3.3. Основи науки про методи активізації творчого мислення (крементації)

Усе, що викликає перехід від

небуття до буття - творчість.

Платон /255/.

Лише творчість здатна дозволити отримувати більше, ніж очікуєш, а колективна творчість - більше, ніж можеш

Наука про методи активізації творчого мислення, що зветься крементацією (creating methods of mentality), старша за кваліджметрію. Започаткована ще до Другої Світової війни у 1935 р. американським інженером А. Осборном (метод “мозкового штурму”), а у Радянському Союзі - лише у роки Вітчизняної війни, інженером Пермського телефонного заводу Ю. Соболевим (спочатку про його метод по-елементного конструювання сповістили тільки газети “Правда” та “Известия” (1947 рік), і лише через декілька десятків років вийшли книги /204, 205/). Практично у той же час керівник лабораторії фірми “Дженерал електрик” Лоуренс Майлз (США) розпочав розробку та реалізацію метода, який був названий інженерно - вартісним аналізом. У США методи цієї науки знайшли широке розповсюдження у 40-х, 50-х та 60-х роках ХХ-го сторіччя /206/, а у країнах Західної Європи - на 3-5 років пізніше /207/. Натомість, у країнах Східної Європи - лише наприкінці 70-х років /208/ (автор наявного дослідження захищав кандидатську дисертацію на тему “Використання ФВА”, тому був особисто знайомим та співпрацював майже з усіма видатними вченими СРСР у царині крементації, зокрема, з Ю. М. Соболєвим, Є. О. Грампом, М. Г. Карпуніним, Б. І. Майданчиком, Н. К. Мойсеєвою, Ю. П. Ковальовим, В. С. Васільонком, В. А. Глезером /216/, Р. Влчеком (ЧССР), Ф. Нашді (Угорщина) та багатьма іншими. Проте не був особисто знайомим з засновником Теорії вирішення винахідницьких задач Г. С. Альтшуллером /229/).

Через високу інертність економічної системи країни Східної Європи почали широке використання методів крементації саме у тойчас, коли у США відбувся спад їх використання. Справа в тім, що крементація найбільш активна у тих галузях, у яких є забезпеченим замовлення на продукцію, тобто які фінансує держава. Тому одержавши великі прибутки за рахунок державних замовлень, фахівці з крементації у США та Західній Європі спробували розповсюдити її на замовлення приватних фірм. І зазнали у цьому поразки: виявилось, що у випадку приватних замовлень проводити глибокі дослідження за рахунок замовника не можна: замовники не погоджувалися. А без відповідних досліджень застосування методів, якими тоді користувалися, було неефективним.

Натомість, у електротехнічній промисловості СРСР реалізація методів крементації надала добрі результати, а згодом крементація знайшла широке застосування у багатьох галузях господарства СРСР(у легкій, електроенергетичній, хімічній промисловостях, у машинобудуванні та ін.) /209, 210/.

З початку використовувалася лише як суто технічна наука щодо вирішення технічних завдань та пошуку технічних ідей, а згодом поширилася і на управління, будівництво, маркетинг та ін. /211, 212/.

Вперше її економічне визначення з? явилася у публікації 1979 р. /213/. Потім були оприлюдненими праці українських фахівців /214, 215/, а вже на початок 1987 р. в Україні нараховувалося понад 20 тисяч фахівців лише з використання методу функціонально-вартісного аналізу (автор цієї роботи отримав додаткову освіту за фахом “Викладач ФВА”) і у СРСР було створено наукове товариство фахівців з ФВА.

Однак з початком 90-х років почалося розділення за напрямками (групами), які формувалися головним чином на географічній основі і трималися на авторитеті регіонального лідера. Найбільший вплив мали так звані “московська” (до неї входили професори Б. Майданчик, Н. Мойсеєва, А. Ковальов та багато інших фахівців), “бакинська” (на чолі з засновником “Теорії вирішення винахідницьких задач” (скорочено - ТРІЗ) Г. Альтшуллером), “ленінградська” (на чолі з В. Герасимовим та А. Литвиновим), “ризька”, “харківська” та деякі інші групи.

В Україні найбільш помітними були харківські фахівці (серед них - автор “Алгоритму вирішення винахідницьких задач” (скорочено - АРІЗ) В. А. Глезер /217/), запорізькі (Я. Сосновський) /218/, донецькі (на чолі з академіком М. Чумаченком) /219/) та деякі інші групи і окремі фахівці.

