÷е протир≥чч¤ не можна однозначно вважати негативом. як будь-¤к≥ протир≥чч¤, воно, певною м≥рою, Ї позитивом, що змушуЇ зм≥нювати ≥ зм≥нюватис¤, прогресувати вс≥х учасник≥в процесу. ¬т≥м, ≥снуЇ найактивн≥ша частина сусп≥льства - п≥дприЇмц≥. —аме вони ≥н≥ц≥юють та зд≥йснюють зм≥ни, вкладаючи в них кошти та запал, змушуючи вс≥х ≥нших учасник≥в процесу також зм≥нювати ≥ зм≥нюватис¤. ¬они - руш≥йна сила прогресу, здатна прискорити розвиток науки, культури, промисловост≥, с≥льського господарства, торг≥вл≥, сфери послуг ≥ економ≥ки крањни в ц≥лому. ¬ —получених Ўтатах јмерики п≥дприЇмц≥в вважають золотим фондом крањни. ѓм надають п≥льги, переваги, преференц≥њ тощо. ќднак, ≥ в≥д них, ¤к в≥д правл¤чоњ господарськоњ ел≥ти сусп≥льство вимагаЇ багато чого. „и ж завжди Ї злагода в —Ўј? Ќ≥. ≤стор≥¤ крањни знаЇ багато випадк≥в протисто¤нн¤ держави ≥ корпоративно об'Їднаних п≥дприЇмц≥в. Ќаприклад, п≥д час правл≥нн¤ ѕрезидента ƒ. еннед≥ сталеварн≥ п≥дприЇмства забажали п≥двищити ц≥ни на власну продукц≥ю. ѕрезидент пропонував цього не робити, тому що в≥дразу п≥дскочать ц≥ни на значну к≥льк≥сть ≥нших товар≥в (понад 1000 найменувань). ќднак п≥дприЇмц≥ напол¤гали. “од≥ еннед≥ оголосив, що державне замовленн¤ буде надане лише тим ф≥рмам, ¤к≥ не п≥двищуватимуть ц≥ни. ≤ хоча йому протисто¤ло об'Їднанн¤, ¤ке волод≥ло 85% сталеварноњ продукц≥њ крањни, в≥н перем≥г. ‘≥рми ж, що погодилис¤ з президентом, п≥двищили власну частку на ринку в≥д 15% до 25%. ƒержава змусила зробити так, ¤к њй було потр≥бно. ћистецтво управл≥нн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб за будь-¤ких обставин знай-ти компром≥с, визначаючи пр≥оритет ≥нтерес≥в того чи ≥ншого з партнер≥в (маютьс¤ на уваз≥ держава та п≥дприЇмц≥). “о ж ≥ держава, ≥ п≥дприЇмц≥ мають шукати компром≥си, ¤к≥ дозволили б щонайб≥льше вдовольнити бажанн¤ обох стор≥н. —л≥д розум≥ти: п≥дприЇмц≥ мають силу та вплив тод≥, коли об'Їднують своњ зусилл¤ задл¤ дос¤гненн¤ загальноњ мети. ” цив≥л≥зованому св≥т≥ це зветьс¤ Улоб≥юванн¤мФ. јле ≥з 19 найв≥дом≥ших орган≥зац≥йних форм б≥знесу жодну не побудовано на громадських засадах. јдже вс≥ вони створюютьс¤ дл¤ одержанн¤ максимального прибутку. „ерез це й ставл¤тьс¤ до держави ≥ њњ ≥нтерес≥в в≥дпов≥дним чином. Ќалаштован≥сть на прибуток ускладнюЇ взаЇмини. Ќатом≥сть, громадськ≥ об'Їднанн¤, прагнучи в≥дсто¤ти ≥нтереси своњх член≥в, вол≥ють бути осторонь будь-¤ких ф≥нансово-грошових стосунк≥в, що могли б позначитис¤ на взаЇминах ¤к у середин≥ об'Їднанн¤, так ≥ ззовн≥. ћ≥ж тим, п≥дприЇмц≥ - це громад¤ни своЇњ крањни, ¤к≥ мають певн≥ громадськ≥ обов'¤зки, родини, ¤к≥ залежать в≥д стану держави. „ерез це, стосунки з державою в≥д≥грають визначальну роль не лише у б≥знес≥, а й у житт≥ кожного з них. « ≥ншого боку, держава одержуЇ в≥д них грош≥, виконуЇ зобов'¤занн¤ та забезпечуЇ конституц≥йн≥ права громад¤н через забезпеченн¤ робочими м≥сц¤ми, що њх надають п≥дприЇмц≥. ѕ≥дприЇмц≥ Ї нар≥жним каменем прогресу економ≥ки та зростанн¤ добробуту всього населенн¤, м≥ц≥ держави. “аким чином, ≥ держава, ≥ п≥дприЇмц≥ зац≥кавлен≥ у сп≥впрац≥. ќсь ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ в —Ўј: у вересн≥ 1995 року члени ком≥тет≥в з розв≥дки конгресу —Ўј заслухали закриту допов≥дь про економ≥чний напр¤м д≥¤льност≥ ÷–”, п≥дготовлений за особистою вказ≥вкою президента —Ўј Ѕ. л≥нтона. ” допов≥д≥, зокрема, п≥дкреслюЇтьс¤ необх≥дн≥сть зберегти заборону на передачу американським приватним компан≥¤м розв≥дувальноњ ≥нформац≥њ без-посередньо в≥д ÷–”. ѕередбачаЇтьс¤ робити це централ≥зовано за участю федеральних в≥домств —Ўј, що пов'¤зан≥ з економ≥кою та торг≥влею. ¬одночас розв≥дка —Ўј активно використовуЇ приватний б≥знес ¤к ефективний УдахФ дл¤ своњх сп≥вроб≥тник≥в. Ѕ≥льше того, м≥ж ÷–” та американськими б≥знесменами налагоджений обм≥н ≥нформац≥Їю. Ќайближчим часом сл≥д оч≥кувати зм≥цненн¤ зв'¤зк≥в м≥ж ÷–” та приватним б≥знесом —Ўј. ÷е випливаЇ ≥з за¤ви президента л≥нтона про те, що федеральн≥ в≥домства безп≥дставно утримуютьс¤ в≥д наданн¤ допомоги американським приватним компан≥¤м у њхн≥й боротьб≥ з ≥ноземними конкурентами за ринки збуту.
| |||
|
