2.3.1.2. «м≥ни в у¤в≥ про м≥жнародну економ≥чну безпеку та њњ повТ¤зан≥сть з екосестейтом(минуло 10 рок≥в)

”се у св≥т≥ взаЇмоповТ¤зано, а зм≥нюютьс¤ кожний учасник процес≥в перетворенн¤ по-своЇму.

¬≥д того людство маЇ бути обережним у визначенн≥ зм≥н та њх впливу на житт¤ людей.

¬ище наведена у¤ва застар≥ла не лише через велик≥ зм≥ни у сфер≥ економ≥ки, але й через набутт¤ особливого впливу на св≥тове сп≥втовариство двох процес≥в: м≥жнародного тероризму та глобал≥зац≥њ.

“ерористичн≥ акти, ¤к≥ в≥дбулис¤ у —получених Ўтатах јмерики 11 вересн¤ 2001 р. докор≥нно зм≥нили у¤ву про безпеку, адже ви¤вилос¤, що найпотужн≥ша (у економ≥чному та в≥йськовому сенс≥) крањна св≥ту не здатна захистити своњх громад¤н в≥д про¤в≥в варварства ≥ њх безкарного знищенн¤. «С¤сувалос¤, що неврахуванн¤ засад теор≥њ нестаб≥льност≥ та потенц≥йних конфл≥кт≥в здатн≥ перетворити будь-¤ку систему захисту у нагромадженн¤ непотребу (хоча, ¤к нин≥ стало в≥домо, влада —Ўј знала про те, що арабськ≥ терористи готуютьс¤ до проведенн¤ теракт≥в на територ≥њ њхньоњ крањни.ѕрорахунки влади коштували житт¤ майже трьом тис¤чам громад¤н —получених Ўтат≥в јмерики та принесли м≥ль¤рдн≥ збитки).

ѕ≥сл¤ проведенн¤ теракт≥в —Ўј розпочали в≥йну з тероризмом. ≤ першим њх заходом було блокуванн¤ банк≥вських рахунк≥в ус≥х причетних до проведенн¤, п≥дготовки теракт≥в ≥ до п≥дтримки терористичних угруповань, ¤к≥ спланували ≥ зд≥йснили теракти. ÷е п≥дтвердило тезу, що використанн¤ економ≥чних заход≥в зараз також Ї першочерговою м≥рою впливу.

Ќа думку украњнських вчених основною причиною розкв≥ту тероризму Ї несерйозне ставленн¤ влади до знах≥док ≥ попереджень науки. “ак, ще у 1998 р. вченими було зроблено попередженн¤, засноване на лог≥чному анал≥з≥ под≥й ≥ тенденц≥й розвитку людства, зг≥дно з ¤ким саме —получен≥ Ўтати јмерики мали стати головним обТЇктом дл¤ арабських терорист≥в (б≥льш детально про тероризм та його про¤ви в економ≥ц≥ ≥ ≥нших сферах наведено у /138/) .

ƒругим чинником (за значенн¤м та глибиною загострень конфл≥кт≥в) Ї глобал≥зац≥¤. ÷¤ тема теж маЇ розгл¤датис¤ поглиблено ≥ окремо. “ому в≥дзначимо лише, що цей процес набуваЇ усе б≥льшоњ ваги, тому й визначали, що дл¤ њњ нос≥њв (“Ќ ) найважлив≥шим Ї збереженн¤ стаб≥льност≥ у св≥тов≥й систем≥ управл≥нн¤ ≥ економ≥ки. ” ≥ншому раз≥ “Ќ  зазнаватимуть в≥дчутних удар≥в через зменшенн¤ прибутк≥в або, нав≥ть, через њхнЇ повне знищенн¤. Ќестаб≥льн≥сть у певн≥й крањн≥ св≥ту впливаЇ на розм≥ри прибутку, але њх не можна пор≥вн¤ти з тими збитками (матер≥альними та моральними), ¤к≥ завдають “Ќ  терористи, адже знищують не рахуючи ≥ не визнаючи чи винн≥ т≥, чиЇ майно знищують.

2.3.1.3. Ѕоротьба з тероризмом

 

Ѕунт - мова тих, кого не вислухали.

ћарт≥н Ћютер  ≥нг /255/.

“ероризм, на переконанн¤ автора досл≥джень, Ї про¤вом в≥дчайдушного протесту

над слабого щодо д≥й над сильного.

