” кол≥ економ≥чних небезпек
√оловна передумова забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави Ч розум≥нн¤ причин будь-¤ких неспод≥ваних зм≥н, ум≥нн¤ визначити, ¤к≥ саме економ≥чн≥ загрози сто¤ть за ними. (ѕор≥вн¤ймо з≥ станом людського орган≥зму: п≥двищена температура св≥дчить про хворобливий стан, проте не вказуЇ, що Ї його причиною. ј без цього не можна ефективно л≥кувати.) —початку треба визначити, чи Ї на¤вний стан результатом природних процес≥в або ж насл≥дком штучно створених обставин. якщо з'¤суЇтьс¤, що дан≥ умови створен≥ штучно, треба д≥знатис¤, ¤к≥ засоби дл¤ цього використан≥. ≤ тод≥ вже вжити в≥дпов≥дних заход≥в. ўодо природних процес≥в, ¤к≥ зумовлюють зм≥ни стану економ≥чноњ безпеки, то до них треба в≥днести звичайний х≥д ≥стор≥њ, спр¤муванн¤ розвитку людства до найб≥льш рац≥онального використанн¤ ресурс≥в, наближенн¤ до св≥тового р≥вн¤ економ≥чних показник≥в р≥зних крањн (зокрема ц≥н, паритету валют тощо) та де¤к≥ ≥нш≥ ¤вища. Ўтучн≥ ж обставини створюютьс¤ конкурентами: крањнами, п≥дприЇмствами, окремими людьми. ѕри цьому найчаст≥ше використовують економ≥чну зброю. Ќаведемо при-клади де¤ких р≥зновид≥в економ≥чноњ зброњ. ≈коном≥чна блокада. ÷е Ч найдавн≥ший вид економ≥чноњ зброњ. ¬икористовуЇтьс¤ ¤к окремо, так ≥ разом з ≥ншими засобами впливу та примусу (воЇнн≥ д≥њ, пол≥тичний тиск тощо). Ќайб≥льш ефективною ви¤вилас¤ п≥д час боротьби з апартењдом (ѕ≥вденно-јфриканська –еспубл≥ка) та расизмом (режим яна —м≥та в –одез≥њ). Ќеефективна ¤к зас≥б впливу на ≥деолог≥чно активн≥ ≥ тотал≥тарн≥ сусп≥льства. (≈коном≥чна блокада уби понад 30 рок≥в н≥чого не дала њњ орган≥заторам Ч —Ўј. “ак само внасл≥док економ≥чноњ блокади ≤раку режим —аддама ’усейна лише зм≥цнив своњ пол≥тичн≥ позиц≥њ в ≥сламському св≥т≥.) —уть цього виду зброњ пол¤гаЇ у заборон≥ п≥дтримувати економ≥чн≥ стосунки з певною крањною з метою послабленн¤ ≥снуючого там режиму, пол≥тичного чи державного ладу. “ака заборона може поширюватис¤ на всю св≥тову сп≥льноту або на ¤кесь угрупованн¤ держав. ≈коном≥чний диктат Ч зас≥б, ¤кий грунтуЇтьс¤ на створенн≥ умов повноњ залежност≥ даноњ крањни в≥д постачанн¤ певних вид≥в ресурс≥в. ”крањна в≥д самого початку свого незалежного ≥снуванн¤ в≥дчула на соб≥ спроби економ≥чного диктату з боку крањн Ч колишн≥х Убратн≥х республ≥кФ —–—–. олишн≥й президент –ос≥њ Ѕ. ™льцин неодноразово погрожував Узакрити краникФ, тобто припинити постачанн¤ нафти й газу з –ос≥њ до ”крањни, ¤кщо наша держава не п≥де на поступки, ¤к≥ вочевидь суперечили б њњ статусу суверенноњ держави. ”крањна платить $80 за 1000 куб. м рос≥йського газу, тод≥ ¤к Ќ≥меччина, до ¤коњ цей газ ≥де по украњнськ≥й територ≥њ, долаючи в≥дстань у 1500-2000 км, платить лише $34. “аким чином, наша крањна за р≥к додатково витрачаЇ $2 млрд., тобто 20% доходноњ частини власного державного бюджету. „ерез в≥дсутн≥сть альтернативних джерел постачанн¤ енергонос≥њв ”крањна в≥дчуваЇ такий економ≥чний тиск пост≥йно. ≈коном≥чний розбаланс. ” кожн≥й крањн≥ ≥снуЇ певний розбаланс в економ≥чному розвитку рег≥он≥в. ≤ це часто стаЇ джерелом внутр≥шньоњ напруженост≥. оли зб≥льшити