≈коном≥чна безпека держави п≥д час економ≥чного управл≥нн¤

 

Ѕорис¤, земле..., ≥ борони себе,

щоб не була на тому корч≥,

щоб ворогами не була захомутана

≥до воза прив'¤зана,

аби т¤гла його туди,

куди захоче володар чужий,

а не ти хочеш ≥ти сама

¬елисова книга.

«б≥рка пол≥ських пам'¤ток ”-≤’ стол≥ть

 

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни утворив робочу групу на чол≥ з заступником м≥н≥стра економ≥ки ≤горем Ўумило. «авданн¤ групи Чдо 15 серпн¤ подати на розгл¤д ур¤ду проект стратег≥њ з в≥дпов≥дними рекомендац≥¤ми щодо њњ практичного застосуванн¤, а до 15 жовтн¤ поточного року п≥дготувати ≥ представити Ќац≥ональну програму забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни.

“аке р≥шенн¤ нагадуЇ кавалер≥йську атаку: ус≥ ¤комога швидше уперед, а там Ч розберемось.

–озгл¤немо шл¤х, що повинна подолати робоча група, та проблеми, ¤к≥ сл≥д вир≥шити. јлгоритм роботи складаЇтьс¤ ≥з 7-ми етап≥в: встановленн¤ мети та принцип≥в; розробка  онцепц≥њ; розробка стратег≥њ; розробка тактики; розробка механ≥зм≥в вир≥шенн¤ проблем; розробка Ќац≥ональноњ програми; розробка плана-граф≥ка реал≥зац≥њ Ќац≥ональноњ програми.

«верхн≥сть р≥шенн¤ прогл¤даЇ й в постановц≥ завданн¤: не зазначено ресурси (трудов≥, ф≥нансов≥, матер≥альн≥), не визначено, хто маЇ виконувати Ќац≥ональну програму (¤к≥ установи що вже ≥снують, або новостворен≥, чи т≥ та ≥нш≥) тощо.

 

ќтже, перш за все мають бути встановленими мета та принципи (тобто чого маЇмо дос¤гти та за ¤ких обмежень). ѕам'¤таймо про кризовий стан економ≥ки нашоњ крањни ≥, через те, про потребу в застосуванн≥ економ≥чного управл≥нн¤ (нагадаЇмо, цей тип управл≥нн¤ встановлюЇ найвищим критер≥Їм оц≥нки д≥й њх економ≥чну доц≥льн≥сть). ¬изначаючи мету, виходимо ¤к з власне украњнських потреб, так ≥ з того, що здатн≥ ≥ згодн≥ надати дл¤ њњ дос¤гненн¤ партнери. “ож, визначимось. –уш≥йною силою розвитку економ≥ки Ї ф≥нанси ≥ ф≥нансова система. Ќа думку фах≥вц≥в з економ≥чноњ безпеки (зокрема —. ё. ћедведенка з ≤нституту —Ўј та  анади –јЌ), крањна втрачаЇ суверенн≥сть, ¤кщо 15-20% њњ ф≥нансовоњ системи перебуваЇ у волод≥нн≥ ≥ноземц≥в. Ѕанк≥вська система нашоњ крањни складаЇтьс¤ з 224-228 банк≥в (чисельн≥сть коливаЇтьс¤ у зазначених межах). ѕроте лише 5-6 з них мають статутний фонд б≥льший за 100 млн дол. —Ўј. Ќещодавно наданий дозв≥л на створенн¤ банк≥в з≥ статутним фондом на 100% складе-ним з ≥ноземного кап≥талу. Ќачебто, добре Ч створюЇтьс¤ конкурентне середовище у ф≥нансов≥й систем≥ крањни. ќднак наш≥ банки нездатн≥ конкурувати з ≥ноземц¤ми (про що св≥дчать розм≥ри њх статутних фонд≥в, м≥зерних, за розум≥нн¤м ≥ноземних банк≥р≥в). ”крањнська ж держава не в змоз≥ допомогти в≥тчизн¤ним ф≥нансистам через брак кошт≥в ≥ значну власну залежн≥сть в≥д ≥ноземних кап≥тал≥в та ф≥нансових установ (у 1994 роц≥ обс¤г зовн≥шнього боргу складав 450 млн дол. —Ўј, а зараз в≥н дос¤г 12 млрд дол.). як можна забезпечити економ≥чну безпеку держави, ¤кщо ф≥нансова система крањни в небезпец≥? ¬очевидь необх≥дн≥сть прийн¤тт¤ низки р≥шень щодо оздоровленн¤ ф≥нансовоњ системи, обмеженн¤ подальшого залученн¤ кредит≥в та ≥нвестиц≥й з-за кордону ≥ таке ≥нше. «розум≥ло, без вкладанн¤ кап≥талу неможливий розвиток економ≥ки. “ому втрата суверенного права на власний розвиток призводить до розум≥нн¤ самост≥йност≥ ≥ незалежност≥ ¤к непотреб≥в, що заважають пол≥пшенню добробуту населенн¤, його збереженню.

