2.3.2. ≈коном≥чна безпека держави

 

≈коном≥ка - це мистецтво задовольн¤ти безмежн≥ потреби за допомогою обмежених ресурс≥в.

Ћоренс ѕ≥тер /255/

Ѕезпека, ¤к житт¤ - вона або забезпечена, або њњ немаЇ.

ѕу —ун-¤

ѕ≥сл¤ отриманн¤ результат≥в попередн≥х досл≥джень маЇмо можлив≥сть внести уточненн¤ у головний терм≥н: п≥д економ≥чною безпекою держави розум≥ють такий стан держави, у ¤кому ус≥ потреби населенн¤ ≥ крањни забезпечен≥ повн≥стю ≥ своЇчасно, що дозвол¤Ї вести нормальну життЇд≥¤льн≥сть та розвиватис¤ систем≥ (держава) ≥ кожному њњ елементу (людин≥). Ќадане визначенн¤ не вс≥ сприймають ¤к в≥рне, Ї думка, що У...економ≥чна безпека держави - це ступ≥нь захищеност≥ нац≥ональних ≥нтерес≥в...Ф /148, —. 57/. ѕроте, погодитис¤ з таким визначенн¤м не можна через його недолуг≥сть.

ћ≥ж життЇвими можливост¤ми та потребами безпеки ≥снуЇ нездолане протир≥чч¤: усе у житт≥ Ї дискретним, а стан безпеки повинен бути забезпечний суц≥льно (адже неврахована др≥бничка зведе нан≥вець ус≥ намаганн¤ забезпечити безпеку). “ому перш, н≥ж уз¤тис¤ до забезпеченн¤ безпеки, сл≥д визначити, у ¤к≥й спос≥б та ¤к вол≥ли б (або повинн≥) це робити. јдже ≥снуЇ умовний розпод≥л на активний, пасивний та зм≥шаний способи забезпеченн¤ безпеки. ¬иб≥р маЇ робити перший кер≥вник держави, виход¤чи з ментал≥тету њњ населенн¤ (не можна, скаж≥мо, дл¤ –ос≥њ обрати суто захисний спос≥б - за триста рок≥в ≥снуванн¤ цар≥в, вона накопичила величезну к≥льк≥сть пас≥онар≥њв, ¤к≥ у такому вибор≥ вбачатимуть зраду ≥нтерес≥в Ѕатьк≥вщини, що призведе до заворушень, революц≥њ або, ¤к м≥н≥мум, до зм≥ни ≥снуючого ладу).

¬ ”крањн≥, виход¤чи з ментал≥тету населенн¤, обрана пасивна стратег≥¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, ¤ка грунтуЇтьс¤ на використанн≥ ≥нтенсивних метод≥в витрат ресурс≥в (–ос≥Їю обран≥ екстенсивн≥ методи).

ќбмежен≥сть ресурс≥в робить нашу крањну нездатною визначати екосестейт за 22 показниками (¤к це робитьс¤ у –ос≥њ). Ќестача ресурс≥в (зокрема, енергонос≥њв та ф≥нансових ресурс≥в)) спонукала вчених до розробки р¤ду заход≥в, завд¤ки ¤ким змогли контролювати та д≥агностувати р≥вень екосестейту ”крањни через три ≥ндикатора - показника.

ѕершому ѕрезиденту незалежноњ ”крањни Ћ.  равчуку вдалос¤ не лише закр≥пити нашу крањну, ¤к незалежну, але, в умовах економ≥чного тиску з боку постачальник≥в енергонос≥њв ≥ сировини (зокрема, бавовни), не допустити втрати економ≥чноњ незалежност≥ ≥ суверенност≥ ”крањни (наприклад, 1.01.1994 р. зовн≥шн≥й борг ”крањни складав близько 450 млн. дол. —Ўј, а на 1.04.1999 р. - 12,6 млрд. дол. —Ўј). ¬≥н застосував метод пол≥тичних противаг: ¤кщо тиснула –ос≥¤, њхав на перемовини до —Ўј або домовл¤вс¤ з  итаЇм, ¤кщо тиснули —Ўј - до –ос≥њ.

”крањна на той час не мала власноњ валюти, тому залежала в≥д –ос≥њ (¤ка виготовл¤ла рубл≥ - Їдину валюту крањн, що були утворен≥ п≥сл¤ розпаду —–—–) та —Ўј (УтвердаФ валюта), не мала золотого запасу, УтвердоњФ валюти, зам≥нних коштовностей (алмаз≥в, нерухомост≥ за кордоном тощо).

« лютого 1995 р. рос≥йськ≥ б≥знесмени розпочали полюванн¤ за найб≥льш прибутковими п≥дприЇмствами ”крањни. «араз п≥д њхн≥м контролем знаход¤тьс¤ (¤к вже згадувалос¤) 5 з 6 нафтопереробних п≥дприЇмств ”крањни, найб≥льший у ™вроп≥ «апор≥зький алюм≥н≥Ївий комб≥нат, ћиколањвський глиноземний завод, ≥нш≥. над прибутков≥ украњнськ≥ п≥дприЇмства, 90% ус≥х ј«— ”крањни. “аким чином –ос≥¤ здобула можлив≥сть зд≥йснювати контроль та впливати на переб≥г под≥й у певних ключових галуз¤х народного господарства ”крањни.

