ўоправда, ними користувалис¤ з 2000 р. до нашоњ ери, проте сенс роботи спецслужб зм≥нивс¤, та й ц≥на результат≥в њх пошук≥в стала набагато б≥льшою. ” на¤вн≥й монограф≥њ пропонуЇмо використати засади квал≥джметр≥њ, але це неможливо за в≥дсутност≥ точних даних ≥з зв≥т≥в конкурент≥в (п≥дприЇмств, галузей, держав). ќск≥льки ж конкурент навр¤д чи погодитьс¤ надати про себе необх≥дну ≥нформац≥ю, њњ маЇ здобути спец≥альна служба (п≥дприЇмства або держави). Ќатом≥сть, н≥коли не можна бути впевненим у тому, що супротивник також не збираЇ ≥нформац≥ю про ваше п≥дприЇмствоабо про нашу державу, тому власну ≥нформац≥ю сл≥д добре захищати. ÷≥Їюсправою переймаЇтьс¤ контррозв≥дка. ћаЇмо визначитис¤ з тим, що таке Ї розв≥дка, зв≥дки вона п≥шла ≥ дл¤ чого, ¤к≥ њњ функц≥њ та структура, чим вона в≥др≥зн¤Їтьс¤ у р≥знихкрањнах св≥ту та ¤к у св≥товому вим≥ри вигл¤даЇ украњнська розв≥дка, а згодом перейти до певних в≥дм≥н роботи економ≥чноњ розв≥дки. –≥зн≥ джерела по-р≥зному визначають дату початку ≥снуванн¤ розв≥дки, наприклад, американськ≥ джерела надають таку ≥нформац≥ю: У—упутники - шпигуни...ѕерше фото передав американський сател≥т ƒискавер≥ у серпн≥ 1960 року - ...в≥йськове л≥товище на п≥вн≥чному сход≥ —иб≥ру. “ехн≥ка надавала можлив≥сть ≥дентиф≥кувати лише обТЇкти розм≥ром не менше за 13 метр≥в...сьогодн≥... в≥др≥зн¤ють предмети у 30 сантиметр≥в...Ќа супутникових зн≥мках вдалос¤ ви¤вити контрабандн≥ парт≥њ зброњ дл¤ учасник≥в балканського конфл≥кту, пересуванн¤ в≥йськ у ≤раку, п≥дготовку до ¤дерного вибуху у итањ. « 1994 року президент Ѕ≥лл л≥нтон вперше дозволив використовувати супутники - шпигуни ≥ з комерц≥йними ц≥л¤ми...ѕерше найпрадавн≥шнЇ розв≥дувальне донесенн¤ датуЇтьс¤ 2000 р. до новоњ ери: патруль у пустел≥ знайшов ознаки повстанн¤ у навколишн≥х селищах. √лин¤на дошка з рекомендац≥¤ми посилити охорону м≥ських мур≥в була доставлена у ‘≥ви, столицю тод≥шнього ™гипту...орган≥зоване у межах державних структур шпигунство бере початок лише у 1909 роц≥, коли ¬елика Ѕритан≥¤...створила свою спецслужбу...Ќ≥меччина - у 1913 роц≥, –ос≥¤ - у 1917 роц≥, ‘ранц≥¤ - у 1935 роц≥ та —Ўј - у 1947 роц≥. Ѕританськ≥ першопроходц≥ обмежувалис¤ одним каб≥нетом, њх р≥чний бюджет складали 7000 фунт≥в стерл≥нг≥в. —ьогодн≥шнЇ ÷–” витрачаЇ 30 млрд. дол., ƒЅ мав ...1, 65 млрд. дол. щор≥чно, британц≥ - 600 млн. фунт≥в. ƒо середини 70-х рок≥в спецслужби св≥ту мали загалом персонал у 1,25 млн. чолов≥кФ /233/. јвтор монограф≥њ пров≥в досл≥дженн¤ ≥ за њх результатами написав ≥ оприлюднив дв≥ статт≥. ѕро що ж у них ≥шлос¤? —ам≥ назви говор¤ть за себе: У≈коном≥чна безпека держави: розв≥дка таконтррозв≥дка на служб≥ у економ≥киФ /139/, Уƒе¤к≥ особливост≥ роботи економ≥чноњ розв≥дкиФ /105/. Ќа нашу думки сл≥д навести основн≥ положенн¤ цих статей та взагал≥ прид≥лити увагу робот≥ розв≥дки, ¤к ≥нструменту, що дозвол¤Ї п≥двищити ефективн≥сть забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки (не лише держави, а ≥ п≥дприЇмства). —учасн≥ банки та промислов≥ п≥дприЇмства пильно сл≥дкують за д≥¤ми своњх конкурент≥в (¤кими, зг≥дно 6-му постулату Ћог≥ки б≥знесу Ї кожний ≥нший банк або кожне ≥нше п≥дприЇмство).
