2.3. ≈коном≥чна безпека та њњ складов≥

Ѕудь-що у св≥т≥ можна представити ¤к систему або ¤к елемент системи

через зм≥ну (використанн¤) ≥ншого масштабу.

—в≥тогл¤д сучасноњ людини надаЇ можлив≥сть визнати, що св≥т орган≥зац≥йно побудований на системах, ¤к≥ за енергетичним наповненн¤м (тобто за величиною њхнього життЇвого ресурсу) розташован≥ на неск≥нчен≥й драбин≥ енергетичного ресурсу (неск≥нчен≥сть покликана на¤вн≥стю переход≥в м≥ж найменшим та найб≥льшим ≥ навпаки). —истеми складаютьс¤ з систем нижчого пор¤дку (тобто меншого наповненн¤ життЇвим ресурсом), ¤к≥ звуть Уелементами системиФ.

ƒержави повТ¤зан≥ власними зобовТ¤занн¤ми перед св≥товим сп≥втовариством через приЇднанн¤ та ратиф≥кац≥ю м≥жнародних угод, конвенц≥й та ≥ншим р≥зновид≥в домовленостей. ÷е - перший етап входженн¤ до св≥товоњ сп≥льноти. Ќаступний етап - в≥дпов≥дальн≥сть держави перед власними громад¤нами, ¤к≥ повинн≥ знаходити в≥дбитт¤ забезпеченн¤ власних ≥нтерес≥в у д≥¤х ус≥х г≥лок влади: законодавчоњ, судовоњ та виконавчоњ.

ƒосл≥дженн¤ показують, що над важливим Ї визначенн¤ чињ ≥нтереси переважають п≥д час прийн¤тт¤ доленосних р≥шень, тобто р≥шень, в≥д ¤ких залежить бути чи не бути сусп≥льству, держав≥, крањн≥, рег≥ону, людин≥.

≤Їрарх≥¤ побудови процесу забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки обТЇкт≥в захисту грунтуЇтьс¤ на визначенн≥ р≥вн¤ демократичност≥ управл≥нн¤ державою, тобто р≥вн¤ участ≥ населенн¤ у процес≥ управл≥нн¤. ћатематично воно знаходить ор≥њнтовне в≥дбитт¤ у з≥ставленн≥ в≥дпов≥дност≥ законодавства та д≥й виконавчоњ ≥ судовоњ г≥лок влади ≥нтересам держави та ≥нтересам Уеконом≥чноњ людиниФ, адже саме вони Ї основними обТЇктами процесу:

 

.......≤ держ.

  дем.= --------------- , (2.1.)

......≤ люд.

де,

  дем. - коеф≥ц≥Їнт демократичност≥ управл≥нн¤ державою;

≤ держ. - ≥нтереси держави;

≤ люд. - ≥нтереси Уеконом≥чноњ людиниФ.

«алежно в≥д того, кому надаЇтьс¤ перевага ≥ будуЇтьс¤ подальша ≥Їрарх≥¤ процесу забезпеченн¤.

«астереженн¤.ѕри визначенн≥ ≥Їрарх≥њ процесу забезпеченн¤ треба перш за все виходити ≥з р≥вн¤ стаб≥льност≥ держави(про це йдетьс¤ у —татиц≥ процесу забезпеченн¤: стан спокою, стан частковоњ втрати суверен≥тету та державност≥, економ≥чна криза, межа незалежност≥), ¤кий (¤к в≥домо) визначаЇтьс¤ збалансован≥стю вектор≥в њњ розвитку: ментального, економ≥чного та правового (–ис. 2.2.). “обто, перш, н≥ж розпочинати встановленн¤ пр≥оритету, треба визнати у ¤кому стан≥ знаходитьс¤ держава. якщо це пер≥од радикальних зм≥н (в≥йни, революц≥њ, час переходу до ≥ншоњ соц≥альноњ побудови тощо), то не може бути мови про захист ≥нших обТЇкт≥в, окр≥м сусп≥льства та держави - ус≥ ресурси ≥ можливост≥ крањни мають бути використан≥ задл¤ перемоги над негараздами, ¤к≥ здатн≥ знищити сусп≥льство або державу. Ќатом≥сть, р≥вень динам≥чноњ стаб≥льност≥, тобто час, коли в≥йськов≥ та економ≥чн≥ негаразди минулис¤, вимагаЇ пол≥тичного управл≥нн¤. ≤ тод≥ найголовн≥шим Ї забезпеченн¤ ≥нтерес≥в людини-громад¤нина (б≥льш детально про види управл≥нн¤ див. у /111, 112/).

