1.7. ќснови модел≥ розвитку сусп≥льства

¬иклавши п≥дгрунт¤, перейдемо до головного - до використанн¤ засад ф≥лософ≥њ екосесnейту з метою побудови модел≥ розвитку украњнського сусп≥льства.

—тан сусп≥льства визначають три вектори: ментальний, економ≥ки та права. ¬они мають спр¤муванн¤ (до занепаду - долу, до зростанн¤ - вгору) та абсолютну величину.

ѕроте, розпочнемо з визначенн¤ що таке Ї УмодельФ. “ож, модель - це утворенн¤, що дозвол¤Ї ≥м≥тувати певний процес, та складаЇтьс¤ з двох частин: функц≥њ ц≥л≥ та обмежень. ћодел≥розробл¤ютьс¤ ≥ використовуютьс¤ дл¤ дос¤гненн¤ певноњ мети.

—аме метою та обмеженн¤ми ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ модел≥ розвитку сусп≥льств р≥зноњ ≥деолог≥чноњ ор≥Їнтац≥њ: головною метою модел≥ соц≥ал≥зму Ї дос¤гненн¤ добробуту людини через добробут сусп≥льства; натом≥сть модель кап≥тал≥стичного сусп≥льства маЇ протилежну мету: дос¤гненн¤ добробуту сусп≥льства через добробут людини.

“ому соц≥ал≥зм передбачав першочерговим дос¤гненн¤ добробуту сусп≥льства, а кап≥тал≥зм - добробуту людини. ¬≥д того й риси цих моделей - р≥зн≥ (див. табл. 1.7.).

Ќадане - ц≥каво та доведено ≤стор≥Їю, проте. наведеними обмеженн¤ми принципи, за додержанн¤м ¤ких сусп≥льство дос¤гаЇ поставленоњ мети, не вичерпуЇтьс¤. јдже кожне сусп≥льство маЇ ще й рег≥ональн≥, статев≥, ресурсн≥ особливост≥.

 

“аблиц¤ 1.7.

«з≥ставленн¤ соц≥ал≥стичноњ плановоњ та ор≥Їнтованоњ на ринок економ≥к

“ак, украњнське сусп≥льство в≥днесено до Ївропейськоњ сп≥льноти (хоча кер≥вники Ѕ≥лорус≥ та  азахстану вважають це нев≥рним), воно переважно складаЇтьс¤ з ос≥б ж≥ночоњ стат≥ (за даними останнього перепису 54% населенн¤ складають ж≥нки) ≥ Ї незабезпеченим енергетичними ресурсами (потреби у нафт≥ забезпечуЇ власними родовищами у розм≥р≥ 2,8-3,8 млн. тонн (14-19%), у газ≥ 17-18 млрд. куб. м. (23-24%). ”с≥ ц≥ ознаки сл≥д враховувати п≥д час розробки модел≥ розвитку сусп≥льства.

Ќеможна не враховувати ≥ те, що украњнська сп≥льнота знаходитьс¤ в оточенн≥ ≥нших сусп≥льств ≥ тому будь-¤ке питанн¤ треба розвТ¤зувати системно та у комплекс≥ (тобто з урахуванн¤м впливу та бажань оточенн¤).

¬ажливе значенн¤ маЇ й структура сусп≥льства. «араз економ≥чно активне населенн¤ (за р≥зними джерелами) становить 23-27 млн. ос≥б, з ¤ких переважна б≥льш≥сть у близькому до пенс≥йного або у пенс≥йному в≥ц≥.  ≥льк≥сть резерву (д≥тей в≥ком до 15 рок≥в) лише 11 млн. чолов≥к. „ерез неврахуванн¤ ситуац≥њ ”крањна не керуЇ процесом трудовоњ м≥грац≥њ њњ населенн¤ ≥ втрачаЇ не лише кошти (через несплачуванн¤ податк≥в), але й керован≥сть сусп≥льства.

—творенн¤ математичноњ модел≥ розвитку сусп≥льства - надскладна р≥ч. «важаючи на це ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма своњми указами в≥д 5 грудн¤ 2001 року та в≥д 11 березн¤ 2003 року є206/2003 утворив ƒержавну ком≥с≥ю з питань стратег≥њ економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни /96/, головною метою ¤коњ Ї розробка такоњ модел≥. Ѕудемо спод≥ватис¤, що врешт≥ решт ”крањна перейде до системноњ розбудови сусп≥льства на науково обгрунтованих засадах, а поки що зверн≥мос¤ до досв≥ду ≥нших крањн.