його вище критичноњ меж≥, почнутьс¤ ≥стотн≥ неприЇмност≥. ћ≥ж ≥нтересами рег≥он≥в пост≥йно Ї суперечн≥сть, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ у загостренн≥ локальних конфл≥кт≥в, боротьб≥ за розпод≥л державноњ допомоги або зменшенн≥ видатк≥в на загальнодержавн≥ потреби, одержанн≥ п≥льгових кредит≥в, ≥нвестиц≥й, кошт≥в на розвиток м≥сцевоњ економ≥ки тощо. ¬≥домо, що ≥нтереси рег≥он≥в лоб≥юють њхн≥ представники у вищих законодавчих та виконав-чих органах влади. «а таких умов лоб≥юванн¤ посилюЇтьс¤, а протисто¤нн¤ рег≥он≥в зростаЇ. “од≥ внутр≥шн≥ суперечност≥ у держав≥ за значим≥стю переважають зовн≥шн≥, крањна в≥дчуваЇ дисбаланс. ѕочинаЇтьс¤ внутр≥шньопол≥тична криза, що може при-звести до зростанн¤ соц≥альноњ напруженост≥, нав≥ть до зм≥ни ур¤ду, а в максимум≥ Ч до в≥докремленн¤ рег≥он≥в в≥д держави та њњ руйнац≥њ. ¬се це п≥дриваЇ конкурентоспроможн≥сть держави на зовн≥шньопол≥тичн≥й арен≥ та св≥тових ринках. (’оч ≥нод≥ трапл¤Їтьс¤, що крањна, ¤ка провокуЇ в ≥нш≥й умови дл¤ кризи, сама перетворюЇтьс¤ на жертву власних ≥нтриг.) як саме застосовують економ≥чний розбаланс? ¬ивчивши внутр≥шньопол≥тичний стан крањни, визначають р≥вень соц≥альноњ напруженост≥ у стосунках м≥ж рег≥онами, з'¤совують њњ причини. якщо вони зумовлен≥ р≥зницею у р≥вн≥ економ≥чного розвитку або в структур≥ економ≥ки, вдаютьс¤ до Уметоду внесенн¤Ф. —уть його пол¤гаЇ в економ≥чних заходах, ¤к≥ мають на мет≥ зб≥льшенн¤ розриву в розвитку рег≥он≥в. Ќа практиц≥ дл¤ цього робл¤ть Уф≥нансов≥ ≥н'Їкц≥њФ через створенн¤ закордонних ф≥рм, њхн≥х ф≥л≥й або Уджойнт венчурФ Ч сп≥льних п≥дприЇмств. ћаючи дл¤ того потр≥бн≥ кошти, можна за короткий час Увит¤гтиФ розвиток одного з рег≥он≥в крањни-суперника на значно вищий в≥д ≥нших р≥вень. ≤ це автоматично призведе до згубних результат≥в. ѕ≥дсилити ефект можна, використовуючи Уагент≥в впливуФ в парламент≥ або органах виконавчоњ влади через лоб≥юванн¤ ними ≥нтерес≥в даного рег≥ону. ÷е Ч пр¤мий метод. ¬≥н результативний, коли накладаЇтьс¤ на вже ≥снуючу нер≥вн≥сть у розвитку ≥ на давно налагоджен≥ м≥цн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки Удержави-диверсантаФ з конкретними рег≥онами. “аке Уп≥д≥гр≥ванн¤Ф негативних процес≥в стало одн≥Їю з головних причин розпаду —‘–ё. ѕротилежний метод пол¤гаЇ у навмисному провокуванн≥ пог≥ршенн¤ економ≥ки найменш розвиненого рег≥ону. ¬ цьому раз≥ використовують так≥ засоби, ¤к спад виробництва та послуг ≥ зростанн¤ безроб≥тт¤. Ќаприклад, у рег≥он≥, розташованому поруч, в≥дкривають ф≥рми або њхн≥ ф≥л≥њ, зароб≥тна платн¤ в ¤ких вища в≥д середньоњ у слабкому рег≥он≥. ÷е призводить до перепливу населенн¤, знекровленн¤ слабкого рег≥ону шл¤хом зменшенн¤ економ≥чно активноњ частини населенн¤, а також обс¤гу збиранн¤ податк≥в. ≤нод≥ також викупають контрольн≥ пакети акц≥й м≥сцевих ф≥рм з найб≥льшою чисельн≥стю працюючих, а пот≥м припин¤ють виробництво. ≈коном≥чна експанс≥¤ маЇ к≥лька р≥зновид≥в. ¬она буваЇ експортна та ≥мпортна (тобто зовн≥шн¤ та внутр≥шн¤). «алежно в≥д ресурс≥в, що використовуютьс¤ ¤к знар¤дд¤, експанс≥ю под≥л¤ють на ф≥нансову, трудову й товарну.