У Києві працювали ентузіасти ФВА Є. Голібардов /220/, Н. Євтюкова, В. Ждан, Ю. Кровопусков, В. Рожок, М. Скворцов /221/, Л. Свістунова , В. Чернов.

Крементація зростала кількісно - на кінець 80-х років налічувалося вже понад 40 методів активізації творчого мислення. Серед них окрім раніше згаданих: “мозковий штурм” /222/, синектика, морфологічний аналіз, метод “FAST” /223/, метод Колера /224/, метод Метчетта /225/, “Функціонально-фізичний метод пошукового конструювання” / 226 / та ін.

Найбільш простим є “мозковий штурм”, для застосування якого не треба спеціально навчати персонал. Цей метод використовується або окремо, або як складова частина робіт при використанні інших методів (методика його застосування на творчому етапі ФВА наведенау /222, 227/).

На відміну від “мозкового штурму”, метод ФВА вимагає багато часу (ФВА окремого виробу виконується за 80-90 діб), великої підготовчої роботи та наявності фахівця - організатора ФВА.

У цьому сенсі “мозковий штурм” набагато простіший і ефективніший, складається з 2-3 сесій “генераторів ідей” (кожна сесія триває 30-40 хвилин) та, щонайбільше, 3 сесій “експертів” (кожна триває годину), а також 6 годин на обробку результатів. При цьому зовсім непотрібно навчати персонал (правила такі прості, що їх засвоюють за декілька хвилин).

Однак, слід зазначити: що ФВА відрізняється великою ефективністю, а “мозковий штурм - великою оперативністю та малими витратами, томудослідник має обирати, який з них більш доцільно застосувати у конкретному випадку.

Виходячи з викладеного вважаємо за потрібне надати основні поняття про “мозковий штурм” та функціонально-вартісний аналіз, які слугуватимуть інструментами забезпечення економічної безпеки держави.

3.3.1. “Мозковий штурм”

 

У цейтнот потрапляє не той, хто багато думає, а той, хто думає не про те.

Геннадій Малкін /255/.

 

Метод заснований на народжені ідей з використанням не­­­керованих свідомістю механізмів.

                                                                О. Кудрявцев /222, С. 10/.

 

Його використання вимагає додержання визначених правил /232/, які викладені далі.

“Мозковий штурм” - над ефективний метод пошуку нових ідей, метод, побудований на використані можливостей підсвідомості людини, які “визволяються” з-під опіки свідомості у моменти найбільшого напруження мозкової діяльності, чого досягають завдяки пришвидшеному проведенню пошуків ідей (“мозковий штурм” має проводитися у над швидкому темпі). З іншого боку - метод колективної творчості, ефективність якого збільшується завдяки поєднанню намагань певної кількості людей.

Визначаючи функції складових людини, зазначали, що справжні почуття людини виникають через внесення до її підсвідомості, тобто на рівень неконтрольованих сприйняття та реагування.

Адже свідомість, яка здійснює контроль, пручається усьому новому через те, що воно вимагає додаткових витрат життєвого ресурсу, тобто зменшує час існування людини. Натомість, підсвідомість керується почуттями і не здатна на дії, пов’язані з розрахунками.

Вивчаючи залежність рівня творчих можливостей людини від її віку та соціального статусу, вчені визнали, що “піком”, тобто найвищими можливостями творіння людина наділена у 13-14 років. Від того для підвищення ефективності творчої роботи дорослої людини виникла необхідність повернути її до духовного стану у зазначеному віці. Водночас, метод “мозкового штурму” вимагає щоб людина повністю віддавалася процесу творення, а для того вкрай необхідно звільнити її мозок від інших навантажень і завдань. Для досягнення усього цього використовують спеціальні вправи “Сімка”, “Гонитва мухи” тощо.

Другою умовою плідної творчої праці є додержання певногорівня швидкості досліджень (раніше про це згадували), що переводить роботу мозку у царину підсвідомості, яка існує без будь-яких обмежень та розрахунків, тому здатна надати неординарні рішення.

Щоб досягти такого результату, застосовуються згадані вправи (для переведення роботи мозку у режим підсвідомості) та над швидке використання методу “мозкового штурму” (дляпришвидшення роботи івиключення втручання психічної складової, яка ускладнює творчу працю).

