–ќ«ƒ≤Ћ 2.

“≈ќ–≈“»„Ќ≤ «ј—јƒ» ≈ ќ—≈—“≈…“”

 

...викинути ≥ ¤вити у слов≥ св≥й дух.

ѕу —ун-л≥н /110, —. 22/

“еор≥¤ повинна випереджати практику, лише за такоњ умови можна дос¤гти усп≥ху.

ѕрактика, що передуЇ теор≥њ, живитьс¤ в≥д духовноњ складовоњ, витрачати ¤ку небезпечно - зменшуЇтьс¤ час ≥снуванн¤ не лише ц≥Їњ форми, але й форм наступних покол≥нь.

∆ордж √јѕј“ј

 

Ќаведен≥ вислови в≥дбивають начебто банальну ≥стину: хто ж не знаЇ, що в≥зок не можна ставити поперед кон¤? ѕроте, виступи на значн≥й к≥лькост≥ конференц≥й надали у¤ву, що запропонована св≥тобудова над важко сприймаЇтьс¤ сучасниками. ¬≥д того змушен≥ розпочати цю главу з повтору певноњ частини ран≥ше викладеного, щоб читачев≥ було легше сприйн¤ти усе, що буде надано дал≥.

—в≥т Ї поЇднанн¤м найр≥зноман≥тн≥ших форм енерг≥њ, а все, що у ньому д≥Їтьс¤ Ї процеси перетворенн¤ одних форм енерг≥њ в ≥нш≥. ќрган≥зац≥йно в≥н побудований на системах ≥ елементах. ¬изначальну роль в≥д≥граЇ розм≥р так званого УжиттЇвого ресурсуФ, ¤кий кожна з форм отримуЇ, зС¤вл¤ючись у св≥т≥. √оловною метою усього ≥снуючого Ї подовженн¤ часу власного ≥снуванн¤. «адл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети форми енерг≥њ поЇднуютьс¤ у системи, ¤к≥ дозвол¤ютьп≥двищити можливост≥ кожноњ з складових через те, що система, використовуючи енерг≥ю ус≥х њњ елемент≥в (складових), виходить на ≥нший р≥вень ≥Їрарх≥њ енерг≥й, тобто можливостей.

ѕовед≥нка елемент≥в в≥др≥зн¤Їтьс¤ подв≥йн≥стю: з одного боку вол≥ють зберегти те, що мають завд¤ки входженню до системи, а з ≥ншого - прагнуть вив≥льнитис¤ аби ув≥йти до ≥ншоњ системи, ¤ка (¤к њм видаЇтьс¤) надасть б≥льш≥ можливост≥ в≥д ≥снуючих.

—истеми характеризуЇ не лише енергетичний р≥вень, а й мета ≥ принципи њх побудови, завд¤ки додержанн¤ ¤ких мають дос¤гти визначеноњ мети.

 

 ожна з систем будуЇтьс¤ на нижче зазначених засадах:

1. ” њњ структур≥ маЇ бути певна к≥льк≥сть елемент≥в (наприклад, дл¤ п≥дтримуванн¤ будинку у пор¤дку система повинна вм≥щуватиелектрика, сантехн≥ка, буд≥вельник≥в).

2. ћаЇ бути додержаною певна пропорц≥¤ (у тому ж приклад≥: пост≥йно один сантехн≥к, один електрик та пер≥одично буд≥вельник).

3. —истема повинна дотримуватис¤ певного темпоритму ≥снуванн¤ (тобто, своЇчасного ремонту частин будинку та використанн¤ його у певному ритм≥, зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ ¤кого призведе до руйнуванн¤).

4. —истема може витримати лише певний ритм коливань зовн≥шн≥х вплив≥в (землетрус, зм≥щенн¤ грунту, р≥зк≥ перепади температур, повен≥ здатн≥ швидко зруйнувати будинок, ¤кщо в≥н на так≥ навантаженн¤ не розрахований).

5. —истема маЇ п≥дтримувати певний р≥вень внутр≥шньоњ напруги (значне зб≥льшенн¤ навантаженн¤ на ¤к≥сь буд≥вельн≥ конструкц≥њ, скаж≥мо, через будуванн¤ додаткових поверх≥в, також призведе до руйнац≥њ).

 

ƒл¤ подовженн¤ часу власного ≥снуванн¤ кожна система прагне зб≥льшити сумарну к≥льк≥сть власного життЇвого ресурсу. “ому використовуЇ не лише життЇвий ресурс њњ елемент≥в, але й ресурси, ¤к≥ њй вдаЇтьс¤ захопити осторонь, у ≥нших систем (при цьому вона також перетворюЇтьс¤ у ≥ншу систему з ≥ншими можливост¤ми та потребами, ≥ншими елементами ≥ принципами).

