Ѕезпека: система, п≥дсистема, оц≥нки, нова збро¤

 

ƒл¤ досл≥джень економ≥чноњ безпеки потр≥бн≥ певн≥ визначенн¤. Ќадамо њм системи. —кладною вважають систему, розклад ¤коњ утворюЇ п≥дсистеми. “обто це Ч система, що складаЇтьс¤ з елемент≥в, ≥ де¤к≥ з них також Ї системами, ¤к≥ називають "п≥дсистемами" або "системами 2-го пор¤дку" (кожна з них також може бути ¤к простою, так ≥ складною). ќднак мета системи 1-го пор¤дку Ї загальною дл¤ ус≥х систем нижчих пор¤дк≥в. ћета системи 2-го пор¤дку Ч загальна дл¤ ус≥х систем, що Ї нижчими в≥д њњ пор¤дку. “аким чином, загальну систему можна в≥добразити ¤к дит¤чу ≥грашку та сувен≥р "матрьошка".

–озгл¤немо це у¤вленн¤ на приклад≥ безпеки держави. —истема 1-го пор¤дку Ч нац≥ональна безпека м≥стить у соб≥ системи 2-го пор¤дку, одн≥Їю з ¤ких Ї система "економ≥чна безпека", що, у свою чергу, вм≥щуЇ системи 3-го пор¤дку, зокрема, систему "ф≥нансова безпека" (таке ранжируванн¤ частково вже було висв≥тлено фах≥вцем з ф≥нансовоњ безпеки держави професором ћ. ћ. ™рмошенком ¹).

ѕор≥внюючи забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки р≥зних крањн, побачимо суц≥льну площину кожноњ з них. ј зменшуючи масштаб до р≥вн¤ п≥дсистем, ¤к≥ вм≥щуЇ в соб≥ система, матимемо можлив≥сть пор≥внювати стан забезпеченост≥ економ≥чноњ безпеки цих крањн. Ќа жаль, таким пор≥вн¤нн¤м у наш≥й крањн≥ ще не займаютьс¤. ¬загал≥, наукове п≥дгрунт¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки занадто слабке, хоч видано досить статей в≥домих економ≥ст≥в Ч Ћ. јбалк≥на, √. јрбатова, ј. ѕороховського, ¬. –убанова, ¬. —енчагова, ¬. “амбовцева, ™. Ѕухвальда, Ќ. —ловацькоњ та ≥ншихЧ≥ нав≥ть п≥дручник ².

–еал≥њ ”крањни диктують потребу у визначенн≥ причин загроз, того, що њх створюЇ (та застосуванн¤ ≥нтенсивних метод≥в протид≥њ њм через брак ресурс≥в ≥ жорстку залежн≥сть в≥д њх постачанн¤ та постачальник≥в). ¬изначимос¤: ¤кщо створенню або п≥дтриманню стану безпеки держави заважають об'Їктивн≥ причини (пов≥нь, землетрус, сторонн¤ реакц≥¤ тощо) Ч держава маЇ застосовувати пасивний захист. якщо ж це Ч насл≥док д≥¤нн¤ штучно створених негаразд≥в, Ч треба визначити, зв≥дки вони поход¤ть та через що. “обто д≥знатис¤, хто ≥ ¤ку економ≥чну зброю застосував. ƒосл≥джень в цьому напр¤м≥ ще немаЇ (це засв≥дчило зас≥данн¤ робочоњ групи ”крањна Ч Ќј“ќ з питань економ≥чноњ безпеки, ¤ке в≥дбувалос¤ у  иЇв≥ 22Ч23 листопада 1999 р.). “ому немаЇ повного перел≥ку ≥ опису вид≥в економ≥чноњ зброњ. ќднак держава маЇ вжити адекватних заход≥в щодо крањни-нападника, тобто застосувати активний захист.

