1991 р≥к був позначений ≥сторичними под≥¤ми великоњ ваги: внасл≥док розпаду —–—– та Усоц≥ал≥стичного таборуФ утворилис¤ нов≥ незалежн≥ держави, ¤к≥ ще не були здатними захищати своњ ≥нтереси ≥ пом≥ж ¤кими точилас¤ боротьба за Ум≥сцем п≥д сонцемФ (тобто у ≥Їрарх≥њ св≥товоњ сп≥льноти) та за спадок, що залишивс¤ в≥д —–—– п≥сл¤ перетворень. —аме тод≥ ≥ виникла потреба у започаткуванн≥ новоњ науки про економ≥чну безпеку держави, ¤ка б враховувала винайдене ран≥ше та трансформувала б його до потреб забезпеченн¤ незалежност≥ кожноњ з держав св≥ту.

¬ ”крањн≥ роботи над нею розпочалис¤ ран≥ше, оск≥льки саме наша держава найб≥льше потерпала в≥д економ≥чного тиску з погрозами припиненн¤ постачанн¤ енергонос≥њв. ÷ей процес в≥дбиваЇ хронолог≥¤ оприлюднених праць. ѕерша допов≥дь з нотатками забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни була виголошена на конференц≥њ У”крањна- итай: шл¤хи сп≥вроб≥тництваФ /8/, а перш≥ оприлюднен≥ у науков≥й прес≥ украњнськ≥ роботи датован≥ 1993 р. та початком 1994 р. /115, 9/. Ќатом≥сть, рос≥¤ни розпочали видавати так≥ роботи лише наприк≥нц≥ 1994 р. та на початку 1995 р. /116, 117, 118, 119/. ќтже, пр≥оритет у ц≥й галуз≥ знань належить ”крањн≥, то ж ≥ викладенн¤ ≥стор≥њ виникненн¤ екосестейту треба розпочинати з роб≥т украњнських фах≥вц≥в.

Уѕершою ласт≥вкоюФ серед книжкових видань (не лише в ”крањн≥ та у крањнах —Ќƒ) був п≥дручник, виданий у перш≥й половин≥ 1994 р. /6/. —л≥д згадати, що б≥л¤ виток≥в новоњ науки, завд¤ки ¤ким ”крањна започаткувала њњ розвиток, були професори Ѕогдан  равченко (1946 р. н.) та ¬олодимир —в≥нц≥цький (1937 р. н.), що перебували тод≥ на посадах сп≥вдиректор≥в ≤нституту державного управл≥нн¤ ≥ самовр¤дуванн¤ при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни, перший генерал арм≥њ незалежноњ ”крањн≥ ™вген ћарчук (1941 р. н.), ¤кий тод≥ був головою —лужби безпеки ”крањни, та член кореспондент јкадем≥њ наук ”крањни, перший директор Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень, доктор економ≥чних наук, професор —ерг≥њ ѕирожков (1948 р. н.). —аме ц≥ люди засв≥тили Узелене св≥тлоФ дл¤ розробки та виданн¤ першого п≥дручника, а пот≥м в≥дстоювали право на ≥снуванн¤ екосестейту, ¤к науки.

ƒо основоположник≥в новоњ науки сл≥д в≥днести також ёр≥¤ ѕетроченка (1952 р.н.), ¤кий ще восени 1994 р., першим серед державних службовц≥в, почав працювати над створенн¤м системи забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни. —аме в≥н започаткував першу систему критичних обмежень, що м≥стила значенн¤ шерегу критичних обмежень ≥ розпочав формуванн¤ (в јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ”крањни) п≥дрозд≥лу, що займавс¤ питанн¤ми економ≥чноњ безпеки.

Ќайпом≥тн≥шим з кер≥вник≥в цього п≥дрозд≥лу був кандидат економ≥чних наук —ерг≥й ¬оронцов (1960 р. н.), ¤кий наполегливо розробл¤в проект —тратег≥њ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни до 2005 р. (були розроблен≥ 11 вар≥ант≥в проекту, останн≥й 29 листопада 2001 р. затверджений  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ¤к основа дл¤ подальших роб≥т у цьому напр¤мку забезпеченн¤ безпеки /120/), домагавс¤ створенн¤ —истеми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни, зробив спробу орган≥зувати всеукрањнську систему захисту економ≥чноњ безпеки та створював њњ теоретичн≥ засади через розробку та впровадженн¤ в≥дпов≥дноњ ≤нструкц≥њ –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни (–ЌЅќ”). ¬≥н вс≥л¤ко п≥дтримував науков≥ розробки у царин≥ економ≥чноњ безпеки ≥ саме його ≥дею було покладено у п≥дгрунт¤ розробки редуктора економ≥чноњ безпеки (у л≥тератур≥ - редуктор —. ¬оронцова /121/).

