‘≥лософ≥¤ економ≥чноњ науки ” XXI ст. людство вступило, маючи нову у¤ву про навколишнЇ середовище та про своЇ м≥сце в ньому. якими вони Ї? ѕро це йдетьс¤ у подан≥й статт≥.
ƒо написанн¤ статт≥ спонукало оприлюдненн¤ у журнал≥ результат≥в досл≥джень, проведених —. ј. ™рох≥ним [1|. ” публ≥кац≥њ значна увага в≥дводитьс¤ анал≥зу марксистсько-лен≥нськоњ ф≥лософ≥њ (≥ вона на те заслуговуЇ), проте, на наш погл¤д, не досить ч≥тко подано у¤вленн¤ про стан науковоњ думки у царин≥ ф≥лософ≥њ, з ¤кою людство ув≥йшло у XXI ст. ≤ хоча автор досл≥дженн¤ наводить шерег ц≥кавих ≥дей та пропозиц≥й, певноњ ¤сност≥, на наш погл¤д потребуЇ розум≥нн¤ св≥ту та ≥снуванн¤ в ньому. “ому запропонована статт¤ пропонуЇтьс¤ ¤к продовженн¤ обговоренн¤ засад ф≥лософ≥њ сьогоденн¤. ‘ундаментальн≥сть: закони, наука, досл≥дженн¤ Ѕудь-¤ка кап≥тальна буд≥вл¤ розпочинаЇтьс¤ з фундаменту, ¤кий треба закладати найретельн≥ше, адже саме його м≥цн≥сть Ї головною запорукою тривалого та доц≥льного ≥снуванн¤ споруди. « того й почнемо, робл¤чи спроби переосмислити засади св≥тогл¤ду та ф≥лософ≥њ з позиц≥й сьогоденн¤. Ћюдина ≥ людство обережно ставл¤тьс¤ до нового, оск≥льки нове потребуЇ витрачанн¤ додаткових ресурс≥в. јле п≥знанн¤ нового Ї необх≥дним Ч без нього не можливе просуванн¤ вперед. ≤ не лише у звичних, побутових речах, але й того, що стосуЇтьс¤ фундаментальних основ Ч св≥тогл¤ду Ќайголовн≥шою ≥з засад св≥тогл¤ду, на наш погл¤д, Ї розум≥нн¤ того, що усе у св≥т≥ в≥дносне ≥ базуЇтьс¤ на домовленост¤х. “обто, перш н≥ж шукати, треба знати, що ≥ за ¤ких умов шукати. ј дл¤ того треба встановити порогов≥ Унул≥Ф, ¤к≥ визначали б пон¤тт¤ та меж≥ њхнього використанн¤. ўо ж розум≥ти п≥д пон¤тт¤м УфундаментальнеФ? ѕриродно, те, що вкладаЇтьс¤ у фундамент, тобто в основу, ¤ка вважаЇтьс¤ незм≥нною ≥ непохитною, бо Ї п≥дірунт¤м дл¤ ус≥х ≥нших пошук≥в ≥ пон¤ть. Ћюдство за основу обрало закони та законом≥рност≥, що Ї природними, тобто ≥снують у ѕрирод≥ незалежно в≥д людини ≥ людства. ƒо таких в≥днесен≥: закон збереженн¤, в≥дкритий ћ. Ћомоносовим [2]; теор≥¤ в≥дносност≥, сформульована ј. ≈йнштейном [3, 961]; закон т¤ж≥нн¤, в≥дкритий ≤. Ќьютоном [3, 254]; пер≥одичний закон-таблиц¤ ƒ. ћенделЇЇва [4]; пон¤тт¤ дискретност≥ та безперервност≥ часу, сформульоване ≤. Ќьютоном [5], основн≥ закони марксистсько-лен≥нськоњ ф≥лософ≥њ (3, 391] та де¤к≥ ≥нш≥. ќтже, фундаментальна наука Ч це закони ≥ законом≥рност≥ природи, ¤к≥ людство визнало ≥ використовуЇ дл¤ подальшого розвитку науки ≥ сусп≥льства. ѓњ засади вважаютьс¤ доведеними ≥ базовими дл¤ ус≥х ≥нших досл≥джень ≥ знах≥док. Ќаступною домовлен≥стю маЇ бути визначенн¤ ф≥лософ≥њ, ¤ку вважають Умат≥р'ю ус≥х наукФ. „ому? “ому, що вона будуЇтьс¤ на осмисленн≥ ус≥х новац≥й з використанн¤м розроблених у њњ межах технолог≥њ досл≥джень ≥ правил формуванн¤ результат≥в, а також основних категор≥й (пон¤ть) та визначальних