“рудова економ≥чна експанс≥¤ створюЇ залежн≥сть економ≥ки крањни в≥д використанн¤ робочоњ сили ≥ншоњ. ѕасивна Ч пов≥льне наповненн¤ ринку прац≥ роб≥тниками-≥ноземц¤ми, котр≥ прињзд¤ть лише а тимчасов≥ зароб≥тки. јктивна Ч наповнюванн¤ крањни ≥мм≥грантами, що перењжджають на пост≥йне проживанн¤. ¬ обох випадках зац≥кавлена крањна використовуЇ власн≥ ресурси й можливост≥ дл¤ спри¤нн¤ Удиверс≥йномуФ потоку робочоњ сили. ѕасивна експанс≥¤ не завжди використовуЇтьс¤ дл¤ зб≥льшенн¤ залежност≥ ≥ншоњ крањни, част≥ше Ч дл¤ пол≥пшенн¤ стану власноњ економ≥ки ≥ соц≥ального кл≥мату. јктивна ж завжди спр¤мована на п≥дпор¤дкуванн¤ економ≥ки й пол≥тики ≥ншоњ крањни ≥нтересам крањни-експанс≥он≥ста 1 . “оварна економ≥чна експанс≥¤ Ч захопленн¤ внутр≥шн≥х ринк≥в крањни товарами ≥ншоњ держави. ќсобливо ефективна, коли в≥дсутн¤ альтернатива (¤к це в≥дбуваЇтьс¤ ≥з забезпеченн¤м ”крањни енергонос≥¤ми). ¬она здатна спонукати крањну, ¤ка потрапл¤Ї у залежн≥сть, до прийн¤тт¤ економ≥чних ≥ пол≥тичних р≥шень, що суперечать њњ нац≥ональним ≥нтересам ≥ УграютьФ на ≥нтереси крањни-монопол≥ста.
—при¤нн¤ вивезенню кап≥тал≥в за кордон. ÷≥Їю зброЇю послуговуютьс¤ найчаст≥ше не дл¤ завданн¤ шкоди, а з метою одержанн¤ зиску в≥д використанн¤ ≥ноземних кошт≥в дл¤ розвитку власноњ економ≥ки. —творюютьс¤ офшорн≥ зони, в ¤ких кап≥тал уникаЇ податк≥в та будь-¤ких перев≥рок щодо його походженн¤.
” чому сенс вимиванн¤ грошей з крањни? ѕередус≥м Ч у пог≥ршенн≥ ≥нновац≥йноњ ситуац≥њ. ƒругим насл≥дком Ї неможлив≥сть провести моб≥л≥зац≥ю достатньоњ к≥лькост≥ ф≥нансових ресурс≥в у раз≥ потреби боронитис¤ або закупити щось з УкритичногоФ ≥мпорту. “рет≥м Ч пог≥ршенн¤ загальноеконом≥чноњ ситуац≥њ та зменшенн¤ конкурентоспроможност≥ на зовн≥шн≥х ринках. Ќа завершенн¤ п≥дкреслимо, що перел≥к вид≥в економ≥чноњ зброњ швидко поповнюЇтьс¤. «важаючи на важлив≥сть секретност≥ щодо них, жодна з крањн, що њх застосовуЇ, не оприлюднюЇ ≥нформац≥њ про це. Ќавпаки, усе робитьс¤ дл¤ того, аби штучно викликан≥ економ≥чн≥ негаразди вигл¤дали ц≥лком природними. «астосуванн¤ будь-¤кого з вид≥в економ≥чноњ зброњ потребуЇ, так би мовити, ≥ндив≥дуального п≥дходу. —права в тому, що за р≥зних умов нав≥ть використанн¤ одного й того самого виду зброњ призводить до р≥зних результат≥в. Ќаприклад, спри¤нн¤ вивезенню кап≥тал≥в за кордон стаЇ ефективн≥шим, коли в крањн≥ пануЇ безлад або ¤кась криза (демограф≥чна, соц≥альна, пол≥тична, економ≥чна тощо). ¬одночас воно несе в соб≥ певну загрозу крањн≥, що надаЇ УпритулокФ чужому кап≥талу. јдже в≥н Ув≥дштовхуЇФ њњ внутр≥шн≥й кап≥тал, звужуючи сферу д≥¤льност≥ банк≥в. ÷е стаЇ значною проблемою |дл¤ таких крањн, ¤к Ўвейцар≥¤, √олланд≥¤, Ѕельг≥¤ та ≥нш≥, котр≥ нагромадили значний кап≥тал ≥ вол≥ли б отримувати в≥д його УроботиФ прибутки. “обто