Ќа раз≥ виникаЇ проблема виокремленн¤ пон¤тт¤ УресурсиФ, тому сформулюЇмо: ресурси - це так≥ форми енерг≥њ, перетворенн¤ ¤ких використовуЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ життЇд≥¤льност≥ ≥нших форм енерг≥њ (у нашому розум≥нн≥ - людини та людства).

”с≥ ресурси умовно розпод≥л¤ють на матер≥альн≥, трудов≥, ф≥нансов≥ та часов≥. –есурси бувають пр¤моњ (дл¤ людини, наприклад, це харч≥, вода тощо) ≥ непр¤моњ(трудов≥, ф≥нансов≥ тощо) д≥њ, а також природного (матер≥альн≥, трудов≥) або штучного (ф≥нансов≥) походженн¤. ѓх споживанн¤ маЇ ¤к≥сну (час вживанн¤ та д≥њ) та к≥льк≥сну (ск≥льки, ¤к та коли) характеристики.

«адл¤ найрац≥ональн≥шого та найдоц≥льн≥шого використанн¤ ресурс≥в, ¤к≥ мають системи, провод¤тьс¤ досл≥дженн¤, результати ¤ких ≥ повинн≥ слугувати дос¤гненню зазначеноњ мети. ÷≥ досл≥дженн¤ називають УнауковимиФ через те, що вони певною м≥рою випереджають можлив≥сть њх безпосереднього використанн¤. ј що ж таке Унаукове досл≥дженн¤Ф? ÷е досл≥дженн¤, проведене на засадах, визначених наукою. “епер вчасно сказати, що ж таке в у¤в≥ фах≥вц≥в з екосестейту Ї наука.

Ќаукатакож Ї системою, ¤ка складаЇтьс¤ з таких елемент≥в, ¤к закони, нормативи, принципи, методи, правила, теор≥њ, заходи, засоби, механ≥зми, прийоми, напр¤мки, способи, методики, досв≥ди, досл≥дженн¤ тощо. ѕри цьому сл≥д зважувати на те, що науки перетинаютьс¤ пом≥ж собою через певн≥ загальн≥ елементи, ¤к≥ слугують кожн≥й з них. « ≥ншого боку, наука - це система теоретичних знань у певних сферах людськоњ д≥¤льност≥ чи навколишнього середовища. –езультатом наукових д≥¤нь повинна бути теор≥¤, ¤ка дозвол¤Ї заздалег≥дь передбачати що саме станетьс¤ через виконанн¤ певних д≥й у ч≥тко визначених умовах ≥ що в≥д того матимуть людина та людство. Ќадамо стисле визначенн¤ цього терм≥ну.

“еор≥¤ - п≥дсистема науки, ¤ка Ї описом у¤ви про певний вид (р≥зновид) ¤вищ (або людськоњ д≥¤льност≥, природних ¤вищ) ≥ використовуЇ методи, що утворюють методолог≥ю (п≥дсистему науки другого пор¤дку).

” свою чергу метод (¤к п≥дсистема третього пор¤дку) складаЇтьс¤ з елемент≥в, що отримали назву прийом≥в (б≥льш детально про це ≥детьс¤ у розд≥л≥ 4).

ѕобудова завжди вимагаЇ фундаменту. Ќаука про економ≥чну безпеку не Ї вин¤тком. ѕроте вона, ¤к будь ¤ка наука, потребуЇ викладенн¤ ≥стор≥њ виникненн¤, наданн¤ характеристик њњ субТЇкт≥в та обТЇкт≥в, визначенн¤ њх звТ¤зк≥в, напр¤мк≥в розвитку, основних пон¤ть та математичного апарату розрахунк≥в к≥льк≥сних оц≥нок ≥ положень, повТ¤заност≥ м≥ж р≥зними р≥вн¤ми спор≥днених наук. ќкр≥м того, ф≥лософ≥¤ - мати ус≥х наук, надаЇ тлумаченн¤ загальним науковим терм≥нам. „ерез те Ї потреба показати, ¤ким чином вони в≥дбиваютьс¤ у екосестейт≥ та ¤к≥ нов≥ тлумаченн¤ ≥ пон¤тт¤ вводить екосестейт.  ожна наука повинна мати власний тезаурус, екосестейт маЇ такий, що складений з двох частин: терм≥ни статики та терм≥ни динам≥ки процесу забезпеченн¤. ƒо останньоњ орган≥чно вписан≥ пон¤тт¤ теор≥њ нестаб≥льност≥, теор≥њ синергетики, теор≥њ потенц≥йних конфл≥кт≥в, таких наук, ¤к конфл≥ктолог≥¤, термодинам≥ка, ф≥зика, економ≥ка, менеджмент, лог≥ка та ≥нших. ќкр≥м того, надан≥ зовс≥м нов≥ терм≥ни: б≥знес-шоу, ц≥нов≥ аукц≥они, квал≥джметр≥¤, крементац≥¤, коеф≥ц≥Їнт спокою, економ≥чна та пол≥тична збро¤, д≥аграми ≥ компас безпеки, принцип я. ∆ал≥ла, редуктор —. ¬оронцова, тощо.  оротше кажучи, усе, що стосуЇтьс¤ теор≥њ та знайде викладенн¤ у подальших параграфах цього розд≥лу.

