≈коном≥чна безпека. —учасн≥ вимоги

«ак≥нченн¤. ѕочаток у номер≥ 16 (86)

—лушн≥сть визначенн¤ конкурентоспроможност≥ ¤к мети навр¤д чи викликаЇ сумн≥в. ’оча Ї й запереченн¤. Ќайголовн≥ше з котрих грунтуЇтьс¤ на загальному спр¤муванн≥ зм≥н акцент≥в д≥њ розвинутих крањн. ¬становлене ними спр¤муванн¤ на створенн¤ в≥льного сусп≥льства накладаЇ певн≥ обмеженн¤. “ак≥ ¤к визначенн¤ за головне дос¤гненн¤ найб≥льшого забезпеченн¤ людин≥ можливостей дл¤ максимально ефективного використанн¤ њњ прав. ƒержава ж перебираЇ на себе створенн¤ умов дл¤ цього. „ерез це зм≥нюютьс¤ показники, що визначатимуть дос¤гненн¤ мети.  онцепц≥¤ ж маЇ на мет≥ дос¤гненн¤ певного р≥вн¤ конкурентоспроможност≥, ≥ через це Ч визначеного р≥вн¤ розвитку крањни.

“а кожна людина вол≥Ї знати, що в≥д того вона особисто матиме. ќтож,  онцепц≥¤ мала б врахувати ≥ це (скаж≥мо, через введенн¤ таких пон¤ть, ¤к Упитома вага конкурентоспроможност≥Ф або Уконкурентоспроможн≥сть перес≥чного громад¤нинаФ, або ще щось на кшталт цього). “акою маЇ бути  онцепц≥¤. ћета ж Ч певний р≥вень конкурентоспроможност≥ крањни при обмеженн≥ ц≥Їњ функц≥њ ц≥ле-визначеним р≥внем конкурентоспроможност≥ перес≥чного громад¤нина. јби зробити њњ б≥льш наближеною до вт≥ленн¤ у житт¤, сл≥д визначити також задач≥ та завданн¤. ÷е насамперед стосуЇтьс¤ к≥лькост≥ та ¤кост≥ ресурс≥в, метод≥в та способ≥в њх винайденн¤ ≥ використанн¤ (адже без забезпеченн¤ ресурсами год≥ й думати про дос¤гненн¤ визначеноњ мети). ¬≥д того виникаЇ по-треба встановити засади здобутт¤ ресурс≥в.

“аким чином,  онцепц≥ю забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки окреслено, ¤к њњ мету та напр¤мок дос¤гненн¤, необх≥дн≥сть визначенн¤ задач та завдань, перел≥к метод≥в, засоб≥в та заход≥в, через застосуванн¤ (використанн¤) ¤ких мають бути вир≥шеними задач≥ та виконаними завданн¤. ј також встановлен≥ потреби ≥ джерела одержанн¤ ресурс≥в. ¬се це маЇ бути пов'¤заним з часом (треба визначити терм≥ни, кому й що саме сл≥д зробити).

“ак, на нашу думку, маЇ бути побудовано  онцепц≥ю. ЌагадаЇмо, що мова йшла про нац≥ональну безпеку.

“реба усв≥домити, що вона не Ї суц≥льною, а складаЇтьс¤ з частин. ќдн≥Їю з ¤ких Ї економ≥чна безпека.

2. ≈коном≥чна безпека

ўоб визначити призначенн¤, треба визнати генезу.

Ѕогдан √аврилишин

Ќац≥ональна безпека складаЇтьс¤ з частин, одн≥Їю з ¤ких Ї економ≥чна безпека. Ќе можна вважати ан≥ науковим, ан≥ взагал≥ серйозним визначенн¤: Уѕол≥тологи нараховують с≥м складових пон¤тт¤ Унац≥ональна безпекаФ, а саме:

економ≥чна, соц≥альна, пол≥тична, рел≥г≥йна, ≥нформац≥йна, м≥жнародна й еколог≥чна сфериФ. Ќе лише через те, що не пол≥тологи в≥д≥грають головну роль у забезпеченн≥ та визначенн≥ безпеки, а тому, що автори знехтували енергетичною, демограф≥чною та ≥ншими, не менш важливими частинами нац≥ональноњ" безпеки.

