¬перше терм≥н Уеконом≥чна безпекаФ виник у зв'¤зку ≥з загостренн¤м проблеми обмеженост≥ ресурс≥в. Ќа жаль, наш≥ сп≥вв≥тчизники хвацько вз¤лис¤ до вир≥шенн¤ загальносв≥товоњ проблеми, забувши про на¤вн≥сть майже такоњ ж в ”крањн≥. ÷е зумовило неп≥дготовлен≥сть нашоњ крањни до ефективного захисту своЇњ державност≥ та суверен≥тету. “епер маЇмо надолужувати прога¤не. ≈нергетичн≥ кризи 1973 та 1979 рок≥в мали багато насл≥дк≥в дл¤ всього людства ≥ серед них Ч народженн¤ новоњ науки Ч про м≥жнародну економ≥чну безпеку. ѕров≥дн≥ розвинут≥ крањни св≥ту почали розробл¤ти стратег≥ю м≥жнародних економ≥чних в≥дносин з метою забезпеченн¤ сталост≥ економ≥чного ладу та збереженн¤ миру на «емл≥. ¬перше було визнано, що економ≥чн≥ стосунки мають не менше значенн¤, н≥ж в≥йськовий потенц≥ал. ¬≥дтод≥ почалас¤ нова ера м≥жнародного сп≥лкуванн¤. Ћюдство почало спр¤мовувати зусилл¤ на розв'¤занн¤ загальносв≥тових проблем. ¬еликий внесок у цю справу зробили вчен≥. …. √алтунг (Ќорвег≥¤), .Ћ. ќлвей, ƒж. √олдон, –. алл≥, ƒж. …очелсон (—Ўј), —. лотьЇ ( анада), X. ћаулль (‘–Ќ) - ц≥ пр≥звища пров≥дних фах≥вц≥в з м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки багато промовл¤ють фах≥вцев≥, њхн≥ досл≥дженн¤ заклали фундамент новоњ науки. ѕевний вклад внесли в њњ формуванн¤ ≥ украњнськ≥ науковц≥. ј. ѕирогов, ¬. –ешетн¤к, Ћ. ≥стерський, ≤. √айдучок, ё. ѕолунЇЇв та багато ≥нших виконали чимало досл≥джень з ц≥Їњ проблеми. —початку йшлос¤ лише про економ≥чн≥ аспекти нац≥ональноњ безпеки. «годом ви¤вилос¤, що розв'¤занн¤ проблеми вимагаЇ проведенн¤ великого обс¤гу досл≥джень, анал≥зу та узагальненн¤ њх результат≥в. “обто фактично створенн¤ новоњ науки. ¬она вже маЇ багато в≥дгалужень: демограф≥чне, еколог≥чне, ресурсне, питноводне, харчове, пол≥тичне, в≥йськове, соц≥альне, крим≥нальне та ≥н. “ака проблема постала перед ус≥ма постсоц≥ал≥стичними державами. ќтже, виникла необх≥дн≥сть проведенн¤ нових щодо економ≥чноњ безпеки. јле вже не стосовно св≥товоњ сп≥льноти, а стосовно окремоњ держави. “реба враховувати, що, на в≥дм≥ну в≥д м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки, економ≥чна безпека держави залежить ¤к в≥д тиску ≥ззовн≥, так ≥ в≥д д≥њ внутр≥шн≥х чинник≥в та сил, зац≥кавлених у зм≥н≥ пол≥тичного або соц≥ального ладу в крањн≥. «рештою сформувалас¤ наука, ¤ку назвали екосестейт (есоnomic security of state). ¬икористовуючи результати досл≥джень з м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки, вчен≥ розробили теоретичн≥ п≥двалини екосестейту, сформулювали певн≥ практичн≥ пропозиц≥њ, до ¤ких останн≥м часом почали прислухатис¤ найвищ≥ органи влади ”крањни. «окрема, найближчим часом у крањн≥ доц≥льно створити ¬ищу раду з питань економ≥чноњ безпеки держави (¬–ѕ≈) у склад≥ 5-10 ос≥б. ƒо нењ могли б входити найвищ≥ посадов≥ особи та найкращ≥ фах≥вц≥ держави з питань нац≥ональноњ та економ≥чноњ безпеки, в тому числ≥ ѕрезидент (√олова ¬–ѕ≈), прем'Їр-м≥н≥стр, директор Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень та ≥н. Ѕезпосередньо √олов≥ ¬–ѕ≈ варто п≥дпор¤дкувати оординац≥йний ком≥тет з питань економ≥чноњ безпеки держави, в ¤кому 12 головних координатор≥в очолили б розробки за 12 окремими напр¤мами. –ада маЇ працювати пост≥йно, виробл¤ючи рекомендац≥њ та прогнози. ¬с≥ державн≥ установи повинн≥ забезпечувати њњ працю вс≥м необх≥дним (передус≥м - ≥нформац≥Їю). оординац≥йний ком≥тет розробл¤тиме та реал≥зуватиме програми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави, ¤к≥, в свою чергу, включатимуть п≥дпрограми з окремих напр¤м≥в. ќпоненти можуть сказати: УЌав≥що займатис¤ екосестейтом, ¤кщо держава в такому становищ≥? Ќема ж чого вивозити ≥ обер≥гати!Ф Ќ≥, панове, ¤кщо 1992 року з ”крањни було вивезено за кордон майже на 7 млрд. долар≥в, то минулого року було надано л≥ценз≥й на вив≥з майна на 17 млрд. долар≥в. “о ж Ї ще ¤кийсь крам в ”крањн≥. ÷е Ч ¤кщо йдетьс¤ про матер≥альн≥ ц≥нност≥. ј ск≥льки ще Ї наукового, культурного та мистецького потенц≥алу та спадщини! јле ц¤ статт¤ призначена не т≥льки дл¤ ознайомленн¤ з екосестейтом. јдже розмова про нього нев≥дд≥льна в≥д постановки питанн¤ про ≥нш≥ проблеми, пов'¤зан≥ ≥з забезпеченн¤м майбутнього нашоњ крањни. ≈косестейт базуЇтьс¤ на засадах теор≥њ потенц≥йних конфл≥кт≥в (“ѕ ), ¤ка, виход¤чи з у¤влень про енергетичну побудову св≥ту, стверджуЇ, що на¤вн≥сть конфл≥кт≥в Ї природною рисою ≥снуванн¤ у св≥т≥. ѕ≥двалини ц≥Їњ теор≥њ були закладен≥ ще в XVII ст.: УBellum omnium contra omnes (в≥йна вс≥х проти вс≥х) Ф Ч казав ф≥лософ “. √оббс. “обто, все у св≥т≥ перебуваЇ в конфл≥кт≥ з ус≥м ≥снуючим у св≥т≥. Ќауковц≥ вважають, що екосестейт покликаний допомагати передбачати та бути готовими до будь-¤ких зовн≥шн≥х або внутр≥шн≥х д≥й, спр¤мованих на насильницьку зм≥ну пол≥тичного, соц≥ального або еколог≥чного стану держави, до всього, що завдаЇ шкоди њњ суверен≥тету, державност≥ або пог≥ршуЇ добробут њњ мешканц≥в. “езаурус екосестейту складаЇтьс¤ з близько 100 терм≥н≥в. √оловн≥: коеф≥ц≥Їнт спокою в держав≥ ( —ƒ), пор≥г чутливост≥, пор≥г уразливост≥, пор≥г розпаду, зовн≥шн≥ („з) та внутр≥шн≥ („в) чинники небезпеки окрем≥ напр¤ми забезпеченн¤ екосестейту, критичн≥ обмеженн¤ напр¤-м≥в ( ќЌ), система критичних обмежень (— ќ) та де¤к≥ ≥нш≥, використовуван≥ т≥льки в ц≥й науц≥. ≈косестейт побудований з використанн¤м принцип≥в крементац≥њ Ч науки про методи актив≥зац≥њ творчого мисленн¤, насамперед функц≥онально-варт≥сного анал≥зу, та квал≥джметр≥њ Ч науки про к≥льк≥сне визначенн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤. √оловна мета забезпеченн¤ екосестейту Ч це збереженн¤ та створенн¤ умов дл¤ зростанн¤ потенц≥алу крањни з обов'¤зковим додержанн¤м високого р≥вн¤ державност≥ та суверен≥тету. « метою визначенн¤ конкретних показник≥в щодо потенц≥алу, р≥вн¤ державност≥ та суверен≥тету використовують в≥дпов≥дний математичний апарат. ¬≥н складаЇтьс¤ з головноњ та допом≥жних