Історія виникнення та розвитку науки про економічну безпеку держави

 

Таблиця 3. Хронологія формування засад науки про економічну безпеку держави

Аналогів щотижневику “Підтекст”, заснованого Всеукраїнським громадським благодійним фондом підтримки національної безпеки (голова В. Л. Криворог) немає й досі. У ньому публікувалися результати досліджень вчених, спостереження та думки відомих політиків, урядовців, підприємців, банкірів, кращих журналістів та аналітиків України — О. Юрчука, Л. Войтенка, І. Німчинова, О. Качури, Л. Пекар, Д. Пастернака-Таранушенка, І. Погорелової та інших. Саме в ньому було викладене науково обгрунтоване порівняння якості управління країнами (дослідження Ю. Михайлова [28]), вперше у 1998 р. досліджувалося виникнення та напрями подальшого розвитку тероризму (зокрема, причини спрямування арабського тероризму проти Сполучених Штатів Америки, роль та дії розвідки і контррозвідки у царині економіки, засади основної науки про безпеку — теорії потенційних конфліктів - сучасні вимоги до забезпечення економічної безпеки держави тощо).

На відміну від ставлення керівництва головного журналу НАНУ до цих проблем, побіжно зауважимо індиферентність у вирішенні проблем забезпечення економічної безпеки України з боку керівництва журналу “Економіка України”. З великими труднощами, а часто-густо завдяки прямому втручанню головного редактора І. І. Лукінова у цьому журналі під рубрикою “Роздуми публіциста” були надруковані такі статті: “Національна та економічна безпека України”, “Безпека: система, підсистема, оцінки, нова зброя”.

Своєрідну позицію відносно проблеми зайняв нещодавно створений журнал “Актуальні проблеми економіки”, головний редактор якого, знаний фахівець у царині екосестейту, М. М. Єрмошенко надає авторам можливість оприлюднювати їхні матеріали. Серед інших журналів України сприяли висвітленню проблеми “Розбудова держави” (головний редактор О. Шморгун), “Смолоскипи” (головний редактор Л. Генералюк).

Газета Верховної Ради “Голос України” також надавала можливість фахівцям донести до широкого загалу нові розробки у галузі екосестейту (на відміну від газети “Урядовий кур'єр”, яка друкувала матеріали лише осіб, що обіймали високі посади. Через це один з авторів, наприклад, зазначав, що в Україні до 1996 р. не було жодних публікацій з екосестейту і винні у тому керівники держави, які не приділяють цим проблемам жодної уваги).

Дивує те, що навіть спеціальні вищі навчальні заклади припинили навчання фахівців з екосестейту і знайомлять із засадами цієї науки лише факультативне (наприклад, в Інституті міжнародних відносин Національного університету ім. Т. Шевченка, в якому за часи модності екосестейту організовували навіть міжнародні конференції з економічної безпеки держави), що суперечить правильному розумінню ситуації вищими посадовими особами України.

Підбиваючи підсумки досліджень і розробок у галузі екосестейту, маємо визнати, що наука про забезпечення економічної безпеки держави визначила два спрямування: статику та динаміку процесу забезпечення.

 

1. У межах статики процесу розроблені та були використані такі дослідження й розробки.

1.1. Тезаурус екосестейту

1.2. Послідовність дій, спрямованих на забезпечення екосестейту.

1.3. Алгоритм забезпечення: визначені 13 напрямів, розроблена математична модель (функція мети та обмеження) встановлення спрямування найбільшої небезпеки; визначені три оболонки захисту; встановлені різновиди стану держави залежно від рівня стабільності; розроблена система критичних обмежень; запропоновано шляхи своєчасного подолання ситуацій завдяки використанню засад кваліджметрії, крементації, методів “мозкового штурму” та функціонально-вартісного аналізу, формул Ласпейреса, Пааше, Торкнвіста, Фішера та Гірі-Хамеса [29]; розроблена орієнтовна організаційна структура системи забезпечення економічної безпеки, її штатний розклад та засади посадових інструкцій персоналу верхнього ешелону управління.

1.4. Визначені два напрямки розвитку науки про забезпечення економічної безпеки держави: український (розробка СКО, визначення обмеженої кількості показників-індикаторів оболонок захисту, реагування на перехід через критичні обмеження) та російський (розробка дерева цілей, застосування теорії графів, визначення переліку загроз і пріоритетності їхнього подолання, визначення показників-індикаторів стану держави та їх утримання у рамках обмежень, встановлених країнами “Сімки”).

1.5. Розроблені основи розподілу видів управління за їхньою ефективністю, визначені їхні характеристики та застосування.

1.6. Використані такі методи: економічно-політичних противаг, статистичного, порівняльного, математичного аналізів, експертних оцінок, оптимізації, теоретично-ігрові, корисності, розпізнавання образів, теорії нечітких систем, багатомірного математичного аналізу.

1.7. Розроблена і випробувана система оформлення, реєстрації та накопичення подій і ситуацій з метою створення банку ситуацій (інформаційної бази екосестейту).

 

2. У межах динаміки процесу забезпечення розроблені і застосовуються:

2.1. Причини виникнення та історія створення науки про забезпечення економічної безпеки держави.

2.2. Філософія екосестейту.

2.3. Редуктор С. Воронцова.

2.4. Засади сельсин-менеджменту та спосіб їхнього використання для забезпечення екосестейту (прийом “щасливий бузок”).

2.5. Синтезовані показники-індикатори екосестейту.

2.6. Діаграми та компас безпеки.