2.1. ≤стор≥¤ розвитку екосестейту

≤стор≥¤ - це те, що творить людство ≥ людину, а також те, що твор¤ть людина та людство. ¬она визначаЇ коли, що ≥ ¤к маЇ в≥дбуватис¤, а людство та людина Ї у цьому театр≥ виконавц¤ми ≥ л≥тописц¤ми.

ѕочаток розвитку науки про економ≥чну безпеку був покладений розпадом системи управл≥нн¤, побудованоњ на переваз≥ ≥деолог≥чних засад, ¤кими послуговувалис¤ у так званому Усоц≥ал≥стичному табор≥Ф та у –ад¤нському —оюз≥. ѕоштовхом дл¤ цього був пот¤г до розпод≥лу складових, що вив≥льнилис¤ з системи у ≥Їрарх≥њ. ѕри цьому первинним було бажанн¤ п≥дпор¤дкувати власним ≥нтересам пол≥тику (повед≥нку) ≥нших УпостраждалихФ в≥д розпад≥в згаданих систем.

јнал≥з показав, що з одного боку, це - природне ¤вище, фундаментом ¤кого Ї засади ≥снуванн¤ у св≥т≥, орган≥зац≥йно побудованому на елементах та системах. ѕри цьому повед≥нка елемент≥в та систем Ї достатньо передбачуваними, адже, усе у св≥т≥ (що вже Ї постулатом, визначеним наукою) бажаЇ подовжити власне ≥снуванн¤. “ож, ¤кими б гаслами не декларувалос¤ входженн¤ елемент≥в до системи, однаково головним пот¤гом Ї згадане призначенн¤ такого входженн¤. ¬одночас, повед≥нка характеризуЇтьс¤ загальною метою та принципами, додержуючись ¤ких система маЇ ц≥Їњ мети дос¤гти. ≈лементи, бажаючи позбавитис¤ обмежень (накладених на них згаданими принципами), водночас вол≥ють дос¤гти власноњ мети, що њх ≥ утримую у межах системи. ” той момент, коли пот¤г до зв≥льненн¤ в≥д обмежень стаЇ б≥льш сильним ан≥ж пот¤г до мети, елементи зв≥льнюютьс¤ з системи (що призводить до њњ перетворювальноњ руйнац≥њ, адже в≥дбуваЇтьс¤ зменшенн¤ елемент≥в ≥ сумарноњ енерг≥њ, а також перерозпод≥л функц≥й пом≥ж елементами, тобто вона перетворюЇтьс¤ у нову систему) ≥ в≥дразу ж вход¤ть до ≥ншоњ системи. який же у тому сенс, ¤кщо загальною метою елемент≥в будь ¤коњ системи залишаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ часу власного ≥снуванн¤?≈лемент в≥дшукав систему, у ¤к≥й його життЇвий ресурс буде використовуватис¤ менше, що автоматично зб≥льшуЇ час ≥снуванн¤, тож в≥н певною м≥рою дос¤гаЇ своЇњ мети через перех≥д до ц≥Їњ системи.

“ак сталос¤ з≥ згаданими крањнами та республ≥ками, що зв≥льнилис¤ з тенет —–—– та УсоцтаборуФ.  ожна з них вив≥льнилас¤з системи, а нацей час декотр≥ вже ув≥йшли до складу нових систем (крањни Ѕалт≥њ, √””јћ, ќќЌ, —ќ“, ѕј–≈ та ≥нших), ≥нш≥ прагнуть або створити нов≥, або ув≥йти до вже ≥снуючих систем (™—, Ќј“ќ тощо). ѕри цьому кожна з крањн-елемент≥в виходить з власних ≥нтерес≥в та у¤влень (економ≥чних, рел≥г≥йних тощо).