…детьс¤ про економ≥чну безпеку ¤к про науку. ј будь-¤ка наука починаЇтьс¤ з њњ генези, вона народжуЇтьс¤ через потребу в н≥й. –озгл¤даючи науку про економ≥чну безпеку держави ≥ людини, сл≥д згадати, ¤к виникла њњ попередниц¤ Ч наука про м≥жнародну економ≥чну безпеку.

–озвинут≥ крањни, зважаючи на накопичений ними в≥йськовий, економ≥чний та пол≥тичний потенц≥ал, начебто забезпечили соб≥ стаб≥льне ≥снуванн¤ на необмежений час. јле так лише здавалось, тому що сл≥д враховувати спр¤муванн¤ та темп зм≥н, по-кликаних часом та ≥стор≥Їю. ќкр≥м того, не були врахованими настанови науки про нестаб≥льн≥сть (засновником ¤коњ Ї лауреат Ќобел≥вськоњ прем≥њ ≤. ѕригожий). ќдна з ¤ких стверджуЇ, що процес (у даному раз≥ Ч ≥сторичний) маЇ так зван≥ Узони б≥фуркац≥њФ, в ¤ких переб≥г зм≥н не Ї передбачуваним. ¬одночас синергетика (наука про орган≥зац≥ю систем) звертаЇ увагу на те, що в цих зонах мал≥ причини здатн≥ призвести до величезних зм≥н. ƒо цього доречно додати твердженн¤ одного з постулат≥в про виникненн¤ тероризму, за ¤ким тероризм найчаст≥ше Ї формою протесту малого проти диктату великого з використанн¤м в≥дчайдушних д≥й аж до самопожертви.

—аме так ≥ сталос¤ у 1973 роц≥, коли крањни-видобувач≥ енергонос≥њв висунули розвинутим крањнам ультиматум ≥ почали енергетичну блокаду. –озвинут≥ крањни звично звернулись до Упол≥тики канонерокФ, тобто до погроз застосуванн¤ в≥йська. Ќа що блокуюч≥ в≥дпов≥ли попередженн¤м, що п≥дпал¤ть у цьому раз≥ ус≥ нафтов≥ родовища. Ќе важко збагнути, що це неодм≥нно призвело б до величезноњ еколог≥чноњ катастрофи з непередбачуваними насл≥дками. –озвинут≥ крањни були змушен≥ погодитись на виконанн¤ висунутих вимог.

јле цей урок навчив њх розум≥нню, що св≥т пост≥йно зм≥нюЇтьс¤, тож треба бути готовими до неспод≥ванок. «астосуванн¤ в≥йська втратило свою ун≥версальн≥сть. –озпочались активн≥ пошуки нових р≥шень кризових ситуац≥й. ѕочалась робота багатьох пров≥дних вчених св≥ту над нов≥тньою (на той час) наукою про забезпеченн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки. Ќад проблемами ц≥Їњ науки працювали ≥ рад¤нськ≥ вчен≥ ј. овальов, ≈.ќбм≥нський та ≥н., а серед них ≥ украњнськ≥ вчен≥, зокрема, Ћ. ≥стерський, ё.ѕолунЇЇв, ≤.√айдучокта ≥н.

–обота вчених була пл≥дною. ≤ коли в 1979 роц≥ знову виникла енергетична криза, њњ було залагоджено без вагомих втрат ≥ без будь-¤коњ небезпеки св≥тов≥ та св≥товому сп≥втовариству (саме завд¤ки науц≥).

–озпад так званого Усоц≥ал≥стичного таборуФ, а через певний час ≥ –ад¤нського —оюзу визначили новий етап ≥стор≥њ розвитку людства. ƒл¤ новостворених крањн настав час ≥спиту щодо спроможност≥ самост≥йного та незалежного ≥снуванн¤.

–озвинут≥ крањни спри¤ли перетворенн¤м у цих крањнах, надаючи, здеб≥льшого, консультац≥њ, пол≥тичну п≥дтримку тощо.