 

” наш≥й крањн≥ створений та д≥Ї ћ≥жв≥домчий науково-досл≥дний центр з проблем боротьби з орган≥зованою злочинн≥стю при оординац≥йному ком≥тет≥ по боротьб≥ з корупц≥Їю ≥ орган≥зованою злочинн≥стю приѕрезидент≥ ”крањни. “ака довга та не зовс≥м зрозум≥ла (чи то  ом≥тет при ѕрезидент≥, чи то корупц≥¤ та орган≥зована злочинн≥сть) назва не нагадуЇ про те, що одним з завдань ц≥Їњ установи Ї розробка теоретичних засад боротьби з тероризмом. “ому статт¤ сп≥вроб≥тника ÷ентру про вивченн¤ м≥жнародного досв≥ду боротьби з тероризмом /155/ сприймаЇтьс¤ ¤к спроба аматора. “им б≥льше, що результати досить серйозних досл≥джень проведених за ц≥Їю тематикою були оприлюднен≥ дек≥лька рок≥в тому /138/. «≥ставленн¤ викликаЇ запитанн¤: чи варто повертатис¤ до того, що Ї банальним ≥ загально в≥домим? ќкр≥м того, автор св≥женькоњ стат≥ про≥гнорував досв≥д –ос≥¤, ¤ка б≥дкаЇтьс¤ з приборканн¤м тероризму багато рок≥в. ¬она - найближча сус≥дка ”крањни ≥ ≥нод≥ в≥дгуки в≥д њњ чеченськоњ трагед≥њ лунають ≥ у наш≥й крањн≥ (наприклад, захопленн¤ заручник≥в у одн≥й ≥з вС ¤зниць на ’ерсонщин≥, коли терорист≥в очолювавчеченець, колишн≥й командир одного з чеченських загон≥в).

¬загал≥, чи Ї ц¤ проблема нагальною дл¤ Успок≥йноњФ ”крањни? «а даними —Ѕ” /156/ у 1999 р. ви¤влено 184 про¤ва з ознаками терористичного характеру. ‘ах≥вц≥ —Ѕ” вважають, що у новому тис¤чол≥тт≥ на св≥т оч≥куЇ спалах тероризму /157/.

Ќе под≥л¤ючи такоњ думки у ц≥лому, можемо впевнено стверджувати, що в окремих рег≥онах таке буде (зокрема, у ѕалестин≥, ќльстер≥, ѕакистан≥, ≤нд≥њ, на ‘≥л≥пп≥нах тощо). “а ц≥ рег≥они ще не увесь св≥т.

”крањна завжди стоњть осторонь в≥йськових, м≥жнац≥ональних, етн≥чних та рел≥г≥йних конфл≥кт≥в, дотримуючись правила: Ућо¤ хата з краю...Ф. ќднак, готовою до боротьби з тероризмом маЇ бути ≥ вона: терористи непередбачуван≥. “ому проведенн¤ досл≥джень, вивченн¤ ≥снуючого досв≥ду, в≥дпов≥дна п≥дготовка фах≥вц≥в - державна справа особливоњ ваги.

ѕро призначенн¤ антитерористичного центру ”крањни та його роботу розпов≥мо у ≥ншому м≥сц≥. «азначимо лише, що у на¤вн≥й робот≥ змушен≥ дотримуватис¤ т≥льки одного з спр¤мувань, а саме - економ≥чного тероризму.

ѕерш за все, сл≥д надати визначенн¤, що таке Ї тероризм: тероризм - це насильницьк≥ д≥њ, спр¤мован≥ на примус до наданн¤ переваг терористов≥. «алежно в≥д мети (¤ка найчаст≥ше висловлюЇтьс¤ п≥д час перемовин ≥ визначенн¤ вимог терорист≥в), тероризм умовно розпод≥л¤ють на економ≥чний, пол≥тичний, рел≥г≥йний тощо.  ожний з р≥зновид≥в не Ї суц≥льним та однаковим з ≥ншими ≥ може бути розпод≥леним на дек≥лька ≥нших.≈коном≥чний тероризм, наприклад, маЇ багато в≥дгалужень, але найчаст≥ше застосовуютьс¤ захопленн¤ заручник≥в дл¤ одержанн¤ викупу. ÷е - про¤в тероризму з боку окремих людей або груп.

