ƒемограф≥чна складова економ≥чноњ безпеки ѕроблеми, нац≥онального в≥дродженн¤ ≥ становленн¤, суверенност≥ ”крањни останн≥м, часом, досл≥джувалис¤ у багатьох аспектах Ч економ≥чному, пол≥тичному, культурному. јле Ї ще один. дуже важливий, аспект Ч демограф≥чний. ƒана статт¤ Ч спроба проанал≥зувати, вплив демограф≥чноњ ситуац≥њ, що склалас¤, нин≥, на перспективи розвитку нашоњ держави. риза. ўо може бути г≥ршим? ’≥ба що в≥йна. јле вона теж криза. ¬≥йськова. ћожна посилатис¤ на життЇвий цикл етносу. ћовл¤в, етнос ув≥йшов у таку фазу ≥ це об'Їктивне ¤вище, на ¤ке ми не в змоз≥ вплинути. ћожна заплющити оч≥ ≥ чекати, коли це все ск≥нчитьс¤. ј ¤кщо це ск≥нчитьс¤ разом з нами? ќтже, у нас немаЇ альтернативи: необх≥дно д≥¤ти, нав≥ть коли це здаЇтьс¤ неможливим, заради того, щоб у наших д≥тей було майбутнЇ. јдже ми вже нин≥ живемо у борг, ¤кий вз¤ли у майбутн≥х покол≥нь. ƒл¤ нашого сп≥льного виживанн¤ необх≥дно шукати сп≥льне в р≥зних вим≥рах. ўодо демограф≥њ ¤га суверенност≥ Ч пон¤ть, ¤к≥, здавалос¤ б, лежать у р≥зних площинах, Ч таке сп≥льне все-таки Ї. –озрахунки показують, що в крањнах, в ¤ких ≥де скороченн¤ населенн¤, при зростанн≥ населенн¤ на 1 % близько 4 % нац≥онального доходу становить демограф≥чна ≥нвестиц≥¤, ¤ка Ї елементом частини нац≥онального доходу, що нагромаджуЇтьс¤. ћи ще повернемос¤ до цього висновку. ј поки що п≥дкреслимо: м≥ж демограф≥Їю та нац≥ональним доходом ≥снуЇ взаЇмозв'¤зок. ¬одночас ≥снуЇ корел¤ц≥¤ м≥ж зб≥льшенн¤м чи зменшенн¤м нац≥онального доходу ≥ проблемами, ¤к≥ виникають у добу становленн¤ суверенност≥. ќтож, демограф≥чн≥ процеси та ¤вища т≥сно пов'¤зан≥ з процесами, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в пер≥од зм≥цненн¤ суверенност≥ держави. —ьогодн≥ статистика пов≥домл¤Ї про скороченн¤ нац≥онального доходу. “а чи не УвиннаФ в тому, хоча б частково, демограф≥чна криза, що вибухнула в ”крањн≥? јдже через втрату населенн¤ прот¤гом 1991 Ч 1993 рок≥в (без в≥йни за ц≥ три роки становленн¤ суверенност≥ ”крањни населенн¤ зменшилос¤ на 287 тис¤ч чолов≥ки нац≥ональний доход втратив б≥льше 2 % нагромаджень. ј виробництво скоротилос¤ на 50,2 % (за час≥в ¬еликоњ депрес≥њ у —получених Ўтатах јмерики ц¤ цифра становила 46 %, б≥льшого ще н≥хто Уне дос¤гавФ). ƒодамо, що в ”крањн≥ майже 15 м≥льйон≥в пенс≥онер≥в. ƒо того ж 40 % усього працездатного населенн¤ Ч це так зван≥ Уприхован≥Ф безроб≥тн≥. ћожна зробити лише один висновок: нам≥тилас¤ тенденц≥¤ на вимиранн¤ м≥сцевого населенн¤, його поступовоњ зам≥ни чужинц¤ми. ’тось може запитати, до чого тут чужинц≥? –≥ч у т≥м, що за роки суверенност≥ в ”крањну легально перењхало понад 486 тис¤ч чолов≥к; до того ж Унелегал≥вФ у нас мешкаЇ понад 200 тис¤ч чолов≥к 1. “обто загалом к≥льк≥сть прињжджих т≥льки прот¤гом останн≥х трьох рок≥в дос¤гла п≥втора в≥дсотка всього населенн¤ крањни. ¬иходить, що населенн¤ зм≥нилос¤ майже на два в≥дсотки. ѕричому спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до ≥нтенсиф≥кац≥њ цього демограф≥чного процесу. ЋишаЇтьс¤ нагадати, що пост≥йно зростаЇ ≥ к≥льк≥сть тих, хто в≥д'њжджаЇ з ”крањни на пост≥йне проживанн¤ до ≥нших крањн, ≥ що понад ≥ 500 тис¤ч