« ≥ншого боку, —Ўј майже весь час незалежного ≥снуванн¤ ”крањни через п≥дпор¤дкован≥ њм м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ установи (ћ¬‘, —в≥товий банк тощо) тримали њњ на ф≥нансов≥й голц≥. јле спроба застосуванн¤ економ≥чноњ зброњ (припиненн¤ кредитуванн¤ украњнськоњ економ≥ки м≥жнародними установами) з метою дос¤гненн¤ пол≥тичних ц≥лей (зам≥ни президента) ви¤вилас¤ невдалою: ур¤д ј.  ≥наха дов≥в, що наша крањна може функц≥онувати у звичному режим≥ ≥ без ≥ноземних кредит≥в. Ѕ≥льше того, це Ї дл¤ нењ б≥льш виг≥дним, ан≥ж отриманн¤ ≥ноземних кредит≥в п≥д досить висок≥ в≥дсотки (¤к це було до ф≥нансовоњ блокади). ”крањна залежна ф≥нансово через те, що кожний р≥к сплачуЇ в≥дчутн≥ кошти за використанн¤ ≥ноземних кредит≥в та њх погашенн¤: У«а поточними борговими зобов'¤занн¤ми, ¤к≥ накопичила держава на сьогодн≥, прот¤гом 2003- 2010 рок≥в ”крањна маЇ виплатити майже 10,3 млрд. дол. —Ўј. ¬ласне, п≥к виплат припадаЇ на найближч≥ п'¤ть рок≥в, коли ф≥нансов≥ зобов'¤занн¤ за внутр≥шн≥м ≥ зовн≥шн≥м ф≥нансовим боргом становитимуть щор≥чно суму екв≥валентну в≥д 2,1 до 2,6 млрд. дол. —Ўј... станом на 31 липн¤ 2002 року державний пр¤мий ≥ гарантований борг ”крањни в доларовому екв≥валент≥ становив близько 13,9 млрд. долар≥в —Ўј, з ¤ких пр¤мий державний борг Ч 11,8 млрд. долар≥в —Ўј (84,6 в≥дсотка загальноњ суми) та гарантований борг Ч 2,1 млрд. долар≥в —Ўј (15,4 в≥дсотка загальноњ суми)Ф /153/.

ЌагадаЇмо, понад р≥к не було ≥ноземних запозичень, але ситуац≥¤ не пог≥ршилас¤, а пол≥пшилас¤: У”крањна зд≥йснить п≥ков≥ виплати з зовн≥шнього боргу в березн≥ без зд≥йсненн¤ спец≥альних нових запозиченьФ, - за¤вив ѕрем'Їр-м≥н≥стр ¬≥ктор янукович на пр¤м≥й л≥н≥њ газети У‘актиФ у в≥второк у  иЇв≥. У™ так≥ чинники, ¤к≥ нас тримають у серйозному напруженн≥, тому що в березн≥ ”крањн≥ треба платити великий борг. ÷е питанн¤ ми вир≥шимо. ƒо його вир≥шенн¤ ми не йдемо н≥ на ¤к≥ зовн≥шн≥ запозиченн¤Ф, Ч сказав ѕрем'Їр. ”крањна цього року повинна виплатити з зовн≥шнього боргу $1,53 млрд., при цьому на березень ≥ вересень припадають платеж≥ по Їврообл≥гац≥¤х, що оц≥нюютьс¤ в $325 млн. кожний. ¬. янукович пов≥домив, що створено механ≥зм нагромадженн¤ кошт≥в, нагадавши, що в с≥чн≥-лютому ”крањна справно обслуговуЇ державний борг. У оли погасимо,трошки з≥тхнемо ≥ почнемо ≥нтенсивн≥ше вир≥шувати соц≥альн≥ питанн¤Ф - сказав ѕремТЇр-м≥н≥стр /154/.

¬иход¤чи з викладеного найб≥льша небезпека у сьогоденн≥ дл¤ незалежноњ ”крањни криЇтьс¤ у енергопостачанн≥. „и Ї в≥д того Ул≥киФ? ѕриродно, Ї. ѕерш за все, це розробка програм альтернативного палива, ¤ка була б системною, комплексною ≥ м≥стила у соб≥ радикальн≥ зам≥ни джерел постачанн¤ енергонос≥¤ми на в≥тчизн¤н≥ (тобто внутр≥шн≥, власн≥) можливост≥ ”крањни. ¬чен≥ вже пропонували (а декотр≥ незначн≥ програми, наприклад, програма У≈танолФ, вже реал≥зуютьс¤) використанн¤ суремки, р≥паку (розроблено ≥ запропоновано дек≥лька програм У–≥пакФ), цукрового бур¤ка та ≥нших б≥олог≥чних зам≥н вуглецевих енергонос≥њв. ќднак, зац≥кавлен≥ у незм≥нност≥ ситуац≥њ на ринку енергонос≥њв украњнськ≥, рос≥йськ≥ та ≥нш≥ ≥ноземн≥ посередники ≥ постачальники, а також пол≥тики створюють практично нездолан≥ перешкоди на шл¤ху нашоњ держави до њњ енергетичноњ незалежност≥. ≤ серед цих Удоброчинц≥вФ велика к≥льк≥сть народних депутат≥в ¬–” та державних чиновник≥в найвищого р≥вн¤.

“ому поки що ”крањна не маЇ шанс≥в на пор¤тунок в≥д ц≥Їњ б≥ди, повинна скоритис¤ ≥ оч≥кувати. Ќав≥ть так≥ беззуб≥ намаганн¤ уникнути залежност≥, ¤к закопуванн¤ у землю 550 млн. дол. через побудову нафтопроводу Уќдеса - ЅродиФ та терм≥налу Уѕ≥вденнийФ спричинили шалений оп≥р ≥ протид≥ю з боку зазначених сил. ≤ тому до ц≥Їњ пори не функц≥онують.

 

2.3.2.1. —утн≥сть та напр¤мки забезпеченн¤ екосестейту

 

ƒержава ≥снуЇ не дл¤ того аби перетворити житт¤ на «емл≥ у рай, а дл¤ того, щоб завадити йому остаточно перетворитис¤ на пекло.

ћ.ќ. Ѕерд¤Їв /255/

 

„им б≥льше враховано, тим менше втрачено.

ѕу —ун - ¤.

 

Ѕезпека держави - багатогранна проблема ≥ маЇ довол≥ в≥дгалужень (нац≥ональне, економ≥чне, ф≥нансове, пол≥тичне, в≥йськове тощо). ƒосл≥джуЇмо лише одне з них - економ≥чну безпеку держави (екосестейт), тому ус≥ ≥нш≥ розгл¤даютьс¤ з точки зору њхньоњ Упричетност≥Ф до екосестейту, тобто њх впливу або впливу на них з боку чинник≥в економ≥чноњ безпеки. ѕри цьому ключова значим≥сть екосестейту пол¤гаЇ у тому, що вона Ї базою дл¤ будь-¤ких ≥нших напр¤мк≥в, про¤в≥в та в≥дгалужень безпеки держави; у тому числ≥, через знанн¤ про екосестейт, що надаЇ змогу передбачити насл≥дки зовн≥шн≥х або внутр≥шн≥х д≥¤нь з метою зменшенн¤ њх можливого негативного або задл¤ зб≥льшенн¤ позитивного впливу на розвиток держави. ¬иход¤чи з цього Ї доц≥льним наданн¤ ще одного визначенн¤ головного терм≥ну екосестейту. ≈коном≥чна безпека - це стан держави, у ¤кому вона забезпечена можлив≥стю створенн¤ ≥ розвитку умов дл¤ пл≥дного житт¤ њњ населенн¤, перспективного розвитку њњ економ≥ки у сьогоденн≥ та у майбутньому та у зростанн≥ добробуту њњ мешканц≥в.