ј проблема стаЇ дедал≥ важлив≥шою, погрожуючи вийти за рамки простору нац≥ональноњ безпеки. ќсобливо могутн≥й поштовх пошукам безпеки та розвитку науки надала розробка ≥ використанн¤ так званоњ "економ≥чноњ зброњ" розвинутими крањнами. ¬≥днин≥ пон¤тт¤ "економ≥чна безпека" стало б≥льш м≥стким.

ќхарактеризуЇмо де¤к≥ з вид≥в "економ≥чноњ зброњ".

 

≈коном≥чне розбалансуванн¤. ” кожн≥й держав≥ маЇ м≥сце певне розбалансуванн¤ в економ≥чному розвитку рег≥он≥в, що Ї джерелом напруженост≥ в держав≥. якщо зб≥льшити його до певноњ меж≥, почнутьс¤ суттЇв≥ негаразди. ћ≥ж рег≥онами виникатимуть або загострюватимутьс¤ суперечност≥, протисто¤нн¤, конкуренц≥¤. ¬≥домо, що ≥нтереси рег≥он≥в лоб≥юють у вищих законодавчих та виконавчих органах влади. «а зазначених умов лоб≥юванн¤ зб≥льшуЇтьс¤, протисто¤нн¤ загострюютьс¤. ¬нутр≥шн≥ сутички за значущ≥стю переважають зовн≥шн≥.  рањна в≥дчуваЇ дисбаланс. ѕочинаЇтьс¤ внутр≥пол≥тична криза, ¤ка може призвести до зм≥ни ур¤ду, п≥двищенн¤ р≥вн¤ соц≥альноњ напруженост≥ ≥ нав≥ть Ч до в≥докремленн¤ рег≥он≥в в≥д держави ≥ њњ загибел≥. ¬се це суттЇво п≥дриваЇ конкурентоспроможн≥сть держави на зовн≥шньопол≥тичн≥й арен≥ та на св≥тових ринках.

яка ≥ ¤ким чином дл¤ цього застосовуЇтьс¤ збро¤? ¬ивчивши внутр≥пол≥тичний стан крањни, визначають р≥вень соц≥альноњ напруженост≥ у в≥дносинах м≥ж рег≥онами, встановлюють њњ причини. якщо вони викликан≥ р≥зницею в р≥вн≥ економ≥чного розвитку або в структур≥ економ≥ки, використовують метод внесенн¤. —уть його пол¤гаЇ в економ≥чних заходах, що мають на мет≥ прискоренн¤ розвитку розвинут≥шого рег≥ону.

Ќа практиц≥ робл¤ть "ф≥нансов≥ ≥н'Їкц≥њ шл¤хом створенн¤ заруб≥жних ф≥рм, њх ф≥л≥ал≥в або "джо≥нт венчур" (сп≥льних п≥дприЇмств). ћаючи достатн≥ ф≥нансов≥ потужност≥, можна п≥днести розвиток одного з рег≥он≥в крањни-суперниц≥ на значно вищий в≥д ≥нших рег≥он≥в р≥вень за незначний час. ÷е автоматично призведе до в≥дм≥чених результат≥в. ѕ≥дсилити вплив можна завд¤ки використанню агент≥в впливу в парламент≥ або в органах виконавчоњ влади через лоб≥юванн¤ ними ≥нтерес≥в даного рег≥ону. ÷е Ч пр¤мий метод.

«воротний метод пол¤гаЇ у пог≥ршенн≥ економ≥ки найменш розвинутого рег≥ону. ¬ цьому раз≥ використовують засоби зменшенн¤ виробництва та послуг ≥ зб≥льшенн¤ безроб≥тт¤. Ќаприклад, у рег≥он≥, що розташований поруч, в≥дкривають ф≥рми або њх ф≥л≥али, де зароб≥тна плата вища в≥д середньоњ у слабкому рег≥он≥. «д≥йснюЇтьс¤ пере-плив населенн¤, що знекровлюЇ менш розвинутий рег≥он ≥ веде його економ≥ку до повного або часткового зруйнуванн¤. ј ≥нод≥ викуповують контрольний пакет акц≥й м≥сцевих ф≥рм з найб≥льшою чисельн≥стю працюючих ≥ пот≥м припин¤ють њх роботу.