ћоже наш≥ симпатики-партнери допоможуть подолати негаразди у ф≥нансов≥й сфер≥? Ќаведемо два приклади, ¤к≥ в≥дбивають ставленн¤ до ”крањни з боку —Ўј. Ќещодавно «б≥гнев Ѕжезинський за¤вив, що у раз≥ обранн¤ головою ¬ерховноњ –ади ”крањни правоцентриста, ћ¬‘ та ≥нш≥ установи Ч ф≥нансов≥ донори ”крањни зрозум≥ють це в≥рно. „и не Ї це наочним доводом втрачанн¤ суверенност≥ через ф≥нансовий (економ≥чний) тиск? ƒержавний секретар —Ўј ћадлен ќлбрайт застерегла, що невир≥шенн¤ проблем 12-ти американських ф≥рм в ”крањн≥ призведе до того, що 25 млн дол. допомоги —Ўј наш≥й крањн≥ (загальний обс¤г ¤коњ складаЇ 225 млн дол.) будуть спр¤мованими повз ур¤д ”крањни. ≤ проблеми згаданих ф≥рм були вир≥шеними (≥нод≥ всупереч нац≥ональним ≥нтересам ”крањни). “ак ставл¤тьс¤ до ”крањни њњ зах≥дн≥ партнери.

Ќе кращ≥ справи й на —ход≥. Ѕ. ™льцин неодноразово нагадував про Узакритт¤ краникаФ (маЇтьс¤ на уваз≥ припиненн¤ постачанн¤ до ”крањни рос≥йських енергонос≥њв), а Ќ. ЌазарбаЇв за допомогою погрози, що наша крањна не одержить жодного килограму сировини з крањн —ередньоњ јз≥њ переконував ”крањну п≥дписати ≈коном≥чну угоду крањн —Ќƒ.

«розум≥ло, що пор¤тунок ”крањни, њњ суверен≥тету та незалежност≥ Ч њњ власна справа. ѕартнер≥в ц¤ проблема не хвилюЇ. Ќавпаки, зменшенн¤ суверенност≥ зб≥льшуЇ њхн≥й вплив ≥ прибутки.

“ому за мету треба визначити дос¤гненн¤ такого р≥вн¤ добробуту населенн¤ ”крањни, що в≥дпов≥даЇ св≥товим еталонам, за умови обов'¤зкового збереженн¤ незалежност≥ та суверенност≥ украњнськоњ держави.

 

¬иход¤чи ≥з зазначеного, визначимо принципи:

захист громад¤н та в≥тчизн¤них товаровиробник≥в ≥ елемент≥в ф≥нансовоњ системи Ї пр≥оритетними напр¤мами пол≥тики держави;

розвиток малого ≥ середнього б≥знесу та ф≥нансовоњ системи Ї запорукою збереженн¤ суверен≥тету ≥ державност≥ ”крањни;

подоланн¤ демограф≥чноњ кризи, найрац≥ональн≥ше використанн¤ людських ресурс≥в нашоњ крањни Ч джерело розвитку њњ економ≥ки;

неприйн¤тн≥сть будь-¤ких р≥шень або пропозиц≥й, ¤к≥ негативно впливатимуть на економ≥ку крањни;