 ер≥вництво роботами у той час зд≥йснював перший заступник секретар¤ –ЌЅќ”, генерал-полковник ¬олодимир –адченко (1948 р. н.). «годом в≥дд≥л економ≥чноњ безпеки очолив доктор економ≥чних наук, професор, заслужений д≥¤ч науки ≥ техн≥ки ћикола ™рмошенко (1941 р. н.), автор монограф≥њ з ф≥нансовоњ безпеки держави /122/, а ”правл≥нн¤ очолив доктор економ≥чних наук, професор Ћеон≥д ћ≥н≥н (1946 р. н.), людина творча ≥ толерантна. ”правл≥нн¤ значно зб≥льшило обс¤ги роб≥т та п≥двищило ¤к≥сть њх виконанн¤, але п≥сл¤ його переходу у березн≥ 2001 р. до –ахунковоњ палати, в≥дд≥л розпавс¤, перейшли на ≥ншу роботу ћ. ™рмошенко ≥ —. ¬оронцов. ‘актично робота над розробкою теоретичних засад та практичного забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни у межах јпарату –ЌЅќ” загальмувалась, амб≥ц≥њ новоприбульц≥в - кер≥вник≥в переважили потреби крањни та науки...

ѕроте робота продовжувалась ≥ поза межами –ЌЅќ”. ¬иокремились л≥дери, зокрема, кандидат економ≥чних наук ярослав ∆ал≥ло (1970 р. н.), ¤кий тривалий час очолюЇ в≥дд≥л соц≥ально-економ≥чноњ стратег≥њ та економ≥чноњ безпеки Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень (Ќ≤—ƒ). ¬≥н започаткував систематичн≥ Укругл≥ столиФ, на ¤ких розгл¤даютьс¤ найактуальн≥ш≥ проблеми забезпеченн¤ безпеки ”крањни. јвтор значноњ к≥лькост≥ статей та монограф≥њ /123/, ентуз≥аст розвитку науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, головний редактор щотижневика УЁкономика: тенденции неделиФ, президент ÷ентру антикризових досл≥джень, я. ∆ал≥ло став УдвигуномФ прогресу у царин≥ екосестейту. —аме завд¤ки його зусилл¤м к≥лька рок≥в посп≥ль вчен≥ та висок≥ посадов≥ систематично обм≥нюютьс¤ думками щодо шл¤х≥в подоланн¤ негаразд≥в ≥ надають своњ пропозиц≥њ кер≥вникам держави.

” розробку засад новоњ науки найб≥льш пом≥тний внесок зробив ¬алер≥й ћунт≥¤н (1960 р. н.), професор, генерал-майор, доктор економ≥чних наук. …ого монограф≥¤ /124/ м≥стить у соб≥ нове у¤вленн¤ про роль мисленн¤ у забезпеченн≥ безпеки. ћислеформи та мислетехнолог≥њ забезпеченн¤ безпеки, ¤к доводить автор, впливають на саму людину ≥ на соц≥ум (сусп≥льство). —аме думка створюЇ та нищить безпеку. јвтор пропонуЇ через усв≥домленн¤ цього вир≥шувати проблеми забезпеченн¤ безпеки: У—ьогодн≥ необх≥дно максимальне включенн¤ до сучасноњ структури безпеки ресурс≥в мислед≥¤льност≥, вих≥д на нов≥ мислепрактики ≥ нов≥ мислетехнолог≥њ, на б≥льш високий р≥вень реал≥й безпекиФ - пише в≥н. јвтор 6 монограф≥й (одна з ¤ких видана украњнською та англ≥йською мовами), багатьох статей у наукових виданн¤х та ретельно п≥дготовлених допов≥дей на м≥жнародних ≥ украњнських конференц≥¤х, ¬. ћунт≥¤н Ї першим в≥йськовим вченим - економ≥стом, що водночас об≥ймаЇ висок≥ посади (начальника √оловного економ≥чного управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, пом≥чника м≥н≥стра оборони ”крањни) та пл≥дно працюЇ над наукою про вир≥шенн¤ проблем забезпеченн¤м безпеки ”крањни. ¬≥н - видатний украњнський вчений, один з небагатьох, визнаних за кордоном, ось св≥дченн¤: Уƒиплом про присвоЇнн¤ вищого м≥жнародного званн¤ ≥ золота медаль У«асновник наукового напр¤мкуФ вручен≥ пом≥чников≥ м≥н≥стра оборони ”крањни, доктору економ≥чних наук, професору, генерал-майору ¬алер≥ю ћунт≥¤ну. “аким чином ћ≥жнародна академ≥¤ ≥нформатизац≥њ при √енеральному консультативному статус≥ ќќЌ ≥ ¬сесв≥тн≥й ≥нформац≥олог≥чний парламент в≥дзначили в≥дкритт¤ украњнським в≥йськовим ученим нового наукового напр¤мку - У≤нформац≥олог≥чна економ≥ка - основа гармон≥йного розвитку св≥товоњ сп≥льнотиФ. ”крањнський вчений запропонував застосувати ≥нформац≥олог≥чний п≥дх≥д ¤к фундаментальну основу економ≥чноњ модел≥, спр¤мованоњ на вр¤туванн¤ планети в≥д глобальноњ кризиФ /103/.

ѕершою (за часом виданн¤ в ”крањн≥) з монограф≥й була робота ¬олодимира Ўлемка (1955 р. н.) та ≤гор¤ Ѕ≥нька (1952 р. н.) /125/, у ¤к≥й автори назвали себе першими у поданн≥ екосестейту, навели великий статистичний матер≥ал та, анал≥зуючи його, надали перел≥к нац≥ональних економ≥чних ≥нтерес≥в ≥ загроз економ≥чн≥й безпец≥ ”крањни. ¬они також запропонували математичний апарат, побудований на експертних оц≥нках ≥ визначенн≥ оц≥нки ступен¤ впливу найб≥льш небезпечних загроз на стан економ≥чноњ безпеки ”крањни (¬. Ўлемко - народний депутат ¬ерховноњ –ади ”крањни 12-го скликанн¤, маг≥стр державного управл≥нн¤, ≤. Ѕ≥нько - доктор ф≥лософських наук, на той час - зав≥дувач в≥дд≥лом Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень).