ќтож, процес утворенн¤ науки про економ≥чну безпеку держави сл≥д вважати започаткованим у 1991-1992 роках (було б помилкою вважати њњ початком под≥й у ѕольщ≥ у 1980 роц≥, адже, п≥дгрунт¤м њх була ≥деолог≥чна, а не економ≥чна, боротьба двох супердержав, —–—– та —Ўј). ¬ ”крањн≥ таким початком можна умовно визначити проведенн¤ першоњ виставки украњнських л≥керо-гор≥лчаних вироб≥в у Ќюрнберз≥ 18-27 вересн¤ 1991 р. —аме там уперше украњнськ≥ товаровиробники зустр≥ли оп≥р з боку рос≥¤н, ¤к≥ вважали, що ”крањна не маЇ права виставл¤тис¤ самотужки ≥ через те створювали перешкоди, намагалис¤ дезавуювати нашу виставку, в≥дт¤гнути на себе покупц≥в тощо. ≤ тод≥ наш≥ вчен≥ розпочали проводити науков≥ досл≥дженн¤ з питань економ≥чноњ безпеки ”крањни.

Ќове зазвичай проходить фази незнанн¤ (фактично усе ≥снуЇ у св≥т≥, але людина не знаЇ про його ≥снуванн¤), невизнанн¤, моди та переходу до в≥чного визнанн¤ чи до забутт¤. ≈косестейт був незнаним до 1993 р., пот≥м почалос¤ невизнанн¤ (подана до ≤нституту економ≥ки јЌ” у вересн≥ 1994 р. докторська дисертац≥¤ на тему У«абезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањниФ не була захищена через визначенн¤: У“акоњ науки ще не ≥снуЇФ). ” пер≥од моди (1997-2002 рр.) в ”крањн≥ з екосестейту були видан≥ два п≥дручника, понад 300 статей та три монограф≥њ. ќкр≥м того, видан≥ дв≥ монограф≥њ з найважлив≥шоњ з п≥дсистем економ≥чноњ безпеки -ф≥нансовоњ безпеки. ≤ тепер лише в≥д творц≥в екосестейту залежить, куди вона потрапить: у забутт¤, ¤к це у 60-80-х роках минулого стол≥тт¤ сталос¤ з економ≥чною ефективн≥стю та автоматизованими системами управл≥нн¤, чи набуде в≥чного визнанн¤, ¤к ф≥зика, х≥м≥¤,арифметика, астроном≥¤, б≥олог≥¤ тощо. “ому т≥, хто бажаЇ екосестейту кращоњ дол≥, повинн≥ докласти зусиль, щоб ц¤ наука мала усю потр≥бну атрибутику: власну ф≥лософ≥ю, ≥стор≥ю походженн¤, власний тезаурус, теор≥ю, методолог≥ю та методику практичного використанн¤. “аку мету маЇ трет≥й п≥дручник, над ¤ким працюЇ автор ≥ ¤кий маЇ назву У≈коном≥чна безпека держави. ƒинам≥ка процесу забезпеченн¤Ф. якщо ус≥ пойменован≥ частини цього п≥дручника б≥льш-менш зрозум≥л≥ (адже кожна людина у своЇму житт≥ з ними зустр≥чалас¤, вивчаючи арифметику, ф≥зику, х≥м≥ю тощо), то ≥стор≥¤ походженн¤ потребуЇ певних по¤снень. —права у тому, що у св≥т≥ завжди ≥снуватиме б≥льше незнаного, ан≥ж знаного: людське житт¤ занадто коротке, щоб визнати багато. Ќаступним покол≥нн¤м передаЇтьс¤ лише те, що Ї вкрай потр≥бним дл¤ њхнього виживанн¤ ≥ подальшого розвитку людства. “ому напродовженн¤ ≥снуванн¤ мають право лише т≥ науки, ¤к≥ покликан≥ часом ≥ ¤к≥ перетворюютьс¤ у скарби людства. “е, що виникненн¤ екосестейту Ї потребою часу, не варто доводити, ¤к ≥ своЇчасн≥сть виникненн¤ ц≥Їњ науки саме в ”крањн≥, ¤ка найб≥льше потерпала в≥д економ≥чних утиск≥в ≥ намагань позбавити њњ незалежност≥ ≥ суверенност≥. ј от чи буде вона затребувана наступними покол≥нн¤ми ≥ чому - про це маЇмо розпов≥сти.