рањн≥ на той час були вкрай потр≥бн≥ ф≥нансов≥ ресурси, щоб провести в≥дбудову та модерн≥зац≥ю господарства, п≥двищити р≥вень добробуту населенн¤, зменшити безроб≥тт¤. ≤ це розум≥ли ус≥ в≥д дв≥рника до президента. “ому р≥шенн¤ генерала де √ол¤ у середин≥ крањни сприйн¤ли неоднозначно. Ќа допомогу прийшла розв≥дка, зокрема, особистий друг де √ол¤, генерал ‘окар, ¤кий очолив спец≥альну операц≥ю, що у ≥стор≥њ розв≥дки отримала назву Ућережа ‘окараФ. ƒо ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни ‘ранц≥¤ мала колон≥њ у јфриц≥ (зокрема, —енегал, √абон, частину онго тощо). ѕовоЇнна јмерикашален≥ла в≥д набутих п≥д час в≥йни прибутк≥в. „ерез те ц≥ни на д≥аманти р≥зко п≥дскочили, а найб≥льше њх видобувалос¤ у јфриц≥ (Ѕерег скелет≥в, –одез≥¤). Ѕоротьба з апартењдом призвела до фактичноњ економ≥чноњ ≥зол¤ц≥њ режиму яна —м≥та (–одез≥¤), тому видобуванн¤ та вив≥з д≥амант≥в був дуже упов≥льненим. ќднак, за таЇмним дозволом я. —м≥та. розкв≥тла п≥дп≥льна торг≥вл¤ ними. √енерал ‘окар створив ланцюг в≥д √абону до –одез≥њ, ¤ким вкраден≥ д≥аманти постачалис¤ спецслужбам ‘ранц≥њ. –озв≥дники везли д≥аманти до ѕ≥вденноњ јмерики, обм≥нювали њх на кокањн, а кокањн перевозили ≥ продавали у —получених Ўтатах јмерики. ¬≥д того державна скарбниц¤ ‘ранц≥њ отримала ст≥льки грошей, що њхвистачило не лише на в≥дновленн¤, але й на виробленн¤ власноњ ¤дерноњ зброњ /248/. ≤ ‘ранц≥¤ перетворилас¤ у ¤дерну державу, одну з пТ¤тьох. ¤к≥ до ц≥Їњ пори визначають пол≥тику св≥тового сп≥втовариства у сфер≥ ¤дерного озброЇнн¤. “од≥ ж розпочавс¤ перех≥д в≥д теплових до атомних електростанц≥й. “епер ‘ранц≥¤ маЇ власну потужну систему виробленн¤ дешевоњ електроенерг≥њ ≥ не залежить в≥д будь-¤кого постачальника енергонос≥њв. ÷е - лише один приклад доц≥льного використанн¤ можливостей розв≥дки, що надало змогу держав≥ проводити незалежну пол≥тики ≥ при цьому зм≥цнити власну економ≥ку. ” сьогоденн≥ значно розповсюджений висл≥в: У’то волод≥Ї ≥нформац≥Їю, той волод≥Ї св≥томФ, а ≥нформац≥ю здобуваЇ розв≥дка, тому мудрий кер≥вник державою перш за все дбаЇ про високийр≥вень профес≥йноњ п≥дготовленост≥ розв≥дки. ј вже п≥сл¤ цього, про реч≥, ¤к≥ на думку Ќ. ћак≥авелл≥ Ї над важливими: У...