—еред найц≥кав≥ших досл≥дник≥в та розробник≥в екосестейту найб≥льше варто писати про я. ∆ал≥ла, автора значноњ к≥лькост≥ оприлюднених теоретичних матер≥ал≥в, ≥н≥ц≥атора та орган≥затора використанн¤ метод≥в крементац≥њ (актив≥зац≥њ творчого мисленн¤), сер≥њ Укруглих стол≥вФ та виданн¤ зб≥рника /127/), фах≥вц¤, що зум≥в обТЇднати молоду поросль украњнськоњ науки навколо щотижневика УЁкономика: тенденции неделиФ (до складу редколег≥њ кр≥м нього вход¤ть в≥дом≥ фах≥вц≥ з питань безпеки јндр≥й —меньковський (–ЌЅќ”), ќлександр √риневич ≥ —ерг≥й янишевський (÷ентр антикризових досл≥джень) та Ћюдмила  овальська (”Ќ≤јЌ). “ижневик розробл¤Ї ≥ надаЇ анал≥тичн≥ огл¤ди. я. ∆ал≥ло - один з кращих фах≥вц≥в з економ≥чноњ безпеки на теренах —Ќƒ, автор великоњ к≥лькост≥ ≥нновац≥йних допов≥дей на наукових ≥ науково-практичних м≥жнародних та в≥тчизн¤них конференц≥¤х ≥ сем≥нарах. …ого статт≥ надрукован≥ майже в ус≥х найпрестижн≥ших журналах ”крањни. ≤н≥ц≥ативний, наполегливий, енерг≥йний досл≥дник Ї найб≥льшою над≥Їю ”крањни у сфер≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки.

—уттЇвий внесок у розвиток науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки зробив автор значноњ к≥лькост≥ статей та монограф≥њ /128/ Ѕогдан √убський (1964 р. н.), професор, доктор економ≥чних наук, народний депутат ¬ерховноњ –ади ”крањни, в≥домий банк≥р ≥ п≥дприЇмець. ќриг≥нально ≥нтерпретуючи рос≥йський п≥дх≥д до забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, в≥н удосконалив його та використав (з урахуванн¤м специф≥ки ”крањн≥) дл¤ розробки методики.

≈коном≥чна безпека держави - система, ¤ка вм≥щуЇ у соб≥ р¤д п≥дсистем, у тому числ≥ ф≥нансовоњ безпеки держави. Ќайвагом≥ший внесок у розвиток наукових засад саме ц≥Їњ п≥дсистеми зробили доктор економ≥чних наук ќ. Ѕарановський (1952 р. н.), автор монограф≥њ /129/ (колишн≥й сп≥вроб≥тник –ЌЅќ”), та доктор економ≥чних наук, заслужений д≥¤ч науки ≥ техн≥ки, професор ћ. ™рмошенко, автор ц≥лоњ низки статей у пров≥дних наукових журналах ”крањни ≥ згаданоњ ран≥ше монограф≥њ /122/ (колишн≥й зав≥дувач в≥дд≥лу –ЌЅќ”).

√рупа сп≥впрац≥вник≥в ≤нституту економ≥чного прогнозуванн¤ Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук ”крањни п≥д кер≥вництвом академ≥ка ЌјЌ” ¬алер≥¤ √ейц¤ (1945 р. н.) та доктора економ≥чних наук ™вгена  васнюка (1938 р. н.), розробила ≥ оприлюднила брошуру /131/, ¤ка за задумом мала стати  онцепц≥Їю забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни (хоча цей документ не можна використовувати через його ваду: автори вважають, що забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки може бути одномоментним ≥ в≥дбиватиметьс¤ крапкою, ≥нтегральним показником, що розраховуЇтьс¤ за методикою, викладеною у брошур≥. Ќасправд≥ ж забезпеченн¤ екосестейту це процес, ¤кий можна характеризувати лише трим≥рною величиною, скаж≥мо, площиною, ¤ка знаходитьс¤ у царин≥ часу).

« газетними публ≥кац≥¤ми виступали народний депутат ¬ерховноњ –ади ”крањни, доктор економ≥чних наук, доктор техн≥чних наук, професор ћ. ѕавловський /132/, народн≥ депутати ¬ерховноњ –ади ”крањни ≤. „иж (у сп≥вавторств≥ з професором —. ћочерним) /133/, ¬. Ќедригайло /134/. «аслуговують на увагу журнальн≥ статт≥ доктора економ≥чних наук, професора ј. —ухорукова, академ≥к≥в Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, доктор≥в економ≥чних наук, професор≥в ≤. Ћук≥нова ≥ —. ѕирожкова, доктор≥в економ≥чних наук, професор≥в Ћ.  истерського, ¬. Ѕудк≥на (знавц¤ проблеми Утранспортних коридор≥вФ), ¬. ќльшевського (фах≥вц¤ з в≥йськово-економ≥чноњ безпеки).