«абезпеченн¤м економ≥чноњ безпеки держави маЇ перейматис¤ комплексна система, що створюЇтьс¤ завд¤ки виконанню визначеноњ к≥лькост≥ д≥й. ѕри цьому сл≥д враховувати, що екосестейт сама по соб≥ теж маЇ багато в≥дгалужень (напр¤мк≥в): демограф≥чний, еколог≥чний, ресурсний, пр≥сноводний, харчовий, енергетичний, ≥нформац≥йний та ≥нш≥. «г≥дно з канонами науки про над≥йн≥сть, забезпечен≥сть екосестейту (¤к ≥ будь-¤коњ ≥ншоњ системи) визначаЇтьс¤ станом найб≥льш вразливого њњ напр¤мку (найменш над≥йного њњ елементу). “аким вважаЇтьс¤ напр¤мок, показники ¤кого найближч≥ в≥д показник≥в ≥нших напр¤мк≥в до значенн¤ њх критичних обмежень. ”се в ≥снуванн≥ св≥ту, держави та у житт≥ людини маЇ економ≥чне п≥дгрунт¤, тому напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки багато. «важуючи на наш≥ обмежен≥ можливост≥ розгл¤немо лише де¤к≥ з них: демограф≥чний, еколог≥чний, в≥йськовий, пол≥тичний, соц≥альний, крим≥нальний, ф≥нансово-грошовий, ц≥новий, ресурсний, енергетичний, продовольчий, пр≥сноводний, ≥нформац≥йний та науково-≥нтелектуальний.

як неодноразово згадували, усе у св≥т≥ взаЇмоповТ¤зане. ¬плив ≥нших систем, чинник≥в, позосталоњ частини св≥ту, також обовТ¤зково повинн≥ враховуватис¤, ¤кщо займаЇмос¤ визначенн¤м напр¤мк≥в екосестейту та розрахунками њх к≥льк≥сних опис≥в.

ƒемограф≥чна безпека - один з найважлив≥ших напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки. ƒемограф≥чна ситуац≥¤ дозвол¤Ї визначити ¤к на сьогоденн¤, так ≥ на перспективу, на¤вн≥сть трудових ресурс≥в, њх склад та можливост≥, ¤к≥ кошти витратити та заходи сл≥д застосувати, щоб створити потр≥бну держав≥ демограф≥чну ситуац≥ю, ¤к забезпечити економ≥чну безпеку мешканц¤м крањни та запоб≥гти демограф≥чн≥й експанс≥њ ≥нших народ≥в. ”с≥ ц≥ (¤к ≥ де¤к≥ ≥нш≥) проблеми визначаютьс¤ ¤к≥сно та к≥льк≥сно п≥д час розгл¤ду питань демограф≥чноњ безпеки. «а даними ћ≥н≥стерства статистики ”крањни \158, 159\, вже дес¤тий р≥к посп≥ль смертн≥сть населенн¤ в ”крањн≥ перевищуЇ народжуван≥сть, при цьому розрив безперервно зростаЇ: у 1991 р. - понад 30 тис¤ч, у 1992 р. - понад 100 тис¤ч, за перш≥ 9 м≥с¤ц≥в 1993 р. - понад 110 тис¤ч ос≥б, а за 9 м≥с¤ц≥в 2000 р. - 317 тис¤ч, з них 282 тис¤ч≥ через перевищенн¤ смертн≥стю народжуваност≥ ≥ лише на 35 тис¤ч ос≥б - через њхн≥й в≥дТњзд на пост≥йне проживанн¤ за кордон /159/.

“а ур¤дов≥ установи байдуже ставл¤тьс¤ до проблеми через те, що вона, начебто, не впливаЇ на на¤вн≥сть трудових ресурс≥в, адже механ≥чний прир≥ст населенн¤ та зростанн¤ безроб≥тт¤ (на 1 жовтн¤ 2000 р. оф≥ц≥йно зареЇстровано безроб≥тних 4,2 в≥дсотка працездатного населенн¤ у працездатному в≥ц≥ /159/) забезпечують достатн≥сть трудових ресурс≥в (у 1992 р. до ”крањни перењхало, наприклад, понад 288 тис¤ч ос≥б). «а даними омбудсмена ¬ерховноњ –ади ”крањни Ќ.  арпачовоњ на зароб≥тки за кордон вињхало 5-7 м≥льйон≥в громад¤н нашоњ крањни, а р≥вень безроб≥тт¤ с¤гаЇ 10,4% працездатного населенн¤ у працездатному в≥ц≥ /160,163/. ”крањнц≥ працюють у –ос≥њ (понад один м≥льйон зароб≥тчан), в ≤тал≥њ (300 тис¤ч), „ех≥њ та —ловаччини (100 тис¤ч), ѕортугал≥њ (35 тис¤ч) та у багатьох ≥нших крањнах ™вропи, а також у Ѕ≥лорус≥њ /161/. —итуац≥¤ показуЇ, що держава не здатнарац≥онально використовувати ресурси сусп≥льства. “ож вимиранн¤ украњнц≥в не бентежить ур¤довц≥в тому, що не позначаЇтьс¤ на економ≥чн≥й безпец≥ держави. однак через це не забезпечуЇтьс¤ нац≥ональна та економ≥чна безпека держави /162/,тобто не дос¤гаЇтьс¤ головна метадержавного управл≥нн¤ - збереженн¤ крањни (населенн¤ та територ≥њ йогопроживанн¤). «а роки незалежного ≥снуванн¤ ”крањни њњ населенн¤ зменшилос¤ з 52 млн. 244 тис. до 48 млн. ос≥б (б≥льш детально про демограф≥чну ситуац≥ю в ”крањн≥ - у в≥дпов≥дному параграф≥ монограф≥њ).