формул екосестейту, визначенн¤ пон¤тт¤ системи критичних обмежень, критичних обмежень напр¤м≥в екосестейту, порог≥в чутливост≥ та вразливост≥, обмеженоњ та повноњ державност≥, м≥жнац≥ональноњ злагоди, њњ вим≥р≥в та залежност≥ в≥д р≥зних фактор≥в Ч ¤к зовн≥шн≥х (коеф≥ц≥Їнт втручанн¤, к≥льк≥сть б≥женц≥в та ≥нших ем≥грант≥в, ф≥нансов≥ можливост≥ фонд≥в нац≥онального спри¤нн¤ демограф≥чн≥й експанс≥њ та ≥н.), так ≥ внутр≥шн≥х (чисельн≥сть людей даноњ нац≥ональност≥ в крањн≥, к≥льк≥сть м≥шаних родин, швидк≥сть асим≥люванн¤, на¤вн≥сть ≥ чисельн≥сть Улоб≥ст≥вФ у законодавчих та державних органах влади тощо). ” наших сьогодн≥шн≥х умовах, коли ситуац≥¤ в крањн≥ зм≥нюЇтьс¤ так швидко, що на глибок≥ й тривал≥ досл≥дженн¤ просто немаЇ часу (до того ж њх ф≥нансуванн¤ майже неможливе через в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дних кошт≥в), найдоц≥льн≥ше обмежитис¤ лише першим вар≥антом та-кого апарату. √оловним показником екосестейту Ї коеф≥ц≥Їнт спокою в держав≥ ( —ƒ), дл¤ визначенн¤ ¤кого можна запропонувати спец≥альну формулу *. ¬она маЇ вигл¤д в≥дношенн¤ двох величин, одна з ¤ких Ч чисельник Ч виражаЇ зусилл¤ держави щодо нейтрал≥зац≥њ зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х чинник≥в небезпеки, а друга Ч знаменник Ч сукупну д≥ю цих чинник≥в. ќбчисливши —ƒ за ц≥Їю формулою, д≥стаЇмо змогу ор≥Їнтуватис¤ щодо стану екосестейту. ¬≥дносний спок≥й у держав≥ вважаЇтьс¤ забезпеченим за умови, що величина у чисельнику буде б≥льшою за ту, що у знаменнику. «гадаймо, що, зг≥дно з “ѕ , на¤вн≥сть конфл≥кт≥в та конфл≥ктних ситуац≥й Ї обов'¤зковою умовою ≥снуванн¤ 1. “ому забезпеченн¤ екосестейту не Ї станом повного спокою та безконфл≥ктност≥. ÷е стан держави, в ¤кому конфл≥кти своњм переб≥гом ≥ насл≥дками неспроможн≥ ≥стотно зм≥нити пол≥тичну, соц≥альну, правову та економ≥чну ситуац≥ю в держав≥ та добробут ≥ р≥вень житт¤ њњ мешканц≥в. “обто, такий стан держави, коли вона спроможна подолати переб≥г ≥ результати конфл≥кт≥в без в≥дчутних зм≥н в њњ економ≥ц≥, суверенност≥ та державност≥. “ѕ м≥стить пон¤тт¤ про антипод≥в та њх обов'¤зкову на¤вн≥сть њ дл¤ всього у св≥т≥. “обто Укожен дл¤ кожного Ч об'Їкт конфл≥ктуФ. јле Ї об'Їкти, ¤к≥ в≥д≥грають в цьому Упров≥днуФ роль. ÷е Ч т≥ антиподиФ ¤ких називають ворогами або супротивниками. Ћюдина або будь-¤ке угрупованн¤ людей (у тому числ≥ й держава) пост≥йно знаход¤ть соб≥ антипод≥в, що до певноњ м≥ри стимулюЇ њхню життЇд≥¤льн≥сть. «г≥дно з теор≥Їю рефлексивност≥, учасники под≥й сприймають њх необ'Їктивно. “ому њхн≥ оц≥нки не в≥дпов≥дають д≥йсному станов≥ речей, (це природно, бо кожна людина, тобто суб'Їкт, все на св≥т≥ сприймаЇ по-своЇму, а об'Їктивн≥сть сприймаЇтьс¤ через усередненн¤ сприйн¤тт¤ багатьох та за домовлен≥стю). як вважаЇ ƒж. —орос, У...саме в пер≥оди економ≥чних криз, зокрема п≥д час г≥пер≥нфл¤ц≥њ (що ми зараз маЇмо в наш≥й крањн≥ Ч √. ѕ.-“.), нац≥онал≥зм здатен набути особливо небезпечних формФ, У...