«добутком украњнськоњ науки можна вважати введенн¤ украњнськими вченими докторами економ≥чних наук, професорами —. ћочерним ≥ ќ. ѕлотн≥ковим пон¤тт¤ економ≥чного суверен≥тету(б≥льш детально викладенн¤ у книз≥ /135/ та у статт≥ /136/).

¬ерховна –ада ”крањни пост≥йно прид≥л¤Ї значну увагу питанн¤м забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки украњнськоњ держави. ¬≥дом≥ досл≥дницьк≥ роботи, виконан≥ народним депутатом Ѕ. √убським, народним депутатом, членом-кореспондентом ЌјЌ”, доктором економ≥чних наук. професором ќ. Ѕ≥лорусом, матер≥али у газет≥ У√олос ”крањниФ першого заступника голови ¬– ”крањни √еннад≥¤ ¬асильЇва /зокрема, ≥нтервТю /403/). ¬агомим Ї внесок доктора економ≥чних наук, професора Ћ.  истерського, сп≥вавтора першоњ книжки украњнських автор≥в з м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки /137/ ≥ ƒ. ѕастернака-“аранушенка, автора статей про види управл≥нн¤ (у тому числ≥, про економ≥чне управл≥нн¤) та њх в≥дпов≥дн≥сть стану держави ≥ розвитку ≥сторичного процесу /111, 112/. ” 2002 р. був виданий ще один п≥дручник дл¤ службовц≥в державного управл≥нн¤ /7/.

яким же Ї сп≥льний доробок великоњ групи украњнських автор≥в досл≥джень з економ≥чноњ безпеки ≥ ¤к наша крањна вигл¤даЇ у цьому сенс≥ на тл≥ ≥нших держав —Ќƒ? як≥ проблеми перед нею сто¤ть нин≥ та що стоњть на завад≥ њх вир≥шенню?

ўоб надати в≥дпов≥д≥, наведемо пор≥вн¤льн≥ хронолог≥чн≥ таблиц≥ про творенн¤ системи захисту незалежноњ ”крањни, висв≥тивши визначн≥ публ≥кац≥њ, що присв¤чен≥ ц≥й тем≥ та науковим методам, прийомам, засобам ≥ њх використанню дл¤ забезпеченн¤ екосестейту.

«азначимо, що Ќац≥ональний ≥нститут стратег≥чних досл≥джень та ÷ентр антикризових досл≥джень провели ще 7 круглих стол≥в, матер≥али ¤ких оприлюднен≥ за редакц≥Їю я. ∆ал≥ла (кр≥м того, матер≥али ус≥х попередн≥х круглих стол≥в видан≥ окремими брошурами також за його редакц≥Їю).

‘ормуванн¤ пол≥тики забезпеченн¤ нац≥ональноњ ≥ економ≥чноњ безпеки нашоњ крањни в≥дбувалос¤ за такою хронолог≥Їю.

Ќе ус≥ роботи науковц≥в потрапили до наведених таблиць. ѕ≥д час модност≥ екосестейту певна к≥льк≥сть науковц≥в захистила кандидатськ≥ дисертац≥њ, маючи по 3-4 публ≥кац≥њ, ¤к≥, на думку автора, не завжди мали наукове значенн¤ ≥ через те не були вм≥щен≥ у ’ронолог≥ю розвитку екосестейту.

¬елику роль у розвитку ≥ поширенн≥ знань екосестейту в≥д≥грали пров≥дн≥ науков≥ журнали ”крањни. «окрема, У¬≥сник Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук ”крањниФ (головний редактор Ѕ. ™. ѕатон, в≥дпов≥дальний секретар≥ √. ѕ. “оржевська). —аме цей часопис зробив б≥льше за ус≥ ≥нш≥. ќск≥льки спец≥ал≥зован≥ журнали почали виходити п≥зн≥ше: Уѕ≥дтекстФ (¬сеукрањнського громадського благод≥йного фонду п≥дтримки нац≥ональноњ безпеки) - з серпн¤ 1996, У—тратег≥чна панорамаФ (–ЌЅќ”) - з кв≥тн¤ 1998), тому У¬≥сник ЌјЌ”Ф публ≥кував матер≥али з екосестейту прот¤гом 1994-2000 рок≥в.

ƒов≥дка. ѕј“ќЌ Ѕорис ™вгенович (р.н. 1918), украњнський вчений, академ≥к (1958) та президент (с 1962) јЌ ”крањни, академ≥к –јЌ (1991; академ≥к јЌ ———– з 1962), дв≥ч≥ √ерой —оц≥ал≥стичноњ ѕрац≥ (1969, 1978). —ин ≈. ќ. ѕатона. ƒиректор ≤нституту електрозварюванн¤ јЌ ”крањни з 1953. Ћен≥нська прем≥¤ (1957), ƒержавна прем≥¤ —–—– (1950), «олота медаль ≥м. ћ. Ћомоносова јЌ —–—– (1981).