”крањн≥ д≥ставс¤ важкий шл¤х переходу в≥д жорсткого плануванн¤ та соц≥ал≥стичноњ модел≥ розвитку сусп≥льства до ринковоњ економ≥ки з моделлю створенн¤ в≥льного сусп≥льства. “акого досв≥ду не маЇ жодна з крањн св≥ту (до того ж у ц≥й справ≥ досв≥д ≥нших крањн може лише гальмувати створенн¤ власноњ модел≥, адже вона повинна бути суто ≥ндив≥дуальною).

ѕром≥жок незалежного ≥снуванн¤ дов≥в, що найважче долати недол≥ки кадрового забезпеченн¤. јдже управл≥нц≥ колишньоњ формац≥њ не здатн≥ перейти до розум≥нн¤ ситуац≥њ по-новому, вони дотримуютьс¤ сталих пон¤ть колишн≥х час≥в (так легше, менше витрат власноњ енерг≥њ), що гальмуЇ (а ≥нод≥ робить неможливим) перех≥д до новоњ модел≥ ≥снуванн¤ ≥ розвитку сусп≥льства.

” сьогоденн≥ ”крањн≥ сл≥д подолати щонайменше три недол≥ки: надм≥рний пот¤г до монопол≥зац≥њ центром владних повноважень; повну перебудову орган≥в управл≥нн¤ та переор≥Їнтац≥ю сфери виробництва ≥ наданн¤ послуг на новий, б≥льш виг≥дний та економ≥чно обгрунтований ≥ ≥нтеграц≥йне зор≥Їнтований на попит св≥тових ринк≥в асортимент товар≥в та послуг.

”с≥ три проблеми - надболюч≥. „иновники центральних орган≥в влади приватизували надан≥ њм державою функц≥њ, використовують њх дл¤ отриманн¤ зиску дл¤ себе ≥ жодним чином не ладн≥ з ними розставатис¤. ј за ринкових умов це означаЇ, що п≥дкорили соб≥ можливост≥ дозвол¤ти та заборон¤ти ≥мТ¤м держави (причому все це оф≥ц≥йно оформлен≥ платн≥ послуги!). “ож. перерозпод≥л функц≥й управл≥нн¤ м≥ж центром та рег≥онами буде зд≥йснюватис¤ за умов, коли чинитьс¤ надзвичайний супротив з боку державних чиновник≥в, ¤к≥ застосують увесь наб≥р њх Убрудних технолог≥йФ в≥д звол≥канн¤ з прийн¤тт¤м до ≥гноруванн¤ прийн¤тих р≥шень. ≤нструментами перебудови мають бути зм≥ни у формуванн≥ перел≥ку та обс¤гу потреб рег≥он≥в ≥ держави, виключенн¤ з обовТ¤зк≥в центральноњ влади забезпеченн¤ поточноњ життЇд≥¤льност≥ рег≥он≥в ≥ њх населенн¤, формуванн¤ державою ƒержавного резерву. –езультат - скороченн¤ витрат на забезпеченн¤ потреб, ¤ких не ≥снуЇ (частково або повн≥стю в≥дпов≥дний приклад щодо забезпеченн¤ ”крањни нафтою та газом був свого часу оприлюднений /108/).

ƒруга проблема повТ¤зана з видаленн¤м паралельних та тих функц≥й, ¤к≥ за нових умов Ї непотр≥бними, або, нав≥ть, шк≥дливими. ƒл¤ цього маЇ бути проведеною структурна перебудова управл≥нн¤, ¤ке маЇ складатис¤ з трьох блок≥в: блоку захисту людину, блоку захисту держави та блоку розвитку. ѕерший етап виконанн¤ цих роб≥т - в≥днесенн¤ орган≥в центральноњ влади до зазначених блок≥в управл≥нн¤. ƒругий - створенн¤ перел≥ку функц≥й, ¤к≥ виконуютьс¤ м≥н≥стерствами та в≥домствами сьогодн≥. “рет≥й етап - в≥дкиданн¤ паралельних та шк≥дливих функц≥й. „етвертий етап - визначенн¤ витрат на кожну з функц≥й. ѕТ¤тий етап - розробка внутр≥шньоњ структури кожного з блок≥в управл≥нн¤. Ўостий етап - розробка ус≥Їњ \нормативноњ документац≥њ дл¤ регламентац≥њ роботи зазначених блок≥в. —ьомий етап - затвердженн¤ ус≥х розробок, проведенн¤ њхньоњ реал≥зац≥њ, анал≥з отриманих результат≥в та використанн¤ сельсин - менеджменту з метою покращанн¤ д≥¤льност≥ апарату управл≥нн¤. –езультат - через застосуванн¤ методу функц≥онально-варт≥сного анал≥зу отриманн¤ оптимального за ¤к≥стю та найдешевшого управл≥нн¤ державою (структура управл≥нн¤ народним господарством б≥льш докладно надана у –озд≥л≥ 5).