закон≥в природи ≥ сусп≥льства (зокрема, закону Їдност≥ ≥ боротьби протилежностей, закону переходу к≥лькост≥ у ¤к≥сть, закону запереченн¤ запереченн¤ та ≥н.). ќднак кожна наука, за визначенн¤м ф≥лософ≥њ, повинна мати власну, так би мовити, локальну, ф≥лософ≥ю, ¤ка визначаЇ њњ мету, основн≥ пон¤тт¤, закони та законом≥рност≥, тезаурус, методи ≥ прийоми та методики проведенн¤ й оц≥нки результат≥в досл≥джень, зв'¤зок з ≥ншими науками. «робимо пром≥жний висновок. ‘ундаментальними вважаютьс¤ науки, закони та досл≥дженн¤, ¤к≥ становл¤ть основу дл¤ ≥нших досл≥джень ≥ не потребують доведенн¤ тому, що вони Ї загально визнаними. ќднак кожна з наук кореспондуЇтьс¤ насамперед ≥з св≥тогл¤дом, визнаним та пан≥вним на час њњ заснуванн¤. —в≥тогл¤д визначаЇ пон¤тт¤ про навколишн≥й св≥т та про м≥сце людини ≥ людства у цьому св≥т≥. ‘≥лософ≥¤ економ≥ки (у подальшому Ч ф≥лоен) не Ї вин¤тком, тому з цього ≥ розпочнемо. —в≥тогл¤д сучасноњ людини –озум≥нн¤ навколишнього св≥ту набуло новоњ основи. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередн≥х покол≥нь, ¤к≥ вважали, що усе в св≥т≥ Ї матер≥Їю, а св≥дом≥сть Ч властив≥стю матер≥њ, сучасники довели, що св≥т складаЇтьс¤ з найр≥зноман≥тн≥ших форм енерг≥њ (св≥дом≥сть також Ї формою енерг≥њ), а все, що в≥дбуваЇтьс¤ у св≥т≥ Ч це процеси перетворень одних форм енерг≥й у ≥нш≥ форми. √оловною ж метою усього у св≥т≥ Ї продовженн¤ часу власного ≥снуванн¤ в певних межах зм≥н. якщо усе в св≥т≥ Ч енерг≥¤, то ¤к њњ визначити? ≈нерг≥¤ Ч це можлив≥сть зм≥нюватис¤ ≥ зм≥нювати. јдже св≥т перебуваЇ у безперервному процес≥ зм≥н. “ож, зазначена здатн≥сть Ї вим≥ром ≥снуванн¤ ≥ можливостей кожноњ з форм енерг≥њ. ќск≥льки ж перетворенн¤ безк≥нечн≥, бо м≥ж найб≥льшим ≥ найменшим у св≥т≥ ≥снують переходи (це Ч перша в≥дм≥нн≥сть в≥д марксистсько-лен≥нськоњ ф≥лософ≥њ, ¤ка визнавала лише одне спр¤муванн¤: в≥д зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ до п≥двищенн¤ ¤кост≥ до того ж через революц≥йн≥ перетворенн¤, енергетична ф≥лософ≥¤ вважаЇ, що ≥снують переходи ¤к у зазначеному, так ≥ у зворотному напр¤мках, тобто в≥д ¤кост≥ до к≥лькост≥), то св≥т також Ї неск≥нченим. „и ж в≥дкидають нов≥ у¤вленн¤ попередню матер≥ал≥стичну ф≥лософ≥ю? ∆одним чином, вони лише њњ вдосконалюють з урахуванн¤м сучасних можливостей людського ≥нтелекту. Ѕ≥льше того, основн≥ закони та визначенн¤ матер≥ал≥стичноњ ф≥лософ≥њ Ї ≥ п≥двалинами новоњ енергетичноњ ф≥лософ≥њ. ќднак Ї й певн≥ в≥дм≥нност≥. Ќова ф≥лософ≥¤ вважаЇ св≥т завжди орган≥зованим, а визначенн¤м його впор¤дкованост≥ Ї обмеженн¤, умовно встановлен≥ людством. ЌемаЇ н≥¤кого хаосу, Ї ц≥леспр¤мован≥ перетворенн¤, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ за певними законами перетворень. ≤ хоча людство ще не в≥дкрило дл¤ себе ус≥ ц≥ закони, проте це не може бути п≥дставою дл¤ того, щоб в≥дкидати факт њхнього ≥снуванн¤. ¬≥дтак