 

≈коном≥чна експанс≥¤. ¬она маЇ багато р≥зновид≥в. ÷е Ч дуже могутн¤ ≥ д≥йова збро¤. «алежно в≥д ресурс≥в, використовуваних ¤к знар¤дд¤, њњ под≥л¤ють на ф≥нансову, трудову ≥ товарну.

‘≥нансова експанс≥¤. ÷е Ч економ≥чна експанс≥¤, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в. –еал≥зуЇтьс¤ шл¤хом захопленн¤ ф≥нансово-кредитноњ системи крањни. ѓѓ пасивний метод Ч наданн¤ кредит≥в (так, зовн≥шн≥й борг ”крањни з 1992 р. по 1999 р. зр≥с в≥д 0,5 млрд. до 12,6 млрд. дол.³); активний Ч скуповуванн¤ акц≥й найб≥льших банк≥в та ф≥рм. ѕасивна ф≥нансова експанс≥¤ створюЇ можлив≥сть впливу, не використовуючи безпосереднього управл≥нн¤ банком чи ф≥рмою на м≥сц≥. “обто Ч через тиск борговими зобов'¤занн¤ми, прив'¤зку економ≥ки крањни до донорства ≥ використанн¤ ц≥Їњ "звички". Ќатом≥сть, активна Ч фактично знищуЇ незалежн≥сть економ≥ки, а через це ≥ пол≥тики крањни (≥нод≥ такий процес супроводжуЇтьс¤ створенн¤м клан≥в з ≥ноземних громад¤н, ¤к це було в ≤ндонез≥њ).

 

“рудова економ≥чна експанс≥¤ передбачаЇ створенн¤ залежност≥ економ≥ки в≥д використанн¤ робочоњ сили ≥ншоњ крањни. ѕасивна трудова експанс≥¤ Ч це пов≥льне наповненн¤ ринку прац≥ роб≥тниками ≥ншоњ крањни, ¤к≥ прињзд¤ть лише на зароб≥тки (по-над 500 тис. громад¤н ”крањни, наприклад, працюЇ в –ос≥њ, понад 140 тис. Ч у „ех≥њ). јктивна Ч наповненн¤ крањни ≥ноземц¤ми, що перењжджають до нењ на пост≥йне м≥сце проживанн¤. ¬ обох випадках за≥нтересована крањна використовуЇ власн≥ ресурси ≥ можливост≥ дл¤ допомоги у створенн≥ потоку прац≥вник≥в ≥ його спр¤муванн≥ (пасивна Ч китайц≥ в ”крањн≥, ≥ндуси та пакистанц≥ Ч в ќб'Їднаних јрабських ≈м≥ратах, у …ордан≥њ; активна Ч китайц≥ у —Ўј, в ≥нших розвинутих крањнах). ѕасивна трудова експанс≥¤ не завжди використовуЇтьс¤ дл¤ зб≥льшенн¤ залежност≥ ≥ншоњ крањни, част≥ше Ч дл¤ пол≥пшенн¤ стану власноњ економ≥ки ≥ соц≥ального кл≥мату в крањн≥ (насамперед, шл¤хом зменшенн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤). јктивна трудова економ≥чна експанс≥¤ завжди спр¤мована на п≥дпор¤дкуванн¤ економ≥ки ≥ пол≥тики ≥ншоњ крањни ≥нтересам крањни-нападника.

 

“оварна економ≥чна експанс≥¤. ¬она означаЇ заполоненн¤ внутр≥шн≥х ринк≥в крањни товарами ≥ншоњ держави, особливо, коли в≥дсутн¤ альтернатива (¤к це в≥дбуваЇтьс¤ ≥з забезпеченн¤м ”крањни енергонос≥¤ми). “ака експанс≥¤ забезпечуЇ д≥йову п≥дойму примусу, здатн≥сть спонукати залежну крањну до прийн¤тт¤ економ≥чних та пол≥тичних р≥шень, ¤к≥ суперечать њњ нац≥ональним ≥нтересам ≥ послуговують ≥нтересам крањни-загарбника.