¤к належить поступати ус≥м мудрим правител¤м, тобто думали не лише про день сьогодн≥шн≥й, але й про прийдешн≥й, та старалис¤ ус≥ма силами запоб≥гти можливим б≥дам, що не важко зробити, ¤кщо своЇчасно прийн¤ти м≥ри, але ¤кщо оч≥кувати поки б≥да гримне, тод≥ н≥¤к≥ заходи не допоможуть, адже недуга стане невил≥ковноюФ/60/. ћетою ран≥ше згаданих статей ≥ було показати м≥сц¤ та роль спецслужб у вир≥шенн≥ найважлив≥шоњ проблеми ”крањни - забезпеченн¤ њњ економ≥чноњ безпеки. ” перш≥й з них наголос був зроблений на досв≥д≥ закордонних спецслужб тому, що власного досв≥ду на той час у нас не було. ўоб глибше визнати сенс наведеного вислову Ќ. ћак≥авелл≥ подовжимо цитуванн¤: У“акож ≥ у справах держави, ¤кщо своЇчасно ви¤вити недугу, що зароджуЇтьс¤, а це надано лише мудрим правител¤м, тод≥ позбавитис¤ њњ не важко, проте ¤кщо вона Ї запущеною так, що кожний њњ бачить, тод≥ н≥¤ке з≥лл¤ вже не допоможеФ /60, —.9/. “ож, перейдемо до спецслужб та до рол≥, ¤ку вони в≥д≥грають у економ≥ц≥ крањни. ѕро народженн¤ розв≥дки написали у цьому параграф≥ вище, а тепер про контррозв≥дку: УЌе допускалис¤ ≥ноземц≥ ≥ до п≥вденно-сх≥дних район≥в крањни, де проходили торг≥вельн≥ шл¤хи, що зТЇднували ѕерс≥ю, Ѕухару, ’орезм, авказ та ≤нд≥ю з торговельно-економ≥чними центрами ћосковськоњ держави. «аборон≥ заходи на такий кшталт були покликан≥ прагненн¤м не допустити ≥ноземц≥в до участ≥ у торг≥вл≥ дорогоц≥нност¤ми, пр¤нощами, шовками та тканинами сх≥дних крањн, що тривалий час було прив≥леЇм виключно рос≥йських купц≥вФ /237/. як бачимо, контррозв≥дка також давно та серйозно займаЇтьс¤ питанн¤ми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки. ј чим переймаютьс¤ спецслужби сьогодн≥? Ќин≥шн≥й премТЇр-м≥н≥стр –ос≥њ (тод≥ ¬. ѕут≥н був ще на посад≥ премТЇр-м≥н≥стра), перебуваючи на посад≥ кер≥вника —лужби зовн≥шньоњ розв≥дки (—«–) в ≥нтервТю У омсомольськ≥й правд≥Ф основне поле д≥¤льност≥ розв≥дки окреслив таким чином: У” —«– створено управл≥нн¤ економ≥чноњ розв≥дки, ¤ке покликано вир≥шувати ц≥лий р¤д задач економ≥чноњ безпеки –ос≥њ. як≥ це задач≥? ѕерш за все, –ос≥¤ не повинна входити у св≥тове господарство у ¤кост≥ сировинного придатку - а њњ до цього п≥дштовхують. ƒругий аспект: ми працюЇмо на те, щоб утримувати наш≥ ринки озброЇнь, а також виходити на ринки нов≥. ≈коном≥чна розв≥дка, природно, зац≥кавлена ≥ у тому, щоб л≥кв≥дувати перешкоди на шл¤ху просуванн¤ наших товар≥в, особливо, науково Їмних. ” р¤д≥ областей фундаментальних наук ми все ж таки не в≥дстаЇмо, не зважаючи на дуже т¤жкий стан науки. Ќа жаль, часто нас не пускають на ц≥ ринки, наприклад, з продукц≥Їю косм≥чноњ та ав≥ац≥йноњ галузей. ≈коном≥чна розв≥дка повинна своЇчасно попереджати про загрози, ¤к≥ виникають, та про т≥ сили, ¤к≥ за ними сто¤ть. —каж≥мо, про зрощуванн¤ нашоњ орган≥зованоњ злочинност≥ з маф≥озною закордонноюФ /238/. ” тому ж ≥нтервТю кореспонденти стверджують: У«араз американц≥ ц≥лком оф≥ц≥йно за¤вили, що вони перенос¤ть наголос на економ≥чну розв≥дкуФ (цей розд≥л ≥нтервТю названий достатньо слушно: УƒаЇш ринок - св≥й та чужий!