‘инансово-инвестиционный менеджмент в услови¤х переходной экономики

 

≤ндекси безпечного ф≥нансуванн¤ в ”крањн≥

 

—в≥домо чи п≥дсв≥домо все у св≥т≥ бере участь у конкурентн≥й боротьб≥, ¤ка Ї чи не найголовн≥шою засадою бутт¤. –≥вень ≥ тривал≥сть ≥снуванн¤ залежать в≥д здатност≥ перемагати у цьому змаганн≥.

ќќЌ утворила спец≥ал≥зовану м≥жнародну орган≥зац≥ю, ¤ка щор≥чно визначаЇ м≥сце кожноњ з крањн св≥ту за њњ конкурентоспроможн≥стю. ѕроте ”крањна у тих перегонах участ≥ не бере. „ому? ўоб дати правильну в≥дпов≥дь, маЇмо в≥дпов≥сти на одне запитанн¤. ј дл¤ цього надамо вих≥дну ≥нформац≥ю. ƒержкомстат ”крањни на проханн¤ автора ц≥Їњ статт≥ ¤к координатора –обочоњ групи з розробки —тратег≥њ та Ќац≥ональноњ програми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни до 2005 року (цю групу утворено –озпор¤дженн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 травн¤ 1998 р. є 345-р) надав ≥нформац≥ю про структуру харчуванн¤ населенн¤ та њњ залежн≥сть в≥д сукупного доходу родини. як ви вважаЇте, зб≥льшенн¤ сукупного доходу родини зумовлюЇ зменшенн¤ чи зб≥льшенн¤ споживанн¤ хл≥ба? ѕравильно, зменшенн¤. —працьовуЇ лог≥ка мисленн¤. ќднак ƒержкомстат надав дан≥, що засв≥дчують протилежне. јнал≥з смертност≥ та народжуваност≥ в ракурс≥ нац≥ональност≥ допом≥г ви¤вити, що украњнц≥ за 11 останн≥х рок≥в за цими показниками становл¤ть 84% загальноњ к≥лькост≥ народжених ≥ померлих. ” будь-¤кий р≥к. „и можна дов≥р¤ти так≥й статистиц≥?

ј згадана ран≥ше м≥жнародна орган≥зац≥¤ оц≥нюЇ конкурентоспроможн≥сть крањн за 381 показником [5]. ¬ериф≥кац≥¤ наданих ƒержкомстатом даних показала њх недостов≥рн≥сть, ≥ тому ”крањна змушена шукати ф≥рми, що надають в≥домост≥ про рейтинг за грош≥. ¬≥ра цим оц≥нювачам ≥ наданим ними рейтингам не дуже висока.

≤ ще один аспект. ¬исока заангажован≥сть украњнських мас-мед≥а робить надану ними ≥нформац≥ю неприйн¤тною. ѕерес≥чний украњнець вважаЇ, що вони надають так≥ дан≥, ¤к≥ њм замовили.

“ож, ¤к зовн≥шн≥й, так ≥ внутр≥шн≥й ≥нвестори не мають достов≥рноњ ≥нформац≥њ. «а таких умов краще в≥дмовитис¤ в≥д вкладанн¤ грошей, ан≥ж ризикувати. Ќаведемо приклад. «абагато писали про ф≥нансову кризу в ”крањн≥. ѕро ту, ¤коњ насправд≥ не було ≥ бути не могло. јдже дл¤ нењ не було жодного п≥дірунт¤.

—л≥д пам'¤тати, що ф≥нансова криза Ї економ≥чною зброЇю. ѓњ використовують з певною метою: п≥д≥рвати економ≥ку крањни-супротивника, виграти в конкурентн≥й боротьб≥ чи отримати прибуток на спекул¤ц≥¤х. ”раховуючи, що дох≥дна частина ƒержавного бюджету ”крањни становила близько 12 млрд дол., на-вр¤д чи м≥ль¤рдер≥в ƒжорджа —ороса, Ѕ≥лла √ейтса та ≥нших приваблювала така мах≥нац≥¤. ќкр≥м того ф≥нансова криза утворюЇтьс¤ завд¤ки попередн≥й закуп≥вл≥ великоњ к≥лькост≥ акц≥й пров≥дних компан≥й крањни або нац≥ональноњ гот≥вки з наступним њх миттЇвим продажем за низькими ц≥нами. „ерез те розпочинаЇтьс¤ пан≥ка, власники акц≥й посп≥шають њх продати за будь-¤ку ц≥ну, або варт≥сть нац≥ональноњ валюти занадто швидко зменшуЇтьс¤, внасл≥док чого ф≥нансова система не може працювати. ¬ ”крањн≥ ж ще не створено ринку ц≥нних папер≥в (такого, ¤кий м≥г би впливати на економ≥ку крањни). “а й гривн≥ н≥хто не скуповував. «ам≥сть ф≥нансовоњ кризи була звичайна спекул¤тивна акц≥¤ комерц≥йних банк≥в ”крањни. ќск≥льки ж њхн≥й сукупний кап≥тал замалий, серйозних насл≥дк≥в бути не могло. ≤ не було. “ому посиланн¤ на кризу та намаганн¤ видати банки за р¤тувальник≥в економ≥ки нашоњ крањни Ї про¤вом бажань певних к≥л, ¤к≥ аж н≥¤к не в≥дпов≥дають д≥йсност≥.