головна по-треба закритих сусп≥льств Ч це потреба ворога, проти ¤кого сусп≥льство могло б бути моб≥л≥зоване...Ф 2. ћаЇмо усв≥домлювати ≥стотну в≥дм≥нн≥сть практики Упошук≥в ворогаФ, до ¤коњ подекуди вдаютьс¤ з метою внутр≥шньоњ консол≥дац≥њ сил народу дл¤ подоланн¤ УворогаФ (а насправд≥, ¤к правило, з метою подоланн¤ пол≥тичних супротивник≥в), в≥д використанн¤ постулат≥в теор≥њ потенц≥йних конфл≥кт≥в. «г≥дно з останньою, загостренн¤ конфл≥кт≥в в≥дбуваЇтьс¤ через бажанн¤ кожноњ енергетичноњ побудови п≥дн¤тис¤ на вищу за р≥внем енерг≥њ сходинку. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ загостренн¤ конфл≥кт≥в нав≥ть з тими побудовами, що займають нижчий енергетичний р≥вень. јдже загостренн¤ конфл≥кт≥в створюЇ сплеск енерг≥њ, здатний зм≥нити всю енергетичну побудову середовища. “ак в≥дбуваютьс¤ перестановки на енергетичних р≥вн¤х. ƒержави часом вдаютьс¤ до загостренн¤ конфл≥кт≥в дл¤ п≥двищенн¤ свого пр≥оритету (хоча б ≥ за рахунок великих витрат ресурс≥в). “акий стан може створюватис¤ ¤к насл≥док напруженн¤ в≥дносин з ≥ншими державами. ¬се це вимагаЇ пост≥йноњ прац≥ з метою передбаченн¤ та подоланн¤ будь-¤ких загрозливих ситуац≥й. ¬ажливо усв≥домлювати, що будь-¤ка д≥¤льн≥сть у цьому напр¤м≥ маЇ бути спр¤мована на забезпеченн¤ найл≥пших умов дл¤ розвитку держави, а отже Ч на пол≥пшенн¤ житт¤ населенн¤. «а “ѕ , антиподи под≥л¤ютьс¤ на миттЇв≥, короткостроков≥, середньостроков≥ ≥ довгостроков≥. —утички на побутовому р≥вн≥ найчаст≥ше створюють систему миттЇвих, короткострокових або середньострокових антипод≥в. Ќатом≥сть сутички на м≥жнац≥ональному або м≥ждержавному р≥вн¤х не створюють миттЇвих антипод≥в через велику ≥нерц≥йн≥сть державного апарату та процесу в≥дновленн¤ нац≥онального спокою. “акий розпод≥л антипод≥в базуЇтьс¤ на тривалост≥ протисто¤нн¤ (або загостренн¤ конфл≥кту). “ож одним з головних показник≥в забезпеченн¤ екосестейту маЇ бути час тривалост≥ загрози. «алежно в≥д можливост≥ впливу на стан держави та њњ населенн¤ вид≥л¤ють загрози слабкоњ, середньоњ та великоњ м≥цност≥, що в розрахунках визначаЇтьс¤ показниками м≥цност≥ д≥њ зовн≥шнього або внутр≥шнього (в≥дпов≥дно ћз та ћв) чинника небезпеки. якщо м≥цн≥сть визначаЇ максимальне п≥кове значенн¤ впливу загрози, то потужн≥сть загрози визначаЇ поЇднанн¤ м≥цност≥ та тривалост≥ њњ д≥њ. «а цим показником загрози можуть бути разовоњ (ѕр), активноњ (ѕа) та потенц≥йноњ (ѕп) потужност≥. “аким чином, ми визначили три основн≥ показники, ¤кими визначаютьс¤ загрози екосестейту: час, м≥цн≥сть та потужн≥сть д≥њ. ѕротид≥¤, тобто зусилл¤ держави щодо нейтрал≥зац≥њ (подоланн¤) д≥њ та результат≥в загрози, маЇ вим≥рюватис¤ в тих самих показниках. ¬иход¤чи з положень “ѕ про те, що все у св≥т≥ Ї енерг≥Їю, можемо спод≥ватис¤, що т≥ формули, ¤к≥ вже ≥снують дл¤ визначенн¤ часу (частота, пер≥од), м≥цност≥ (сила) та потужност≥ електричного струму, придатн≥ ≥ дл¤ визначенн¤ загрози. “ому час д≥њ загрози по-значимо л≥терою “. “реба в≥др≥зн¤ти час, м≥цн≥сть та потужн≥сть д≥њ загрози в≥д часу, м≥цност≥ та потужност≥ њњ результат≥в (ѕрр, ѕар, ћвр, “р). ћаЇмо в≥докремлювати також фактичн≥ (–дф) та потенц≥йн≥ (–дп), пр¤м≥ (–дпр) та непр¤м≥ (–днп) результати д≥њ. ¬с≥ прийн¤т≥ позначенн¤ звод¤тьс¤ до Їдиноњ таблиц≥ позначень показник≥в екосестейту. ¬икладемо лог≥чний ланцюжок розрахунк≥в: Ч визначаЇмо напр¤ми забезпеченн¤ екосестейту; Ч у кожному з визначених напр¤м≥в встановлюЇмо показники; Ч застосовуЇмо (¤кщо вони вже ≥снують) або розробл¤Їмо формули дл¤ розрахунк≥в величини кожного з показник≥в; Ч встановлюЇмо критичну величину кожного з показник≥в; Ч розробл¤Їмо формулу дл¤ розрахунку ќЌ; Ч за в≥дпов≥дними формулами розраховуЇмо значенн¤ — ќ дл¤ кожного напр¤му забезпеченн¤ екосестейту; Ч з≥ставл¤Їмо результати розрахунк≥в значень ќЌ на¤вноњ ситуац≥њ з≥ значенн¤ми, визначеними в — ќ; Ч розраховуЇмо —ƒ на¤вноњ ситуац≥њ; Ч з≥ставл¤Їмо результат розрахунку —ƒ з в≥дпов≥дним значенн¤м в — ќ; Ч анал≥зуЇмо з≥ставленн¤ й виробл¤Їмо рекомендац≥њ щодо пол≥пшенн¤ ситуац≥њ з метою забезпеченн¤ екосестейту. ¬≥дгалуженн¤ екосестейту е напр¤мами його забезпеченн¤. ƒл¤ кожного з них визначаютьс¤ показники, значенн¤ ¤ких в≥дображаЇ забезпеченн¤ екосестейту за цим напр¤мом. ’оча економ≥чна безпека Ї складовою частиною нац≥ональноњ, њх завданн¤ не завжди зб≥гаютьс¤. Ќаприклад, зараз в ”крањн≥ виникла загроза нац≥ональн≥й безпец≥ держави через демограф≥чний фактор Ч вимиранн¤ кор≥нного населенн¤. ќднак з точки зору економ≥чноњ безпеки загрози не ≥снуЇ, оск≥льки потенц≥ал трудових ресурс≥в не зменшуЇтьс¤, а зб≥льшуЇтьс¤ через механ≥чний прир≥ст населенн¤ крањни. ¬раховуючи пр≥оритет питань нац≥ональноњ безпеки держави, фах≥вц≥ в га-луз≥ економ≥чноњ безпеки неодм≥нно повинн≥ зайн¤тис¤ ≥ подоланн¤м демограф≥чноњ кризи. ѕри цьому треба зважати на те, що ц¤ справа вимагаЇ довгострокових д≥й, натом≥сть з точки зору економ≥чноњ безпеки держави цю кризу можна усунути досить швидко, скаж≥мо, запросивши на роботу за контрактом ≥ноземних громад¤н. ƒл¤ кожного напр¤му забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави Ї своњ показники. ƒл¤ демограф≥чного напр¤му визначальними Ї загальний, механ≥чний та валовий прир≥ст населенн¤. «а першим визначаЇтьс¤, чи ≥снуЇ загроза ≥ ск≥льки людей потр≥бно, щоб њњ усунути. «а другим ≥ трет≥м розраховуЇтьс¤ час д≥њ загрози. ¬≥дпов≥дно до цього розробл¤Їтьс¤ ѕрограма подоланн¤ демограф≥чноњ загрози екосестейту. „ерез час д≥њ загрози та њњ м≥цн≥сть (к≥льк≥сне визначенн¤ нестач≥ труд≥вник≥в) встановлюЇтьс¤ потужн≥сть загрози та ресурси, необх≥дн≥ дл¤ њњ подоланн¤. ўоб усе було зрозум≥лим, треба ще зазначити, що Ї загальний, механ≥чний та валовий (природний) прир≥ст. «агальний прир≥ст Ч це р≥зниц¤ м≥ж загальною к≥льк≥стю населенн¤ в поточному та попередньому роках. ћехан≥чний прир≥ст Ч зростанн¤ населенн¤ завд¤ки прињзду людей з ≥нших крањн. ¬аловий прир≥ст Ч це р≥зниц¤ м≥ж