ѕродав хату, продай ≥ землюЕ
ѕроблема залученн¤ ≥нвестиц≥й маЇ два боки: пол≥тичний та економ≥чний. ”горщина залучила 45 м≥ль¤рд≥в долар≥в —Ўј, не втративши суверенност≥. „и можливо таке в ”крањн≥? –оки незалежност≥ переконують - н≥. ѕо-перше, спромоглис¤ залучити за перш≥ п'¤ть рок≥в лише 750 м≥льйон≥в дол. —Ўј. Ќездатн≥ залучати. ѕо-друге, за ≥нвестиц≥њ станом на 1 с≥чн¤ 1997 р. заборгували вже 860 м≥льйон≥в дол. —Ўј. „ерез те ≥ноземц≥ не рвутьс¤ вкладати власн≥ грош≥ до економ≥ки нашоњ крањни, а ”крањниу в≥днесено до групи крањн з найб≥льшим ризиком дл¤ ≥нвестиц≥й. ѕроте, ще знаход¤тьс¤ авантюрники, ¤к≥ таки вкладають. “ак за 1997 р., за словами голови Ќац≥онального агентства ”крањни з реконструкц≥њ ≥ розвитку –омана Ўпека пр¤м≥ й непр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ склали 760 м≥льйон≥в дол. —Ўј ¬≥н напол¤гаЇ на тому, що њх зб≥льшенню допоможе лише прийн¤тт¤ закону про продаж земл≥ ≥ноземц¤м. —кептики вважають, що настала фаза остаточного продажу. јдже нав≥ть в –ос≥њ, де процес приватизац≥њ набагато випереджаЇ аналог≥чний процес в ”крањн≥, та-кого закону ще немаЇ. ≤ державна дума не погоджуЇтьс¤ на його прийн¤тт¤, вважаючи, що крањна через це може остаточно втратити суверен≥тет. ќкр≥м того, ≥снуЇ думка, що виробництво скорочуЇтьс¤ щор≥чно, а те, що вироблено ран≥ше, вже н≥кому не потр≥бно. ”крањна живе в борг. ѕродали все, що змогли продати, а зараз вже про-даЇмо майбутнЇ. “ому продаж земл≥ - останн¤ стад≥¤ збомж≥нн¤ населенн¤ нашоњ крањни. «начна к≥льк≥сть парт≥й напередодн≥ вибор≥в роз≥груЇ цю карту. ѕроте це - лише пол≥тичний б≥к справи. « економ≥чного ж боку кожна крањна вол≥Ї залучити ¤комога б≥льше кредит≥в та ≥нвестиц≥й на виг≥дних умовах аби чуж≥ кап≥тали працювали на п≥дйом њњ економ≥ки. ”крањна не Ї в цьому вин¤тком. ј дл¤ багатьох крањн за значим≥стю в≥н Ї головним. ƒосв≥д стверджуЇ, що перед в п≥дйом≥ виробництва та наданн≥ послуг мають вести мал≥ та середн≥ п≥дприЇмства. њх дол¤ у валовому нац≥ональному продукт≥ становить 60-70 в≥дсотк≥в. “аким чином, залучивши кап≥тал та надавши його малим ≥ середн≥м п≥дприЇмствам, а пот≥м п≥дтримуючи њх, держава маЇ можлив≥сть подолати економ≥чн≥ негаразди. ѕередбачаЇтьс¤ створенн¤ Ѕанку реконструкц≥њ та розвитку малого ≥ середнього б≥знесу. —творюютьс¤ умови дл¤ полегшенн¤ оформленн¤ власних п≥дприЇмств (зокрема, спрощуЇтьс¤ њх державна реЇстрац≥¤). ј зараз в≥дсунемо в сторону пол≥тичн≥ пристраст≥ ≥ гасла. ѕомр≥Їмо? “ак! Ћюдина, що вол≥Ї стати господарем своЇњ дол≥, по-винна шукати ¤к це