ƒо сих п≥р немаЇ аналог≥в щотижневику Уѕ≥дтекстФ, заснованого ¬сеукрањнським громадським благод≥йним фондом п≥дтримки нац≥ональноњ безпеки (голова ¬. Ћ.  риворог). ” ньому публ≥кувалис¤ результати досл≥джень вчених, спостереженн¤ та думки в≥домих пол≥тик≥в, ур¤довц≥в, п≥дприЇмц≥в, банк≥р≥в, кращих журнал≥ст≥в та анал≥тик≥в ”крањни ќ. ёрчука, Ћ. ¬ойтенко, ≤. Ќемч≥нова, ќ.  ачури, Ћ. ѕекар, ƒ. ѕастернака-“аранушенка, ≤. ѕогорЇловоњ та ≥нших. —аме у ньому були надрукован≥ науково обгрунтован≥ пор≥вн¤нн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤ крањнами давнини та ”крањною (досл≥дженн¤ ё. ћихайлова /96/), було вперше ( у 1998 роц≥) надано наукове обгрунтуванн¤ виникненн¤ та напр¤ми подальшого розвитку тероризму, зокрема. про причини спр¤муванн¤ арабського тероризму проти —получених Ўтат≥в јмерики /138/, про роль та д≥њ розв≥дки ≥ контррозв≥дки у царин≥ економ≥ки /139/, засади основноњ науки про безпеку (теор≥њ потенц≥йних конфл≥кт≥в) /140/, про сучасн≥ вимоги до забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави тощо.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ставленн¤ кер≥вництва головного журналу ЌјЌ” до цих проблем поб≥жно зауважимо ≥ндиферентн≥сть у вир≥шенн≥ проблем забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни з боку кер≥вництва журналу У≈коном≥ка ”крањниФ (з великими труднощами, а часто-густо завд¤ки пр¤мому втручанню головного редактора ≤. ≤. Ћук≥нова, надрукован≥ у цьому журнал≥ статт≥, зокрема, УЌац≥ональна та економ≥чна безпека ”крањниФ, УЅезпека: система, п≥дсистема, оц≥нки, нова збро¤Ф, ¤к≥ вм≥щувалис¤ п≥д рубрикою У–оздуми публ≥цистаФ...). ѕозитивну позиц≥ю в≥дносно висв≥тленн¤ проблеми зайн¤в журнал Ујктуальн≥ ѕроблеми ≈коном≥киФ, головний редактор ¤кого, знаний фах≥вець у царин≥ екосестейту, ћ. ћ. ™рмошенко, надаЇ авторам можлив≥сть оприлюднювати њхн≥ матер≥али. —еред ≥нших журнал≥в ”крањни спри¤ли оприлюдненню матер≥ал≥в з екосестейту У–озбудова державиФ (головний редактор ќ. Ўморгун), У—молоскипиФ (головний редактор Ћ. √енералюк).

√азета ¬ерховноњ –ади У√олос ”крањниФ також надавала можлив≥сть фах≥вц¤м донести до широкого загалу нов≥ знах≥дки (на в≥дм≥ну в≥д газети У”р¤довий курТЇрФ, ¤ка друкувала матер≥али лише ос≥б, що об≥ймали висок≥ посади. ќдин з автор≥в, наприклад, стверджував, що в ”крањн≥ до 1996 року не було жодних публ≥кац≥й з екосестейту ≥ винн≥ у тому кер≥вники держави, ¤к≥ не прид≥л¤ють цим проблемам жодноњ уваги).

ƒивуЇ те, що нав≥ть спец≥альн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади припинили навчанн¤ фах≥вц≥в з екосестейту ≥ знайомл¤ть з засадами ц≥Їњ науки лише факультативно (наприклад, в ≤нститут≥ м≥жнародних в≥дносин Ќац≥онального ун≥верситету ≥м. “. Ўевченка, в ¤кому за часи модност≥ екосестейту орган≥зовували м≥жнародн≥ конференц≥њ з економ≥чноњ безпеки держави), що суперечить правильному розум≥нню ситуац≥њ вищими посадовими особами ”крањни.

ѕ≥дбиваючи п≥дсумки досл≥джень ≥ розробок у галуз≥ екосестейту, маЇмо визнати, що наука про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави визначила два спр¤муванн¤: статику та динам≥ку процесу забезпеченн¤.

 

1. ” межах статики процесу забезпеченн¤ розроблен≥ та були використан≥:

1.1. “езаурус екосестейту.

1.2. ѕосл≥довн≥сть д≥й, спр¤мованих на забезпеченн¤ екосестейту.

1.3. јлгоритм забезпеченн¤: визначен≥ 14 напр¤м≥в, розроблена математична модель (функц≥¤ мети та обмеженн¤) встановлений напр¤м найб≥льшоњ небезпеки; визначен≥ три оболонки захисту; встановлен≥ р≥зновиди стану держави залежно в≥д р≥вн¤ стаб≥льност≥; розроблена система критичних обмежень; запропонован≥ шл¤хи своЇчасного подоланн¤ негаразд≥в завд¤ки використанню засад квал≥джметр≥њ, крементац≥њ, метод≥в Умозкового штурмуФ та функц≥онально-варт≥сного анал≥зу, формул Ћаспейреса, ѕааше, “оркнв≥ста, ‘≥шера та √≥р≥-’амеса /141/; розроблена ор≥Їнтовна орган≥зац≥йна структура системи забезпеченн¤економ≥чноњ безпеки, њњ штатний розклад та засади посадових ≥нструкц≥й персоналу верхнього прошарку управл≥нн¤.

