≤стор≥¤ виникненн¤ та розвитку науки про економ≥чну безпеку держави

 

¬ статт≥ з використанн¤м принцип≥в ≥сторичноњ науки розгл¤даютьс¤ основн≥ шл¤хи становленн¤ новоњ науки У≈коном≥чна безпека держави (екосестейт)Ф: њњ виникненн¤, сучасний стан ≥ можлив≥ напр¤мки подальшого розвитку. «роблено спробу оц≥нити внесок науковц≥в ≥ державних службовц≥в в розвиток ц≥Їњ науки ≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки незалежноњ ”крањни.

 

Ќове знанн¤ зазвичай проходить фази незнанн¤ (фактично все ≥снуЇ в св≥т≥, але людина не знаЇ про його ≥снуванн¤), невизнанн¤, модност≥ та переходу до в≥чного визнанн¤ чи до забутт¤. ≈коном≥чна безпека держави або екосестейт був незнаним до 1993 р., пот≥м почалос¤ невизнанн¤ (подана до ≤нституту економ≥ки јЌ ”крањни у вересн≥ 1994 р. докторська дисертац≥¤ на тему У«абезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањниФ не була захищена через визначенн¤: У“акоњ науки ще не ≥снуЇФ). ” пер≥од модност≥ (1997Ч2000 рр. в ”крањн≥ з екосестейту було видано два п≥дручники, понад 300 статей та три монограф≥њ. ќкр≥м того, ви-дан≥ дв≥ монограф≥њ з найважлив≥шоњ ≥з п≥дсистем економ≥чноњ безпеки Ч ф≥нансовоњ безпеки. ≤ тепер лише в≥д творц≥в екосестейту залежить, куди вона потрапить: у забутт¤, ¤к це сталос¤ з економ≥чною ефективн≥стю та автоматизованими системами управл≥нн¤, чи на-буде в≥чного визнанн¤, ¤к ф≥зика, х≥м≥¤, арифметика, астроном≥¤, б≥олог≥¤ тощо. “ому т≥, хто бажають екосестейту кращоњ дол≥, мають докласти зусиль, щоб ц¤ наука мала усю потр≥бну атрибутику: власну ф≥лософ≥ю, ≥стор≥ю походженн¤, власний тезаурус, теор≥ю, методолог≥ю та методику практичного використанн¤. “аку мету маЇ п≥дручник, над ¤ким працюЇ автор ≥ ¤кий маЇ назву У≈коном≥чна безпека держави. ƒинам≥ка процесу забезпеченн¤Ф.

якщо ус≥ по≥менован≥ частини цього п≥дручника б≥льш-менш зрозум≥л≥ (адже кожна людина у своЇму житт≥ з ними зустр≥чалас¤, вивчаючи арифметику, ф≥зику, х≥м≥ю тощо), то ≥стор≥¤ походженн¤ екосестейту потребуЇ певних по¤снень.

—права в тому, що у св≥т≥ завжди ≥снуватиме б≥льше незнаного, ан≥ж знаного: людське житт¤ занадто коротке, щоб д≥знатис¤ багато. Ќаступним покол≥нн¤м передаЇтьс¤ лише те, що Ї вкрай потр≥бним дл¤ њхнього виживанн¤ ≥ подальшого розвитку людства. “ому на продовженн¤ ≥снуванн¤ мають право лише т≥ науки, ¤к≥ покликан≥ часом ≥ ¤к≥ перетворюютьс¤ на скарби людства. “е, що виникненн¤ екосестейту Ї потребою часу, не потребуЇ доведенн¤, ¤к ≥ своЇчасн≥сть виникненн¤ ц≥Їњ науки саме в ”крањн≥, що найб≥льше потерпала в≥д економ≥чних утиск≥в ≥ намагань позбавити њњ незалежност≥ ≥ суверенност≥. ј от чи буде вона затребувана наступними покол≥нн¤ми ≥ чому Ч про це маЇмо розпов≥сти. ” згаданому п≥дручнику все це викладено, але статт¤ потребуЇ доведенн¤.

”се ≥снуюче у св≥т≥ маЇ природне чи об'Їктивне (тобто те, що виникло й ≥снуЇ незалежно в≥д вол≥ та д≥й людства) або штучне чи суб'Їктивне (тобто створене людством) походженн¤. Ћюдство, зокрема, створило економ≥ку (в одному з переклад≥в Ч управл≥нн¤ господарством), ф≥нанси та ф≥нансову систему, управл≥нн¤ та його засади. Ќаприклад, наука про управл≥нн¤ набула статусу лише у XX ст., хоча на практиц≥ застосовувалас¤ упродовж всього ≥снуванн¤ людства. ÷¤ наука продовжуЇ удосконалюватис¤, набуваючи нових граней ≥ глибин. Ќин≥ вона торкнулас¤ й знань про безпеку. јдже саме засади квал≥джметр≥њ (науки про к≥льк≥сне визначенн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤) Ї п≥дірунт¤м екосестейту, ¤к≥ надають можлив≥сть д≥агностувати ≥ пор≥внювати ¤к≥сть управл≥нн¤ р≥зними крањнами, а в≥дтак, визначати, що та ¤к сл≥д робити аби уникнути небезпеки чи зменшити негативн≥ насл≥дки в≥д д≥й крањни-нападника. “епер визнано, що такими об'Їктами Ї безпека людини, крањни, сусп≥льства та держави.