зробити. «адл¤ цього винайти власну н≥шу - ≥дею, вт≥ленн¤ в житт¤ ¤коњ дозволить дос¤гти мети (¤к в≥дшукати ≥дею, сформулювати та оформиш њњ - цим займаЇтьс¤ крементац≥¤, наука про методи активац≥њ творчого мисленн¤). ѕот≥м знайти ресурси (перш за все, ф≥нансов≥) щоб реал≥зувати св≥й задум (маЇмо пам'¤тати перший постулат Ћог≥ки б≥знесу: "Ѕ≥знес неможливий без початкового кап≥талу"). ≤... рахувати та працювати, рахувати та працювати. јж доки не здастьс¤, що дос¤гли. ћаЇмо те, що хот≥ли мати! “ак от, допустимо, що ≥де¤ Ї. ј де та ¤к уз¤ти грош≥? √ерберт есон, знаний авторитет у галуз≥ ф≥нанс≥в, пише: "ѕодолайте себе ≥ бер≥ть в борг. —т≥льки, ск≥льки здатн≥ вкласти в б≥знес". —ебе подолали? “од≥ шукайте фонди, банки, в≥тчизн¤н≥ або ≥ноземн≥, ¤к≥ на-дають грош≥. ѕри тому пам'¤тайте три основн≥ стовпи ≥деолог≥њ власник≥в кап≥тал≥в та банк≥в: поверненн¤, терм≥н, платн≥сть (тобто грош≥ надаютьс¤ за умови њх обов'¤зкового поверненн¤, надаютьс¤ на визначений терм≥н ≥ за визначену сплату за њх використанн¤). Ќарешт≥ - знайшли! “а бач, кл¤т≥ кап≥тал≥сти, не вол≥ють њх надавати без гарант≥њ ≥ обгрунтуванн¤. “обто, треба розробити б≥знес-план. ому в≥н потр≥бен? “им, що надаватимуть кап≥тал вам, хто вол≥Ї його одержати ≥ тим прац≥вникам, ¤к≥ реал≥зовуватимуть ≥дею проекту. ј що то Ї - б≥знес-план ≥ ¤к його розробити? ™ дв≥ дороги: купити цю послугу у спец≥ал≥зованоњ ф≥рми (коштуЇ 2-3 тис¤ч≥ умовних одиниць) або зробити цю роботу самотужки. ожен з шл¤х≥в маЇ своњ принади та своњ вади. ѕерший - значна варт≥сть послуги, негнучк≥сть вир≥шенн¤ питанн¤ (адже н≥хто краще за вас не знатиме винайдену вами ≥дею ≥ вашу мету), тобто це - не ваше, р≥дне. Ќатом≥сть, зв≥льнюЇ в≥д жодних зусиль: замовили, сплатили, отримали. ƒругий - вимагаЇ багато часу та м≥р-кувань, вивченн¤ ≥ знанн¤ правовоњ бази, проведенн¤ маркетингових досл≥джень, розробки технолог≥њ та ≥н. ѕереваги: знаЇте, ¤к своњ п'¤ть пальц≥в, творите ≥ можете зм≥нити будь-що (ваша вол¤). ¬и - власник ≥дењ ≥ б≥знес-плану, ви - сам соб≥ король! ћабуть зрозум≥ли, що автор статт≥ надаЇ перевагу саме цьому, другому шл¤ху. ј щоб перевага була в≥дчутн≥шою, ¤ подам (стисло) технолог≥ю розробки б≥знес-плану. —л≥д пам'¤тати, що усп≥х залежить в≥д старанного опрацюванн¤ трьох складових: анал≥зу поточноњ ситуац≥њ; визначенн¤ р≥вн¤, ¤кого вол≥Їте дос¤гти; плануванн¤ процесу поступового переходу в≥д ≥снуючого р≥вн¤ до бажаного. ўо даЇ б≥знес-план? ¬≥н даЇ змогу оц≥нити життЇздатн≥сть п≥дприЇмства в умовах конкуренц≥њ; ор≥Їнтири дл¤ першочерговоњ д≥¤льност≥; Ї