ўо ж до третьоњ проблеми, супротив проти њњ усуненн¤ буде не меншим, а, скор≥ше за все, б≥льшим н≥ж проти двох перших разом уз¤тих. јдже мова фактично ≥де про виключенн¤ можливостей отриманн¤ над прибутк≥в значною к≥льк≥стю високо посадовц≥в. —ьогодн≥ експорт метал≥в та вироб≥в з них надаЇ близько 40% надходжень валюти, а ракето-, л≥тако- та суднобудуванн¤ знаход¤тьс¤ п≥д патронатом найвищих посадових ос≥б ”крањни. ≤ хоча мало тих, хто не розум≥Ї що розвиток цих галузей народного господарства у њхньому сьогодн≥шньому вигл¤д≥ - тупиковий шл¤х, навр¤д чи вдастьс¤ добитис¤ зм≥ни ситуац≥њ. јле необх≥дн≥сть у цьому наст≥льки очевидна, що рано чи п≥зно кер≥вники держави змушен≥ будуть прийн¤ти в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤. ”крањна обмежена у ресурсах, особливо у енергонос≥¤х, тому розвиток найб≥льш енергоЇмних виробництв межуЇ з≥ злочином проти держави. ÷е, в першу чергу, стосуЇтьс¤ металург≥њ. “ак само нерентабельною Ї вугледобувна галузь (з≥ 191 копальн≥ ”крањни лише 8 - рентабельн≥, а украњнське вуг≥лл¤ ≥нод≥ коштуЇ держав≥ 300 долар≥в за тонну, натом≥сть, закуп≥вл¤ польського або рос≥йськоговуг≥лл¤ - лише 20-50 долар≥в), закритт¤ копалень розгл¤даЇтьс¤ м≥сцевим населенн¤м ¤к особиста трагед≥¤, ¤к нам≥р знищити м≥ста ≥ села краю г≥рник≥в.

Ќатом≥сть, продовженн¤ п≥дтримки ≥ утриманн¤ нерентабельних п≥дприЇмств державним коштом - безглузд¤ ≥ злочин проти громад¤н, ¤к≥, виходить, сплачують податки, щоб надавати можлив≥сть г≥рникам отримувати не зароблене. Ќеобх≥дно провести диверсиф≥кац≥ю, знайти ≥ реал≥зувати ≥нновац≥йн≥ проекти, що нададуть усьому працездатному населенню цих м≥ст ≥ с≥л м≥сце роботи з зароб≥тною платою, достатньою дл¤ заможного житт¤ (так≥ проекти Ї, зокрема проект з виробленн¤ та переходу ус≥Їњ промисловост≥ ≥ транспорту на альтернативне паливо).

ќбмежен≥сть у ресурсах змушуЇ нашу крањну (на в≥дм≥ну в≥д–ос≥њ) застосовувати лише ≥нтенсивн≥ методи господарюванн¤. ≤ це маЇ бути врахованим ¤к обмеженн¤ математичноњ модел≥ розвитку украњнського сусп≥льства.

ѕрид≥лили таку велику увагу вир≥шенню проблем сьогоденн¤ та врахуванню цього п≥д час розробки математичноњ модел≥ згаданих обмежень через те, що усп≥х справи найб≥льше залежить в≥д в≥рност≥ розробленоњ ф≥лософ≥њ перспективи розвитку.