правова та народногосподарська системи мають слугувати економ≥чному розвитку ”крањни, а не навпаки;

реформи арм≥њ, осв≥ти, системи охорони здоров'¤ та навколишнього середовища, структурна перебудова народного господарства мають розгл¤датис¤ та впроваджуватис¤ у Їдиному комплекс≥, ¤кий забезпечуЇ систем≥ УдержаваФ оптимальний р≥вень розвитку економ≥ки;

¤к внутр≥шн¤, так ≥ зовн≥шн¤ пол≥тика мають бути спр¤мованими на вир≥шенн¤ проблем економ≥чного розвитку крањни за умови дотриманн¤ основ взаЇмин м≥ж суверенними та незалежними державами;

кожний державний службовець несе особисту в≥дпов≥дальн≥сть за власн≥ вчинки, ¤к≥ в будь-¤к≥й форм≥ завдають збитк≥в держав≥.

 

ћи подаЇмо лише нотатки, що Ї дороговказом дл¤ визначенн¤ мети ≥ принцип≥в побудови державноњ пол≥тики ”крањни з погл¤ду забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки п≥д час використанн¤ економ≥чного управл≥нн¤ (визначити ус≥ ключов≥ принципи Ч завданн¤ зазначеноњ робочоњ групи).

Ќаступний крок Ч розробка  онцепц≥њ, ¤ка Ї ≥деолог≥Їю справи, визначатиме основн≥ напр¤мки, виход¤чи ≥з встановлених мети та принцип≥в. ЅудуЇтьс¤ вона з обов'¤зковим додержанн¤м вимог формальноњ лог≥ки: посл≥довн≥сть, несуперечлив≥сть, визначен≥сть, обгрунтован≥сть (тобто не вм≥щуватиме жодного положенн¤, що Ї несум≥сним з принципами).  онцепц≥¤ Ч це концентрована в тезах пол≥тика, повинна бути короткою, зрозум≥лою, дос¤жною. ¬она Ч першооснова стратег≥њ.

Ќатом≥сть, стратег≥¤ Ч це технолог≥¤ дос¤гненн¤ мети, ¤ка вимагаЇ багатор≥чних зусиль. ћаЇ б≥льш конкретний та обов'¤зковий характер, н≥ж прогнозуванн¤. ј тактика Ч це короткотерм≥нове вт≥ленн¤ стратег≥њ. ўе б≥льш детал≥зована ≥ конкретна. Ќа њњ р≥вн≥ помилки менш в≥дчутн≥ дл¤ стратег≥њ та б≥льш в≥дчутн≥ дл¤ повс¤кденн¤.

 

ћи конспективно визначили наповненн¤ майже вс≥х основних етап≥в роботи над вир≥шенн¤м проблем забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни. Ќатом≥сть, робоча група вир≥шить, хто саме ≥ що буде виконувати (радимо лише звернути увагу на можлив≥сть використанн¤ нею слушних пропозиц≥й, наданих в газетних публ≥кац≥¤х багатьох автор≥в: ¬. ћунт≥¤ну, ¬. Ўевченка, ≤. „ижа або автора цих р¤дк≥в ўо в ≥мен≥ мен≥ твоњм? ѕро сферу д≥¤льност≥ —лужби економ≥чних розсл≥дувань. Ч √олос ”крањни, 13.02. 96, —. 11; ЌЅ–: обслуга ѕрезидента чи л≥ки дл¤ крањни? - √олос ”крањни, 6.02. 98, —. 6; статт≥, надрукован≥ в попередн≥х номерах Уѕ≥дтекстуФ, тощо).