аргументом дл¤ отриманн¤ ф≥нансовоњ п≥дтримки в≥д зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в. –екомендуЇтьс¤ будувати б≥знес-план за такою схемою: титульний лист, резюме, анал≥з стану галуз≥, до ¤коњ належить ваше п≥дприЇмство, суть запропонованого проекту, виробничий план, план маркетингу, орган≥зац≥йний план, юридичний план, оц≥нка ризику та страхуванн¤, ф≥нансовий план, стратег≥¤ ф≥нансуванн¤, додаток. “ак от. “итульний лист повинен вм≥щувати: повну назву та адресу п≥дприЇмства, пр≥звище, ≥м'¤ та по-батьков≥ п≥дприЇмц¤ та його телефон, суть за-пропонованого проекту (2-3 реченн¤), загальну варт≥сть проекту, за¤ву про те, що зм≥ст проекту не п≥дл¤гаЇ розповсюдженню. –езюме складають п≥сл¤ зак≥нченн¤ розробки всього б≥знес-плану, але воно м≥ститьс¤ в≥дразу п≥сл¤ титульного листа. ” ньому стисло викладають ус≥ основн≥ характеристики проекту з рекламноњ позиц≥њ (щоб зац≥кавити ≥нвестор≥в). ” резюме вказують, чим буде займатись п≥дприЇмство, ск≥льки кошт≥в потр≥бно дл¤ його д≥¤льност≥, ¤кий буде попит на його продукц≥ю або послуги та чому саме п≥дприЇмець вважаЇ, що саме його справа матиме усп≥х. јнал≥з стану галуз≥ - 5-6 стор≥нок. “реба з≥брати й опрацювати значний обс¤г ≥нформац≥њ, проанал≥зувати його ≥ запропонувати заходи, ¤к≥ дадуть змогу використати ц≥ дан≥ з користю дл¤ вашого п≥дприЇмства. «вичайно, на-дають стислий ≥сторичний екскурс ≥ довод¤ть, що ≥де¤ вашого п≥дприЇмства найб≥льш виг≥дна, що й п≥дтверджуЇ тенденц≥¤ розвитку галуз≥, у ¤к≥й працюЇ ваше п≥дприЇмство. —кладають дов≥дку про стан галуз≥, про новац≥њ в н≥й, про стан справ у конкурент≥в, њхн≥ переваги та недол≥ки, про те, ¤ким чином вони здатн≥ вплинути на х≥д вашоњ справи, про споживача продукц≥њ вашого п≥дприЇмства. Ќайголовн≥ше - визначити споживача, на ¤кого розраховуЇтьс¤ товар, що виготовл¤тиметьс¤. ” цьому розд≥л≥ б≥знес-плану треба в≥д-пов≥сти на так≥ запитанн¤: ¤кою була динам≥ка продажу продукц≥њ у галуз≥ вашого б≥знесу прот¤гом останн≥х трьох рок≥в, ¤к≥ оч≥куютьс¤ темпи зростанн¤ або зм≥ни обс¤г≥в реал≥зац≥њ у галуз≥, ск≥льки нових форм з'¤вилось у ц≥й галуз≥ за останн≥ три роки, ¤к≥ њ нов≥ продукти вийшли на даний ринок, хто ваш≥ потенц≥йн≥ конкуренти, у чому резерви випередженн¤ конкурент≥в та њхн≥ можливост≥, потенц≥йн≥ споживач≥ - хто вони. —уть запропонованого проекту. ќсновн≥ питанн¤ розд≥лу: ¤ку д≥¤льн≥сть ви будете зд≥йснювати, точний опис товару або послуги, включаючи ≤нформац≥ю про ≥снуюч≥ патенти, де буде розташовуватись ф≥рма Ч у власному прим≥щенн≥ або ви будете