¬≥дд≥л продовольчоњ безпеки —лужби безпеки ”крањни ще два роки тому встановив механ≥зм викачуванн¤ державних кошт≥в п≥д час закуп≥вл≥ пшениц≥ за державним замовленн¤м /283/. ќднак, дл¤ повноти доведенн¤ була необх≥дною ≥нформац≥¤, ¤ку може надати лише економ≥чна розв≥дка, зокрема, ≥нформац≥ю про ф≥рми - покупц≥ украњнськоњ пшениц≥ за кордоном, анал≥з њхньоњ ф≥нансово - господарськоњ д≥¤льност≥, звТ¤зк≥в та напр¤мк≥в роботи ≥ таке ≥нше.

Ќавели приклади не дл¤ того, щоб показати т≥ негативн≥ ¤вища, про ¤к≥ знаЇ майже кожний громад¤нин нашоњ крањни, а дл¤ того. щоб позначити хоча б малу дещицю завдань економ≥чноњ розв≥дки ”крањни (усе ще ≥снуЇ мода послатис¤ на повну в≥дсутн≥сть досв≥ду веденн¤ економ≥чноњ розв≥дки у молодоњ украњнськоњ держави, чим, начебто, ≥ зумовлено те, що першою в ”крањн≥ 7 вересн¤ 1992 р. була узаконеною в≥йськова розв≥дка, а Устратег≥чн≥ партнериФ, роздираючи нашу крањну у намаганн¤х змусити служити украњнськ≥ спецслужби њхн≥м ≥нтересам, пост≥йно п≥дкидали приводи дл¤ кадрових пертурбац≥й. ƒостатньо згадати ¤к були в≥дправлен≥ у в≥дставку в≥дразу два заступника начальника √оловного управл≥нн¤ розв≥дки ћ≥н≥стерства оборони ”крањни генерал-лейтенант ¬олодимир Ћегом≥нов та генерал-майор јнатол≥й ћагал¤с за те, що намагалис¤ отримати по дв≥ квартири: одну - з побудованих за рахунок кошт≥в померлого австрал≥йц¤ украњнського походженн¤, ¤кий запов≥дав значн≥ кошти украњнськ≥й розв≥дц≥ (?), а другу - зг≥дно з чергою на одержанн¤ житла за списком ћ≥н≥стерства оборони ”крањни. ¬очевидь, були приб≥чниками одного з Устратег≥чних партнер≥вФ ”крањни, що не задовольн¤ло њњ ≥ншого Устратег≥чного партнераФ (кер≥вником √”– ћќ у той час був призначений ≤гор —мЇшко, колишн≥й в≥йськовий аташе ”крањни у —Ўј, котрий й розпочав проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤, що призвело до зазначених результат≥в /284/, а сьогодн≥ в≥н - перший заступник секретар¤ –ЌЅќ”).

« наведеного вище стаЇ зрозум≥лим, що кадрова база та дипломатична п≥дтримка Ї. „ого ж не вистачаЇ? ѕерш за все, пол≥тичноњ вол≥, прагненн¤ створити економ≥чну розв≥дку нового типу, ¤ка буде (на в≥дм≥нну в≥д ≥нших розв≥док св≥ту) враховувати ментал≥тет нашого населенн¤ та вир≥шить ц≥лий р¤д завдань, ¤к≥ ран≥ше не вир≥шувалис¤. Ќаприклад, збере ≥нформац≥ю про приб≥чник≥в та супротивник≥в переходу ”крањни на б≥олог≥чне паливо та повну зам≥ну ус≥х енергетичних ресурс≥в, ¤к≥ у наш≥й крањн≥ використовують зараз. ƒо того ж, зробить це не лише у наш≥й крањн≥, а й за кордоном - адже у Уенергетичн≥й голц≥Ф, на ¤к≥й зараз сидить украњнська економ≥ка дуже зац≥кавлен≥ де¤к≥ крањни - постачальники енергетичних ресурс≥в.

