–озвиток, бюджет, п≥дприЇмництво та безпека

« ус≥х ресурс≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ людством, лише штучно створен≥ людиною ф≥нансов≥ слугують дл¤ управл≥нн¤ ус≥ма ≥ншими. ÷им по¤снюЇтьс¤ њхн¤ суттЇва важлив≥сть ≥ значна увага, що прид≥л¤Їтьс¤ бюджетн≥й проблематиц≥.

ƒл¤ того, щоб зм≥нити на краще ситуац≥ю, що склалас¤ у сфер≥ бюджетних в≥дносин, треба зб≥льшити ф≥нансуванн¤ та зменшити обмеженн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. « ц≥Їю метою були створен≥ в≥дпов≥дн≥ ƒержавний ком≥тет ≥ ƒержавний ≥нновац≥йний фонд. ќднак боротьба за б≥льшу значим≥сть звела њхн≥ можливост≥ нан≥вець.

—воЇ ставленн¤ до ц≥Їњ справи дв≥ г≥лки влади визначили через витрати в бюджет≥, ¤к≥ минулого року зб≥льшилис¤ на оборону, правоохоронн≥ органи, управл≥нн¤, сплату зовн≥шн≥х борг≥в, ≥, водночас, зменшилис¤ на народне господарство, п≥дтримку зовн≥шньоњ торг≥вл≥, соц≥альний захист та ѕенс≥йний фонд. “аким чином, бюджетн≥ витрати було використано дл¤ п≥двищенн¤ обороноздатност≥ крањни, посиленн¤ апарату примусу та п≥двищенн¤ платн≥ бюрократам. ÷е навр¤д чи могло привести до зростанн¤ економ≥ки.

ѕ≥дсумки минулого року дозволили зробити наступн≥ висновки:

- спр¤муванн¤ на зб≥льшене використанн¤ кошт≥в ƒержавного бюджету 2000 року дл¤ поверненн¤ зовн≥шн≥х борг≥в було помилковим ≥ спри¤ло включенню ”крањни ¬сесв≥тн≥м банком до перел≥ку найб≥дн≥ших крањн св≥ту (адже це зменшило доходи населенн¤ при недостатн≥й можливост≥ використанн¤ зовн≥шн≥х запозичень);

- зб≥льшенн¤ витрат на забезпеченн¤ обороноздатност≥ крањни при май-же ц≥лковит≥й в≥дсутност≥ загроз у цьому напр¤м≥ св≥дчить про в≥дсутн≥сть розум≥нн¤ пом≥ж учасниками розробки та затвердженн¤ бюджету д≥йсного ста-ну речей, ¤кий вимагаЇ забезпеченн¤ економ≥чноњ та пол≥тичноњ складових нац≥ональноњ безпеки ”крањни шл¤хом п≥двищенн¤ добробуту њњ населенн¤;

- зменшенн¤ вкладенн¤ ф≥нансових ресурс≥в у народне господарство звузило сферу отриманн¤ державою прибутку;

- ≥снуюча банк≥всько-ф≥нансова система стимулюЇ зловживанн¤ ≥ породжуЇ ман≥пулюванн¤ золотовалютним резервом крањни у зв'¤зку ≥з ц≥лковитою в≥дсутн≥стю конкурентного середовища;

- Ќац≥ональний банк, виход¤чи з кланових ≥нтерес≥в, неадекватно реагуЇ на злочини кер≥вник≥в банк≥вських установ, що п≥дриваЇ дов≥ру до ”крањни та њњ банк≥всько-ф≥нансовоњ системи ¤к за кордоном, так ≥ серед населенн¤, а це, њњ свою чергу, зменшуЇ можливост≥ залученн¤ ≥ використанн¤ кошт≥в внутр≥шн≥х та закордонних ≥нвестор≥в дл¤ зростанн¤ нац≥ональноњ економ≥ки;

- п≥дйом економ≥ки розпочавс¤ ще у 1998 роц≥, але неправильне використанн¤ його результат≥в ”р¤дом через помилковий розпод≥л бюджетних кошт≥в призвело до зниженн¤ добробуту населенн¤, особливо його найменш забезпечених верств.

