—л≥д зазначити, що чисельн≥ реорган≥зац≥њ знищили ц≥л≥сн≥сть системи захисту. «ам≥сть знищених (ЌЅ–, ÷ентр пол≥тичного анал≥зу та прогнозуванн¤ при ѕрезидент≥ ”крањни, ƒержавна служба з питань техн≥чного захисту ≥нформац≥њ) створювалис¤ ≥нш≥ установи та органи, ¤к≥ повинн≥ були уз¤ти на себе функц≥њ л≥кв≥дованих, але вони створювалис¤ лише на папер≥. ¬≥д того у супротивник≥в нашоњ держави значно зб≥льшилис¤ можливост≥, вони почали активно застосовувати пол≥тичну зброю, втручатис¤ у внутр≥шн≥ справи ”крањни, фактично знищили економ≥чну незалежн≥сть украњнськоњ держави. ѕрезидент використав метод противаг, утворюючи органи-суперники, хоча у справах забезпеченн¤ безпеки конкуренц≥¤ не завжди слугуЇ прогресу, част≥ше навпаки - занепаду. ѕро результат - у наступн≥й дов≥дц≥. ƒов≥дка.9 березн¤ 2001 р. за ф≥нансовоњ п≥дтримки Устратег≥чного партнераФ ”крањни так звана опозиц≥¤ намагалас¤ скинути лег≥тимно обраного ѕрезидента ”крањни Ћ. учму, використовуючи ¤к прив≥д так зван≥ Усправу √онгадзеФ та Укасетний скандалФ - знар¤дд¤ пол≥тичного тиску. ћолодики в≥дробл¤ли грош≥, товкли кв≥ти, що поклав до памТ¤тника “. Ўевченку ѕрезидент ”крањни, а пот≥м атакували ћ«— та јдм≥н≥страц≥ю ѕрезидента ”крањни. ÷е - загально в≥дом≥ факти, проте не ус≥ знають, що п≥дгрунт¤м дл¤ них слугувала... л≥кв≥дац≥¤ ƒержавноњ служби ”крањни з питань техн≥чного захисту ≥нформац≥њ (адже касети записувалис¤ не з п≥д дивану у каб≥нет≥ ѕрезидента, а з будинку на роз≥ вулиць Ћютеранська та Ѕанк≥вська (є21/12), з оф≥су одного з ≥нститут≥в ≥ноземноњ держави). ќтримавши записи, спецслужба розробила сценар≥й, ¤кий був роз≥граний в ”крањн≥. Ќе дарма ф≥гуранти цих скандал≥в над швидко отримали пол≥тичний притулок, хоча њх н≥хто не пересл≥дував. Ќагадали про це дл¤ того, щоб показати до чого призвод¤ть неквал≥ф≥кован≥ д≥њ щодо зм≥ни структури забезпеченн¤ безпеки.Ф—тратег≥чний партнерФ ”крањни та його представники-ол≥гархи вважають за можливе пропонувати обраному народом ”крањни ѕрезиденту Ћ. учм≥ передати президентство ¬. ёщенку У...на час розсл≥дуванн¤ справи √онгадзеФ /252/. —ам≥ цю справу створили, а тепер ¤к номер не пройшов, намагаютьс¤ д≥статис¤ мети ≥ншим шл¤хом. ÷ин≥зму ƒж. —ороса, його зневаги до нашоњ крањни ≥ њњ народу не маЇ меж≥! ¬раховуючи застереженн¤ в еп≥граф≥, наданому до цього параграфу, зав≥р¤Їмо, що у параграфах про розв≥дку немаЇ жодноњ ≥нформац≥њ, ¤ка могла б становити в≥йськову або державну таЇмницю. ѕерш за усе через те, що ус≥ дан≥, на ¤ких вони базуютьс¤, уз¤т≥ з в≥дкритих джерел, а ще тому, що метою було ≥нформуванн¤ громадськост≥ лише про значим≥сть та особливост≥ веденн¤ економ≥чноњ розв≥дки (що знайшло в≥дбитт¤ у публ≥кац≥¤х автора /105, 139/). ј тим, кого ц≥кавл¤ть структура та кадровий склад украњнського розв≥дувального сп≥втовариства, варто послуговуватис¤ ≥нформац≥Їю, ¤ка надана на сайтах —Ѕ”, —пецслужби ”крањни за адресою у ≤нтернет≥: http://www.agentura.ru/opponent/sng/ukraina/. ЌагадуЇмо, що завданн¤м автора досл≥дженн¤ Ї ≥нформуванн¤ про те нове, що буде використаним або вже використовуЇтьс¤ спец≥альними службами, ¤к≥ займаютьс¤ економ≥чною розв≥дкою. јле на початку - загальн≥ в≥домост≥ про розв≥дку. ƒл¤ перес≥чного украњнц¤ розв≥дка - це Ўт≥рл≥ц (У—≥мнадц¤ть миттЇвостей весниФ), ѕавло адочн≥ков (Уѕодвиг розв≥дникаФ), ƒонатас Ѕан≥он≥с (Ућертвий сезонФ), перегл¤ду ¤кого передуЇ виступ легендарного рад¤нського розв≥дника –удольфа ≤вановича јбел¤ (¬≥ль¤ма √енр≥ховича ‘≥шера (1903-1971) та ц≥лий букет американських, англ≥йських, н≥мецьких ф≥льм≥в, що надають у¤ву про житт¤ розв≥дник≥в у стил≥ класичного романтизму: героњзм, обовТ¤зкова перемога, б≥йки, погон≥, стр≥льба, Їдиноборства та...романтичне коханн¤. ” житт≥, природно, усе набагато прозањчн≥ше: Ї група людей, ¤к≥ п≥д впливом под≥бних до названих ф≥льм≥в та ≥нших засоб≥в ман≥пул¤ц≥њ псих≥кою людини, зачарувались ≥ присв¤тили своЇ житт¤ ц≥й д≥¤льност≥ (ѕрезидент –ос≥њ ¬. ѕут≥н з≥знавс¤, що саме тому п≥шов працювати до розв≥дки). ≤...н≥чого схожого на сценар≥њ ф≥льм≥в не знайшли. ¬и¤вилос¤, що це - над т¤жка буденна робота, повТ¤зана з пост≥йним ризиком, в≥дсутн≥стю повного родинного щаст¤ та нормальних умов житт¤. –езультати - великий в≥дс≥в ще на етап≥ п≥дготовки, а згодом - виникненн¤ профес≥йних захворювань (найчаст≥ше - ман≥њ пересл≥дуванн¤, роздвоЇнн¤ особистост≥, хрон≥чноњ п≥дозр≥лост≥ та ≥нших захворювань, ¤к≥ називають УдушевнимиФ). ≤ це - не дивно, адже њм приходитьс¤ працювати п≥д пост≥йним пресом страху та на меж≥ людських можливостей з залученн¤м духовноњ складовоњ (п≥дсв≥домост≥) тому, що на р≥вн≥ св≥домого контролю орган≥зму людина не здатна говорити чужою мовою ¤к р≥дною, не може максимально використати св≥й творчий потенц≥ал ≥, перш за все, памТ¤ть (сл≥д враховувати, що частка мозку, ¤ка контролюЇ св≥дом≥сть, Ї лише малою дещицею памТ¤т≥, котру, використовуючи компТютерну терм≥нолог≥ю, можна назвати оперативною памТ¤ттю з досить обмеженими можливост¤ми, у той час, ¤к п≥дсв≥дом≥сть под≥бна в≥нчестеру, можливост≥ ¤кого на багато б≥льш≥). ”с≥ перел≥чен≥ ф≥льми розпов≥дали про в≥йськову розв≥дку, част≥ше за усе, у пер≥оди найб≥льших напружень сил крањни - п≥д час в≥йни (виключенн¤ - Ућертвий сезонФ, у ¤кому мова ≥де про використанн¤ зах≥дною крањною у мирний повоЇнний час фашистських вчених та