зм≥нюЇтьс¤ пон¤тт¤ про випадков≥сть, ¤ка ≥снуЇ лише в у¤в≥ людини чи людства, що не знають або не розум≥ють ≥снуючоњ законом≥рност≥ (а част≥ше ≥ не вол≥ють знати, тому що це вимагаЇ додаткових зусиль). ‘ормою орган≥зац≥њ енерг≥њ Ї система, що складаЇтьс¤ з елемент≥в, ¤к≥ також Ї системами, але з меншим енергетичним наповненн¤м. “ут доречно згадати про закон збереженн¤, зг≥дно з ¤ким сумарна енерг≥¤ замкненоњ системи Ї пост≥йною [2]. ќск≥льки ж замкнен≥сть чи в≥дкрит≥сть системи Ї умовною [6] (адже св≥т можна розгл¤дати ¤к Їдине ц≥ле ≥ тод≥ ус≥ системи в ньому будуть в≥дкритими), вважаЇтьс¤, що будь-¤ка система маЇ обмежену к≥льк≥сть енерг≥њ. јдже в такому раз≥ не буде Узовн≥шньогоФ та Увнутр≥шньогоФ ≥, в≥дтак, кожна з новоутворених форм отримуЇ св≥й енергетичний ресурс, ¤кий називають УжиттЇвим ресурсом формиФ, за рахунок зменшенн¤ життЇвого ресурсу ус≥х ≥нших форм, ≥снуючих на момент њњ утворенн¤. „ерез це разом з народженн¤м нова форма зазнаЇ водночас ≥ несприйн¤тт¤ њњ ус≥ма ≥ншими формами, вступаючи таким чином з ними у протир≥чч¤, назван≥ Употенц≥йними конфл≥ктамиФ [7]). —истема, об'Їднуючи ресурси ус≥х њњ елемент≥в, займаЇ м≥сце у ≥Їрарх≥њ систем в≥дпов≥дно до розм≥ру сумарного життЇвого ресурсу. ѕри цьому метою об'Їднанн¤ елемент≥в у систему Ї бажанн¤ дос¤гти загальноњ мети -продовжити час свого ≥снуванн¤. —истема ≥снуЇ завд¤ки дотриманню њњ елементами певних принцип≥в (правил) повед≥нки, що Ї руш≥Їм зм≥н. јдже кожний з елемент≥в вол≥Ї мати ¤комога б≥льше ступен≥в свободи ≥ у ньому пост≥йно в≥дбуваЇтьс¤ протисто¤нн¤ м≥ж бажанн¤м зв≥льнитис¤ в≥д необх≥дност≥ дотримуватис¤ принцип≥в та потребою подовжити час свого ≥снуванн¤ (завд¤ки перебуванню у систем≥). ѕеревага першого бажанн¤ призводить до руйнац≥њ системи ≥ створенн¤ двох нових систем: одн≥Їњ - утвореноњ тими елементами, що залишилис¤ у систем≥, другоњ, - до ¤коњ в≥дразу потрапл¤Ї елемент, що вив≥льнивс¤. ќтже, в≥льними елементи не бувають (¤кщо не встановлен≥ ¤к≥сь додатков≥ умови-обмеженн¤) 181. ўо ж спонукаЇ кожну з форм енерг≥њ до зм≥н? ƒвигуном зм≥н, що в≥дбуваютьс¤ у св≥т≥, Ї на¤вн≥сть р≥зниц≥. ≤ чим б≥льшою Ї ц¤ р≥зниц¤, тим динам≥чн≥ш≥ ≥ суттЇв≥ш≥ зм≥ни. ћеж≥ визначаЇ ѕрирода (або, ¤к њњ визначили марксисти-лен≥нц≥, Уколесо ≤стор≥њФ). «асади ф≥лософ≥њ економ≥ки ѕол≥тологи полюбл¤ють висл≥в Ћен≥на: У≈коном≥ка Ч це концентрована пол≥тикаФ. јле вони не завжди св≥дом≥ того, ¤кий сенс криЇтьс¤ у цьому вислов≥. ј ¤кби розум≥ли, то визнали б, що у суперечц≥ м≥ж ¤йцем та куркою Ї переможець. јдже виходить, що первинною Ї економ≥ка, а пол≥тика Ч вторинною, про це багато раз≥в писали класики марксизму-лен≥н≥зму. ќднак, наприк≥нц≥ ≥снуванн¤ соц≥ал≥стичних крањн слова класик≥в доходили до кишен≥, а не до розуму ≥ серц¤ ≥ вони сприймалис¤ ¤к гасла: треба виголошувати, то виголосимо, не замислюючись над суттю. ћ≥ж тим йдетьс¤ про