ƒруге глобальне завданн¤ - ви¤вленн¤ та поверненн¤ до ”крањни ус≥х ран≥ше вивезених валютних кошт≥в без введенн¤ амн≥ст≥њ на Ут≥ньовийФ та взагал≥ вивезений кап≥тал. ÷е завданн¤, ¤к казав ¬. Ћен≥н, Уарх≥складнеФ, але ц≥лком реальне. ќсобливо з урахуванн¤м того, що крањна знаходитьс¤ у перех≥дному пер≥од≥ формуванн¤ демократ≥њ, коли декотр≥ в≥льност≥ у тлумаченн≥ та виконанн≥ м≥жнародних угод ≥ декларац≥й Ї припустимими ≥ вибачаютьс¤ св≥товим сп≥втовариством (хоча ≥нший Устратег≥чний партнерФ нашоњ держави, котрий намагаЇтьс¤ тримати ”крањну у жорстк≥й ф≥нансов≥й залежност≥ в≥д м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й, що знаход¤тьс¤ повн≥стю п≥д його контролем, тому, вочевидь, буде чинити супротив - адже дл¤ розвитку економ≥ки нашоњ держави стануть непотр≥бними кредити в≥д цих установ ≥ ”крањна набуде незалежн≥сть в≥д цього партнера).

Ќаступне завданн¤ - встановленн¤ м≥сц¤ перебуванн¤ розкрадач≥в державних кошт≥в ”крањни та ≥нших крим≥нальних ≥ крим≥нально-пол≥тичних елемент≥в, ¤к≥ њхн≥ми д≥¤ми завдали економ≥ц≥ крањн≥ суттЇвий економ≥чний збиток та њхн¤ екстрадиц≥¤ з наступним судом над ними - покаранн¤ дл¤ тих, хто об≥крав нашу крањну повинно стати нев≥дворотним.

¬ол≥ли б звернути увагу на те, що не розпод≥л¤Їмо завданн¤ на задач≥ дл¤ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ розв≥дки, покладаючись на високу ¤к≥сть координац≥њ њхньоњ роботи та повне взаЇморозум≥нн¤.

«авдань можна вид≥лити значно б≥льше (скаж≥мо, збиранн¤ ≥нформац≥њ про створенн¤ ≥ використанн¤ альтернативних р≥зновид≥в енергонос≥њв, про вирощуванн¤ та врожайн≥сть цукрових бур¤к≥в, про засоби п≥двищенн¤ родючост≥ грунт≥в та врожайност≥ техн≥чних культур, про використанн¤ бурТ¤н≥в та ≥нших рослин, ¤к≥ м≥ст¤ть у соб≥ ерукову кислоту, г≥рчиц≥, р≥паку, сур≥пиц¤, суремки тощо. ÷е усе лише з одн≥Їњ з комплексних проблем, а таких проблем у нашоњ крањни Ї чимало).

ќск≥льки тема досл≥дженн¤ - забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, повинн≥ звернути увагу на особливост≥ роботи економ≥чноњ розв≥дки (проте, не будемо наводити њњ орган≥зац≥йну структуру, п≥дпор¤дкуванн¤, регламентац≥ю та ≥нша характеристики) назвемо лише њњ в≥дм≥нност≥ в≥д двох ≥нших згаданих розв≥док). “ож, чим же в≥др≥зн¤Їтьс¤ економ≥чна розв≥дка в≥д в≥йськовоњ та пол≥тичноњ?

