2.3.5. ≈коном≥чна безпека рег≥ону

Ѕезпека рег≥он≥в Ї найсуттЇв≥шою частиною безпеки держави, адже без них держава не ≥снуЇ.

¬. яцуба

«араз ”крањна складаЇтьс¤ з 27 рег≥он≥в: 24-х областей (¬≥нницька, ¬олинська, ƒн≥пропетровська, ƒонецька, ∆итомирська, «акарпатська, «апор≥зька, ≤вано-‘ранк≥вська,  ≥ровоградська,  ињвська, Ћуганська, Ћьв≥вська, ћиколањвська, ќдеська, ѕолтавська, –≥вненська, —умська, “ерноп≥льська, ’арк≥вська, ’ерсонська, ’мельницька, „еркаська, „ерн≥вецька, „ерн≥г≥вська), јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та двох м≥ст державного п≥дпор¤дкуванн¤:  иЇва ≥ —евастопол¤.

якщо у становищ≥ людини ≥ угруповань ”крањна певною м≥рою вкладаЇтьс¤ у загально Ївропейськ≥ перспективи через ≥нтеграц≥ю(щоправда, некеровану державою) у розпод≥л≥ прац≥ (Уеконом≥чна людинаФ) та у створен≥ динам≥чноњ р≥вноваги у малому ≥ середньомуб≥знес≥ ≥ додержанн¤ тенденц≥й щодо зм≥н у громад¤нському стан≥ родин, то нанайб≥льш вразливому напр¤мку, рег≥ональному управл≥нн≥, у украњнськоњ держави велик≥ проблеми.

Ќа щаст¤, поки що немаЇ крањн - супротивник≥в, ¤к≥ б застосували до ”крањни економ≥чну зброю (наприклад, штучне п≥двищенн¤ економ≥чного розшаруванн¤ рег≥он≥в, поступову експанс≥ю та нарощуванн¤ потенц≥алу участ≥ ≥ноземних трудових ресурс≥в, в≥дд≥ленн¤ в≥д ”крањни прикордонних рег≥он≥в тощо), хоча зробити це у сьогоденн≥ буде не важко.

Ќамаганн¤ центральноњ влади втримати рег≥они у п≥дпор¤дкуванн≥, створеному ще за рад¤нськ≥ часи, дедал≥ стають менш ефективними ≥ перетворюютьс¤ у важел≥ впливу та джерела збагаченн¤ м≥сцевих ел≥т.

“ак. централ≥зоване забезпеченн¤ енергонос≥¤ми знищуЇеконом≥чну незалежн≥сть нашоњ крањни через необх≥дн≥сть закуповувати енергонос≥њ у над великих розм≥рах (за витрачанн¤м енергонос≥њв на виробленн¤ одного виробу показники в ”крањн≥ найвищ≥ у св≥т≥): рег≥они, за замовленн¤ми ¤ких центральна влада формуЇ потреби держави у енергонос≥¤х, навмисно переб≥льшують потреби (р≥зницю продають ≥ грош≥, зроблен≥ з паперових потреб, привласнюють), зовс≥м або частково не використовують м≥сцев≥ енергонос≥њ, припинили пошуки альтернативних джерел забезпеченн¤ (наприклад, використанн¤ торфу).

ѕро ¤ке забезпеченн¤ екосестейту може йти мова в ”крањн≥, ¤кщо кожен р≥к лише на паперових комб≥нац≥¤х держава втрачаЇ через закуп≥влю нафти 1,3 - 1,5 млрд. дол.? Ќе меншими Ї втрати ≥ через завищен≥ замовленн¤ газу (зараз вони складають 72 млрд. куб. м.).«агалом закуп≥вл¤ енергонос≥њв стаЇ держав≥ у 6 млрд. дол. (при доходн≥й частин≥ ƒержавного бюджету у 2003 роц≥, ¤ка трохи перевищуЇ 10 млрд. дол.).

≤снуюча так звана Увертикаль владиФ занадто коштовна дл¤ незалежноњ ”крањни. ”триманська пол≥тика рег≥он≥в та надм≥рна централ≥зац≥¤ постачанн¤ призвели до того, що 25 з них Ї дотац≥йними!