Ќатом≥сть, державний економ≥чний тероризм пол¤гаЇ у примус≥ громад¤н до зменшенн¤ њхнього економ≥чного потенц≥алу. Ќаприклад, застосоване рад¤нською владою у 1957 р. припиненн¤ на 20 рок≥в д≥њ обл≥гац≥й державних позичок, ¤к≥ громад¤ни надали держав≥ на добров≥льн≥й основ≥ або знищенн¤ ус≥х внеск≥в громад¤н незалежноњ ”крањни, ¤к≥ вони вклали п≥сл¤ 1 с≥чн¤ 1992 р. до установ ≥ ф≥л≥й державного ќщадбанку ”крањни. ќбгрунтуванн¤ г≥пер≥нфл¤ц≥Їю, ¤ка розпочалас¤ та опанувала економ≥ку крањни у 1993 р., не може сприйматис¤ серйозно, адже внески були зроблен≥ до того ≥ держава була гарантом њх збереженн¤. “а саме влада надала можлив≥сть зробити державний ќщадбанк комерц≥йним, що в≥дразу перетворило його на банкрута - правл≥нн¤ ще до такоњ зм≥ни роздало ус≥ його кошти ¤к кредити п≥д величезн≥ проценти (платн¤ за ¤к≥ мала складати 1000% та б≥льше), ¤к≥ не здатен сплатити жоден з позичальник≥в.

¬изначимо, що головною ознакою тероризму Ї загроза тим, хто жодним чином не причетний до мети, ¤коњ прагнуть дос¤гти терористи. ” наведених прикладах жертвами стали м≥льйони громад¤н ”крањни, ¤к≥ не винн≥ у тому, що зробило ѕравл≥нн¤ ќщадбанку ”крањни.

як≥ ж насл≥дки економ≥чного тероризму? Ќаведемо де¤к≥ з них:

1.¬трата дов≥ри до держави та њњ ф≥нансових установ, в≥д того р≥зке зменшенн¤ внеск≥в населенн¤ до банк≥вських установ, що унеможливлюЇ розвиток економ≥ки крањни за рахунок внутр≥шн≥х позик та позичок.

2. «меншенн¤ дов≥ри до держави з боку закордонних кредитор≥в ≥ м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й.

3. «меншенн¤ платоспроможного попиту населенн¤, а в≥д того, згортанн¤ виробництва товар≥в ширвжитку, закритт¤ п≥дприЇмств, зростанн¤ безроб≥тт¤, зменшенн¤ ф≥нансуванн¤ апарату державного управл≥нн¤ ≥ в≥д того - зростанн¤ корупц≥њ.

4. «меншенн¤ бази оподаткуванн¤ через перех≥д значноњ частини економ≥ки у Ут≥ньФта вивезенн¤ кап≥тал≥в за кордон.

5. ѕорушенн¤ основних засад забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки людини, в≥д чого розгортаЇтьс¤ та поглиблюЇтьс¤ економ≥чна криза у крањн≥.

6. “отальний п≥дрив засад економ≥чноњ безпеки ус≥х обТЇкт≥в захисту (людини, угрупованн¤, рег≥ону, держави, сусп≥льства).

 

2.3.1.4. √лобал≥зац≥¤ та економ≥чна безпека

 

ћи д≥йшли ч≥ткого висновку, що справжн¤ ≥ндив≥дуальна свобода неможлива без економ≥чноњ безпеки ≥ незалежност≥.

‘. ƒ. –узвельт /170/

 

”с≥м у св≥т≥ керують ≥нтереси, ¤кщо визнаЇте ≥нтереси конкурента (супротивника) - не треба знати ≥нш≥ таЇмниц≥, супротивник буде зрозум≥лим у його вчинках та застереженн¤х ≥ тод≥ перемога стаЇ реальн≥стю ще до битви.

ѕу —ун-¤

–озпочнемо з визначенн¤: Уѕол≥тика (в≥д грецького Удержавна д≥¤льн≥стьФ) - ц≥л≥ й завданн¤, що њх ставл¤ть сусп≥льн≥ класи у боротьб≥ за своњ ≥нтереси; методи ≥ засоби дос¤гненн¤ цих ц≥лей ≥ завдань, а також д≥¤льн≥сть орган≥в державноњ влади й державного управл≥нн¤, ¤ка в≥дображаЇ сусп≥льний лад ≥ економ≥чну структуру крањни. ѕол≥тика виражаЇ в≥дносини м≥ж класами ≥ нац≥¤ми всередин≥ крањни (внутр≥шн¤ пол≥тика) ≥ на м≥жнародн≥й арен≥ (зовн≥шн¤ пол≥тика)Ф /108,—.536/.

ƒжерело надало дещо застар≥ле у¤вленн¤, адже з часом у крањнах з≥ значною чисельною перевагою певноњ нац≥њ та з низьким р≥внем м≥жнац≥ональних протир≥ч (таких, ¤к ”крањна), за повноњ в≥дсутност≥ класовоњ боротьби б≥льш вагомими стають протир≥чч¤ у економ≥чн≥й сфер≥ (до реч≥, у згаданому словнику Ї посиланн¤: У¬. ≤. Ћен≥н називав пол≥тику концентрованим ви¤вом економ≥киФ/108, —.536/). “ому маЇмо внести певн≥ корективи, перш за усе - у пон¤тт¤, адже вважаЇмо, що пол≥тика - це л≥н≥¤ повед≥нки.