1.4. ¬изначен≥ два напр¤мки розвитку науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави: украњнський (розробка — ќ, визначенн¤ обмеженоњ к≥лькост≥ показник≥в-≥ндикатор≥в оболонок захисту, реагуванн¤ на перех≥д через критичн≥ обмеженн¤) та рос≥йський (розробка дерева ц≥лей, застосуванн¤ теор≥њ граф≥в, визначенн¤ перел≥ку загроз ≥ пр≥оритету њх подоланн¤, визначенн¤ показник≥в-≥ндикатор≥в стану держави та њх утриманн¤ у рамках обмежень, встановлених крањнами У—≥мкиФ).

1.5. –озроблен≥ основи розпод≥лу вид≥в управл≥нн¤ за ефективн≥стю, надан≥ њхн≥ характеристики та ознаки доц≥льного застосуванн¤.

1.6. ¬икористан≥ методи: економ≥чно - пол≥тичних противаг, статистичного, пор≥вн¤льного, математичного анал≥з≥в, експертних оц≥нок, оптим≥зац≥њ, теоретично-≥гров≥, корисност≥, розп≥знаванн¤ образ≥в, теор≥њ неч≥тких систем, багатом≥рного математичного анал≥зу.

1.7. –озроблена ≥ випробувана система оформленн¤, реЇстрац≥њ та накопиченн¤ под≥й ≥ ситуац≥й з метою створенн¤ Ѕанку ситуац≥й (≥нформац≥йноњ бази екосестейту).

 

2. ” межах динам≥ки процесу забезпеченн¤ розроблен≥ ≥ застосовуютьс¤:

2.1. ћетоди та засоби визнанн¤ причин виникненн¤ та ≥стор≥¤ створенн¤ науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави.

2.2. ‘≥лософ≥¤ екосестейту.

2.3. –едуктор —. ¬оронцова.

2.4. «асади сельсин - менеджменту та спос≥б його використанн¤ дл¤ забезпеченн¤ екосестейту (прийом Ущасливий бузокФ).

2.5. –озроблен≥ синтезован≥ показники-≥ндикатори екосестейту.

2.6. –озроблен≥ д≥аграми та компас безпеки.

2.7. –озроблен≥ та використовувалис¤ на практиц≥ методи балансу ≥нтерес≥в (7 правил використанн¤ та принцип я. ∆ал≥ла), поб≥чноњ оц≥нки (5 його прийом≥в), великих переваг.

2.8. –озроблен≥ модел≥ та методики автоматизованого забезпеченн¤ екосестейту.

2.9. ¬изначен≥ теоретичн≥ засади безпечного ф≥нансуванн¤.

2.10. ¬становлен≥ перел≥к документ≥в регламентац≥њ екосестейту ( онцепц≥ю, —тратег≥ю та Ќац≥ональну програму), њх наповненн¤; визначен≥ органи та установи, в≥дпов≥дальн≥ за розробку, впровадженн¤ та додержанн¤ правових засад забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави.

2.11. ќприлюднен≥ приклади практичного використанн¤ метод≥в екосестейту.

2.12. ¬изначена перспектива розвитку екосестейту залежно в≥д подальшого розвитку людства ≥ науково обгрунтованих зм≥н засад управл≥нн¤ державою.

 

Ќаведене не в≥дбиваЇ ус≥х здобутк≥в у царин≥ науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави (наприклад, засоб≥в теоретичного обгрунтуванн¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства, рег≥ону, крањни, людини-громад¤нина; впливу екосестейту та забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки людини на виникненн¤ ≥ про¤в тероризму; використанн¤ науки про екосестейт задл¤ пол≥пшенн¤ управл≥нн¤ з метою подоланн¤ Узон б≥фуркац≥њФ та пл≥дного використанн¤ засад синергетики; особливостей роботи економ≥чноњ розв≥дки тощо). ”се це фах≥вець знайде у п≥дручникуУ≈коном≥чна безпека держави. ƒинам≥ка процесу забезпеченн¤Ф.

ѕрац¤ над поглибленн¤м науки про екосестейт продовжуЇтьс¤. «Т¤вл¤ютьс¤ нов≥ ≥дењ та розробники ц≥Їњ науки, що ж до практичного використанн¤ розробок вчених, то ”крањна в≥дстаЇ у цьому в≥д –ос≥њ та де¤ких крањн —Ќƒ.