про перший обм≥н –ад¤нським —оюзом та —полученими Ўтатами јмерики полоненими розв≥дниками). јле в≥йни, революц≥њ та ≥нш≥ велик≥ збуренн¤, ¤к≥ вимагають докладанн¤ над зусиль, займають у житт≥ ≥ ≥стор≥њ людства лише малу частку часу (хоча за результатами досл≥джень вчен≥ Weslean College вважають, що за усю в≥дому ≥стор≥ю людства в≥дбулос¤ понад 14600 воЇн ≥ лише 292 роки њх не було, але ≥ це - п≥д сумн≥вом, може л≥тописц≥ не занотували /253/). ј у мирний час функц≥њ розв≥дки кардинально в≥дм≥нн≥, перш за все, ц≥л¤ми, задачами та методами веденн¤. р≥м того, розв≥дка - узагальнене пон¤тт¤ д≥¤льност≥ держави, спецслужб, п≥дприЇмств та приватних ос≥б, спр¤мованоњ на одержанн¤ та використанн¤ ≥нформац≥њ, ¤ка Ї таЇмницею супротивника чи конкурента (крањни, п≥дприЇмства, приватноњ особи) ≥ здатна надати перевагу у конкурентн≥й боротьб≥. ” залежност≥ в≥д мети, засоб≥в веденн¤ та характеру ≥нформац≥њ, що здобуваЇтьс¤ розв≥дку розпод≥л¤ють на дек≥лька напр¤мк≥в, найб≥льш вагомими та активними серед ¤ких Ї в≥йськова, пол≥тична та економ≥чна. ќстанн≥ два майже не висв≥тлен≥ у к≥но та у засобах масовоњ ≥нформац≥њ. „ому? Ќа перший погл¤д через непоказов≥сть, неприваблив≥сть, стандартн≥сть р≥шень та щоденн≥сть засоб≥в, ¤к≥ використовують, а глибше у њхню суттЇв≥сть т≥, що пишуть, не загл¤дають тому, що масового споживача (гл¤дача к≥но та телепродукц≥њ, читач≥в газет ≥ детективних опус≥в) прит¤гують надзвичайн≥ ситуац≥њ, а њх на згаданих напр¤мках, ¤к здаЇтьс¤ фах≥вц¤м «ћ≤, немаЇ. ћ≥ж тим, саме ц≥ непоказн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ розв≥дки набувають усе б≥льшоњ ваги, зм≥нюючи вигл¤д та виконавц≥в (розв≥дник≥в) ≥ замовника (влади). “ому, що (прим≥ром) економ≥чна розв≥дка Ї найефективн≥шим засобом дл¤ перемоги у конкурентн≥й боротьб≥ крањн, п≥дприЇмств та приватних ос≥б (на думку американських спец≥ал≥ст≥в: У≈коном≥чна розв≥дка - одна з фундаментальних основ економ≥чного анал≥зуФ /254/). «≥ зростанн¤м значимост≥ та рол≥ ≥нтерес≥в людини (що Ї одн≥Їю з засад громад¤нського сусп≥льства) на перший план висуваютьс¤ проблеми саме економ≥чного характеру, а чим б≥льшою Ї значим≥сть, тим актуальн≥шим Ї висв≥тленн¤ метод≥в та засоб≥в веденн¤ економ≥чноњ розв≥дки, –ад¤нський —оюз в≥ддавав њй належне: Уѕро значну економ≥ю державних ресурс≥в у результат≥ д≥¤льност≥ розв≥дки може св≥дчити зв≥т в≥йськово-промисловоњ ком≥с≥њ (¬ѕ ) за п≥дсумками 1980 року, п≥дготовлений дл¤ ÷ ѕ–—. ¬ѕ у тому роц≥ надала 3617 завдань на збиранн¤ ц≥нних науково-техн≥чних даних. –озв≥дка ƒЅ виконала 42% замовлень, √–” - 30% (¤к правило, щодо зброњ та в≥йськовоњ техн≥ки), ћ≥н≥стерство зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та јкадем≥¤ наук - кожний по 5%. ÷ю ≥нформац≥ю широко використовували вчен≥ ≥ техн≥ки дл¤ створенн¤ ≈ќћ, нових р≥зновид≥в зброњ, техн≥ки, у тому числ≥ ≥ дл¤ потреб народного господарстваФ /254/. —Ўј давно в≥ддають перевагу саме ц≥й розв≥дц≥ (У–оберт ћ. √ейт сказав у 1991 роц≥ - п≥д час перебуванн¤ на посад≥ директора ÷ентральноњ розв≥дки —Ўј, - що запити на економ≥чн≥ матер≥али з ÷–” перевищують за своЇю к≥льк≥стю ус≥ ≥нш≥. “а майже половина ус≥х завдань розв≥дц≥, ¤к≥ надход¤ть з 20 головних державних установ, - додав в≥н, - економ≥чн≥ за своњм характеромФ /104, —. 775/). ™вропейський —оюз, ¤кий програЇ у конкуренц≥њ через перевагу —Ўј у косм≥чних засобах веденн¤ розв≥дки (до реч≥, у ”крањни Ї можливост≥ мати власну косм≥чну розв≥дку: Ї науковий та виробничий потенц≥ал, Ї досв≥д, Ї ракети нос≥њ, однак, ¤к це найчаст≥ше буваЇ у житт≥, вона виробл¤Ї супутники дл¤ ≥нших крањн, залишаючись Ушевцем без чоб≥тФ: У≤ран, √рец≥¤, ≥пр, Ќ≥гер≥¤, ѕакистан планують створенн¤ систем супутникового звТ¤зку на основ≥ власних косм≥чних апарат≥в, ”крањна також готова до цьогоФ /256/), неодноразово висловлював протест та незгоду з глобальним в≥дстежуванн¤м супутниками —Ўј територ≥њ ус≥х Ївропейських крањн /244/, а украњнськ≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ з цього приводу висловлювали ¤к щен¤чу рад≥сть /258/, так ≥ повну незгоду /259/. “епер Ї потреба зробити невеличкий екскурс у минуле, у ¤кому, на думку науковц≥в, сл≥д шукати кор≥нн¤ сьогодн≥шнього. ” —–—– було багато орган≥зац≥й, що займалис¤ економ≥чною розв≥дкою з перем≥нним усп≥хом. «овн≥шн¤ економ≥чна розв≥дка забезпечувала ≥нформац≥Їю (¤ку переважно отримувала через «ћ≤ ≥нших крањн, в≥д сп≥вроб≥тник≥в амбасад, торговельних представництв, п≥дприЇмств, прим≥ром, УјерофлотуФ, а також через ≥ноземц≥в - випускник≥в навчальних заклад≥в —–—–) анал≥тичн≥ центри, ¤кими були спец≥ал≥зован≥ ≥нститути. „ималий обс¤г ≥нформац≥њ вдавалос¤ отримати через п≥дписн≥ виданн¤, що надходили з ≥нших крањн, в≥д кореспондент≥в та ≥ноземних представництв ≥ т. ≥н. Ѕ≥льшу частину збиранн¤ та практично усю анал≥тичну роботу виконували ≥нститути ≥ орган≥зац≥њ системи јкадем≥њ наук —–—–: ≤нститут науковоњ ≥нформац≥њ з сусп≥льних наук (≤Ќ≤ќЌ) за результатами роботи видавав спец≥альн≥ реферативн≥ зб≥рники (–‘) /260, 261, 262, 263, 264, 265/, зб≥рники науково-анал≥тичних огл¤д≥в /266, 267/, зб≥рники огл¤д≥в (—ќ) /268/ по усьому спектру економ≥чних проблем сучасност≥ (значна частинаматер≥ал≥в видавалас¤ п≥д грифом Уƒл¤ службового використанн¤Ф та нумерувалас¤), ≤нститут сходознавства(випускником ¤кого Ї ¬. ∆ириновський, що