«а таких умов ”крањна здатна лише втрачати своњ здобутки у незалежност≥ та суверенност≥. ѕроте, ус≥ г≥лки влади, ≥м≥туючи зац≥кавлен≥сть у збереженн≥ нашоњ крањн≥ та пост≥йне протисто¤нн¤ опозиц≥њ ≥ проур¤дових та пропрезидентських сил у ¬ерховн≥й –ад≥, насправд≥ переймаютьс¤ лише особистими ≥нтересами, що й робить ус≥ њхн≥ зусилл¤ марними ≥ призводить до щор≥чного зб≥льшенн¤ смертност≥ населенн¤, зменшенн¤ народжуваност≥, усе б≥льшеп≥дпор¤дковують пол≥тику украњнськоњ держави ≥нтересам супердержав.

«араз ѕрезидент намагаЇтьс¤ утворити баланс рег≥ональних ≥нтерес≥в через вр≥вноваженн¤ вплив≥в рег≥ональних ел≥т на центральну владу (зам≥сть виконанн¤ свого пр¤мого призначенн¤ - розробки перспективи розвитку украњнськоњ держави).

≤снуюча система влади не забезпечуЇ потреби населенн¤, залишивши його поза полем впливу на переб≥г под≥й у держав≥ ≥ на власну долю. ќднак, ? ≥нший шл¤х у рег≥ональн≥й пол≥тиц≥ - створенн¤ соц≥опол≥с≥в 189/. якщо використати нароби украњнських вчених у ц≥й галуз≥, можна швидко ≥ ефектно вир≥шити проблеми рег≥ональноњ пол≥тики на засадах справжнього народовладд¤ ≥ громадського сусп≥льства.

¬исновки:

1. ≈коном≥чна безпека рег≥он≥в не забезпечена.

2. –ег≥они створюють додатков≥ труднощ≥ у забезпеченн≥ екосестейту ”крањни.

3. ѕодальший розвиток незалежноњ украњнськоњ держави можливий лише через зм≥ну рег≥ональноњ пол≥тики держави, перерозпод≥л владних повноважень та передачу рег≥ональн≥й влад≥ повноважень щодо самозабезпеченн¤ рег≥он≥в без дотац≥й з центру, а також на засадах створенн¤ соц≥опол≥с≥в.

4. ”крањна маЇ радикально зм≥нити структуру та систему п≥дготовки кадр≥в рег≥онального управл≥нн¤.

5. Ќагальними стали потреби у перебудов≥ не лише структури, а й головних засад рег≥ональноњ пол≥тики через впровадженн¤ пол≥тичноњ ≥ економ≥чноњ реформ.

6. ¬их≥д у нашоњ держави Ї - це створенн¤ соц≥опол≥с≥в за науковими напрацюванн¤ми украњнських вчених.

7. ƒемократичне сусп≥льство вимагаЇ впровадженн¤ повного народовладд¤ на ус≥х р≥вн¤х управл≥нн¤, тому створенн¤ соц≥опол≥с≥в у сьогоденн≥ Ї Їдиним шл¤хом ”крањни у њњ переход≥ до громадського сусп≥льства.

 

2.4. ¬заЇмоповТ¤зан≥сть забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки обТЇкт≥в державного управл≥нн¤

 

”се у св≥т≥ повТ¤зано, а у держав≥ - звТ¤зано.

√енад≥й ’азанов.

ƒержава не ≥снуЇ без громад¤н, а громад¤нам кепсько без держави.

Ћафонтен

ќдн≥Їю з чотирьох головних засад першоњ з наук про економ≥чну безпеку (науки про м≥жнародну економ≥чну безпеку) Ї взаЇмоповТ¤зан≥сть та взаЇмозалежн≥сть усього у св≥т≥, що стало найб≥льш вагомим доказом у доведенн≥ взаЇмоповТ¤заност≥ обТЇкт≥в державного управл≥нн¤. јдже не може бути повн≥стю забезпеченою екосестейт, ¤кщо не забезпечена економ≥чна безпека рег≥ону, угрупованн¤ та Уеконом≥чноњ людиниФ. ≈косестейт - це система, елементами ¤коњ Ї згадан≥ обТЇкти, а за теор≥Їю побудови св≥ту вих≥д з системи будь ¤кого елементу перетворюЇ њњ на ≥ншу систему, тобто призводить до загибел≥ першу з систем.

ј що ж станетьс¤ з елементом? ¬≥н маЇ ув≥йти до ≥ншоњ системи, але його функц≥ональне призначенн¤ та м≥сце у ц≥й нов≥й систем≥ зм≥н¤тьс¤, тобто в≥н також перетворитьс¤ на ≥нший елемент, а той,що був на початку, загине.

“ака жорстка повТ¤зан≥сть диктуЇ пом≥рн≥сть повед≥нки ¤ксистеми, так ≥ кожного з њњ елемент≥в.