 

‘≥нансов≥ кризи. ÷е Ч найгостр≥ше знар¤дд¤. “ак≥ кризи створюютьс¤ штучно шл¤хом викупу акц≥й найб≥льших компан≥й, а пот≥м одномоментного скиненн¤ њх у продаж за низькими ц≥нами (перший шл¤х) або через скуповуванн¤ значноњ к≥лькост≥ нац≥ональноњ валюти (гот≥вкою) ≥ одномоментне њњ використанн¤ дл¤ закуп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти (¤к правило, долар≥в —Ўј), що р≥зко знижуЇ курс нац≥ональноњ валюти (другий шл¤х). ≤нод≥ водночас використовують обидва зазначених прийоми. ÷ей механ≥зм розрахований на створенн¤ пан≥ки. ƒр≥бн≥ акц≥онери, побоюючись втрати власних внеск≥в, починають похапцем продавати акц≥њ та забирати внески з банк≥в. ¬насл≥док цього нац≥ональна валюта ще б≥льше знец≥нюЇтьс¤, зростають ц≥ни, зб≥льшуЇтьс¤ оплата за наданн¤ кредит≥в.

Ќайвразлив≥шими Ї крањни з розвинутим фондовим ринком. ћожна згадати, ¤к пан≥ка на нью-йоркськ≥й б≥рж≥ 29 жовтн¤ 1929 р. "започаткувала" ¬елику депрес≥ю 1929Ч1934 рр. у —Ўј або ¤к за один день наприк≥нц≥ 90-х рок≥в ’’-го стор≥чч¤ втратили м≥ль¤рди долар≥в так≥ "стовпи" ф≥нанс≥в ≥ п≥дприЇмництва, ¤к Ѕ. √ейтс та ƒж. —орос.

‘≥нансов≥ кризи за часом њх пануванн¤ под≥л¤ють на короткостроков≥ та тривал≥. ќдна з них почалас¤ у 1997 р. ≥ триваЇ дос≥. ѕри цьому велике значенн¤ маЇ те, що ≥снуЇ загальносв≥това ф≥нансова система. „ерез це криза в одн≥й крањн≥ в≥дбиваЇтьс¤ на стан≥ ф≥нанс≥в та економ≥ки ≥нших крањн. ÷е ≥нод≥ робить кризу перманентною, зумовлюЇ переливанн¤ њњ з одн≥Їњ крањни до ≥ншоњ (ѕ≥вденна  оре¤, япон≥¤, “ањланд, ≤ндонез≥¤, –ос≥¤, ћексика, Ѕразил≥¤ тощо).

ўоб загасити њњ, зазначена ф≥нансова система через ф≥нансов≥ механ≥зми ≥ в≥дпов≥дн≥ банки (ћ¬‘, —в≥товий банк тощо) надаЇ величезн≥ кредити. Ќаприклад, Ѕразил≥њ, за даними "‘айненшл “айме", наведеними ќ. √омонюком ⁴, дл¤ подоланн¤ ф≥нансовоњ кризи наданий кредит у розм≥р≥ 41,5 млрд. дол. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: –ос≥¤ майже р≥к веде переговори, щоб отримати 4,2 млрд. дол., тобто вдес¤теро менше.