≈колог≥чна безпека - напр¤мок забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави, призначений дл¤ створенн¤ населенню крањни найб≥льш спри¤тливих умов (навколишнього середовища) ≥снуванн¤ та пл≥дного житт¤ (фах≥вц≥ з екосестейту переймаютьс¤ еколог≥Їю не лише через зазначене, але й через те, що навколишнЇ середовище активно впливаЇ на стан матер≥альних ресурс≥в. “аким чином еколог≥¤ здатна впливати на дв≥ групи ресурс≥в: трудових та матер≥альних). Ќейтрал≥зац≥¤ погроз з≥псуванн¤ або, нав≥ть, знищенн¤ навколишнього середовища, вимагаЇ витраченн¤ значних кошт≥в. “ак≥ погрози створюютьс¤ ¤к зовн≥шн≥ми, так ≥ внутр≥шн≥ми джерелами (перш за все, забруднюЇтьс¤ навколишнЇ середовище). ¬≥дходи виробництва у вигл¤д≥ викид≥в у пов≥тр¤, до р≥чок та мор≥в або закопуванн¤ у землю, забруднюють навколишнЇ середовище та загрожують самому ≥снуванню усього живого у св≥т≥, в тому числ≥, населенн¤ крањни. «б≥льшуютьс¤ захворюванн¤, зменшуЇтьс¤ потенц≥ал трудових ресурс≥в, пл≥дн≥сть њхнього використанн¤ (тобто продуктивн≥сть прац≥), пог≥ршуЇтьс¤ ¤к≥сть сировини. «нешкодженн¤ згаданого негативного впливу потребуЇ використанн¤ значних кошт≥в на буд≥вництво споруджень та виробленн¤ обладнанн¤ дл¤ знищенн¤ або нейтрал≥зац≥њ в≥дход≥в ≥ зменшенн¤ забрудненн¤ навколишнього середовища, дл¤ зб≥льшенн¤ пенс≥йних виплат та вкладень у охорону здоров? ¤ населенн¤, тощо. ”с≥ ц≥ (та де¤к≥ ≥нш≥) проблеми требавраховувати п≥д час визначенн¤ стану забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави.

ѕродовольча безпека- одна з головних умов ≥снуванн¤ людей, тварин, рослин. Ќаселенн¤ св≥ту стр≥мко зростаЇ, тож зростаЇ ≥ виробленн¤ продовольства, проте не так стр≥мко. Ќа¤вн≥сть (або в≥дсутн≥сть) продукт≥в харчуванн¤ впливаЇ на ф≥зичний та псих≥чний стан людей, в≥д чого зм≥нюЇтьс¤ р≥вень соц≥ального, пол≥тичного та економ≥чного спокою у держав≥. «абезпечен≥сть продуктами харчуванн¤ залежить в≥д багатьох фактор≥в. Ќа де¤к≥ з них людина зовс≥м або частково не може вплинути (погода, повен≥, землетруси, сел≥ тощо). “а маЇмо памТ¤тати, що одним з головних завдань управл≥нн¤ Ї передбаченн¤, ¤ке вт≥люЇтьс¤ у запоб≥ганн¤ нестач (в тому числ≥, ≥ продовольства). ¬итрати на продукти харчуванн¤, на њхна¤вний та стратег≥чний запаси, на створенн¤ умов дл¤ њх збер≥ганн¤ - все це маЇ враховувати (та розраховувати) ур¤довець, ¤кий займаЇтьс¤ проблемою забезпеченн¤ екосестейту. 2003 р. надав приклад, що дозвол¤Ї оц≥нити значенн¤ цього напр¤мку забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки. Ўахрањ у кв≥тн≥-травн≥ 2003 р. розпочали ≥нтенсивну ≥нформац≥йну обробку населенн¤ з метою створенн¤ аж≥отажного попиту. «ћ≤ спов≥щали прогнози про неврожай, про загрозу голоду, про ≥нш≥ негаразди, здатн≥ привести до голодомору, а шахрањ - п≥двищували ц≥ни на продукти харчуванн¤ (ц≥на на гречку, наприклад, зросла з 1, 4 грн. до 7 грн. за один к≥лограм). ¬ ”крањн≥ почалас¤ пан≥ка, найменш захищен≥ верстви населенн¤ скуповували продукти харчуванн¤, що ускладнило забезпеченн¤ ними населенн¤. ѕрезидент ”крањни видав спец≥альний ”каз, ¤ким зобовТ¤зав ”р¤д припинити зростанн¤ ц≥н ≥ пан≥ки. ”р¤д вжив в≥дпов≥дних заход≥в, завд¤ки чому йому не лише вдалос¤ втримати зростанн¤ ц≥н, але й частково повернути њх до попереднього р≥вн¤. ѕроведений спец≥альною ком≥с≥Їю анал≥з дов≥в штучн≥сть продовольчоњ кризи, а голови де¤ких обласних адм≥н≥страц≥й (зокрема, ƒн≥пропетровськоњ, «апор≥зькоњ, „ерн≥вецькоњ) були зн¤т≥ з посад.