–ос≥¤ за час незалежного ≥снуванн¤ вже трич≥ модерн≥зувала свою  онцепц≥ю нац≥ональноњ безпеки, ”крањна зм≥нила њњ на «акон ”крањни Уѕро основи нац≥ональноњ безпеки ”крањниФ (19 червн¤ 2003, є964-IY), ¤кий фактично Ї декларац≥Їю, ¤ка не визначаЇ≥деолог≥ю (те, що надавала  онцепц≥¤) ≥ не регламентуЇ (хоча у цьому - головнепризначенн¤ будь-¤кого закону). –ос≥¤ з кв≥тн¤ 1996 року регламентуЇ забезпеченн¤економ≥чноњ безпеки документом У—тратег≥¤ економ≥чноњ безпеки –‘Ф, а з грудн¤ того ж року ур¤дом –ос≥њ введено програму реал≥зац≥њ ц≥Їњ —тратег≥њ. ”крањна ж пТ¤тий р≥к посп≥ль розробл¤Ї документ У—тратег≥¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни до 2005 рокуФ.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни 29 листопада 2001 р. ухвалив проект такого документа ¤к основу дл¤ забезпеченн¤ екосестейту ”крањни, але це не влаштувало заступника секретар¤ –ЌЅќ” “.  овальчука ≥ тепер знову створюЇтьс¤ –обоча група дл¤ роботи над проектом. ј забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни у сьогоденн≥ Ї нелег≥тимним ≥ немаЇ жодного документу його регламентац≥њ. «ат¤гуванн¤ затвердженн¤ проекту —тратег≥њ у грудн≥ 1998 року з вини ≥ншого заступника секретар¤ –ЌЅќ”, об≥йшлос¤ дл¤ ”крањни тим, що рос≥¤ни уз¤ли (до реч≥, за безц≥нь) п≥д св≥й контроль 5 з 6нафтопереробних п≥дприЇмств ”крањни. „ого ж домагаЇтьс¤ тепер≥шн≥й високопосадовець, знову затримуючи проект?

ћи, люди, маЇмо бути вд¤чними ≥стор≥њ за те, що вона надаЇ нам можлив≥сть брати участь у под≥¤х, ¤к≥ згодом перетворюютьс¤ у фундамент науки, культури, л≥тератури. ќсобливо ж поталанило тим, кому довелос¤ бути причетними до под≥й, що ув≥йдуть до аннал≥в найвеличн≥шоњ та найменш обТЇктивноњ з наук, до ≤стор≥њ. ѕерший ѕрезидент незалежноњ ≥ суверенноњ ”крањни Ћ.  равчук, перший генерал арм≥њ ”крањни ™. ћарчук, ¤к≥ творили ≥ обер≥гали новоутворену державу, не маючи приклад≥в, наочних пос≥бник≥в та попередник≥в - це найвидатн≥ш≥ творц≥ суверенноњ ”крањни. ѕроте до ц≥Їњ справи причетних було багато (ще б≥льше тих, хто каже, щотаким був. «аради справедливост≥ варто сказати - кожен, хто жив у той час в ”крањн≥ певною м≥рою причетний до становленн¤ њњ незалежност≥). ¬раховуючи це автор досл≥дженн¤ не претендуЇ на всеб≥чне висв≥тленн¤ под≥й та на визначенн¤ значущост≥ внеск≥в кожного з учасник≥в процесу. Ѕ≥льше того, просить пробаченн¤ у тих, кого не згадав або чињ внески нев≥рно поц≥нував, хоча вони на це мають право. ѕрацюючи над темою, виходив з б≥бл≥йноњ ≥стини: УЌе суд≥ть ≥ судимими не будетеФ. ƒо того ж автор запрошуЇ кожного...

2.2. ¬изначенн¤ безпеки та њњ розпод≥л за сферами

Ѕезпека учасника життЇвого процесу - це стан, у ¤кому його ≥снуванн¤ Ї стаб≥льним, тобто утримуЇтьс¤ у межах, ¤к≥ не утворюють негативн≥ в≥дчутт¤ та збуренн¤.

ўо ж таке Ї УбезпекаФ? —туп≥нь захищеност≥, ¤к стверджують Уфах≥вц≥Ф з ”правл≥нн¤ економ≥чноњ безпеки –ЌЅќ” /148/ або стан обТЇкт≥в, ¤к≥ захищаЇ держава? ћабуть, останнЇ. “ому, вочевидь, сл≥д розкрити суттЇв≥сть економ≥чноњ безпеки ≥ кожного з њњ обТЇкт≥в та субТЇкт≥в ≥ те, ¤к досл≥дник бачить њхнЇ забезпеченн¤.

ќтже: безпека - це стан обТЇкту захисту, ¤кий в≥др≥зн¤Їтьс¤ динам≥чною стаб≥льн≥стю та своЇчасною можлив≥стю вплинути на х≥д под≥й, з метою збереженн¤ цього обТЇкту.

ѕ≥д час роботи над статикою процесу забезпеченн¤, виокремлювали так зван≥ Унапр¤мки забезпеченн¤ економ≥чноњбезпекиФ (зокрема, у п≥дручниках /6, 7/ њх було 12-14). –обота над динам≥кою процесузабезпеченн¤ дозволила визначити, що це - хибний шл¤х: житт¤ без к≥нц¤ зм≥нюЇ сам≥ напр¤мки та њх к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть. ќтже, њх визначенн¤ Ї марною витратою ресурс≥в (особливо, часових), ¤к≥ дуже обмежен≥ ≥ вкрай потр≥бн≥ наш≥й держав≥. « ≥ншого боку, проведенн¤ досл≥джень вимагаЇ всеб≥чного розгл¤ду ситуац≥й ≥ через те сл≥д прид≥лити значну увагу розгл¤ду п≥дсистем економ≥чноњ безпеки, таких, наприклад, ¤к ф≥нансова безпека.

ƒл¤ визначенн¤ р≥вн¤ безпеки будують граф≥чне зображенн¤ складанн¤ та вр≥вноваженн¤ вектор≥в розвитку економ≥ки, ментальност≥ ≥ права.

–ис. 2.2. –≥вень динам≥чноњ стаб≥льност≥ держави:

1 - вектор розвитку ментальност≥ населенн¤; 2 - вектор розвитку економ≥ки крањни;

3 - вектор розвитку права у крањн≥; 4 - сумарний вектор складанн¤ вектор≥в 1 та 2.