ƒержавна пол≥тика п≥д час —початку визначають основн≥ функц≥њ системи УдержаваФ, пот≥м встановлюють пр≥оритетн≥сть через њх значим≥сть, згодом визнають ск≥льки витрачають на њх зд≥йсненн¤, з≥ставл¤ють значим≥сть з витратами ≥ з'¤совують, на ¤к≥ функц≥њ витрачаЇтьс¤ б≥льше того, чого вони варт≥. –озм≥ри статт≥ не дозвол¤ють розгл¤нути всю систему в ц≥лому. „ерез те наведемо лише один приклад (≥ лише у тезах): реформуванн¤ одн≥Їњ з галузей господарства крањни, а саме Ч оборонноњ (дехто розум≥Ї цю галузь ¤к надбудову, що не Ї галуззю народного господарства. ¬важаЇмо це помилкою: держава Ч це система, звана Ународним господарствомФ, а кожний елемент ц≥Їњ системи Ї галуззю). „ому саме оборонноњ? “ому що Ї забагато невдоволених великими (на њх погл¤д) видатками, знач-на частка ¤ких йде на оборону. ¬важають витрати на нењ марними,економ≥чного управл≥нн¤ маЇ будуватис¤ через функц≥онально-варт≥сний анал≥з.

рад¤ть використовувати ц≥ кошти дл¤ пол≥пшенн¤ стану справ в ≥нших галуз¤х (охорона здоров'¤, соц≥альний захист, ≥нвестуванн¤ в розвиток малого б≥знесу тощо). јле допоки ≥снуЇ хоча б невелика загроза в≥йськового тиску або нападу (а, доки ≥снують територ≥альн≥ претенз≥њ, ц≥Їњ загрози оминути неможна), доти держава повинна мати боЇздатну арм≥ю.

 

ќборонний комплекс ”крањни складаЇтьс¤ з оборонноњ промисловост≥, арм≥њ та шереги установ, що забезпечують њњ функц≥онуванн¤ (в≥йськомати, навчальн≥ та л≥кувальн≥ заклади тощо). ѕочнемо з тенденц≥й. –озвинен≥ крањни посл≥довно скоро-чують витрати ¬¬ѕ на оборонний бюджет. “ак, за пер≥од з 1992 до 1997 року ‘ранц≥¤ зменшила витрачанн¤ з 3,3 до 2,5 в≥дсотк≥в ¬¬ѕ, Ѕритан≥¤ Ч з 4,0 до 2,8; Ќ≥меччина Ч з 2,4 до 1,5; —Ўј - з 5,1 до 3,5;  анада Ч з 2,0 до 1,3. “ака ж тенденц≥¤ в≥дсл≥дковуЇтьс¤ в пол≥тиц≥ прилеглих до ”крањни крањн (окр≥м ћолдови): –ос≥¤ Ч з 8,5 до 6,6; ѕольща Ч з 2,3 до 2,2; –умун≥¤ Ч з 4,4 до 2,3; ”горщина Ч з 1,9 до 1,2; —ловаччинаЧз 2,8 до 2,4; “уреччина Ч з 3,8 до 2,8. ѕроте все це в≥дбуваЇтьс¤ за умови п≥двищенн¤ боЇздатност≥ в≥йська, п≥двищенн¤ ¤кост≥ захисту через рахунок використанн¤ ≥нших засоб≥в та метод≥в (зокрема ф≥нансовоњ пол≥тики прив'¤зуванн¤ до власних господарських об'Їкт≥в ≥нвестор≥в з крањн можливоњ загрози, пол≥пшенн¤ п≥дготовленост≥ в≥йська, його техн≥чного забезпеченн¤ через нову зброю, за допомогою дипломат≥њ через вступ до певних воЇнних установ та орган≥зац≥й, сп≥лок, союз≥в тощо). “акий п≥дх≥д робить в≥йсько б≥льш привабливим дл¤ платник≥в податк≥в (адже коштуЇ менше) та населенн¤ (профес≥ональне в≥йсько не вимагаЇ юнак≥в). ќкр≥м того, профес≥ональна арм≥¤ ¤к≥сно вища. —уть пол¤гаЇ не лише в дем≥л≥тар≥зац≥њ цих крањн, а в необх≥дност≥ б≥льш рац≥онального використанн¤ економ≥чних ресурс≥в (потр≥бно також пам'¤тати, що в≥дсотки не надають справжньоњ у¤ви про к≥льк≥сне зменшенн¤, вказують лише на зм≥ни в з≥став-ленн≥. јдже 1 в≥дсоток ¬¬ѕ —ўј не можна пор≥вн¤ти з 1 в≥дсотком ¬¬ѕ ≥нших крањн). ўоб наблизити у¤вленн¤ до д≥йсного стану справ використовуЇмо пор≥вн¤нн¤ оборонних витрат з бюджету крањни з витратами на ≥нш≥ потреби населенн¤ ≥ держави. ”крањна за згаданий пер≥од витрачала з