”мовно р≥зновиди пол≥тики можна розпод≥лити за м≥сцевим, рег≥ональним, державним, глобальним р≥вн¤ми. јдже володарюють м≥сцев≥, рег≥ональн≥, державн≥ влади та глобальн≥ м≥ждержавн≥ установи, орган≥зац≥њ ≥ транснац≥ональн≥ корпорац≥њ (“Ќ ), ¤к≥ зд≥йснюють пол≥тику, виход¤чи з власних ≥нтерес≥в (хоча майже кожний з пол≥тик≥в декларуЇ, що дл¤ нього найголовн≥шими Ї ≥нтереси народу (або народ≥в), фактично маючи на уваз≥, що народ - це в≥н, його родина та найближче оточенн¤).

ќск≥льки ж розгл¤даЇмо усе кр≥зь призму забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, будемо виходити з того, чињ економ≥чн≥ ≥нтереси ≥ ¤к захищаЇ той чи ≥нший р≥вень влади та ¤кими заходами ≥ засобами дл¤ цього послуговуЇтьс¤.

ўо ж таке Углобал≥зац≥¤Ф ≥ чому навколо нењ у сучасному св≥т≥ обертаЇтьс¤ сусп≥льна думка? ” основ≥ терм≥ну лежить пон¤тт¤ УглобальнийФФ (франц. - загальний, всесв≥тн≥й, в≥д лат. globus - кул¤) - 1) ”з¤тий у ц≥лому, загальний, всеб≥чний. 2) ѕоширений на усю земну кулюФ /108, —.173/.

як доводить ≥стор≥¤ розвитку, людство пост≥йно шукаЇ найрац≥ональн≥ш≥ методи ≥ форми використанн¤ ресурс≥в. ќск≥льки ж житт¤ у св≥т≥ повС ¤зано з пост≥йними зм≥нами, знах≥дки, що у сьогоденн≥ Ї ¤скравим та доц≥льним р≥шенн¤м, взавтра перетворюютьс¤ на рудименти, ¤к≥ гальмують подальший розвиток.

Ќещодавно вважалос¤, що мал≥ та середн≥ п≥дприЇмства - найефективн≥ш≥ форми виготовленн¤ товар≥в та наданн¤ послуг, а пот≥м ви¤вилос¤ - б≥льш ефективними Ї суперг≥ганти, ¤к≥ здатн≥ обС Їднати величезн≥ ресурсн≥ можливост≥ р≥зних крањн ≥ таким чином подолати м≥жнац≥ональну ворожнечу та державний егоњзм, вир≥шувати найсучасн≥шими методами та засобами найб≥льш пекуч≥ проблеми людства з м≥н≥мальними витратами ≥ втратами /169/.

” основ≥ нових утворень лежить все та ж жага отриманн¤ над прибутк≥в, що спонукаЇ через орган≥зац≥йн≥ структури “Ќ  утворювати величезн≥ банки, п≥дприЇмства тощо. ѓх по¤ва створюЇ нову ситуац≥ю не лише у економ≥чн≥й, але й у пол≥тичн≥й ≥ в≥йськов≥йсферах, тобто зм≥нюЇ увесь спектр нац≥ональноњ безпеки.

“епер св≥т умовно розпод≥л¤ють за економ≥чною побудовою на чотири економ≥ки: м≥кро (людини та угрупованн¤), макро (рег≥ону, держави), глобальну (м≥ждержавна) та св≥тову (усього св≥ту).

—упротивники глобал≥зац≥њ стверджують, що саме через нењ в≥дбуваЇтьс¤ ще б≥льше зубож≥нн¤ б≥дних та ще б≥льше збагаченн¤ багатих (у цьому сенс≥ дуже ц≥кавим Ї з≥ставленн¤ баченн¤ рос≥йського вченого ћ. ƒел¤г≥на /174, 175/ та украњнського вченого ќ. Ѕ≥лоруса /173/. –ос≥¤нин надаЇ загальну теор≥ю глобал≥зац≥њ ≥ уникаЇ оц≥нки цього ¤вища. Ќатом≥сть, наш вчений доводить, щоглобал≥зац≥¤ поглиблюЇ р≥зницю м≥ж б≥дними та багатими людьми ≥ крањнами, змушуЇ б≥дн≥ крањни ставати сировинними придатками розвинутих крањн, слугуЇ ≥нтересам багатих. ƒо реч≥, анарх≥стидодержуютьс¤ т≥Їњ ж точки зору ≥ тому досить активно заважаютьрозвитку процесу глобал≥зац≥њ ≥ перетворюють кожну зустр≥ч кер≥вник≥в розвинених крањн, ¤к≥ звуть Узустр≥чами в≥с≥мкиФ (або У7+1Ф), на невелику в≥йну /176/).