наших громад¤н розробл¤ють нафтогазов≥ родовища –ос≥њ, а б≥льше 15 тис¤ч працюють у „ех≥њ (за платню втрич≥ меншу, н≥ж та, ¤ку за таку ж працю отримують громад¤ни „ех≥њ). ≤ це дозвол¤Ї соб≥ крањна з найб≥льшим коеф≥ц≥Їнтом утриманства в ™вроп≥! „и може не жахати така статистика? јдже в≥д нењ недалеко до висновку, що наш етнос вже завершуЇ св≥й шл¤х. ј св≥тове сп≥втовариство тим часом ставить питанн¤ про необх≥дн≥сть плануванн¤ родини, щоб зупинити зростанн¤ населенн¤ «емл≥, оск≥льки воно може призвести до р≥зних катакл≥зм≥в. ј про вимиранн¤ м≥сцевого населенн¤ в ”крањн≥ чомусь зовс≥м не згадуЇтьс¤ у м≥жнародних демограф≥чних досл≥дженн¤х. ќтож маЇмо сам≥ ч≥тко усв≥домити: дл¤ збереженн¤ суверенноњ та державноњ ”крањни необх≥дно будь-що зм≥нити нин≥шню демограф≥чну тенденц≥ю. ўоб обгрунтувати наш≥ висновки, зробимо не-великий ≥сторичний екскурс. ” 1798 р. англ≥йський учений “. –. ћальтус видав книгу Уƒосв≥д про закон народонаселенн¤Ф ("An essay on the principle of population, as it affects the future improvement of society"), де застер≥гав людство в≥д спонтанного зб≥льшенн¤ населенн¤, що, на його думку, маЇ призвести до зростанн¤ катакл≥зм≥в ≥, врешт≥-решт, до загибел≥ людства. ≤ треба завважити, що п≥дстави дл¤ цього застереженн¤ були: наприк≥нц≥ неол≥ту, тобто перед початком ≥сторичного пер≥оду, чисельн≥сть населенн¤ «емл≥ становила приблизно 50 м≥льйон≥в, до початку нашоњ ери Ч 250 м≥льйон≥в, на початку XIX стол≥тт¤ Ч 1 м≥ль¤рд, у 1930 р. Ч 2, у 1961 Ч 3, у 1972 Ч 3,7, а нин≥ Ч вже 5,6 м≥ль¤рда чолов≥к. ¬≥дпов≥дно населенн¤ ињвськоњ –ус≥ перед 1000 роком становило близько 8 м≥льйон≥в, ѕетровськоњ –ус≥ Ч майже 14 м≥льйон≥в, –ос≥њ на початку XIX стол≥тт¤ Ч 45 м≥льйон≥в, наприк≥нц≥ його Ч 130 м≥льйон≥в, напередодн≥ ∆овтневоњ революц≥њ Ч 163, перед другою св≥товою в≥йною Ч 200, перед 1972 р. Ч 246 м≥льйон≥в чолов≥к. ” 1838 р. бельг≥йський математик ѕ. ‘. ‘ерхюлст запропонував криву екстрапол¤ц≥њ чисельност≥ населенн¤, у 1920 р. њњ використали американськ≥ вчен≥ Ч б≥олог –. ѕ≥рл ≥ математик Ћ. –≥д. —в≥тове сп≥втовариство досить серйозно ставитьс¤ до демограф≥чних проблем. ” 1928 р. в ѕариж≥, на ћ≥жнародн≥й нарад≥ з проблем населенн¤, було створено ¬сесв≥тню сп≥лку з питань населенн¤ (International Union for the Scientific Study of Population), що об'Їднала понад 1000 демограф≥в з р≥зних крањн св≥ту. ” 1954 р. в –им≥ з≥бравс¤ ћ≥жнародний конгрес з проблем населенн¤, такий же конгрес в≥дбувс¤ у Ѕелград≥ в 1965 р. 1974 р≥к ќќЌ назвала –оком народонаселенн¤ «емл≥. ” 1970 р. ƒ. ‘оррестер запропонував –имському клубов≥ першу модель динам≥ки св≥тових процес≥в, ¤ка простежувала у взаЇмозв'¤зку лише п'¤ть чинник≥в: населенн¤, кап≥тал, ресурси, забрудненн¤ навколишнього середовища та продовольство. ѕот≥м була оприлюднена його друга модель Ч У—в≥това динам≥каФ. “ретю модель њњ автори Ч подружж¤ ћедоус≥в Ч назвали У ордони зростанн¤Ф. ƒ. ‘оррестер висунув ≥дею комплексного анал≥зу динам≥ки де¤ких св≥тових соц≥альних процес≥в. Ќайважлив≥шим з них в≥н вважав зб≥льшенн¤ народонаселенн¤, що зумовлюЇ економ≥чний прогрес, а це, у свою чергу, стимулюЇ зростанн¤ народонаселенн¤. ¬≥н