ћета кожного з цих об'Їкт≥в захисту Ч використанн¤ притаманних йому засоб≥в та заход≥в дл¤ самозбереженн¤. ¬ основ≥ всього, з точки зору людей, лежить безпека людини, адже саме вона утворюЇ крањну (поЇднанн¤

територ≥њ ≥ населенн¤) та сусп≥льство (поЇднанн¤ людей у систему дл¤ продовженн¤ часу власного ≥снуванн¤). —усп≥льство задл¤ рац≥онального використанн¤ ресурс≥в створюЇ державу (обираЇ р≥зновид державного ладу, форми правл≥нн¤ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤, встановлюЇ взаЇмини м≥ж ус≥ма членами сусп≥льства тощо).

¬≥дпов≥дно ≥снують так≥ р≥зновиди безпеки: безпека людини, безпека сусп≥льства (нац≥ональна безпека) та державна безпека (забезпеченн¤ безпеки державного ладу ≥ устрою). ¬с≥ вони поЇднан≥ у Їдиний ланцюг, кожна з ланок ¤кого в≥д≥граЇ головну роль у певний пер≥од ≥стор≥њ людства. “иран≥чн≥ форми правл≥нн¤, наприклад, застосовувалис¤ п≥д час найб≥льшоњ за важлив≥стю безпеки держави чи крањни. ѕерех≥д до демократ≥њ спри¤Ї зростанню рол≥ безпеки сусп≥льства, а з подальшим розвитком людства, що передбачаЇ створенн¤ та функц≥онуванн¤ так званого громадського сусп≥льства, потреба забезпеченн¤ безпеки людини стаЇ дом≥ную-чою. ≤стор≥¤, розставл¤ючи акценти таким чином, керувала рухом людства, убер≥гаючи його в≥д загибел≥.

–озгл¤немо пон¤тт¤ нац≥ональноњ безпеки, ¤ка сьогодн≥ Ї найважлив≥шою, ≥ умовно под≥л¤Їтьс¤ фах≥вц¤ми на три сектори: в≥йськова, економ≥чна та пол≥тична безпека. ” кожному ≥з сектор≥в доц≥льно використовувати в≥йськове, економ≥чне або пол≥тичне управл≥нн¤ (докладн≥ше про њхн≥ ознаки та використанн¤ див [1; 2]).

–ис. 1. —тан нац≥ональноњ безпеки ”крањни у 2001 р.

 

 

—л≥д зазначити, що стан нац≥ональноњ безпеки зм≥нюЇтьс¤ безперервно (¤к ≥ њњ складових). Ќаприклад, у вересн≥ 1994 р. (вир≥шувалас¤ дол¤  риму), 18 липн¤ 1995 р. (в≥дбувалос¤ похованн¤ митрополита ¬олодимира), 9 березн¤ 2001 р. (п≥к використанн¤ Усправи √онгадзеФ та Укасетного скандалуФ) пол≥тична складова набувала найб≥льшоњ ваги. јдже проти ”крањни було застосовано пол≥тичну зброю, п≥д час чого органи державноњ безпеки вигл¤дали безпорадними ≥ неп≥дготовленими, а загроза насильницькоњ зм≥ни державного ладу видавалас¤ ймов≥рною. ¬≥дпов≥дн≥ служби набули певного досв≥ду.

Ќабутий досв≥д, ¤кий в≥дбиваЇ наука ≥стор≥¤, в≥д≥граЇ величезну роль у житт≥ людства ≥ людини. ≤стор≥¤ визначаЇ роль всього сьогоденного та окреслюЇ перспективу. ≤ щоб знати, чи варто займатис¤ тими чи ≥ншими справами, сл≥д досл≥дити тенденц≥њ розвитку ≥стор≥њ (проанал≥зувати ≥стор≥ю процесу). “ому будь-¤ка новостворена наука маЇ розпочинатис¤ з ≥стор≥њ њњ виникненн¤, у ¤к≥й, окр≥м набутого досв≥ду, треба встановити ще й можливост≥ њњ подальшого ≥снуванн¤.