 

ƒержавного бюджету на оборону (в в≥дсотках):

 

за 1992 р. Ч 9,04;

за 1993 р. Ч 7,91;

за 1994 р. Ч 4,45;

за 1995 р. Ч 7,14;

за 1996 р. Ч 5,92.

 

—твердженн¤ декого з ур¤довц≥в та вчених, що витрати на оборону мал≥, легко спростувати, простежуючи на охорону здоров'¤ та ф≥зкультуру: витрати

 

за 1992 р.Ч1,72;

за 1993 р.Ч1,21;

за 1994 р.Ч 1,72;

за 1995 р. Ч1,95;

за 1996 р. Ч 2,66;

 

на науку:

 

за 1992 р. Ч 3,35;

за 1993 р. Ч1,47;

за 1994 р. - 1,50;

за 1995 р. Ч 1,83;

за 1996 р. Ч 3,07;

 

на осв≥ту:

 

за 1992 р. Ч 6,84;

за 1993 р. Ч 4,31;

за 1994 р. Ч 3,73;

за 1995 р. Ч 4,83;

за 1996 р. Ч 5,60.

Ќаведен≥ дан≥ св≥дчать про те, що п≥д час економ≥чноњ та демограф≥чноњ криз наша держава на охорону здоров'¤ населенн¤ (значна частина ¤кого постраждала в≥д авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—) витрачала щор≥чно в середньому в 6 раз≥в менше, н≥ж на оборону. „и варто п≥сл¤ цього говорити про нехтуванн¤ потребами оборони? ¬≥дпов≥дь, ¤к ≥ саме запитанн¤, спр¤мовують досл≥дженн¤ не в рац≥ональний, а в емоц≥йний б≥к.

“ому б≥льш слушним вважаЇмо не суперечку щодо УзамалоФ Ч УзабагатоФ, а розгл¤д витрат з погл¤ду њх доц≥льност≥ й можливостей держави. ¬≥дбуваЇтьс¤ реформа, треба визначити, ¤к зробити, щоб оборонна м≥ць ”крањни не постраждала, а витрати зменшились.