—в≥том керують ≥нтереси, а системи виникають там, де дос¤гаЇтьс¤ баланс ≥нтерес≥в, ≥ зникають тод≥, коли зникаЇ баланс ≥нтерес≥в. ≤нтерес кожного з елемент≥в екосестейту - забезпеченн¤ власноњ економ≥чноњ безпеки, а держави - забезпеченн¤ ≥снуванн¤ ≥ розвитку системи. ѕроте, ≥нтереси не завжди зб≥гаютьс¤ ≥ тод≥держава поступаЇтьс¤ ≥нтересами њњ елемент≥в заради дос¤гненн¤ власноњ мети.

Ќа такий же вчинок здатн≥ рег≥они, угрупованн¤, людина, ¤к≥ знаход¤ть кращ≥ умови власного ≥снуванн¤ ≥ намагаютьс¤ ув≥йти до новоњ системи (так, ще до 1998 року, понад 500 тис¤ч ж≥нок вињхало з ”крањни на пост≥йне проживанн¤ за кордоном, 100 тис¤ч з них - дл¤ прац≥ у секс -б≥знес≥ /190/. ¬они вважали, що там њм буде краще ≥ вир≥шили зм≥нити Ѕатьк≥вщину за Усолодке житт¤Ф).

Ќайлегше вчинити таке людин≥ - вона маЇ багато вар≥ант≥в вир≥шенн¤ проблеми через вињзд за кордон. Ќатом≥сть, угрупованню це зробити складн≥ше: держава може чинити оп≥р, заарештувати банк≥вськ≥ рахунки, не надати в≥зи, в≥д≥брати майно, змусити сплатити велик≥ грош≥ тощо. “ому угрупованн¤, ¤к правило, йдуть на хитрощ≥, створюючи ф≥ктивн≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства, вивоз¤чи обладнанн¤ та коштовност≥ за кордон, а пот≥м залишаюсь там разомз≥ своњми гр≥шмита вивезеним крамом.

Ќайскладн≥ше у цьому сенс≥ рег≥онов≥. ўоб приЇднатис¤ до ≥ншоњ системи (держави) потр≥бн≥ величезн≥ зусилл¤, адже кожна держава найб≥льше п≥клуЇтьс¤ про свою непод≥льн≥сть. ¬их≥д дл¤ рег≥он≥в лежить у площин≥ економ≥чних шахрайств: навмисно л≥зе у борги до сус≥днього рег≥ону ≥ншоњ держави, сплачуючи по боргах власним майном: п≥дприЇмствами, корисними копалинами, трудовими ресурсами, тощо. ¬решт≥-решт рег≥он фактично перетворюЇтьс¤ на сател≥та сус≥дньоњ територ≥њ ≥ншоњ держави ≥ хоча за юрисдикц≥Їю належить, скаж≥мо, ”крањн≥, його економ≥ка повн≥стю залежна в≥д економ≥ки, наприклад, ЅЇлгородськоњ област≥ –ос≥њ, з чим змушена рахуватис¤ центральна влада ”крањни.

«робимо висновки:

1. «абезпеченн¤ екосестейту неможливе ¤кщо не забезпечена економ≥чна безпека рег≥он≥в, угруповань та громад¤н держави.

2. ≈коном≥чна безпека рег≥ону, угрупованн¤ та людини повн≥стю залежна в≥д р≥вн¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави.

3. —проби елемент≥в системи УдержавиФ перейти до ≥ншоњ системи наштовхуЇтьс¤ на оп≥р т≥Їњ держави, що втрачаЇ, та ќќЌ, ¤ка гарантуЇ кожному з њњ член≥в територ≥альну ц≥л≥сн≥сть ≥ невтручанн¤ у внутр≥шн≥ справи з боку ≥нших держав.

4. У≈коном≥чна людинаФ досить легко може зм≥нити пост≥йне м≥сце проживанн¤ ≥ тим зм≥нити р≥вень њњ економ≥чноњ захищеност≥.

5. ”групованн¤ здатне позбутис¤ об≥йм≥в держави завд¤ки створенню сп≥льного п≥дприЇмства або входженн¤ до “Ќ  та перенесенн¤ основноњ д≥¤льност≥ на територ≥ю ≥ншоњ крањни.

6. –ег≥он практично не в змоз≥ вийти з держави ≥ тому ладен черезеконом≥чн≥ заходи та засоби помТ¤кшити взаЇмини з≥ своЇю державою.