2.3.1. ћ≥жнародна економ≥чна безпека

 ожна з крањн св≥ту повинна дбати не лише про самозбереженн¤ та створенн¤ найкращих умов ≥снуванн¤ ≥ розвитку дл¤ власного населенн¤, а й про збереженн¤ св≥товоњ сп≥льноти - людства. ” цьому чи не найважлив≥ше призначенн¤ державного управл≥нн¤.

 

ўо ж воно Ї - м≥жнародна економ≥чна безпека? ’то найб≥льше зац≥кавлений у њњ забезпеченн≥ ≥ чому? ¬≥дпов≥д≥ на ц≥ та де¤к≥ ≥нш≥ запитанн¤ здатн≥ надати можлив≥сть визначити наск≥льки ”крањна бере участь у процес≥ забезпеченн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки ≥ чому.

¬часно нагадати, що нин≥ виконанн¤ цього завданн¤ ускладнено через те, що мають враховуватис¤ потреби чотирьох економ≥к: м≥кро, макро-, транснац≥ональноњ та св≥товоњ економ≥к. Ќе важко збагнути, що найб≥льше зац≥кавлен≥ у збереженн≥ р≥вноваги мають бути учасники транснац≥ональних економ≥чних процес≥в. јдже будь-¤к≥ збуренн¤ ≥ протисто¤нн¤ держав знаход¤ть про¤в у зменшенн≥ прибутк≥в транснац≥ональних корпорац≥й (“Ќ ).

ўе 10 рок≥в тому найб≥льш зац≥кавленою у збереженн≥ спокою була св≥това економ≥ка, що знайшло в≥дбитт¤ у документах м≥жнародних орган≥зац≥й.

«асади м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки та њх повТ¤зан≥сть з економ≥чною безпекою держави були викладен≥ у п≥дручнику У≈коном≥чна безпека державиФ /6/ ≥ будуть розгл¤нут≥ у наступному параграф≥.

—л≥д усв≥домлювати, що екосестейт та м≥жнародна економ≥чна безпека, попри певн≥ протир≥чч¤ м≥ж ними, щ≥льно повТ¤зан≥ пом≥ж себе. ≤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави залежить в≥д стану забезпеченост≥ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки.

 

2.3.1.1. «алежн≥сть екосестейту в≥д стану м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки

(у¤ва 10 рок≥в тому)

« плином часу усе зм≥нюЇтьс¤: в≥дчутт¤, пон¤тт¤, сприйн¤тт¤.

Ќезм≥нними залишаютьс¤ лише закони ѕрироди.

ѕер≥од ≥стор≥њ п≥сл¤ ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни визначавс¤ бурхливими зм≥нами у економ≥чному та пол≥тичному стан≥ св≥тового сп≥втовариства.  олон≥њ, громад¤ни ¤ких брали безпосередню участь у бойових д≥¤х, вимагали зв≥льненн¤ в≥д пут колон≥ал≥зму. ≤ њхн≥ володар≥, метропол≥њ, змушен≥ були на це п≥ти. “ому, що найсильн≥ш≥ держави св≥ту (—Ўј та —–—–) з р≥зних причин вимагали цього (—Ўј не мали колон≥й ≥ купували сировину дорого у метропол≥й, а —–—–, ¤кий теж не мав колон≥й, намагавс¤ на тому заробити пол≥тичний кап≥тал). ќднак, метропол≥њ не в≥дмовилис¤ в≥д продовженн¤ експлуатац≥њ ¤к населенн¤, так ≥ природних ресурс≥в колишн≥х колон≥й. ≤, щоб закр≥пити за собою переваги у св≥тов≥й торг≥вл≥, розробили ≥ реал≥зували систему торг≥вельних преференц≥й, за ¤кою сировину у колон≥¤х купували задешево, а свою продукц≥ю продавали туди за дорого.

 олишн≥ колон≥њ не вол≥ли миритис¤ з таким пор¤дком ≥ розпочали боротьбу за встановленн¤ Ќового м≥жнародного економ≥чного пор¤дку (Ќћ≈ѕ), дл¤ чого використовували пол≥тичн≥ засоби та заходи, намагалис¤ дос¤гти своЇњ мети через залученн¤ дл¤ розвТ¤занн¤ проблеми ќрган≥зац≥њ ќбТЇднаних Ќац≥й (ќќЌ) та ≥нших м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ. ѕроте потр≥бних результат≥в добитис¤ не змогли: згадан≥ (та незгадан≥) Упом≥чникиФ слугували ≥нтересам розвинених крањн ≥ сумл≥нно гальмували ус≥ процеси оновленн¤ м≥жнародного торг≥вельного пор¤дку. як правило, справа зак≥нчувалас¤ прийн¤тт¤м декларац≥й, звернень та ≥нших документ≥в, ¤к≥ носили дорадчий, а не обовТ¤зковий, характер. ћетропол≥њ ус≥ ц≥ намаганн¤ сприймали спок≥йно, розум≥ючи, що вони не здатн≥ що-небудь зм≥нити.