¬важаЇмо за доц≥льне зауважите, що рух ≥сторичного процесу Ї обС Їктивною задан≥стю ≥ тому наданн¤ оц≥нок недоречно - усе робитьс¤ ¤к повинно, а вчен≥ не здатн≥ визначити д≥йсний стан речей ≥ оц≥нити його через в≥дсутн≥сть знань щодо мети ≤стор≥њ. „ерез те њхн≥ оц≥нки часто-густо стають помилковими та невиправданими. јле з ≥ншого боку, займаючись проблемами забезпеченн¤ безпеки, не можна не враховувати зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ у св≥т≥.

”творилас¤ принципово нова ситуац≥¤: м≥ждержавн≥ стосунки позбулис¤ власних переваг. “Ќ  поЇднуЇ ≥нтереси кап≥талу та ел≥т р≥зних крањн, унеможливлюючи виникненн¤ над конфл≥ктнихситуац≥й, здатних призвести до в≥йни. « ≥ншого боку зм≥нюЇтьс¤ сенс пон¤тт¤ Удержавна таЇмниц¤Ф, адже за своЇю суттю “Ќ  повинн≥ бути ≥нтернац≥ональними, бо њх добробут побудований на мирному сп≥в≥снуванн≥ р≥зних крањн. “а згадан≥ переваги водночас Ї й недол≥ками. ¬≥д тепер система захисту нац≥ональних (¤коњ ж нац≥њ?) ≥нтерес≥в повинна враховувати, що “Ќ  на законн≥й основ≥ може передавати патенти, л≥ценз≥њ ≥нод≥ можуть становити державну таЇмницю, своњм ф≥л≥¤м, що знаход¤тьс¤ у ≥нших крањнах, ≥ при цьому нехтувати ≥нтересами будь-¤коњ з держав.

„ерез те повинн≥ в≥дпов≥дно зм≥нитис¤ законодавч≥ та нормативн≥ акти забезпеченн¤ нац≥ональноњ, економ≥чноњ, пол≥тичноњ та в≥йськовоњ безпеки. ѕроте, жодна з ≥снуючих  онцепц≥й забезпеченн¤ безпеки поки що не врахувала зм≥н, що виникли.

” цьому м≥сц≥ варто нагадати про запропонований дек≥лька рок≥в тому попередн≥й юридичний зах≥д (ѕё«) /140/. ¬≥н стаЇ актуальним через велику ≥нертн≥сть законодавчих орган≥в влади, що гальмуЇ розвиток —истеми забезпеченн¤ безпеки крањни, м≥с¤ц¤ми (а ≥нод≥ ≥ роками) розгл¤даючи надан≥ законопроекти. Ѕезпека ж повинна забезпечуватис¤ ¤к≥сно ≥ пост≥йно та з урахуванн¤м швидкоплинного розвитку св≥ту.

” той же час доречно нагадати, що екосестейт ¤к наука розгл¤даЇ лише т≥ аспекти, ¤к≥ стосуютьс¤ або вимагають наукових досл≥джень. ”се ≥нше - справа влади. ≤ що введенн¤ ѕё« - лише один з заход≥в, а потр≥бно усе робити системно та комплексно, тому Ї потреба перегл¤нути увесь комплекс взаЇмин м≥ж г≥лками та р≥вн¤ми влади. “им б≥льше, що теор≥¤ потенц≥йних конфл≥кт≥в (“ѕ ) ще раз нагадуЇ про себе п≥д час розгл¤ду стосунк≥в м≥ж р≥зними р≥вн¤ми влади.јдже м≥ж ними пост≥йне Ї протир≥чч¤ та точитьс¤ боротьба за розпод≥л повноважень, функц≥й ≥ можливостей (у вигл¤д≥ розпор¤дженн¤ ресурсами) ≥ сфер впливу на сусп≥льство та на окрему людину -громад¤нина.

—Ўј п≥д≥йшли до протир≥ч м≥ж ≥нтересами штат≥в та федерального ур¤ду виважено, надавши кожному з штат≥в досить велику автоном≥ю. Ўтат водночас послуговуЇтьс¤ федеральними та власними законами. ¬≥д того, наприклад, вбивц¤ за федеральним законом може бути покараним на дов≥чне ув? ¤зненн¤, а за законодавством певного штату - до страти. ѕри цьому маЇ перевагузаконодавча норма штату. “еж саме стосуЇтьс¤ ≥ податкового, процесуального та ≥нших напр¤мк≥в законодавства.