7. —в≥том керують ≥нтереси, тому держава часто-густо поступаЇтьс¤ ≥нтересами власних громад¤н, в≥тчизн¤них угруповань та рег≥он≥в задл¤ забезпеченн¤ власних ≥нтерес≥в.

¬исновки та пропозиц≥њ

«авершуючи працю над розд≥лом 2, маЇмо сформулювати к≥нцев≥ висновки та пропозиц≥њ щодо використанн¤ результат≥в досл≥джень, проведених у його межах.

–озроблена —истема критичних обмежень та математичний апарат встановленн¤ порогових значень оболонок захисту ≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни не Ї найкращими, але, поки не ≥снуЇ л≥пшого, державне управл≥нн¤ повинно проводити мон≥торинг за ними щоб уникненн¤ стану катастрофи чи загально економ≥чноњ або загально енергетичноњ криз.

«розум≥ло, що дл¤ того потр≥бно створити —истему забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки (—«≈Ѕ) ”крањни, ¤ка буде оснащеною найнов≥тн≥шою техн≥кою з найвищим р≥внем захисту в≥д неконтрольованого проникненн¤ або в≥русного ≥нф≥куванн¤. ƒл¤ њњ пл≥дного та ¤к≥сного функц≥онуванн¤ (а коли мова заходить про забезпеченн¤ безпеки ус≥ роботи мають бути найвищого гатунку) треба в≥дпов≥дним чином навчити персонал, забезпечити йому достатн≥й р≥вень зароб≥тноњ плати та соц≥ального захисту.

ѕерел≥чили лише дек≥лька потреб, однак њх набагато б≥льше, вони мають бути досл≥джен≥ вченими та реал≥зованими на практиц≥ ¤комога швидше (однак швидк≥сть не маЇ бути причиною зниженн¤ вимог до њхньоњ ¤кост≥).

“аким чином результати досл≥джень, проведених у межахцього розд≥лу, дозвол¤ють надати наступн≥: пропозиц≥њ:

1. ѕроф≥нансувати спец≥альн≥ науков≥ досл≥дженн¤ з метою вивченн¤ та забезпеченн¤ потреб (в тому числ≥, зароб≥тноњ плати, побутових умов житт¤, психолог≥њ та ставленн¤ до виконанн¤ покладених на них обовТ¤зк≥в, ставленн¤ до родини ≥ њњ м≥сц¤ у забезпеченн≥ нормальних умов ≥снуванн¤ фах≥вц¤, його душевного та ф≥зичного здоровТ¤ тощо) державних службовц≥в, що будуть залученими до забезпеченн¤ екосестейту.

2. ѕродовжити науково-досл≥дницьк≥ роботи у галуз≥ м≥жрег≥ональних та м≥жособист≥сних стосунк≥в ≥ в≥дносин з метою поглибленн¤ сталост≥ стану економ≥чноњ безпеки ”крањни.

3. ѕроводити в≥дб≥р дл¤ роботи з забезпеченн¤ екосестейту”крањни за спец≥ально розробленими фах≥вц¤ми р≥зних напр¤мк≥в (психологами, ф≥з≥ологами, псих≥атрами, економ≥стами, фах≥вц¤ми з п≥дготовки менеджер≥в та кадр≥в дл¤ забезпеченн¤ екосестейту тощо) тестами ≥ програмами, ¤к≥ б дозволили не допустити до —«≈Ѕ ”крањни неквал≥ф≥кованих або недостатньо здорових людей, що може вплинути на ¤к≥сть зазначених роб≥т ≥ пог≥ршити стан екосестейту або призвести до економ≥чноњ катастрофи украњнську незалежну державу.

4. –озробити та впровадити —истему показник≥в дл¤ визначенн¤ надзвичайного стану украњнськоњ економ≥ки з метою введенн¤ в д≥ю закону ”крањни Уѕро правов≥ засади надзвичайного стану в ”крањн≥Ф та переведенн¤ управл≥нн¤ економ≥кою держави у режим, передбачений цим законом.

5. –озробити та внести у згаданий закон стат≥ Уѕро введенн¤ стану надзвичайного управл≥нн¤ економ≥кою ”крањниФ.

6. –озробити та прийн¤ти ¬ерховною –адою «акон ”крањни Уѕро забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки украњнськоњ державиФ.

7. ” згаданому у п. 6. «акону ”крањни передбачити обовТ¤зкове забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ус≥х обТЇкт≥в захисту (громад¤нина, угрупованн¤, рег≥ону) та дос¤гненн¤ балансу њхн≥х ≥нтерес≥в.

<<√лавна¤ ...<<  оглавлению книги ..<Ќазад..ƒалее>