≈косестейт, на думку автора, Ї найважлив≥шою науковою проблемою п≥д час переходу в≥д в≥йськового до економ≥чного правл≥нн¤. ѕотреба в ньому в≥дпадаЇ п≥сл¤ переходу сусп≥льства до пол≥тичного управл≥нн¤. ѕро-те, оск≥льки розвиток людства в≥дбуваЇтьс¤ за сп≥раллю, то знанн¤ з екосестейту час в≥д часу ви¤вл¤ютьс¤ затребуваними: п≥сл¤ виснажливих в≥йн, революц≥й, поваленн¤ пан≥вного клану та державного устрою (ладу) або при докор≥нн≥й зм≥н≥ засад економ≥ки, тобто п≥сл¤ доленосних ≥сторичних под≥й, ¤к≥ людству пост≥йно УдаруЇФ ≤стор≥¤.

«вернемос¤ до ≥стор≥њ виникненн¤ екосестейту. ¬ажко описувати ≥сторичн≥ под≥њ не ≥сторику та не легше писати ≥сторику про економ≥чну безпеку. ћ≥ж тим, час наполегливо потребуЇ висв≥тленн¤ ≥сторичноњ сут≥ ц≥Їњ досить новоњ науки, ¤ка вже подолала фази невизнанн¤ та модност≥ ≥ стаЇ дедал≥ зрозум≥л≥шою дл¤ перес≥чного украњнц¤. ѓњ засади викладаютьс¤ тепер не лише у спец≥альних, а й у загальноосв≥тн≥х вищих навчальних закладах. —права стаЇ загальною, потреба у фах≥вц¤х зростаЇ ≥ сама наука набуваЇ абрис≥в звичайноњ.

як в≥домо, ≥сторична наука спираЇтьс¤ на под≥њ в њхн≥й хронолог≥чн≥й посл≥довност≥. “ому Ї потреба згадати про основн≥ под≥њ, адже час минаЇ ≥ людська пам'¤ть втрачаЇ дедал≥ б≥льше подробиць, ¤к≥ могли б стати або стали визначальними дл¤ виникненн¤ ≥ становленн¤ екосестейту. ƒо реч≥, ≥ нин≥ Ї в≥дом≥ фах≥вц≥, ¤к≥ незадоволен≥ назвою ц≥Їњ науки ≥ мають власн≥, в≥дм≥нн≥ в≥д викладених, погл¤ди. ўоправда, жоден з них не зм≥г до ц≥Їњ пори аргументувати свою незгоду з приводу назви, ¤ка зазвичай маЇ бути стислою ≥ виразною, зрозум≥лою дл¤ б≥льшост≥ людства. Ќин≥ англ≥йська мова Ї найпоширен≥шою у св≥т≥, тому й назва науки походить в≥д англ≥йськоњ Уесоnomic security of stateФ Ч економ≥чна безпека держави, скорочено Ч екосестейт.

Ѕудь-¤ка под≥¤ Ч це д≥¤ людей, ¤ка впливаЇ на стан людини, становище людини ≥, зрештою, людства у св≥т≥. ќтже, ≥стор≥ю створюють люди, ¤к≥ Ї учасниками под≥й. ¬исв≥тленн¤ ≥сторичних под≥й людиною в≥дбиваЇ њњ особисте сприйн¤тт¤ цих под≥й та њхнЇ розум≥нн¤.

ѕочатком створенн¤ засад екосестейту ¤к науки, мабуть, треба вважати под≥њ, що в≥дбулис¤ на ћ≥жнародн≥й виставц≥ у Ќюрнберз≥ 18-21 вересн¤ 1991 р. Ќезалежна ”крањна вперше мала власну експозиц≥ю, на ¤к≥й були представлен≥ л≥керо-гор≥лчан≥ вироби  ињвського та ѕолтавського виробничих об'Їднань. ”часник≥в виставки в≥д ”крањни було четверо:

≈. Ѕлаж≥Ївський (генеральний директор ѕолтавського л≥керо-гор≥лчаного об'Їднанн¤), ё.  олесник та ¬. Ћ¤шенко (в≥дпов≥дно генеральний директор та головний технолог  ињвського л≥керо-гор≥лчаного об'Їднанн¤), а також автор цих р¤дк≥в (на той час Ч заступник генерального директора ћ≥жнародноњ школи б≥знесу У“рансб≥знес- ињвФ ≥ старший науковий сп≥вроб≥тник ≤нституту менеджменту при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни).

Ќаша незалежна крањна ≥снувала менше м≥с¤ц¤ ≥ ми пишалис¤ тим, що представл¤Їмо њњ. “а ви¤вилос¤, що н≥хто з ≥ноземц≥в про нењ нав≥ть не чув (окр≥м рос≥¤н, представлених ф≥рмою У—≥мексФ, експозиц≥ю ¤коњ переважно становили рос≥йськ≥ гор≥лчан≥ вироби та кримськ≥ вина).