 рањни, що утворилис¤ п≥сл¤ розпаду —–—– дотримуютьс¤ ≥ншоњ концепц≥њ, вважаючи, що перевага повинна надаватис¤ загальнодержавним нормам ≥ ≥нтересам.

ѕриклад. ѕрезидент –ос≥њ ¬. ѕут≥н створив ≥нститут президентських уповноважених, розпод≥ливши –ос≥ю на с≥м територ≥й. ¬≥н визначив ¤к головне завданн¤ представник≥в ѕрезидента –ос≥њ, приведенн¤ м≥сцевого законодавства до повноњ в≥дпов≥дност≥ нормам федерального законодавства.

“аке ставленн¤ пов? ¤зано з ≥ншим розум≥нн¤м ринковоњ економ≥ки. јдже за американським тлумаченн¤м держава ¤комога б≥льше повноважень повинна передати на нижч≥ р≥вн≥ управл≥нн¤ (штатам, територ≥¤м, ф≥рмам тощо). ” такому раз≥ њњ можливост≥ зб≥льшуютьс¤ через звуженн¤ обов? ¤зк≥в. ¬ ”крањн≥ цього поки що не розум≥ють. ÷ентральна влада побоюЇтьс¤ втрати керованост≥ рег≥он≥в ≥ њх в≥докремленн¤ в≥д украњнськоњ держави (¤кщо йдетьс¤ про прикордонн≥ област≥) ≥ тому централ≥зуЇ ус≥ важел≥ влади.

ѕриклад.Ќаприк≥нц≥ 2000 р. у наш≥й крањн≥ склалась т¤жка ситуац≥¤ з накопиченн¤м палива, потр≥бного дл¤ забезпеченн¤ нормальних умов дл¤ життЇд≥¤льност≥ населенн¤ у ос≥ннЇ - зимовому пер≥од≥. ѕроблема пол¤гала у тому, що рег≥они, враховуючи централ≥зоване сплачуванн¤ за постачанн¤ газу, нафти та вуг≥лл¤, надавали заздалег≥дь завищенн≥ розм≥ри потреб (розрахунок простий: нададуть надлишок - рег≥они його продадуть ≥ матимуть додатков≥ кошти, а ¤кщо зменшать постачанн¤, того, що нададуть вистачить). якби у вищому ешелон≥ влади не побоювалис¤ переданн¤ на нижчий р≥вень б≥льших повноважень, проблеми не було б. ѕо-перше, задовольн¤лись би реальн≥ потреби. ѕо-друге, в≥дпов≥дальн≥сть спонукала б м≥сцев≥ органи влади шукати ≥ використовувати альтернативн≥ види палива, а центральна влада не несла би жодноњ в≥дпов≥дальност≥ за стан забезпеченн¤ рег≥он≥в пальним та паливом, реагуючи лише на нештатн≥ (надзвичайн≥) ситуац≥њ ≥ накопичуючи дл¤ цього певну к≥льк≥сть енергоресурс≥в у –езервному фонд≥ ”крањни.

ѕоступово у досл≥дженн≥ вимальовуЇтьс¤картина повс¤кчасного та повсюдного шахрайства. «а даними, наданими –ЌЅќ” (а цей орган державноњ влади одержав њх в≥д ƒержавного ком≥тету статистики ”крањни) наша крањна за 1999 р. спожила 35-40 млн. тонн нафти ≥ нафтопродукт≥в. ќднак розрахунки вчених довели, що потреби складали лише 22 млн. тонн /168/. ј згодом радник ѕрезидента ”крањни ¬. Ќов≥ков оприлюднив у газет≥ У”р¤довий курС ЇрФ, що ц≥ потреби становили лише 16 млн. тонн (на нашу думку, розходженн¤ повТ¤зан≥ з тим, що вчен≥ писали про сиру нафту, а ¬. Ќов≥ков - про продукти, вироблен≥ з нењ). Ѕ≥льше того. перев≥рка надходженн¤ та видобуванн¤ нафти в ”крањн≥ не п≥дтвердила дан≥ ƒержавного ком≥тету статистики. якщо зважити, що тонна нафти на св≥тових ринках коштувала $130-150, спритн≥ д≥лки через Упаперову нафтуФ отримували щор≥чний прибуток $2,47-3,6 млрд., ¤к≥ втрачала украњнська держава. «а даними ј. —ухорукова та ≤. “емненка потреби ”крањни у бензин≥ становл¤ть 5-6 млн. тонн, а у дизельному пальному - 8,2 млн. тонн /286/. “аким чином загальна потреба у нафтопродуктах складаЇ не б≥льше 13-14 млн. тонн (б≥льш детально про викритт¤ ц≥Їњ мах≥нац≥њ - у –озд≥л≥ 3).

