–оль соц≥олог≥чних досл≥джень у вир≥шенн≥ проблем забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави

јспект Ч Ут≥ньова економ≥каФ

 

ƒосл≥дники проблем Ут≥ньовоњФ економ≥ки вважають, що вона ≥снуЇ в≥д початку ≥снуванн¤ людства. ћожна додати, що не лише у будь-¤к≥ часи, але й за будь-¤кого державного устрою.

Ќа користь цього наведемо факти ≥снуванн¤ Ут≥н≥Ф за рад¤нських час≥в. ” 1983 р. в —Ўј вийшла книга Ућаркетинг в ———–Ф, весь перший розд≥л ¤коњ був присв¤чений Ут≥ньов≥йФ економ≥ц≥ в —–—–. Ќаводились факти про ≥снуванн¤ п≥дп≥льних цех≥в, що виробл¤ли од¤г, колгоспних цех≥в, що п≥дробл¤ли соки та  раснодарський судовий процес над п≥дробниками вин ≥ сок≥в. ƒещо можемо надати з власного досв≥ду. ” лютому 1984 р. дл¤ в≥дд≥лу ™. яковлева з газети У»звести¤Ф розрахували втрати держави в≥д Ух≥м≥њФ з в≥др¤дженн¤ми. ¬ийшло - 2,7 млрд. крб., тобто вдв≥ч≥ б≥льше, н≥ж одержувала кожна з республ≥к (окр≥м п'¤ти пров≥дних) з держбюджету на власний розвиток. Ќачальник пусконаладницького в≥дд≥лу  ињвського управл≥нн¤ ј—” технолог≥чними процесами —. “имофЇЇв сплачував зароб≥тну плату та прогресивку наладнику, ¤кий сид≥в з його дитиною зам≥сть н¤ньки, наладнику, ¤кий њздив до ћоскви, щоб Уд≥статиФ запасн≥ ча-стини дл¤ його особистоњ автомашини, утримував так званих Упрол≥ск≥вФ, людей, що не робили, а лише вважалис¤ на робот≥, за ¤ких в≥н одержував нараховану њм зароб≥тну плату. Ќе п≥дозрював, що Ї Ут≥ньовикомФ.

÷ей приклад спростовуЇ ствердженн¤, що Ут≥ньовоюФ сл≥д вважати економ≥ку, ¤ка не сплачуЇ держав≥ податки. јдже, податки сплачувались справно. ќднак, ус≥ згадан≥ Утрудар≥Ф знаходилис¤ у Ут≥н≥Ф.

ƒ≥йсно, Ут≥ньФ тримаЇтьс¤ на розб≥жност¤х ≥нтерес≥в держави та њњ мешканц≥в: держава вол≥Ї отримувати б≥льше податк≥в аби мати можлив≥сть покращити (в к≥нцевому п≥дсумку) житт¤ населенн¤. ј населенн¤ пручаЇтьс¤ цьому, через те, що особист≥ ≥нтереси людей не повн≥стю сп≥впадають з≥ згаданим ≥нтересом держави. Ћюдина перш за все дбаЇ про себе особисто. ≤ њњ не обходить, що держава хоче допомогти старим та побудувати дл¤ них додатков≥ притулки. ¬она живе сьогодн≥шн≥м днем ≥ вол≥Ї одержувати б≥льше грошей та можливостей сьогодн≥, а не через дес¤тки рок≥в, ¤к постар≥Ї.

“ож, першою причиною будь-¤ких Ут≥ньовихФ справ Ї розб≥жн≥сть ≥нтерес≥в особи та держави.