Ф). ј ось ≥нформац≥¤ про використанн¤ ÷–”: У÷–”. ≈коном≥чний напр¤мок сьогодн≥ стаЇ пр≥оритетним у робот≥ розв≥дувальних орган≥зац≥й пров≥дних св≥тових держав. ÷е повною м≥рою стосуЇтьс¤ д≥¤льност≥ одн≥Їњ з самих могутн≥х розв≥док - ÷–”. «ахист економ≥чних ≥нтерес≥в —Ўј - важлив≥ший аспект забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки крањни. ≤ тому кер≥вництво —получених Ўтат≥в повинно пост≥йно отримувати достов≥рну ≥нформац≥ю, ¤ка допомагаЇ приймати найб≥льш ефективн≥ р≥шенн¤ з економ≥чних питань, без чого неможливе зростанн¤ добробуту американц≥в. “акою Ї принципова пол≥тика ÷ентрального розв≥дувального управл≥нн¤, проголошена тепер≥шн≥м директором цього в≥домства ƒжоном ƒейчем (1998 р≥к)Ф /239/ . як бачимо, зусилл¤ найпотужн≥ших спец≥альних служб спр¤мован≥ на забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки њхн≥х крањн (у тому ж матер≥ал≥ /239/ —вЇтлан≥н пише: У ер≥вництво ÷–” упевнено, що ≥нформац≥¤, ¤ку здобуваЇ розв≥дка, дозвол¤Ї американським б≥знесменам впевнен≥ше ор≥Їнтуватис¤ у ситуац≥њ, що склалас¤ у –ос≥њ та ≥нших крањнах —Ќƒ дл¤ того, аби виг≥дно та ефективно ≥нвестувати туди своњ кап≥тали. –азом з тим, ÷–” використовуЇ складну соц≥ально-економ≥чну ситуац≥ю в –ос≥њ дл¤ одержанн¤ ≥нформац≥њ про передов≥ науков≥ та техн≥чн≥ розробки, у тому числ≥ таких, ¤к≥ мають в≥йськове призначенн¤. Ўироко практикуЇтьс¤ такий метод, ¤к запрошенн¤ до —Ўј рос≥йських вчених ≥ фах≥вц≥в на стажуванн¤, дл¤ участ≥ у наукових конференц≥¤х, сем≥нарах та т. п., де з ними проводитьс¤ в≥дпов≥дна роботаФ). ѕитанню забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки –ос≥¤ прид≥л¤Ї значну увагу. Уўо загрожуЇ зараз економ≥чн≥й безпец≥ –ос≥њ? якщо з середини, тод≥ успадковане в≥д минулого структурно деформоване господарство (в ”крањн≥ диспропорц≥¤ м≥ж с≥льським господарством, промисловим виробництвом та наданн¤м послуг суттЇво знижуЇ ефективн≥сть управл≥нн¤ ≥ унеможливлюЇ п≥двищенн¤ добробуту населенн¤. Ѕ≥льш детально про це у статт≥ /240/) низька конкурентоспроможн≥сть п≥дприЇмств - насл≥док в≥дставанн¤ технолог≥чноњ бази б≥льшост≥ галузей, високоњ енергоЇмност≥ та ресурсноњ Їмност≥ (цей недол≥к дл¤ –ос≥њ менш значущий, н≥ж дл¤ ”крањни), низький р≥вень ¤кост≥ продукц≥њ та високий - соб≥вартост≥ продукц≥њ, триваючий спад виробництва, високий р≥вень монопол≥зац≥њ, в≥д чого стрибкопод≥бне зростанн¤ ц≥н, недобросов≥сн≥сть у виконанн≥ погоджених умов, в≥дсутн≥сть стимулюючих мотив≥в дл¤ удосконаленн¤ виробництва. јле понад усе, зв≥сно, ≥нфл¤ц≥¤ та на њњ основ≥ - загостренн¤ соц≥альних проблем. ”се це вимагаЇ розробки основних положень державноњ стратег≥њ у царин≥ економ≥чноњ безпеки. ≤ ц¤, можна сказати, задача виключноњ значущост≥ вир≥шена на зас≥данн≥ ћ≥жв≥домчоњ ком≥с≥њ –ади безпеки –‘ з економ≥чноњ безпеки, ¤ке в≥дбулос¤ на початку 1995 року. ¬≥дпов≥дний документ був обговорений та