 р≥м того, твердженн¤ банк≥р≥в, що винн≥ в ус≥х наших негараздах боржники-позичальники, що не повертають кредит≥в, та в≥дсутн≥сть дов≥ри з боку населенн¤ до владних структур ≥ банк≥в, Ї правильним. « одним застереженн¤м. ѕершим таким боржником були саме банки, ¤к≥ привласнили грош≥ вкладник≥в (зокрема, ќщадбанк, ѕром≥нвестбанк та ≥н.), надаючи њх п≥д надвелик≥ в≥дсотки (доходило до 1000%) п≥дприЇмствам, ¤к≥ "вмирали" в≥д того, що темпи зростанн¤ ц≥н на сировину випереджали темпи зростанн¤ ц≥н на готову продукц≥ю. ѕожадливим д≥лкам "швидк≥" та велик≥ грош≥ засл≥пили розум. јдже будь-кому зрозум≥ло, що так≥ в≥дсотки не здатен повернути н≥хто (вже не йдетьс¤ про вмираюч≥ п≥дприЇмства). ѕот≥м вони втратили ц≥ грош≥, не про≥ндексували внески вкладник≥в. ј в≥дтак остаточно втратили њхню дов≥ру. ћожна також нагадати, що саме банк≥вська система на початку ≥снуванн¤ незалежноњ украњнськоњ держави встановила неправильн≥ курси м≥ж рублем ≥ нац≥ональною валютою ”крањни. ј б≥льш≥сть наших п≥дприЇмств працювали на рос≥йський ринок. “ож продавали задешево, а купували задорого. “ак в≥дбувалас¤ руйнац≥¤ промислового та с≥льськогосподарського виробництва ”крањни. ÷е спричинилос¤ в≥дсутн≥стю по-справжньому банк≥вського мисленн¤ та конкуренц≥њ в банк≥вськ≥й сфер≥. ќднак повернемос¤ до ф≥нансуванн¤ в сьогоденн≥.

¬кладаючи грош≥, кредитор (≥нвестор) насамперед дбаЇ про дв≥ реч≥: забезпеченн¤ њх обов'¤зкового поверненн¤ та максимальну прибутков≥сть. ѕроте друге дл¤ багатьох не Ї головним. Ќатом≥сть втрата внеску турбуЇ вс≥х: втрачати не вол≥Ї н≥хто.

”крањнська держава за ≥нформац≥Їю, наданою Ќац≥ональним агентством ”крањни з Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ та розвитку (Ќј”™–), потребуЇ ≥нвестуванн¤ розвитку в розм≥р≥ 40 млрд дол. “а бажаючих вкладати кошти за-мало. ƒо того ж њхн≥ внески невелик≥. «а вс≥ роки незалежного ≥снуванн¤ до ”крањни залучено ≥нвестиц≥й близько 7% в≥д потреби (на 1 с≥чн¤ 1997 р. загальний обс¤г пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну, внесених з 1992 р., становив 1656,8 млн дол. [4]). “акий станЧ природна в≥дпов≥дь на недолуг≥ д≥њ. Ќашу крањну за р≥внем ризику вкладанн¤ грошей в≥днесено до п'¤тоњ, найризиков≥шоњ групи. „ому? “ому, що повернути св≥й внесок або отримати платню за його використанн¤ дуже важко. Ќав≥ть ¤кщо ≥нвестиц≥њ надано п≥д гарант≥ю ”р¤ду.

« ≥ншого боку, наша держава сплачуЇ значн≥ кошти за згаданими зобов'¤занн¤ми. «розум≥ло, що, надаючи грош≥ тим, хто не здатен њх ефективно використовувати, держава наражаЇтьс¤ на небезпеку, стаЇ державою-боржником, а з часом Ч банкрутом. ≤м≥дж крањни в≥д цього пог≥ршуЇтьс¤, бажаючих вкладати грош≥ в розвиток њњ економ≥ки стаЇ дедал≥ менше.