ѕерш за все, метою, спр¤муванн¤м та засобами, ¤к≥ використовують дл¤ њњ веденн¤. ¬она повинна сконцентрувати усю увагу на ≥нформац≥њ (Упродукт≥Ф ус≥х напр¤мк≥в розв≥дувальноњ д≥¤льност≥), ¤ка т≥Їю чи ≥ншою м≥рою дозвол¤Ї оц≥нити стан та зм≥ни економ≥чноњ обстановки. јдже њњ завданн¤ пол¤гаЇ у забезпеченн≥ найрац≥ональн≥шого використанн¤ ресурс≥в держави (сусп≥льства), тому не може в≥двол≥катись на не суттЇв≥ (з економ≥чноњ точки зору) под≥њ (один з украњнських автор≥в роб≥т з розв≥дки, засв≥дчуЇ: У–азом з тим ≥снуЇ й думка, що розв≥дка - це дуже дороге задоволенн¤ дл¤ будь-¤коњ держави. ƒ≥йсно, дешевоњ розв≥дки просто немаЇ, але у пор≥вн¤нн≥ з гр≥шми, ¤к≥ у нењ вкладають, розв≥дка економить на дек≥лька пор¤дк≥в б≥льше. ќсь один з приклад≥в. ≤де¤ створенн¤ глобальноњ протиракетноњ оборони територ≥њ —Ўј, про ¤ку так багато говор¤ть зараз, виникла давно. ” межах ц≥Їњ програми, ¤ку тод≥ називали COI, 10 червн¤ 1984 р. у “ихому океан≥ випробували ракету-перехоплювач, ¤ка усп≥шно вразила ц≥ль. ÷≥ ≥спити були добре замаскованими ходом, ¤кий мав на мет≥ вт¤гнути —–—– у новий виток гонки озброЇнь та змусити витрачати м≥ль¤рди рубл≥в. ’итр≥сть своЇчасно розкрила в≥йськова розв≥дка, про що розпов≥даЇ у книз≥ У≤мпер≥¤ √–”Ф ј.  олпакид≥. јмериканц≥ в умовах посиленоњ секретност≥ встановили на ракету-м≥шень рад≥ома¤к, ¤кий ≥ дозвол¤Ї ракет≥-перехоплювачу вразити ц≥ль. якщо б розв≥дка своЇчасно не розкрила цей х≥д, –ад¤нському —оюзов≥ довелось би п≥ти на значн≥ витрати задл¤ п≥дтримки в≥йськового балансу. јналог≥чн≥ кроки були зд≥йснен≥ американц¤ми й наприк≥нц≥ 70-х рок≥в, коли у —Ўј начебто розпочалис¤ роботи з посиленн¤ захисту шахт стратег≥чних ракет. –ад¤нськ≥ супутники ф≥ксували на ус≥й територ≥њ —получених Ўтат≥в роботи з буд≥вництва крупних бетонних захисних споруд над цими шахтами. —еред фах≥вц≥в тод≥ ходили чутки, що так≥ споруди можуть витримувати влученн¤ ¤дерного зар¤ду середньоњ потужност≥, що надавало певн≥ переваги на випадок обм≥ну ¤дерними ударами. ” —–—– на державному р≥вн≥ вир≥шували питанн¤ про необх≥дн≥сть створенн¤ аналог≥чного захисту над рад¤нськими шахтними установками. —отн≥ тонн зал≥зобетонних конструкц≥й треба було вивезти та встановити у найб≥льш важкодоступних м≥сц¤х крањни, на що передбачалос¤ витратити м≥льйони та м≥льйони рубл≥в. ≤ знову розв≥дка ви¤вилас¤ на висот≥. ” —Ўј лише ≥м≥тували роботи з додаткового захисту шахтних пускових установок та робили це саме з метою змусити —–—– п≥ти на адекватн≥ кроки ≥ понести економ≥чн≥ збиткиФ /254). ” цьому - перша особлив≥сть. ¬≥дсутн≥сть нос≥¤ ≥нформац≥њ. якому надаЇтьс¤ перевага - це друга особлив≥сть. ƒл¤ в≥йськовоњ розв≥дки одержанн¤ зразка новоњ в≥йськовоњ техн≥ки (або њњ визначальноњ частини), карти розташуванн¤ в≥йськ, креслень пристроњв та оборонних споруд або ≥нших матер≥альних нос≥њв ≥нформац≥њ - найб≥льша удача. ѕол≥тична розв≥дка великою знах≥дкою вважаЇ отриманн¤ ориг≥налу або, принаймн≥, ксерокоп≥њ документа, ¤кий можна використати ¤к доказ або з метою шантажу супротивника. ƒл¤ економ≥чноњ розв≥дки важливою Ї ≥нформац≥¤, а не нос≥њ, на ¤ких вона надана. ¬≥д пол≥тичноњ економ≥чна розв≥дка в≥др≥зн¤Їтьс¤ ще й тим, що вона не базуЇ свою д≥¤льн≥сть на активних м≥жособист≥сних контактах (дл¤ економ≥чноњ розв≥дки це - вторинне), майже не використовуЇ ≥нтриги, шантаж та ≥нш≥ найб≥льш д≥Їв≥ методи пол≥тичноњ розв≥дки. ” цьому - њњ трет¤ особлив≥сть .

≈коном≥чна розв≥дка працюЇ проти конкурент≥в (нагадаЇмо, що зг≥дно з шостим постулатом Ћог≥ки б≥знесу ≥нтереси визначають взаЇмини: ¤кщо перетинаютьс¤ - конкуренти, сп≥впадають - партнери, йдуть у паралель - сторонн≥ /69/. «м≥на економ≥чноњ ситуац≥њ здатна призвести до того, що вчорашн≥ конкуренти сьогодн≥ стають партнерами, а партнери у сьогоденн≥ - завтрашн≥ми конкурентами. ≤ краще знати конкурента, н≥ж отримати навзаЇм ≥ншого, нев≥домого, ” цьому основна причина терпимого ставленн¤ до конкурент≥в). Ќатом≥сть, в≥йськова та пол≥тична розв≥дки працюють проти супротивник≥в (ворог≥в) ≥ дл¤ них знищенн¤ Ї найкращим засобом дл¤ отриманн¤ потр≥бного результату. «в≥дси терпим≥сть економ≥чноњ та жорстк≥сть ≥ жорсток≥сть двох ≥нших розв≥док. ÷е - четверта особлив≥сть.