Ќе менш вражаючими Ї њхн≥ Удос¤гненн¤Ф у мах≥нац≥¤х з газом, пшеницею, кредитами банку У”крањнаФ тощо. ѕричини втрат дв≥ - зац≥кавлена халатн≥сть державних службовц≥в, що повинн≥ були захистити ≥нтереси держави, але не зробили цього, та ≥нтеграц≥¤ ”крањни у св≥тов≥ ринки (тому газ, що купували у –ос≥њ за ц≥ною $80 за 1000 куб. м., продавали через англ≥йську ф≥рму посередника за ц≥ною $24-37 у ‘ранц≥њ, а платн¤ надходила на власн≥ рахунки колишн≥х премТЇр-м≥н≥стра ѕ. Ћазаренка ≥ в≥це-премТЇр-м≥н≥стра ё. “имошенко. ѕри цьому варт≥сть рос≥йських постачань зараховувалась до борг≥в ”крањни за актами: на кордон≥ не було вим≥рювальних прилад≥в. як по¤снили п≥дписанти акт≥в, через в≥дсутн≥сть $2 млн. потр≥бних на њх закуп≥влю...).

ƒов≥дка. ” —Ўј висунут≥ нов≥ звинуваченн¤ проти колишнього премС Їр-м≥н≥стра ”крањни ѕавла Ћазаренка. ѕредставники прокуратури стверджують, що в≥н незаконним шл¤хом переказав на рахунки в американських банках близько 100 м≥льйон≥в долар≥в...«а даними обвинувач≥в загалом Ћазаренко переказав в јмерику понад 320 м≥льйон≥в долар≥в. ¬с≥ ц≥ грош≥, ¤к вважаЇ прокуратура, були вкраден≥ з бюджету крањни ≥ переправлен≥ у Ўтати через рахунки п≥дставних ф≥рм, зареЇстрованих у Ўвейцар≥њ й јнтигуа. «араз Ћазаренко перебуваЇ в одн≥й з  ал≥форн≥йських вС ¤зниць. ¬≥н оч≥куЇ вироку за ран≥ше висунутими звинувачуванн¤ми. јмериканц≥ вважають, що колишн≥й премС Їр винен у в≥дмиванн≥ грошей, корупц≥њ ≥ шахрайств≥. 15 серпн¤ в≥н повинен знову постати перед судом, але й у цей день остаточне р≥шенн¤, най≥мов≥рн≥ше прийн¤те не буде. ” справ≥ Ћазаренка - к≥лька сотень стор≥нок документ≥в, у тому числ≥, оф≥ц≥йн≥ листи, договори ≥ протоколи допит≥в. якщо суд визнаЇ вину Ћазаренка, то в≥н може провести у вТ¤зниц≥ к≥лька дес¤тк≥в рок≥в. Ћазаренку предТ¤влено вже 53 звинуваченн¤, ≥ по де¤ких з них передбачено покаранн¤ 20 рок≥в позбавленн¤ вол≥. —уд може також оштрафувати Ћазаренка на 500 тис¤ч долар≥в, або на суму, що вдв≥ч≥ перевищуЇ к≥льк≥сть незаконно переказаних у —Ўј грошей. якщо вина буде доведена, на Ћазаренка чекаЇ й конф≥скац≥¤ майна, у тому числ≥ будинку поблизу —ан-‘ранциско /177/.

≈коном≥чна теор≥¤ тривалий час послуговувалась розпод≥лом лише на дв≥ (макро- та м≥кро) економ≥ки. «араз ситуац≥¤ зм≥нилас¤. —в≥това ≥нтеграц≥¤ призвела (¤к вже неодноразово згадували) до розпод≥лу на чотири економ≥ки. ѕриродно, що в≥д того ускладнилос¤ ≥ завданн¤ з забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави (≥ наведен≥ приклади св≥дчать про це).

ѕеретин ≥нтерес≥в учасник≥в процес≥в (корпорац≥й або крањн, що створюють нов≥ поЇднанн¤ задл¤ отриманн¤ економ≥чних переваг) ус≥х згаданих економ≥к спонукаЇ до перегл¤ду накопичених та до здобутт¤ нових знань, ¤к≥ б допомогли ч≥тко реагувати на будь-чињ заз≥ханн¤ на державн≥ ≥нтереси незалежноњ ”крањни.