роль економ≥ки у житт≥ людства, ¤ка за часом отримала назву У≥стор≥¤Ф (У≥сторичний процесФ). Ќав≥ть заповз¤т≥ атењсти-б≥льшовики наголошували на тому, що Уколесо ≥стор≥њ зупинити неможливоФ. “обто визнавали певну задан≥сть под≥й, що мають в≥дбутис¤. ≤ визначальним у процес≥ формуванн¤ майбутт¤ завжди було економ≥чне п≥дгрунт¤. —аме воно формувало повед≥нку людей, спр¤мовуючи ус≥ њхн≥ д≥њ в певне р≥чище. ∆одна в≥йна або криза ≥ншого гатунку не виникла б, ¤кби њњ учасник≥в до того заздалег≥дь не налаштували економ≥чн≥ умови. “аку незвичну роль економ≥ки ¤к випереджувального творител¤ ≥стор≥њ розгл¤даЇ та вивчаЇ нова наука У‘≥лософ≥¤ економ≥киФ (скорочено Уф≥лоенФ). ƒл¤ перес≥чного громад¤нина ц¤ наука не дуже зрозум≥ла (≥ ще менше - потр≥бна), тому що в≥н живе власним житт¤м, у своЇму св≥т≥, ≥ те, що в≥дбуваЇтьс¤ поза цим св≥том, його майже не ц≥кавить. як, скаж≥мо, пов≥нь в јвстрал≥њ зач≥паЇ мешканц¤ ѕод≥лл¤ або землетрус в “уреччин≥ б≥дкаЇ чукчу). ќднак служби безпеки повинн≥ безперервно працювати над створенн¤м захисту ¬≥дтак нове не може бути њм байдужим: ф≥лоен чи синергетика [19] або ф≥лософ≥¤ нестаб≥льност≥ [18] ≥ квал≥джметр≥¤ [20]. Ќаприклад, ф≥лософ≥¤ нестаб≥льност≥ стверджуЇ, що Ї так зван≥ зони б≥фуркац≥њ, у ¤ких формальна лог≥ка не д≥Ї. Ќатом≥сть фах≥вц≥ з екосестейту довели Ч св≥т побудований на дискретност≥ ≥ в≥д того м≥ж под≥¤ми, управл≥нськими р≥шенн¤ми ≥ њх-н≥м виконанн¤м та ус≥м, що в≥дбуваЇтьс¤ у св≥т≥, Ї прогалини. “ому сл≥д шукати р≥шенн¤, ¤к≥ б давали змогу перекривати ц≥ прогалини, створювати б≥льш-менш суц≥льне поле безпеки. ‘≥лософ≥¤ економ≥ки ¤к наукове баченн¤ маЇ певну початкову фазу. ƒов≥дка. ‘≥лоен маЇ власну ≥стор≥ю розвитку, початок ¤коњ в≥днос¤ть до середини 90-х рок≥в XIX ст., але особливого розвитку вона набула на початку XX ст. п≥д назвою Уеконом≥чний матер≥ал≥змФ. Ѕ≥льшовики розгл¤дали њњ ¤к р≥зновид рев≥з≥он≥зму ≥ п≥ддавали острак≥зму: У≈коном≥чний матер≥ал≥зм, вульгарне, механ≥стичне розум≥нн¤ ≥стор≥њ, що розгл¤даЇ ≥сторичний процес ¤к результат автоматичноњ д≥њ економ≥чних закон≥в ≥ в≥дкидаЇ або принижуЇ роль людей чи пол≥тичних ≥нституц≥й у розвитку сусп≥льства. ≈коном≥чний матер≥ал≥зм виник ¤к рев≥з≥¤ та перекручуванн¤ ≥сторичного матер≥ал≥зму. ѕредставниками його у –ос≥њ були Улегальн≥ марксистиФ, Уеконом≥стиФ [12]. «азначимо, що ц¤ теч≥¤ не сприймалас¤ ≥деологами рад¤нських час≥в в≥д початку до к≥нц¤ рад¤нськоњ влади, про що св≥дчить визначенн¤, дане через 39 рок≥в п≥сл¤ наведеного ран≥ше: У≈коном≥чний матер≥ал≥зм (економ≥чний детерм≥н≥зм), одноб≥чне, схематичне розум≥нн¤ ≥стор≥њ, за ¤ким Їдиною силою сусп≥льного розвитку Ї економ≥ка, що зведена до виробничих сил, з нењ безпосередньо вивод¤тьс¤ ус≥ культурно ≥деолог≥чн≥ ¤вища, при цьому принижуЇтьс¤ роль д≥¤льност≥ людей, пол≥тики, класовоњ боротьби, ≥деолог≥њФ [≤«]. ƒо ц≥Їњ науковоњ теч≥њ рад¤нський оф≥ц≥оз в≥дносив таких видатних вчених, ¤к ѕ. Ѕ. —труве, ћ. ≤. “уган-Ѕарановський, ћ. ќ. Ѕерд¤Їв. —. ћ. Ѕулгаков. Ќесприйн¤тт¤ ірунтувалос¤ на тому, що б≥льшовики ≥накше не могли сприймати науку, ¤ка стверджувала, що людина Ї пере-важно учасником ≥сторичних под≥й, а н≥ж њхн≥м. творцем. ÷¤ наука також не визнавала насильства заради одержанн¤ влади, вважаючи, що важелем та двигуном ≥стор≥њ Ї економ≥ка та економ≥чне п≥дірунт¤. ћ. ≤. “уган-Ѕарановський писав: УЌе можна зал≥зною рукою загнати людство до щаст¤Ф [15]. ƒо реч≥ зазначимо, що наука Ч це об'Їктивне в≥дбитт¤ д≥йсност≥, тому вона не вм≥щуЇ емоц≥йних ознак. “ож навод¤чи власну думку, не засуджуЇмо н≥кого ≥ н≥чого, лише констатуЇмо переваги еволюц≥йного розвитку людини, сусп≥льства та науковоњ думки. ѕроте вважаЇмо: ¤кби приб≥чники революц≥йних перетворень не були заангажован≥ та зашорен≥ власною ≥деолог≥Їю (¤ка становила сенс њхнього житт¤, спр¤мований через р≥вень п≥дсв≥домост≥ до зб≥льшенн¤ часу власного ≥снуванн¤), вони змогли б зрозум≥ти, що йшлос¤ не про боротьбу ≥деолог≥й або перекручуванн¤ ≥стор≥њ ≥ марксистськоњ теор≥њ, а про визнанн¤ д≥йсного стану речей в реальному св≥т≥. «важуючи на њхнЇ ставленн¤ до нового сприйн¤тт¤ рол≥ економ≥ки та економ≥чних закон≥в, не важко соб≥ у¤вити, на ¤ку б оц≥нку за рад¤нськ≥ часи могла розраховувати ф≥лоен та викладене вище нове св≥торозум≥нн¤. ћ≥ж тим будь-¤ка в≥йна або криза Ї насл≥дком суперечност≥ ≥нтерес≥в, головним чином економ≥чних. јдже в≥йни використовуютьс¤ задл¤ перерозпод≥лу ресурс≥в. ќднак, до њхнього початку природно або штучно створюютьс¤ в≥дпов≥дн≥ умови, без ¤ких могло б не бути цих про¤в≥в загострень потенц≥йно завжди ≥сную-чих конфл≥кт≥в. ≤ хоча часто-густо њхн≥ ≥н≥ц≥атори наголошують, що саме пол≥тичне або ≥деолог≥чне протисто¤нн¤ спричин¤Ї ƒи застосуванн¤ надзвичайних заход≥в, п≥дгрунт¤м конфл≥кт≥в Ї прагненн¤ одержати економ≥чн≥ переваги, а здобутками Ч додатков≥ ресурси. ¬≥йни дедал≥ стають дорожчими, призвод¤ть до втрати дедал≥ б≥льшоњ к≥лькост≥ ресурс≥в, ¤ких стаЇ все менше внасл≥док б≥льшого використанн¤ њх дл¤ потреб людства, к≥ль-к≥сть ¤кого вже перетнула межу в 6 м≥ль¤рд≥в [16]. “ому силов≥ р≥шенн¤ стають недоц≥льними, њх зам≥нюють економ≥чними д≥¤ми, що дозвол¤Ї дос¤гти перерозпод≥лу ресурс≥в без пор≥вн¤но значних втрат. ќсь чому людство входить у пер≥од економ≥чних в≥йн та протисто¤нь, коли особливоњ ваги набираЇ економ≥чна збро¤ (детальн≥ша характеристика цього виду зброњ надана у ран≥ше оприлюднених результатах досл≥джень [(9; 10]). ќск≥льки статт¤ п≥дготовлена не ¤к ф≥лософський трактат, а висв≥тлюЇ баченн¤ фах≥вц≥в з питань забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки, зазначимо, що ф≥лософ≥¤ економ≥ки даЇ можлив≥сть заздалег≥дь визначити хто, де, за ¤ких умов та дл¤ чого створюЇ напругу ≥ ¤к≥ засоби та заходи використовуватимутьс¤ дл¤ дос¤гненн¤ власних ц≥лей. ” цьому њњ призначенн¤ та надзвичайна значущ≥сть в сенс≥ забезпеченн¤ безпеки, особливо економ≥чноњ. ≈коном≥чна безпека через засади ф≥лоен ¬изнанн¤ засад ф≥лоен надаЇ можлив≥сть використовувати досв≥д та здобутки минулих покол≥нь задл¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки сучасноњ держави. ‘≥лоен надаЇ повне розум≥нн¤ рол≥, ¤ку в≥д≥граЇ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки в житт≥ та ≥стор≥њ людства, крањни ≥ окремоњ людини. ¬она також Ї п≥дірунт¤м дл¤ розум≥нн¤ можливостей людини та людей, њхнього м≥сц¤ ≥ рол≥ у св≥т≥. Ќа засадах ф≥лоен побудована нова стратег≥¤ пер≥одичного тиску, що застосовуЇтьс¤ спец≥альними службами. ¬одночас ф≥лоен допомагаЇ формувати особист≥сть, ¤ка усв≥домлюЇ, що та ¤к д≥Їтьс¤ в св≥т≥, дл¤ чого ≥снуЇ людство ≥ ¤к≥ завданн¤ та проблеми воно маЇ вир≥шувати, ¤к≥ перешкоди долати. ‘≥лоен знайшла своЇ в≥дображенн¤ у квал≥джметр≥њ, ставши п≥дірунт¤м дл¤ розум≥нн¤, ¤к ≥ чому управл≥нн¤ у певн≥ ≥сторичн≥ пер≥оди було таким або ≥ншим, а також надала можлив≥сть пор≥внювати за ¤к≥стю управл≥нн¤ не лише у сучасному св≥т≥, а й у р≥зн≥ пер≥оди ≥стор≥њ. —учасна людина здеб≥льшого прагматик, вона вол≥Ї бачити сенс у тому, що робить сама ≥ у тому, що робл¤ть (робили) ≥нш≥. “ому природно в≥д нењ оч≥кувати запитанн¤: Уј нав≥що нам знати усе це?Ф. Ќа в≥дм≥ну в≥д пол≥толог≥в та ≥нших вчених, науки ¤ких грунтуютьс¤ на псих≥чних примусах до розум≥нн¤, можемо послатис¤ на необх≥дн≥сть використанн¤ досв≥ду, набутого та невикористаного людством. Ќа час започаткуванн¤ квал≥джметр≥њ у науковц≥в ще не було досв≥ду пор≥вн¤нн¤ економ≥чних показник≥в р≥зних ≥сторичних епох або нав≥ть достатньоњ к≥лькост≥ статистичних даних сучасност≥, щоб зробити глибокий науковий анал≥з, пор≥внюючи результати у сфер≥ економ≥ки з р≥внем управл≥нн¤ домашн≥м господарством, ф≥рмою або державою. Ќин≥ так≥ дан≥ вже Ї. “ому маЇмо можлив≥сть на п≥дстав≥ використанн¤ засад квал≥джметр≥њ не лише д≥агностувати сучасний стан економ≥ки п≥дприЇмства, держави чи ¤кост≥ управл≥нн¤ виробництвом окремого товару чи усього асортименту, а й прогнозувати ≥ в≥днаходити помилки, доводити результатами, ¤к вони виникли: в≥д недбалост≥, незнанн¤ чи навмисно припущен≥ задл¤ дос¤гненн¤ власних корисливих ц≥лей. ”крањна, ¤к ≥ багато ≥нших пострад¤нських крањн, за багатьма економ≥чними параметрами в≥дпов≥даЇ крањнам стародавнього св≥ту, ¤к≥ ≥снували 5-19 тис¤ч рок≥в тому. –озвиток сусп≥льства визначаЇтьс¤ р≥внем житт¤ перес≥чного громад¤нина. “ис¤чол≥тт¤ зм≥нюютьс¤ одне одним, але повс¤кденн≥ проблеми людини залишаютьс¤ тими самими: поњсти, од¤гнутис¤, виховати д≥тей, забезпечити стар≥сть. Ѕудь-¤к≥ риси сучасного сусп≥льства можна зустр≥ти в античному св≥т≥: демократ≥ю, монарх≥ю, ол≥гарх≥ю, теократ≥ю. “ис¤ч≥ рок≥в тому люди вм≥ли планувати державний бюджет, збирати податки, брати