ƒов≥дка. ≤стор≥¤ багато раз≥в доводила в≥рн≥сть ц≥Їњ думки. —аме правильно обрана ф≥лософ≥¤ подоланн¤ соц≥ал≥стичноњ ≥деолог≥њчерез використанн¤ п≥дриву економ≥ки дозволила —Ўј та њх союзникам розвалити –ад¤нський—оюз ≥ Усоц≥ал≥стичний таб≥рФ. 1 лютого 2003 року, телебаченн¤ ”крањни показало ф≥льм, у ¤кому американськ≥ висок≥ посадовц≥  аспар ”айнбергер (колишн≥й м≥н≥стр оборони —Ўј), –ичард –об≥нсон (колишн≥й радник президента —Ўј з питань безпеки) та ≥нш≥, з одного боку. а також Увелик≥ людиФ —–—– Ћ. «ам¤т≥н (колишн≥й начальник в≥дд≥лу ÷   ѕ–—), √. јрбатов (академ≥к јЌ —–—–, колишн≥й член ÷   ѕ–— та директор ≤нституту —Ўј ≥  анади), ћ. –ижков (колишн≥й член ѕол≥тбюро ÷   ѕ–—, голова –ади ћ≥н≥стр≥в —–—–), Ћ. Ўебаршин (колишн≥й голова  ƒЅ —–—–) розпов≥ли св≥тов≥ про те, ¤к в≥дбувалас¤ ц¤ в≥йна (маЇтьс¤ на уваз≥ ѕерша —в≥това економ≥чна в≥йна 1980-1991 рр.) ≥ перел≥чили причини та методи, що привели —Ўј до перемоги. Ѕатьком перемоги автори ф≥льму вважають ”≥ль¤ма ƒж.  ейс≥, ¤кий у другий половин≥ 1980 року розробив стратег≥ю та тактику(програму) Уподоланн¤ ≥мпер≥њ злаФ (це - улюблений терм≥н –. –ейгана, ¤ким в≥н позначав —–—– та крањни Усоц≥ал≥стичного таборуФ). ” друг≥й половин≥ 1980 р., за ствердженн¤м –. –об≥нсона, була розроблена в≥дпов≥дна програма, реал≥зац≥¤ ¤коњ ≥ призвела до згаданих насл≥дк≥в.

јвтоб≥ограф≥чна дов≥дка. ейс≥, ”≥ль¤м ƒж. (1913-1987) - сп≥вроб≥тник американського управл≥нн¤ стратег≥чних служб (”——) п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни та директор ÷ентральноњ розв≥дки (ƒ÷–) з 1981 по 1987 р≥к. Ќавчавс¤ у ‘ордкемському ун≥верситет≥ та на юридичному факультет≥ ун≥верситету св. ≤оанна (зак≥нчив у 1937 роц≥). ” 1943 роц≥ поступив на службу до ¬ћ— —Ўј, а за р≥к був переведений до ”—— на посаду пом≥чника начальника лондонського в≥дд≥лку ”——. як кер≥вник розв≥дувальних операц≥й ”—— у ™вроп≥ влаштовував десантуванн¤ груп Уƒ∆≈ƒЅќ–—Ф на окуповану н≥мц¤ми територ≥ю ‘ранц≥њ дл¤ допомоги руху ќпору. ƒо 1966 року займавс¤ юридичними та ф≥нансовими справами, а у 1966 роц≥ зробив невдалу спробу стати конгресменом. ѕрезидент Ќ≥ксон у 1971 роц≥ призначив його головою Ѕ≥ржовоњ ком≥с≥њ, ¤ку в≥н очолював до 1973 року. ” 1974-1976 роках - президент ≈кспортно-≥мпортного банку. ” 1976-1977 - працював у ѕрезидентськ≥й консультативн≥й рад≥ з зовн≥шньоњ розв≥дки. ” 1980 роц≥ очолив передвиборний штаб –ональда –ейгана. « с≥чн¤ 1981 року призначений директором ÷ентральноњ розв≥дки. ѕроцитуЇмо одне з джерел: У ейс≥ також знаходивс¤ у керма американськоњ розв≥дки у той час, коли адм≥н≥страц≥¤ –ейгана шукала можливост≥ створенн¤ умов дл¤ прискоренн¤ наступного пад≥нн¤ рад¤нськоњ державноњ системи. –ейган≥вськ≥ ≥н≥ц≥ативи, на кшталт Узор¤них в≥йнФ та взаЇмного зменшенн¤ озброЇнн¤, вимагали найширшого збиранн¤ розв≥дувальноњ ≥нформац≥њ про рад¤нськ≥ в≥йськов≥ програми та пол≥тичн≥ маневриФ /104, —. 294, 295/.

“а подовжимо викладенн¤ матер≥алу про програму, реал≥зац≥¤ ¤коњ призвела до знищенн¤ —–—–.