економ≥чна збро¤ Ї гострою з обох бок≥в. ќргани, що в≥дпов≥дають за безпеку держави, повинн≥ мати достатн≥ можливост≥, щоб пост≥йно контролювати операц≥њ нац≥онального б≥знесу з ≥ноземними партнерами. р≥м того, сл≥д тримати п≥д нагл¤дом д≥¤льн≥сть банк≥в, котр≥ п≥дтримують д≥лов≥ стосунки з ≥ноземними банками. ЌагадаЇмо, що не вс≥ негаразди й не завжди Ї результатом застосуванн¤ економ≥чноњ зброњ. ƒо схожих насл≥дк≥в можуть спричинитис¤ також крим≥нальн≥ д≥њ посадових ос≥б, ¤к≥ прагнуть збагатитис¤ або вийти ≥з скрутного ф≥нансового становища. «авданн¤ в≥дпов≥дних орган≥в захисту держави пол¤гаЇ в тому, щоб своЇчасно ви¤вити, що саме стало причиною економ≥чних труднощ≥в. “ема забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки останн≥м часом стала в ”крањн≥ модною (видруковано багато статей ≥, нав≥ть, монограф≥ю) 5. ≤ так вже склалос¤, що у нас вважаЇтьс¤ обов'¤зковим посиланн¤ на рос≥йський досв≥д. —правд≥, з перших УнезалежнихФ крок≥в ”крањна багато в чому насл≥дувала сус≥дку Ч –ос≥ю. ƒавалас¤ взнаки не т≥льки ментальна звичка прислухатис¤ до голос≥в з ћоскви. —права ще й у тому, що на момент здобутт¤ незалежност≥ наша крањна мала Убутафорськ≥Ф, майже ≥м≥тац≥йн≥ механ≥зми роботи з ≥ншими державами, тому ≥нтелектуальн≥ Узапозиченн¤Ф ≥з «аходу потрапл¤ли до нас через ћоскву. ≤ сьогодн≥ до 95 в≥дсотк≥в фаховоњ л≥тератури завозитьс¤ в ”крањну зв≥дти. Ќасл≥док цього Ч передов≥ ≥дењ з р≥зних галузей знань надход¤ть до нас часто-густо вже в ≥нтерпретац≥њ рос≥йських ≥нтелектуал≥в. ќднак, ¤к сл≥пе насл≥дуванн¤ зах≥дного досв≥ду було вкрай небезпечним дл¤ –ос≥њ, так ≥ нетворче перенесенн¤ рос≥йського досв≥ду на украњнський грунт становить неаби¤ку загрозу дл¤ нашоњ держави. ћабуть, не випадково найб≥льших усп≥х≥в у розбудов≥ незалежних держав спромоглис¤ дос¤гти прибалти Ч наш≥ колишн≥ Уродич≥Ф з —–—–. ѓм вдалос¤ поЇднати передов≥ зах≥дн≥ ≥дењ з власними можливост¤ми. ЌемаЇ жодних сумн≥в≥в, що ”крањн≥ теж треба йти власним шл¤хом. ћодель забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, прийн¤та в –ос≥њ, ірунтуЇтьс¤ на пост≥йному спостереженн≥ за Уповед≥нкоюФ загроз ≥ швидкому реагуванн≥, коли вони перетнуть певну межу. ќднак ц¤ модель маЇ значний недол≥к. –≥ч у т≥м, що к≥льк≥сть загроз значною м≥рою залежить в≥д... фантаз≥њ того, хто складаЇ њх перел≥к (творча людина здатна винаходити назви загроз у необмежен≥й к≥лькост≥). „ерез це неефективно витрачаютьс¤ велик≥ ресурси, а лихо може з'¤витис¤ зв≥дти, зв≥дки на нього не чекають. –ос≥¤ни визначають порогов≥ значенн¤ через р≥вень тих самих показник≥в у Ус≥мкиФ (—Ўј, япон≥¤, анада, Ќ≥меччина, ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤). “обто прагнуть дос¤гти р≥вн¤ цих показник≥в у найрозвинен≥ших крањнах св≥ту. „ому така система не