ѕропозиц≥¤ проста Ч ”крањна повинна мати профес≥ональне в≥йсько. ЅракуЇ кошт≥в? ƒавайте проанал≥зуЇмо. «араз арм≥¤ складаЇтьс¤ з 350-ти тис¤ч в≥йськовик≥в. ”триманн¤ такоњ к≥лькост≥ Ч велика розк≥ш дл¤ економ≥ки в кризов≥й ситуац≥њ. « ≥ншого боку, неможна зменшувати оборонний потенц≥ал (не тому, що Ї багато св≥дчень про агресивн≥ нам≥ри сус≥дн≥х крањн, а через те, що Ї сп≥рн≥ територ≥альн≥ питанн¤, ¤к≥, ¤к правило, вир≥шувались воЇнним шл¤хом). ќтже, арм≥¤ потр≥бна. ÷е Ч перший висновок. 30 грудн¤ 1997 року ¬ерховна –ада ”крањни ухвалила «акон Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1998 р≥кФ, ¤ким передбачено ф≥нансуванн¤ нац≥ональноњ оборони в розм≥р≥ 1 млрд 678 млн 269 тис. грн (вс≥ наведен≥ в подальшому дан≥ були вз¤т≥ ≥з згаданого закону). Ѕагато це чи мало? Ќа одного в≥йськовика йде сума в 4792 грн на р≥к. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ Ч щом≥с¤чна зароб≥тна плата в≥йськовика в —Ўј складаЇ 1000 дол., тобто 2000 грн. Ћише зароб≥тна плата. ¬ ”крањн≥ на утриманн¤ збройних сил передбачаЇтьс¤ витратити 1 млрд 130 млн 910 тис. грн. якщо б ц≥ грош≥ витрачалис¤ на утриманн¤ профес≥йного в≥йська, його чисельн≥сть (нав≥ть при р≥вн≥ платн≥ ¤к в —Ўј) становила б 47120 во¤к≥в. јле виход¤чи з умов житт¤ в ”крањн≥ вважаЇмо, що середньом≥с¤чне утриманн¤ во¤ка маЇ бути принаймн≥ вдв≥ч≥ дешевшим. ”же сьогодн≥ можна було б утримувати за т≥ ж сам≥ грош≥ в≥йсько в 100 тис¤ч во¤к≥в. ѕриродно, р≥зке зменшенн¤ чисельност≥ призведе до пог≥ршенн¤ оборони. “ому пропонуЇмо: створити профес≥йну арм≥ю на р≥вн≥ 200 тис¤ч во¤к≥в (джерела утриманн¤: держава Ч у визначеному розм≥р≥, населенн¤ Ч через сплату податку в раз≥ небажанн¤ служити в арм≥њ. “акий досв≥д Ї, зокрема, в ѕольщ≥); кожне скороченн¤ арм≥њ маЇ в≥дбуватись водночас з≥ зб≥льшенн¤м чисельност≥ резерв≥ст≥в (в пропорц≥њ 1:20, з часом до резерву мають ув≥йти вс≥ чолов≥ки в≥ком до 65-ти рок≥в, а також ж≥нки, ¤к≥ працюють в сум≥жно-допом≥жних галуз¤х (медичн≥ прац≥вники, зв'¤зк≥вц≥, транспортники тощо). –езерв маЇ бути готовим до поешелонного введенн¤. ѕерша потреба Ч перший ешелон чисельн≥стю 200-500 тис. чолов≥к; розширена потреба захисту Ч другий ешелон Ч 500-1000 тис¤ч чолов≥к; тотальна потреба захисту Ч увесь резерв); зб≥льшити кошти на п≥дготовку та переп≥дготовку резерв≥ст≥в (зараз передбачаЇтьс¤ витратити на це лише 20 млн 50 тис. грн. ¬важаЇмо за потр≥бне використати дл¤ цього кошти, передбачен≥ статт¤ми Ућоб≥л≥зац≥йна п≥дготовка галузей народного господарстваФ Ч 18 млн 360 тис. грн, У≤нш≥ видатки в галуз≥ оборониФ Ч 125 млн 71 тис. грн, УЌауково-координац≥йний центр адаптац≥њ в≥йськовослужбовц≥в, зв≥льнених у запасФ Ч 450 тис. грн., У”триманн¤ √енеральноњ в≥йськовоњ ≥нспекц≥њФ Ч 570 тис. грн. ÷их грошей маЇ вистачити й на створенн¤ мереж≥ пункт≥в набору до профес≥йнального в≥йська та на навчанн¤ тих, хто п≥де до в≥йська). ѕередбачаЇмо негативну реакц≥ю з боку безпосередньо зац≥кавлених ос≥б (з √енеральноњ ≥нспекц≥њ, Ќауково-координац≥йного центру тощо). «а ринкових умов господарюванн¤ кожна людина в≥дпов≥даЇ за себе ≥ сама обираЇ св≥й шл¤х. „ому ж цив≥льн≥, що зак≥нчують вищ≥ та середн≥ спец≥альн≥ учбов≥ заклади, повинн≥ про себе дбати сам≥, а во¤ки Ч н≥? “а чи потр≥бна в структур≥ ћ≥н≥стерства оборони при профес≥ональн≥й арм≥њ √енеральна ≥нспекц≥¤?  р≥м того, п≥дтверджуЇтьс¤ слушн≥сть побудови арм≥њ через утриманн¤ лише профес≥онал≥в та добре п≥дготовлених резерв≥в (нагадаЇмо, що п≥сл¤ кожноњ св≥товоњ в≥йни переможе-ним державам-агресорам заборон¤лось мати арм≥ю або встановлювалась мала њњ чисельн≥сть. ќднак, завд¤ки зазначеному методу формуванн¤, вони згодом мали кращу арм≥ю, н≥ж крањни-переможниц≥. Ќаприклад, ¤к це сталос¤ в Ќ≥меччин≥ п≥сл¤ ѕершоњ та перед ƒругою св≥товими в≥йнами).