ƒов≥дка (продовженн¤). ѕ≥дгрунт¤м дл¤ програми був зроблений –. –об≥нсоном ретельний анал≥з економ≥ки та можливостей –ад¤нського —оюзу ≥ його висновки, що саме економ≥ка Ї ах≥ллесовою пТ¤тою супердержави: доход крањни складав лише 32 млрд. дол. —Ўј (третину бюджету Уƒженерал моторсФ), джерел надходженн¤ було лише три: продаж енергонос≥њв, зброњ та золота. “ому американц≥ побудували свою стратег≥ю на п≥дрив≥ економ≥ки —–—–, застосовуючи три напр¤мки удар≥в: грош≥ (проведенн¤ пол≥тики, ¤ка повинна була змусити —–—– зб≥льшувати марн≥ витрати), технолог≥њ (заборона продажу до —–—– сучасних технолог≥й, створенн¤ дл¤ цього контролюючого органу  ќ ќћ) та енергонос≥њ (ус≥л¤к≥ заходи задл¤ зменшенн¤ ц≥ни на нафту ≥ газ). „и знали кер≥вники —–—– про це? ѕро усе - н≥, ≥ у тому прорахунки розв≥дки, покликан≥ тим, що у —–—– перевагу завжди надавали в≥йськов≥й розв≥дц≥. ќднак, про частину - знали (знову-таки завд¤чуючи здобуткам розв≥дки /105/), що дозволило певн≥ акц≥њ ÷–” нейтрал≥зувати (до них безперечно належить намаганн¤ змусити —–—– п≥двищити захист пускових шахт ракет наземного базуванн¤, що, начебто, зробили у —Ўј). ќднак справжнього системного та комплексного анал≥зу зроблено не було, в≥д того кер≥вництво Увловило гавуФ, а, к≥нець к≥нцем, загинув —–—–. ЌемаЇ у тому винних, мабуть це - зд≥йсненн¤ бажанн¤ ≤стор≥њ, ¤кому спри¤ли —Ўј, та нерозум≥нн¤ ситуац≥њ њх супротивниками.  олесо ≤стор≥њ, д≥йсно, повернути на зворот неможливо, але певним чином вплинути на його рух, здаЇтьс¤, можна. “епер –. –об≥нсон вважаЇ, що —Ўј УзробилиФ так≥ результати на 40% (нехай, так), а усе ≥нше - насл≥дки недосконалост≥ соц≥ал≥стичноњ системи господарюванн¤ ≥ недолуге управл≥нн¤. Ќатом≥сть, Ћ. Ўебаршин додаЇ ще одну причину, ¤ку в≥н вважаЇ найголовн≥шою - соц≥ал≥стична модель господарюванн¤, ¤к на нього, Ї над ефективноњ, але лише за часи подоланн¤ криз та њхн≥х насл≥дк≥в, а —Ўј навмисно перевели Ухолодну в≥йнуФ у режим упов≥льненоњ теч≥њ, в≥д того модель розпочала розпадатис¤: ≥деолог≥¤ застар≥ла ≥ не в≥дпов≥дала новим вимогам ≥снуванн¤ у пом≥ркованому конфл≥ктному середовищ≥, економ≥ка теж. “≥, що зн¤ли ф≥льм, знущаютьс¤ з  ƒЅ, стверджуючи, що першою його метою було визнати що з себе у¤вл¤Ї –. –ейган, але сп≥вроб≥тникам ц≥Їњ поважноњ установи вдалос¤ визнати небагато: не пТЇ, не палить, в усьому слухаЇтьс¤ своЇњ дружини, на н≥ч читаЇ гороскопи. ¬загал≥, вони змальовують –. –ейгана, ¤к доброго актора, ¤кий лише грав роль президента —Ўј, а виконували њњ ≥нш≥ (зокрема, ≥нод≥, ”.  ейс≥). ѕриродно, ф≥льм Уна в≥руФ брати не можна. адже може ви¤витис¤ черговою спробою п≥двищенн¤ ≥м≥джу —Ўј напередодн≥ розвТ¤занн¤ ними в≥йни проти ≤раку, ≥ хоча зн¤тий ¤к документальний, у ньому багато нев≥дпов≥дностей. Ќаприклад, тверджень автор≥в ф≥льму та оп≥н≥њ «ћ≤ —Ўј (зокрема, Ѕоб≥ ¬удварда, автора книги Ућаска, тайна в≥йна ÷–” 1981-1987Ф, ¤ка визнана у —Ўј та јнгл≥њ своЇр≥дним л≥тописом час≥в перебуванн¤ на посад≥ директора ÷ентральноњ розв≥дки, ставленикапрезидента –ейгана ”≥ль¤ма ƒж.  ейс≥Ф/104, —. 162/). ≤ ¤к же тут не згадати дев≥з  . ћаркса: У”се завжди п≥ддавай сумн≥вуФ.