п≥дходить ”крањн≥? ѕередус≥м через те, що на велик≥ витрати мають право т≥, кому Ї що витрачати. Ќа¤вн≥сть величезних ресурс≥в мало обмежуЇ –ос≥ю в њх використанн≥. ”крањна позбавлена ц≥Їњ переваги ≥ повинна будувати захист на тому, що маЇ. ј це Ч великий науковий потенц≥ал, здатн≥сть учених певною м≥рою компенсувати брак потр≥бних ресурс≥в. (“обто Уне числом, а вм≥нн¤мФ Ч ¤к учив рос≥йський генерал≥симус ќ. —уворов). ”крањнськ≥ вчен≥ тривалий час були попереду в розробках теми економ≥чноњ безпеки держави. „ому ж ми маЇмо коп≥ювати вочевидь недосконале? “им паче, що наша в≥тчизн¤на ситуац≥¤ пом≥тно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д рос≥йськоњ. «верн≥мос¤ до суто економ≥чних реал≥й. Ѕезперечно, ”крањна залежить в≥д постачанн¤ енергонос≥њв, бавовни та де¤ких ≥нших вид≥в сировини. ¬ нас немаЇ технолог≥й, що давали б змогу принаймн≥ забезпечити власн≥ потреби в ¤дерному палив≥ (хоч уран у нас Ї). ≈коном≥ка крањни Ї надзвичайно енерговитратною, зор≥Їнтованою на косм≥чно-ракетну, суднобуд≥вну, л≥такобуд≥вну, металург≥йну та ≥нш≥ галуз≥ господарства, ¤кими вона нездатна ефективно керувати через в≥дсутн≥сть замкненого циклу виробництва (скаж≥мо, пол≥гону дл¤ запуску косм≥чних ракет). ћи не маЇмо й частки тих величезних можливостей, що дають змогу –ос≥њ використовувати здеб≥льшого екстенсивн≥ шл¤хи розвитку. ј тому не маЇмо права на так≥ гранд≥озн≥ помилки, що њх майже безнастанно робить –ос≥¤ (один з останн≥х приклад≥в Ч серпнева ф≥нансова криза 1998 року). «в≥дси напрошуЇтьс¤ очевидний висновок: сама ситуац≥¤ потребуЇ в≥д нас виробленн¤ принципово в≥дм≥нних в≥д рос≥йських конструкц≥й та п≥дход≥в у сфер≥ економ≥чноњ безпеки. Ќам потр≥бн≥ своњ, ориг≥нальн≥ шл¤хи виходу з власних специф≥чних проблем. —каж≥мо, розробка та впровадженн¤ ѕрограми забезпеченн¤ ”крањни альтернативними видами палива дасть змогу повн≥стю розв'¤зати проблему палива. “ор≥к у нас видобуто 3,8 млн. т нафти, понад 17 млрд. куб. м газу, 61 млн. т вуг≥лл¤, одначе цим власн≥ потреби в нафт≥ та газ≥ далеко не були задоволен≥, а в≥тчизн¤не вуг≥лл¤ коштувало $300 за тонну, тод≥ ¤к у ѕольщ≥ купували його по $50 за тонну. “им часом ”крањна маЇ понад 40% св≥тових чорнозем≥в. ќднак при цьому 192 цукров≥ заводи простоюють через в≥дсутн≥сть сировини, адже у 1999 р. з≥брали лише 13,8 млн. т цукрових бур¤к≥в (дл¤ пор≥вн¤нн¤: у 1990 р. њх з≥брали понад 50 млн. т). ѕос≥вн≥ площ≥ п≥д ц≥Їю культурою скоротилис¤ з 1,6 млн. га до 1,47 га; врожайн≥сть впала з 300 ц/га до 157 ц/га. як тут не згадати досв≥д Ѕразил≥њ, ¤ка п≥д час енергетичних криз 1973 та 1979 рок≥в почала виробл¤ти альтернативне паливо з цукровоњ тростини, а тепер уже понад 70 % њњ автотранспорту працюЇ на цьому палив≥. ™ проблеми, ¤к≥ держава повинна розв'¤зувати у комплекс≥, тобто