Ќа той час ”крањн≥ катастроф≥чне не вистачало твердоњ валюти: –ос≥¤ заморозила ус≥ валютн≥ кошти нашоњ крањни (¤к юридичних, так ≥ ф≥зичних ос≥б), привласнила золотий запас, алмазний фонд колишнього —–—– ≥ вс≥ закордонн≥ коштовност≥ рад¤нськоњ крањни. ¬она диктувала своњ умови, бо виробл¤ла рубл≥, що на той час були Їдиною валютою на ус≥х теренах колишнього –ад¤нського —оюзу.

“ому брати участь у м≥жнародних виставках украњнськ≥ ф≥рми не могли Ч у них ще не було власного запасу твердоњ валюти, а держава не мала можливост≥ њм допомогти.

¬ ”крањн≥ участь у виставц≥ в Ќюрнберз≥ вважали визначною под≥Їю: Уперша ласт≥вкаФ, ¤ка могла спри¤ти надходженню ≥ноземноњ валюти. “ому украњнську експозиц≥ю в≥дв≥дала парламентсько-ур¤дова делегац≥¤.

¬исновки про нашу роботу були викладе-н≥ у допов≥дн≥й записц≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. √оловною стала пропозиц≥¤ Ч надати л≥керо-гор≥лчан≥й галуз≥ пр≥оритетного статусу, щоб заробл¤ти валюту та купувати нов≥ технолог≥њ й обладнанн¤ дл¤ потреб ≥нших галузей народного господарства ”крањни. ќдним з вагомих обгрунтувань було укладенн¤ чотирьох контракт≥в на постачанн¤ гор≥лок У—тарокињвськаФ, УѕолтавськаФ, У онтрактоваФ та насто¤нки У—потикачФ. ƒопов≥дна записка супроводжувалась розрахунками з урахуванн¤м стану св≥тового ринку збуту алкогольних напоњв, ¤к≥ св≥дчили про доц≥льн≥сть розвитку експорту гор≥лки.

—тавленн¤ рос≥¤н до нашоњ експозиц≥њ було принизливим. Ќас обурювало те, що вони представл¤ли кримськ≥ вина ¤к власну продукц≥ю. ƒодавало прикрощ≥в розум≥нн¤ того, що наша крањна ¤к незалежна ще не в≥дбулас¤, вона користувалас¤ валютою, ¤ку виробл¤ла –ос≥¤ ≥ ¤ку не визнавали у св≥т≥. ќтже, ”крањна була крањною без валюти.

Ѕули й вт≥шн≥ висновки. ѕо-перше, украњнська продукц≥¤ користувалас¤ попитом; по-друге, значна к≥льк≥сть ф≥рм-учасник≥в виставки зац≥кавилас¤ нашою продукц≥Їю ≥ украњнськими ринками, а украњнськ≥й держав≥ така реклама й участь у виставц≥ н≥чого не коштували Ч н≥мц≥ сам≥ оплатили все.

«ародилас¤ над≥¤ перетворити ”крањну на знану та визнану в ™вроп≥ й у св≥т≥ крањну. ћи ще не знали справжнього стану справ: про енергетичну залежн≥сть в≥д –ос≥њ, про сировинну залежн≥сть в≥д крањн ÷ентральноњ јз≥њ, не думали про велик≥ труднощ≥ ≥ економ≥чну кризу, одним з чинник≥в ¤коњ були ус≥ перел≥чен≥ б≥ди незалежноњ ”крањни. ѕроте перший ковток свободи сподобавс¤, а повед≥нка рос≥¤н додала розум≥нн¤ необх≥дност≥ шукати засоби ≥ заходи, ¤к≥ допомогли б позбутис¤ жорстких об≥йм≥в Устаршого братаФ.

Ќаприк≥нц≥ вересн¤ 1991 р. розпочалас¤ робота над формуванн¤м засад економ≥чноњ безпеки незалежноњ ”крањни, напружений пошук розробок, ¤ких (¤к з'¤сували згодом) ще не було. ќднак було багато знах≥док, що стосувалис¤ новоњ на той час науки про м≥жнародну економ≥чну безпеку. Ќа той час њњ ще не вважали наукою Ч вона розгл¤далас¤ лише ¤к один ≥з напр¤мк≥в забезпеченн¤ безпеки.