як бачимо, ч≥тка ф≥лософ≥¤ надаЇ перемогу (принаймн≥, про це св≥дчить наведений вище приклад). “а треба дивитис¤ на под≥њ кр≥зь призму украњнськоњ д≥йсност≥.

јнал≥з показуЇ, що перша з зазначених проблема ”крањни виникла через недолугий перех≥д в≥д монопол≥зму центральних орган≥в влади соц≥ал≥стичноњ модел≥ господарюванн¤ до конкурентноњ модел≥ ринковоњ економ≥ки. „иновники на початку зробили вигл¤д, що погодилис¤ на зм≥ни ≥ допомагають уреформуванн≥ (трансформац≥њ) сусп≥льства, а насправд≥ плекали над≥ю на поверненн¤ њхн≥х прив≥лењв, але за новими правилами гри - за кожне р≥шенн¤ зац≥кавлений маЇсплачувати...бюрократу. “аким чином утворили чудовисько - ринкову модель з соц≥ал≥стичними рисами (щось на кшталт, Уринку з чиновницьким обличч¤мФ). Ќова модель маЇ г≥пертрофовану потребу у централ≥зац≥њ ф≥нансуванн¤, збиранн¤ платн≥ за послуги (¤ких не надають або мають надавати безкоштовно), у жорсткому п≥дпор¤дкуванню ус≥х рег≥ональних (м≥сцевих) орган≥в влади та приватних п≥дприЇмств, у збереженн≥ системи державного замовленн¤ у незм≥нному (тобто соц≥ал≥стичному) вигл¤д≥. ”се це гарантуЇ чиновництву центральних орган≥в влади пануванн¤ та великий зиск.

–озгл¤немо ф≥лософ≥ю побудови управл≥нн¤ украњнською державою. ¬она маЇ грунтуватис¤ на функц≥онально-варт≥сному анал≥з≥, ¤кий складаЇтьс¤ з визначенн¤ перел≥ку потр≥бних функц≥й, витрат на њх зд≥йсненн¤, вилученн¤ непотр≥бних, паралельних або шк≥дливих функц≥й та витрат на них, формуванн¤ орган≥в влади, виход¤чи з корисних функц≥й, ¤к≥ вони повинн≥ виконувати, та на розробц≥ системи ф≥нансуванн¤ в≥дпов≥дно до значимост≥ функц≥й, ¤к≥ виконуЇ кожний з орган≥в влади.

ѕерший блок, п≥дпор¤дкований безпосередньо  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, маЇ зд≥йснювати усе дл¤ захисту людини-громад¤нина, повинен м≥стити у соб≥ функц≥њ, ¤кими сьогодн≥ оп≥куютьс¤ м≥н≥стерства охорони здоровТ¤, осв≥ти ≥ науки, прац≥ ≥ соц≥альноњ пол≥тики, культури ≥ мистецтва, внутр≥шн≥х справ, юстиц≥њ, надзвичайних ситуац≥й, еколог≥њ та природних ресурс≥в; ком≥тети с≥мТњ та молод≥, ф≥зкультури ≥ спорту, п≥дприЇмництва тощо.

ƒругий блок, п≥дпор¤дкований безпосередньо ѕрезидентов≥ ”крањни, маЇ виконувати функц≥њ, ¤к≥ сьогодн≥ покладен≥ на м≥н≥стерства оборони, закордонних справ, зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ торг≥вл≥, —лужбу безпеки, –аду нац≥ональноњ безпеки ≥ оброни (–ЌЅќ ”крањни), Ќац≥ональний банк ”крањни, јдм≥н≥страц≥ю ѕрезидента ≥ ≥нш≥.

“рет≥й блок маЇ виконувати функц≥њ, ¤к≥ сьогодн≥ Ї прерогативою м≥н≥стерств економ≥ки ≥ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ, ф≥нанс≥в, палива та енергетики, промисловоњ пол≥тики, транспорту, звТ¤зку, аграрнойпол≥тики; ком≥тет≥в геолог≥њ, водного господарства, јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ”крањни, тощо.