кредити, встановлювати монопол≥ю, чеканити фальшив≥ грош≥ та обманювати п≥дданих за допомогою ≥нфл¤ц≥њ. –≥вень житт¤ перес≥чного громад¤нина ”крањни поступаЇтьс¤ перед р≥внем житт¤ стародавнього ™гипту та ¬ав≥лон≥њ, ≤нд≥њ ≥ √рец≥њ, ’етт≥њ та ‘≥н≥к≥њ. люч до пор≥вн¤нн¤ надав фундатор науки про грош≥ јдам —м≥т: У–енти, встановлен≥ у зерн≥, значно краще збер≥гають свою варт≥сть, н≥ж ренти, встановлен≥ у грошах, нав≥ть, ¤кщо чеканка монети не зм≥нилас¤. ” в≥ддален≥ одна в≥д одноњ епохи однакову к≥льк≥сть прац≥ можна скор≥ше придбати за однакову к≥льк≥сть хл≥ба Ч цього головного компонента ≥снуванн¤ прац≥вника, н≥ж на р≥вн≥ к≥лькост≥ золота та ср≥бла або взагал≥ ¤кого-небудь ≥ншого товару. ¬≥дпов≥дно до цього однаков≥ к≥лькост≥ зерна скор≥ше збережуть у в≥ддален≥ одн≥Їњ в≥д одноњ епохи одну й ту саму д≥йсну варт≥сть або надаватимуть можлив≥сть його володарю купити чи одержати у власне розпор¤дженн¤ т≥Їњ ж самоњ к≥лькост≥ прац≥ ≥нших людей (У»сследовани¤ о природе й причинах богатства народаФ, 1776). ” жодн≥й з крањн стародавнього св≥ту не могло бути й мови про затримку виплати зароб≥тноњ плати. ÷ей пункт Ї очевидним здобутком нашоњ цив≥л≥зац≥њ. ” т≥ далек≥ часи под≥бне побажанн¤ збагат≥ти завд¤ки пограбуванню своњх прац≥вник≥в спец≥ально обмежувалос¤ законом: УЌе скривджуй найманц¤, б≥дного та жебрака...у той же день в≥ддай платню йому, щоб сонце не зайшло поперед того, тому, що в≥н б≥дний, чекаЇ душа його, щоб не пожал≥вс¤ на тебе Ѕогов≥, та не було на тоб≥ гр≥хаФ (¬торозаконие, XXII, 14Ч15). Уякщо не сплачена платн¤ за роботи, утримуЇтьс¤ штраф у розм≥р≥ 10-њ частини вказаноњ платиФ (јрхаастра, ≤ ≤ ≤, 13). Ќаведемо фрагмент пор≥вн¤нн¤ сучасних ц≥н та у стародавньому ¬ав≥лон≥ (табл. 1).
јвтор наведеного досл≥дженн¤ [11] подаЇ приклад застосуванн¤ засад квал≥джметр≥њ [17]. Ќа п≥дстав≥ викладеного зробимо висновки. 1. —в≥т складаЇтьс¤ з найр≥зноман≥тн≥ших форм енерг≥њ. 2. ≈нерг≥¤ Ї здатн≥стю зм≥нюватис¤ та зм≥нювати. 3. ќрган≥зац≥йно св≥т побудований на системах розташованих на неск≥нчен≥й (згорнут≥й у Їдине коло) драбин≥ р≥вн≥в енергетичного наповненн¤. 4. Ќеск≥нчен≥сть забезпечуЇтьс¤ на¤вн≥стю переход≥в м≥ж найб≥льшим та найменшим, старим та новим, народжуваним та тим, що в≥дмираЇ (тобто переходить в ≥ншу форму енерг≥њ). 5. —истеми нижчого р≥вн¤ енергетичного наповненн¤ (меншого життЇвого ресурсу) Ї елементами, з ¤ких складаютьс¤ системи вищого р≥вн¤. 6. ћета всього ≥снуючого у св≥т≥ Ч подовженн¤ тривалост≥ власного ≥снуванн¤. 7. ¬ходженн¤ елемент≥в до системи зумовлено њхн≥м бажанн¤м дос¤гти власноњ мети через кооперац≥ю з ≥ншими елементами. 8. ¬се, що в≥дбуваЇтьс¤ у св≥т≥ Ч суть процесу перетворенн¤ одних форм енерг≥њ в ≥нш≥. 9. ƒвигуном ус≥х перетворень у св≥т≥ Ї на¤вн≥сть р≥зниц≥. 