Ѕ≥льшу частину ≥нформац≥њ (близько 90%) економ≥чна розв≥дка отримуЇ з в≥дкритих джерел, через те њњ розв≥дувальна мережа також суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ не т≥льки р≥внем п≥дготовленост≥, мисленн¤ та засобами, що використовуЇ, але, ран≥ше за все, практично повною в≥дсутн≥стю насильницьких (силових) вплив≥в, зменшенн¤м до необх≥дного м≥н≥муму часу сл≥дкуванн¤, ≥нших УконтактнихФ метод≥в веденн¤ розв≥дки. ” цьому - пТ¤та особлив≥сть.

ќсобливого значенн¤ набуваЇ гнучк≥сть мисленн¤ та волод≥нн¤ спец≥альними методами проведенн¤ анал≥тичноњ роботи, культурою розв≥дник≥в, њх знанн¤ми та вм≥нн¤м зрозум≥ти суть культури ≥ншоњ крањни, нац≥њ /257/. ÷е - шоста особлив≥сть.

Ќаступним Ї зовс≥м нове баченн¤ процесу обробки та використанн¤ одержаноњ ≥нформац≥њ (наприклад, нещодавно декотр≥ з прийом≥в застосуванн¤ одного з найрезультативн≥ших метод≥в веденн¤ анал≥тичноњ роботи були висв≥тлен≥ у пров≥дному економ≥чному журнал≥ ”крањни /108/, але це пройшло непом≥ченим - читач≥ не побачили того, що було очевидним: ”крањна переходить до б≥льш активного використанн¤ економ≥чних засоб≥в захисту свого життЇвого простору. ¬инайденн¤ та використанн¤ нових б≥льш ефективних метод≥в обробки ≥нформац≥њ - вимога часу, адже тепер важливо не лише одержати ≥нформац≥ю, але й в≥рно њњ оц≥нити та використати (≥нформац≥йна робота стратег≥чноњ розв≥дки, на в≥дм≥ну в≥д способ≥в њњ найб≥льш ефективного використанн¤, досить повно ≥ давно висв≥тлена у л≥тератур≥ /97/). ” пошуку та використанн≥ нових метод≥в обробки ≥нформац≥њ - сьома особлив≥сть.

Ќе менш суттЇвими Ї особливост≥, що повТ¤зан≥ з необх≥дн≥стю використанн¤ та протид≥њ економ≥чн≥й зброњ, ¤ка усе част≥ше застосовуЇтьс¤ нин≥ (перший перел≥к такоњ зброњ та засоби протид≥њ њњ впливу надан≥ у /114/).

“а поверн≥мос¤ до чи не найголовн≥шого питанн¤ - координац≥њ роботи розв≥док р≥зних м≥н≥стерств та в≥домств.

ўо в≥дбуваЇтьс¤ сьогодн≥? ™ кер≥вник украњнського розв≥дувального сп≥втовариства (за посадою це - перший заступник секретар¤ –ЌЅќ”, свого часу ним був ¬. –адченко, пот≥м - Ћ. –ожен, зараз - ≤. —мЇшко). јле справжньоњ координац≥њ д≥й немаЇ (мабуть. вище кер≥вництво крањною вважаЇ, що у цьому немаЇ потреби). “ому кожне в≥домство шукаЇ ¤к отримати потр≥бну ≥нформац≥ю, немаЇ централ≥зованого прийому замовлень та вимог до надаваноњ ≥нформац≥њ. як результат - дезинформац≥¤ йде широким потоком, дез≥нформуючи м≥н≥стерство економ≥ки ≥ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ (¤ке, може, тим задоволено - Ї на що списати власн≥ промахи тавитрати, що чиновники робл¤ть задл¤ наповненн¤ власноњ кишен≥). ” такому неведенн≥ знаход¤тьс¤ й анал≥тики ус≥х державних орган≥в влади. „ерез те пов≥домленн¤ ƒержавного ком≥тету статистики про споживанн¤ у 1999 р. 35-40 млн. тонн нафти спростували вчен≥ - максимальна потреба становить 20 млн. тонн /168/, а подальша перев≥рка уточнила: потреби склали 8,2 млн. тонн дизельного пального та 5-6 млн. тонн бензину /286/, при цьому глибина переробки нафти (тобто коеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ,   ƒ) була 85% (а нафтопереробн≥ п≥дприЇмства декларували   ƒ на р≥вн≥ в≥д 12 до 55 в≥дсотк≥в). як же можнапрогнозувати тазакладати р≥вн≥ витрат на наступн≥ пер≥оди, ¤кщо похибка становить понад 50 в≥дсотк≥в? “од≥ држава витрачатиме кошти на закуп≥влю не потр≥бного ≥ не буде мати через те можливост≥ купувати необх≥дне.