”се ≥снуюче у св≥т≥ маЇ природне чи обТЇктивне (тобто те, що виникло ≥ ≥снуЇ незалежно в≥д вол≥ та д≥й людства) або штучне чи субТЇктивне (тобто утворене людством) походженн¤. Ћюдство, зокрема, створило економ≥ку (в одному з переклад≥в - управл≥нн¤ господарством), ф≥нанси та ф≥нансову систему, управл≥нн¤ ≥ його засади. Ќаука про управл≥нн¤, наприклад, набула статусу лише у ’’ ст., хоча на практиц≥ застосовувалас¤ упродовж усього ≥снуванн¤ людства. ÷¤ наука продовжуЇ удосконалюватис¤, набуваючи нових граней ≥ глибин. Ќин≥ вона торкнулас¤ й знань про безпеку, адже саме засади квал≥джметр≥њ (науки про к≥льк≥сне визначенн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤) Ї п≥дгрунт¤м екосестейту ≥ надають можлив≥сть д≥агностувати ≥ пор≥внювати ¤к≥сть управл≥нн¤ р≥зними крањнами. ј отже, визначити, що та ¤к сл≥д робити аби уникнути небезпеки або зменшити негативн≥ насл≥дки в≥д д≥й крањни-нападника. “епер визнано, що такими обТЇктами Ї безпека людини, рег≥ону, крањни, сусп≥льства та держави. ћета кожного з цих обТЇкт≥в захисту - використанн¤ притаманних йому засоб≥в та заход≥в дл¤ самозбереженн¤. ¬ основ≥ всього, з точки зору людей, лежить безпека людини, адже саме вона утворюЇ крањну (поЇднанн¤ територ≥њ ≥ населенн¤) та сусп≥льство (поЇднанн¤ людей у систему дл¤ продовженн¤ часу власного ≥снуванн¤). ќстаннЇ утворено задл¤ рац≥онального використанн¤ ресурс≥в ≥ ¤к робочий ≥нструмент створюЇ державу (обираЇ р≥зновид державного ладу, форми правл≥нн¤ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤, встановлюЇ взаЇмини м≥ж ус≥ма членами сусп≥льства тощо). “ому й ≥снуЇ розпод≥л за р≥зновидами безпеки: безпека людини, безпека сусп≥льства (нац≥ональна безпека) та державна безпека (забезпеченн¤ безпеки державного ладу ≥ устрою). ”с≥ вони поЇднан≥ у ланцюг, кожна з ланок ¤кого в≥д≥граЇ головну роль у певний пер≥од ≥стор≥њ людства. Ќаприклад, тиран≥чн≥ форми правл≥нн¤ застосовувалис¤ п≥д час найб≥льшоњ за важлив≥стю потреби забезпеченн¤ безпеки держави чи крањни. ѕерех≥д до демократ≥њ спри¤Ї зростанню рол≥ безпеки сусп≥льства, а у подальшому розвитку людства, що передбачаЇ створенн¤ та функц≥онуванн¤ так званого громадського сусп≥льства, потреба забезпеченн¤ безпеки людини стаЇ дом≥нуючою. ≤стор≥¤, розставл¤ючи акценти таким чином, керувала рухом людства, збер≥гаючи його в≥д загибел≥. –озгл¤немо тлумаченн¤ терм≥ну Удержавна безпекаФ, ¤ка сьогодн≥ Ї найважлив≥шою ≥ умовно розпод≥лена фах≥вц¤ми на три сектори: в≥йськовоњ, економ≥чноњ та пол≥тичноњ безпеки.

” кожному ≥з сектор≥в доц≥льно використовувати в≥йськове, економ≥чне або пол≥тичне управл≥нн¤ (докладн≥ше про њхн≥ ознаки та використанн¤ див. /111, 112/). —л≥д зазначити, що стан державноњ безпеки (¤к ≥ њњ складових). зм≥нюЇтьс¤ безупинно. Ќаприклад, у вересн≥ 1994 р. (вир≥шувалас¤ дол¤  риму), 18 липн¤ 1995 р. (в≥дбувалос¤ похованн¤ митрополита ¬олодимира), 9 березн¤ 2001 р. (п≥к використанн¤ Усправи √онгадзеФ та Укасетного скандалуФ) пол≥тична складова набувала найб≥льшоњ ваги. јдже проти ”крањни була застосованою пол≥тична зброю, п≥д час чого органи державноњ безпеки вигл¤дали безпорадними ≥ неп≥дготовленими, а загроза насильницькоњ зм≥ни державного ладу видавалас¤ ймов≥рною. ” той час в≥дпов≥дн≥ служби набули певного досв≥ду (не сл≥д забувати, що з переходом до громад¤нського сусп≥льства набуваЇ ваги нац≥ональна безпека, головною метою ¤коњ Ї забезпеченн¤ соц≥альноњ безпеки, тобто першочергового захисту ≥нтерес≥в людини-громад¤нина та сусп≥льства в ц≥лому. “епер≥шн≥ намаганн¤ проводити у сфер≥ безпеки соц≥ально зор≥Їнтованоњ пол≥тики Ї передчасним ≥ призводить до знев≥ри громад¤н та сусп≥льства, до визнанн¤ ними св≥домо неправдивими встановлених державою ц≥лей).