чисельн≥стю народжених та померлих у крањн≥ за поточний р≥к. ¬с≥ ц≥ дан≥ дл¤ розрахунк≥в надаютьс¤ ћ≥н≥стерством статистики. Ќайкраще анал≥зувати њх, будуючи в≥дпов≥дн≥ граф≥ки. ќднак цих даних замало. “реба знати також чистий прир≥ст населенн¤ (¤кий обчислюЇтьс¤ через р≥зницю м≥ж в≥ком д≥тей та њх матер≥в), к≥льк≥сть народжених та померлих за нац≥ональн≥стю, к≥льк≥сть ж≥нок у так званому УфертильномуФ в≥ц≥ (в≥д 15 до 49 рок≥в), смертн≥сть ж≥нок у цьому в≥ц≥ за останн≥ 5 рок≥в, основн≥ њњ причини, народжуван≥сть ≥ смертн≥сть д≥вчаток даноњ нац≥ональност≥ за останн≥ 5 рок≥в, к≥льк≥сть шлюб≥в та розлучень родин даноњ нац≥ональност≥, к≥ль-к≥сть м≥шаних шлюб≥в та народжуван≥сть д≥тей в≥д них ≥ ще багато ≥нших статистичних, медичних, еколог≥чних, соц≥альних даних (наприклад, ск≥льки громад¤н та з ¤коњ причини вињздить за кордон на пост≥йне проживанн¤, ск≥льки њх повертаЇтьс¤ з-за кордону ≥ на ¤кий час). ƒалеко не завжди завданн¤ економ≥чноњ безпеки Ї прост≥шим за завданн¤ безпеки нац≥ональноњ. ЅуваЇ й навпаки. ≤ тод≥ воно набуваЇ статусу нац≥ональноњ проблеми. ќкрем≥ напр¤ми забезпеченн¤ екосестейту суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного, але поЇднуютьс¤ Їдиною метою. Ћог≥ко-математичн≥ розробки Ч лише частина комплексного досл≥дженн¤, в ¤кому значна увага прид≥л¤Їтьс¤ орган≥зац≥йно-правовим питанн¤м та ѕрограм≥ забезпеченн¤ екосестейту. ¬ажливо враховувати, що екосестейт охоплюЇ ≥ Уеконом≥чну людинуФ, ≥ угрупованн¤ (у тому числ≥ п≥дприЇмства). ƒл¤ його забезпеченн¤ розробл¤ютьс¤ й видаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ матер≥али. ѕри цьому поки що перевага у нас надаЇтьс¤ ≥нтересам держави. “аке становище зм≥нитьс¤, коли в≥дбудетьс¤ перех≥д нашоњ держави до ≥снуванн¤ в умовах в≥дкритого сусп≥льства. Ћюдство прот¤гом усього свого ≥снуванн¤ пр¤муЇ шл¤хом п≥двищенн¤ рац≥ональност≥ використанн¤ ресурс≥в. ÷е Ч акс≥ома, ¤ку ви-знають зараз ус≥. “а шл¤хи до т≥Їњ вершини людського бутт¤ обиралис¤ р≥зн≥. Ѕудь-¤ка енергетична побудова маЇ антиподи. Ќе Ї вин¤тком ≥ сусп≥льство. ѕричиною протисто¤нн¤ може бути тривал≥сть ≥снуванн¤, бажанн¤ вз¤ти гору, на¤вн≥сть ≥нших протир≥ч. —каж≥мо, протир≥чч¤ м≥ж так званим кап≥тал≥стичним ≥ соц≥ал≥стичним сусп≥льствами по¤снювалос¤ по-р≥зному. јле об'Їктивно воно закладене в протилежност≥ њх руху до Їдиноњ мети. ÷е визнавали л≥дери цих сусп≥льств. “ак, ¬. ≤. Ћен≥н вважав, що у змаганн≥ переможе той соц≥альний устр≥й, ¤кий дос¤гне б≥льшоњ продуктивност≥ прац≥ (тобто рац≥ональн≥ше використовуватиме трудов≥ ресурси). ожна з цих формац≥й пильно стежила за ≥ншою й не бо¤лас¤ запозичувати дещо в супротивника. “ак, кап≥тал≥зм мав чималу перевагу в про¤в≥ ≥ндив≥дуальноњ ≥н≥ц≥ативи, що створювалас¤ на¤вн≥стю конкуренц≥њ. Ћ≥дери Усоц≥ал≥змуФ почали впроваджувати њњ аналог Ч соцзмаганн¤. Ќатом≥сть њхн≥ супротивники дл¤ подоланн¤ своњх УхворобФ Ч економ≥чних криз, що пер≥одично повторювалис¤, починаючи з ¬еликоњ кризи 1929Ч1935 рр., використовували елементи плановоњ економ≥киЧ нев≥д'Їмноњ ознаки соц≥ал≥стичного господарюванн¤. ¬≥д чого йшов кап≥тал≥зм? ¬≥д надвиробництва. Ѕо ж головною метою було одержанн¤ надприбутку. ќтож, у галуз≥, в ¤ких можна було отримати великий прибуток, вкладалос¤ багато кошт≥в, за рахунок чого випуск вироб≥в цих галузей зб≥льшувавс¤ понад потреби ринку. ÷≥ни на ц≥ вироби знижувалис¤, а вкладники кап≥тал≥в несли збитки ≥ гар¤чково забирали вкладанн¤ з цих галузей. “ому завданн¤м держави ставало втриманн¤ кап≥тал≥в у цих галуз¤х, аби забезпечити випродукуванн¤ њхн≥х вироб≥в на р≥вн≥, потр≥бному дл¤ забезпеченн¤ потреб-населенн¤. «ас≥б Ч п≥двищенн¤ ц≥н на ц≥ вироби. ¬ ¤кий спос≥б? ” будь-¤кий. ѕ≥д час ¬еликоњ кризи з метою зб≥льшенн¤ ц≥ни на с≥льгосппродукти њх знищували, фермерам платили за те, що вони не зас≥вали по-л¤. Ѕуло знищено понад 6000 супоросних свиноматок та понад 8 млн.. гол≥в великоњ рогатоњ худоби, м'¤со ¤коњ було або перероблено на добрива або закопане в землю. ¬одночас багато людей помирало в≥д голоду. —аме тод≥ щойно обраний президентом —Ўј ‘ранкл≥н ƒелано –узвельт ув≥в через декрети в господарюванн¤ де¤к≥ елементи плануванн¤. ≤, сл≥д зазначити, зробив це дуже вправно: ¬елика криза не-повторилас¤. —оц≥ал≥стичне сусп≥льство стимулювало колективну працю, впроваджуючи в≥дпов≥дн≥ заходи та психолог≥чну обробку населенн¤. —аме тому Усоц≥ал≥стичн≥ змаганн¤Ф мали усп≥х лише в пер≥од ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, п≥д час ¤коњ головне значенн¤ мали колективн≥ зусилл¤. ѕерех≥д до ≥ндив≥дуальних змагань вступав у суперечн≥сть ≥з самою ≥деЇю соц≥ал≥зму, тому не м≥г дати позитивних результат≥в. —усп≥льство, ¤ке-було побудоване на засадах плануванн¤, стримувало ≥ндив≥дуальну ≥н≥ц≥ативу. ¬оно пост≥йно йшло в≥д недопродукуванн¤ (а тому Ч в≥д нестач≥) товар≥в. ўоб виконати головну функц≥ю держави (забезпеченн¤ потреб населенн¤ крањни), доводилос¤ стимулювати п≥двищенн¤ виробництва, тому знижували ц≥ни (адже, щоб одержати той самий прибуток при нижчих ц≥нах, треба б≥льше випустити вироб≥в). “ак≥ д≥њ давали певн≥ результати. ≈коном≥чна ситуац≥¤ пол≥пшувалас¤. јле дл¤ цього мали створюватис¤ в≥дпов≥дн≥ умови, ¤к≥ треба було зм≥нювати разом ≥з зм≥ною стану об'Їкта управл≥нн¤ (тобто держави). “а формац≥¤, що не встигла цього зробити, перетворювала Узнах≥дкуФ на негатив. “ак, наприклад, сталос¤ ≥з Усоц≥ал≥стичнимФ змаганн¤м. ѕоки ≥снував жорсткий контроль, а корумпован≥сть орган≥в влади була невисокою, воно давало ¤к≥сь позитивн≥ насл≥дки. «м≥на становища призвела до того, що воно стало гальмувати розвиток, бо використовувалос¤ на користь окремих ос≥б не за ознакою особистого внеску в загальн≥ здобутки, а виключно за ознакою особистого значенн¤: дл¤ кер≥вника. “е саме сталос¤ з державною власн≥стю. ƒоки ≥снувало суворе покаранн¤ за њњ привласненн¤, њњ розкрадали повол≥. “а т≥льконо покаранн¤ послабшало, почалас¤ ера масового