якщо придивитис¤ пильн≥ше, може виникнути думка, що св≥том керують через ф≥нанси. „и маЇ вона п≥дгрунт¤? ѕевною м≥рою маЇ. Ќасамперед тому, що з чотирьох груп ресурс≥в ф≥нансова найпридатн≥ша дл¤ кер≥вноњ рол≥. ѕерем≥щенн¤ значних обс¤г≥в матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в потребуЇ використанн¤ величезноњ к≥лькост≥ транспортних засоб≥в ≥ часу. ј часовими ресурсами взагал≥ керувати неможливо: час п≥двладний лише ≥стор≥њ. ‘≥нансовими ж ресурсами можна керувати, не в≥дход¤чи в≥д комп'ютера, перенос¤чи цифри з одного рахунку на ≥нший.  р≥м того, ¤кби ≥снувала певна група, що керувала б св≥том через ф≥нанси, у нењ не було б потреби п≥дтверджувати на¤вн≥сть достатньоњ к≥лькост≥ грошей. “обто њњ можливост≥ були б безмежними. —к≥льки б хот≥ла, ст≥льки б ≥ ввела у комп'ютерн≥ рахунки. ћ≥сцем перебуванн¤ њњ були б, напевно, —Ўј (адже саме зв≥дти керують тепер кредитами ћ¬‘ та —в≥товий банк).

“аким чином, за лог≥кою, управл≥нн¤ св≥том через ф≥нанси може зд≥йснюватис¤. “ому доречно, на нашу думку, згадати розмови, що н≥бито повс¤кчасно йде таЇмна в≥йна м≥ж арабами та Ївре¤ми. ѕерш≥ застосовують тероризм та нафтокошти, друг≥ Ч ф≥нансов≥ можливост≥ та розум. “ому, говор¤ть, ц≥на на нафту к≥лька рок≥в п≥др¤д зменшувалас¤, скорочуючи надходженн¤ кошт≥в до арабських крањн. ѕершою жертвою такого протисто¤нн¤ стала... –ос≥¤: к≥лька рок≥в п≥др¤д вона втрачала суттЇву частину прибутк≥в, що становила м≥ль¤рди долар≥в.

¬важаЇмо, що в ц≥й г≥потез≥ м≥ститьс¤ ≥ суперечн≥сть. ѕо-перше, кер≥вна ф≥нансова група ( ‘√) могла б звести –ос≥ю до такого самого р≥вн¤ зубож≥нн¤ без застосуванн¤ зменшенн¤ ц≥н на нафту та газ. ќск≥льки –ос≥¤ просить надати кредит, то граючи ним,  ‘√ могла б вимагати зм≥н в ур¤д≥, пол≥тиц≥ тощо. ѕо-друге, будь-¤ким способом  ‘√ вимагатиме одного Ч п≥длеглост≥. ј щодо цього борги через кредити д≥ють не г≥рше, н≥ж зниженн¤ ц≥н на нафту.

3 ≥ншого боку, Ї певн≥ докази, ¤к≥ говор¤ть на користь ≥снуванн¤  ‘√, Ч наприклад, ф≥нансова криза в япон≥њ, нац≥ональне багатство ¤коњ становить 64,3 трлн. дол. ⁵ (тож ¤ку треба було мати ф≥нансову могутн≥сть, щоб довести таку крањну до ф≥нансовоњ кризи!). „ому цю зброю застосовано до япон≥њ? ¬она Ч перший конкурент ≥ суперник у св≥т≥ дл¤ —Ўј.  р≥м того, на приклад≥ такоњ ф≥нансове могутньоњ держави легше показати усьому св≥тов≥ можливост≥  ‘√. ўе один доказ Ч ѕ≥вденна  оре¤, "паперовий тигр", що занадто швидко з≥п'¤вс¤ вгору (та ще й, за пов≥домленн¤ми неоф≥ц≥йних джерел, "п≥дхарчовуЇ" ѕ≥вн≥чну  орею, ¤ка створила власн≥ ракети, здатн≥ нести ¤дерну зброю). ѕот≥м Ч ≥нш≥ крањни ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, зокрема, ≤ндонез≥¤, пануванн¤ у ф≥нансов≥й сфер≥ ¤коњ китайц≥в навр¤д чи влаштовувало б  ‘√, ≥ врешт≥-решт, –ос≥¤ Ч хоч ≥ в занепад≥, та все ще крањна-монстр, чи не Їдина у св≥т≥, що здатна протисто¤ти диктатур≥ —Ўј.