¬загал≥, проблеми забезпеченн¤ та використанн¤ енергетичних ресурс≥в через пр¤му залежн≥сть пол≥тики та економ≥ки ”крањни в≥д њх постачанн¤ з-за кордону набули особливого значенн¤. —аме ними визначаЇтьс¤ р≥вень економ≥чноњ незалежност≥ ”крањни. ѕроте, ц¤ проблема, начебто, не ц≥кавить кер≥вництво крањни: не вивчаЇтьс¤ та не використовуЇтьс¤ досв≥д ≥нших крањн, не ф≥нансуютьс¤ ≥ жодним чином не стимулюютьс¤ розробки альтернативного палива або енергозбереженн¤.  азенне (формальне) ставленн¤ до вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми знищило економ≥чну незалежн≥сть украњнськоњ держави,паплюжить економ≥ку та зменшуЇ добробут населенн¤ ”крањни. ’оча такий досв≥д Ї. —получен≥ Ўтати јмерики, ¤к≥ б≥льше за ус≥ ≥нш≥ крањни св≥ту виробл¤ли електричноњ енерг≥њ. але за њњ витрачанн¤м на душу населенн¤ також пос≥дали одне з ч≥льних м≥сць у св≥т≥, у 1976 р. провели реформу споживанн¤ енергетичних ресурс≥в (йшлос¤ не лише про електричну, але й про теплову енерг≥ю). —пец≥альними декретами регламентувалос¤ споживанн¤ електричноњ та тепловоњ енерг≥њ. у залежност≥ в≥д кл≥матичних зон та тип≥в споруд (ус≥ споруди були класиф≥кован≥ за 78 типами) встановили л≥м≥ти споживанн¤, а т≥, хто њх перевищував, сплачував за споживанн¤ за п≥двищеними тарифами (звертаЇмо увагу на те, що застосовувалис¤ не адм≥н≥стративн≥, а економ≥чн≥ важел≥ впливу); дл¤ п≥дприЇмств - виробник≥в прилад≥в, ¤к≥ споживали енерг≥ю, розробили спец≥альн≥ норми (на споживанн¤ енерг≥њ виготовленоюними продукц≥Їю). ќсобливо великий прибуток отримали виробники автоматичних регул¤тор≥в споживанн¤ енерг≥њ, шл¤хом вимиканн¤ осв≥тленн¤ та п≥двищенн¤ опаленн¤ п≥д час виходу з прим≥щенн¤, а також включенн¤ св≥тла та зменшенн¤ наданн¤ тепла тод≥, коли до прим≥щенн¤ входили люди (такий прибор коштував близько 100 долар≥в). ƒержава також використовувала дуже ц≥кавий прийом контролю за спожитою енерг≥Їю, залучивши до того домов≥ та квартальн≥ ком≥тети, ¤к≥ визначали ск≥льки та ¤кими саме мешканц¤ми спожито електроенерг≥њ (державн≥ ж служби контролювали лише розм≥р споживанн¤ ус≥м будинком або кварталом). ” япон≥њ л≥чильник враховуЇ ск≥льки, у ¤кий сезон року та час доби, дл¤ роботи ¤ких прилад≥в (нагр≥вальн≥, вим≥рювальн≥, осв≥тленн¤) було використано електроенерг≥ю ≥, у залежност≥, в≥д значень перел≥чених параметр≥в, встановлювалас¤ оплата спожитоњ енерг≥њ. ѕри цьому споживач сплачуЇ через придбанн¤ спец≥альних марок та вклеюванн¤ њх у квитанц≥ю, а контролер лише перегл¤даЇ його квитанц≥њ. ” невелик≥й за м≥стк≥стю картц≥ представлен≥ розрахункова таблиц¤ сплачуванн¤ за електроенерг≥ю та способи розрахунку оплати за спожите (табл. 3.1.) /279/. “аким чином скорочують витрати на перев≥рку, зб≥льшуЇтьс¤ ефективн≥сть роботи та використанн¤ електроенерг≥њ, у споживач≥в виховуЇтьс¤ культура споживанн¤ лише потр≥бного. ” ѕольщ≥ багато рок≥в тому введена у д≥ю система автоматизованого обл≥ку споживанн¤ електроенерг≥њ, що практично виключило можлив≥сть неконтрольованого споживанн¤.