в≥дсид≥в за розв≥дувальну д≥¤льн≥сть у вТ¤зниц≥ “уреччини 17 д≥б) видавав зб≥рники наукових статей з повною характеристикою крањни, про ¤ку вони видавалис¤ /269/, ≤нститут св≥товоњ економ≥ки (директор ¤кого, академ≥к ™. ѕримаков, згодом став кер≥вником «овн≥шньоњ розв≥дки –ос≥њ), ≤нститут —Ўј ≥ анади (≤— јЌ) та ≥нш≥ займалис¤ збиранн¤м та обробкою ≥нформац≥њ за напр¤мками њхньоњ д≥¤льност≥. ƒещо уособленими були ћ≥жнародний науково-досл≥дний ≥нститут проблем управл≥нн¤, ¤кий займавс¤ головним чином проблемами управл≥нн¤ народним господарством крањн —≈¬ /270, 271, 272/, та ¬сесоюзний конТюнктурний ≥нститут ћ≥н≥стерства зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в —–—–, ¤кий спец≥ал≥зувавс¤ на цьому напр¤мку ≥ оприлюднював результати своЇњ роботи у спец≥альному бюлетен≥ (Ѕ≤ ). ≤ кожне п≥дприЇмство крањни мало можлив≥сть звернутис¤ до ≥нституту з проханн¤м про наданн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ у напр¤мку його д≥¤льност≥ щодо окремих крањн або у ц≥лому, про стан св≥тових ринк≥в збуту товар≥в чи послуг галуз≥ п≥дприЇмства - замовника. јле таких звернень було не багато - внутр≥шн≥ ринки —–—– були практично закритими дл¤ зовн≥шн≥х виробник≥в та повн≥стю зайн¤тими збутом в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ, ¤коњ ж (у переважн≥й б≥льшост≥ номенклатури) пост≥йно не вистачало. якщо ж ≥ виникало перевиробленн¤, н≥кого це особливо не бентежило - цим займалис¤ ƒержплан та держава, виробник в≥д того не страждав: зароб≥тна плата та прем≥њ сплачувалис¤ у повному обс¤з≥, кер≥вник≥в журили-корили, т≥ ка¤лис¤, посилаючись на обТЇктивн≥ труднощ≥, њм об≥ц¤ли допомогти. ¬≥д того на складах накопичилас¤ величезна к≥льк≥стьнел≥кв≥дних матер≥ал≥в та продукц≥њ, намарно витрачалис¤ матер≥альн≥ та ф≥нансов≥ ресурси, економ≥ка працювала не ефективно. “ому економ≥чною розв≥дкою у —–—– не дуже переймалис¤: начебто, не було потреби, ј тепер, коли минуло майже 12 рок≥в п≥сл¤ загибел≥ —–—–, ви¤вилос¤, що починаючи з другоњ половини 1980 р. —получен≥ Ўтати јмерики ц≥леспр¤мовано реал≥зовували програму знищенн¤ У≥мпер≥њ злаФ (улюблений терм≥н –ональда –ейгана, за часи ¤кого ≥ була розробленою згадана програма). “а час ≥снуванн¤ –ад¤нського —оюзу ск≥нчивс¤ ≥ кожна новоутворена (з його останк≥в) держава перейшла на повне самозабезпеченн¤. ÷≥ крањни занурилис¤ у процес переходу до ринковоњ економ≥ки, за умов ¤коњ економ≥чна розв≥дка в≥д≥граЇ вир≥шальну роль. ѕроте досв≥ду у нових нац≥ональних кадр≥впрактично не було (адже, економ≥чна розв≥дка —–—– була справою лише центру), ентуз≥азм у ц≥й справ≥ ви¤вивс¤ поганим пом≥чником, були потр≥бними тверез≥ (без