¬≥йськова безпека - один з найб≥льш коштовних (дл¤ народного господарства крањни) напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки. Ќадм≥рн≥ витрати на цей напр¤мок ведуть до зубож≥нн¤ населенн¤, до скороченн¤ витрат на соц≥альн≥ потреби, що створюЇ загрозувнутр≥шньому спокою у держав≥. ¬одночас, значне зменшенн¤ витрат на цей напр¤мок призводить до зменшенн¤ р≥вн¤ забезпеченн¤ загальноњ безпеки держави, до негативних зм≥н у њњ становищ≥ у св≥т≥, зб≥льшуЇ нестаб≥льн≥сть держави. “ому ”р¤д повинен творчо п≥дходити до вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми, обірунтовуючи своњ р≥шенн¤ в≥дпов≥дними розрахунками та м≥ркуванн¤ми. Ќещодавно головнокомандувач украњнськоњ арм≥њ, ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма п≥ддав нищ≥вн≥й критиц≥ стан справ у збройних силах ”крањни. ¬≥н зазначив, що наша крањна утримуЇ найб≥льше в≥йсько, ¤ке Ї найменш боЇздатним у ™вроп≥. Ќагадав також про те, що кер≥вництво ”крањни вводилос¤ в оману щодо стану боЇготовност≥ ¬≥йськово-морських —ил (¬ћ—). ћ≥н≥стр оборони ¬. Ўк≥дченко п≥сл¤ цього подав проханн¤ про в≥дставку, ¤ка булаприйн¤тою. ћ≥н≥стром оборони призначено ™.  . ћарчука, ¤кий у своЇму першому виступ≥ за¤вив, що арм≥¤ буде значно скорочена та переозброЇна з урахуванн¤м побажанн¤ нашоњ крањни вступити до блоку Ќј“ќ. ј згодом, погодив з ѕрезидентом ”крањни про те, що у 2003 р. 40%, а у 2004 р. - 80% чиновник≥в ћ≥н≥стерства оборони становитимуть цив≥льн≥ особи, а також скороченн¤ цього року штату на 70 генеральських посад. ”крањнськ≥ «бройн≥ сили за останн≥ роки дек≥лька раз≥в демонстрували свою здатн≥сть бути загрозою дл¤ населенн¤ власноњ держави (ракета, ¤ку запустили п≥д час навчанн¤ на пол≥гон≥ УƒеснаФ, втрапила у житловий будинок у м. Ѕровари, загинули три особи. ѕ≥д час показових польот≥в на л≥товищ≥ —книл≥в п≥д Ћьвовом л≥так вр≥завс¤ у натовп гл¤дач≥в, що призвело до загибел≥ 84 та до пораненн¤ 199 чолов≥к (загалом постраждалими визнано понад 500 ос≥б), непоодинок≥ випадки, колидометалобрухту здають в≥йськове спор¤дженн¤, зокрема, 1,5 тонн≥ ав≥абомби, а також зар¤джен≥ гармати, одна з ¤ких п≥д час њњ р≥занн¤ вистр≥лила та пробила два приватних будинки, ≥ дл¤ ≥ноземних цив≥льних л≥так≥в, ¤к це було, коли украњнська ракета, п≥д час навчанн¤ у  риму, втрапила у рос≥йський л≥так, ¤кий зд≥йснював рейс з ≤зрањлю до Ќовосиб≥рська ≥ загинуло 64 особи).

«астереженн¤. Ќаведен≥ вище приклади Ї попередженн¤м про необх≥дн≥сть серйозного ставленн¤ до в≥йська, його вишколу та потреб. ѕ≥д час розгл¤ду справ, повТ¤заних з забезпеченн¤м в≥йськовоњ безпеки недоречно проводити пор≥вн¤нн¤ з тим, ¤к це вир≥шуЇтьс¤ у ≥нших крањнах, наприклад, у –ос≥њ. як орган≥зм кожноњлюдини, побудований на загально в≥домих засадах анатом≥њ, проте маЇ власн≥, притаманн≥лише йому,особливост≥ ≥ в≥дм≥ни, так само й арм≥¤, ¤ка Ї в≥дбитт¤м ментальноњ та економ≥чноњ складових, сформованих саме у ц≥й крањн≥ ≥сторично з врахуванн¤м ≥сторичноњ, б≥олог≥чноњ та економ≥чноњ генетики народу (населенн¤), Ї неповторною. “ому посиланн¤ на те, що –ос≥¤ реформуЇ власне в≥йсько, ¤ке набагато б≥льше за украњнське, до 2010 року, а ”крањна своЇ - до 2015 року, Ї некоректним: у кожного своњ можливост≥ та мета. ƒ≥йсно, наша крањна маЇ прискорити реформуванн¤ в≥йська, зменшити витрати на його утриманн¤ та п≥двищити ¤к≥сть захисту, але робити це повинн≥ з урахуванн¤м викладеного. —л≥д врахувати й можлив≥сть р≥зкого зб≥льшенн¤ безроб≥тт¤ серед продуктивноњ частини населенн¤ за рахунок скороченн¤ в≥йська ≥ запоб≥гти п≥двищенню (через зазначене) р≥вн¤ соц≥альноњ напруги у сусп≥льств≥.

–есурсна безпека - найб≥льш вразливий напр¤мок економ≥чноњ безпеки. ” св≥т≥ замало держав, ¤к≥ здатн≥ повн≥стю забезпечити своЇ ≥снуванн¤ за рахунок власних ресурс≥в. “ому ресурси та волод≥нн¤ ними Ї найголовн≥шою причиною виникненн¤ конфл≥кт≥в ≥ протисто¤нь. ¬≥дсутн≥сть або неповна забезпечен≥сть ресурсами спричин¤Ї велик≥ збитки економ≥ц≥ держави. —аме тому ”р¤д маЇ знати ¤к треба уникати загроз, що створюЇ в≥дсутн≥сть ресурс≥в, ¤к запоб≥гти такому стану держави, у ¤кому вона через нестачу ресурс≥в маЇ приймати р≥шенн¤, що не в≥дпов≥дають њњ ≥нтересам, загрожують суверен≥тету та державност≥. Ќещодавно (у липн≥ 2003 р.) в≥це-премТЇр-м≥н≥стр ”крањни ћ. јзаров продемонстрував розум≥нн¤ цього на оф≥ц≥йн≥й зустр≥ч≥ представник≥в крањн —Ќƒ у ћоскв≥, коли дом≥гс¤ включенн¤ до заключного документу р¤ду положень, що забезпечували захист нац≥ональних ≥нтерес≥в ”крањни п≥д час створенн¤ сп≥льного економ≥чного простору. ћова йшла саме про ресурсне забезпеченн¤.