“аблиц¤ 3.1.

–озц≥нки дл¤ сплачуванн¤ за електроенерг≥ю

(за вин¤тком податку за електроенерг≥ю)

Ќатом≥сть в ”крањн≥ вживають заходи, ¤к≥ базуютьс¤ на негативних ¤кост¤х людськоњ натури: Уќриг≥нальний спос≥б боротьби з розкраданн¤ми електроенерг≥њ введений у трьох районах  ињвськоњ област≥. ќсоби, ¤к≥ про≥нформували уповноваженого –≈— про те, що хтось краде електроенерг≥ю, отримують дес¤ть в≥дсотк≥в в≥д суми збитку, що в≥дшкодованого енергопостачальною компан≥Їю за фактом злод≥йства.  ињвобленерго гарантуЇ повну конф≥денц≥йн≥сть тим, хто звернувс¤ з под≥бними Упов≥домленн¤миФ. онтрольн≥ пакети ¬ј“ Уј. ≈. —.  ињвобленергоФ у 2001 р. придбала на тендерн≥й основ≥ одназ найб≥льшихсв≥тових енергетичних компан≥й Ч AES Corp, пов≥домл¤Ї наш кореспондент як≥в √јЋ№„≈Ќ ќФ /280/.

Ќаша крањна, вочевидь, багатша за ус≥ перел≥чен≥, ¤кщо може соб≥ дозволити безкарне масове шахрайство з оплатою спожитоњ електроенерг≥њ. ≈фемерн≥сть рад¤нського пер≥оду зак≥нчилас¤ майже 12 рок≥в. “ож чи не присп≥в час навести пор¤док?

“аким чином, окреслили певне коло найнагальн≥ших потреб украњнськоњ держави. „ас робити висновки, тож зТ¤сували, що:

1 ≈коном≥чна розв≥дка - основна збро¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки .

2. ќсобливост¤ми роботи економ≥чноњ розв≥дки Ї: мета (отриманн¤ та використанн¤ лише т≥Їњ ≥нформац≥њ, ¤ка дозвол¤Ї вплинути на економ≥ку), в≥дсутн≥сть нос≥¤ ≥нформац≥њ, ¤кому надаЇтьс¤ перевага; невелика значим≥сть м≥жособист≥сних контакт≥в≥ тому майже повна в≥дмова в≥д шантажу, ≥нтриг та ≥нших ≥нструмент≥в контактного впливу дл¤ отриманн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ; неприйн¤тт¤ використанн¤ силових метод≥в впливу; м≥н≥м≥зац≥¤ використанн¤ стеженн¤ та ≥нших метод≥в в≥йськовоњ та пол≥тичноњ розв≥док (одержанн¤ максимальноњ к≥лькост≥ необх≥дноњ ≥нформац≥њ з в≥дкритих джерел); використанн¤ розв≥дниками знанн¤ та розум≥нн¤ культури ≥нших крањн; на¤вн≥сть спец≥альних метод≥в анал≥тичноњ та математичноњ обробки ≥нформац≥њ; використанн¤ загальнодержавних превентивних засоб≥в дл¤ захисту економ≥ки у випадку застосуванн¤ проти нењ економ≥чноњ зброњ (зокрема, переведенн¤ економ≥ки у закритий режим функц≥онуванн¤; тимчасова зупинка роботи фондових б≥рж, введенн¤ спец≥ального режиму вТњзду до крањни; жорстка ф≥ксац≥¤ обм≥нного курсу ≥ноземних валют, а ≥нод≥ - повне припиненн¤процес≥в обм≥ну тощо).

3. ѕ≥двищена значущ≥сть результат≥в роботи економ≥чноњ розв≥дки дл¤ розвитку економ≥ки крањни.

4. ƒл¤ забезпеченн¤ ¤к≥сноњ роботи економ≥чноњ розв≥дки необх≥дн≥ спец≥ально п≥дготовлен≥ кадри.