Ќовою наукою, квал≥джметр≥Їю (наука про к≥льк≥сне визначенн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤) введено два показники, що характеризують роботу державних установ, пов'¤зану ≥з залученн¤м ≥ використанн¤м ≥ноземних внеск≥в в економ≥ку ”крањни. ѕерший Ч р≥вень залученн¤, ¤кий визначаЇтьс¤ з≥ставленн¤м одержаного кап≥талу з потребою (з переведенн¤м результату у в≥дсотки). ƒругий Ч ¤к≥сть використанн¤ одержаного в борг. –озраховуЇтьс¤ з≥ставленн¤м прибутку, отриманого в≥д використанн¤ одержаних кошт≥в, з њх обс¤гом (станом на 1 с≥чн¤ 1998 р. показник був в≥д'Їмний ≥ дор≥внював 1,15, тобто борги перевищували обс¤г отриманих грошей. ќтже, зб≥льшенн¤ залученн¤ кошт≥в зб≥льшувало борг, ≥ тому залученн¤ було не виг≥дним). ¬≥дтак д≥стали змогу визначати ¤к≥сть управл≥нн¤ в держав≥ ≥нвестиц≥йною пол≥тикою за к≥льк≥стю та ¤к≥стю. Ќин≥ йдетьс¤ вже про наступний крок Ч встановленн¤ ≥ндекс≥в безпеки.

—ьогодн≥ у св≥т≥ Ї спец≥ал≥зован≥ компан≥њ, ¤к≥ встановлюють рейтинг крањн щодо над≥йност≥ ≥нвестуванн¤ в них кап≥тал≥в. ћатематичний апарат та методика розрахунк≥в, ¤к ≥ джерела вих≥дноњ ≥нформац≥њ, становл¤ть њхню комерц≥йну таЇмницю (важлив≥сть над≥йност≥ рейтинг≥в, ¤к≥ вони встановлюють, надзвичайна: в≥д њх значень залежить обс¤г надходжень кап≥талу до крањни).

јж н≥¤к не сумн≥ваючись в неупередженост≥ (хоча кожний виходить з власних ≥нтерес≥в), вол≥Їмо, однак, убезпечити ¤кнайкращ≥ умови дл¤ нашоњ крањни. “ому пропонуЇмо Ќј”™– перебрати на себе ≥н≥ц≥ативу та надавати власн≥ рейтинги. ≤ не лише дл¤ ”крањни загалом, а й дл¤ рег≥он≥в ≥ галузей народного господарства, розраховуючи так зван≥ ≥ндекси безпеки. ѕерш н≥ж навести њх визначенн¤ та розкрити сутн≥сть усього запропонованого, дамо тлумаченн¤ певних терм≥н≥в.

Ќа наш погл¤д, кошти, що надаютьс¤ в борг, в≥дпов≥дно до теор≥њ ризик≥в сл≥д вважати: кредитом, ¤кщо надаютьс¤ дл¤ п≥дтримки д≥ючого п≥дприЇмства (на придбанн¤ сировини, сплачуванн¤ зароб≥тноњ плати ≥ т.≥н.); ≥нвестиц≥Їю, ¤кщо надаютьс¤ дл¤ розвитку п≥дприЇмства (придбанн¤ б≥льш продуктивного обладнанн¤, зведенн¤ додаткових виробничих прим≥щень ≥ т. ≥н.); ≥нновац≥Їю, ¤кщо надаютьс¤ дл¤ створенн¤ (побудови) нового п≥дприЇмства, виробленн¤ нового товару, що суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д поперед-нього (дл¤ придбанн¤ нов≥тн≥х технолог≥й ноу-хау, створенн¤ п≥дприЇмств з метою виготовленн¤ нов≥тн≥х товар≥в ≥ т. ≥н.).