ѕроте такий переб≥г под≥й спричинив нов≥ в≥дносини м≥ж цими крањнами. ≤ це не вс≥х з них влаштовувало. јдже тепер ус≥ стали р≥вними, що виключало попередньо ≥снуюч≥ засоби й заходи нер≥вноправного партнерства. ÷е ≥ пол≥тичне й економ≥чно вважалось неприйн¤тним ≥ збитковим дл¤ них. ¬≥д того й почали виникати складн≥ ситуац≥њ, п≥дгрунт¤м ¤ких було намаганн¤ п≥дкорити суверенн≥ держави диктату через економ≥чний тиск (особливу роль в≥д≥гравала залежн≥сть де¤ких крањн, таких ¤к ”крањна, в≥д постачанн¤ енергонос≥њв з незадоволеноњ крањни. ƒ≥¤ли вже не нат¤ками, а пр¤мими погрозами: УЌе п≥дпишите економ≥чну угоду крањн —Ќƒ Ч не отримаЇте жодного к≥лограму сировини з рег≥ону —ередньоњ јз≥њФ або Уякщо не зробите так, ¤к вимагають ≥нтереси —Ќƒ Ч перекриЇмо кран (маЇтьс¤ на уваз≥ постачанн¤ нафти та газу).

ўе на самому початку незалежного ≥снуванн¤ ”крањни на м≥жнародн≥й виставц≥ в Ќюрнберз≥ звучали зал¤куванн¤ украњнськоњ делегац≥њ та ≥ноземних покупц≥в украњнськоњ продукц≥њ, ф≥рма-дистриб'ютор рос≥йськоњ л≥керо-гор≥лчаноњ продукц≥њ У—имексФ пропонувала ≥ноземц¤м кримськ≥ вина. Ќаш≥ намаганн¤ довести неправом≥рн≥сть такоњ повед≥нки викликали лише см≥х. јдже ”крањна не була прийн¤та до жодноњ з Ївропейських структур. ≤  омерц≥йний арб≥тражний суд у √ааз≥ в≥дмовл¤вс¤ мати будь-¤к≥ справи з нашою крањною.

”тиски в≥дчувала не лише ”крањна, а кожна з колишн≥х республ≥к –ад¤нського —оюзу. ѕроте в ”крањн≥, ¤ка отримала таку довгооч≥кувану й жадану незалежн≥сть, нав≥ть часткова њњ втрата сприймалась ¤к загальнонац≥ональна катастрофа.

÷им ≥ по¤снюЇтьс¤, що саме в ”крањн≥ народилась нова наука про економ≥чну безпеку держави. ѕерш≥ кроки було зроблено у 1992-1993 роках (сл≥д зауважити, що спочатку саме слово УбезпекаФ викликало у видавц≥в обережн≥сть). “ак одна з перших праць, У≈коном≥чна ≥ нац≥ональна безпека ”крањниФ, пройшла т¤жкий шл¤х трьох рецензувань й зас≥данн¤ редколег≥њ журналу У≈коном≥ка ”крањниФ. јле й п≥сл¤ цього була надрукована у рубриц≥ У–оздуми публ≥цистаФ. ѕот≥м Ч матер≥ал у У¬≥снику ЌјЌ ”крањниФ. ј вл≥тку 1994 року в ”крањн≥ вийшов з друку перший п≥дручник дл¤ державних службовц≥в У≈коном≥чна безпека державиФ.

ѕот≥м Ув≥дгукнулисьФ вчен≥ –ос≥њ. ј. ѕодберьозк≥н розпов≥дав про перш≥ кроки рос≥йськоњ контррозв≥дки у справ≥ захисту економ≥чних ≥нтерес≥в держави. ј.«вЇрЇв, голова м≥жв≥домчоњ ком≥с≥њ –ади безпеки –‘ з економ≥чноњ безпеки, оприлюднив стратег≥ю економ≥чноњ безпеки –‘, визначив, зв≥дки виникають загрози й ¤к њх нейтрал≥зувати. —.—тепашин написав книгу про роль та можливост≥ федеральноњ служби безпеки –ос≥њ в становленн≥ цив≥л≥зованого п≥дприЇмництва. Ћ.јбалк≥н Ч про загрози економ≥чн≥й безпец≥ та њхню нейтрал≥зац≥ю. “аким чином –ос≥¤ використовувала теор≥ю граф≥в та так зване Удерево ц≥лейФ, завд¤ки ¤ким зробила ранжуванн¤ проблем.