прийн¤тийФ - пише јндр≥й «вЇрЇв, голова ћ≥жв≥домчоњ ком≥с≥њ –ади безпеки –‘ з економ≥чноњ безпеки /241/. ¬ ”крањн≥ лише зараз (починалас¤ у 1998 р.) завершуЇтьс¤ розробка —тратег≥њ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни до 2005 року. «зовн≥ це вигл¤даЇ ¤к в≥дставанн¤. ќднак. вчен≥ нашоњ крањни у своњх розробках з забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки випереджають рос≥¤н. ƒоб≥гають к≥нц¤ розробки забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави у реальному масштаб≥ часу (динам≥ка процесу), розроблен≥ економ≥чно-ф≥лософськ≥ засади ц≥Їњ науки, Ї ц≥кав≥ нароби про роль Ут≥ньовоњФ економ≥ки /242/ та про використанн¤ методу анал≥зу систем через досл≥дженн¤ експоненц≥альноњ тенденц≥њ зм≥н агрегативних показник≥в св≥тового розвитку ≥ методолог≥њ п≥дготовки управл≥нських р≥шень дл¤ складних, слабоструктурованих соц≥ально-економ≥чних систем /243/. ÷ей перел≥к можна подовжити, однак вважаЇмо, що ≥ наведеного досить, щоб усв≥домити - украњнська наука у царин≥ екосестейту не пасе задн≥х. ќднак, у практичн≥й реал≥зац≥њ - стан зовс≥м ≥нший. „ому? ¬≥дсутн≥сть до тепер≥шнього часу стратег≥њ повТ¤зано з тим, що ц≥ науков≥ пошуки живилис¤ (≥ поки що живл¤тьс¤) таланом ентуз≥аст≥в, а справу сл≥д орган≥зувати так, щоб цим займалис¤ на профес≥йн≥й основ≥. ÷е добре розум≥ють у —Ўј, де на забезпеченн¤ екосестейту працюють ≥ кер≥вництво крањною, ≥ контррозв≥дка, ≥ розв≥дка ј. —вЇтлан≥н називаЇ конкретн≥ завданн¤ американськоњ розв≥дки: У—п≥вроб≥тники та агентурна мережа ÷–” зор≥Їнтован≥ перш за все на збиранн¤ ≥нформац≥њ про запаси енергонос≥њв ≥ стратег≥чних корисних копалин, стану с≥льського господарства, вид≥в на врожай зернових у р≥зних крањнах св≥ту. ¬≥дпов≥дн≥ допов≥д≥ та дов≥дковий матер≥ал негайно довод¤тьс¤ до в≥дома ур¤дових орган≥в та кер≥вник≥в делегац≥й, ¤к≥ провад¤ть перемовини з закордонними партнерами. ≤нший важливий напр¤м повТ¤заний з докладним вивченн¤м обстановки навколо американських торг≥вельних представництв за кордоном, причому особлива увага прид≥л¤Їтьс¤ проблемам, що перешкоджають реал≥зац≥њ економ≥чних ≥нтерес≥в —Ўј у т≥й чи ≥нш≥й крањн≥. «окрема, ретельно в≥дсл≥дковуютьс¤ та перев≥р¤ютьс¤ ≥нформац≥¤ про д≥¤льн≥сть ≥ноземних спецслужб проти представництв американських ф≥рм та компан≥й, а також њхн≥х сп≥вроб≥тник≥в. «а особистою вказ≥вкою президента —Ўј Ѕ≥лла л≥нтона у вересн≥ 1995 року члени ком≥с≥њ з розв≥дки конгресу —Ўј заслухали закриту допов≥дь про економ≥чний напр¤м д≥¤льност≥ ÷–”Ф. ј ≥нше джерело пов≥домл¤Ї: У« 1994 року президент Ѕ≥лл л≥нтон вперше дозволив використовувати супутники - шпигуни ≥ дл¤ комерц≥йних ц≥лейФ /233/. –езультати бурхливоњ д≥¤льност≥ розв≥дки —Ўј в≥дбит≥ у реакц≥њ ™—: Уѕитанн¤ про глобальне економ≥чне шпигунство, що зд≥йснюЇтьс¤ —Ўј у межах таЇмноњ програми У≈шелонФ через