ѕроблемами м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки св≥т почав перейматис¤ через енергетичн≥ кризи, ¤к≥ виникли п≥сл¤ ультиматуму, пред'¤вленого крањнами-постачальниками розвиненим крањнам у 1973 р. ѕрипиненн¤ постачанн¤ енергонос≥њв стало причиною великих збитк≥в ≥ загальмувало розвиток економ≥ки Усильних цього св≥туФ (—Ўј, крањн ™вропи та япон≥њ). ÷е спонукало останн≥х до пошук≥в шл¤х≥в вир≥шенн¤ проблеми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки з метою уникненн¤ у подальших взаЇминах м≥ж крањнами застосуванн¤ под≥бних д≥й та створенн¤ можливостей подоланн¤ њхн≥х насл≥дк≥в. —права в тому, що звичн≥ в≥йськов≥ погрози не спрацьовували: володар≥ родовищ попередили, що в раз≥ в≥йськового втручанн¤ п≥дпал¤ть та п≥д≥рвуть родовища. ÷е призвело б до всесв≥тньоњ еколог≥чноњ катастрофи. “ому переважаючими стали економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ засоби впливу. ƒо роботи були залучен≥ пров≥дн≥ вчен≥ св≥ту, ¤к≥ й заклали п≥дгрунт¤ новоњ науки про м≥жнародну економ≥чну безпеку.

Ќаступна енергетична криза 1979 р. вже не спричинила значних збитк≥в. ¬чен≥ розробили механ≥зми подоланн¤ таких криз. ѕроте њхн≥ розробки будувалис¤ на засадах глобал≥зац≥њ, ¤к≥ нехтували нац≥ональними | економ≥чними ≥нтересами держав, закликали в≥дмовитис¤ в≥д Унац≥онального егоњзмуФ в ≥м'¤ забезпеченн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки. ≤ лише у 1991 р. п≥сл¤ розпаду —–—– та Усоц≥ал≥стичного таборуФ виникла потреба у започаткуванн≥ новоњ науки про економ≥чну безпеку держави.

¬ ”крањн≥ роботи над ц≥Їю проблемою розпочалис¤ ран≥ше, оск≥льки саме наша держава потерпала в≥д найб≥льшого економ≥чного тиску з погрозами припиненн¤ постачанн¤ енергонос≥њв. ÷ей процес в≥дбиваЇ хронолог≥¤ оприлюднених праць. ѕерша допов≥дь була виголошена на конференц≥њ У”крањна- итай:

шл¤хи сп≥вроб≥тництваФ [«]. ѕерш≥ украњнськ≥ роботи датован≥ 1993 та початком 1994 р. [4; 5], а рос≥йськ≥ почали виходити наприк≥нц≥ 1994 та на початку 1995 р. [6; 7; 8; 9]. ќтже, пр≥оритет у ц≥й галуз≥ належить ”крањн≥, то ж ≥ викладенн¤ ≥стор≥њ виникненн¤ екосестейту розпочнемо з роб≥т украњнських фах≥вц≥в.

Уѕершою ласт≥вкоюФ серед книжкових видань (не лише в ”крањн≥ та в крањнах —Ќƒ) був п≥дручник, виданий у перш≥й половин≥ 1994 р. [10].

Ѕ≥л¤ виток≥в новоњ науки, завд¤ки ¤ким ”крањна започаткувала њњ розвиток, були професори Ѕ.  равченко (1946 р.н.) та ¬. —в≥нц≥цький (1937 р.н.), що перебували тод≥ на посадах сп≥вдиректор≥в ≤нституту державного управл≥нн¤ ≥ самовр¤дуванн¤ при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни, перший генерал арм≥њ незалежноњ ”крањн≥ ™. ћарчук (1941 р.н.), ¤кий був тод≥ головою —лужби безпеки ”крањни, та член-кореспондент јкадем≥њ наук ”крањни, перший директор Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень, доктор економ≥чних наук, професор —. ѕирожков (1948 р.н.). —аме вони засв≥тили Узелене св≥тлоФ дл¤ розробки та виданн¤ першого п≥дручника, а пот≥м в≥дстоювали право на ≥снуванн¤ екосестейту ¤к науки.

ƒо основоположник≥в новоњ науки сл≥д в≥днести також ё. ѕетроченка (1952 р.н.), ¤кий ще у 1994 р. першим серед державних службовц≥в почав працювати над створенн¤м системи забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни. —аме в≥н започаткував систему критичних обмежень, що м≥стила њх значенн¤, ≥ розпочав формуванн¤ (в јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ”крањни) п≥дрозд≥лу, ¤кий займавс¤ питанн¤ми економ≥чноњ безпеки.