ќсновним критер≥Їм оц≥нки Ї р≥вень ризику.  редит Ч найменш ризикове вкладанн¤ кап≥талу (адже п≥дприЇмство вже ≥снуЇ, кадри Ї, технолог≥ю налагоджено, в раз≥ потреби внесок може бути в≥дшкодований майном або продукц≥Їю п≥дприЇмства). ≤нвестиц≥¤ Ч б≥льш ризикове вкладанн¤ (зб≥льшенн¤ випродукуванн¤ може ви¤витис¤ збитковим через неузгоджен≥сть з попитом та ≥ншими потребами ринку, можуть впасти ц≥ни через п≥двищенн¤ пропозиц≥њ ≥ т. ≥н. ”крањна скуштувала цього сповна. Ќа 1 с≥чн¤ 1997 р. 28 п≥дприЇмств кондитерськоњ галуз≥ виробл¤ли продукц≥њ в так≥й к≥лькост≥, що забезпечувала можлив≥сть що-денного споживанн¤ кондвироб≥в у розм≥р≥ 3,6 кг на кожного мешканц¤ ”крањни. јле Ќац≥ональне агентство ”крањни з реконструкц≥њ та розвитку разом з в≥це-прем'Їр-м≥н≥стром ”крањни ¬. ѕинзеником надали льв≥вськ≥й ф≥рм≥ "—в≥точ" 10 млн дол. з кредиту ™Ѕ–– на закуп≥влю в ≤тал≥њ л≥н≥њ дл¤ виготовленн¤ 19 тис. т шоколадних вироб≥в на р≥к). ≤нновац≥¤ Ч найб≥льш ризикове вкладанн¤ кап≥талу (адже застави немаЇ, а ¤к ринок зустр≥не новий товар Ч нев≥домо).

“ому в систем≥ державних рейтинг≥в (—ƒ–) треба врахувати викладене. Ќј”™– маЇ створити та п≥дтримувати —ƒ– ≥ надавати щом≥с¤чн≥ рейтинги у вигл¤д≥ наведеноњ дал≥ таблиц≥.

≤ндекс безпеки

вкладанн¤ кап≥тал≥в на 1____ _{м≥с¤ць}_____1999 р.

≤ндекс безпеки можна розраховувати за двома показниками, ¤к≥ вже згадували, але за даними конкретноњ галуз≥ господарства. якщо, наприклад, у розвиток транспорту було вкладено ≥нвестиц≥њ в розм≥р≥ 150 млн дол., а њх поверненн¤ та обслуговуванн¤ коштуЇ 18 млн дол. на р≥к, проте сплачено лише 12 млн дол., ≥ндекс безпеки буде в≥д'Їмним ≥ дор≥внюватиме Ч1,5. ≤ноземний власник кап≥талу матиме у¤вленн¤ про ризик вкладанн¤ в кожну з галузей господарства ”крањни ≥ св≥домо вир≥шуватиме, вкладати чи н≥, а ¤кщо вкладати, то до ¤коњ саме галуз≥.

ƒержава, враховуючи пр≥оритети розвитку, перебиратиме на себе контроль за сплачуванн¤м кошт≥в та њх використанн¤м, щоб спр¤мувати надане в розвиток певноњ галуз≥ господарства.

”веденн¤ —ƒ– п≥двищить в≥дпов≥дальн≥сть посадових ос≥б за наданн¤ та використанн¤ вкладань, а також р≥вень забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни через пол≥пшенн¤ стану забезпеченн¤ ф≥нансовоњ безпеки держави (детально про цю складову нац≥ональноњ та економ≥чноњ безпеки держави див. ” [1-3]).

—творенн¤ та функц≥онуванн¤ —ƒ– Ч важливий крок до подальшоњ розбудови суверенноњ та незалежноњ украњнськоњ держави.

ѕропонуЇмо до рекомендац≥й конференц≥њ додати ще дв≥:

Х створити конкурентне середовище в банк≥вськ≥й сфер≥ ”крањни;

Х увести в д≥ю в ”крањн≥ ≥ндекси безпечного ф≥нансуванн¤.

 

 

Ћ≥тература:

1. ™рмошенко ћ.ћ. ¬изначенн¤ загрози нац≥ональним ≥нтересам держави у ф≥нансово-кредитн≥й сфер≥ // ≈коном≥ка ”крањни. - 1999. - є1. - с. 4-12

2. ™рмошенко ћ.ћ. ќсновн≥ засади п≥двищенн¤ ф≥нансовоњ безпеки держави // —тратег≥чна панорама. - 1998. - є1-2. - с. 99-114

3. ™рмошенко ћ.ћ. ‘≥нансова безпека (п≥дходи до розробки концепц≥њ) // ¬≥че. - 1998. - є11(80). - с. - 61-73

4. ≤дуть ≥нвестиц≥њ // ”р¤довий кур'Їр. - 1997. - 21 серп. - с. 9.

5. ћильнер Ѕ.  онкурентоспособность и экономическа¤ безопасность // ¬опр. Ёкономики. - 1995. - є12. - с. 54-59.

√. ј. ѕастернак-“аранушенко

ћ.  олчер≥на

"ѕерсонал"

є 4 (52), 1999, приложение є «

<<√лавна¤