робить висновок, що економ≥чне зростанн¤ треба зупинити, не чекаючи катастрофи, ¤ка припинить його через внутр≥шню динам≥ку таких ¤вищ, ¤к перенаселенн¤, забрудненн¤ навколишнього середовища, голод та вичерпанн¤ природних ресурс≥в. «г≥дно з його розрахунками чисельн≥сть населенн¤ «емл≥ дос¤гне свого найвищого р≥вн¤ перед 2030 роком, а пот≥м прот¤гом двадц¤ти рок≥в зменшитьс¤ вшестеро. ¬≥н песим≥стично дивитьс¤ на майбутнЇ: Уƒедал≥ б≥льше сумн≥в≥в, що технолог≥¤ може бути р¤т≥вником людстваФ, Убагато гуманних ≥мпульс≥в з часом пог≥ршують стан справФ. “ому, на його думку, треба: УЕскорочувати виробництво харч≥в, згортати охорону здоров'¤ та ≥ндустр≥ал≥зац≥юФ. ¬≥н сформулював концепц≥ю нашого Узолотого стол≥тт¤Ф, довод¤чи, що в найближчому майбутньому людство не до-с¤гне високоњ ¤кост≥ житт¤. ÷≥каво з≥ставити у¤вленн¤ про демограф≥чний стан, ¤ке ≥снувало в колишньому –ад¤нському —оюз≥, з тепер≥шн≥м. ” тод≥шн≥х джерелах читаЇмо: УќстаннЇ тридц¤тир≥чч¤ не знало таких демограф≥чних катастроф, ¤к≥ в≥дбувалис¤ в минулому. ƒл¤ нього характерн≥ пов≥льн≥ еволюц≥йн≥ зм≥ни. јле на в≥дм≥ну в≥д р≥зких демограф≥чних стрибк≥в минулого еволюц≥йн≥ зм≥ни, пов'¤зан≥ з демограф≥чним переходом, незворотн≥. ƒемограф≥чний перех≥д у де¤ких груп населенн¤ почавс¤ давно, однак ц≥ фундаментальн≥ зрушенн¤ не були пом≥тними через в≥дсутн≥сть адекватноњ ≥нформац≥њ та р≥зк≥ коливанн¤ демограф≥чних процес≥в. —постер≥гаЇтьс¤ повсюдне п≥двищенн¤ р≥вн¤ смертност≥, р≥зке зниженн¤ р≥вн¤ народжуваност≥ у Ївропейському рег≥он≥ крањни (маЇтьс¤ на уваз≥ —–—–. Ч јвт.). Ѕезперечно, насл≥дки ц≥Їњ кризи Ї передв≥сниками депопул¤ц≥њ. ¬одночас п≥двищенн¤ р≥вн¤ народжуваност≥ в —ередн≥й јз≥њ говорить про регрес демограф≥чного розвитку, в≥дмову в≥д практики плануванн¤ родини ≥ стаЇ передумовою перенаселенн¤. “раг≥чн≥сть демограф≥чноњ ≥стор≥њ крањни за глибиною не поступаЇтьс¤ траг≥чност≥ њњ соц≥ально-пол≥тичноњ ≥стор≥њ. —л≥ди ц≥Їњ трагед≥њ в≥дчуватимутьс¤ ще тривалий час, ¤к дос≥ даютьс¤ взнаки демограф≥чн≥ катастрофи 20-х, 30-х, 40-х рок≥вФ 2. ѕ≥сл¤ п≥днесенн¤ 1982 Ч 1987 рр. народжуван≥сть у Ївропейському рег≥он≥ колишнього —–—– знову опускаЇтьс¤ нижче р≥вн¤, не-обх≥дного дл¤ простого зам≥щенн¤ покол≥нь. –≥вень народжуваност≥ в 1990 р. майже повсюдно був нижчим в≥д р≥вн¤ 1989 р., за вин¤тком ¬≥рмен≥њ та ”збекистану. «ниженн¤ особливо пом≥тн≥ в –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥ та в ”крањн≥ ƒан≥ за червень 1989 Ч травень 1990 рр. св≥дчать, що зростала к≥льк≥сть народжених у республ≥ках —ередньоњ јз≥њ та в јзербайджан≥ ≥ знижувалас¤ в Ївропейських республ≥ках. ¬одночас зростала к≥льк≥сть померлих. ѕричому у Ївропейськ≥й частин≥ —–—– за пер≥од з червн¤ 1990 по травень 1991 р. вона була пом≥тно вища, н≥ж прот¤гом червн¤ 1989 Ч травн¤ 1990 р. як бачимо, визначилась тенденц≥¤ на пог≥ршенн¤ ситуац≥њ. ўе жодна крањна, жодне сусп≥льство не переживало в мирн≥ часи такоњ демограф≥чноњ кризи. Ќав≥ть в —–—– у 40-≥ рр. запоб≥ганн¤ небажаним народженн¤м ≥ аборти не набули такого поширенн¤, ¤к нин≥ ј р≥вень смертност≥ н≥коли ще так сильно не залежав в≥д проблем економ≥ки, ≥нфраструктури, еколог≥њ, сусп≥льноњ г≥г≥Їни та ≥нших под≥бних чинник≥в. ≥лька рок≥в тому були опубл≥кован≥ дан≥, з ¤ких випливало, що за сценар≥Їм демограф≥чних катастроф населенн¤ –ос≥њ, ”крањни, Ѕ≥лорус≥, ћолдови, √руз≥њ та при-балт≥йських держав почне зменшуватис¤ ще до к≥нц¤ XX стол≥тт¤. Ќа жаль, прогноз цей справджуЇтьс¤. ¬ ”крањн≥ у с≥чн≥ Ч листопад≥ 1993 року пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом 1992 року чисельн≥сть народжених зменшилас¤ на 324 тис¤ч≥ чолов≥к, або на 5,8 %. ќдночасно на 41,4 тис¤ч≥ чолов≥к, або на 6,5 %, зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть померлих. ѕриродне скороченн¤ населенн¤ становило 157,6 тис¤ч≥ чолов≥к, що в 1,9 раза б≥льше, н≥ж за в≥дпов≥дний пер≥од 1992 року 4. ожного дес¤тил≥тт¤ в≥дбуваЇтьс¤ —в≥товий конгрес з проблем демограф≥њ. ќстаннього разу в≥н з≥бравс¤ в ањр≥. ƒелегац≥¤ ”крањни не зум≥ла добитис¤, щоб конгрес розгл¤нув демограф≥чну кризу у Упострад¤нськихФ державах. ќчевидно, св≥товому сп≥втовариству не до наших проблем: йому треба припинити надм≥рне зростанн¤ населенн¤ итаю, ≤нд≥њ, арабського св≥ту, јфрики, ≥накше зд≥йсн¤тьс¤ найпесим≥стичн≥ш≥ прогнози ƒ. ‘оррестера щодо регулюванн¤ населенн¤ самою «емлею. онгрес розгл¤дав питанн¤ плануванн¤ родини та штучного припиненн¤ ваг≥тност≥, що викликало негативну реакц≥ю у представник≥в тих крањн, ¤ким ц≥ методи пропонувалис¤. ј б≥да ”крањни залишилас¤ њњ б≥дою. ÷е ще раз засв≥дчило, що н≥хто нам не допоможе, ¤кщо ми сам≥ себе не вр¤туЇмо. “а дос≥ ми так ≥ не дали соб≥ ради. ≤ не через нестачу кошт≥в, ¤кою прикриваЇмос¤ в≥д ус≥х проблем, котр≥ не ба-жаЇмо розгл¤дати та долати. ј через неусв≥домленн¤ важливост≥ проблеми владними структурами крањни. ” важкому сьогоденн≥ ”крањни найважлив≥шими напр¤мами гарантуванн¤ економ≥чноњ безпеки держави (екосестейту) визначено: демограф≥чний, еколог≥чний, крим≥нальний, енергетичний, ц≥новий, ф≥нансово-грошовий, харчовий, соц≥альний, ресурсний, питноводний, медичний, в≥йськовий, пол≥тичний. ѕричому демограф≥чний фактор нашого майбутнього в≥дродженн¤ вс≥ фах≥вц≥ визнають найважлив≥шим. јдже не буде сенсу у поступ≥ по вс≥х ≥нших напр¤мах екосестейту, ¤кщо не буде головного Ч людей, заради ¤ких взагал≥ мисливс¤ ≥ творивс¤ цей поступ. ј статистики тим часом продовжують надавати нам тривожну ≥нформац≥ю: четвертий р≥к смертн≥сть перевищуЇ народжуван≥сть. “енденц≥¤ до зб≥льшенн¤ розриву на користь смертност≥ примушуЇ бити на сполох. јкадем≥ки ≥ журнал≥сти, демографи та фах≥вц≥ з економ≥чноњ безпеки довод¤ть необх≥дн≥сть докор≥нноњ зм≥ни ставленн¤ до ц≥Їњ проблеми. “а все лишаЇтьс¤ на тому ж р≥вн≥. як≥ ж загрози економ≥чн≥й безпец≥ держави створюЇ демограф≥чна криза? ÷е нестача трудових ресурс≥в, зменшенн¤ продуктивност≥ прац≥, зб≥льшенн¤ коеф≥ц≥Їнта утриманства, нац≥ональна експанс≥¤, скороченн¤ нац≥онального доходу ≥, ¤к насл≥док, повна втрата суверенност≥ та державност≥. Ќаведемо де¤к≥ статистичн≥ дан≥, що п≥дтверджують цю думку. —мертн≥сть перевищувала народжуван≥сть у 1991 р. на 30 тис¤ч чолов≥к, у 1992 Ч на 100 тис¤ч, у 1993 Ч на 157,6 тис¤ч≥. ¬одночас механ≥чний прир≥ст становив у 1991 р. Ч 148,4 тис¤ч≥, у 1992 Ч 288,1 