” цьому м≥сц≥ варто зробити застереженн¤: ≥детьс¤ лише про верхн≥й р≥вень державноњ влади, що не означаЇ в≥дстороненн¤ в≥д справ захисту людини, держави та розвитку Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук та њњ ≥нститут≥в, јкадем≥њ медичних наук, јкадем≥њ педагог≥чних наук та ≥нших академ≥й галузевих наук, або орган≥в м≥сцевоњ влади ≥ самовр¤дуванн¤. Ѕез них справу зрушити з м≥сц¤ не вдастьс¤, вона нагадуватиме голову без рук, н≥г, тулуба, скелету, ≥нших внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х орган≥в, ¤ка не багато чого варта. ј Ќац≥ональна та ≥нш≥ академ≥њ - мозок, ус≥ ≥нш≥ зазначен≥ частини - виконавчий механ≥зм, тому не варто говорити про њх значим≥сть ≥ м≥сце. ¬оно чи не найголовн≥ше у структурн≥й та адм≥н≥стративн≥й перебудов≥.

ўо ж стосуЇтьс¤ пол≥тичноњ реформи, ¤ка повинна вдосконалити використанн¤ здобутк≥в ≥ п≥двищити ефективн≥сть управл≥нн¤, то вона маЇ будуватис¤ на потреб≥ п≥дтримки перетворень в економ≥чн≥й сфер≥ ≥ у зб≥льшенн≥ важел≥в впливу на владу з боку населенн¤ крањни. ќск≥льки ж задекларовано обранн¤ парламенту за пропорц≥йною системою, що зменшуЇ такий вплив, а ≥нша палата законодавчого органу ”крањни замислена ¤к така, члени ¤коњ будуть призначатис¤, ц≥ втрати впливу населенн¤ повинн≥ бути компенсован≥ через введенн¤ пост≥йно д≥ючоњ та лег≥тимноњ процедури проведенн¤ референдум≥в. “од≥ доленосн≥ р≥шенн¤ прийматиме народ, а не купка обраних за парт≥йними списками у крањн≥, у ¤к≥й б≥льш≥сть населенн¤ не Ї членами парт≥й ≥, таким чином. практично втрачаЇ через це право на в≥льне волеви¤вленн¤.

“аким, на наш погл¤д, повинно бути зм≥стовне наповненн¤ реформ в ”крањн≥. ѕри цьому варто нагадати, що особливе м≥сце пос≥даЇ модель забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни, про ¤ку докладно викладено у в≥дпов≥дному розд≥л≥ ц≥Їњ монограф≥њ та у публ≥кац≥њ /106/.

«робимо висновки:

1. —усп≥льство маЇ розвиватис¤ комплексно та системно.

2. Ќайб≥льш прийн¤тним описом шл¤ху розвитку Ї математична модель, ¤ка складаЇтьс¤ з функц≥њ ц≥л≥ (мета системи) та обмежень (принципи, за умови додержанн¤ ¤ких можна дос¤гти мети)..

3. ”крањна долаЇ надскладний шл¤х переходу в≥д жорсткоњ плановоњ економ≥ки, що функц≥онувала за моделлю соц≥ал≥стичного господарюванн¤, до ринковоњ економ≥ки, ¤ка повинна функц≥онувати за моделлю конкурентного господарюванн¤.

4. ” сьогоденн≥ ”крањни Ї три велик≥ вади, покликан≥ њњ минулим та небажанн¤м чиновник≥в поступитис¤ прив≥ле¤ми: зростанн¤ монопольноњ влади центральних орган≥в управл≥нн¤; нев≥дпов≥дн≥сть орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ його функц≥ональному призна- ченню та нев≥рна структура виробництва ≥ наданн¤ послуг.

5. ѕодоланн¤ першоњ проблеми лежить у площин≥ введенн¤ конкуренц≥њ, передач≥ частини повноважень ≥ бюджету рег≥онам ≥ м≥сцевим органам влади та в≥дпов≥дноњ психолог≥чноњ п≥дготовки державних службовц≥в.

6. ѕодоланн¤ другоњ проблеми дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки використанню функц≥онально-варт≥сного анал≥зу дл¤ створенн¤ новоњ орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ ≥ перерозпод≥лу функц≥й з виключенн¤м з них непотр≥бних ≥ шк≥дливих та зменшенн¤м витрат на державне управл≥нн¤.

7. “ретю проблему сл≥д вир≥шувати через визначенн¤ пр≥оритетних напр¤мк≥в ≥нтегруванн¤ ”крањни до св≥товоњ економ≥чноњ системи.

8. ѕобудова модел≥ розвитку сусп≥льства Ї головним завданн¤м створеноњ ѕрезидентом ”крањни Ћ.  учмою ƒержавноњ ком≥с≥њ з питань стратег≥њ економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни, ¤ка маЇ усе зазначене врахувати у њњ р≥шенн¤х

¬икладен≥ у цьому параграф≥ погл¤ди були оприлюднен≥ у виступ≥ автора на ѕрезидентськ≥й конференц≥њ У«атвердженн¤ ≥нновац≥йноњ модел≥ розвитку ”крањниФ, ¤ка в≥дбулас¤ 20-21 лютого 2003 р. у Ќац≥ональному техн≥чному ун≥верситет≥ У ињвський пол≥техн≥чний ≥нститутФ /366/.