“Мозковий штурм” - це метод колективної творчості, заснований на тому, що народжені ідеї не мають “батьків” (вони - “діти” усіх учасників “мозкового штурму”), що підвищує ефективність роботи групи.

Застосування методу проводиться у два етапи: роботою на сесіях “генераторів ідей” та на сесіях експертів.

Однак, першим і дуже суттєвим кроком має бути вірний підбір учасників роботи, який слід розпочинати з пошуку організатора робіт за наступними вимогами: він має бути фахівцем у сфері крементації, добре сприймати гумор, вміти організувати справу без командних звернень, вміти об’єднувати людей для виконанняроботи, головною рисою його характеру має бути доброзичливість, що пов’язано з необхідність спілкуватися з фахівцями різних спеціальностей, адже досягає результатів завдяки використанню їхніх спеціальних знань та застосування методів крементації. Мета роботи - підвищення рівня якості і зменшення витрат на працю, якою ці фахівці займаються багато років.

Наступний крок - набір “генераторів ідей” та експертів. Психологи рекомендують застосовувати для цього над простий прийом: визначати яким словом починає відповідь співбесідник, якщо перше його слово “Так” - це “генератор ідей”, якщо “ні” - експерт. Третій крок - створення невимушеної обстановки: затишок, кава, чай, музика, запис сесій на магнітофону стрічку. Четвертий крок - вивчення “генераторами ідей” правил “мозкового штурму”, вправ для розвантаження та зосередження мозку. Останній крок - організатор має запропонувати одне-два рішення (“домашня заготовка”).

Перший етап - проведення сесій “генераторів”, на яких має бути висунуто якомога більше ідей. Після закінчення сесії, організатор повинен старанно обробити магнітофонний запис, виділивши та занотувавши усі ідеї, що висувалися протягом сесії, записати їх у порядку висунення та роздати експертами для проведення експертизи, результатом якої має стати обгрунтований пріоритетний перелік ідеї, які будуть реалізованими. При цьому експерти мають право додавати власні ідеї, але їхня думка повинна бути обгрунтованою наявністю потрібних для реалізації ідеї ресурсів, кваліфікованих кадрів тощо.

Потім організатор збирає переліки, зроблені експертами, і, на підставі бальної експертної оцінки, розставляє ідеї за часом їхньої реалізації: перша - та, яка може бути реалізована першою, друга - другою, тощо. Після завершення цієї роботи, роздає експертам підсумковий перелік ідей і проводить сесію експертів, на якій кожний з них має обгрунтувати власні оцінки, а також обговорюються усі ідеї і пропонується остаточний перелік ідей, що будуть реалізованими.

Часто - густо ті, що проводять заходи, плутають, вважаючи правила “мозкового штурму” загальними для виконання усієї роботи, що перешкоджає праці, адже перше і головне правило є протилежним для “генераторів” та для експертів: першим суворо заборонена будь-яка критика висунутих ідей, другі повиннікритикувати. Друге правило для “генераторів” - ідеї висувають без будь-якого обгрунтування, а для експертів навпаки - кожне рішення або твердження має бути аргументованим та доведеним. Третє правило “генераторів” - висуватиможна будь-які, навіть. фантастичні ідеї, а експерти не можуть висувати ідеї, які не є обгрунтованими або алогічними. Четверте правило є загальним - і “генератори”, і експерти можуть розвивати ідеї висунуті іншими. П’яте правило - стимулюються дотепи, експертам це заважає, а “генераторам” навпаки - допомагає “відімкнути” контроль свідомості і працювати більш розкуто та плідно.

Є й певні особливості: не можна залучати до роботи на сесіях “генераторів ідей” антиподів, слід уникати запрошення на такий захід авторитетних людей (усі будуть очікувати, що він (вона) скаже і сесія перетвориться у співбесіду організатора та “авторитета”), не треба вводити обмеження щодо фахової освіти або фаху: ті, що мають інший фах більш розкуті, їхні пропозиції не пригнічені фаховими знаннями та штампами.

Слід також зважувати на те, що використання цього методу є найбільш ефективним на початку виконання робіт, коли не вистачає інформації і застосування інших методів неможливо.