10. Ѕудь-¤ка значна под≥¤ у житт≥ людини, держави чи людства заздалег≥дь п≥дготовлена обставинами (насамперед, економ≥чного наповненн¤), ¤к≥ спр¤мовують виконавц≥в певним шл¤хом. 11. ѕопри невизнанн¤ сучасними авторитетами пр≥оритетност≥ економ≥ки, ≤стор≥¤ завжди використовуЇ саме економ≥чне п≥дгрунт¤ ¤к найважлив≥ше знар¤дд¤ дл¤ реал≥зац≥њ життЇвих под≥й. 12. ¬ипадков≥сть та випадки Ч це про¤в законом≥рностей, ¤к≥ на час свого виникненн¤ ще не п≥знан≥ або не усв≥домлен≥ людиною та людством. 1. ™рох≥н —. ј. —учасн≥ методолог≥чн≥ проблеми економ≥чноњ науки // јктуальн≥ проблеми економ≥ки.Ч є5. - 2002. - —. 3-10. 2. раткий словарь физических терминов. Ч ћинск: ¬ышайща¤ школа, 1979. - —. 404. 3. —оветский знциклопедическии словарь / √л. ред. ј. ћ. ѕрохоров. Ч ћ.: —оветска¤ знциклопеди¤, 1990. 4. јльфа и омега. раткий справочник. »зд. 4-ое. Ч “аллинн: ј/ќУѕ–»Ќ“Ё—“Ф, 1991. - —. 63-65. 5. Ёволюци¤ концепции времени в науке (социально-философский аспект проблемы): Ќаучно-аналитический обзор. - ћ.: »Ќ»ќЌ јЌ ———–. 1988. - —. 8. 6. √умилев Ћ. Ќ. √еографи¤ этноса в исторический период. - Ћенинград: УЌаукаФ. Ћенинградское отделение, 1990. 7. ѕастернак-“аранушенко √. «а законами Уенергетичного св≥туФ (ƒещо про корисн≥сть потенц≥йних конфл≥кт≥в) // ¬≥сник јЌ ”крањни. - 1994. - є2.- —. 51-54. 8. ѕастернак-“аранушенко √. ‘≥лософ≥¤ науки про економ≥чну безпеку держави // јктуальн≥ проблеми економ≥ки. - є5-6, 2001.- —. 8-16. 9. ѕастернак-“аранушенко √. Ѕезпека: система, п≥дсистема, оц≥нки, нова збро¤ // ≈коном≥ка ”крањни.Ч є 12. - 2000. - —. 53-57. 10. ѕастернак-“аранушенко √. »ндексы безопасного финансировани¤ и обеспечение зкономической безопасности ”краины // ѕерсонал.Ч є6/99.Ч —. 10Ч14. 11. –ожен ј. ”ровень жизни современного украинца ниже уровн¤ жизни римского раба? // ѕ≥дтекстЧ 2-8 липн¤ 1997 р. - є25 (47). - —. 42-44 (»сследовани¤ ёри¤ ћихайлова). 12. Ёнциклопедический словарь. “.3. Ч ћ.: Ѕольша¤ —оветска¤ Ёнциклопеди¤, 1955. Ч —. 668. 13. —оветский знциклопедическии словарь / √л. ред. ј. ћ. ѕрохоров. Ч 4-е изд. Ч ћ.: —ов. Ёнциклопеди¤, 1989. - —. 1558. 14. –озпутенко ≤. ”правл≥нн¤ державними видатками в перех≥дних економ≥ках. Ч .: ќснови, 1993. 15. Ћ≥совенко ћ. «агрозу в≥н побачив першим // ”р¤довий кур'Їр.- 25.05.2002.- —. 12. 16. ‘ранци¤ по итогам 2000 г. опередила все страны ≈вропы по показател¤м рождаемости. –Ѕ . 11.10.2001, ѕариж 02:58:06. 17. ѕастернак-“аранушенко √. ≈коном≥чна безпека держави. —татика процесу забезпеченн¤: ѕ≥дручник / «а ред. проф. Ѕ. равченка. Ч .: ондор, 2002. Ч —. 73Ч76. 18. ѕригожин ». ‘илософи¤ нестабильности // ¬опросы философии.Ч 1991.Ч є6.Ч —. 46Ч52. 19. urdyumov S. –. Evolution and Self-organization Laws in Comrlex System // International Journal of Modern Physics C. - 1990. - Vol.1. -є4.- –. 299-327. 20. ѕастернак-“аранушенко √. ¬ища школа конкурентноњ боротьби. вал≥джметр≥¤ // ¬≥сник ЌјЌ ”крањни.- 1994.- є6.- —. 66-68. —татт¤ над≥йшла до редакц≥њ 10.06.2002
| |||
|