Ќатом≥сть ”крањна використовувала так звану —истему критичних обмежень (— ќ), коеф≥ц≥Їнт спокою у держав≥ ( —ƒ) й розробл¤ла конкретн≥ орган≥зац≥йн≥ форми дл¤ реал≥зац≥њ ѕрограми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави. “ака в≥дм≥нн≥сть ц≥лком слушна: вона УзареЇструвалаФ ц≥лковиту незалежн≥сть досл≥джень в обох крањнах ≥ в≥дсутн≥сть використанн¤ кожною з стор≥н знах≥док та результат≥в досл≥джень ≥ншоњ. ўодо рос≥йськоњ сторони, це пов'¤зано перш за все з досить погордим ставленн¤м до досл≥джень украњнських вчених. ”крањнська ж сторона, не маючи кошт≥в та засоб≥в дл¤ отриманн¤ результат≥в досл≥джень рос≥¤н ≥ до того ж тривалий час випереджаючи рос≥йських вчених, змушена була ви¤вл¤ти Усамост≥йн≥стьФ та доводити свою здатн≥сть вир≥шувати самотужки найскладн≥ш≥ проблеми державного управл≥нн¤.

Ќа жаль, склалос¤ так, що ”крањна почала поступово втрачати своЇ л≥дерство. “ому њњ безсумн≥вно надц≥нна пропозиц≥¤ про створенн¤ –ади ≈коном≥чноњ Ѕезпеки ќќЌ не була достатньо обгрунтованою, а члени ќќЌ не були достатньою м≥рою п≥дготовленими та по≥нформованими про суть пропозиц≥њ. „ерез це вона загинула (не була прийн¤тою). ’оча на той час ≥ могутн≥ —Ўј звернули увагу на важлив≥сть забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави, Ѕ. л≥нтон за-жадав отримати спец≥альну допов≥дь в≥д ÷–”, а пот≥м створив в≥дпов≥дну службу при ƒерждепартамент≥. якщо вже йдетьс¤ про ≥стор≥ю, маЇмо згадати, що вперше саме в —Ўј 29 червн¤ 1934 року був створений федеральний  ом≥тет з економ≥чноњ безпеки ( ≈Ѕ), ¤кий в≥д≥грав значну роль у подоланн≥ насл≥дк≥в так званоњ ¬еликоњ депрес≥њ.

–ос≥¤ни прискорили темпи роботи. «атвердили на державному р≥вн≥  онцепц≥ю забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави, створили установи, ¤к≥ займаютьс¤ њњ проблемами, встановили орган≥зац≥йний пор¤док взаЇмод≥њ спецслужб щодо реал≥зац≥њ завдань ≥ розв'¤занн¤ задач економ≥чноњ безпеки.

”крањна ж створила в –ЌЅќ ”правл≥нн¤ економ≥чноњ безпеки держави. ўе дек≥лька прац≥вник≥в займаютьс¤ цими проблемами в ≤нститут≥ нац≥ональних стратег≥чних досл≥джень. ≤ на цьому поки що зак≥нчуЇтьс¤ ≥сторичний нарис науки про економ≥чну безпеку держави. ѕерейдемо до стану справ ≥ пошук≥в сьогоденн¤.

« плином часу неодм≥нн≥ зм≥ни. Ќаука динам≥чно зм≥нюЇтьс¤ у пр¤мому та у непр¤мому значенн≥ цього слова. –≥ч в т≥м, що згадан≥ наробки стосувались статики, а житт¤ вимагаЇ проведенн¤ досл≥джень у динам≥ц≥.  р≥м того, суттЇво зм≥нилось ≥ наповненн¤ ≥ головний напр¤мок пошук≥в. √оловним чином через зм≥ну р≥вн¤ стаб≥льност≥ украњнськоњ держави. ўоб було зрозум≥лим про що йдетьс¤, сл≥д звернутис¤ до пошук≥в фах≥вц≥в ≥з державного управл≥нн¤.