3.3.2. Функціонально-вартісний аналіз

(Ф В А)

Рис. 3.1. Алгоритм проведення функціонально-вартісного аналізу

методу, який може бути використаним для вирішення проблем та задач будь-якого спрямування і класу. Головна мета ФВА - зниження витрат та підвищення якості об? єкта ФВА за рахунок виключення витрат на непотрібні або шкідливі функції і усунення цих функцій

ФВА - метод колективного мислення, який з великим успіхом застосовується у будь-якій царині людської діяльності (зараз, наприклад, запропонований для підвищення ефективності структурної перебудови управління українською державою, про що йшлося у Розділі 1).

За ефективністю ФВА розподіляють на три рівня: нижчий (ФВА виробу), середній (ФВА асортименту) та вищий (ФВА управлінняпідприємством, установою, галуззю, державою).

Щоб краще опанувати цей метод треба розпочинати з ФВА окремого виробу (тобто прямувати від простого до складного).

Функціонально-вартісний аналіз передбачає виконання робіт за етапами, кількість яких різні автори визначають по різному. У цьому дослідженні зупинимося на варіанті з семи етапів: підготовчого, інформаційного, аналітичного, творчого, дослідницького, рекомендацій та упровадження.

На кожному з етапів має бути виконаним чітко визначений обсяг робіт:

- на підготовчому: збирання даних щодо виробленої продукції; аналіз зібраних даних; встановлення мети досліджень; відбір об? єкту ФВА. Результати - обгрунтований вибір об? єкту ФВА та встановлення значень його параметрів після виконання ФВА (на підставі відповідних розрахунків) /230/;

- на інформаційному: збирання даних про об? єкт ФВА; про підприємства, що його виробляють; про ціни на нього на різних ринках збуту; про матеріали, комплектуючі вироби та напівфабрикати, які необхідні для його вироблення; про можливість забезпечення виробництва усім, що для цього потрібно; про рівні цін на різних ринках придбання; про технології його вироблення; про наявність та можливості конкурентів тощо. Результати - інформаційне забезпечення робіт, що виконуються на аналітичному етапі;

- на аналітичному: аналізується одержана інформація з метою встановлення напрямків пошуків та досліджень; провадяться розрахунки (на цьому етапі використовуються або метод експертнихоцінок /228/, або метод порівнянь, для чого використовують “ідеальну модель”, функції та витрати на яку вважають необхідним рівнем (процедура складається з визначення функцій виробу, який є об? єктом ФВА, та витрат на ці функції, потім експерти визначають значимість функцій та провадять порівняння значимості та витрат на функцію. Розбіг між ними становить напрямок пошуку нових рішень. Підчас використання “ідеальної моделі” порівняння провадять з функціями та витратами на них у цієї моделі). Результати - надання обгрунтованих напрямків пошуку нових технічних ідей та рішень;

- на творчому: провадиться пошук нових ідей та рішень завдякивикористанню методів та прийомів крементації (найчастішезастосовують ТВВЗ /229, 231/ та “мозковий штурм”). Результати -перелік нових ідей татехнічних рішень щодо вдосконалення об? єкту ФВА;

- на дослідницькому: досліджується надані ідеї та технічні рішення з точки зору можливості їх впровадження, встановлюється пріоритет втілення запропонованих ідей та рішень, розробляються рекомендації ФВА. Результати - надання рекомендацій ФВА;

- на етапі впровадження: розробляється та виконується план-графік реалізації наданих рекомендацій ФВА від матеріально-технічного забезпечення до реалізації виробів на цінових аукціонах або бізнес-шоу, встановлення фабричної ціни та запуск нового виробу у серійне виробництво. Результати - запуск у серійне виробництво виробу, що виготовляється за рекомендаціями ФВА та буде реалізованим за гарантованою, встановленою споживачами та виробничниками, ціною (трудомісткість робіт ФВА виробу наведено на Рис. 3. 2).

Іноді для підвищення ефективності заходів використовують анігіляцію, фізичні ефекти /226/ та деякі інші надбання вчених у царині фізики, хімії, психології.

Рис. 3.2. Діаграма трудомісткості робіт, що виконуються на етапах функціонально-вартісного аналізу виробу (у людино-годинах):

підготовчому - 25, інформаційному - 10, аналітичному - 10, творчому - 10, дослідницькому - 5, впровадження - 25.

Наявні дослідження не вимагають подальшої деталізації використання методу ФВА, тому перейдемо до більш актуальних питань, зокрема до спільного використання крементації та кваліджметрії для забезпечення економічної безпеки держави.

<<Главная ...<<К оглавлению книги ..<Назад..Далее>