ћодель економ≥чноњ безпеки дл¤ ”крањни

ѕрагненн¤ найрац≥ональн≥ше використовувати власний ресурс Ч тенденц≥¤, зв≥сно, корисна. ќднак ≥нод≥ вона переростаЇ у намаганн¤ користуватис¤ лише тими методами ≥ засобами, ¤к≥ кимось уже випробуван≥. «вичка до коп≥юванн¤ позбавл¤Ї можливост≥ в≥днайти найкращий спос≥б розв'¤занн¤ власних проблем. ќсобливо неприйн¤тний такий п≥дх≥д у сфер≥ нац≥ональноњ безпеки. јдже кожна крањна Ч своЇр≥дна ≥ неповторна система, насл≥дуванн¤ д≥й ≥ншоњ держави може загрожувати њй втратою суверен≥тету ≥ державност≥. “ут потр≥бн≥ власн≥ модел≥ повед≥нки. якими ж вони мають бути дл¤ ”крањни?

 оли йдетьс¤ про стратег≥ю, в≥д ¤коњ залежить безпека крањни, де¤к≥ наш≥ державн≥ службовц≥ прагнуть насл≥дувати рос≥¤н. ¬они забувають, що –ос≥њ, за даними зах≥дних фах≥вц≥в, належить 40 % загальносв≥тових поклад≥в корисних копалин, ≥ вона може соб≥ дозволити розк≥ш не п≥драховувати витрати заради економ≥чноњ безпеки. ”крањна ж, ¤ка, за св≥дченн¤м власних геолог≥в, маЇ лише близько 5 % св≥тових природних

ресурс≥в, повинна використовувати ≥нтенсивн≥ методи (тобто без залученн¤ додаткових ресурс≥в).

÷е перша докор≥нна в≥дм≥нн≥сть м≥ж двома крањнами, ¤ка зумовлюЇ необх≥дн≥сть використанн¤ ними р≥зних моделей забезпеченн¤ власноњ безпеки.

ƒруга в≥дм≥нн≥сть Ч ментал≥тет. Ќе випадково –ос≥ю називають крањною пас≥онар≥њв (людей, здатних на нетрадиц≥йн≥, ризикован≥ д≥њ).

–едуктор —. ¬оронцова. 1 Ч оболонка розпаду; 2 Ч оболонка вразливост≥; 3 Ч оболонка чутливост≥.

ѕринаймн≥ вона часто вдаЇтьс¤ до неспод≥ваних та алог≥чних, однак надефективних стратег≥й. ƒосить нагадати численн≥ ≥сторичн≥ факти: перевезенн¤ ѕетром ≤ фрегат≥в до Ќотебурга суходолом, перех≥д ќ. —уворовим јльп, та й зовс≥м недавн≥ Ч так≥, ¤к перекиданн¤ в≥йськового п≥дрозд≥лу миротворц≥в з Ѕосн≥њ та √ерцеговини до ѕришт≥ни в  осово. ћабуть, в ус≥х цих випадках спрацьовуЇ генетика. ” нас же пас≥онар≥њв бракуЇ. ћентал≥тет украњнц≥в ірунтуЇтьс¤ на упов≥льненому реагуванн≥ на под≥њ. “ому шалена ризикован≥сть њм не властива.  рањн≥ з ментал≥тетом Ухай полежитьФ не варто розв'¤зувати своњ проблеми тими ж методами, що й –ос≥¤.

“ому й модел≥ економ≥чноњ безпеки в цих крањнах мають бути р≥зними.

–ос≥¤ створила систему захисту своЇњ безпеки, побудовану на Удерев≥ ц≥лейФ та теор≥њ граф≥в. ¬она визначаЇ загрози економ≥чн≥й безпец≥, ранжуЇ њх ≥ протид≥Ї њм у певн≥й посл≥довност≥. ј щоб в≥дстежувати р≥вень економ≥чноњ безпеки, вона встановила 22 показники-≥ндикатори. “ут ≥ обс¤г валового внутр≥шнього продукту та ≥нвестиц≥й, ≥ витрати на науков≥ досл≥дженн¤, ≥ середн¤ тривал≥сть житт¤, ≥ р≥вень доход≥в населенн¤, ≥ р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, ≥ обс¤г зовн≥шнього боргу й багато ≥нших показник≥в.

–ос≥¤ни визначають порогов≥ значенн¤ кожного з цих показник≥в на тому ж р≥вн≥, на ¤кому вони прийн¤т≥ в крањнах Ус≥мкиФ (—Ўј, япон≥¤,  анада, Ќ≥меччина, ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤). “обто тут простежуЇтьс¤ мета Ч дос¤гти р≥вн¤ найрозвинен≥ших крањн св≥ту.

”крањна не маЇ можливост≥, та й потреби, в≥дстежувати величезну к≥льк≥сть показник≥в, щоб реагувати на вс≥ можлив≥ загрози, хоча таких загроз чимало 1.

Ќам варто виробити власну, так би мовити, скромн≥шу, але максимально над≥йну схему. ¬ њњ основу може бути покладений принцип, ¤кий граф≥чно показано на рисунку. ¬≥н запропонований украњнськими фах≥вц¤ми з економ≥чноњ безпеки ≥ названий ≥м'¤м одного з розробник≥в Ч редуктор —. ¬оронцова. …детьс¤ про п≥дх≥д, ¤кий даЇ змогу обмежитис¤ лише трьома синтезованими показниками Ч коеф≥ц≥Їнтом забезпеченост≥, коеф≥ц≥Їнтом ф≥нансових можливостей держави та коеф≥ц≥Їнтом власного забезпеченн¤ потреб держави матер≥альними ресурсами. ¬с≥ вони визначають стан економ≥чноњ безпеки людини, рег≥ону та держави.

ѕерший показник характеризуЇ стан трудових ресурс≥в та р≥вень соц≥альноњ напруженост≥ у сусп≥льств≥, другий Ч ф≥нансовий стан, а трет≥й Ч можлив≥сть держави забезпечити своњ потреби за рахунок власних матер≥альних ресурс≥в. «агалом вони в≥дбивають стан держави щодо забезпеченост≥ њњ потреб у матер≥альних, ф≥нансових та трудових ресурсах, а також р≥вень соц≥альноњ напруженост≥ у сусп≥льств≥.

«алишаЇтьс¤ визначити, наск≥льки вчасно надход¤ть ус≥ види ресурс≥в, тобто пов'¤зати обран≥ показники з часовими ресурсами. ÷е маЇ бути в≥дбито у таблиц≥, ¤ка розробл¤тиметьс¤ в межах Ќац≥ональноњ програми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни на пер≥од до 2005 року. ¬ажливо, щоб кожен з наведених показник≥в обчислювавс¤ дл¤ кожного року (тобто було в≥дтворено динам≥ку њхн≥х зм≥н).

2. " ошик споживача" наданий сп≥вроб≥тниками ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ∆.ј. ЋаврентьЇвою та ќ. —крипник.

«гаданий механ≥зм використовуЇ дл¤ розрахунк≥в статистичн≥ дан≥, серед ¤ких особливе значенн¤ мають варт≥сть Укошика споживачаФ та середньом≥с¤чна зароб≥тна плата.

ƒо реч≥, мабуть, варто, врешт≥-решт, УзазирнутиФ в Укошик споживачаФ, про ¤кий багато пишуть, але ще жодного разу не оприлюднили перел≥к усього того, що до нього входить. «г≥дно з даними ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни, прожитковий м≥н≥мум, ¤кий звуть Укошиком споживачаФ, складаЇтьс¤ з 22 продукт≥в харчуванн¤. Ќорми встановлен≥ у 1993 р. –озрахован≥ вони на м≥с¤ць (див. табл.).

¬т≥м, 23 липн¤ 1999 р. м≥н≥стерства охорони здоров'¤, прац≥ ≥ соц≥альноњ пол≥тики, економ≥ки, ф≥нанс≥в та ƒержавний ком≥тет статистики ”крањни сп≥льним наказом є181 / 121 / 169 / 97 / 271 затвердили тим-часовий наб≥р продукт≥в харчуванн¤ дл¤ не-працездатного населенн¤ ”крањни, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д Укошика споживачаФ. ќднак у розрахунках поки що використовуЇтьс¤ саме УкошикФ.

¬ажливо враховувати, що варт≥сть УкошикаФ, ¤к ≥ середньом≥с¤чна зароб≥тна плата, р≥зна в р≥зний час ≥ в р≥зних рег≥онах ”крањни.

“ож система забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни вигл¤даЇ ¤к три оболонки захисту: чутливост≥, вразливост≥ та розпаду. якщо ¤кийсь з цих показник≥в перевищуЇ порогов≥ значенн¤, це означаЇ, що ситуац≥¤ диктуЇ необх≥дн≥сть в≥дпов≥дних заход≥в активного втручанн¤, спр¤мованих на поверненн¤ до початкового стану спокою.

ќтже, анал≥зуючи стан справ за допомогою редуктора —. ¬оронцова, завжди можна вчасно пом≥тити небезпечн≥ тенденц≥њ. ј це означаЇ, що служби, ¤к≥ в≥дпов≥дають за економ≥чну безпеку, матимуть час дл¤ прийн¤тт¤ потр≥бних р≥шень та адекватних заход≥в захисту, покликаних запоб≥гати потенц≥йн≥й загроз≥.

ѕобудована на таких принципах система забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни здатна виконувати покладен≥ на органи захисту завданн¤ за м≥н≥мальних витрат ресурс≥в.

___________

1. ƒокладн≥ше про це див.: ѕастернак-“аранушенко √. ” кол≥ економ≥чних небезпек // ¬≥сн. ЌјЌ”. - 2000. - є 8. - —. 25-31. ƒо реч≥, в т≥й публ≥кац≥њ на с. 28 (л≥ва колонка, п'¤тий р¤док знизу) зам≥сть У1977 р.Ф треба читати У1997 р.Ф, а на с. 31 (л≥ва колонка, другий р¤док зверху) зам≥сть У1,47 гаФ маЇ бути У1,047 гаФ.

√. ѕастернак-“аранушенко

"¬≥сник јкадем≥њ наук ”крањни"

є 10, 2000

<<√лавна¤