емоц≥й) оц≥нки, вм≥нн¤ сформулювати та поставити завданн¤, забезпечити його виконанн¤ кадрами в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ ≥ матер≥ально-ф≥нансовими ресурсами, техн≥чними засобами, визначити конкретну мету (найчаст≥ше, добуванн¤ певноњ ≥нформац≥њ), знати методи анал≥зу отриманих даних та бути здатним швидко зробити в≥рн≥ висновки, а пот≥м - ≥ практичн≥ кроки дл¤ ефективного використанн¤ результат≥в роботи. ѕри цьому, ¤к ведетьс¤ у демократичних державах, перш за все цю роботу сл≥д легал≥зувати шл¤хом прийн¤тт¤ законодавчих ≥ нормативних акт≥в, що будуть регламентувати д≥¤льн≥сть у цьому напр¤мку. ≤ обовТ¤зково наповнити систему кадрами потр≥бноњ квал≥ф≥кац≥њ (торговельними та економ≥чними представництвами, сп≥вроб≥тниками амбасад тощо), вид≥лити необх≥дн≥ кошти, звТ¤зати та пост≥йно координувати роботу внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ економ≥чноњ розв≥дки. Ќа початков≥й стад≥й у новоутворених крањнах були сильними попередн≥ традиц≥њ, у¤вленн¤ про розв≥дку, ¤к головний зас≥б попередженн¤ про небезпеку в≥йськового втручанн¤ (нападу) ≥ ставленн¤ до справи ¤к у минул≥ час. „ерез те ус≥ стартували майже однаково. ≤ лише обставини певною м≥рою прискорили становленн¤ ”крањни, ¤ка першою потрапила п≥д жорсткий прес економ≥чних загроз ≥ погроз, тому й почала ран≥ше за ≥нших перейматис¤ проблемами економ≥чноњ безпеки, першим результатом чого ≥ було виданн¤ п≥дручника дл¤ п≥дготовки державних службовц≥в, об≥знаних з засадами новоњ на той час науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави /6/. јле згодом на прот≥канн≥ процесу почала в≥дбиватис¤ ментальн≥сть (складне сполученн¤ спадку ≥сторичного та життЇвого досв≥ду попередн≥х покол≥нь, .науки, культури. рел≥г≥њ, спорту, мистецтва, л≥тератури, генетики, на¤вност≥ пас≥онар≥њв /11/ та њхньоњ к≥лькост≥ у крањн≥ тощо).кожноњ з крањн. –ос≥¤, з п≥двищеною збуджуван≥стю, радикальн≥стю р≥шень та ментал≥тетом швидкого прийн¤тт¤ над ризикованих р≥шень (¤кий склавс¤ ≥сторично), до меж≥ прискорила розробку ≥ прийн¤тт¤ правових основ роботи њњ розв≥дувальних орган≥в та у сфер≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки. “ому до к≥нц¤ 1996 року документи регламентац≥њ були прийн¤тими ƒержавною ƒумою та п≥дкр≥плен≥ в≥дпов≥дними указами ѕрезидента –‘ ≥ постановами ”р¤ду –ос≥њ (так, –ос≥¤ розробила та узаконила —тратег≥ю економ≥чноњ безпеки у кв≥тн≥ 1996 р. /273/, а у грудн≥ того ж таки 1996 р. ”р¤д –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ своЇю постановою конкретизував етапи реал≥зац≥њ ц≥Їњ —тратег≥њ /274/, ≥ у с≥чн≥ 2001 р. ѕрезидент –‘ затвердив нову, третю за час