ѕр≥сноводна безпека - р≥зновид продовольчоњ безпеки, водночас, р≥зновид ресурсноњ безпеки. ѕитна вода Ї одн≥Їю з головних потреб людини. ¬≥дсутн≥сть питноњ води призводить до загибел≥ людини за три дн≥ (в≥дсутн≥сть харч≥в - за м≥с¤ць). “ому питна вода - один з головних вид≥в ресурс≥в та компонент≥в харчуванн¤. ¬она Ї сировиною дл¤ ус≥х вид≥в напоњв (гор≥лки, пива, безалкогольних напоњв, чаю, кофе, кави тощо). ” св≥т≥ к≥льк≥сть питноњ води Ї обмеженою, тому за њњ волод≥нн¤ точитьс¤ запекла боротьба. « розвитком людства питна вода набуваЇ все б≥льшоњ значимост≥, потреби у цьому вид≥ ресурс≥в зростають, а на¤вн≥сть - зменшуЇтьс¤. ”р¤д ”крањни маЇ бути готовим до обгрунтуванн¤ державноњ точки зору щодо питноњ води та пост≥йного забезпеченн¤ нею населенн¤ крањни. Ќа п≥дстав≥ в≥дпов≥дних розрахунк≥в повинн≥ робити прогнози щодо витрат на питну воду ≥ забезпеченн¤ њњ ¤кост≥ та про њх вплив на економ≥ку крањни, а через те - на економ≥чну безпеку держави. Ќещодавно (кв≥тень-липень 2003 р.) сталас¤ б≥да у м. —уходольськ, де через нев≥дпов≥дн≥сть сан≥тарним нормам питноњ води на гепатит захвор≥ло понад 700 ос≥б. ƒержава понесла значн≥ втрати, а люди втратили здоровТ¤, ¤ке неможливо повернути. “ак недбал≥сть м≥сцевоњ влади завдала шкоди ≥ держав≥, ≥ люд¤м.

≈нергетична безпека - один з головних напр¤мк≥в збереженн¤ економ≥чноњ безпеки держави, р≥зновид ресурсноњ безпеки /158/. Ќауково-техн≥чна революц≥¤ (Ќ“–) призвела до зб≥льшенн¤ використанн¤ енергонос≥њв, ¤ких потребують виробництво та побут. ќбмежен≥сть видобуванн¤ призвела до п≥двищенн¤ ц≥н та значимост≥ енергонос≥њв, що Ї особливо бол≥сним дл¤ молодих ≥ економ≥чно слабих держав. ÷ей вид безпеки (а в≥дсутн≥сть достатньоњ к≥лькост≥ енергонос≥њв створюЇ дуже небезпечне становище) зараз дл¤ нашоњ молодоњ держави маЇ дуже велике значенн¤ через те, що виробл¤Їмо њх недостатньо дл¤ забезпеченн¤ своњх потреб (нафти - 2-4 млн. тонн, при потреб≥ 16-20 млн. тонн на р≥к, газу 16-18 млрд. куб. м. при потреб≥ у 72-75 млрд. куб. м.), тому ”крањна залежить в≥д крањн постачальник≥в енергонос≥њв (насамперед, в≥д –ос≥њ та “уркмен≥њ). “реба в≥дзначити, що крањни постачальники шл¤хом непостачанн¤ енергонос≥њв ≥нод≥ змушують ”крањну приймати пол≥тичн≥ або економ≥чн≥ р≥шенн¤, ¤к≥ не в≥дпов≥дають њњ державност≥ та власним ≥нтересам. як вже згадували, енергетичних криз УскуштувалиФ крањни «ах≥дноњ ™вропи, япон≥њ та —Ўј. ÷≥ кризи ви¤вили вразлив≥сть крањн та чутлив≥сть њхн≥х економ≥к щодо недостатнього забезпеченн¤ енергонос≥¤ми. «араз енергонос≥њ ≥нод≥ використовуютьс¤ ¤к чинник пол≥тичного шантажу та економ≥чноњ дестаб≥л≥зац≥њ у крањнах колишнього —–—–. «а цих умов ”крањна повинна мати ѕрограму протид≥њ економ≥чному шантажу ≥ переходу на альтернативне паливо. ” јпарат≥ –ЌЅќ” в≥дпов≥дн≥ пропозиц≥њ з зазначенн¤м вид≥в альтернативного палива та джерел його отриманн¤ було розробленими у 2001 р., але поки що вони не реал≥зуютьс¤.

÷≥нова безпека - р≥зновид безпеки, що маЇ найб≥льший вплив на економ≥ку /164, 165, 166/. ¬≥рне визначенн¤ ц≥ни дозвол¤Ї правильно оц≥нити працю та встановити адекватний розпод≥л благ пом≥ж мешканц¤ми крањни, проводити в≥рний обм≥н послугами та товарами, ¤к у середин≥ крањни, так ≥ на м≥жнародному р≥вн≥ (нагадуЇмо, що паритет валют встановлюЇтьс¤ через њх куп≥вельну спроможн≥сть за допомогою формул Ћаспейреса, ѕааше, “орнкв≥ста та ‘≥шера /141/. Ѕазою дл¤ визначенн¤ паритету валют Ї ц≥ни на товари певного набору у крањнах, валюти ¤ких пор≥внюютьс¤). «овн≥шн≥ та внутр≥шн≥ чинники, що впливають на р≥вень ц≥н Ї джерелами балансу або в≥дсутност≥ збалансованост≥ економ≥ки держави. ” 2003 р. ”крањна скуштувала результати недолугоњ ц≥новоњ пол≥тики њњ ”р¤ду, що призвело до р≥зкого зростанн¤ ц≥н на борошно ≥ крупи, а подекуди - ≥ на хл≥б. Ѕез обгрунтуванн¤, базуючи своњ д≥њ лише на тому, що у 2002 р. був з≥браним великий врожай зерна, за кордон була проданою значна к≥льк≥сть пшениц≥, що надало можлив≥сть спекул¤тивним силам у середин≥ крањни створити кризов≥ умови щодо забезпеченн¤ населенн¤ продовольством. ѕопри неодноразов≥ запевненн¤ ”р¤ду, що в≥н здатний подолати негативи, населенн¤ продовжуЇ скуповувати борошно та крупи, утворюючи на них аж≥отажний попит ≥ станом на 2 липн¤ 2003 р. ц¤ криза ще не подолана. ќсобливо важко складаЇтьс¤ ситуац≥¤ дл¤ найменш забезпечених верств населенн¤: пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в, багатод≥тних родин. “епер населенн¤ нашоњ крањни переконалос¤ у важливост≥ проведенн¤ в≥рноњ ц≥новоњ пол≥тики. Ќаведемо лише одне св≥дченн¤: У«а тиждень ц≥ни на борошно, крупи, макаронн≥ вироби виросли на хмельницьких ринках практично удв≥ч≥. Ѕорошно обходитьс¤ покупцю у дв≥ гривн≥ двадц¤ть коп≥йок, макарони - три, ц≥на гречки п≥дскочила до пТ¤ти гривень. ѕодорожчали ус≥ без вин¤тку крупи. ўоб заспокоњти город¤н, хмельницька м≥ська влада прийн¤ла р≥шенн¤ вид≥лити хл≥бопекарн¤м кредит дл¤ закуп≥вл≥ зернаФ /405/. ÷≥нова безпека т≥сно пов? ¤зана з ф≥нансово-грошовою безпекою.

