥в, м≥ль¤рдн≥ втрати державноњ скарбниц≥, знищенн¤ природного середовища, загибель морал≥ ≥ моральност≥ тощо). „ерез те досл≥дженн¤ та њх результати мали бути ретельно перев≥реними ≥ проанал≥зованими перше, н≥ж њх дозвол¤ть використовувати на практиц≥.

”с≥м зазначеним ≥ обумовлена структура на¤вноњ роботи. ѕерший розд≥л присв¤чений досл≥дженн¤м ≥ розробц≥ ф≥лософських засад екосестейту, другий - њњ теор≥њ, трет≥й - засадам квал≥джметр≥њ ≥ крементац≥њ, њх м≥сцю та рол≥ у забезпеченн≥ екосестейту, четвертий - методолог≥њ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки (розробц≥ методолог≥њ ≥ використанню метод≥в) та сут≥ методу активних переваг, пТ¤тий - методиц≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни, систем≥ та механ≥зму орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн¤ захисту економ≥чних ≥нтерес≥в нашоњ крањни.

ѕерший та другий розд≥ли надають обгрунтуванн¤ дл¤ розробки наступних, кожний з ¤ких за структурою нагадуЇ кандидатську дисертац≥ю. “аким чином робота ¤вл¤Ї собою концентрований виклад результат≥в Їдиного комплексу понад дес¤тир≥чних досл≥джень, пошук≥в ≥ практичного використанн¤ њх результат≥в.

ќсобливу увагу прид≥лено додержанню засад лог≥ки (маЇтьс¤ на уваз≥ не лише несуперечн≥сть, посл≥довн≥сть, визначен≥сть та об'Їктивн≥сть, а й дотриманн¤ ус≥х ≥нших канон≥в ц≥Їњ науки). «важаючи на важлив≥сть забезпеченн¤ безпеки без будь-¤ких прогалин, розгл¤нут≥ концепц≥¤ часу, теор≥¤ нестаб≥льност≥ ≥ винайдена протид≥¤ некерованим насл≥дкам у так званих Узонах б≥фуркац≥њФ.

—истематизац≥¤ теор≥њ потенц≥йних конфл≥кт≥в, ¤ка ≥снуЇ понад 2000 рок≥в, надала можлив≥сть розробити економ≥чно-ф≥лософськ≥ засади екосестейту, знайти зв'¤зок безпеки людини, сусп≥льства ≥ держави, використати знайдене п≥д час побудови —истеми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни (—«≈Ѕ”).

Ѕазуючись на њњ засадах, використовуючи квал≥джметр≥ю ≥ крементац≥ю, побудували лог≥чно зак≥нчену систему захисту, ¤ка надаЇ ”крањн≥ змогу в≥дстоювати власн≥ ≥нтереси нав≥ть тод≥, коли њм загрожують розвинен≥ крањни, що мають незр≥вн¤нно б≥льш≥ можливост≥ ≥ потенц≥ал. ѕередбачено урахуванн¤ динам≥ки зм≥н, покликаних часом та обставинами, враховано зм≥щенн¤ наголосу з переваги ≥нтерес≥в держави до переваги ≥нтерес≥в та дотриманн¤ прав людини-громад¤нина; досл≥джено ¤ким чином зм≥нюватиметьс¤ —«≈Ѕ” з плином часу ≥ зм≥ною рол≥ та стану економ≥ки крањни.

¬≥дпов≥дно до р≥вн¤ стаб≥льност≥ (¤ким саме ≥ визначаЇтьс¤ стан забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави) встановлен≥ типи управл≥нн¤ державою та ¤к сл≥д обирати найефективн≥ший з них,виход¤чи з на¤вноњситуац≥њ, надан≥ њхн≥ характеристики та критер≥њ оц≥нки. «апропонован≥ проекти —тратег≥њ та Ќац≥ональноњ програми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни до 2005 року, зроблен≥ пор≥вн¤нн¤ з≥ стратег≥Їю –ос≥њ.