«г≥дно з розробленою ними градац≥Їю, стан держави може бути критично нестаб≥льним, частково нестаб≥льним та псевдостаб≥льним (вчен≥ дають подальше роздр≥бленн¤ на фази, але у нашому матер≥ал≥, вважаЇмо, наст≥льки заглиблюватись у суть проблеми немаЇ потреби). ¬изначен≥ показники р≥вн¤ стаб≥льност≥ та меж≥ њх зм≥н, в≥дпов≥дно до ¤ких ≥ встановлюЇтьс¤ сучасний р≥вень нестаб≥льност≥ держави. ѓхн≥ досл≥дженн¤ показали, що найефективн≥шим Ї управл≥нн¤, ¤ке в≥дпов≥даЇ р≥вню стаб≥льност≥. ¬исновки грунтувались на вивченн≥ й анал≥з≥ ≥стор≥њ розвитку людства та окремих крањн.

¬изначено, що дл¤ критично нестаб≥льного стану держави найб≥льш ефективним Ї використанн¤ в≥йськового управл≥нн¤. ’арактерними ознаками цього виду управл≥нн¤ Ї повне ≥гноруванн¤ прав людини та беззаперечна перевага державних ≥нтерес≥в, майже необмежена влада л≥дера. ƒл¤ частково не-стаб≥льного стану держави найб≥льш ефективним Ї економ≥чне управл≥нн¤. ќск≥льки, ¤к правило, такий р≥вень стаб≥льност≥ пов'¤заний з пер≥одом в≥дбудови або радикального реформуванн¤ економ≥ки крањни, найб≥льш характерними рисами цього етапу у житт≥ держави Ї поступове поверненн¤ громад¤нам њхн≥х прав, п≥двищенн¤ значенн¤ ≥нтерес≥в громад¤н при певн≥й переваз≥ забезпеченн¤ державних ≥нтерес≥в. ѕ≥д час псевдо-стаб≥льного стану держави забезпечуЇтьс¤ повне й неухильне дотриманн¤ громад¤нських прав ≥ надаЇтьс¤ перевага ≥нтересам громад¤н над ≥нтересами держави через використанн¤ пол≥тичного управл≥нн¤.

“аким чином, робота над проблемами економ≥чноњ безпеки надала вченим можлив≥сть визнати пов'¤зан≥сть цих проблем з≥ станом стаб≥льност≥ держави, визначити види управл≥нн¤ державою ≥ час њх найефективн≥шого використанн¤, можлив≥сть д≥агностувати стан держави ≥ розробл¤ти перспективу розвитку держави завд¤ки найб≥льш ефективному використанню державного управл≥нн¤.

ѕриродно, що побудова модел≥ державного управл≥нн¤ (¤ка необх≥дна з метою державотворенн¤, що в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йно доти, доки ≥снуЇ держава) на засадах, розроблених вченими, не надаЇ стов≥дсотковоњ гарант≥њ стаб≥льного ≥снуванн¤ держави. јдже врахувати все неможливо (тим б≥льше, що у Узонах б≥фуркац≥њФ по-дальший х≥д под≥й непередбачуваний). ѕроте де-¤ку, досить обгрунтовану, впевнен≥сть це надаЇ.

«розум≥ло, зараз в ”крањн≥ маЇ бути використаним економ≥чне управл≥нн¤, п≥д час ¤кого будь-¤к≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ на основ≥ њхньоњ економ≥чноњ доц≥льност≥. Ќа жаль, повного впровадженн¤ цього виду управл≥нн¤ в ”крањн≥ дос≥ ще не сталось. Ќа завад≥ корумпован≥сть влади, перевага особистих ≥нтерес≥в посадових ос≥б перед ≥нтересами громад¤нина ≥ держави, хибна кадрова пол≥тика, а ≥нод≥ Ч нерозум≥нн¤ проблем. Ќа-ведемо дек≥лька приклад≥в. ” м. ”шиц¤, в с≥льськ≥й г≥рськ≥й частин≥ —ерб≥њ, створено асоц≥ац≥ю У—≥льський пор≥гФ, головною метою ¤коњ Ї залученн¤ до —ерб≥њ 300 тис¤ч д≥вчат з ”крањни.