незалежност≥, онцепц≥ю нац≥ональноњ безпеки –ос≥њ /275/. ≤нш≥ крањни дос¤гли цього п≥зн≥ше. азахстан регламентуЇ забезпеченн¤ своЇњ економ≥чноњ безпеки з середини жовтн¤ 2000 р. (документом У—тратег≥¤ економ≥чноњ безпеки азахстануФ /276/, розробленим јгентством з стратег≥чного плануванн¤), Ѕ≥лорусь - з 2001 р.). ¬ ”крањн≥ такий документ був Уприйн¤тий за основуФ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни 29 листопада 2001 р. /120/, але в≥н не набув чинност≥ через те, що мав бути затвердженим в≥дпов≥дним указом ѕрезидента ”крањни, але апарат –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни прийн¤в р≥шенн¤ про розробку ≥ншого проекту цього документу... ћабуть, сл≥д по¤снити, чому прид≥л¤Їмо ст≥льки уваги регламентац≥њ економ≥чноњ безпеки у параграф≥ про особливост≥ роботи економ≥чноњ розв≥дки. —права у тому, що згадана розв≥дка виконуЇ переважну б≥льш≥сть роб≥т саме дл¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, ≥ Ї, за фактом, њњ головним ≥нструментом. ѕ≥д час вир≥шенн¤ проблем екосестейту /6/ повн≥стю використовуютьс¤ ус≥ можливост≥ та теоретичн≥ ≥ практичн≥ нароби внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ розв≥док. ¬ ”крањн≥ добре розум≥ють важлив≥сть та необх≥дн≥сть розвитку економ≥чноњ розв≥дки, про що св≥дчить нарощуванн¤ кадрового потенц≥алу торговельно-економ≥чних представництв нашоњ крањни за кордоном, п≥дсиленн¤ ћ≥н≥стерством закордонних справ дипломатичного корпусу: У” ≥ноземних дипломатичних установах ”крањни будуть працювати максимум 1645 чолов≥к, у торговельно-економ≥чних м≥с≥¤х - 157 чолов≥к. ÷е визначено розпор¤дженн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 30 серпн¤, ¤ким затверджено межову чисельн≥сть прац≥вник≥в ≥ноземних дипломатичних установ ”крањни. “аке р≥шенн¤, в≥дзначаЇтьс¤ у документ≥, прийн¤то з метою розширенн¤ та посиленн¤ дипломатичноњ присутност≥ ”крањни у стратег≥чно важливих рег≥онах св≥ту, захисту њњ нац≥ональних зовн≥шньопол≥тичних та зовн≥шньоеконом≥чних ≥нтерес≥вФ/278/). ƒо реч≥, 18 вересн¤ 2002 р. п≥дписаний протокол про встановленн¤ дипломатичних в≥дносин з √ондурасом, 170-ю крањною св≥ту, з ¤кою наша крањна маЇ дипломатичн≥ в≥дношенн¤ (усього, нагадаЇмо, крањн-член≥в ќќЌ п≥сл¤ вступу до ц≥Їњ орган≥зац≥њ Ўвейцар≥њ, 190). —аме житт¤ п≥дштовхуЇ до посиленн¤ роботи у ц≥й сфер≥. јдже в≥д початку незалежност≥ до нашоњ крањни заюшили потоки м≥жнародних авантюрник≥в та аферист≥в, а чиновники, ¤к≥ вол≥ли Унагр≥ти рукиФ на ≥ноземних ≥нвестиц≥¤х, зустр≥ли њх з розпростертими об≥ймами, в≥д чого наша крањна втратила досить велик≥ (на той час) валютн≥ кошти (один з контракт≥в У”кр≥мпексФ з м≥жнародним