 олишн≥ колон≥њ, а нин≥ постачальники сировини, переконалис¤ у тому, що мирний шл¤х не годитьс¤ ≥ перейшли до б≥льш р≥шучих д≥й. ÷е породило серйозне протисто¤нн¤, ¤ке загрожувало усьому людству загальною катастрофою.

ѕостачальники висунули ультиматум ≥ припинили постачанн¤ енергонос≥њв до розвинених крањн. ”дар був болючим ≥ разючим. ¬иробленн¤ ¬¬ѕ у розвинених крањнах зменшилос¤, впав темп зростанн¤ њхн≥х економ≥к, св≥това економ≥ка сто¤ла на пороз≥ колапсу. ¬и¤вилась висока вразлив≥сть економ≥ки «ах≥дноњ ™вропи щодо коливань одного з фактор≥в виробництва (табл. 2.4.).

“аблиц¤ 2.4.

¬ ѕ Ћ » ¬

ембарго на динам≥ку ¬Ќѕ

(у в≥дсотках щор≥чного зростанн¤)

–озвинен≥ крањни, керован≥ психолог≥Їю та ≥деолог≥Їю минулого, спробували вир≥шити питанн¤ через погрозу застосуванн¤ сили, на що крањни - постачальники в≥дпов≥ли загрозою п≥дпалити ус≥ джерела видобуванн¤ енергонос≥њв. Ћюдство постало перед загрозою його знищенн¤ через еколог≥чну катастрофу. ≤ тому розвинен≥ крањни змушен≥ були прийн¤ти умови ультиматуму. ÷е сталос¤ у 1973 р.

јле п≥дписанн¤ та прийн¤тт¤ низки документ≥в ще не означало виконанн¤ домовленостей у повному обс¤з≥, чого вимагали крањни - постачальники енергетичних ресурс≥в. јнал≥з зм≥н п≥дказав крањнам-постачальникам необх≥дн≥сть проведенн¤ другоњ акц≥њ.

Ќатом≥сть, розвинен≥ крањни, враховуючи здобутий досв≥д подоланн¤ енергетичноњ кризи, вид≥лили велик≥ кошти дл¤ проведенн¤ економ≥чних, соц≥альних ≥ пол≥тичних досл≥джень, метою ¤ких було винайденн¤ заход≥в запоб≥ганн¤ та подоланн¤ енергетичних криз. ƒо роботи були залучен≥ пров≥дн≥ вчен≥ майже з ус≥х крањн св≥ту (у тому числ≥, з ”крањни - ≤. √айдучок, Ћ.  ≥стерський, ј.  одаченко, ё. ѕолунЇЇв, ј. ѕирогов, ¬. –ешетн¤к та ≥нш≥). ѓхн≥ розробки дозволили п≥д час виникненн¤ под≥бноњ кризи у 1979 р. подолати њњ практично без суттЇвих втрат. ≤ саме тод≥ знайшли про¤в п≥двалини новоњ науки про м≥жнародну економ≥чну безпеку.

ѕ≥сл¤ енергетичних криз 1973 та 1979 рок≥в розвинен≥ крањни визначили дл¤ себе, що св≥товий пор¤док, ¤кий пост≥йно зм≥нюЇтьс¤, треба переор≥Їнтувати. ѕол≥тика в≥йськового та пол≥тичного диктату себе не виправдовувала тому, що де¤к≥ арабськ≥ крањни були ладн≥ зд≥йснити вибухи та п≥дпали ус≥х свердловин, ус≥х родовищ. «а цих умов застосуванн¤ згаданих вид≥в примусу принесло б т≥льки величезн≥ збитки та нестач≥ у першу чергу розвиненим крањнам,економ≥ка ¤ких в≥дчутно залежала в≥д постачанн¤ арабськоњ нафти.

¬чен≥ ћ. ћакдугал та ‘. ‘ел≥ц≥ано зазначали, що метою застосуванн¤ в≥йськових, пол≥тичних та економ≥чних засоб≥в тиску Ї: У...вимоги, щоб супротивник прийн¤в визначен≥ умови у ставленн≥ до т≥Їњ чи ≥ншоњ пол≥тики та належним чином зм≥нив свою попередню повед≥нкуФ /142/.