тис¤ч≥, у 1993 Ч 49,6 тис¤ч≥ чолов≥к. «а три роки незалежност≥ ”крањна втратила понад половину в≥дсотка свого населенн¤, зате УпридбалаФ майже п≥втора в≥дсотка ≥ноземц≥в (враховуючи, що в ”крањн≥ нин≥ мешкаЇ понад 200 тис¤ч Унелегал≥вФ, тобто тих ≥ноземц≥в, ¤ких статистика не врахувала). ќск≥льки з 1993 р. населенн¤ нашоњ крањни почало зменшуватис¤ (нав≥ть механ≥чний прир≥ст не допом≥г), можна вважати, що внасл≥док демограф≥чноњ кризи вже втрачено близько 8 % нац≥онального доходу. ¬ екосестейт≥ застосовуютьс¤ пон¤тт¤ Упор≥г чутливост≥Ф та Упор≥г вразливост≥Ф. ѕерший Ч межа, з ¤коњ крањна починаЇ в≥дчувати негаразди, другий Ч межа, за ¤кою починаютьс¤ розлади, що значною м≥рою пог≥ршують стан економ≥чноњ безпеки крањни. Ќаука под≥л¤Ї весь економ≥чний прост≥р суверенност≥ на чотири зони: стан спокою, стан частковоњ втрати суверенност≥, кризовий стан та стан повноњ втрати суверенност≥. ≤снують меж≥ та вим≥ри цих зон. ≤ ¤кщо розрахувати критичн≥ обмеженн¤ незалежност≥ ( ќЌ) ≥ пор≥вн¤ти њх ≥з значенн¤ми критичних обмежень, наведеними у —истем≥ критичних обмежень (— ќ), можна з'¤сувати, ¤к зм≥нитьс¤ стан крањни залежно в≥д сили ≥ тривалост≥ д≥њ загрози. —каж≥мо, доведено, що крањна починаЇ втрачати суверенн≥сть, ¤кщо ≥нш≥ держави волод≥ють 15 Ч 20 % њњ ф≥нанс≥в (саме тому в –ос≥њ встановлено обмеженн¤ в 15%). Ќа жаль, не в кожному з напр¤м≥в визначена ц¤ межа. “ому в≥дчуваЇмо небезпеку, але не маЇмо можливост≥ довести верхн≥м ешелонам влади необх≥дн≥сть розробки та реал≥зац≥њ державноњ програми У¬≥дродженн¤Ф. ѕрезидентська програма реформ ще раз п≥дтверджуЇ це. ƒл¤ кого ж зд≥йснюватимутьс¤ реформи, ¤кщо м≥сцеве населенн¤ за час њх проведенн¤ маЇ ще зменшитис¤ наст≥льки, що в б≥льшост≥ залишатьс¤ чужинц≥, ¤ких не дуже хвилюють проблеми суверенност≥ ≥ державност≥ ”крањни? Ќаше кер≥вництво повинне спр¤мовувати своњ зусилл¤ на збереженн¤, а з часом Ч на в≥дтворенн¤ м≥сцевого населенн¤ в ”крањн≥. «вол≥канн¤ з конструктивними д≥¤ми в цьому напр¤м≥ вже призвело до загального зменшенн¤ нац≥онального доходу на 24 %. —аме зараз необх≥дно вжити вс≥х заход≥в дл¤ в≥дродженн¤ ≤ м≥сцевого населенн¤. Ќасамперед необх≥дно визначити найближч≥ потреби крањни в трудових ресурсах. ≤ сьогодн≥ вже можна навести ор≥Їнтовн≥ дан≥ (див. табл. 1). “аблиц¤ 1. Ќа¤вн≥сть трудових ресурс≥в та потреби в них (за фахом) у 1995 р. (в тис¤чах ос≥б)
ѕрим≥тка: до прац≥вник≥в сфери послуг в≥днесено вс≥х, хто працюЇ в. торг≥вл≥ та в посередницькому б≥знес≥ ѕри розробц≥ програми сл≥д провести розрахунки ор≥Їнтовних, ймов≥рних та на¤вних потреб. ѕерш≥ мають характер експрес-розрахунк≥в ≥ дають можлив≥сть визначати ор≥Їнтовний р≥вень потреб. ÷≥ розрахунки виконуютьс¤ швидко, однак њх точн≥сть невисока. ƒруг≥ робл¤тьс¤ ¤кнайшвидше ≥ допомагають зор≥Їнтуватис¤ в ситуац≥њ. јле точн≥сть одержанн¤ результат≥в Ч найнижча. “рет≥ Ч то розрахунки з найменшими в≥дхиленн¤ми в≥д реал≥й. ¬они грунтуютьс¤ на точних статистичних даних та на використанн≥ в≥дпов≥дного математичного апарата ≥з застосуванн¤м методу м≥жгалузевого балансу та де¤ких економ≥ко-математичних метод≥в. ƒл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в