його орендувати, чи потребуЇ воно ремонту, ¤к≥ спец≥ал≥сти вам необх≥дн≥ дл¤ роботи, ¤ке необх≥дно мати обладнанн¤ (куп≥вл¤ або оренда), чи маЇте ви досв≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (стисло про вашу попередню д≥¤льн≥сть). ¬иробничий план потр≥бен, ¤кщо ваше п≥дприЇмство з виробничоњ сфери. √оловна мета - довести потенц≥йним ≥нвесторам вашу здатн≥сть виробити необх≥дний обс¤г товар≥в такоњ ¤кост≥, ¤коњ вимагаЇ ринок. “реба дати в≥дпов≥дь на наступн≥ запитанн¤: де буде виготовл¤тис¤ продукц≥¤; на д≥ючому або на щойно створеному п≥дприЇмств≥; чи вистачатиме виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства або чи Ї можлив≥сть њњ нарощувати. ƒе, ск≥льки, у ¤ких поста-чальник≥в, за ¤кою ц≥ною будуть закуповуватис¤ сировина, матер≥ли та комплектуюч≥ вироби, чи Ї досв≥д роботи з цими постачальниками та ¤ка в них репутац≥¤, ¤кою при цьому буде соб≥варт≥сть вироб≥в. ¬≥дпов≥даючи на ц≥ запитанн¤, сл≥д проанал≥зувати стан справ з випередженн¤м на 2-3 роки наперед. Ќаприк≥нц≥ розд≥лу повинн≥ бути наведен≥ розрахунки витрат на охорону довк≥лл¤. ѕлан маркетингу повинен вм≥щувати наступн≥ основн≥ елементи: схему розповсюдженн¤ товару (послуги); ц≥ноутворенн¤; методи стимулюванн¤ продажу; гарант≥йне обслуговуванн¤ (дл¤ техн≥чних товар≥в); формуванн¤ громадськоњ думки про ваш≥ товари (послуги). ќрган≥зац≥йний план вм≥щуЇ: орган≥зац≥йну структуру ф≥рми, обгрунтуванн¤ к≥лькост≥ спец≥ал≥ст≥в (з зазначенн¤м њхньоњ спец≥альност≥ та р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ), ¤ких треба мати ф≥рм≥ та ¤ку зароб≥тню плату вони будуть одержувати. ёридичний план вм≥щуЇ: ≥нформац≥ю про форму власност≥ п≥дприЇмства ≥ в≥домост≥ про розм≥ри статутного фонду, фонду ризику та ≥нш≥ подробиц≥. ќц≥нка ризику та страхуванн¤ вм≥щуЇ: ≥нформац≥ю про проф≥лактичн≥ можливост≥ попереджуванн¤ ризику, а також програму страхуванн¤ ф≥рми в≥д ризик≥в. ‘≥нансовий план: надаЇ узагальнене у¤вленн¤ про попередн≥ складов≥ частини у власному вигл¤д≥. ¬м≥щуЇ документи, прогноз обс¤гу реал≥зац≥њ, баланс грошових) витрат та прибутк≥в, зведений баланс актив≥в та пасив≥в п≥дприЇмства. —тратег≥¤ ф≥нансувань вм≥щуЇ: план отриманн≥ кошт≥в на створенн¤, функц≥онуванн¤ та розширень справи. ¬≥дпов≥даЇ на запитанн¤: ск≥льки грошей, коли та з ¤ких джерел передбачаЇтьс¤ отримувати. ƒодаток вм≥щуЇ: техн≥чн≥ характеристики продукц≥њ, патентн≥ документи, в≥домост≥ про кер≥вн≥ кадри, орган≥зац≥йну схему п≥дприЇмства, зв≥т про рев≥з≥њ бухгалтерських документ≥в.
√. ѕастернак-“аранушенко
| |||
|