ќск≥льки два перших чинника не надавали належних гарант≥й, був застосованим трет≥й чинник - економ≥чне УпривТ¤зуванн¤Ф черезнаданн¤ кредит≥в, ≥нвестуванн¤ у господарства цих крањн значних кап≥тал≥в, створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств та участь у сп≥льних проектах, таке ≥нше.

“обто розвинен≥ крањни застосували економ≥чн≥ чинники та розробл¤ли ≥ реал≥зовували сп≥льну з крањнами - експортерами нафти економ≥чну стратег≥ю. Ќатом≥сть, крањни - експортери сировини також були зац≥кавленими у цьому, адже забезпечувалис¤ стаб≥льний збут, прибуток та можлив≥сть в≥д≥гравати в≥дчутну роль у м≥жнародн≥й економ≥ц≥.

¬≥д того зТ¤вилас¤ нова концепц≥¤, ключовими пон¤тт¤ми ¤коњ стали взаЇмозалежн≥сть та взаЇмоповТ¤зан≥сть крањн св≥ту. ѕри цьому висловлювались думки про необх≥дн≥сть найширшого розум≥нн¤ цих пон¤ть, що повТ¤зувалос¤ з безпекою св≥ту: УЅезпека - це б≥льш широка концепц≥¤, н≥ж концепц≥¤ т≥льки в≥йськовоњ безпеки. ¬еличезне значенн¤ мають також економ≥чн≥ та соц≥альн≥ аспекти ц≥Їњ проблеми. ƒ≥апазон фактор≥в, що спроможн≥ зб≥льшити загрозу безпец≥, а також њх в≥дносна серйозн≥сть, не статичн≥, а зазнають визначноњ еволюц≥њФ - такою була думка, висловлена у допов≥д≥ √енерального секретар¤ ќќЌ /143/.

ѕро це ж йдетьс¤ ≥ у ≥ншому джерел≥: У онцепц≥¤ взаЇмност≥...ћаЇтьс¤ на уваз≥ в≥дпов≥дний стандарт повед≥нки, ¤кий може спричинити сп≥вроб≥тництво суверенних держав, що у однаков≥й м≥р≥ стосовно ¤к до економ≥чних, так ≥ до пол≥тичних стосунк≥вФ /144/.

” документ≥ Ућ≥жнародна економ≥чна безпека держав - важлива умова оздоровленн¤ м≥жнародних економ≥чних стосунк≥вФ, зазначалос¤: У... саме пон¤тт¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки у ц≥лому передбачаЇ перш за все в≥дмову в≥д використанн¤ або загрози використанн¤ силових заход≥в, обгороджуванн¤ законних прав та ≥нтерес≥в держав, створенн¤ над≥йних гарант≥й того, що вони не будуть порушуватис¤Ф /126/.

«ац≥кавлен≥сть у збережен≥ спокою у св≥т≥ стаЇ дедал≥ б≥льшою: УЌайважлив≥шим визнаним у св≥т≥ Ї новий щабель ≥нтернац≥онал≥зац≥њ м≥жнародних господарських стосунк≥в, що зветьс¤ глобальною економ≥чною взаЇмозалежн≥стю тому, що створюЇтьс¤ така ≥нтенсивн≥сть та глибина взаЇмних господарських зв? ¤зк≥в м≥ж господарствами ус≥х держав, за ¤кою њх розвиток та господарська ситуац≥¤ не можуть бути виключно предметом народного п≥клуванн¤ ≥ контролю, а можуть бути лише чинникомвзаЇмод≥њ з потужними чинниками св≥тового економ≥чного господарства, ¤к≥ не п≥дл¤гають окремому контролю жодною з держав св≥туФ /145/.