¬одночас, зах≥дн≥ та сх≥дн≥ крут≥њ не обминають можливост≥ безоплатно експлуатувати найкращ≥ украњнськ≥ уми, або одержати прибуток через ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ м≥крокредитами.

¬ражаЇ безсистемн≥сть структурних перетворень. ћи весь час намагаЇмос¤ Упоставити в≥з попереду кон¤Ф, що не лише не прискорюЇ, а унеможливлюЇ його рух. Ќаполегливо тримаЇмос¤ за застар≥лу соц≥ал≥стичну систему ф≥нансуванн¤ наукових розробок та досл≥дницькоњ роботи у найпотр≥бн≥ших дл¤ розвитку економ≥ки ≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки галуз¤х господарства через один новий УƒержпланФ - ћ≥н≥стерство економ≥ки, що призводить до наданн¤ ф≥нансуванн¤ не тим, хто може та маЇ його використовувати з найб≥льшим прибутком дл¤ крањни. јдже тендерн≥ ком≥тети часто-густо не мають фах≥вц≥в в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ та р≥вн¤.

—л≥д розв≥нчувати м≥фи та будувати державну пол≥тику, виход¤чи з д≥йсного стану справ. —лова мають використовуватис¤ в≥дпов≥дно до њх-нього справжнього зм≥сту. Ќе можна реал≥зовувати програму, в назв≥ ¤коњ робитьс¤ наголос на Удобробут≥Ф, ≥ водночас зменшувати цей добро-бут, ¤к це сталос¤ у 2000 роц≥, коли зб≥льшенн¤ пенс≥й на 21% в≥дбулос¤ на фон≥ зб≥льшенн¤ ≥ндексу споживчих ц≥н на 25,8%. ’оча за законом ≥ндексац≥¤ мала в≥дпов≥дати р≥вню ≥нфл¤ц≥њ.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни порушив закон та ще й видав це за власне дос¤гненн¤. ÷е Ч перший м≥ф.

—татистика ≥нформуЇ, що в ”крањн≥ нараховуЇтьс¤ близько 58 тис¤ч кандидат≥в та б≥л¤ 11 тис¤ч доктор≥в наук. “ор≥к ≥з ”крањни на пост≥йне м≥сце проживанн¤ за кордон вињхало 858 вчених, тобто 1,22 % в≥д загальноњ к≥лькост≥. ”с≥ г≥лки влади, а за ними й «ћ≤ стверджують, що ”крањна маЇ високий науковий потенц≥ал ≥ втрачаЇ його через в≥д'њзд науковц≥в за кордон. ÷е Ч другий м≥ф. јдже наведен≥ дан≥ показують, що такими темпами наших науковц≥в УвистачитьФ майже на стол≥тт¤. ƒо того ж, к≥льк≥сть тих, хто захистив дисертац≥ю, щороку зб≥льшуЇтьс¤. “а й р≥вень науковц≥в не завжди в≥дпов≥даЇ закордонним стандартам. “ому не запрошують украњнських вчених на пост≥йне проживанн¤, а лише надають гранти, щоби використати ¤к дешеву робочу силу.

якби добробут д≥йсно зростав, зростала б чисельн≥сть населенн¤. ѕроте за минулий р≥к населенн¤ ”крањни зменшилос¤ на 422 тис¤ч≥ чолов≥к ≥ становить вже значно менше 48 м≥льйон≥в. «ростанн¤ добробуту - трет≥й м≥ф.

«а минулий р≥к обс¤ги промислового виробництва зб≥льшилис¤ на 12,8 %, с≥льського господарства Ч на 9%. ”р¤д стверджуЇ, що це Ч вперше за роки незалежност≥ ”крањни. ÷е Ч четвертий м≥ф. ѕ≥дйом розпочавс¤ в 1998 роц≥.