√оловною ознакою Ут≥н≥Ф треба, на нашу думку, вважати д≥¤нн¤ всупереч ≥снуючим пон¤тт¤м. „и згодн≥ проститутки ”крањни сплачувати податки? «а њхн≥ми ≥нтерв'ю, згодн≥. јле украњнська держава, керуючись пануючими у сусп≥льств≥ погл¤дами, заборон¤Ї проституц≥ю ≥ таким чином спр¤мовуЇ њњ в Ут≥ньФ, втрачаючи чимал≥ грош≥, зб≥льшуючи ризик захворюванн¤ дл¤ частки њњ громад¤н, нехтуючи тим, що певна група њњ громад¤н не вдовольнить власн≥ потреби (а саме повне вдоволенн¤ потреб громад¤н Ї найважлив≥шою справою держави). ÷е - лише початок ланцюга. Ќаступна ланка - сутенери, що отримують грош≥ за захист, ¤кий мала б надавати проституткам, ¤к громад¤нкам ”крањни, держава. “рет¤ ланка - гот≥вка йде до банк≥в, де њњ перетворюють на безгот≥вков≥ грош≥ на рахунках. јле не безкоштовно. ≤ знову порушенн¤ закону. Ќе оподаткован≥ доходи проституток та сутенер≥в, неоподаткована платн¤ за перетворенн¤ гот≥вки на безгот≥вков≥ грош≥. ’то ж створюЇ такий ланцюг неплатеж≥в? ƒержава. ¬ ≥м'¤ чого? ўоб в≥дпов≥дати нормам морал≥ б≥льшост≥ сусп≥льства. “обто Ї про¤вом атрактивност≥, здатност≥ на пожертву в ≥м'¤ ≥люзорноњ у¤ви.

ѕ≥д час в≥йськових д≥й навр¤д чи когось обходить згадане оподаткуванн¤. «м≥нюютьс¤ вз≥рц≥ морал≥ та моральност≥. —аме житт¤ стаЇ не вартим н≥чого. ѕ≥сл¤ в≥йн та революц≥йних перетворень настаЇ фаза в≥дтворенн¤ економ≥ки крањни. Ќа цей час головним критер≥Їм оц≥нки маЇ бути економ≥чна доц≥льн≥сть. ј украњнська держава, ¤ка саме знаходитьс¤ у ц≥й фаз≥, нехтуЇ цим критер≥Їм.

Ѕ≥льш≥сть досл≥дник≥в розгл¤даЇ Ут≥ньовуФ економ≥ку ¤к щось суц≥льне. Ќасправд≥ ж, це мозањка найр≥зноман≥тн≥ших д≥й, що об'Їднан≥ Їдиним - нев≥дпов≥дн≥стю нормам, що панують в сусп≥льств≥. Ќе лише проституц≥¤, торг≥вл¤ наркотиками та зброЇю, вбивства на замовленн¤, але й продаж контрабандних або вкрадених цигарок пенс≥онерками, не здатними вижити на пенс≥ю, наданн¤ послуг сус≥дам, виконанн¤ на робочому м≥сц≥ сторонн≥х замовлень - все це Ут≥ньФ. Ќаладник, що не ≥де у в≥др¤дженн¤, а грош≥ за в≥др¤дженн¤ бере ≥ не повертаЇ, порушуЇ закон ≥ маЇ нести крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть. —плачуЇ податки, але все р≥вно - в Ут≥н≥Ф. Уѕрол≥скиФ сплачують податки, але вони - в Ут≥н≥Ф. ѕроститутки, згодн≥ сплачувати податки, та держава не бере њх, ≥ вони знаход¤тьс¤ в Ут≥н≥Ф.

Ќа час≥ по¤снити в чому, на наш погл¤д, головне. ” нев≥дпов≥дност≥ норм морал≥ та моральност≥ б≥льшост≥ та окремих частин сусп≥льства. јдже, саме через бажанн¤ б≥льшост≥ пишутьс¤ та приймаютьс¤ закони, дотриманн¤ ¤ких вимагаЇ в≥д ус≥х громад¤н державна та м≥сцева влада.