5. –обота ÷ентру пол≥тичного анал≥зу та прогнозуванн¤ при ѕрезидентов≥ ”крањни ≥ розв≥дувального сп≥втовариства ”крањни повинн≥ бути б≥льшою м≥рою спр¤мованими на удосконаленн¤ та п≥двищенн¤ ¤кост≥ роботи економ≥чноњ розв≥дки та на забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни.

”  ињвському економ≥чному ≥нститут≥ менеджменту студенти (за њхн≥м вибором) вивчають предмет У≈коном≥чна безпека державиФ, до њхн≥х дипломних проект≥в включаЇтьс¤ розд≥л, у ¤кому розрахункидовод¤ть ефективн≥сть запропонованого р≥шенн¤ з точки зору забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни. “≥, хто одержав диплом з в≥дзнакою, мають можлив≥сть подовжити навчанн¤ у асп≥рантур≥ ≥нституту за зазначеною тематикою (шифр 21. 04. 01. - ≈коном≥чна безпека держави) п≥д кер≥вництвом пров≥дних фах≥вц≥в нашоњ крањни у царин≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави з наступним захистом дисертац≥њ на зас≥данн≥ спец≥ал≥зованоњ ¬ченоњ –ади Ќац≥онального ≥нституту проблем м≥жнародноњ безпеки –ади нац≥ональноњ безпеки ≥оборони ”крањни та Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень при ѕрезидент≥ ”крањни.

ј дл¤ тих, хто вол≥в би зб≥льшити своњ знанн¤ з питань розв≥дки, пропонуЇмо додатковий перел≥к л≥тератури з цього питанн¤:

•  им ‘илби. ћо¤ тайна¤ война. - ћ.: ¬оенное издательство ћинистерства обороны ———–, 1982.
• ’айнц ‘ельфе. ћемуары разведчика". - ћ.: »здательство политической литературы, 1988.
• ћакгэффин ”иль¤м и Ќолл Ёрвин. —екреты Ѕелого дома. - ћ.: ћеждународные отношени¤. 1971.
• яковлев Ќ.Ќ. ÷–” против ———–. - ћ.: ћолода¤ гварди¤, 1983.
•  узнецов ¬.—. –уководители ÷–” и их политика. 1947-1987гг. -ƒушанбе: »рфон, 1988.
• јсеевский ј. ÷–”: шпионаж, терроризм, зловещие планы. - ћ.:»здательство политической литературы, 1983.
• јлексеев ј. Ѕезопасность от јтлантики до ”рала и далее //ћеждународна¤ жизнь. - 1993. - є 2.
• ƒжордж √инсбергс. –оссийско-американское сотрудничество в борьбе с преступностью //ћеждународна¤ жизнь. - 1993. - є 2.
• ћизин ¬., ќзнобищев —. ѕараметры безопасности в эпоху после Ухолодной войныФ //ћеждународна¤ жизнь. - 1993. - є 7.
• Dr. Ray S. Cline "The CIA under Reagan Bush & Casey", Washington, Acropolis books ltd. 1981.
• "Compilation on intelligence laws and relaited lows and executiwe orders of interest to the national intelligence community", New-York, 1987
• Richelson J. "The U.S. Intelligence Community. - Cambrige, M.A. Bellinger, 1989
• Congressional Quarterly - 1988 - Sept. U.S. News and World Report. - 1986 - June 16 Washington Post. - 1986 - May 19 Los Angeles Times - 1975 - 1.8

«авершенн¤ та пропозиц≥њ

«авершуючи оформленн¤ результат≥в досл≥джень, проведених у межах завдань дл¤ виконанн¤ у цьому розд≥л≥, маЇмо в≥дзначити ключове значенн¤ застосуванн¤ засад квал≥джметр≥њ та крементац≥њ дл¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки будь ¤кого учасника цього процесу, зокрема, держави. “ому вивченн¤ цих наук Ї обовТ¤зковим не лише дл¤ сп≥вроб≥тник≥в —лужби безпеки ”крањни або слухач≥в јкадем≥њ —Ѕ”, а й дл¤ ус≥х ≥нших державних службовц≥в та тих, що готуютьс¤ ними стати, наприклад, п≥сл¤ зак≥нченн¤ навчанн¤ в ”крањнськ≥й јкадем≥њ державного управл≥нн¤ при ѕрезидентов≥ ”крањни, або п≥сл¤ зак≥нченн¤ ≤нституту м≥жнародних в≥дносин при Ќац≥ональному ун≥верситет≥ ≥м. “. Ўевченка. јдже без цього будуть нездатними ¤к≥сно виконувати своњ службов≥ обовТ¤зки та боронити≥нтереси незалежноњ украњнськоњ держави.