аферистом став ”крањн≥ у 40 млн. дол. —Ўј, натом≥сть, ¤к допомога анади дл¤ виробленн¤ украњнськоњ нац≥ональноњ валюти ≥ноземними ф≥рмами склала 39,4 млн. канадських долар≥в, тобто приблизно на пТ¤ту частину менше втраченого в≥д згаданоњ афери). ¬≥др¤дженн¤ кер≥вник≥в крањни та галузей народного господарства за кордон вважалос¤ усп≥шним, ¤кщо вдавалос¤ залучити ≥ноземний кап≥тал (а сам≥ умови наданн¤, особливо на початку, не враховувалис¤, тому ”крањна отримала значну к≥льк≥сть не виг≥дних кредит≥в). ƒо того ж держава не змогла в≥дмежуватис¤ в≥д недобросов≥сних п≥дприЇмств, ¤к≥ отримали кредити п≥д гарант≥њ украњнськоњ держави, що перетворило њњ у хрон≥чного боржника, а обслуговуванн¤ державного боргу щор≥чно вимагаЇ виплати значних кошт≥в: за 2002 р≥к - 1,4 млрд. дол. —Ўј, за 2003 - 1, 6 млрд. дол. —Ўј /154/: У...станом на 31 липн¤ 2002 року державний пр¤мий ≥ гарантований борг ”крањни в доларовому екв≥валент≥ становив близько 13,9 млрд. долар≥в —Ўј, з ¤ких пр¤мий державний борг Ч 11,8 млрд. долар≥в —Ўј (84,6 в≥дсотка загальноњ суми) та гарантований борг Ч 2,1 млрд. долар≥в —Ўј (15,4 в≥дсотка загальноњ суми)Ф /153/). «а ц≥ борги до сих п≥р у ≥нших крањнах затримують украњнськ≥ плавзасоби ≥ л≥тальн≥ апарати (п≥д час написанн¤ монограф≥њ 14 суден ”крањни були заарештованими у р≥зних крањнах св≥ту: у ≤тал≥њ - 4, у ≤спан≥њ - 5, у Ѕолгар≥њ - 1, у ћавр≥тан≥њ - 2 . Ќа початку липн¤ 2003 р. анада затримала л≥так У–усланФ). Ќе важко збагнути, що випереджувальна ≥нформац≥¤ в≥д розв≥дки могла б допомогти уникнути цього. ≈фективн≥сть украњнськоњ економ≥ки штучно занижуЇтьс¤ украњнськими чиновниками. “ак. наприклад, м≥н≥стр агропромислового комплексу —. –ижук попереджав, що держава одержить в≥д продажу зерна у 2002 р. на 100 млн. дол. —Ўј менше, н≥ж за попередн≥й р≥к, начебто, через зниженн¤ ц≥н на пшеницю /277/. «а¤ва вигл¤дала дивною: у 2001 р. ”крањна продала за кордон 9 млн. тонн пшениц≥, а на 2002 р. п≥дписала контракти на постачанн¤ 10 млн. тонн. ” той же час, ≥нформац≥¤ економ≥чноњ розв≥дки могла б попередити заходи украњнських суден до порт≥в, де на них оч≥кував арешт, ¤к ≥ попередженн¤ заздалег≥дь п≥дготовлених економ≥чних злочин≥в (наприклад, ”крањна вклала 43 млн. дол. —Ўј у п≥дприЇмства ѕанами /406/ (?) у той час, коли ѕ. Ћазаренко готувавс¤ до того, щоб зб≥гти за кордон ≥ вол≥в отримати (≥ отримав 5) панамськ≥ паспорти. ’≥ба розв≥дники не п≥дказали б ѕрезидентов≥ ”крањни, що готуЇтьс¤ ≥ ск≥льки це коштуЇ наш≥й держав≥?). ј тепер у украњнськоњ держави не було б проблем щодо проведенн¤ судочинства у справ≥ замовника убивств ™вгена ўербан¤ та ¬адима √етьмана /281, 282/. | |||
|