ƒосв≥д, ¤кий в≥дбиваЇ ≥сторична наука, в≥д≥граЇ величезну роль у житт≥ людства ≥ людини. ≤стор≥¤ визначаЇ роль всього сьогоденного та окреслюЇ перспективу. ≤ щоб знати, чи варто займатис¤ тими чи ≥ншими справами, сл≥д досл≥дити тенденц≥њ розвитку ≥стор≥њ (проанал≥зувати ≥стор≥ю процесу, ¤к це зробили ≤. Ѕаранова та ќ. яструбов, науковц≥, що ще у 1997 роц≥ оприлюднили статтю Уƒоживемо до 2001 - розбагат≥ЇмоФ /113/, у ¤к≥й через анал≥з ≥стор≥њ розвитку економ≥ки ”крањни за останн≥х 150 рок≥в визначили р≥к найб≥льшого њњ п≥дйому, а економ≥ка нашоњ крањни на час виробленн¤ прогнозу була у глибок≥й криз≥. јле прогнози вчених справдилис¤ - найб≥льший п≥дйом економ≥ки в≥дбувс¤ у 2001 р.).

“ому будь-¤ка новостворена наука маЇ розпочинатис¤ з ≥стор≥њ њњ виникненн¤, у ¤к≥й окр≥м набутого досв≥ду, треба встановити ще й можливост≥ њњ подальшого ≥снуванн¤.

≈косестейт, на думку автора цих досл≥джень, Ї найважлив≥шою науковою проблемою п≥д час переходу в≥д в≥йськового до економ≥чного управл≥нн¤. ѕотреба у цьому в≥дпадаЇ п≥сл¤ переходу сусп≥льства до пол≥тичного управл≥нн¤. ѕроте, оск≥льки розвиток людства в≥дбуваЇтьс¤ за сп≥раллю, знанн¤ з екосестейту час в≥д часу ви¤вл¤ютьс¤ затребуваними, а саме: п≥сл¤ виснажливих воЇн, революц≥й, поваленн¤ пан≥вного клану та зм≥ни державного устрою (ладу) або при докор≥нн≥й зм≥н≥ засад економ≥ки, тобто п≥сл¤ доленосних ≥сторичних под≥й, ¤к≥ людству пост≥йно УдаруЇФ ≤стор≥¤.

“а повернемос¤ до ≥стор≥њ виникненн¤ екосестейту. ¬ажко описувати ≥сторичн≥ под≥њ не ≥сторику та не легше писати ≥сторику про економ≥чну безпеку. ћ≥ж тим час наполегливо вимагаЇ висв≥тленн¤ ≥сторичноњ сут≥ ц≥Їњ досить новоњ науки, ¤ка (¤к згадували ран≥ше) вже подолала фази невизнанн¤ та над модност≥ ≥ стаЇ дедал≥ зрозум≥л≥шою дл¤ перес≥чного украњнц¤. “епер њњ засади викладають не лише у спец≥альних, а й у загальноосв≥тн≥х вищих навчальних закладах. —права стаЇ загальною, потреба у фах≥вц¤х зростаЇ ≥ сама наука набуваЇ абрис≥в звичайноњ (тим б≥льше, що вона орган≥чно поЇднана з пров≥дною наукою ринковоњ економ≥ки - конкуренц≥Їю).

як в≥домо, ≥стор≥¤ ¤к наука спираЇтьс¤ на под≥њ у њхн≥й хронолог≥чн≥й посл≥довност≥. “ому Ї потреба згадати про основн≥ под≥њ, адже час минаЇ ≥ людська памТ¤ть втрачаЇ дедал≥ б≥льше подробиць, ¤к≥ могли б стати або стали визначальними дл¤ виникненн¤ ≥ становленн¤ екосестейту (до реч≥, ≥ нин≥ Ї в≥дом≥ фах≥вц≥, ¤к≥ незадоволен≥ назвою ц≥Їњ науки ≥ мають власн≥, в≥дм≥нн≥ в≥д викладених, погл¤ди. ўоправда, жоден з них до ц≥Їњ пори не зм≥г аргументувати свою незгоду з приводу назви, ¤ка зазвичай маЇ бути стислою ≥ виразною, зрозум≥лою дл¤ б≥льшост≥ людства. Ќин≥ англ≥йська мова Ї найпоширен≥шою у св≥т≥, тому й назва науки походить в≥д англ≥йськоњ Уeconomic security of stateФ - економ≥чна безпека держави, скорочено - екосестейт).