Ќауково-техн≥чна революц≥¤ (Ќ“–) ще б≥льше спри¤ла ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарств та економ≥чному розвитку держав св≥ту. «а цих умов Ќћ≈ѕ набуваЇ нового значенн¤: УЌеобх≥дн≥сть комплексного п≥дходу до р≥шенн¤ багатьох взаЇмоповТ¤заних проблем ≥снуючоњ системи м≥жнародних стосунк≥в виникаЇ з ситуац≥њ взаЇмозалежност≥ сучасного св≥ту. ћова йде про обТЇктивно ≥снуючу залежн≥сть, тому, що жодна держава неспроможна вести справи ≥зольовано, п≥клуватис¤ лише про власн≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси, ≥гноруючи ≥нтереси ≥нших учасник≥в св≥тового сп≥втовариства.  онцепц≥¤ всеос¤жноњ безпеки зТ¤вл¤Їтьс¤ ¤к сукупн≥сть ц≥лоњ низки компонент≥в, серед ¤ких виключно велику роль в≥д≥граЇ економ≥чна безпека. Ќадане пон¤тт¤ включаЇ всеб≥чну актив≥зац≥ю м≥жнародних господарських зв? ¤зк≥в, њх перебудову на грунт≥р≥вноправност≥, взаЇмноњ поваги та взаЇмноњ вигоди, передбачаЇ викорененн¤ будь - ¤коњ дискрим≥нац≥њ. ѕросуваючись до стаб≥льних м≥жнародних господарських зв? ¤зк≥в, людство робить крок до становленн¤ загальноњ системи безпеки. ¬заЇмозалежн≥сть маЇ про¤в ≥ у тому, що св≥т сьогодн≥ з≥ткнувс¤ з глобальними проблемами, р≥шенн¤ ¤ких не п≥д силу окремим державам або, нав≥ть, њх групам. …де мова про долю —в≥тового океану, космос, збереженн¤ навколишнього середовища, розповсюдженн¤ нових небезпечних еп≥дем≥й, потр≥бн≥ скоординован≥ зусилл¤, щоб зберегти житт¤ наступних покол≥ньФ /146/.

—в≥тове сп≥втовариство все б≥льше уваги прид≥л¤Ї м≥жнародн≥й безпец≥, особливо ж - м≥жнародн≥й економ≥чн≥й безпец≥. ѕроблему економ≥чноњ безпеки, тобто, загрозу економ≥ц≥, що виникла в≥д неконтрольованих пол≥тичних процес≥в, повТ¤зують з посиленн¤м небезпечних тенденц≥й фрагментац≥њ, з безладд¤м та необх≥дн≥стю захисту постачанн¤. ”св≥домленн¤ реальноњ взаЇмод≥њ пол≥тики та економ≥ки у торг≥вл≥ сировиною надало поштовх прогнозуванню виникненн¤ нових конфл≥кт≥в, причиною ¤ких Ї доступ до сировини: У÷≥ конфл≥кти були чинниками, ¤к≥ визначали д≥ючу структуру, посиленн¤ вразливост≥ позиц≥й експортер≥в сировини, дезорган≥зац≥њ функц≥онуванн¤ ринк≥в п≥д впливом пол≥тичних процес≥вФ /9/.

¬изначимо чого прагне дос¤гти св≥тове сп≥втовариство та ¤кими принципами визначаЇтьс¤ м≥жнародна економ≥чна безпека (ћ≈Ѕ):

- стаб≥льн≥сть (створенн¤ зовн≥шн≥х умов дл¤ оптимального економ≥чного розвитку кожноњ крањни, неухильного зростанн¤ добробуту њњ населенн¤);

- над≥йн≥сть (сумл≥нне виконанн¤ взаЇмних зобовТ¤зань, додержанн¤ норм м≥жнародного права, —татуту ќќЌ та загальновизнаних правил економ≥чного сп≥лкуванн¤);

- прогнозован≥сть (можлив≥сть своЇчасно врахувати у нац≥ональн≥й економ≥чн≥й пол≥тиц≥ кожноњ держави тенденц≥њ та перспективи розвитку св≥товоњ економ≥ки, використовуючи њх в ≥нтересах власного розвитку, але без збитк≥в дл¤ м≥жнародного сп≥втовариства у ц≥лому);

- р≥вноправн≥сть (повага до законних ≥нтерес≥в партнер≥в та забезпеченн¤ взаЇмовиг≥дного характеру зв? ¤зк≥в);

- готовн≥сть до д≥йсного партнерства та об? Їднанн¤ зусиль дл¤ р≥шенн¤ глобальних та м≥ждержавних економ≥чних проблемФ /146/.

¬изначен≥ принципи ћ≈Ѕ мають гарантувати кожн≥й держав≥ захист њњ законних прав, але: У≈коном≥чна безпека будь-¤коњ крањнинабуваЇ в умовах м≥жнародноњ економ≥чноњ взаЇмозалежност≥ нов≥ вим≥ри. ѓх непросто прийн¤ти, ще складн≥ше додержуватис¤ у конкретн≥й пол≥тиц≥, Ув≥дчин¤ючиФ народне господарство незнайомому св≥ту конкурентних ринкових в≥дносинФ/147/. ÷¤ теза була дуже слушною щодо крањн Умолодоњ ринковост≥Ф, тобто до крањн, що утворилис¤ п≥сл¤ розвалу Усоц≥ал≥стичного таборуФ та —–—–.