” монограф≥њ надаЇтьс¤ рекомендована орган≥зац≥йна структура —истеми забезпеченн¤ екосестейту, що будуЇтьс¤ на мон≥торингу в≥дхилень значень розроблених показник≥в-≥ндикатор≥в та реагуванн¤ на них ≥ забезпеченн¤ потр≥бного р≥вн¤ новоутвореною —лужбою безпеки економ≥ки ”крањни (—Ѕ≈”).

—хема мон≥торингу граф≥чно зображаЇтьс¤ у вигл¤д≥ У–едуктора —. Ѕ. ¬оронцоваФ, ¤кий складаЇтьс¤ з зовн≥шньоњ (найб≥льшоњ) оболонки розпаду, побудованою на трьох показниках-≥ндикаторах, кожний з ¤ких Ї математичноњ ≥м≥тац≥йною моделлю, розраховуЇтьс¤ за спец≥альною формулою з використанн¤м статистичних даних, що в≥дбивають стан економ≥ки ≥ соц≥ального захисту у крањн≥, рег≥он≥, дл¤ угрупованн¤ ≥ людини. « останн≥х трьох утворюютьс¤ ще дв≥ оболонки захисту: вразливост≥ та чутливост≥.

≤деолог≥¤ побудови У–едуктора —. Ѕ. ¬оронцоваФ базуЇтьс¤ на трьох згаданих оболонках. якщо певний показник перевершить значенн¤, встановлене у —истем≥ критичних обмежень (— ќ), перетне межу оболонки чутливост≥, —истема захисту (—«≈) в≥дреагуЇ, спр¤мовуючи зусилл¤ на поверненн¤ його значенн¤ до норми. ѕеретин оболонки чутливост≥ змушуЇ —«≈ реагувати аби не допустити перетину значенн¤м показника-≥ндикатора меж≥ оболонки вразливост≥ (п≥сл¤ чого система УдержаваФ починаЇ втрачати р≥вень стаб≥льност≥). якщо ж його значенн¤ все ж таки перетне межу оболонки вразливост≥, —«≈ застосуЇ б≥льш ефективн≥ заходи захисту, щоб припинити зм≥ну показника-≥ндикатора, що м≥стить у соб≥ небезпеку. ѕроте, зм≥на його значенн¤ може продовжуватис¤ ≥дос¤гти (а ≥нод≥ ≥ перетнути) критичноњ меж≥ - порогу розпаду системи, тобто меж≥ оболонки розпаду. —«≈ спрацюЇ, ув≥мкнувши найпотужн≥ш≥ механ≥зми захисту в≥д критичноњ небезпеки.як≥ саме заходи ≥ засоби використовуватимутьс¤ та ¤к - викладено у в≥дпов≥дному розд≥л≥ на¤вноњ роботи. ћонограф≥¤ в≥дбиваЇ побудову —истеми захисту на засадах передач≥ Уп≥д ключФ.

ќсобливе м≥сце у монограф≥њ займаЇ визначенн¤ правових засад, значенн¤ своЇчасност≥ розробки та використанн¤ законодавчих ≥ нормативних акт≥в та механ≥змам њх впровадженн¤. « метою запоб≥ганн¤ негаразд≥в, що утворюютьс¤ через затримку прийн¤тт¤ потр≥бних дл¤ захисту держави законодавчих акт≥в, запропоновано використанн¤ ѕопередн≥х юридичних заход≥в (ѕё«), наведен≥ њх зм≥ст та особливост≥ застосуванн¤.