” XVIII стол≥тт≥ серби в пошуках роботи д≥йшли до –ос≥њ й мешкали в межах сьогоденноњ ”крањни. “ож начебто мають у наш≥й крањн≥ своњх нащадк≥в. Ќатом≥сть у ц≥й частин≥ —ерб≥њ зараз нал≥чуЇтьс¤ понад 80 тис¤ч парубк≥в у в≥ц≥ 25-35 рок≥в через те, що м≥сцев≥ д≥вчата не вол≥ють виходити за них зам≥ж. ќтож, залученн¤ наших д≥вчат, вважають, допоможе створити нову расу. ¬иникаЇ дек≥лька запитань. ѕо-перше, чому дл¤ 80 тис¤ч парубк≥в мають залучити 300 тис¤ч украњнських д≥вчат?

„и не Ї це спробою використати наших д≥вчат ¤к безкоштовних наймичок? ѕо-друге, 1727 року в –ос≥њ був створений перший гусарський полк, ¤кий складавс¤ з серб≥в. “о не краще було б звернутис¤ за д≥вчатами до –ос≥њ? ѕроте найб≥льший подив викликаЇ ставленн¤ до цього засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ ”крањни, ¤к≥ зробили У—≥льському порогов≥Ф найкращу рекламу, та владних структур. ћабуть, перш≥ отримали грош≥, а друг≥ не розум≥ють, що людськ≥ ресурси Ч найб≥льше багатство нашоњ крањни. ѓхнЇ зменшенн¤ призведе до ще б≥льшого пог≥ршенн¤ стану економ≥ки й унеможливить забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни. якщо ж урахувати шестир≥чне пануванн¤ на теренах нашоњ крањни демограф≥чноњ кризи ≥ те, що маЇмо чи ненайстар≥ше населенн¤ в ™вроп≥, таке ставленн¤ може бути визначеним ¤к зрада нац≥ональних ≥нтерес≥в. ƒругий приклад. ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим розгл¤даЇ можлив≥сть передач≥ рос≥йським п≥дприЇмц¤м заклад≥в в≥дпочинку в обм≥н на постачанн¤ газу. ј ур¤д вир≥шив передати  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим право власност≥ на низку господарських об'Їкт≥в (у тому числ≥, на дек≥лька радгосп≥в-завод≥в, виноробних завод≥в тощо). “обто фактично схвалив приховане переданн¤ господарських об'Їкт≥в ≥ територ≥њ ”крањни п≥д юрисдикц≥ю –ос≥њ. ѕри цьому не зроблено жодноњ оц≥нки, ан≥ економ≥чноњ, ан≥ юридичноњ, ан≥ пол≥тичноњ. Ќевже ж такий Уобм≥нФ в≥дпов≥даЇ нац≥ональним ≥нтересам ”крањни? ¬≥дчуваЇтьс¤ нехтуванн¤ забезпеченн¤м економ≥чноњ безпеки ”крањни. јле чому? “рет≥й приклад. ѕерес≥чний громад¤нин звертаЇтьс¤ в газету, обурений тим, що азербайджанц≥ використовують дари наших лан≥в дл¤ њх продажу нашим же споживачам, отримуючи владу й грош≥. „и хто-небудь з влад-них структур звернув увагу на це? ’≥ба не зрозум≥ло, що ≥ноземц≥, тримаючи таку владу, здатн≥ призвести нашу економ≥ку до остаточноњ руйнац≥њ, а населенн¤ Ч до рабства? ћожна навести ще багато приклад≥в злочинноњ д≥¤льност≥ або безд≥¤льност≥ владних структур у межах забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки та суверен≥тету ”крањни.