ѕоказовим Ї також приклад ћексики ≥ Ѕразил≥њ. ÷≥ крањни вели неправильну економ≥чну пол≥тику, що рано чи п≥зно мало призвести до њх ф≥нансового краху. Ќе чекаю-чи, доки д≥йде до необх≥дност≥ втручатис¤ ≥ надавати матер≥ально-ресурсну допомогу, њх довели до ф≥нансовоњ кризи ≥ надали величезну допомогу. „им не "добрий д¤дечко —ем"?! ” своЇму рег≥он≥ вигл¤даЇ ¤к доброчинець. ѕроте тепер набагато легше керувати ÷ентральною та Ћатинською јмериками. јдже ћексика та Ѕразил≥¤ Ч найб≥льш≥ крањни у цих рег≥онах. јбриси  ‘√ стають наст≥льки реальними, що дехто нав≥ть називав пр≥звища њњ член≥в (серед них Ч Ѕ≥лл √ейтс, ƒжордж —орос та ≥н.).

’оч усе зазначене й доводить реальн≥сть управл≥нн¤ св≥том  ‘√, стверджувати таке не можна. Ќасамперед тому, що це пог≥ршить ситуац≥ю в св≥т≥, зумовлюючи упереджене ставленн¤ до под≥й ≥ до власноњ д≥¤льност≥ крањн, ф≥рм, людей Ч н≥бито результати в≥дом≥ заздалег≥дь ≥ н≥чого не можна зм≥нити. ÷е суперечило б лог≥ц≥ ≥сторичного розвитку ≥ стало б на завад≥ прогресу. ‘≥нансово-кредитна система св≥ту в≥д такого припущенн¤ зм≥нилас¤ б.  ожна з крањн, щоб захистити себе, повинна була б перейти до замкнутоњ ф≥нансовоњ системи з максимальним обмеженн¤м зовн≥шн≥х контакт≥в (детальн≥ше див. у прац≥ ⁶). “обто господарство св≥ту нагадувало б орган≥зм з великою к≥льк≥стю тромб≥в, ¤к≥ заважали б (або й унеможливлювали б) робот≥ кровоносноњ системи, що призвело б до загибел≥ або, принаймн≥, до значних негаразд≥в економ≥ку всього св≥ту.

” читач≥в може виникнути запитанн¤: нав≥що ми даЇмо тлумаченн¤ вид≥в економ≥чноњ зброњ та ¤ким чином усе це стосуЇтьс¤ ”крањни? ѕо-перше, йдетьс¤ про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, незалежност≥ та суверенност≥ украњнськоњ держави. “о ж читач≥ мають знати все, що т≥Їю чи ≥ншою м≥рою даЇ змогу пол≥пшити житт¤ у наш≥й крањн≥, захистити њњ в≥д заз≥хань ≥ негаразд≥в. ѕо-друге, основи науки розвиваютьс¤ не-залежно в≥д того, подобаЇтьс¤ це вс≥м чи н≥. ѕо-третЇ, все, що в≥дбуваЇтьс¤ у св≥т≥, тим чи ≥ншим шл¤хом в≥дбиваЇтьс¤ на стан≥ нашоњ крањни, на житт≥ њњ населенн¤. “ому, ¤кщо д≥йсно зм≥на ц≥ни на нафту залежить в≥д згаданоњ  ‘√, бензинов≥ труднощ≥ в наш≥й крањн≥ певною м≥рою мають своЇ кор≥нн¤ у пол≥тиц≥, про ¤ку згадано в статт≥.