ќск≥льки р≥вень стаб≥льност≥ встановлюЇтьс¤ трьома складовими - векторами розвитку держави (ментального, економ≥чного ≥ правового), велике значенн¤ надаЇтьс¤ досл≥дженн¤м ментальност≥, хоча њњ к≥льк≥сне визначенн¤ Ї найскладн≥шим завданн¤м, що потребуЇ багатор≥чноњ прац≥ над створенн¤м теоретичних засад та математичного апарату розрахунк≥в, а також певноњ ф≥лософ≥њ розробок. ≤ це маЇ бути завданн¤ науково-досл≥дним ≥нститутам, ¤к≥ розробл¤ють наукове п≥дгрунт¤ забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки. Ќа час роботи над монограф≥Їю ц≥ роботи ще невелис¤, тому у монограф≥њ наведен≥ лише пропозиц≥њ ≥ попередн≥ контури математичного апарату.

¬исновки наприк≥нц≥ розд≥л≥в встановлюють пр≥оритети за значим≥стю використанн¤ тих чи ≥нших д≥й, метод≥в, теор≥й, заход≥в чи засоб≥в. ¬одночас, надано рекомендац≥њ ¤к найкраще використовувати результати, здобут≥ через досл≥дженн¤. Ќатом≥сть, висновки 3-го та 4-го розд≥л≥в пропонують напр¤ми подальшого розвитку науки про економ≥чну безпеку держави дл¤ п≥двищенн¤ њњ ефективност≥. —л≥д зазначити, що монограф≥¤ надаЇ у¤ву про екосестейт у статиц≥ та динам≥ц≥ процесу забезпеченн¤.

ѕопри невеликий терм≥н розвитку наук про м≥жнародну економ≥чну безпеку ≥ про економ≥чну безпеку держави, оприлюднена значна к≥льк≥сть монограф≥й, статей, ≥ншоњ ≥нформац≥њ, ¤ку автор досл≥джував ≥ вивчав, а часто-густо й використовував п≥д час роботи над власною. монограф≥Їю, що знайшло в≥дбиток у розд≥лах анал≥зу л≥тературних джерел (посилань) та наукових досл≥джень.

ќпрацьовано 416 джерел, в тому числ≥, понад 80 книжок, 336 статей та ≥нших ≥нформац≥йних матер≥ал≥в (не лише у наукових, а й у масових виданн¤х) в≥тчизн¤них ≥ закордонних науковц≥в ≥ фах≥вц≥в.

¬еликою допомогою були роботи видатних украњнських вчених у галуз≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, лауреат≥в ƒержавноњ прем≥њ ”крањни за 2002 р≥к, академ≥ка ЌјЌ ”крањни, доктора економ≥чних наук, професора —. ≤. ѕирожкова, доктора економ≥чних наук, професора, генерал-майора ¬. ≤. ћунт≥¤на, доктора економ≥чних наук, народного депутата ¬–, професора, Ѕ. ¬. √убського, академ≥ка ЌјЌ ”крањни, доктора техн≥чних наук, професора ¬. ѕ. √орбул≥на, доктора економ≥чних наук, професора ќ. —. ¬ласюка, академ≥ка ЌјЌ ”крањни, доктора економ≥чних наук, професора ё. ћ. ѕахомова, генерал-лейтенанта ќ. ‘. ЅЇлова, академ≥ка ЌјЌ ”крањни, доктора економ≥чних наук, професора ¬. ћ. √ейц¤.

—еред найб≥льш глибоких ≥ ц≥кавих маЇмо в≥дзначити роботи з економ≥чноњ безпеки знаних науковц≥в: кандидата економ≥чних наук, автора одного з визначальних принцип≥в забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки я. ј. ∆ал≥ла; основного автора проекту —тратег≥њ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни до 2005 року, затвердженого р≥шенн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 листопада 2001 року ≥ покладеного в основу подальших роб≥т з екосестейту, кандидата економ≥чних наук —. Ѕ. ¬оронцова, вчених ќ. √ринев≥ча, Ћ. Ћ.  ≥стерського, —. ћочерного, ¬. …. ќльшевського, ќ. —., ѕлотн≥кова, ј. ё. —меньковського, ј. ≤. —ухорукова; видатних знавц≥в проблем ф≥нансовоњ безпеки, автор≥в монограф≥й ќ. ≤. Ѕарановського та ћ. ћ. ™рмошенка,

—л≥д в≥дзначити значим≥сть монограф≥њ з економ≥чноњ безпеки ”крањни, оприлюдненоњ у 1997 роц≥ ¬. “. Ўлемком та ≤. ‘. Ѕ≥ньком (хоча автор вважаЇ цю працю не дуже вдалою, а певною м≥рою й хибною).