своњ станц≥њ перехопленн¤ конф≥денц≥йноњ≥нформац≥њ у ™вроп≥, винесено на пор¤док денний зас≥данн¤ –ади м≥н≥стр≥в ™вросоюзу 16 вересн¤. ≤н≥ц≥атором слуханн¤ Ї член ™вропарламенту в≥д ¬еликоњ Ѕритан≥њ √лен ‘орд. ƒане р≥шенн¤ ™— вмотивовано завершенн¤м роботи парламентського ком≥тету з розсл≥дуванн¤ обставин д≥¤льност≥ американського јгентства нац≥ональноњ безпеки на територ≥њ јнгл≥њ та висновками експерт≥в: за останн≥ роки —Ўј створили загальносв≥тову шпигунську мережу електронного прослуховуванн¤ практично ус≥х схем телекомун≥кац≥й у ™вроп≥ та јз≥њ - телефонного ≥ факсим≥льного звТ¤зку, ≤нтернету, електронноњ поштиФ /244/. “аким чином, спецслужби –ос≥њ та —Ўј перейн¤лис¤ розум≥нн¤м важливост≥ збиранн¤ та використанн¤ економ≥чноњ ≥нформац≥њ, ¤сн≥ ≥ њхн≥ задач≥: розширенн¤ частини або повне захопленн¤ ринк≥в збуту(у першу чергу, ринку озброЇнь), допомога в≥тчизн¤ним п≥дприЇмц¤м у конкурентн≥й боротьб≥, в≥дстежуванн¤ продовольчоњ та енергетичноњ безпеки ≥нших крањн св≥ту. Ујдм≥н≥страц≥¤ —Ўј надаЇ питанн¤м економ≥чноњ безпеки особливе значенн¤. Ѕ. л≥нтон через 60 рок≥в п≥сл¤ початку Унового курсуФ ‘. –узвельта, створив Ќац≥ональну економ≥чну раду (Ќ≈–), головна функц≥¤ ¤коњ - розробка ≥ проведенн¤ заход≥в з п≥дтримки нац≥ональноњ економ≥чноњ безпеки. уруЇ Ќ≈– спец≥альний пом≥чник президента... «абезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки крањни проходить червоною стр≥чкою через першу щор≥чну економ≥чну допов≥дь президента —Ўј, з ¤ким Ѕ. л≥нтон звернувс¤ до онгресу у лютому 1994 рокуФ /119/. ј. ѕороховський оц≥нюЇ доленосне значенн¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки дл¤ –ос≥њ: У–ос≥¤ не зможе в≥дродити своюдержавн≥сть ≥в≥дновитиналежне њй м≥сце у св≥товому сп≥втовариств≥ без вир≥шенн¤ проблемисвоЇњеконом≥чноњ безпеки...досв≥д крањн з ринковою економ≥кою, у ¤ких державн≥ ≥нтереси - це ≥нтереси усього сусп≥льства, гарант стаб≥льного розвитку не державного апарату ¤к такого, а ус≥х прошарк≥в населенн¤, усього населенн¤... економ≥чна складова державних ≥нтерес≥в набуваЇ дом≥нуюче значенн¤ у передових крањнах... моб≥л≥зуютьс¤ ус≥ необх≥дн≥ ресурси та провад¤тьс¤ ус≥ заходи дл¤ того. щоб економ≥чна безпека держави знаходилас¤ на такому р≥вн≥, ¤кий в≥дпов≥даЇ њњ ¤к внутр≥шньому, так ≥ м≥жнародному становищу... висновок...нац≥ональна економ≥чна безпека... вир≥шальна умова дотриманн¤ ≥ реал≥зац≥њ не лише державних, але й не державних ≥нтерес≥в крањниФ/119/. ћоже економ≥чна безпека - Уголовний б≥льФлише супердержав? У√остро проблема нац≥ональноњ економ≥чноњ безпеки стоњть ≥ у япон≥њ, ≥ у Ївропейських державах, ≥ у нових ≥ндустр≥альних крањнахѕ≥вденно - —х≥дноњ јз≥њ, ≥ у итањ, ≥ у колишн≥х республ≥ках —–—–... у св≥т≥ зникають ≥деолог≥чн≥ розб≥жност≥ ≥ в≥йськова конфронтац≥¤ м≥ж р≥зними сусп≥льно-громадськими системами. –инков≥ основи господарюванн¤ стають повсюдними...