Ќе менш ц≥кавим Ї в≥дбитт¤ повед≥нки ф≥нансовоњ системи св≥ту на стан≥ ф≥нансовоњ системи ”крањни. –≥вень забезпеченост≥ економ≥чноњ безпеки ”крањни розраховуЇтьс¤ з використанн¤м статистичних даних за певною формулою. Ќаведемо формулу дл¤ розрахунку коеф≥ц≥Їнта ф≥нансових можливостей:

як показуЇ наведена ≥м≥тац≥йна модель, зб≥льшенн¤ заборгованост≥ здатне призвести державу до загальноњ кризи та розпаду (наведено лише невелику частку результат≥в досл≥джень, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ розробки документ≥в, що регламентують забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни. јле й цього досить, щоб збагнути сенс роботи досл≥дник≥в, у тому числ≥ й щодо визначенн¤ та протид≥њ економ≥чн≥й зброњ).

—л≥д зауважити, що перел≥к вид≥в економ≥чноњ зброњ швидко поповнюЇтьс¤. «важаючи на важлив≥сть утримувати в≥домост≥ про нењ в секрет≥, жодна з крањн, ¤ка њњ застосовуЇ, не надаЇ ≥нформац≥њ. Ќавпаки, все робитьс¤ дл¤ того, щоб штучно викликан≥ економ≥чн≥ негаразди мали природний вигл¤д.

якщо створюЇтьс¤ та застосовуЇтьс¤ збро¤, маЇ бути розроблена протид≥¤. “ому, даючи перел≥к та визначенн¤ њњ вид≥в, спод≥ваЇмос¤ розкрити ≥нформац≥ю ≥ про нейтрал≥зац≥ю њх д≥њ.  р≥м того, перел≥к, що почали показувати, буде продовжений найближчим часом.

”крањнськ≥ вчен≥ та фах≥вц≥ продовжують працювати над забезпеченн¤м економ≥чноњ безпеки нашоњ крањни. ÷е д≥стаЇ в≥дбитт¤ у тому, що зазначеною проблемою переймаЇтьс¤ велика њх к≥льк≥сть (у тому числ≥ академ≥к  јЌ” ≤. Ћук≥нов, заступник м≥н≥стра економ≥ки ≤. Ўумило, начальник √оловного економ≥чного управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства оборони, доктор економ≥чних наук ¬. ≤. ћунт≥¤н, вчен≥ Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень (Ќ≤—ƒ) –ЌЅќ” та Ќац≥онального ≥нституту украњнсько-рос≥йських в≥дносин –ЌЅќ” ≥ багато ≥нших).

«ак≥нчити б мали застереженн¤м: на¤вна статт¤ жодним чином не претендуЇ на незаперечн≥сть викладеного. Ќове завжди маЇ велику к≥льк≥сть супротивник≥в. ¬важаЇмо, що наука складаЇтьс¤ з г≥потез, ≥дей, припущень та доказ≥в, ¤к≥ або спростовують, або довод¤ть њхню в≥рн≥сть. ќднак без пошук≥в науки не буваЇ.

 

1 ƒив.:™рмошенко ћ.ћ. ќсновн≥ засади п≥двищенн¤ ф≥нансовоњ безпеки держави. "—тратег≥чна панорама" є 1-2,1998, с. 99-114.

2 ƒив.: ≈коном≥чна безпека держави. ѕ≥дручник дл¤ службовц≥в державного управл≥нн¤. «а редакц≥Їю професора Ѕ.  равченка.  ., ≤нститут державного управл≥нн¤ ≥ самовр¤дуванн¤ при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни, 1994, 140 с.

3 ƒив.: "√олос ”крањни" в≥д 15 жовтн¤ 1999 р., с. 1.

4 ƒив.: √омонюк ќ. ѕерспектива развити¤ мира до 2000 года. Money Maker, березень 1999, с. 16-19.

5 ƒив.: —к≥льки коштуЇ япон≥¤? "√олос ”крањни" в≥д 17 с≥чн¤ 1997 р., с. 5.

6 ƒив.: Ёкономическа¤ безопасность: финансовые ресурсы и кризисы. "ѕ≥дтекст", 14-20 жовтн¤ 1998 р. є 34 (104), с. 27-34.

√. ј. ѕастернак-“аранушенко

"≈коном≥ка ”крањни"

є12 (469) 2000 р.

<<√лавна¤