ѕрезидент ”крањни пост≥йно прид≥л¤Ї велику увагу робот≥ розв≥дки: УЋеон≥д  учма зустр≥вс¤ з начальником √оловного управл≥нн¤ розв≥дки ћ≥н≥стерства оборони ”крањни ќлександром √алакою. ¬≥н по≥нформував главу держави про результати перших двох м≥с¤ц≥в своЇњ роботи на ц≥й посад≥, зокрема щодо д≥й,спр¤мованих на упор¤дкуванн¤ структури √оловного управл≥нн¤ розв≥дки ћќ ”крањни в≥дпов≥дно до «аконунашоњдержави Уѕро розв≥дувальн≥ органи в ”крањн≥Ф /310/. Ќе менш вважливим Ї вм≥нн¤ здобувати, оформл¤ти, квал≥ф≥кувати та перев≥р¤ти ≥нформац≥ю, потр≥бну дл¤ удосконаленн¤ управл≥нн¤ державою. “ому економ≥чна розв≥дка ”крањна маЇ бути переведеною на ≥нший р≥вень п≥дготовки ≥ використанн¤ кадр≥в, орган≥зац≥њ ≥ технолог≥њ справи, псих≥чного сприйн¤тт¤ потреб Ѕатьк≥вщини.

–езультати досл≥джень, ¤к≥ виконали п≥д час роботи над розробкою розд≥лу 3, дозвол¤ють зробити наступн≥ висновки та запропонувати:

1. ¬вести у зазначених навчальних закладах вивченн¤ дисципл≥ни У«асади економ≥чноњ безпеки ”крањниФ з обовТ¤зковим включенн¤ до њњ програми розд≥л≥в Уќсобливост≥ роботи економ≥чноњ розв≥дкиФ, У вал≥джметр≥¤ та крементац≥¤Ф.

2. ” межах вивченн¤ згаданого курс≥ ввести практичн≥ зан¤тт¤ тавиконанн¤ курсових ≥ дипломних проект≥в за фахом У«абезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки державиФ.

3. « метою п≥дготовки квал≥ф≥кованих фах≥вц≥в, а також п≥двищенн¤ ¤кост≥ наукових досл≥джень у царин≥ забезпеченн¤ екосестейту, ввести у зазначених навчальних закладах, в≥дд≥ленн¤ асп≥рантур дл¤ п≥дготовки та захисту дисертац≥й за спец≥альн≥стю 21. 04. 01 - ≈коном≥чна безпека держави.

4. ¬вести нормативи дл¤ визнанн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤ трьох р≥вн≥в: Удостатн≥йФ, УперспективнийФ, УнизькийФ. якщо за нормативами р≥вень управл≥нн¤ визначений ¤к УнизькийФ, орган≥зац≥¤, ф≥рма, служба або п≥дрозд≥л служби, ¤к≥сть управл≥нн¤ ¤кого визначено, мають бути за спец≥альним р≥шенн¤м –ЌЅќ” розформованими, ¤к так≥, що становл¤ть загрозу економ≥чн≥й безпец≥ ”крањни (ус≥ заходи зд≥йснюютьс¤ за кошт винних).

5. –егул¤рно (не менше ¤к раз на квартал) проводити контроль ¤кост≥ управл≥нн¤ ус≥ма службами та п≥дрозд≥лами служб, ¤к≥ забезпечують економ≥чну безпеку держави.

6.  ер≥вники установ, ф≥рм, орган≥зац≥й, орган≥в державноњ ≥ м≥сцевоњ влади, ¤к≥ реорган≥зован≥ або л≥кв≥дован≥ в≥дпов≥дно до вимог п. 4 мають позбавл¤тис¤ права керувати до усп≥шного складанн¤ ними ≥спиту з предмету У≈коном≥чна безпека державиФ.

7. ¬ ”крањн≥ до подоланн¤ насл≥дк≥в демограф≥чноњ та економ≥чноњ криз сл≥д запровадити обовТ¤зкову перев≥рку п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ щодо в≥дпов≥дност≥ њхньоњ д≥¤льност≥ вимогам забезпеченн¤ екосестейту.

<<√лавна¤ ...<<  оглавлению книги ..<Ќазад..ƒалее>