Ќайпом≥тн≥шим серед кер≥вник≥в цього п≥дрозд≥лу був кандидат економ≥чних наук —. ¬оронцов (1960 р.н.), ¤кий наполегливо розробл¤в проект —тратег≥њ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни до 2005 р. (було подано 11 вар≥ант≥в проекту), домагавс¤ створенн¤ —истеми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни, зробив спробу орган≥зувати всеукрањнську систему захисту економ≥чноњ безпеки через розробку та впровадженн¤ в≥дпов≥дноњ ≤нструкц≥њ –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни (–ЌЅќ”). ¬≥н вс≥л¤ко п≥дтримував науков≥ розробки у царин≥ економ≥чноњ безпеки. —аме його ≥дею покладено у п≥дірунт¤ розробки редуктора економ≥чноњ безпеки (в л≥тератур≥ Ч редуктор —. ¬оронцова [11]).

 ерував роботами у той час перший заступник секретар¤ –ЌЅќ” генерал-полковник ¬. –адченко (1948 р.н.). «годом в≥дд≥л економ≥чноњ безпеки очолив доктор економ≥чних наук, професор, «аслужений д≥¤ч науки ≥ техн≥ки ”крањни ћ. ™рмошенко (1942 р.н.), автор монограф≥њ з ф≥нансовоњ безпеки держави [12], а ”правл≥нн¤ Ч доктор економ≥чних наук, професор Ћ. ћ≥н≥н (1946 р.н.), людина творча ≥ толерантна. ”правл≥нн¤ значно розширило обс¤г виконаних роб≥т, пол≥пшилась ¤к≥сть њх-нього виконанн¤. јле п≥сл¤ його переходу на роботу у березн≥ 2001 р. до –ахунковоњ палати, в≥дд≥л розпавс¤, перейшли на ≥ншу роботу ћ. ™рмошенко ≥ —. ¬оронцов. ‘актично робота над розробкою теоретичних засад та практичного забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни в межах –ЌЅќ” загальмувалась. јмб≥ц≥њ новоприбулих кер≥вник≥в переважили потреби крањни та науки...

ѕроте робота продовжувалась ≥ поза межами –ЌЅќ”. ¬иокремились л≥дери. «окрема, кандидат економ≥чних наук я. ∆ал≥ло (1970 р.н.), ¤кий тривалий час очолюЇ в≥дд≥л соц≥ально-економ≥чноњ стратег≥њ та економ≥чноњ безпеки Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень (Ќ≤—ƒ). ¬≥н започаткував систематичн≥ Укругл≥ столиФ, на ¤ких розгл¤даютьс¤ найактуальн≥ш≥ проблеми забезпеченн¤ безпеки ”крањни. јвтор значноњ к≥лькост≥ статей та монограф≥њ [≤«], ентуз≥аст розвитку науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, головний редактор щотижневика УЁкономика: тенденции неделиФ, президент ÷ентру антикризових досл≥джень, я. ∆ал≥ло став УдвигуномФ прогресу у царин≥ екосестейту. —аме завд¤ки його зусилл¤м к≥лька рок≥в посп≥ль вчен≥ та високопосадовц≥ систематично обм≥нюютьс¤ думками з приводу шл¤х≥в подоланн¤ економ≥чних труднощ≥в ≥ надають своњ пропозиц≥њ кер≥вникам держави.

” розробц≥ засад новоњ науки найпом≥тн≥ший внесок зробив ¬. ћунт≥¤н (1960 р.н.), професор, генерал-майор, доктор економ≥чних наук. …ого монограф≥¤ [14] розкриваЇ нове у¤вленн¤ про роль мисленн¤ у забезпеченн≥ безпеки. ћислеформи та мислетехнолог≥њ забезпеченн¤ безпеки, ¤к доводить автор, впливають ≥ на саму людину, ≥ на соц≥ум (сусп≥льство). —аме думка створюЇ та усуваЇ безпеку. јвтор пропонуЇ через усв≥домленн¤ цього вир≥шувати проблеми забезпеченн¤ безпеки. У—ьогодн≥ необх≥дне максимальне включенн¤ до сучасноњ структури безпеки ресурс≥в мислед≥¤льност≥, вих≥д на нов≥ мислепрактики ≥ нов≥ мислетехнолог≥њ, на вищий р≥вень реал≥й безпекиФ Ч пише в≥н. јвтор б монограф≥й (одна з ¤ких видана украњнською та англ≥йською мовами), багатьох статей у наукових виданн¤х та ретельно п≥дготовлених допов≥дей на м≥жнародних ≥ украњнських конференц≥¤х Ч ¬. ћунт≥¤н Ї першим в≥йськовим вченим-економ≥стом, що водночас об≥ймаЇ висок≥ посади (начальника √оловного економ≥чного управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, пом≥чника ћ≥н≥стра оборони ”крањни) та пл≥дно працюЇ над наукою про вир≥шенн¤ проблем безпеки ”крањни. ¬≥н Ч видатний украњнський вчений, один з небагатьох, визнаних за кордоном. ѕроцитуЇмо: Уƒиплом про присвоЇнн¤ вищоо м≥жнародного званн¤ ≥ золота медаль У«асновник наукового напр¤мкуФ вручен≥ пом≥чников≥ ћ≥н≥стра оборони ”крањни, доктору економ≥чних наук, професору, генерал-майору ¬алер≥ю ћунт≥¤нуФ. “аким чином ћ≥жнародна академ≥¤ ≥нформатизац≥њ, ¤ка маЇ √енеральний консультативний статус ќќЌ, ≥ ¬сесв≥тн≥й ≥нформац≥олог≥чний парламент в≥дзначили в≥дкритт¤ украњнським в≥йськовим ученим нового наукового напр¤мку Ч У≤нформац≥олог≥чна економ≥ка Ч основа гармон≥йного розвитку св≥товоњ сп≥льнотиФ. ”крањнський вчений запропонував застосувати ≥нформац≥олог≥чний п≥дх≥д ¤к фундаментальну основу економ≥чноњ модел≥ вр¤туванн¤ планети в≥д глобальноњ кризиФ [15].