” цьому м≥сц≥ вчасно згадати, що незалежн≥сть держава може втратити не лише у ц≥лому та водночас, але й поступово ≥ частково. Ќаприклад, в економ≥ц≥. ≤ таке побоюванн¤ не безп≥дставне: на початку свого незалежного ≥снуванн¤ наша крањна мала 6 нафтопереробних п≥дприЇмств з загальною потужн≥стю переробки понад 52 млн. тонн нафти. «араз п≥д њњ контролем залишилось одне п≥дприЇмство, ¤ке здатне забезпечитилише 8% потреб незалежноњ ”крањни. 5 ≥нших п≥дприЇмств контролюЇрос≥йський кап≥тал. Ќе важко промоделювати ситуац≥ю, коли згадан≥ 5 п≥дприЇмств одномоментно в≥дмовл¤тьс¤ виконувати замовленн¤ ”крањни. “од≥, зрозум≥ло, про економ≥чну незалежн≥сть мова вже не повинна йти - њњ немаЇ.

Ќе можна також не згадати про те, що у св≥т≥ усе активн≥ше використовуютьс¤ р≥зн≥ види економ≥чноњ зброњ. ѕри цьому розрахунок зроблено в≥рно: нав≥що застосовувати проти конкурента (супротивника) в≥йськову зброю, що призведе до певних втрат ресурс≥в (нав≥ть, застосуванн¤ нейтронних бомб, що в≥йськов≥ вважають найвиг≥дн≥шим, призведе до значних втрат трудових ресурс≥в), ¤кщо можна п≥дпор¤дкувати економ≥ку ц≥Їњ крањни власним ≥нтересам, не втрачаючи жодних ресурс≥в?

—хоже, що людство перейшло до етапу економ≥чних в≥йн (ѕершасв≥това економ≥чна в≥йна вже в≥дбулас¤. ѓњ насл≥док - перерозпод≥л св≥ту через розпад –ад¤нського —оюзу та так званого Усоц≥ал≥стичного таборуФ /159, 160/. «а даними американського досл≥дника „.  олсона к≥льк≥сть крањн, що входили до згаданих угруповань була 28 /155/).

ќск≥льки перех≥д до економ≥чних в≥йн стаЇ дедал≥ реальн≥шим, на час≥ визначенн¤ та вивченн¤ вид≥в економ≥чноњ зброњ, умов та насл≥дк≥в њх застосуванн¤ ≥ розробки протид≥њ, з метою забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави.

Ќаука повинна надавати сусп≥льству баченн¤ проблем ≥ њх р≥шень не лише на сьогодн≥, але й на перспективу. “ому сл≥д ще раз нагадати, що нац≥ональна безпека складаЇтьс¤ з трьох складових: в≥йськовоњ, пол≥тичноњ та економ≥чноњ. ѕриродно, що перевагаеконом≥чноњ зброњ не сьогодн≥, так взавтра, призведе до переваги зброњ пол≥тичноњ, тому система забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки ”крањни маЇ бути до того готовою. ѕроте не можна забувати й про проблеми сьогодн≥шнього дн¤, адже без њх вир≥шенн¤ дл¤ крањни може взагал≥ не бути дн¤ прийдешнього.

ќтже, зС ¤сували:

- глобал≥зац≥¤ утворюЇтьс¤ поЇднанн¤м ресурс≥в крањн або п≥дприЇмств;

- метою глобал≥зац≥њ Ї одержанн¤ переваг над конкурентами (≥ншими крањнами або п≥дприЇмствами);

- глобал≥зац≥¤ несе св≥тов≥ нов≥ реал≥њ: позитив у можливост≥ вир≥шенн¤ св≥тових проблем, що вимагають зосередженн¤ та витрат великоњ к≥лькост≥ ресурс≥в (еколог≥чних, —в≥тового океану,  осмосу, подоланн¤ Упарникового ефектуФ тощо) та негативних (перет≥к влади до “Ќ , втрата державами значних ресурс≥в ≥ можливост≥ ц≥лком впливати на угрупованн¤ у середин≥ крањни, зменшенн¤ значимост≥ ≥ рол≥ людини тощо);

- глобал≥зац≥¤ - наступний крок людства в удосконаленн≥ орган≥зац≥њ та п≥двищенн≥ ефективност≥ використанн¤ ресурс≥в;

- забезпеченн¤ безпеки держави ускладнюЇтьс¤ необх≥дн≥стю врахуванн¤ ≥ дос¤гненн¤ балансу ≥нтерес≥в економ≥к чотирьох р≥вн≥в: м≥кро, макро, “Ќ  та св≥тового.

“≥ фах≥вц≥, ¤к≥ займаютьс¤ забезпеченн¤м безпеки держави, повинн≥ визнати основн≥ напр¤мки небезпеки та засоби, ¤к≥ використовуватимуть супротивники. «окрема, штучне утворенн¤ св≥тових криз.

<<√лавна¤ ...<<  оглавлению книги ..<Ќазад..ƒалее>