≈коном≥чна безпека п≥дприЇмства в умовах ринку √арантувати економ≥чну безпеку п≥дприЇмства у ф≥нансово-господарському середовищ≥, ¤ке стр≥мко зм≥нюЇтьс¤ (п≥дприЇмства в ”крањн≥ сьогодн≥ функц≥онують саме в такому середовищ≥), надзвичайно складно. ј розробити стратег≥ю, тобто перспективне й довгострокове виконанн¤ цього надзавданн¤, Ч й погот≥в. якби ≥снувала величезна спец≥альна прем≥¤ тому, хто п≥дтвердить документально, що його (або кероване ним) п≥дприЇмство маЇ гарант≥њ економ≥чноњ безпеки хоча б на р≥к, то, можна бути певним, прем≥¤ залишилас¤ б незажаданою. “акими Ї реал≥њ нашого сьогоденн¤. јле попри ц≥ реал≥њ жити треба, причому вс≥ хочуть жити непогано ≥ бути впевненими (наск≥льки це взагал≥ можливо) в тому, що таке житт¤ триватиме ≥ завтра, ≥ п≥сл¤завтра, ≥, бажано, через р≥к. ћи не розгл¤датимемо тут довгостроков≥ (багатор≥чн≥) досл≥дженн¤, виконуван≥ великими творчими колективами поважних ≥нститут≥в, та њхн≥ результати. —пробуЇмо лише запропонувати один з вар≥ант≥в можливого розв'¤занн¤ поставленого завданн¤. ќчевидно, спершу сл≥д окреслити певн≥ пон¤тт¤, дати м≥н≥мальне у¤вленн¤ про спец≥альну терм≥нолог≥ю, використовувану в науц≥ про економ≥чну безпеку п≥дприЇмства, що њњ коротко називають екосесент (есоnomic security of enterprise), тобто дати ¤кесь у¤вленн¤ про тезаурус економ≥чноњ безпеки. ќск≥льки ми прагнули дати суто практичн≥ рекомендац≥њ щодо ос¤гненн¤ екосесенту, обмежимос¤ лише найзагальн≥шими ≥ найнеобх≥дн≥шими пон¤тт¤ми. ≈косесент - це економ≥чний стан п≥дприЇмства, ст≥йких (у межах критичних обмежень) проти зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х зм≥н ф≥нансово-господарського середовища, не в≥днесених до форсмажорних обставин. оли такий стан п≥дтримуЇтьс¤ прот¤гом нетривалого часу (не б≥льше двох м≥с¤ц≥в), це -тактичне забезпеченн¤ екосесенту, коли довше-стратег≥чне (¤ке, у свою чергу, под≥л¤ють на оперативне ≥ тривале). ѕропоноване р≥шенн¤ можна в≥днести ≥ до оперативного, ≥ до тривалого стратег≥чного забезпеченн¤ екосесенту, залежно в≥д жорсткост≥ вимог щодо точност≥ прогнозованого результату. якщо потр≥бна б≥льша точн≥сть, пропонований шл¤х може дати р≥шенн¤, що в≥дпов≥датиме ц≥й вимоз≥ в≥д шести м≥с¤ц≥в до року (залежно в≥д динам≥ки зм≥ни ф≥нансово-господарського середовища), ¤кщо менша - пропозиц≥ю можна використовувати до трьох рок≥в. ≥лька сл≥в про критичн≥ обмеженн¤ ( ќ). ÷е - границ≥ зм≥н параметр≥в екосесенту, перевищенн¤ ¤ких спричинюЇ необоротн≥ руйнуванн¤ його системи. ќ утворюють —истему критичних обмежень (— ќ), в ¤к≥й в≥дбит≥ можливост≥ п≥дтриманн¤ екосесенту за рахунок використанн¤ запасу м≥цност≥ ќ, значенн¤ ¤ких не перевищують установлених меж. ≈косесент забезпечуЇтьс¤ у к≥лькох напр¤мах (соц≥альному, пол≥тико-правовому, крим≥нальному, еколог≥чному, грошово-ц≥новому, ф≥нансовому, ресурсному тощо). ритичн≥ обмеженн¤ напр¤м≥в ( ќЌ) мають своњ параметри, особливост≥ ≥ шкали границь. ‘орс-мажор Ч надзвичайн≥ обставини, њх не можна ан≥ передбачити, ан≥ усунути ¤кимись заходами, ан≥ запоб≥гти њм, тобто непереборна сила; нездоланн≥ перешкоди: –ан≥ше так≥ обставини спричинювалис¤ найчаст≥ше стих≥йними лихами. “епер, на жаль, до них долучилис¤ й р≥шенн¤ виконавчоњ чи законодавчоњ влади. ќтож, проанал≥зуЇмо де¤к≥ нин≥шн≥ б≥ди п≥дприЇмств. ƒо головних в≥днесено передус≥м стр≥мке, нестримне й непередбачуване зростанн¤ ц≥н на сировину, нап≥вфабрикати й комплектуюч≥ вироби. Ќе маючи змоги пристосуватис¤ до цього лиха, п≥дприЇмства помалу вмирають, вимушено скорочуючи виробництво внасл≥док в≥дсутност≥ кошт≥в дл¤ придбанн¤ сировини, матер≥ал≥в тощо. ѕричин тут к≥лька.