ѕершою (за часом виданн¤ в ”крањн≥) з монограф≥й була робота ¬. Ўлемка (1955 р.н.) та ≤. Ѕ≥нька (1952 р.н.) [16], у ¤к≥й автори назвали себе першими у поданн≥ екосестейту, навели великий статистичний матер≥ал та перел≥к нац≥ональних економ≥чних ≥нтерес≥в ≥ загроз економ≥чн≥й безпец≥ ”крањни. ¬они також запропонували математичний апарат, побудований на експертних оц≥нках та визначенн≥ оц≥нки ступен¤ впливу найнебезпечн≥ших загроз на стан економ≥чноњ безпеки ”крањни. ¬. Ўлемко Ч народний депутат ¬ерховноњ –ади ”крањни 12-го скликанн¤, маг≥стр державного управл≥нн¤, ≤. Ѕ≥нько - доктор ф≥лософських наук, на той час Ч зав≥дувач в≥дд≥лом Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень.

—еред найц≥кав≥ших досл≥дник≥в та розробник≥в екосестейту все ж варто назвати я. ∆ал≥ла, автора значноњ к≥лькост≥ оприлюднених теоретичних матер≥ал≥в, ≥н≥ц≥атора та орган≥затора використанн¤ метод≥в крементац≥њ (актив≥зац≥њ творчого мисленн¤), сер≥њ Укруглих стол≥вФ та виданн¤ зб≥рника [17]), фах≥вц¤, що зум≥в об'Їднати молоду поросль украњнськоњ науки навколо щотижневика УЁкономика: тенденции неделиФ (до складу редколег≥њ, кр≥м нього, вход¤ть в≥дом≥ фах≥вц≥ з питань безпеки ј. —менковський (–ЌЅќ”), ќ. √риневич ≥ —. янишевський (÷ентр антикризових досл≥джень) та Ћ.  овальська (”Ќ≤јЌ). “ижневик розробл¤Ї ≥ подаЇ анал≥тичн≥ огл¤ди. я. ∆ал≥ло Ч один з кращих фах≥вц≥в з економ≥чноњ безпеки на теренах —Ќƒ, автор великоњ к≥лькост≥ ≥нновац≥йних допов≥дей на наукових ≥ науково-практичних м≥жнародних та в≥тчизн¤них конференц≥¤х ≥ сем≥нарах. …ого статт≥ надрукован≥ майже в ус≥х найпрестижн≥ших журналах ”крањни. ≤н≥ц≥ативний, наполегливий, енерг≥йний досл≥дник Ї найб≥льшою над≥Їю ”крањни у сфер≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки.

—уттЇвий внесок у розвиток науки про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки зробив автор значноњ к≥лькост≥ статей та монограф≥њ [18] Ѕ. √убський (1964 р.н.), доктор економ≥чних наук, народний депутат ¬ерховноњ –ади ”крањни, в≥домий банк≥р ≥ п≥дприЇмець. ќриг≥нально ≥нтерпретуючи рос≥йський п≥дх≥д до забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, в≥н удосконалив його та використав (з урахуванн¤м специф≥ки ”крањни) дл¤ розробки засад методолог≥њ.