2.7. Методи балансу інтересів (7 правил використання та принцип Я. Жаліла), побічної оцінки (7 його прийомів), великих переваг.

2.8. Моделі та методики автоматизованого забезпечення екосестейту.

2.9. Теоретичні засади безпечного фінансування.

2.10. Перелік документів регламентації екосестейту (Концепція, Стратегія та Національна програма), їхнє наповнення; визначення органів та установ, відповідальних за розробку, впровадження та додержання правових засад забезпечення економічної безпеки держави.

2.11. Приклади практичного використання методів екосестейту.

2.12. Перспектива розвитку екосестейту залежно від подальшого розвитку людства і науково обгрунтованих змін засад управління державою.

Наведене не відбиває усіх здобутків у царині науки про забезпечення економічної безпеки держави (засобів теоретичного обгрунтування забезпечення економічної безпеки підприємства, регіону, країни, людини-громадянина; впливу екосестейту та забезпечення економічної безпеки людини на виникнення і прояв тероризму; використання науки про екосестейт задля поліпшення управління з метою подолання “зон біфуркації” та плідного використання засад синергетики; особливостей роботи економічної розвідки тощо). Все це фахівець знайде у підручнику “Економічна безпека держави. Динаміка процесу забезпечення”.

Праця над поглибленням науки про екосестейт продовжується. З'являються нові ідеї та розробники цієї науки. Що ж до практичного використання розробок вчених, то Україна відстає у цьому плані.

Росія за час незалежного існування вже тричі модернізувала свою Концепцію національної безпеки, Україна — жодного. Росія з квітня 1996 р. регламентує забезпечення економічної безпеки документом “Стратегія економічної безпеки”, а з грудня того ж року урядом Росії введено програму реалізацію цієї Стратегії. Україна ж п'ятий рік поспіль розробляє документ “Стратегія забезпечення економічної безпеки України до 2005 року”. Кабінет Міністрів України у листопаді 2001 р. затвердив проект такого документа, але це не влаштувало заступника секретаря РНБОУ Т.Ковальчука і тепер знову створюється Робоча група для роботи над проектом. Затягування затвердження проекту Стратегії у грудні 1998 р. з вини іншого заступника секретаря РНБОУ, обійшлося для України тим, що росіяни взяли під свій контроль 5 з 6 нафтопереробних підприємств України. Чого ж домагається теперішній високопосадовець, знову затримуючи проект?

Ми, люди, маємо бути вдячними історії за те, що вона надає нам можливість бути учасниками подій, які згодом перетворюються на фундамент науки, культури, літератури. Особливо ж поталанило тим з нас, кому довелося бути причетними до подій, що увійдуть до анналів найвеличнішої та найменш об'єктивної з наук, до Історії. Перший Президент незалежної і суверенної України Л. Кравчук, перший генерал армії України Є. Марчук, які творили і оберігали новоутворену державу, не маючи прикладів, наочних посібників та попередників — це найвидатніші творці суверенної України. Проте до цієї справи причетних було багато (ще більше тих, хто каже, що таким був. Заради справедливості варто сказати — кожен, хто жив у той час в Україні певною мірою причетний до становлення її незалежності). Враховуючи це, автор нарису не претендує на всебічне висвітлення подій та на визначення значущості внесків кожного з учасників процесу. Не певний у тому, що надав вичерпну інформацію або досконало виклав історію виникнення нової науки. Проте це слід було зробити тому, що час минає і ніхто того не робив. Так час і люди змусили автора зайнятися цією справою. Як виконав роботу -оцінять читачі, особливо ті, що розуміються

на справі. Працюючи над статтею, виходив з біблійної істини: “Не судіть і судимими не будете”. До того ж запрошую кожного...

 

 

20. Концепція економічної безпеки України. — К: ЛОГОС, 1999.

21. Павловский М. Выбор // Голос Украини. - 2002. - 23 февраля. - С. 4.

22. Чиж І., Мочерний С. Економічний суверенітет втрачається. Економічна безпека також // Голос України.— 1997.— 14 серпня.— С. 4, 5.

23. Недригайло В. Дублери не потрібні // Голос України.- 1998.- 24 лютого. - С. 5.

24. Мочерний С. В., Плотніков О. В. Економічна безпека України: шлях до цивілізації чи до деградації? - Львів, 1997.

25. Мочерний С., Плотников А. Экономическая безопасность в контексте государственного суверенитета Украины // Экономика Украины.— 1998.-№4.-С. 4-12.

26. Кистерский Л. Л. й др. Международная экономическая безопасность: внешнеторговый, валютно-финансовый й энергетический аспекты / Отв. ред. Г.Н. Климко. - К.: Наук. думка, 1991.

27. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека держави. Статика процесу забезпечення. Підручник для державних службовців, науковців, студентів і аспірантів вищих навчальних закладів економічного профілю / Під ред. проф. Б. Кравченка. - К.: Кондор, 2002.

28. Рожен А. Уровень жизни современного украинца ниже уровня жизни римского раба? // Підтекст.- 1997.- 2-8 липня. - Н25 (47).- С. 42-44.

29. Качура О. В., Пастернак-Таранушенко Г. А. Тлумачний англо-український словник зовнішньоекономічних термінів. — К.: Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1993. - С. 27, 79, 109-110, 123, 137.

Г.А. Пастернак-Таранушенко

Статья поступила в редакцию 20.03.2002.

"Актуальні проблеми економіки"

№5, 2002

<<Главная..<Назад..1..2..3..4