перших двох вид≥в використовуютьс¤ найпрост≥ш≥ формули. ƒе¤к≥ з них наводимо. ќр≥Їнтовний розрахунок фонду часових ресурс≥в можна виконувати за формулою: ‘тр=[(ƒ - ¬ - ¬в) х t х тр - б х ƒб х t] х (1 + 0,02), (1) де ƒ Ч к≥льк≥сть робочих дн≥в прот¤гом року (ор≥Їнтовно 250); ¬ Ч к≥льк≥сть дн≥в в≥дпустки (ор≥Їнтовно 24); ¬в Ч втрачений час (у тому числ≥: перебуванн¤ на л≥карн¤них, в≥дпустки з дозволу адм≥н≥страц≥њ, зап≥зненн¤, прогули тощо); t Ч к≥льк≥сть годин щоденноњ прац≥ (ор≥Їнтовно 8); тр Ч к≥льк≥сть труд≥вник≥в (ор≥Їнтовно Ч к≥льк≥сть працездатних у крањн≥); б Ч к≥льк≥сть безроб≥тних (ор≥Їнтовно Ч к≥льк≥сть зареЇстрованих безроб≥тних); ƒб Ч к≥льк≥сть робочих дн≥в перебуванн¤ в статус≥ безроб≥тного; (1 + 0,02) Ч припустим≥ коливанн¤. –озрахунок фонду на¤вних трудових ресурс≥в можна виконувати за формулою: ‘тр= н Ч п Ч д + ≥, (2) де н Ч к≥льк≥сть населенн¤ крањни (за статзв≥тн≥стю останнього пер≥оду); п Ч к≥льк≥сть пенс≥онер≥в (можна п≥драхувати ¤к суму: п - в + х + о, де в Ч пенс≥онери за в≥ком, х Ч пенс≥онери за станом здоров'¤, о Ч вс≥ ≥нш≥ категор≥њ пенс≥онер≥в); д Ч к≥льк≥сть мешканц≥в непрацездатного в≥ку; ≥ Ч к≥льк≥сть ≥ноземних труд≥вник≥в (за даними ћ≥н≥стерства прац≥). «в≥сно, розрахунки за одн≥Їю формулою можна виконати з р≥зною м≥рою точност≥ Ч це залежить в≥д точност≥ даних. јле й сам≥ наведен≥ формули не дають можливост≥ зд≥йснити розрахунки з високою точн≥стю. —каж≥мо, у формул≥ (2) не враховуютьс¤ працююч≥ пенс≥онери, хоча њх досить багато. Ќе враховано також ¤к≥сть трудових ресурс≥в, що залежить в≥д њх в≥дсоткового складу: б≥льше молод≥ Ч ¤к≥сть одна, менше Ч ≥нша, б≥льше в≥йськових пенс≥онер≥в (за стажем служби в «бройних силах) серед пенс≥онер≥в за в≥ком Ч ¤к≥сть одна, менше Ч ≥нша. Ќе врахован≥ також працююч≥ п≥дл≥тки. ѕозитивним Ї те, що ц≥ розрахунки робл¤тьс¤ досить швидко (за на¤вност≥ в≥дпов≥дних статистичних даних Ч за години або нав≥ть хвилини). Ќе т≥льки ”крањна маЇ проблеми ≥з зменшенн¤м народжуваност≥ та зб≥льшенн¤м смертност≥. —еред крањн, ¤ким доводитьс¤ шукати вих≥д з демограф≥чноњ кризи, ≥ –ос≥¤, де в 1992 роц≥ смертн≥сть на 20% перевищувала народжуван≥сть. ≤ кер≥вниками –ос≥њ вже зроблен≥ кроки, що ведуть до позитивних зрушень у демограф≥чн≥й ситуац≥њ. «окрема, надано 28 вид≥в п≥льг дл¤ тих, що мають д≥тей. ћи теж маЇмо усв≥домити, що демограф≥чна криза Ї стратег≥чною загрозою, нейтрал≥зац≥¤ ¤коњ потребуЇ зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних заход≥в прот¤гом тривалого часу. ќтож, треба встанови-ти пр≥оритет њх реал≥зац≥њ, розрахувати, ¤ких саме ≥ ск≥льки треба витратити ресурс≥в, визначити джерела, з ¤ких вони над≥йдуть, розробити план-граф≥к операц≥њ У¬≥дродженн¤Ф (тобто розв'¤занн¤ демограф≥чноњ проблеми в ”крањн≥). «авданн¤ досить складне, адже маЇмо розрахувати потенц≥йн≥ можливост≥ в≥дновленн¤ демограф≥чного потенц≥алу ”крањни. «а канонами демограф≥чноњ науки цей потенц≥ал визначаЇтьс¤ валовим коеф≥ц≥Їнтом в≥дновленн¤ населенн¤, тобто р≥зницею м≥ж к≥льк≥стю народжених прот¤гом року та к≥льк≥стю померлих за той же р≥к. јле в даному випадку цей розрахунок (до реч≥, його результати