≈коном≥чна безпека держави Ч система, ¤ка складаЇтьс¤ з низки п≥дсистем, в тому числ≥ п≥дсистеми ф≥нансовоњ безпеки держави. Ќайвагом≥ший внесок у розвиток наукових засад саме ц≥Їњ п≥дсистеми зробили доктор економ≥чних наук ќ. Ѕарановський (1952 р.н.), автор монограф≥њ [19] (колишн≥й сп≥вроб≥тник –ЌЅќ”), та доктор економ≥чних наук, «аслужений д≥¤ч науки ≥ техн≥ки ”крањни, професор ћ. ™рмошенко, автор ц≥лоњ низки статей у пров≥дних наукових журналах ”крањни ≥ згаданоњ ран≥ше монограф≥њ [12] (колишн≥й зав≥дувач в≥дд≥лу –ЌЅќ”).

 

ѕродовженн¤ >>

 

1. ѕастернак-“аранушенко ƒ. Ёкономическое управление и историческа¤ перспектива дл¤ ”краины // ‘инансова¤ ”краина.Ч 1995.Ч 26 сент¤бр¤.- —. 6, 7.

2. ѕастернак-“аранушенко ƒ. “ри типа управлений и перспективы политических партий в ”краине // ѕ≥дтекст. - 1996.- є5 (9).- —. 35-38.

3. ѕастернак-“аранушенко √., ѕастернак-“аранушенко ƒ,. ≈коном≥чна безпека ”крањни. ¬заЇмод≥¤ з  итаЇм ¤к фактор стаб≥л≥зац≥њ / ћатер≥али конференц≥њ У”крањна- итай: шл¤хи сп≥вроб≥тництваФ ( ињв, серпень-вересень 1993). -  :. ћѕѕ У≤Ќ“≈ЋФ, 1994. - —. 53-57.

4. –евенко ј. ѕроблеми формуванн¤ нац≥ональноњ економ≥чноњ безпеки ”крањни // ≈коном≥ка ”крањни,- 1993.- є11.- —. 15-22.

5. ѕастернак-“аранушенко √. ≈коном≥чна та нац≥ональна безпека ”крањни // ≈коном≥ка ”крањни. - 1994.- є2.- —. 51-56.

6. јбалкин Ћ. Ёкономическа¤ безопасность –оссии: угрозы и их отражение // ¬опросы зкономики. - 1994.- є12. - —. 4-13.

7. —амсонов  . Ёлементы концепции зкономической безопасности // ¬опросы экономики. - 1994. - є12. - —. 14-24.

8. —енчагов ¬. ќ сущности и основах стратегии экономической безопасности –оссии // ¬опросы экономики. - 1995.- є1.- —. 97-106.

9. ѕороховский ј. –осси¤ и совеременный мир //¬опросы экономики. - 1995. - є1. - —. 127-134.

10. ѕастернак-“аранушенко √. ≈коном≥чна безпека держави. ѕ≥дручник дл¤ тих, хто навчаЇтьс¤ за фахом У—лужбовець державного управл≥нн¤Ф /«а ред. професора Ѕогдана  равченка. Ч  .: ≤нститут державного управл≥нн¤ ≥ самовр¤дуванн¤ при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни, 1994.

11. ѕастернак-“аранушенко √. ” кол≥ економ≥чних небезпек // ¬≥сник ЌјЌ ”крањни.Ч 2000/8. - —. 29-34.

12. ™рмошенко ћ. ‘≥нансова безпека держави: нац≥ональн≥ ≥нтереси, реальн≥ загрози, стратег≥¤ забезпеченн¤. Ч  .:  ињв. нац. торг.-екон. ун-т, 2001.

13. ∆ал≥ло я. ≈коном≥чна стратег≥¤ держави у нестаб≥льних економ≥чних системах. Ч  .: Ќ≤—ƒ, 1998.

14. ћунт≥¤н ¬. ≈коном≥чна безпека ”крањни. Ч  .: ¬ид-во  ¬≤÷, 1999.

15. ≤нформац≥¤ У”р¤дового кур'ЇраФ. «олота медаль ученому // ”р¤довий кур'Їр. - 2001.-5 жовтн¤. - —. 8.

16. Ўлемко ¬., Ѕ≥нько ≤. ≈коном≥чна безпека ”крањни: сутн≥сть ≥ напр¤мки забезпеченн¤. Ч  .: Ќ≤—ƒ, 1997.

17. Ѕезпека економ≥чних трансформац≥й (Ѕезпека економ≥чних трансформац≥й: 36. матер≥ал≥в Укруглого столуФ / «а ред. я. ј. ∆ал≥ло. -  .: Ќ≤—ƒ, УјльтернативаФ, 2000.

18. √убський Ѕ. ≈коном≥чна безпека ”крањни: методолог≥¤ вим≥ру, стан ≥ стратег≥¤ забезпеченн¤. -  ., 2001.

 

√.ј. ѕастернак-“аранушенко

—тать¤ поступила в редакцию 20.03.2002.

"јктуальн≥ проблеми економ≥ки"

є4, 2002

<<√лавна¤..1..2..3..4..ƒалее>