Тероризм та економіка

 

Розумний починає з кінця, а дурний закінчує на початку.

В.Плетт

 

Не заради красивого слова цитуємо афоризм автора "Інформаційної роботи стратегічної розвідки". А тому, що корисніше осмислити, чого хочемо, та відштовхуючись від цього, спланувати свої дії, аніж тіпатися в потемках бажань.

В Україні фаза економічного управління. Чого воліємо? Процвітання через підйом економіки. Кров'ю економіки є гроші. Отож, хочемо мати багато грошей (і це щоденно підтверджують своїми вимогами про сплачування затриманої заробітної платні шахтарі, вчителі, лікарі та інші "державні слуги"). Але, щоб держава сплатила їх, вона повинна мати гроші. Збільшуючи їх кількість в обігу, друкуючи нові купюри - розкіш, яку можуть собі дозволити лише країни з розвинутою і сильною економікою. Натомість нам треба вишукати де та як їх узяти. Саме з цією метою досліджуємо прорахунки у плані пошуку грошей, котрі дозволять вийти на більш високий рівень економічної безпеки держави, людини, підприємства. Та чи є це можливим? Спробуємо переконатися в цьому, розглядаючи приклади "пробоїв" та формулюючи конкретні пропозиції, які дозволять державі одержати гроші.

Вам, молодим, енергійним на замітку.

Правоохоронні органи повідомили про затримання двох чеченців та двох українців, котрі захопили в Києві бізнесмена, відвезли його до Білорусі і вимагали від його родини викуп у 2 млн. доларів США. Проте, чи то дружина була задоволена тим, що врешті позбулася його, чи в неї не було таких грошей, викупу не сплачували. Тоді зграя почала обробку залякуванням наступного "клієнта". Саме на цьому їх і "зняли". За твердженням правоохоронців на чолі групи був чеченець із роду одного з високих осіб Ічкерії. Крім того, цей впійманий очолював чеченську мафію в Україні. Тож в них не вийшло. Тепер - наша черга.

Пропозиція. Спрямувати згаданому представникові Ічкерії листа з пропозицією викупити своїх співгромадян за ціною 2 млн. доларів США за кожного (цих грошей вистачить на виплату пенсії 150 тисячам пенсіонерів або середньомісячну заробітну плату 50 тисячам чоловік).

А також домовитись, що у всіх подібних випадках Ічкерія "купуватиме" своїх економічних терористів.

 

Інший приклад. Прикордонники втомилися від гонитви за турецькими рабалками - порушниками економічної зони України. Крім того, це -безглузде витрачання часу. Тому що, як показав останній інцидент, ці перегони здатні погіршити взаємини між двома дружніми країнами. Якщо турецькі рибалки грабують економічну зону (а їх лише в одному епізоді було 17), чому б нам трохи не обібрати їх?

Пропозиція. В Туреччині українське посольство та представництва повинні продавати ліцензії на відлов риби в економічній зоні України. Ціна - вартість третини максимального вилову, яка визначатиметься за водотоннажністю судна. Якщо ж ловитимуть без ліцензії, прикордонники мають право, заходячи з боку нейтральних вод, привести ці судна в український порт. А штраф буде сплачувати Туреччина. Задля цього слід підписати відповідну міжурядову угоду (у загальному випадку Україна мала б одержати 880 тисяч грн. А це - заробітна плата 5500 лікарів).

 

Ще одне. Постійний головний біль прикордонників на західних кордонах нашої країни - незаконна еміграція. Ловлять, годують, напоюють, висилають щорічно десятки тисяч порушників кордону. І на все це витрачають гроші. З гаманця нашої держави. Вірно, хто воліє краще жити, має ризик-нути. Але нехай ризикують власним, а не нашим.

Пропозиція. Підписати міжурядові угоди про матеріальну відповідальність країн, звідки чимчикують громадяни через територію України. Спіймали, передали до консульства чи посольства і одержали гроші (штраф). Аби сплатити за "послуги" прикордонникам з доданням 20 відсотків прибутку. Мабуть, тоді потік втікачів швидко скоротиться (а може, навіть, зовсім всохне). В усякому разі двічі (як це часто-густо буває зараз) одного й того ж ловити не прийдеться. А одержані від штрафів гроші використати на утримання та заохочення прикордонників, на розвиток технічних можливостей прикордонної служби (лише у Харківській області за повідомленням на 6-й сторінці "Голосу України" від 11 лютого поточного року, за 1997 рік було оштрафовано 30 тисяч іноземців за порушення паспортного режиму. Взагалі ж прикордонники затримали в Україні понад 70 тисяч порушників кордонів. Якщо штраф становитиме лише 100 доларів США, ми могли б за рахунок штрафів сплатити заборгованість більше як 280 тисячам пенсіонерів або затриману заробітну плату 87,5 тисячам працівників з середньою заробітною платнею.

Наведено лише три приклади економічних рішень. ситуацій-проявів економічного тероризму. Виявлено, що вирішення цих трьох проблем дозволяє ліквідувати заборгованість по пенсіях та заробітній платі. Усі вони стосувались лише порушників-іноземців. А як же бути з вітчизняними порушниками? Чи можливо економічні рішення за-стосувати до голих та злиденних? Можна. Але про це — в іншій статті.

Г. Пастернак-Таранушенко

"Смолоскипи"

№1 (8), 1998 р.

<<Главная