√оловна Ч р≥вень ц≥н на готов≥ вироби не забезпечуЇ на¤вност≥ кошт≥в, потр≥бних дл¤ простого (не кажучи вже про розширене) в≥дтворенн¤. оли зм≥нювати ц≥ни на своњ вироби швидше, н≥ж зростають ц≥ни на ≥нш≥ товари (у тому числ≥ на сировину), падаЇ обс¤г реал≥зац≥њ (чим вища ц≥на, тим менший попит), що загострюЇ критичну ситуац≥ю. оли ж цього не робити, то виручка не покриваЇ витрат ≥ доводитьс¤ раз у раз зменшувати обс¤ги закуп≥вл≥ сировини, тобто йти шл¤хом зменшенн¤ .обс¤г≥в вироблюваноњ продукц≥њ, що неминуче веде до краху п≥дприЇмства. ƒе ж вих≥д? ” виробленн≥ стратег≥њ встановленн¤ обгрунтованих ц≥н на вироблювану продукц≥ю. “реба т≥льки дос¤гти потр≥бного р≥вн¤ обгрунтованост≥. ѕропонуЇмо скористатис¤ таким прийомом. ƒан≥ щодо зм≥н ц≥н на вироблювану продукц≥ю (оптову - окремо, роздр≥бну - окремо), на основн≥ й допом≥жн≥ матер≥али (окремо по кожному виду), щодо затрат на зароб≥тну плату, на накладн≥ витрати треба звести в окрем≥ таблиц≥ в≥дхилень, у ¤ких мають бути вказан≥: пер≥од (р≥к, м≥с¤ць); р≥вень в≥дхилень у в≥дсотках ≥ в карбованц¤х (у р≥зних таблиц¤х). «а цими таблиц¤ми будують граф≥ки (при на¤вност≥ комп'ютер≥в - завданн¤ не складне). ќтримавши дан≥ про зм≥ну динам≥чних р¤д≥в ≥ндекс≥в ц≥н в ”крањн≥ (краще було б - про р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, ¤кщо, зв≥сно, так≥ дан≥ будуть оприлюднен≥), будують граф≥к њх в≥дхилень. “епер треба сум≥стити його з ≥ншими одержаними граф≥ками, застосовуючи екстрапол¤ц≥ю, визначити досить достов≥рний р≥вень ц≥н на продукц≥ю свого п≥дприЇмства, а також на сировину, матер≥али тощо. “аким чином можемо одержати ¤к р≥вень ц≥н, що забезпечуватиме оптимальний збут вироблюваноњ продукц≥њ, так ≥ обгрунтовану аргументац≥ю дл¤ обговоренн¤ р≥вн¤ ц≥н з постачальниками сировини та матер≥ал≥в. “ак, на наведеному рисунку зображено крив≥ зм≥н оптовоњ ц≥ни одн≥Їњ пари взутт¤ (суц≥льна л≥н≥¤) та динам≥чних р¤д≥в ≥ндекс≥в ц≥н в ”крањн≥. ћи розпов≥ли про св≥й досв≥д ≥ баченн¤ розв'¤занн¤ проблеми. Ѕудемо вд¤чн≥, коли в≥дгукнутьс¤ кер≥вники й п≥дприЇмц≥, ¤ким Ї що розпов≥сти про власн≥ пошуки ≥ знах≥дки оптимальних р≥шень непростих завдань, ¤к≥ сто¤ть сьогодн≥ перед виробниками в ”крањн≥. –азом ми створимо навчальн≥ матер≥али дл¤ ¬ищоњ школи конкурентноњ боротьби, над ¤кою автори продовжують працювати. ¬≥дгуки, побажанн¤, пропозиц≥њ й матер≥али просимо надсилати на адресу редакц≥њ.
| |||
|