«авершенн¤ та пропозиц≥њ

–езультати проведених наукових досл≥джень, що були викладен≥ у –озд≥л≥ ≤ Ї базою та науковим обгрунтуванн¤м ус≥х подальших пошук≥в ≥ роб≥т.

—л≥д в≥дзначити, що засади цього розд≥лу були оприлюднен≥ у надрукованих роботах та виступах автора на наукових ≥ науково-практичних конференц≥¤х ≥ сем≥нарах б≥льше ¤к за р≥к до завершенн¤ роботи над на¤вною монограф≥Їю ≥ одержали схвальн≥ в≥дгуки науковоњ громадськост≥.

ћабуть не все наведене Ї досконалим та в≥рним, але автор спод≥ваЇтьс¤, що його робота послугуЇ подальшому розвитку науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, надасть можлив≥сть ус≥м вченим, що виконуватимуть роботи у царин≥ екосестейту, використовуючи здобуте, не витрачати час на аналог≥чн≥ роботи ≥ завд¤ки цьому зб≥льшити продуктивн≥сть њхн≥х пошук≥в. ќкр≥м того, наведен≥ результати, пропонуЇтьс¤ вже сьогодн≥ використовувати щоб вдосконалити орган≥зац≥йну структуру управл≥нн¤ економ≥кою ”крањни, зменшити витрати на його зд≥йсненн¤, пол≥пшити стан економ≥ки, а загалом - п≥двищити добробут населенн¤ крањни та р≥вень њњ конкурентоспроможност≥ у св≥тов≥й економ≥чн≥й та пол≥тичн≥й систем≥.

¬≥дзначимо, що ”крањна посл≥довно ≥ досить стр≥мко наближаЇтьс¤ до р≥вн¤ розвитку економ≥ки найрозвинен≥ших крањн св≥ту. ќднак. ѓњ намаганн¤ гальмуютьс¤ не лише перел≥ченими недол≥ками та вадами в управл≥нн≥, але й тим, що перебудова псих≥ки правл¤чоњ ел≥ти не встигаЇ за розвитком под≥й ≥ перетворенн¤ми у економ≥ц≥, царин≥ управл≥нн¤ та здобутками украњнськоњ держави, дос¤гненню ¤ких спри¤ють обТЇктивн≥ умови (велик≥ врожањ, конТюнктура ринк≥в збуту, пол≥тична ситуац≥¤ тощо). «апропоноване у розд≥л≥ надасть змогу подолати ≥ ц≥ негаразди, що додасть стр≥мкост≥ ≥ п≥двищить швидк≥сть просуванн¤ економ≥ки ”крањни до визначеноњ мети, а також п≥двищить р≥вень забезпеченн¤ њњ економ≥чноњ безпеки.

 

ѕроведен≥ науков≥ досл≥дженн¤ стали п≥дгрунт¤м наступних пропозиц≥й:

1. ¬вести систему обовТ¤зкового п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ державних службовц≥в ус≥х г≥лок влади з в≥дпов≥дним навчанн¤м один раз на кожн≥ два роки.

2. « метою п≥двищенн¤ р≥вн¤ культури ≥ здоровТ¤ державних службовц≥в найвищого р≥вн¤ управл≥нн¤ ввести у систему навчанн¤ њхн≥х дружин за спец≥альною програмою Уƒружина кер≥вникаФ.

3. ¬провадити навчанн¤ за програмою Уѕол≥тичний д≥¤ч незалежноњ ”крањниФ ≥ розгл¤дати посадове п≥двищенн¤ лише тих державних службовц≥в, ¤к≥ пройшли п≥дготовку за ц≥Їю (або такою ж за зм≥стом) програмою.

4. ¬вести до ус≥х навчальних програм державних службовц≥в ¤к обовТ¤зкову дл¤ вивченн¤ дисципл≥ну Уќснови економ≥чноњ безпеки незалежноњ державиФ.

5. ѕродовжувати науковий пошук у царин≥ ф≥лософ≥њ з метою покращанн¤ обгрунтуванн¤ засад управл≥нн¤ незалежною ”крањною.

<<√лавна¤ ...<<  оглавлению книги ..<Ќазад..ƒалее>