ѕроте, декларуванн¤ принцип≥в ћ≈Ѕ у постановах та р≥шенн¤х ќќЌ не Ї достатньою гарант≥Їю њх додержанн¤, особливож, з боку розвинених крањн: УЌасл≥дки неоколон≥ал≥стського курсу траг≥чн≥.  рањни јз≥њ, јфрики та ѕ≥вденноњ јмерики, що розвиваютьс¤, у ¤ких мешкаЇ понад 2м≥ль¤рда ос≥б, стали рег≥онами суц≥льноњ б≥дност≥. «г≥дно з розрахунками закордонних експерт≥в, заборгован≥сть цих крањн дос¤гла ще на початку 1986 року приблизно одного трильйона долар≥в - суми, ¤ка у два рази перевищуЇ виручку цих крањн в≥д експорту њх вироб≥в...Ќа початку 80-х рок≥в р≥вень доход≥в на душу населенн¤ у цих крањнах у ц≥лому був у 11 раз≥в меншим, н≥ж у розвинених крањнахФ /8/.

Ќатом≥сть, концепц≥¤ ћ≈Ѕ грунтуЇтьс¤ на чотирьох положенн¤х, ¤к≥ не можна не сприйн¤ти:

- економ≥чна безпека держав Ї важливою нев≥дТЇмною частиною загальноњ безпеки;

-основи системи безпеки в економ≥чн≥й сфер≥ м≥ст¤ть у соб≥ виключенн¤ з м≥жнародноњ практики ус≥х форм дискрим≥нац≥њ;в≥дмову в≥д пол≥тики економ≥чних блокад та санкц≥й, ¤кщо це пр¤мо не передбачаЇтьс¤ рекомендац≥¤ми св≥тового сп≥втовариства; сп≥льний пошук шл¤х≥в справедливого врегулюванн¤ проблеми заборгованост≥; встановленн¤ нового св≥тового економ≥чного пор¤дку, ¤кий гарантуЇ р≥вну економ≥чну безпеку дл¤ ус≥х держав;

- розробка принцип≥в використанн¤ на благо св≥тового сп≥втовариства, перш за все, крањн, що розвиваютьс¤, частини кошт≥в, ¤к≥ будуть вив≥льн¤тис¤ у результат≥ скороченн¤ в≥йськових бюджет≥в; обТЇднанн¤ зусиль у досл≥дженн¤х та мирному використан≥ космосу, р≥шенн≥ глобальних проблем, в≥д ¤ких залежить дол¤ цив≥л≥зац≥њ;

- забезпеченн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки залежить в≥д р≥шенн¤ питань щодо в≥йськовоњ, пол≥тичноњ, гуман≥тарноњ сфер;

- додержанн¤ принципу економ≥чноњ недискрим≥нац≥њ у справ≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держав св≥туФ /8/.

” той же час молод≥ держави мають п≥клуватис¤ про адекватн≥сть та збалансован≥сть зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ пол≥тик, враховуючи настр≥й та спр¤мован≥сть до р≥зкого зростанн¤ добробуту ус≥х верств населенн¤ цих крањн, ¤к≥ бажають у найкоротш≥ строки дос¤гти р≥вн¤ добробуту, що його маЇ населенн¤ розвинених крањн: У∆итт¤ показало, що нав≥ть перспективи. за ¤кими Ї конкретн≥ вигоди з точки зору загальних ≥нтерес≥в, т¤жко сприймаютьс¤ ≥ндив≥дуальною св≥дом≥стю. ” своњй б≥льшост≥ люди надають перевагу тому, щоб побачити Уу готовому вигл¤д≥Ф власний особистий ≥нтерес. Ћюдина хоче знати, що саме сл≥д робити, щоб загальне благо конкретно повТ¤зувалос¤ з њњ ≥ндив≥дуальними ≥нтересамиФ /130/.

 р≥м того, треба враховувати, що естафета нац≥ональних ≥нтерес≥в передавалас¤ в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤, але збер≥гала у плин≥ часу пр≥оритет свого власного над чужим та сторонн≥м.

У” ≥сторично ймов≥рн≥й епос≥ (доб≥) розвитку св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ дом≥нуючою формою орган≥зац≥њ Улюдського матер≥алуФ став нац≥онально - державний устр≥й сусп≥льства. ” сьогоденн≥ головними чинниками прийн¤тт¤ найважлив≥ших р≥шень усе ще залишаютьс¤ нац≥ональн≥ держави, ¤кими б особливост¤ми та в≥дм≥нами щодо внутр≥шнього устрою вони не в≥др≥зн¤лис¤. ƒ≥ючи на св≥тов≥й арен≥ вони повинн≥ дбати перш за все про власн≥ ≥нтереси, а пот≥м вже - про ≥нтереси ≥нших. “акий п≥дх≥д вигл¤даЇ даним в≥д природи, тому, що цього оч≥кують в≥д держави њњгромад¤ни, ¤кщо вони користуютьс¤ демократичними свободами. “ож, з њх думкою УначальствоФ повинно рахуватис¤Ф /130/.