згадувалис¤ вище) н≥чого не даЇ, оск≥льки статистика та демограф≥¤ Ч науки спостереженн¤. ј дл¤ розв'¤занн¤ даноњ проблеми потр≥бн≥ активн≥ д≥њ та заходи, обгрунтован≥ динам≥чними розрахунками. ” нас обмаль часу, а нам треба ¤комога швидше зм≥нити ситуац≥ю. “ому сл≥д квапитис¤ ≥ використовувати розрахунки з меншими затратами часу, н≥ж традиц≥йн≥, застосовуван≥ у статистиц≥. ѕропонуЇмо в≥дпов≥дний математичний апарат. ќдним з головних положень функц≥онально-варт≥сного анал≥зу Ї попереднЇ визначенн¤ мети. “обто ми повинн≥ встановити, наск≥льки маЇ зрости населенн¤ в ”крањн≥, щоб можна було твердити, що демограф≥чну кризу вдалос¤ подолати. ” даному випадку використовуЇмо статистику, ¤ка стосуЇтьс¤ лише м≥сцевого населенн¤ за станом на 1 с≥чн¤ 1993 року (базовий р≥к). р≥м того, особливу увагу прид≥л¤Їмо статистичним показникам щодо украњнц≥в (йдетьс¤ ж про збереженн¤ украњнського генофонду). ѕередус≥м маЇмо оц≥нити на¤вну ситуац≥ю. —к≥льки украњнц≥в вмираЇ народжуЇтьс¤, ск≥льки серед народжених та померлих хлопчик≥в та д≥вчаток, ск≥льки д≥вчаток вмираЇ до фертильного в≥ку, ск≥льки ж≥нок вмираЇ у цьому в≥ц≥ тощо (табл. 2). ¬икористанн¤ методу екстрапол¤ц≥њ дасть змогу передбачувати темпи вимиранн¤ населенн¤. Ќин≥, наприклад, з'¤сувалос¤, що коли не вжити в≥дпов≥дних заход≥в, украњнц≥ втрат¤ть свою роль ¤к б≥льш≥сть населенн¤ ”крањни вже через 20 Ч 25 рок≥в. ƒальш≥ демограф≥чн≥ досл≥дженн¤ мають точно визначити, на ск≥льки рок≥в ще УвистачатимеФ украњнц≥в при так≥й демограф≥чн≥й пол≥тиц≥, ¤ка проводитьс¤ сьогодн≥. «апоб≥гти негативному переб≥гу под≥й можливо, лише вдавшись до надзвичайних заход≥в за Ќадзвичайною програмою в≥дновленн¤ населенн¤. ўоб зупинити процес вимиранн¤, треба п≥двищити народжуван≥сть та знизити смертн≥сть. ¬изначимо мету: щор≥чне зростанн¤ валового коеф≥ц≥Їнта в≥дновленн¤ населенн¤ маЇ становити принаймн≥ 0,5 в≥дсотка на¤вноњ к≥лькост≥ м≥сцевого населенн¤: вн Ч Ќщ Ч —щ=0,005 Ќ, (3) де вн Ч валовий коеф≥ц≥Їнт в≥дновленн¤ населенн¤; Ќщ та —щ Ч щор≥чн≥ народжуван≥сть та смертн≥сть; Ќ Ч чисельн≥сть м≥сцевого, населенн¤ крањни на 01.01.1992 року. якщо вдастьс¤ зупинити зростанн¤ смертност≥ та зменшенн¤ народжуваност≥, дос¤гнемо поставленоњ мети. ѕричому дл¤ щор≥чного зростанн¤ населенн¤ на 0,5 % (адже ми визначили саме таку мету) необх≥дно буде реал≥зувати р¤д заход≥в: пол≥пшити умови житт¤ родин, де народжуютьс¤ д≥ти; п≥двищити квал≥ф≥кац≥ю медичних прац≥вник≥в та ¤к≥сть медичного обслуговуванн¤; ввести систематичну диспансеризац≥ю населенн¤, надавати п≥льги за народженн¤ та збереженн¤ дитини до 16 рок≥в тощо. —л≥д враховувати, що зменшенн¤ смертност≥ б≥льше впливаЇ на загальне зростанн¤ населенн¤, а зб≥льшенн¤ народжуваност≥ ≥стотно позначаЇтьс¤ на поповненн≥ трудових ресурс≥в та забезпечуЇ потенц≥йн≥ можливост≥ зростанн¤ населенн¤. “ому треба ¤комога активн≥ше впроваджувати заходи, ¤к≥ б стимулювали народжуван≥сть. ¬изначимо шл¤х просуванн¤ до зазначеноњ мети. —початку маЇмо розробити заходи щодо зб≥льшенн¤ населенн¤, тобто комплексну програму, спр¤мовану на зменшенн¤ смертност≥ та п≥двищенн¤ народжуваност≥. –озробл¤ючи заходи, необх≥дн≥ дл¤ пол≥пшенн¤ демограф≥чноњ ситуац≥њ, проведемо в≥дпов≥дн≥ розрахунки. ¬они допоможуть нам визначитись щодо потреб у ресурсах, терм≥н≥в постачанн¤ та ефективност≥ њх використанн¤, джерел надходженн¤, можливостей скороченн¤ тощо. –езультати розрахунк≥в з≥ставимо з можливост¤ми держави. якщо ресурс≥в не вистачатиме, застосуЇмо метод функц≥онально-варт≥сного анал≥зу (‘¬ј) з метою пошуку нових ≥дей, що допоможуть в≥дшукати додатков≥ ресурси. “епер розгл¤немо перел≥к заход≥в з точки зору њх впливу на переб≥г под≥й (тобто визначимо, наск≥льки маЇ зб≥льшитис¤ населенн¤ завд¤ки впровадженню того чи ≥ншого заходу). ÷ей перел≥к може мати, скаж≥мо, такий вигл¤д: 1) проведенн¤ перепису украњнц≥в в ”крањн≥ та у св≥т≥; 2) анал≥з одержаних даних та визначенн¤ можливостей ≥ пер≥од≥в в≥дновленн¤ населенн¤; “аблиц¤ 2. ƒинам≥ка зм≥н демограф≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ з с≥чн¤ 1988 р. по грудень 1992 р.
ѕрим≥тка: наведен≥ дан≥ одержано з ћ≥н≥стерства статистики ”крањни. 3) п≥дготовка та прийн¤тт¤ законодавчих акт≥в про п≥льги тим, хто маЇ д≥тей (у тому числ≥ щом≥с¤чна виплата в розм≥р≥ 50 % м≥н≥мальноњ зарплати на кожну дитину, надбавки до пенс≥й за вихованн¤ д≥тей розм≥ром в≥д 10 до 300 % залежно в≥д к≥лькост≥, заборона аборт≥в ≥з застосуванн¤м штрафних санкц≥й тощо); 4) зб≥льшенн¤ витрат на медичне обслуговуванн¤; 5) зб≥льшенн¤ закупок л≥к≥в; 6) щор≥чна диспансеризац≥¤; 7) безплатне забезпеченн¤ л≥ками певних категор≥й населенн¤; 8) ≥нш≥ заходи, спр¤мован≥ на зменшенн¤ смертност≥; 9) ≥нш≥ заходи, спр¤мован≥ на зб≥льшенн¤ народжуваност≥ ѕерел≥к заход≥в можна ≥стотно поповнити, включивши в нього позачергове забезпеченн¤ житлом молодих родин, що мають д≥тей; зб≥льшенн¤ норм житла на кожного члена родини залежно в≥д к≥лькост≥ д≥тей; наданн¤ при-м≥ських садиб та зведенн¤ на них будинк≥в частково за рахунок держави; наданн¤ земельних уг≥дь на кожну дитину в с≥льськ≥й родин≥ тощо. ѕ≥драхувавши хоча б ор≥Їнтовну варт≥сть кожного з цих заход≥в, визначимо, ск≥льки кошт≥в потр≥бно держав≥ дл¤ реал≥зац≥њ своЇњ програми, розраховано, скаж≥мо, на 5 Ч 10 рок≥в. Ќаприк≥нц≥ кожного року мають оц≥нюватис¤ результати њњ впровадженн¤ з внесенн¤м в≥дпов≥дних зм≥н. «в≥сно, вс≥ викладеш пропозиц≥њ Ч це т≥льки обрис програми в≥дновленн¤ кор≥нного населенн¤ крањни. ѕрограму сл≥д доопрацювати з детальними розрахунками щодо потреб у ресурсах, њх вид≥в ≥ к≥лькост≥ та джерел одержанн¤, визначити конкретних виконавц≥в. ќсобливу увагу сл≥д прид≥лити тому, що ф≥нансуванн¤ програми триватиме не прот¤гом 5 або 10 рок≥в њњ реал≥зац≥њ, а набагато довший пер≥од. “ому джерела одержанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, наприклад зб≥льшенн¤ пенс≥й, мають бути над≥йними. ўе одне уточненн¤. “реба ч≥тко визначити, ≥ ¤ких межах демограф≥чн≥ зм≥ни не несуть у соб≥ загрози економ≥чн≥й безпец≥ держави. ќр≥Їнтовне ≥ перша межа (пор≥г чутливост≥) Ч це р≥вновага ≥ м≥ж народжуван≥стю ≥ смертн≥стю. ƒруга межа (пор≥г вразливост≥) Ч зменшенн¤ народжуваност≥ ≥ зб≥льшенн¤ смертност≥ населенн¤ на 0,5%. ” цих межах в≥дновленн¤ стану спокою ≥ держав≥ ще можливе прот¤гом 5 Ч 10 рок≥в.
| |||
|