—таб≥льн≥сть сусп≥льства визначаЇтьс¤ вр≥вноважен≥стю розвитку економ≥чноњ, ментальноњ та правовоњ складових. Ќа дв≥ з них маЇ вплив ментальна (духовна) складова людини. якщо ф≥зичну та псих≥чну складов≥ б≥оенергетичноњ системи УлюдинаФ можна визнати завд¤ки певним розрахункам, тестам та завданн¤м, то духовна (ментальна) дл¤ визначенн¤ занадто складна. јдже утворюЇтьс¤ генами, ≥стор≥Їю, мистецтвом, культурою, л≥тературою, спортом, рел≥г≥Їю, ≥ншими недостатньо вивченими чинниками. ÷е - завданн¤ дл¤ соц≥олог≥чноњ науки. Ћише вона здатна опосередковано визнати те п≥дспудне, чого не в змоз≥ п≥драхувати економ≥ка, не можуть передбачати закони та норми.

¬одночас, сл≥д зазначити, що нац≥ональна безпека визначаЇтьс¤ р≥внем стаб≥льност≥ держави. “ому визнанн¤ ментальноњ складовоњ дл¤ нењ Ї дуже важливим. Ѕез нього неможливо зробити процес забезпеченн¤ безпеки керованим. ј саме в цьому ≥ пол¤гаЇ головне завданн¤ системи забезпеченн¤ безпеки.

јле Ут≥ньФ - це не завжди та не лише негативне ¤вище. як здеб≥льшого економ≥чне, в≥д≥граЇ роль стаб≥л≥затора економ≥ки, такого висновку д≥йшли досл≥дники ≤нституту п≥дготовки кадр≥в —лужби безпеки ”крањни: У«а ринкових умов т≥ньова економ≥ка вивчаЇтьс¤, враховуЇтьс¤ та ¤вл¤Ї собою своЇр≥дний економ≥чний стаб≥л≥затор. ћаЇ ¤к властив≥сть високу гнучк≥сть та динам≥чн≥сть, через що здатна швидко заповнювати економ≥чн≥ н≥ш≥, а це надаЇ народному господарству б≥льшу стаб≥льн≥стьФ - пишуть вони в њх досл≥дженн≥ Ут≥ньовоњФ економ≥ки (ярмоленко ј.». “енева¤ экономика: политико-экономический анализ. ”чебно-методическое пособие. -  .: Ќаучно-исследовательский и редакционно-издательский отдел »нститута подготовки кадров —лужбы безопасности ”краины, 1994. - —. 6.).

ѕ≥д≥б'Їмо п≥дсумки:

1. ѕричинами зародженн¤ Ут≥ньовоњФ економ≥ки Ї протир≥чч¤ м≥ж ≥нтересами держави та громад¤нина.

2. ќсновою дл¤ переродженн¤ зазначених протир≥ч у Ут≥ньовуФ економ≥ку Ї вплив духовноњ (ментальноњ) складовоњ людини.

3. ƒуховна складова людини пох≥дна в≥д ≥стор≥њ, мистецтва, науки, л≥тератури, спорту, осв≥ти, рел≥г≥њ тощо.

4. ƒуховна складова б≥льшост≥ член≥в сусп≥льства визначаЇ моральн≥ ц≥нност≥ та р≥вень розвитку вектора ментальност≥, що Ї одним з трьох чинник≥в стаб≥льност≥ держави.

5. —усп≥льство здатне на про¤в атрактивност≥, що несе в соб≥ економ≥чн≥ збитки.

6. –озвиток двох вектор≥в стаб≥льност≥ (економ≥ки та права) можна розрахувати, а третього, ментальност≥ - лише визнати.

7. ƒл¤ створенн¤ ефективноњ системи забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави, здатноњ керувати процесом, необх≥дно знайти механ≥зм визначенн¤ вектора ментальност≥, ≥ на це здатна лише соц≥олог≥чна наука.

√.ј. ѕастернак-“аранушенко

Ќац≥ональна јкадем≥¤ наук ”крањни

≤нститут соц≥олог≥њ

‘онд "≤нтелектуальна перспектива"

"“≥ньова економ≥ка: соц≥альн≥ проблеми неоф≥ц≥йноњ економ≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥"

(ƒопов≥д≥ м≥жнародноњ конференц≥њ)

 ињв-2000

<<√лавна¤