розкраданн¤. “аким чином, кап≥тал≥зм та соц≥ал≥зм йшли до одн≥Їњ мети з протилежних бок≥в. рах УреальногоФ соц≥ал≥зму прив≥в до визнанн¤ недоречност≥ його способу господарюванн¤. “ому вс≥ постсоц≥ал≥стичн≥ держави почали переор≥Їнтац≥ю господарства. ќднак в≥д декларуванн¤ нових засад у господарюванн≥ товар≥в не поб≥льшало. —аме цим по¤снюЇтьс¤ критичний стан цих крањн (нав≥ть найзабезпечен≥шоњ серед них Ч ”горщини). Ќа жаль, ”крањна в цьому н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д решти постсоц≥ал≥стичних крањн. ¬изначаючи мету зусиль держави, маЇмо визначити, ¤ке сусп≥льство будуватиме ”крањна Ч в≥дкрите чи закрите? ¬ ≥деал≥ було б найкраще одразу побудувати в≥дкрите сусп≥льство. јле ми не маЇмо достатньоњ к≥лькост≥ ресурс≥в. ¬одночас доводитьс¤ погодитис¤ з твердженн¤м ƒж. —ороса про те, що ≥снуЇ конфл≥кт м≥ж концепц≥Їю в≥дкритого сусп≥льства ≥ концепц≥Їю державного суверен≥тету, ≥ конфл≥кт цей маЇ бути розв'¤заний. ћаЇ рац≥ю —орос ≥ тод≥, коли .говорить про неможлив≥сть побудови такого сусп≥льства без в≥дчутноњ допомоги ≥ззовн≥, а в раз≥ њњ в≥дсутност≥ Ч про необх≥дн≥сть створити закрите сусп≥льство, щоб, нагромадивши засоби, перетворити його на в≥дкрите. У...¬≥дкрите сусп≥льство Ї значно складн≥шою, значно витончен≥шою формою сусп≥льноњ орган≥зац≥њ ... в≥дкрите сусп≥льство не лише дозвол¤Ї, а й вимагаЇ в≥д своњх громад¤н р≥зних ≥дей, р≥зних концепц≥й. ÷¤ обставина робить його не лише приваблив≥шим, а й недос¤жн≥шим. ¬оно потребуЇ не лише громад¤н, здатних формувати своњ погл¤ди ≥ д≥лов≥ плани, а й в≥дпов≥дних ≥нституц≥й, ¤к≥ дають змогу люд¤м р≥зних устремл≥нь ≥ погл¤д≥в жити ≥ працювати пор¤д. ѕерех≥д в≥д .закритого сусп≥льства до в≥дкритого означаЇ еволюц≥йний поступ в≥д прост≥шоњ до складн≥шоњ форми сусп≥льноњ орган≥зац≥њ. «робити це одним стрибком неможливо. ѕотр≥бен чималий п≥дготовчий пер≥од або ж допомога ≥ззовн≥. «а в≥дсутност≥ того й того куди легше опускатис¤ назад, н≥ж рухатись упередФ 3. ÷е застереженн¤ маЇмо сьогодн≥ пам'¤тати. ќтож, нам потр≥бне в≥дкрите сусп≥льство Ч формац≥¤, в ¤к≥й не держава, а людина Ї сувереном (пануючим) ≥ саме дл¤ нењ повинно все будуватис¤ та д≥¤ти. “обто дл¤ забезпеченн¤ людин≥ житт¤ високоњ ¤кост≥. “акою маЇ бути мета ”крањни. јле шл¤х до њњ дос¤гненн¤ дуже нелегкий: через нестач≥ й турботи, через докор≥нн≥ зм≥ни в управл≥нн≥ державою ≥ в нашому сприйн¤тт≥ житт¤. “а мусимо йти... ___________ * «найомл¤чи читач≥в у найзагальн≥шому вигл¤д≥ з математичним апаратом та скороченим алгоритмом його використанн¤, ми, однак, не будемо наводити самих формул дл¤ розрахунк≥в показник≥в окремих напр¤м≥в забезпеченн¤ екосестейту та њх критичних обмежень, а також показник≥в — ќ. 1 ƒокладн≥ше ¤ро це див.: ѕастернак-“аранушенко √. ƒещо про корисн≥сть потенц≥йних конфл≥кт≥в // ¬≥сн. јЌ ”крањни.Ч1994.Ч є2. Ч —. 30. 2 —орос ƒж. ¬≥дкрите сусп≥льство чи нац≥онал≥стична диктатура? Ч .: ќснова, 1993. - —. 6. 3 “ам же.
| |||
|