“ому структурна схема маЇ такий вигл¤д: людина (особа) - нац≥ональна держава - св≥тове сп≥втовариство (тобто безпека людини визнаЇтьс¤ складовою частиною безпеки держави, ¤ка, у свою чергу, Ї складовою частиною м≥жнародноњ безпеки).

«адл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ св≥тового господарства та з урахуванн¤м потреб ≥ зм≥н, що в≥дбулис¤ ≥ в≥дбуваютьс¤ у св≥т≥, людство створило нов≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, використовуючи њх ¤к ф≥льтри захисту л≥берального кап≥тал≥зму та паростк≥в громад¤нського сусп≥льства в≥д впливу дикого кап≥тал≥зму через грош≥, отриман≥ в≥д торг≥вл≥ людьми, наркотиками, органами людини, ≥ншими засобами, ¤к≥ засуджуЇ людство.  лючову рольв≥д≥граЇ орган≥зац≥¤, ¤ка боретьс¤ з в≥дмиванн¤м УбруднихФ грошей FATF (√рупа розробки ф≥нансових заход≥в протид≥њ в≥дмиванню грошей - такою Ї њњ оф≥ц≥йна назва). ”крањна повною м≥рою скуштувала санкц≥њ, запроваджен≥ проти нењ черезнедбал≥сть ≥ нехтуванн¤ вимогами св≥тового сп≥втовариства з боку депутат≥в ¬ерховноњ –ади ”крањни, ¤к≥ своЇчасно не прийн¤ли в≥дпов≥дн≥ закони регламентац≥њ ≥ забезпеченн¤ протид≥њ в≥дмиванню Убрудних грошейФ. Ћише наша крањна та остр≥в Ќауру зазнали обструкц≥њ з боку ф≥нансових установ св≥ту з цього приводу (до реч≥, Ўвейцар≥¤ лише 4 кв≥тн¤ 2003 р. скасувала санкц≥њ проти ”крањни /149/, а Ї ще крањни, ¤к≥ ≥ дос≥ дотримуютьс¤ санкц≥й через, що њх вони влаштовують б≥льше, н≥ж њхн¤ в≥дсутн≥сть. ≤ дл¤ того Ї вагом≥ п≥дстави, адже ”крањна знаходитьс¤ у Учорному спискуФ FATF, куди включають крањни, ¤к≥ не сп≥впрацюють з ц≥Їю орган≥зац≥Їю). ÷е був перший випадок застосуванн¤ економ≥чноњ зброњ св≥товим сп≥втовариством проти ”крањни, ¤ка ≥ дос≥знаходитьс¤ у Учорному спискуФ FATF серед девТ¤ти порушник≥в загально визнаних пор¤дк≥в: ќстрова  ука, ™гипет, √ватемала, ≤ндонез≥¤, ћТ¤нма, Ќ≥гер≥¤, Ќауру, ‘≥л≥пп≥ни та ”крањна /404/. “ож, поки що престиж ”крањни у сенс≥ боротьби з в≥дмиванн¤м брудних грошей не дуже високий. ≤ справа не лише у тому, що за цей злочин перебуваЇ п≥д вартою зв≥льнений п≥д заставу у 65 млн. дол. ѕ. Ћазаренко, що цим же УпрославиласьФ у св≥т≥ ё. “имошенко, а у тому, що ¬ерховна –ада ”крањни нав≥ть п≥сл¤ останнього попередженн¤ FATF не вол≥ла приймати в≥дпов≥дний закон. ўоправда, останн≥м часом вищ≥ посадовц≥ ”крањни дуже переймаютьс¤ налагодженн¤м стосунк≥в з FATF, внесен≥ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до закон≥в, виданий ”каз президента ”крањни /331/,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни прийн¤в низкупостанов, спр¤мованих на виконанн¤ зобовТ¤зань, уз¤тих нашою крањною перед FATF, створений механ≥зм Ув≥дпов≥дальних ос≥бФ у банк≥вськ≥й сфер≥.