з урахуванн¤м ус≥х можливих насл≥дк≥в власних д≥й. Ќаприклад, забезпеченн¤ економ≥ки ”крањни достатньою к≥льк≥стю ф≥нансових ресурс≥в ви¤вл¤Їтьс¤ т≥сно пов'¤заним з розвитком ментальноњ складовоњ сусп≥льства. јдже ≥нвестиц≥њ часто просто розкрадаютьс¤, через що потерп≥л≥ ≥нвестори не рекомендують ≥ншим власникам ф≥нанс≥в вкладати грош≥ в економ≥ку ”крањни. “ому сл≥д розробити й впровадити такий механ≥зм залученн¤ ф≥нансових ресурс≥в, ¤кий би запоб≥гав њх розкраданню. ѕрезидент ”крањни Ћ. ƒ. учма неодноразово пропонував створити украњнський банк реконструкц≥њ ≥ розвитку, ¤кий мав би завданн¤м п≥дтримку малого б≥знесу. ќднак з цього поки що н≥чого не виходить, бо ≥ноземц≥ не в≥р¤ть запевненн¤м у збережност≥ њхн≥х кап≥тал≥в. ” них Ї в цьому негативний досв≥д. ўе на початку незалежного ≥снуванн¤ ”крањни з метою заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й був прийн¤тий «акон Уѕро захист ≥ноземних кап≥таловкладень у сп≥льн≥ п≥дприЇмстваФ, за нормами ¤кого так≥ п≥дприЇмства зв≥льн¤лис¤ в≥д оподаткуванн¤ повн≥стю на перш≥ 5 рок≥в, а наступн≥ 5 рок≥в мали сплачувати лише 50% податк≥в. Ќедавно ѕрезидент своњм ”казом в≥дм≥нив цю норму. ƒванадц¤ть американських п≥дприЇмц≥в поскаржилис¤ онгресов≥ —Ўј на утиски з боку державних службовц≥в ”крањни. ≤нцидент було вичерпано лише п≥сл¤ безпосереднього втручанн¤ адм≥н≥страц≥њ президента л≥нтона. “им часом наш≥ п≥дприЇмства нар≥кають на нестачу початкового кап≥талу, що стримуЇ розвиток малого б≥знесу в ”крањн≥. ќсь чому ѕрезидент Ћ. ƒ. учма знову й знову повертаЇтьс¤ до ≥дењ створенн¤ згаданого банку. ќднак варто нагадати, що ”крањна за перш≥ п'¤ть рок≥в незалежного ≥снуванн¤ залучила $750 млн. ≥ноземних ≥нвестиц≥й, а на 1 с≥чн¤ 1997 р. мала борг у $860 млн., ¤кий виник через наданн¤ кредит≥в п≥дприЇмц¤м, не здатним њх ефективно використати. як маЇ працювати за таких умов згаданий банк? “реба бути пильним й через те, що зовн≥шн≥ Удоброд≥њФ часто прагнуть надавати наш≥й крањн≥ грошов≥ й товарн≥ кредити на таких умовах, ¤к≥ приховують у соб≥ загрозу п≥дриву суверен≥тету молодоњ держави, завдають значних збитк≥в њњ населенню, спр¤мовують ”крањну до дов≥чноњ борговоњ ¤ми. Ќаша держава повинна виборювати своЇ право не лише на незалежне ≥снуванн¤ Ч вона його вже маЇ ≥ де-юре, ≥ де-факто, Ч а й на г≥дне м≥сце у св≥т≥, щоб не заарештовували наш≥ судна й л≥таки, вимагаючи викупу, не кривдили украњнських товаровиробник≥в через демп≥нгов≥ суди. јвторитет украњнськоњ держави стане вагом≥шим лише завд¤ки р≥шучим д≥¤м ≥ застосуванню неординарних р≥шень. “ам, де не маЇмо достатньо матер≥альних ресурс≥в, треба використовувати ≥нтелектуальний потенц≥ал украњнських учених, ¤к≥ неодм≥нно знайдуть слушний вих≥д з будь-¤коњ небезпечноњ ситуац≥њ.
√.ј. ѕастернак-“аранушенко
| |||
|