‘≥нансово-грошова безпека - р≥зновид безпеки, що маЇ вплив на ус≥ галуз≥ економ≥ки держави. ќск≥льки грош≥ Ї екв≥валентом вартост≥ будь-¤ких товар≥в (послуг), вони (через ц≥ну) Ї чинником, спроможним дестаб≥л≥зувати економ≥чне становище у крањн≥. √рош≥ - це не т≥льки паперов≥ або монетн≥ знаки обм≥ну, куп≥вл≥ або продажу, але й безгот≥вков≥ перекази та ц≥нн≥ папери (акц≥њ, вексел≥, сертиф≥кати, обл≥гац≥њ тощо), що визначають ф≥нансовий стан держави. ¬еличезне значенн¤ маЇ банк≥вська система крањни, ¤ка забезпечуЇ зд≥йсненн¤ ус≥х операц≥њ з об≥гу грошей та ц≥нних папер≥в. —аме банки здатн≥ стаб≥л≥зувати або дестаб≥л≥зувати ф≥нансове становище держави (ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма багато уваги прид≥лив цьому питанню у виступ≥ на науков≥й конференц≥њ 16 листопада 2000 року У”крањна: п≥дсумки соц≥ально-економ≥чного розвитку та погл¤д у майбутнЇФ /167/). Ќе зважаючи на велику увагу до цього напр¤мку економ≥чноњ безпеки з боку кер≥вництва крањною, в≥н залишаЇтьс¤ найб≥льш консервативним, у ньому немаЇ нав≥ть зародк≥в конкуренц≥њ, ¤ка Ї головною ознакою ринковоњ економ≥ки.

ѕол≥тична безпека - один з найголовн≥ших р≥зновид≥в безпеки, що використовуЇ пол≥тичн≥ засоби дл¤ економ≥чного та соц≥ального балансу (або його в≥дсутност≥) державного устрою. ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д де¤ких ≥нших р≥зновид≥в тим, що у нього немаЇ сталого нос≥¤. ¬икористовуючи можливост≥ надан≥ ринковою економ≥кою, певн≥ пол≥тичн≥ сили купують голоси виборц≥в або наймають тих, хто п≥кетуЇ ¬ерховну –аду,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в або јдм≥н≥страц≥ю ѕрезидента ”крањни задл¤ зовн≥шнього тиску на њхн≥ р≥шенн¤. ѕри цьому часто-густо ≥гнорують нац≥ональн≥ ≥нтереси украњнськоњ держави, надаючи перевагу власним уподобанн¤м та мет≥. «азначимо, що використовують економ≥чн≥ можливост≥ (штучне утворенн¤ нестач, ≥нформац≥йний терор, дезор≥Їнтац≥¤ та дез≥нформац≥¤ населенн¤ крањни через п≥дкуп окремих впливових ос≥б або орган≥в «ћ≤). ƒл¤ дестаб≥л≥зац≥њ пол≥тичноњ та економ≥чноњ ситуац≥њ у крањн≥ з метою захопленн¤ влади через усуненн¤ лег≥тимно обраних кер≥вник≥в держави застосовують економ≥чну та пол≥тичну зброю.

ƒов≥дка. ”крањна вперше з≥ткнулас¤ з необх≥дн≥стю боронитис¤ в≥д пол≥тичноњ зброњ у вересн≥-жовтн≥ 1994 року у  риму. ѕот≥м - 18 липн¤ 1995 року п≥д час похованн¤ митрополита ¬олодимира на —оф≥йськ≥й площ≥ у  иЇв≥ та 9 березн¤ 2001 року, коли найманц≥ атакували јдм≥н≥страц≥ю ѕрезидента ”крањни ≥ ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ (Уп≥кФ нагн≥танн¤ напруги через так зван≥ Укасетний скандалФ та Усправу √онгадзеФ, справи про продаж систем У ольчугаФ ≤раку /236, 246/).

”никнути негативного впливу застосуванн¤ пол≥тичноњ зброњ на економ≥ку крањни можна через своЇчасне перекритт¤ зовн≥шн≥х канал≥в ф≥нансуванн¤ опозиц≥њ.

—оц≥альна безпека - р≥зновид безпеки, що базуЇтьс¤ на псих≥чному та психолог≥чному стан≥ населенн¤ крањни. «алежить в≥д багатьох ≥нших вид≥в безпеки (зокрема в≥д економ≥чноњ, пол≥тичноњ, ц≥новоњ, ≥нформац≥йноњ тощо) та чинник≥в (на¤вн≥сть значноњ к≥лькост≥ безроб≥тних, багатод≥тних родин, крим≥нальних угруповань, д≥њ правоохоронних орган≥в тощо). ¬≥дчутно зм≥нюЇтьс¤ п≥д час воЇн, еп≥дем≥й, п≥двищенн¤ ц≥н, проведенн¤ вибор≥в.