≤ все ж наука про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки продовжуЇ своњ досл≥дженн¤ ≥ пошуки. јдже дос¤гнутий р≥вень не забезпечуЇ громад¤нинов≥ й держав≥ вдоволенн¤ потреб, ¤к≥ пост≥йно зм≥нюютьс¤. Ќаприклад, у згаданому ран≥ше п≥дручнику надана модель забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки п≥д час в≥йськового та частково економ≥чного управл≥нн¤, а зараз ”крањна маЇ використовувати економ≥чне ≥, частково, пол≥тичне управл≥нн¤.  р≥м того, надавалась статична модель, а зараз на час≥ використанн¤ динам≥чноњ модел≥. «м≥нюютьс¤ й взаЇмини держави ≥ громад¤нина. «а сучасних умов людина сама маЇ дбати про себе, держава ж лише створюватиме умови дл¤ повноњ реал≥зац≥њ людиною њњ конституц≥йних прав та свобод. ¬еличезноњ ваги набувають проблеми конкурентоспроможност≥ людини, угрупованн¤ (п≥дприЇмства, установи), держави. “а без подальшого пол≥пшенн¤ державного устрою й управл≥нн¤ через застосуванн¤ квал≥джметр≥њ, крементац≥њ (метод≥в актив≥зац≥њ творчого мисленн¤), теор≥њ потенц≥йних конфл≥кт≥в та ≥нших найнов≥тн≥ших знах≥док науки це навр¤д чи можливо.

ћи згадали лише про загальн≥ досл≥дженн¤ у сфер≥ економ≥чноњ безпеки держави, де¤к≥ њх результати ≥ застосуванн¤ у державотворенн≥. ѕроблем, вочевидь, набагато б≥льше (наприклад, зовс≥м зупинен≥ досл≥дженн¤ “ѕ , квал≥джметр≥њ, пог≥ршуЇтьс¤ в≥дб≥р кадр≥в). јле й викладеного досить, аби зрозум≥ти: ¤к економ≥ка Ї основою ≥снуванн¤ людини ≥ держави, так ≥ економ≥чна безпека та њњ забезпеченн¤ Ї обов'¤зковою умовою дл¤ розбудови й ≥снуванн¤ держави.

“ому на перший план маЇ вийти забезпеченн¤ конкурентоспроможност≥ людини, товар≥в, п≥дприЇмств, держави. ѕроте це можливо лише за умови радикальноњ зм≥ни економ≥чного курсу та ставленн¤ до проблем забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки. ѕ≥вденна  оре¤ й япон≥¤, ¤к≥ зараз долають насл≥дки т¤жкоњ ф≥нансовоњ кризи, Ї прикладами ставленн¤ можновладц≥в до проблем крањни ≥ людини. ”се маЇ бути п≥дпор¤дковано дос¤гненню мети. ” робот≥ рос≥йського досл≥дника ћ≥льнера визначен≥ м≥сц¤ дл¤ кожноњ з-понад 170 держав св≥ту, ¤к≥ надають необх≥дну ≥нформац≥ю, аби встановити конкурентоспроможн≥сть крањни та њњ переваги в певних галуз¤х господарюванн¤. ”крањна в цьому процес≥ участ≥ не бере, завд¤ки чому втрачаЇ ≥м≥дж ≥ можливост≥ окреслити власну територ≥ю у всесв≥тньому розпод≥л≥ прац≥ та господарюванн¤.

Ќаведен≥ приклади змушують зробити висновок: в наш≥й крањн≥ економ≥чна безпека ще не визнана наукою, а справа њњ забезпеченн¤ Ї сферою масових недоробок ≥ нерозум≥нн¤. У—в≥тле майбутнЇФ маЇ бути не лише у оптим≥ст≥в в минулому, але й у кожного, хто зичить ”крањн≥ та њњ громад¤нам подальшого п≥двищенн¤ добробуту й економ≥чноњ захищеност≥. ” кожного з нас.

√. ѕастернак-“аранушенко

"ѕ≥дтекст"

є19 (89), 22-28 кв≥тн¤ 1998 р.

<<√лавна¤<Ќазад1 2