ўе одним чинником економ≥чного впливу з боку м≥жнародних орган≥зац≥й Ї використанн¤ —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (—ќ“), ¤ка зараз обТЇднуЇ 145 крањн /150/, що контролюють 92% св≥тового обс¤гу торг≥вл≥ /151/. ”крањна, наприклад, зробила вже 10 спробприЇднатис¤ до ц≥Їњ орган≥зац≥њ /152/, але поки що - безрезультатно.

“ож, держава маЇ дбати про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки своњх громад¤н, свою та св≥тового сп≥втовариства, тому перед нею стоњть надзвичайно т¤жке завданн¤ - повТ¤зати та погодити ≥нтереси кожного громад¤нина з ≥нтересами держави ≥ з ≥нтересами св≥тового сп≥втовариства.

“реба врахувати, що кожна з цих систем (людина - б≥оенергетична, держава - сусп≥льно-орган≥зац≥йна середнього р≥вн¤ складност≥ управл≥нн¤; св≥тове сп≥втовариство - сусп≥льно-орган≥зац≥йна вищого р≥вн¤ складност≥ управл≥нн¤) маЇ своњ параметри, своњ особливост≥ (переваги та недол≥ки), дещо сп≥льне та дещо в≥дм≥нне в≥д ≥нших систем.

ƒосл≥джуючи економ≥чну безпеку маЇмо розгл¤дати лише т≥ параметри, ¤к≥ стосуютьс¤ саме ц≥Їњ проблеми. ’оча повинн≥ враховувати де¤к≥ загальн≥ принципи ≥снуванн¤ та розпаду цих систем. ѕри цьому, будь-¤ка система маЇ досл≥джуватис¤ перш за все з передбаченн¤м ситуац≥њ њњ розпаду, тобто за критичних умов.

 ожна з систем характеризуЇтьс¤ так званими Упорогом чутливост≥Ф, Упорогом вразливост≥Ф, Упорогом розпадуФ та Устаном спокоюФ. ÷ими параметрами визначаЇтьс¤ ступ≥нь безпеки системи. Уѕор≥г чутливост≥Ф - це такий р≥вень безпеки, при ¤кому система починаЇ в≥дчувати на¤вн≥сть зм≥н. Уѕор≥г вразливост≥Ф - р≥вень безпеки, при ¤кому система починаЇ втрачати баланс, тобто зазнаЇ зм≥н, що ведуть до њњ суттЇвоњ зм≥ни. Уѕор≥г розпадуФ - р≥вень безпеки, п≥сл¤ переходу ¤кого система зазнаЇ нищ≥вних зм≥н ≥ вже не здатна поновитис¤. У—тан спокоюФ - р≥вень безпеки, при ¤кому Ї забезпеченим розвиток системи.

«гадаЇмо, що у св≥т≥ не буваЇ стану повноњ р≥вноваги (повна р≥вновага - ознака смерт≥, переходу у ≥нш≥ форми енерг≥њ). «авжди субТЇкт (у даному випадку - система) може або п≥двищувати св≥й потенц≥ал (розвиватис¤), або зменшувати його (трощитис¤). “а ≥ це ще не все - маЇмо в≥дзначити взаЇмозалежн≥сть та взаЇмопов? ¤зан≥сть згаданих систем. Ћюдина Ї руш≥йною силою будь - ¤коњ орган≥зац≥йноњ або орган≥зац≥йно - сусп≥льноњ системи. “ож без нењ втрачаЇтьс¤ сенс ≥снуванн¤ двох ≥нших систем (не без одноњ, двох, трьох ос≥б, а без такоњ њх к≥лькост≥, ¤ка в≥дчутно знижуЇ потребу у ц≥й форм≥ ≥снуванн¤ енерг≥њ нижче Укритичноњ масиФ.  ≥льк≥сть ос≥б, що становить Укритичну масуФ Ї одним з критичних обмежень ≥снуванн¤ двох ≥нших згаданих систем). ”с≥ три системи мають критичн≥ обмеженн¤, ¤кими характеризуЇтьс¤ стан системи п≥д час найменшоњ можливост≥ њх ≥снуванн¤. «м≥ни, за ¤кими значенн¤ чинникапереходить за критичне обмеженн¤, призвод¤ть системи до розпаду (тобто, до загибел≥).

—истема критичних обмежень (— ќ) визначаЇ можливост≥ ≥снуванн¤ систем. ¬она поЇднуЇ у соб≥ критичн≥ обмеженн¤ окремих напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки та критичн≥ обмеженн¤ економ≥чноњ безпеки держави. “ож маЇмо визначити сутн≥сть цих пон¤ть.

<<√лавна¤ ...<<  оглавлению книги ..<Ќазад..ƒалее>