 рим≥нальна безпека - р≥зновид безпеки, ¤кий не маЇ конкретного нос≥¤, але потужно впливаЇ на економ≥чний стан держави (через економ≥чн≥ злочини) та њњ мешканц≥в (через вбивства, івалтуванн¤, крад≥жки, пограбуванн¤). «а даними правоохоронних орган≥в ”крањни грошовий об≥г т≥ньовоњ економ≥ки зараз наближаЇтьс¤ за обс¤гом до грошового об≥гу ус≥Їњ економ≥ки, що залишилас¤. ћаЇ пр¤мий (д≥њ економ≥чного характеру) або непр¤мий (через зростанн¤ соц≥альноњ напруги внасл≥док пог≥ршенн¤ псих≥чного стану населенн¤, невпевнен≥сть владних структур, тощо) вплив на економ≥чну безпеку держави.  р≥м того, впливаЇ на обс¤г залученн¤ та вкладанн¤ кап≥талу до економ≥ки крањни, ¤к зсередини (в≥тчизн¤н≥ вкладники), так ≥ ззовн≥ (≥ноземн≥ вкладники). ¬≥двол≥каЇ значн≥ кошти на утриманн¤ правоохоронних орган≥в (цей напр¤мок економ≥чноњ безпеки не забезпечений не лише в ”крањн≥, а й в ц≥лому у св≥т≥. ўор≥чн≥ здобутки св≥тового крим≥налу становл¤ть 8 млрд. дол., тобто майже 20% ¬¬ѕ усього св≥ту, при цьому щор≥чно Ув≥дмиваЇтьс¤Ф у св≥т≥ 600 млрд. дол. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, в ”крањн≥ - близько 1 млрд. грн. /333/).

ћедична безпека - один з найважлив≥ших р≥зновид≥в безпеки, ¤кий маЇ вплив на будь-¤ку сферу д≥¤льност≥ людини. Ќехтуванн¤ цим р≥зновидом безпеки призводить до дестаб≥л≥зац≥њ економ≥ки внасл≥док скороченн¤ часових та трудових ресурс≥в, зб≥льшенн¤ виплат за л≥карн¤ними листками та пенс≥¤ми, пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ тощо. ћаЇ тактичне та стратег≥чне значенн¤ (через демограф≥чн≥ зм≥ни).

≤нформац≥йна безпека - один з найважлив≥ших напр¤мк≥в забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки. «астосуванн¤ прихованоњ ≥нформац≥њ задл¤ ман≥пулюванн¤ псих≥кою населенн¤, реклами ≥ноземних товар≥в ≥ послуг, створенн¤ позитивного ≥м≥джу ≥ноземних держав, окремих пол≥тичних д≥¤ч≥в, п≥дприЇмств - далеко не повний перел≥к можливостей використанн¤ ≥нформац≥њ дл¤ пог≥ршенн¤ стану економ≥чноњ безпеки та р≥вн¤ пол≥тичноњ стаб≥льност≥ в ”крањн≥, що використовуютьс¤ зараз проти њњ населенн¤. –≥зноман≥тн≥сть та розгалужен≥сть засоб≥в наданн¤ ≥нформац≥њ практично унеможливлюЇ повне знешкодженн¤ негативного впливу супротивник≥в незалежноњ ”крањни. ≤нформац≥¤ - це дуже коштовний товар, а њњ нос≥њ та розповсюджувач≥, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, журнал≥сти, телеведуч≥, назван≥ в ”крањн≥ Учетвертою владоюФ. ѕроте, не ус≥ громад¤ни нашоњ крањн≥, що мають можлив≥сть використовувати ≥нформац≥ю, сумл≥нно виконують св≥й громад¤нськ≥й обовТ¤зок, тому маЇмо багато клопоту з подоланн¤м штучно створених перешкод на шл¤ху до повноњ економ≥чноњ незалежност≥ суверенноњ ”крањни. „асто -густо «ћ≤ плутають свободу слова з≥ свободою продажу ≥нформац≥йного простору нашоњ держави дл¤ одержанн¤ ними («ћ≤) прибутку, при цьому перес≥чн≥ громад¤ни ”крањни цими органами д≥йсноњ свободи слова позбавлен≥.

Ќауково-≥нтелектуальна безпека - найменш досл≥джений напр¤мок забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави. « одного боку здатний над швидко п≥двищити р≥вень забезпеченн¤ екосестейту через застосуванн¤ винаход≥в (наприклад, альтернативного палива, над економних двигун≥в, ¤к це зробив ¬. ‘ролов з м. ћиколањв), з ≥ншого боку - найдорожче задоволенн¤ дл¤ держави, ¤ка утримуЇ величезну арм≥ю вчених, що працюють на ≥нш≥ крањн≥ (наприклад, значна к≥льк≥сть вчених ≤нституту к≥бернетики ЌјЌ” дек≥лька рок≥в працювала на ѕентагон, в≥йськове в≥домство —Ўј. ÷≥ вчен≥, отримуючи зароб≥тну плату з державного бюджету ”крањни, використовуючи обладнанн¤, будинки та будови, матер≥альн≥ та сировинн≥ запаси ”крањни. виконували завданн¤ американських в≥йськовик≥в ≥ отримували в≥д них платню. ≤ так≥ приклади - не поодинок≥). ”крањна не використовуЇ св≥й науковий потенц≥ал (понад 70 тис¤ч громад¤н ”крањни мають науковий ступ≥нь кандидата наук, понад 5 тис¤ч - доктора наук). дл¤ дос¤гненн¤ високого р≥вн¤ розвитку економ≥ки та дл¤ забезпеченн¤ власноњ економ≥чноњ безпеки.

¬изначеними та перел≥ченими 14 напр¤мками забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави не дос¤гаЇтьс¤ та не обмежуЇтьс¤ (Ї ще псих≥чна, психолог≥чна, неконтрольована, комплексна та багато ≥нших вид≥в ≥ р≥зновид≥в безпеки). “а на наш погл¤д знанн¤ њх надаЇ той запас, що потр≥бен науковц¤м - досл≥дникам ≥ ур¤довц¤м. Ѕ≥льш докладно про забезпеченн¤ цих та ≥нших напр¤мк≥в економ≥чноњ безпеки держави йдетьс¤ у подальших розд≥лах та параграфах монограф≥њ.

“реба враховувати, що наука про економ≥чну безпеку держави маЇ не фундаментальний, а прикладний характер ≥ тому ус≥ њњ досл≥дженн¤ та результати мають бути реал≥зованими на практиц≥. ÷им по¤снюЇтьс¤ необх≥дн≥сть детальн≥шого розгл¤ду њњ складових частин.

<<√лавна¤ ...<<  оглавлению книги ..<Ќазад..ƒалее>