Ѕудь-¤ка под≥¤ - це д≥¤ людей, ¤ка впливаЇ на стан, становище людини ≥, зрештою, людства у св≥т≥. ќтже, ≥стор≥ю створюють люди, ¤к≥ Ї учасниками под≥й. ¬исв≥тленн¤ людиною в≥дбиваЇ њњ особисте сприйн¤тт¤ та розум≥нн¤ ≥сторичних под≥й.

«мушен≥ повторитис¤, що початком створенн¤ засад екосестейту ¤к науки треба вважати под≥њ, ¤к≥ в≥дбулис¤ на ћ≥жнародн≥й виставц≥ у Ќюрнберз≥ 18-27 вересн¤ 1991 р. Ќезалежна ”крањна вперше мала власну експозиц≥ю, на ¤к≥й були представлен≥ л≥керо-гор≥лчан≥ вироби  ињвського та ѕолтавського обТЇднань. ”часник≥в виставки в≥д ”крањни було четверо: ≈дуард Ѕлаж≥Ївський (генеральний директор ѕолтавського л≥керо-гор≥лчаного обТЇднанн¤), ёр≥й  олесник та ¬≥тал≥й Ћ¤шенко (в≥дпов≥дно, генеральний директор та головний технолог  ињвського л≥керо-гор≥лчаного обТЇднанн¤), а також автор цих р¤дк≥в (на той час - заступник генерального директора ћ≥жнародноњ школи б≥знесу У“рансб≥знес- ињвФ ≥ старший науковий сп≥вроб≥тник ≤нституту менеджменту при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни).

Ќаша незалежна крањна ≥снувала менше м≥с¤ц¤ ≥ ми пишалис¤, що представл¤Їмо њњ. “а ви¤вилос¤, що н≥хто з ≥ноземц≥в про нењ не чув (окр≥м рос≥¤н, представлених ф≥рмою У—≥мексФ, експозиц≥ю ¤коњ переважно становили рос≥йськ≥ гор≥лчан≥ вироби та кримськ≥ вина.).

Ќа той час ”крањн≥ катастроф≥чно не вистачало так званоњ УтвердоњФ валюти, ¤ку можна було конвертувати - пом≥н¤ти на ≥ншу валюту. јдже –ос≥¤ заморозила ус≥ валютн≥ кошти нашоњ крањни (¤к юридичних, так ≥ ф≥зичних ос≥б), привласнила золотий запас, јлмазний фонд колишнього —–—– ≥ ус≥ закордонн≥ коштовност≥ рад¤нськоњ крањни. ¬она диктувала своњ умови, тому, що виготовл¤ла рубл≥, ¤к≥ (на той час) були Їдиною валютою на ус≥х теренах колишнього –ад¤нського —оюзу. “ому брати участь у м≥жнародних виставках украњнськ≥ ф≥рми не могли - у них ще не було власного запасу УтвердоњФ валюти, а держава не мала можливост≥ њм допомогти. —аме тому в ”крањн≥ участь у виставц≥ у Ќюрнберз≥ вважали визначною под≥Їю: Уперша ласт≥вкаФ, ¤ка могла спри¤ти зароб≥тку ≥ноземноњ валюти (украњнську експозиц≥ю в≥дв≥дала парламентсько-ур¤дова делегац≥¤ ”крањни.

¬исновки про роботу були викладен≥ у допов≥дн≥й записц≥, поданоњ до  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, у ¤к≥й головною стала пропозиц≥¤ надати л≥керо-гор≥лчан≥й галуз≥ пр≥оритетного статусу, щоб заробл¤ти валюту дл¤ закуп≥вл≥ нових технолог≥й та обладнанн¤ дл¤ ≥нших галузей народного господарства ”крањни. ќдним з вагомих обгрунтувань було укладенн¤ чотирьох контракт≥в на постачанн¤ гор≥лок У—тарокињвськаФ, УѕолтавськаФ, У онтрактоваФ та насто¤нки У—потикачФ. ƒопов≥дна записка супроводжувалась розрахунками, з урахуванн¤м стану св≥тового ринку збуту алкогольних напоњв. «гадан≥ документи св≥дчили про доц≥льн≥сть розвитку експорту гор≥лки.