” оприлюднен≥й автором монограф≥њ статт≥ з ≥стор≥њ виникненн¤ та становленн¤ екосестейту по ≥меновано набагато б≥льше автор≥в, посиланн¤ на результати роботи ¤ких м≥ст¤тьс¤ у ц≥й монограф≥њ.

’оча метою було створенн¤ суто науковоњ методолог≥њ, вважаЇмо теоретичн≥ знах≥дки вагомими лише у раз≥ њх практичного використанн¤, тому надали орган≥зац≥йну структуру тапрактичн≥ рекомендац≥њ щодо створенн¤ ≥ ефективного використанн¤ —истеми захисту.

ќднак сл≥д памТ¤тати, що розроблена ≥ наведена у робот≥ —истема критичних обмежень маЇ суто ор≥Їнтовний характер.

’оча екосестейт - молода наука, робота над методолог≥ю вимагала ознайомленн¤ та врахуванн¤ засад наук про побудову методолог≥њ, њх пов'¤зан≥сть з ≥ншими науками /1, 2/. —ерйозну допомогу надали розробки про наукову творч≥сть ¤к об'Їкт м≥ждисципл≥нарних досл≥джень /3/, а також про методолог≥чн≥ принципи сучасних досл≥джень розвитку науки (√ал≥лей) /4/ (докладний анал≥з л≥тератури кожного з розгл¤нутих напр¤м≥в наукових пошук≥внаводитьс¤ у в≥дпов≥дному розд≥л≥ монограф≥њ).

–обота грунтувалась на засадах м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки, теор≥њ потенц≥йних конфл≥кт≥в, конфл≥ктолог≥њ, лог≥ки, ≥стор≥њ, ф≥лософ≥њ та ≥нших теор≥й ≥ наук, однак, вм≥щуЇ також ≥ авторськ≥ розробки. «окрема, зроблену ним систематизац≥ю теор≥њ потенц≥йних конфл≥кт≥в, розробку певних њњ засад, наданн¤ класиф≥кац≥њ та вим≥р≥в, поЇднанн¤ њњ засад з засадами конфл≥ктолог≥њ; розробку та багатор≥чне використанн¤ засад науки про к≥льк≥сне визначенн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤, д≥агностуванн¤ управл≥нн¤, визначенн¤ конкурентоспроможност≥ (зокрема, введенн¤ математичного апарату визначенн¤ конкурентоспроможност≥); запропонован≥ нов≥ п≥дходи дл¤ забезпеченост≥ економ≥чноњ безпеки; запропонований п≥дх≥д, що дозвол¤Ї уникнути помилок та похибок у побудов≥ роб≥т п≥д час визначенн¤ загроз економ≥чн≥й безпекидержави; розроблений алгоритм захисту системи УдержаваФ; надан≥ економ≥чно-ф≥лософськ≥ засади екосестейту, ¤к науки; розроблений “езаурус економ≥чноњ безпеки; введен≥ нов≥ терм≥ни ≥ тлумаченн¤; надана ц≥л≥сна —истема захисту економ≥чноњ безпеки; розроблений математичний апарат дл¤ визначенн¤ межи трьох оболонок захисту; наданий опис особливостей роботи економ≥чноњ розв≥дки; зроблений перел≥к та визначен≥ основн≥ риси р≥зних вид≥в економ≥чноњ зброњ, що використовують у сьогоденн≥ ≥ запропонован≥ заходи протид≥њ њм; наведен≥ результат≥ досл≥джень у царин≥ протисто¤нн¤ про¤вам тероризму тощо.