ћехан≥зм працюЇ так: вектор розвитку ментал≥тету та вектор розвитку економ≥ки крањни складаютьс¤, ¤кщо при цьому значну перевагу маЇ вектор ментальност≥ - крањна знаходитьс¤ у стан≥ кризи (економ≥чноњ, пол≥тичноњ соц≥альноњ), що Ї ознакою воЇн, революц≥й, зм≥н державного ладу, державного устрою тощо (тобто, у пер≥од≥ революц≥йних перетворень), ¤кщо Ї значною перевага вектора економ≥чного розвитку - крањна у стан≥ пол≥тичного управл≥нн¤ ≥ ус¤ увага маЇ прид≥л¤тис¤ забезпеченню безпеки людини-громад¤нина, ¤кщо ж р≥зниц¤ м≥ж цими векторами не перевищуЇ 20% - крањна у стан≥ динам≥чноњ стаб≥льност≥, тод≥ вектор розвитку права використовуЇтьс¤ задл¤пришвидшенн¤ розвитку того з вектор≥в, ¤кий у своЇму розвитку в≥дстаЇ, а також дл¤ гальмуванн¤ зростанн¤ вектора, що переважаЇ (цього дос¤гають завд¤ки введенню закон≥в, стандарт≥в, норматив≥в, ≥нших правових та нормативних акт≥в про обмеженн¤ та наданн¤ переваг).

Ѕудемо вважати, що вектори розвитку держави знаход¤тьс¤ у стан≥ динам≥чноњ стаб≥льност≥ (¤к надано на –ис. 2.2.). “од≥ перевага у дотриманн≥ надаЇтьс¤ м≥жнародним зобовТ¤занн¤м ≥ на першому план≥ Ї проблеми забезпеченн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки, oa на цей час у крањн≥ найб≥льш доц≥льним Ї використанн¤ пол≥тичного управл≥нн¤.

“аким чином, з одного боку економ≥чна безпека складаЇтьс¤ з забезпеченн¤ стану стаб≥льноњ динам≥ки ≥снуванн¤ ≥ розвитку людини-громад¤нина, в≥тчизн¤них угруповань, держави та св≥товоњ сп≥льноти, а з ≥ншого - набутт¤ системою УкрањнаФ найвищого р≥вн¤ стаб≥льност≥ завд¤ки упор¤дкованому та доц≥льному розвитку вектор≥в економ≥ки, ментальност≥ ≥ права.

ўодо забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки Уеконом≥чноњ людиниФ та угрупованн¤ - це теми ≥нших досл≥джень (хоча, безумовно, чи не найб≥льшим п≥клуванн¤м держави маЇ бути забезпеченн¤ безпеки ус≥х њњ обТЇкт≥в, у тому числ≥ й зазначених. јдже без виконанн¤ ц≥Їњчастини завданн¤ неможна дос¤гти загальноњ мети - забезпечити екосестейту).

ќсобливе м≥сце займаЇ забезпеченн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки, тому що вона Ї навколишн≥м середовищем екосетейту, тобто зовн≥шн≥м чинником зм≥ни стану держави. ÷е наочно демонструЇ в≥йна, ¤ка в≥дбулас¤ у ≤раку. «ахопленн¤ та п≥дкоренн¤ цього постачальника нафти (≤рак займаЇ одне з ч≥льних м≥сць у св≥т≥ за постачанн¤м та друге м≥сце за величиною розв≥даних поклад≥в нафти) дозволить —Ўј забезпечити власн≥ потреби (за п≥драхунками вчених) на найближч≥ 100 рок≥в. Ќатом≥сть, найважлив≥шим Ї не прибуток в≥д продажу нафти, ¤кий за р≥зними оц≥нками складатиме 10-25 млрд. дол. —Ўј на р≥к, а п≥дойма, ¤ку отримають —получен≥ Ўтати дл¤ п≥дкоренн¤ –ос≥њ, економ≥ка ¤коњ найб≥льше залежить в≥д ц≥н на нафту та газ. ћаючи союзником —ауд≥вську јрав≥ю (найб≥льшого постачальника нафти), —Ўј диктуватимуть св≥товому сп≥втовариству власну ц≥ну ≥ таким чином змушуватимуть –ос≥ю задкувати у њњ спр¤муванн≥ до рол≥ одн≥Їњ з двох наймогутн≥ших держав св≥ту.

—итуац≥¤ набираЇ б≥льшоњ швидкост≥, розвитку та ризикованост≥. якщо —Ўј вдастьс¤ њхн≥й задум (а ознаками Ї створенн¤ та оренда њхн≥ми в≥йськовим п≥дрозд≥лами баз навколо –ос≥њ у “аджикистан≥, ”збекистан≥, √руз≥њ тощо),  итай виграЇ св≥тову корону, виконуючи роль тигра-спостер≥гача за тим, ¤к бТютьс¤ два ≥нших тигра, а пот≥м п≥дкор¤ючого соб≥ знесиленого переможц¤ того двобою.

як бачимо, стан м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки Ї дуже важливим напр¤мом забезпеченн¤ екосестейту.

<<√лавна¤ ...<<  оглавлению книги ..<Ќазад..ƒалее>