економ≥чн≥ ≥нтереси крањн поступово виход¤ть на перший план у м≥жнародних в≥дносинах...саме економ≥чн≥ чинники найчаст≥ше у сучасних умовах визначають пол≥тику держав, њхню повед≥нку у взаЇминах. ” св≥тов≥й ринков≥й економ≥ц≥ престиж держави значною м≥рою залежить в≥д њњ конкурентоспроможност≥, ¤ка напр¤му повТ¤зана з нац≥ональною економ≥чною безпекоюФ - пише ј. ѕороховський. ƒосв≥д спецслужб п≥дтверджуЇ думку, що по-справжньому у цих службах може працювати лише той, дл¤ кого головною ц≥нн≥стю Ї служ≥нн¤ Ѕатьк≥вщин≥. ќсь ¤к про це сказав кер≥вник одн≥Їњ з самих могутн≥х розв≥док св≥ту ≤сер ’арел: УЅайдуж≥сть - найстрашн≥ший ворог нац≥ональноњ безпекиФ /247/. як же вигл¤даЇ ”крањна у забезпеченн≥ њњ економ≥чних ≥нтерес≥в? якщо виходити з того. що економ≥чна безпека - це забезпеченн¤ стаб≥льного розвитку людини та сусп≥льства, а дл¤ цього необх≥дно своЇчасне представленн¤ потр≥бноњ к≥лькост≥ ресурс≥в трьох груп (матер≥альних, трудових та ф≥нансових), погано. ≤ вигл¤даЇ, ≥ живе. ѕерш за все, через хрон≥чну та повну залежн≥сть в≥д постачанн¤ енергонос≥њв з ≥нших крањн та узаконену спекул¤ц≥ю ними, в≥д насильно утримуваноњ диспропорц≥њ у розвитку промисловост≥, с≥льського господарства та сфери послуг, в≥д повноњ неузгодженост≥ за темпами ус≥х заход≥в впливу на економ≥ку крањни та њњ субТЇкт≥в господарюванн¤, ¤к≥ використовуЇ украњнська держава, в≥д небажанн¤ владних структур зробити найрац≥ональн≥шим промисловий комплекс крањни, в≥д пост≥йно зростаючоњ ф≥нансовоњ залежност≥ в≥д ≥ноземних кредитор≥в, в≥д недолугост≥ та продажност≥ державних чиновник≥в, в≥д над високоњ самооц≥нки ≥ завищених можливостей впливу на реальний стан речей законодавчоњ г≥лки влади (а в≥д того - несвоЇчасне прийн¤тт¤ або взагал≥ неприйн¤тт¤ законодавчих акт≥в, без ¤ких забезпечити лег≥тимн≥сть захисту ≥нтерес≥в крањни та њњ економ≥чну безпеку неможливо), в≥д не¤к≥сного управл≥нн¤ державою, в≥д повноњ психолог≥чноњ неп≥дготовленост≥ населенн¤ до житт¤ за ринкових умов, в≥д нездатност≥ прогнозувати та передбачувати подальший розвиток економ≥ки крањни, в≥д в≥дсутност≥ ч≥тко позначеного розпод≥лу функц≥й та ф≥нансових надходжень пом≥ж центром ≥ рег≥онами, в≥д непродуманоњ та неприродноњ системи соц≥ального захисту населенн¤, в≥д лоб≥юванн¤ та багатьох ≥нших вад нин≥шнього житт¤ нашоњ крањни. “ому неприйн¤тт¤ або не серйозне ставленн¤ до створенн¤ та рол≥ орган≥в, покликаних захищати економ≥чн≥ ≥нтереси ”крањни. легко по¤снити особистою зац≥кавлен≥стю правл¤чих клан≥в у збереженн≥ ≥снуючого безладу. „и не через це залишаютьс¤ поза увагою пропозиц≥њ про переор≥Їнтац≥ю Ќац≥онального бюро розсл≥дувань (у 1998 р. воно ще ≥снувало) з ел≥тарноњ безд≥¤льност≥ (дублювали та не дуже вдало, роботу ≥нших правоохоронних орган≥в) на забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни? ¬≥дсутн≥сть економ≥чноњ розв≥дки та економ≥чноњ контррозв≥дки призводить до того, що розкрадаютьс¤ залишки майна ≥ ф≥нансових кредит≥в, приймаютьс¤ р≥шенн¤, ¤к≥ заздалег≥дь надають п≥льги ≥ншим крањнам у питанн¤х, у ¤ких лише ≥нтереси нашоњ крањни або в≥тчизн¤них споживач≥в та виробник≥в мають на це право, не повертають кап≥тали, вивезен≥ за кордон та отриман≥ в≥д держави кредити, Ут≥ньоваФ економ≥ка зам≥сть притаманн≥й њй в ус≥х крањнах св≥ту функц≥њ п≥онерства у нових, неохоплених субТЇктами господарюванн¤ крањни, н≥шах ринку, приЇднуЇ до себе усе нов≥ ≥ нов≥ вже засвоЇн≥ н≥ш≥ ринк≥в крањни та заруб≥жж¤. ƒ≥йсно, розв≥дка вимагаЇ значних кап≥таловкладень ≥ ”крањн≥ зараз важко њњ утримувати. јле ≥снуЇ багато шл¤х≥в. ¤к≥ дозвол¤ють скоротити або виключити взагал≥ витрати на нењ. Ќаприклад, кооперац≥¤ з розв≥дками ≥нших крањн (щоправда, не така, ¤ку передбачаЇ угода м≥ж розв≥дувальними органами крањн —Ќƒ, ¤кою заборон¤Їтьс¤ веденн¤ роботи проти ус≥х крањн, ¤к≥ њњ п≥дписали, а насправд≥, гранично обмежуЇ можливост≥ у конкурентн≥й боротьб≥ ус≥х крањн, окр≥м одн≥Їњ). ћаЇмо науковий потенц≥ал ≥нститут≥в, п≥дпор¤дкованих –ад≥ нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони. аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук ”крањни, ¤к≥ зам≥сть ц≥леспр¤мованих наукових пошук≥в часто-густо виконують др≥бн≥ замовленн¤ сю хвилинного значенн¤ законодавчоњ влади. ” —–—– був ¬сесоюзний ≥нститут конТюнктури (м. ћосква, вул. ѕудовк≥на, 4), ¤кий надавав ус≥м зац≥кавленим ≥нформац≥ю про ринки збуту у крањн≥ та за њњ межами за конТюнктурою визначених вид≥в товар≥в та послуг. ”крањна ж п≥дписуЇ з –ос≥Їю угоду на безмитне постачанн¤ 600 тис¤ч тонн цукру, знаход¤чись у повному неведенн≥ про те, ¤кими Ї зараз ц≥ни на цукор на ринках –ос≥њ та ≥нших крањн, ¤к≥ ф≥рми, з ¤ких крањн та за ¤кою ц≥ною його завоз¤ть ≥ таке ≥нше. Ќе випадково згадали цукор, адже в≥н - один з небагатьох конкурентоспроможних товар≥в, ¤кий довг≥ роки виробл¤ло наше с≥льське господарство. —аме цим товарам треба прид≥лити особливу увагу ≥ знати усе, що стосуЇтьс¤ конкуренц≥њ на ринках њх збуту. “еж само стосуЇтьс¤ й ринк≥в озброЇнь, судно та л≥такобудуванн¤, метал≥в ≥ декотрих ≥нших конкурентоспроможних товар≥в, ¤к≥ виготовл¤ютьс¤ промислов≥стю ”крањни. ћожна створити економ≥чну розв≥дку, ¤ка б виконувала замовленн¤ держави, п≥дприЇмств, та ф≥зичних ос≥б, з платними послугами, що буде виг≥дним ус≥м УвкладникамФ, але перш за все - держав≥. ћоже тод≥ вдастьс¤ змусити працювати на економ≥ку ”крањни вивезен≥ кап≥тали, зменшити пот≥к њхнього вивезенн¤, скоротити п≥дп≥льний продаж метал≥в, залатати ≥нш≥ Уд≥ркиФ, через ¤к≥ широкою р≥чкою тече усе, що здатне кардинально пол≥пшити стан економ≥ки нашоњ крањни та п≥двищити добробут њњ населенн¤. | |||
|