”р¤д стверджуЇ, що ”крањна вперше дос¤гла стаб≥льност≥. ÷е Ч п'¤тий м≥ф. јдже таких збурень, ¤к≥ в≥дбулис¤ за час≥в управл≥нн¤ крањною ур¤дом ¬. ёщенка, в незалежн≥й ”крањн≥ н≥с не було.

ћожна навести багато ≥нших м≥ф≥в та перекручень. Ќаприклад, м≥фи щодо рол≥ сталого курсу валюти в забезпеченн≥ добробуту ≥ зростанн¤ економ≥ки; щодо сталого зростанн¤ експорту ≥ таке ≥нше.

ќднак ≥ наведеного досить, щоб зрозум≥ти не економ≥чну, а пол≥тичну спр¤мован≥сть кампан≥њ ”р¤ду та його прихильник≥в, скерованоњ на самозбереженн¤, створенн¤ нев≥рного у¤вленн¤ про його здобутки у б≥льшост≥ населенн¤.

Ќастав час зрозум≥ти, що розвиток економ≥ки належними темпами можливий лише за умови, ¤кщо:

Ч всеб≥чно п≥дтримувати п≥дприЇмницьку (ризикову) д≥¤льн≥сть;

Ч в≥рно спр¤мовувати структурн≥ перетворенн¤ (наприклад, передати усе ф≥нансуванн¤ наукових розробок ≥ вс≥ справи п≥дприЇмництва ћ≥н≥стерству осв≥ти ≥ науки ”крањни; зменшити витрати на оборону та зб≥льшити ф≥нансуванн¤ галузей, здатних дати найб≥льший прибуток тощо);

Ч припинити безглузду гру статистикою, зменшити витрати на утриманн¤ орган≥в управл≥нн¤ ≥ зб≥льшити њх на розвиток ≥нформац≥йних систем;

Ч розробити та впровадити принципово нову систему гнучкого ф≥нансуванн¤ в≥дпов≥дно до зм≥н кон'юнктури ринку, з метою б≥льш моб≥льного переоформленн¤ бюджетних витрат;

Ч п≥двищити контроль за доц≥льн≥стю витрат державного бюджету з боку –ахунковоњ палати та громадськост≥ (через утворенн¤ мереж≥ громадських установ перев≥рки);

Ч зм≥нити ставленн¤ до ≥нформуванн¤ населенн¤ про зм≥ни в бюджет≥ з метою п≥двищенн¤ р≥вн¤ об≥знаност≥ щодо рол≥ державного ф≥нансуванн¤ в п≥двищенн≥ добробуту кожного громад¤нина ”крањни;

Ч передбачити публ≥чн≥ засоби покаранн¤ казнокрад≥в та крад≥њв громадських ≥ державних кошт≥в;

Ч створити ф≥нансову п≥дсистему системи забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни з метою проведенн¤ всеб≥чноњ експертизи розпод≥лу та використанн¤ державних ф≥нанс≥в з залученн¤м громадськост≥;

Ч поЇднати процес розробки та затвердженн¤ бюджету з процесом розробки та введенн¤ системи попередн≥х юридичних заход≥в, що до-дасть гнучкост≥ систем≥ державного ф≥нансуванн¤ ≥ прискорить впровадженн¤ новац≥й, зменшить можливост≥ дл¤ зловживань;

Ч запровадити ч≥тку та жорстку систему покаранн¤ за створенн¤ та використанн¤ збиткових дл¤ держави ≥ населенн¤ схем ф≥нансуванн¤ та витрат.

ѕастернак-“аранушенко √.ј.

«б≥рник наукових статей "Ѕезпека економ≥чних трансформац≥й"

"Ѕюджет розвитку" ¤к зас≥б стимулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ активност≥ в ”крањн≥

¬ипуск 14, 2001

<<√лавна¤