ћи зупинилис¤ лише на питанн≥ формуванн¤ профес≥ональноњ арм≥њ. ’оча реформу сл≥д вести й з боку зб≥льшенн¤ витрат на науково-досл≥дн≥ роботи з метою переозброЇнн¤, п≥дготовки оф≥церських кадр≥в тощо. Ќевизначен≥сть оптимального складу в≥йська призводить до розпорошенн¤ кошт≥в на утриманн¤ непотр≥бних в≥йськових навчальних заклад≥в, на буд≥вництво житла (дл¤ тих, що зв≥льн¤ютьс¤ з арм≥њ,Ч х≥ба це не њх справа?) ≥ таке ≥нше. Ѕезгосподарне ставленн¤ призводить до пог≥ршенн¤ крим≥ногенноњ ситуац≥њ через продаж зброњ, викраденоњ з в≥йська, до особистого збагаченн¤ посадовц≥в завд¤ки продажу списаного майна тощо.

¬арто вир≥шити, чи потр≥бн≥ ”крањн≥ витрати на утриманн¤ власних во¤к≥в у миротворчих силах. јдже б≥льш≥сть крањн св≥ту (особливо п≥д час економ≥чноњ кризи) в≥д такоњ участ≥ в≥дмовл¤ютьс¤ (що не зменшуЇ повагу до них з боку ≥нших держав). ¬очевидь, необх≥дний повний перегл¤д ¬оЇнноњ доктрини через призму функц≥онально-варт≥сного анал≥зу.

«роблен≥ пропозиц≥њ грунтуютьс¤ на основ≥ вивченн¤ певних джерел (зокрема монограф≥њ ¬. ≤. ћунт≥¤ну. ≈коном≥ка та оборонн≥ витрати. Ч  .: Ќауково-досл≥дний ф≥нансовий ≥нститут при ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни, 1998).

ѕ≥дсумовуючи, зазначимо:

1. –озробка —тратег≥њ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки повинна в≥дбуватис¤ з обов'¤зковим дотриманн¤м технолог≥њ ц≥Їњ

роботи ≥ з в≥дведенн¤м дл¤ цього потр≥бного часу.

2. Ќац≥ональна програма забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави перетворитьс¤ на декларац≥ю, ¤кщо не буде пов'¤зана з комплексом реформ, що в≥дбуваютьс¤ в ”крањн≥, в Їдин≥й систем≥ УдержаваФ.

3. ќсобливу увагу сл≥д прид≥лити в≥рному розум≥нню ≥ використанню ринкових умов.

4. ѕ≥д час економ≥чного управл≥нн¤ держава виходить з функц≥онального принципу формуванн¤ орган≥в управл≥нн¤ та використовуЇ науков≥ методи крементац≥њ (зокрема метод функц≥онально-варт≥сного анал≥зу).

5. ќсобливоњ ваги набуваЇ питанн¤ кадрового забезпеченн¤ державноњ служби (маЇ бути докор≥нно зм≥неним п≥дх≥д до в≥дбору та п≥дготовки службовц≥в державного управл≥нн¤).

6. Ќа час економ≥чного управл≥нн¤ економ≥чна безпека повинно забезпечуватис¤ скоординованими д≥¤ми ус≥х правоохоронних орган≥в та орган≥в влади (ц≥ функц≥њ мають виконувати –ада нац≥ональноњ безпеки та оборони ≥ Ќац≥ональне бюро розсл≥дувань).

7.  ожний державний службовець маЇ виходити з потреби забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави (п≥дсилити њх п≥дготовку в цьому та розум≥нн¤ важливост≥ такоњ повед≥нки).

√еннад≥й ѕастернак-“аранушенко

"ѕ≥дтекст" є 25 (95), 17-23 червн¤ 1998 р.

<<√лавна¤