—тавленн¤ рос≥¤н до нашоњ експозиц≥њ було принизливим. ј нас, кр≥м њхньоњ повед≥нки, обурювало те, що вони представл¤ли кримськ≥ вина ¤к власну продукц≥ю. ƒодало прикрощ≥в розум≥нн¤ того, що наша крањна ¤к незалежна ще не в≥дбулас¤, вона користувалас¤ валютою, ¤ку виробл¤ла –ос≥¤ ≥ ¤ку не визнавали у св≥т≥. ќтже, ”крањна була крањною без валюти.

Ѕули й вт≥шн≥ висновки. ѕо-перше, украњнська продукц≥¤ користувалас¤ попитом; по-друге, значна к≥льк≥сть ф≥рм-учасник≥в виставки, зац≥кавилас¤ нашою продукц≥Їю ≥ украњнськими ринками, а украњнськ≥й держав≥ така реклама ≥ участь у виставц≥ н≥чого не коштували - н≥мц≥ сам≥ оплатили усе. Ќа тл≥ згаданих позитив≥в народилас¤ над≥¤ перетворити ”крањну на знану та визнану у ™вроп≥ ≥ у св≥т≥ крањну. ћи ще не знали справжнього стану справ: про енергетичну залежн≥сть в≥д –ос≥њ, про сировинну залежн≥сть в≥д крањн —ередньоњ јз≥њ, не думали про велик≥ негаразди ≥ економ≥чну кризу, чинниками ¤коњ були перел≥чен≥ б≥ди незалежноњ ”крањни. ѕроте перший ковток свободи сподобавс¤, а повед≥нка рос≥¤н додала розум≥нн¤ необх≥дност≥ шукати засоби ≥ заходи, ¤к≥ б допомогли позбутис¤ жорсткоњ об≥йми Устаршого братаФ.

ќт на таких засадах наприк≥нц≥ вересн¤ 1991 року розпочалас¤ робота над формуванн¤м фундаменту економ≥чноњ безпеки незалежноњ ”крањни. Ќа початку був напружений пошук розробок, ¤ких (¤к зТ¤сували згодом) ще не було. ќднак вистачало знах≥док, що стосувалис¤ новоњ (на той час) науки про м≥жнародну економ≥чну безпеку (хоча тод≥ њњ ще не вважали наукою - вона розгл¤далас¤ лише ¤к один з напр¤мк≥в забезпеченн¤ безпеки). ” цьому м≥сц≥ буде вчасним згадати, що проблемами м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки св≥т почав перейматис¤ через енергетичн≥ кризи, ¤к≥ виникли п≥сл¤ ультиматуму, висунутого крањнами-постачальниками енергонос≥њв розвиненим крањнам у 1973 роц≥ /6/ ≥ поступове припиненн¤ постачанн¤ ними енергонос≥њв, що стало причиною великих збитк≥в ≥ загальмувало розвиток економ≥ки Усильних цього св≥туФ (—Ўј, крањн ™вропи та япон≥њ) та спонукало останн≥х до пошук≥в шл¤х≥в вир≥шенн¤ питанн¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки з метою уникненн¤ у подальших взаЇминах м≥ж крањнами застосуванн¤ под≥бних д≥й та створенн¤ можливост≥ подоланн¤ њхн≥х насл≥дк≥в.

—права у тому, що в≥йськов≥ погрози (¤к≥ до того були найважлив≥шим аргументом у таких ситуац≥¤х) не спрацьовували: володар≥ родовищ попередили, що у раз≥ в≥йськового втручанн¤ п≥дпал¤ть та п≥д≥рвуть родовища, а це призвело б до всесв≥тньоњ еколог≥чноњ катастрофи. „ерез те переважаючими стали економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ засоби впливу ≥ до роботи над вир≥шенн¤м проблеми були залучен≥ пров≥дн≥ вчен≥ св≥ту, ¤к≥ й заклали п≥дгрунт¤ новоњ науки про м≥жнародну економ≥чну безпеку.

«авд¤ки прац≥ цих вчених наступна енергетична криза 1979 р. вже не спричинила значних збитк≥в, адже вченими були розроблен≥ механ≥зми подоланн¤ таких криз. ѕроте њхн≥ розробки будувалис¤ на засадах глобал≥зац≥њ ≥ тому нехтували нац≥ональними економ≥чними ≥нтересами держав, закликали позбутис¤ Унац≥онального егоњзмуФ в ≥м'¤ забезпеченн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки. ўо було несправедливим стосовно так званих Украњн третього св≥туФ, тому що змушували њх п≥дпор¤дковувати власн≥ ≥нтереси забезпеченню переваг розвитку економ≥ки розвинених крањн.

<<√лавна¤ ...<<  оглавлению книги ..<Ќазад..ƒалее>