–езультати досл≥джень проходили апробац≥ю з 1994 року, коли у јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ”крањни розробл¤лас¤ —истема критичних обмежень, п≥д час розробки проекту —тратег≥њ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни до 2005 року, дл¤ розробки –ЌЅќ” антикризових заход≥в з метою подоланн¤ ф≥нансовоњ кризи в ”крањн≥ у 1998 р. тощо.

ћонограф≥¤ вм≥щуЇ ≥дењ та р≥шенн¤, ¤к≥ були оприлюднен≥ у 100 статт¤х (у наукових журналах ≥ у «ћ≤ ”крањни), у двох п≥дручниках та у курс≥ лекц≥й ≥ практичних зан¤ть, виданих окремою книжкою.

ѕочинаючи з 1995 року згадан≥ п≥дручники з економ≥чноњ безпеки держави використовувались п≥д час викладанн¤ екосестейту в ”крањнськ≥й Ќац≥ональн≥й академ≥њ управл≥нн¤ при ѕрезидентов≥ ”крањни, в јкадем≥њ —лужби безпеки ”крањни, у  ињвському економ≥чному ≥нститут≥ менеджменту, де останн≥х чотири роки старшокурсники навчаютьс¤ за спец≥альною програмою У≈коном≥чна безпека державиФ ≥ у њхн≥х дипломних проектах Ї в≥дпов≥дний розд≥л.

јвтор досл≥дженн¤ у 1994-1995 рр. був науковим консультантом маг≥стерськоњ роботи ¬. “. Ўлемка У≈коном≥чна безпека державиФ, ¤ка була захищена з оц≥нкою Ув≥дм≥нноФ (це - перша робота,захищена затематикою У≈коном≥чна безпека державиФ, науковий кер≥вник - доктор економ≥чних наук, професор ¬.  . „ерн¤к).

ѕро результати досл≥джень автор докладав на 17 м≥жнародних, 32 украњнських наукових та науково-практичних конференц≥¤х, на зас≥данн≥ - сем≥нар≥ У”крањна - Ќј“ќФ, на сем≥нар≥ ћ≥жнародноњ ќрган≥зац≥њ ѕрац≥ ќќЌ тощо.

–озробки тривають з вересн¤ 1991 року й дос≥. «а цей час встановлен≥ засади забезпеченн¤ екосестейту у статиц≥ та динам≥ц≥ (тобто у реальному масштаб≥ часу), хоча вт≥ленн¤ результат≥в пошук≥в ≥ знах≥док на практиц≥ гальмуЇтьс¤ над складною перебудовою псих≥ки державних службовц≥в (а саме вони й мають реал≥зовувати здобутки вчених на практиц≥).

¬ ”крањн≥ триваЇ важкий процес подоланн¤ демограф≥чноњ та економ≥чноњ кризи. « 1998 року економ≥ка украњнськоњ держави на п≥дйом≥, однак населенн¤ крањни цього суттЇво не в≥дчуваЇ: основна маса пенс≥онер≥в завд¤ки отримуван≥й пенс≥њ ¤к не забезпечувала соб≥ прожитковий м≥н≥мум (зараз в≥н дор≥внюЇтьс¤ 365 грн.), так його ≥ не забезпечуЇ (максимальна пенс≥¤ за в≥ком з 1 липн¤ 2003 року становить 150 грн.).

“ому проведен≥ досл≥дженн¤ та отриман≥ результати не дуже задовольн¤ють автора, ¤кий прагне щоб украњнська держава була справжньою ненькою дл¤ своњх громад¤н, а вони б обстоювали њњ ≥нтереси, ¤к ≥нтереси р≥дноњ матер≥. ћабуть, це станетьс¤ не у найближч≥ часи. јле мр≥¤ Ї ≥ роботи продовжуютьс¤...

<<√лавна¤ ..<<  оглавлению книги ...ƒалее>